Suchergebnisse

The current course of all EU regional grouping countries aimed at implementing sustainable development as a fundamental objective of the Europe 2020 strategy has been highlighted in the article. Revitalization programs are considered as a tool for achieving sustainable development goals. The study of revitalization and its programs has been carried out, in the content of which the purpose, norms and process of their implementation at the international and regional level are highlighted. Emphasis is placed on funding as a major tool in the implementation of these programs. The system of financing at all its levels is organized in accordance with the principle of division into fixed assets, which are common to all Member States of the European Union. The financial receipts from the European organizations to the national funds in the period from 2014 to 2020 have been observed. The case study of the new member states of the EU explored the system of practical application of the international and regional model of sustainable development programs. The main investor in the research process is the European Union, namely its main banking structural and investment organizations, which replenish the corresponding funds of national economies by 7080% of the total amount, the rest is earmarked for local revenues. The 10 countries of Central and Eastern Europe (CEE) that joined the European Regional Group during the 2004 enlargement, Hungary, Poland, Czech Republic, Slovakia, Slovenia, Lithuania, Latvia, Cyprus, Bulgaria, are illustrative examples. The object of the analytical study was: statistical indicators of sustainable development, divided into seventeen basic goals and the volume of financing of selected countries from structural and investment funds. In the course of the correlation analysis, only a third of the Sustainable Development Goals and their financial revenues were sufficiently correlated. Other factors, such as social, technological, informational, economic, foreign economic and, above all, political, influence the achievement of other sustainable development goals. This again proves the importance of conducting national and regional policies, where particular attention should be paid to revitalization programs. ; В статье освещено современный курс всех стран региональной группировки ЕС направленный на реализацию устойчивого развития, как фундаментальной цели стратегии «Европа 2020». Рассмотрены ревитализационные программы, как инструмент реализации целей устойчивого развития. Проведено исследование ревитализации и ее программ, в содержании которых выделены цель, нормы и процесс внедрения их на международном и региональном уровне. Подчеркнуто финансирования, как главный инструмент на пути реализации данных программ. Организованная структуризация системы финансирования на всех ее уровнях по принципу раздела на основные фонды, которые являются общими для всех стран-членов Европейского Союза. Проведено наблюдение финансовых поступлений из Европейских организаций национальных фондов в период с 2014 до 2020 лет. Исследовано на примере стран-новых членов ЕС систему практического применения международной и региональной модели программ устойчивого развития. Главным инвестором в процессе исследования выявлено Европейский Союз, а именно его основные банковские структурные и инвестиционные организации, пополняющие соответствующие фонды национальных экономик на 70-80% от общего количества, остальное же отведено местным поступлением. В качестве наглядного примера выбраны показатели десяти стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ),которые присоединились к Европейскому региональному объединению во время расширения союза в 2004 году, а именно: Венгрия, Польша, Чехия, Словакия, Словения, Литва, Латвия, Кипр, Болгария и Хорватия. Объектом аналитического исследования стали: статистические показатели реализации устойчивого развития, разделенные на семнадцать базовых целей и объем финансирования выбранных стран из структурных и инвестиционных фондов. При проведении корреляционного анализа выявлено достаточную связь только между третью целей устойчивого развития и их финансовыми поступлениями. На достижение остальных целей устойчивого развития влияют другие факторы: социальные, технологические, информационные, экономические, внешнеэкономические и прежде всего политические. Что опять таки доказывает важность проведения государственной и региональной политики, где особое внимание следует уделить ревитализационным программам. ; У статті висвітлено сучасний курс усіх країн регіонального угрупування ЄС спрямованого на реалізацію сталого розвитку, як фундаментальної мети стратегії «Європа 2020». Розглянуто ревіталізаційні програми, як інструмент реалізації цілей сталого розвитку. Проведено дослідження ревіталізації та її програм, у змісті яких виокремлено мету, норми та процес впровадження їх на міжнародному і регіональному рівні. Підкреслено фінансування, як головний інструмент на шляху до реалізації даних програм. Організована структуризація системи фінансування на всіх її рівнях за принципом розділу на основні