Suchergebnisse

In connection with the battle action in Eastern Ukraine in the past two years, the structure of gunshot and traumatic injuries of the spine and spinal cord has changed dramatically. Objec­tive: To study the structure of gunshot injuries of the spine for detecting the most common forms of this disease, the characteris­tics of the damage natural history and to determine the specifics of treatment tactics. Methods: The medical records of 36 pa­tients with gunshot spine and spinal cord injuries — 22 military officers and 14 civilians. Results: it is determined the distribu­tion of patients according to the type of weapon that caused the injuries — 10 people with gunshot wounds, 26 with minecom­minuted injuries. Among patients with gunshot wounds 24 had penetrating damage, 11 — non-penetrating and 1 had paraver­tebra wound. Among all penetrating wounds there were 14 blind and 10 — penetrating. Gunshot damage to the cervical spine were found in 5 patients, thoracic spine in 16, lumbar spine in 13, sacral spine in 2. Most of patients with wounded spine (83 %) had neurological symptoms, and 66 % out of them had signs of a complete rupture of the spinal cord or cauda equina. Surgical interventions on the spine (laminectomy without stabilization or with pedicular implant stabilization ) was performed on 5–7-y day after stabilizing the patient's general state. Conclusions: in the victims of battle actions in Eastern Ukraine minecomminu­tion injuries prevailed over the bullet wounds. Gunshot injuries of the spine and spinal cord are usually combined with the damage of neck, chest and abdomen organs. Surgical treatment of spine and spinal cord injuries should be performed in spe­cialized hospitals, it should be differentiated depending on the overall condition of the patient and the severity of the type of damage. ; В связи с боевыми действиями на Востоке Украины на протяжении последних двух лет структура огнестрельных и травматических повреждений позвоночника и спинного мозга резко изменилась. Цель: изучить структуру огнестрельных повреждений позвоночника для выявления наиболее распространенных форм данной патологии, характерные признаки течения этих повреждений и определить особенности лечебной тактики. Методы: проанализированы истории болезней 36 пострадавших с огнестрельными повреждениями позвоночника и спинного мозга — 22 военнослужащих и 14 мирных жителей. Результаты: определено распределение больных в зависимости от вида оружия, вызвавшего ранения, — 10 человек с пулевыми ранениями, 26 с минно-осколочными. Среди пациентов с огнестрельными ранениями у 24 были проникающие повреждения, у 11 — непроникающие, у 1 — паравертебральное. Среди всех проникающих ранений 14 были слепыми, а 10 — сквозными. Огнестрельные повреждения шейного отдела позвоночника выявлены у 5 больных, грудного — у 16, поясничного — у 13, крестцового — у 2. Большинство пациентов (83 %) с огнестрельными ранениями позвоночника имели неврологическую симптоматику, а 66 % из них — признаки полного разрыва спинного мозга или конского хвоста. Хирургические вмешательства на позвоночнике (ламинэктомию без стабилизации или с первичной стабилизацией транспедикулярными конструкциями) выполняли на 5–7-й день после стабилизации общего состояния пациента. Выводы: у пострадавших во время боевых действий на Востоке Украины минно-осколочные ранения преобладали над пулевыми. Огнестрельные повреждения позвоночника и спинного мозга обычно соче­тались с травмами органов шеи, грудной и брюшной полости. Хирургическое лечение повреждений позвоночника и спинного мозга необходимо выполнять в специализированных лечебных учреждениях, оно должно быть дифференцированным в зависимости от тяжести общего состояния больного и вида повреждения. ; У зв'язку з бойовими діями на Сході України протягом останніх двох років структура вогнепальних і травматичних ушкоджень хребта й спинного мозку різко змінилась. Мета: вивчити структуру вогнепальних ушкоджень хребта для визначення найпоширеніших форм цієї патології, характерні ознаки перебігу зазначених ушкоджень і визначити особливості лікувальної тактики. Методи: проаналізовано історії хвороб 36 постраждалих із вогнепальними ушкодженнями хребта і спинного мозку — 22 військовослужбовці та 14 мирних жителі. Результати: визначено розподіл хворих залежно від виду зброї, що спричинила поранення, — 10 осіб з кульовими пораненнями, 26 з мінно-осколковими. Серед пацієнтів з вогнепальними пораненнями у 24 були проникні ушкодження, в 11 — непроникні, в 1 — паравертебральне. Серед всіх проникних поранень 14 були сліпими, а 10 — наскрізними. Вогнепальні ушкодження шийного відділу хребта виявлені в 5 хворих, грудного — в 16, поперекового — в 13, крижового — у 2. Більшість пацієнтів (83 %) із вогнепальними пораненнями хребта мали неврологічну симптоматику, а 66 % з них — ознаки повного розриву спинного мозку або кінського хвоста. Хірургічні втручання на хребті (лямінектомію без стабілізації або з первинною стабілізацією транспедикулярними конструкціями) виконували на 5–7-й день після стабілізації загального стану пацієнта.Висновки: у постраждалих під час бойових дій на Сході України мінно-осколкових поранень хребта зафіксовано більше, ніж кульових. Вогнепальні ушкодження хребта і спинного мозку зазвичай поєднувалися з травмами органів шиї, грудної та черевної порожнини. Хірургічне лікування ушкоджень хребта і спинного мозку необхідно виконувати в спеціалізованих лікувальних установах, воно має бути диференційованим залежно від тяжкості загального стану хворого і виду ушкодження.