фонди, які є загальними для всіх країн-членів Європейського Союзу. Проведено спостереження фінансових надходжень з Європейських організацій до національних фондів у період з 2014 до 2020 років. Досліджено на прикладі країн-нових членів ЄС систему практичного застосування міжнародної та регіональної моделі програм сталого розвитку. Головним інвестором у процесі дослідження виявлено Європейський Союз, а саме його основні банківські структурні та інвестиційні організації, які поповнюють відповідні фонди національних економік на 70-80% від загальної кількості, решту ж відведено місцевим надходженням. В якості наочного прикладу обрані показники десяти країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що приєдналися до Європейського регіонального угрупування під час розширення союзу у 2004 році, а саме: Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Кіпр, Болгарія та Хорватія. Об'єктом аналітичного дослідження стали: статистичні показники реалізації сталого розвитку, розділені на сімнадцять базових цілей та обсяг фінансування обраних країн з структурних та інвестиційних фондів. Під час проведення кореляційного аналізу виявлено достатній зв'язок тільки між третиною цілей сталого розвитку та їх фінансовими надходженнями. На досягнення решти цілей сталого розвитку мають вплив інші чинники: соціальні, технологічні, інформаційні, економічні, зовнішньоекономічні та насамперед політичні. Що знову таки доводить важливість проведення державної та регіональної політики, де окрему увагу слід приділити ревіталізаційним програмам.

The current course of all EU regional grouping countries aimed at implementing sustainable development as a fundamental objective of the Europe 2020 strategy has been highlighted in the article. Revitalization programs are considered as a tool for achieving sustainable development goals. The study of revitalization and its programs has been carried out, in the content of which the purpose, norms and process of their implementation at the international and regional level are highlighted. Emphasis is placed on funding as a major tool in the implementation of these programs. The system of financing at all its levels is organized in accordance with the principle of division into fixed assets, which are common to all Member States of the European Union. The financial receipts from the European organizations to the national funds in the period from 2014 to 2020 have been observed. The case study of the new member states of the EU explored the system of practical application of the international and regional model of sustainable development programs. The main investor in the research process is the European Union, namely its main banking structural and investment organizations, which replenish the corresponding funds of national economies by 7080% of the total amount, the rest is earmarked for local revenues. The 10 countries of Central and Eastern Europe (CEE) that joined the European Regional Group during the 2004 enlargement, Hungary, Poland, Czech Republic, Slovakia, Slovenia, Lithuania, Latvia, Cyprus, Bulgaria, are illustrative examples. The object of the analytical study was: statistical indicators of sustainable development, divided into seventeen basic goals and the volume of financing of selected countries from structural and investment funds. In the course of the correlation analysis, only a third of the Sustainable Development Goals and their financial revenues were sufficiently correlated. Other factors, such as social, technological, informational, economic, foreign economic and, above all, political, ...

The current course of all EU regional grouping countries aimed at implementing sustainable development as a fundamental objective of the Europe 2020 strategy has been highlighted in the article. Revitalization programs are considered as a tool for achieving sustainable development goals. The study of revitalization and its programs has been carried out, in the content of which the purpose, norms and process of their implementation at the international and regional level are highlighted. Emphasis is placed on funding as a major tool in the implementation of these programs. The system of financing at all its levels is organized in accordance with the principle of division into fixed assets, which are common to all Member States of the European Union. The financial receipts from the European organizations to the national funds in the period from 2014 to 2020 have been observed. The case study of the new member states of the EU explored the system of practical application of the international and regional model of sustainable development programs. The main investor in the research process is the European Union, namely its main banking structural and investment organizations, which replenish the corresponding funds of national economies by 7080% of the total amount, the rest is earmarked for local revenues. The 10 countries of Central and Eastern Europe (CEE) that joined the European Regional Group during the 2004 enlargement, Hungary, Poland, Czech Republic, Slovakia, Slovenia, Lithuania, Latvia, Cyprus, Bulgaria, are illustrative examples. The object of the analytical study was: statistical indicators of sustainable development, divided into seventeen basic goals and the volume of financing of selected countries from structural and investment funds. In the course of the correlation analysis, only a third of the Sustainable Development Goals and their financial revenues were sufficiently correlated. Other factors, such as social, technological, informational, economic, foreign economic and, above all, political, influence the achievement of other sustainable development goals. This again proves the importance of conducting national and regional policies, where particular attention should be paid to revitalization programs. ; В статье освещено современный курс всех стран региональной группировки ЕС направленный на реализацию устойчивого развития, как фундаментальной цели стратегии «Европа 2020». Рассмотрены ревитализационные программы, как инструмент реализации целей устойчивого развития. Проведено исследование ревитализации и ее программ, в содержании которых выделены цель, нормы и процесс внедрения их на международном и региональном уровне. Подчеркнуто финансирования, как главный инструмент на пути реализации данных программ. Организованная структуризация системы финансирования на всех ее уровнях по принципу раздела на основные фонды, которые являются общими для всех стран-членов Европейского Союза. Проведено наблюдение финансовых поступлений из Европейских организаций национальных фондов в период с 2014 до 2020 лет. Исследовано на примере стран-новых членов ЕС систему практического применения международной и региональной модели программ устойчивого развития. Главным инвестором в процессе исследования выявлено Европейский Союз, а именно его основные банковские структурные и инвестиционные организации, пополняющие соответствующие фонды национальных экономик на 70-80% от общего количества, остальное же отведено местным поступлением. В качестве наглядного примера выбраны показатели десяти стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ),которые присоединились к Европейскому региональному объединению во время расширения союза в 2004 году, а именно: Венгрия, Польша, Чехия, Словакия, Словения, Литва, Латвия, Кипр, Болгария и Хорватия. Объектом аналитического исследования стали: статистические показатели реализации устойчивого развития, разделенные на семнадцать базовых целей и объем финансирования выбранных стран из структурных и инвестиционных фондов. При проведении корреляционного анализа выявлено достаточную связь только между третью целей устойчивого развития и их финансовыми поступлениями. На достижение остальных целей устойчивого развития влияют другие факторы: социальные, технологические, информационные, экономические, внешнеэкономические и прежде всего политические. Что опять таки доказывает важность проведения государственной и региональной политики, где особое внимание следует уделить ревитализационным программам. ; У статті висвітлено сучасний курс усіх країн регіонального угрупування ЄС спрямованого на реалізацію сталого розвитку, як фундаментальної мети стратегії «Європа 2020». Розглянуто ревіталізаційні програми, як інструмент реалізації цілей сталого розвитку. Проведено дослідження ревіталізації та її програм, у змісті яких виокремлено мету, норми та процес впровадження їх на міжнародному і регіональному рівні. Підкреслено фінансування, як головний інструмент на шляху до реалізації даних програм. Організована структуризація системи фінансування на всіх її рівнях за принципом розділу на основні фонди, які є загальними для всіх країн-членів Європейського Союзу. Проведено спостереження фінансових надходжень з Європейських організацій до національних фондів у період з 2014 до 2020 років. Досліджено на прикладі країн-нових членів ЄС систему практичного застосування міжнародної та регіональної моделі програм сталого розвитку. Головним інвестором у процесі дослідження виявлено Європейський Союз, а саме його основні банківські структурні та інвестиційні організації, які поповнюють відповідні фонди національних економік на 70-80% від загальної кількості, решту ж відведено місцевим надходженням. В якості наочного прикладу обрані показники десяти країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що приєдналися до Європейського регіонального угрупування під час розширення союзу у 2004 році, а саме: Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Кіпр, Болгарія та Хорватія. Об'єктом аналітичного дослідження стали: статистичні показники реалізації сталого розвитку, розділені на сімнадцять базових цілей та обсяг фінансування обраних країн з структурних та інвестиційних фондів. Під час проведення кореляційного аналізу виявлено достатній зв'язок тільки між третиною цілей сталого розвитку та їх фінансовими надходженнями. На досягнення решти цілей сталого розвитку мають вплив інші чинники: соціальні, технологічні, інформаційні, економічні, зовнішньоекономічні та насамперед політичні. Що знову таки доводить важливість проведення державної та регіональної політики, де окрему увагу слід приділити ревіталізаційним програмам.