Due to the large number of victims of armed conflict in the East of Ukraine today there was the need to bring telemedicine tech­nologies for staged treatment of the wounded with gunshot frac­tures of the long bones. Objective: to introduce telemedicine technologies in the stages of medical evacuation for effective communication and monitoring of their application to enter the system. Methods: for the operation of the telemedicine system at different levels (III–V) of medical evacuation are provided with technical equipment and documentary. From February 2015 to July 2016, a network of 8 telemedical centers, combin­ing traumatology department of the National Military Medical Clinical «Centre Central Military Clinical Hospital» (Kiev), the Military Medical Clinical Centre (MMCC) of professional pathology of the personnel of the Armed Forces of Ukraine (Ir­pen) MMCC West (Lviv), the North (Kharkov) and the South (Odessa) regions, the 66th military mobile hospital (Pokrovsk) Central regional hospital (Bakhmut) and emergency hospi­tal (Mariupol). Technical support: computers, WEB-cameras, TVs with the HDMI-output, WI-FI routers, high-speed Internet channels, multi-function devices (scanner and printer), X-ray scanner. To assess the effectiveness of the telemedicine system developed and implemented telemedicine consultations maps for the various stages of medical evacuation. Results: Data analy­sis point system in designed card will assess the effectiveness of telemedicine consultations and degree of change in future diagnosis and treatment of patients in the first trauma profile. Conclusions: in order to optimize patient care with gunshot fractures of the long bones it is necessary to use telemedicine technologies, which allow continuous monitoring and correc­tion of the treatment at the stages of evacuation. ; Из-за большого количества пострадавших в вооруженном конфликте на Востоке Украины сегодня возникла необходимость в привлечении телемедицинских технологий в этапном лечении раненых с огнестрельными переломами длинных костей. Цель: внедрить телемедицинские технологии на этапах медицинской эвакуации для проведения эффективной взаимосвязи и ввести систему контроля их применения. Методы: для функционирования телемедицинской системы разные уровни (III–V) медицинской эвакуации обеспечены техническим и документальным оснащением. С февраля 2015 по июль 2016 создана сеть из 8 телемедицинских центров, объединяющая травматологические отделения Национального военно-медицинского клинического центра «Главный воен­ный клинический госпиталь» (Киев), Военно-медицинского клинического центра (ВМКЦ) профессиональной патологии личного состава ВС Украины (Ирпень), ВМКЦ Западного (Львов), Северного (Харьков) и Южного (Одесса) регионов, 66-го военного мобильного госпиталя (Покровск), Центральной районной больницы (Бахмут) и больницы скорой медицинской помощи (Мариуполь). Для технического обеспечения применяли компьютеры, WEB-камеры, телевизоры с HDMI-выходами, WI-FIроутеры, высокоскоростные интернет-каналы, многофункциональные приборы (сканер и принтер), сканер для рентгенограмм. Для оценки эффективности телемедицинской системы разработаны и внедрены карты телемедицинских консультаций для различных этапов медицинской эвакуации. Результаты: балльная система анализа данных разработанных карт позволила оценивать эффективность телемедицинской консультации и степень изменения дальнейшей диагностики и лечения, в первую очередь пациентов травматологического профиля. Выводы: для оптимизации оказания медицинской помощи пациентам с огнестрельными переломами длинных костей необходимо применять телемедицинские технологии, которые позволяют проводить постоянный мониторинг и коррекцию лечения на этапах эвакуации. ; Через велику кількість постраждалих у збройному конфлікті на Сході України сьогодні виникла необхідність залучення телемедичних технологій в етапному лікуванні поранених із вогнепальними переломами довгих кісток.Мета: запровадити телемедичні технології на етапах медичної евакуації для ефективного взаємозв'язку та ввести систему контролю їх застосування. Методи: для функціонування телемедичної системи різні рівні (III–V) медичної евакуації забезпечені технічним та документальним оснащенням. Із лютого 2015 по липень 2016 створено мережу з 8 телемедичних центрів, що об'єднує травматологічні відділення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (Київ), Військово-медичного клінічного центру (ВМКЦ) професійної патології особового складу ВС України (Ірпінь), ВМКЦ Західного (Львів), Північного (Харків) та Південного (Одеса) регіонів, 66-го військового мобільного госпіталю (Покровськ), Центральної районної лікарні (Бахмут) та лікарні швидкої медичної допомоги (Маріуполь). Для технічного забезпечення застосовували комп'ютери, WEB-камери, телевізори з HDMI-виходами, WI-FI роутери, високошвидкісні інтернет-канали, багатофункціональні прилади (сканер і принтер), сканер для рентгенограм. Для оцінювання ефективності телемедичної системи розроблені та впроваджені карти телемедичних консультацій для різних етапів медичної евакуації.Результати: бальна система аналізу розроблених карт дала змогу оцінити ефективність телемедичної консультації та ступінь зміни подальшої діагностики і лікування, насамперед пацієнтів травматологічного профілю.Висновки: для оптимізації надання медичної допомоги пацієнтам з вогнепальними переломами довгих кісток необхідно застосовували телемедичні технології, які дають змогу проводити постійний моніторинг і корекцію лікування на етапах евакуації.