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.

The author shows that the cultural and creative industries (hereinafter-CCI) – valuable sector of the economy, a source of economic growth, especially EU exports, profitability. The existence of a colossally branched and multilevel support for the export of CCI has been established. It is shown that in the history of the EU there are about a dozen all-Union programs to support the creative sector. Various events, a number of tools and programs to stimulate the export of products of this segment of the economy for the EU countries, European world-famous companies of the creative sector are highlighted. The structure of the export European creative industry is analyzed, the classification of export promotion strategies used by them is carried out. This analysis allows us to identify the key tools used by the EU countries to stimulate the export of creative goods and services: consulting and analytical assistance in the field of foreign trade, credit and fiscal instruments to stimulate exports, grant and infrastructure support, matching the wording of clusters and network development of creative industries in different countries. It is emphasized that today the EU countries are working very carefully to improve the tax and labor policies for the implementation of business in the creative industries; the formation of a system of interaction between the creative industries with other sectors of the economy; the creation of creative hubs that would provide communication between cultural organizations and creative industries; overcoming the communication barrier between authorities and the public; conducting permanent and objective research in the field of culture. It is considered that significant state support is directed to the creative economy in the EU, which is manifested through procurement activity, implementation of financial and tax benefits, subsidies and promotion of employment in this sector. An analysis of selected us export strategies for creative industries in EU countries allows you to define a number ...

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, ...

The author shows that the cultural and creative industries (hereinafter-CCI) – valuable sector of the economy, a source of economic growth, especially EU exports, profitability. The existence of a colossally branched and multilevel support for the export of CCI has been established. It is shown that in the history of the EU there are about a dozen all-Union programs to support the creative sector. Various events, a number of tools and programs to stimulate the export of products of this segment of the economy for the EU countries, European world-famous companies of the creative sector are highlighted. The structure of the export European creative industry is analyzed, the classification of export promotion strategies used by them is carried out. This analysis allows us to identify the key tools used by the EU countries to stimulate the export of creative goods and services: consulting and analytical assistance in the field of foreign trade, credit and fiscal instruments to stimulate exports, grant and infrastructure support, matching the wording of clusters and network development of creative industries in different countries. It is emphasized that today the EU countries are working very carefully to improve the tax and labor policies for the implementation of business in the creative industries; the formation of a system of interaction between the creative industries with other sectors of the economy; the creation of creative hubs that would provide communication between cultural organizations and creative industries; overcoming the communication barrier between authorities and the public; conducting permanent and objective research in the field of culture. It is considered that significant state support is directed to the creative economy in the EU, which is manifested through procurement activity, implementation of financial and tax benefits, subsidies and promotion of employment in this sector. An analysis of selected us export strategies for creative industries in EU countries allows you to define a number of tools that are commonly used to promote exports of products in this segment of the economy. ; В представленной статье автором приведены, культурные и креативные индустрии (далее - ККИ) - достаточно ценный сектор экономики, источник экономического роста, особенно экспорта ЕС, доходности. Установлено существование колоссально разветвленной и многоуровневой поддержки экспорта ККИ. Показано в истории ЕС около десятка всесоюзных программ по поддержке креативного сектора. Освещены различные мероприятия, ряд инструментов и программы по стимулированию экспорта продукции данного сегмента экономики для стран ЕС, европейские всемирные компании креативного сектора. Анализируется структура экспортной европейской креативной индустрии, проводится классификация используемых ими стратегий стимулирования экспорта. Данный анализ позволяет выделить ключевые инструменты, используемые странами ЕС для стимулирования экспорта креативных товаров и услуг: консультационная и аналитическая помощь в области ВЭД, кредитные и фискальные инструменты стимулирования экспорта, грантовое и инфраструктурное обеспечение, соответствие формулировки кластеров и сетевой развитие креативных индустрий разных стран. Акцентируется внимание, что на сегодня страны ЕС достаточно тщательно работают над совершенствованием налоговой и трудовой политики для реализации бизнеса в креативных индустриях; формированием системы взаимодействия креативных индустрий с другими секторами экономики; созданием креативных хабов, которые бы обеспечили коммуникации между культурными организациями и креативными индустриями; преодолением коммуникационного барьера между органами власти и общественностью; проведением постоянных и объективных исследований в сфере культуры. Рассмотрено, что на креативную экономику в ЕС направлена значительная государственная поддержка, которая проявляется через закупочную активность, реализацию финансовых и налоговых льгот, субсидирование и содействие занятости населения в данном секторе. Анализ выделенных нами экспортных стратегий креативных индустрий стран ЕС позволяет определить ряд инструментов, наиболее часто используемых для стимулирования экспорта продукции данного сегмента экономики. ; В представленій статті автором наведено, що культурні та креативні індустрії (далі – ККІ) – досить цінний сектор економіки, джерело економічного зростання, особливо експорту ЄС, прибутковості. Встановлено існування колосально розгалуженої та багаторівневої підтримки експорту ККІ. Показано, що в історії ЄС є близько десятка всесоюзних програм з підтримки креативного сектора. Висвітлено різноманітні заходи, ряд інструментів та програми щодо стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки для країн ЄС, європейські всесвітньовідомі компанії креативного сектору. Аналізується структура експортної європейської креативної індустрії, проводиться класифікація використовуваних ними стратегій стимулювання експорту. Даний аналіз дозволяє виділити ключові інструменти, використовувані країнами ЄС для стимулювання експорту креативних товарів і послуг: консультаційна та аналітична допомога в галузі ВЭД, кредитні та фіскальні інструменти стимулювання експорту, грантове та інфраструктурне забезпечення, відповідність формулювання кластерів і мережевий розвиток креативних індустрій різних країн. Акцентується увага, що на сьогодні країни ЄС достатньо ретельно працюють над вдосконаленням податкової і трудової політики для реалізації бізнесу в креативних індустріях; формуванням системи взаємодії креативних індустрій з іншими секторами економіки; створенням креативних хабів, які б забезпечили комунікації між культурними організаціями та креативними індустріями; подоланням комунікаційного бар'єру між органами влади та громадськістю; проведення постійних та об'єктивних досліджень у сфері культури. Розглянуто, що на креативну економіку в ЄС спрямована значна державна підтримка, яка проявляється через закупівельну активність, реалізацію фінансових та податкових пільг, субсидіювання та сприяння зайнятості населення в даному секторі. Аналіз виділених нами експортних стратегій креативних індустрій країн ЄС дозволяє визначити ряд інструментів, найбільш часто використовуваних для стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки.

The author shows that the cultural and creative industries (hereinafter-CCI) – valuable sector of the economy, a source of economic growth, especially EU exports, profitability. The existence of a colossally branched and multilevel support for the export of CCI has been established. It is shown that in the history of the EU there are about a dozen all-Union programs to support the creative sector. Various events, a number of tools and programs to stimulate the export of products of this segment of the economy for the EU countries, European world-famous companies of the creative sector are highlighted. The structure of the export European creative industry is analyzed, the classification of export promotion strategies used by them is carried out. This analysis allows us to identify the key tools used by the EU countries to stimulate the export of creative goods and services: consulting and analytical assistance in the field of foreign trade, credit and fiscal instruments to stimulate exports, grant and infrastructure support, matching the wording of clusters and network development of creative industries in different countries. It is emphasized that today the EU countries are working very carefully to improve the tax and labor policies for the implementation of business in the creative industries; the formation of a system of interaction between the creative industries with other sectors of the economy; the creation of creative hubs that would provide communication between cultural organizations and creative industries; overcoming the communication barrier between authorities and the public; conducting permanent and objective research in the field of culture. It is considered that significant state support is directed to the creative economy in the EU, which is manifested through procurement activity, implementation of financial and tax benefits, subsidies and promotion of employment in this sector. An analysis of selected us export strategies for creative industries in EU countries allows you to define a number of tools that are commonly used to promote exports of products in this segment of the economy. ; В представленной статье автором приведены, культурные и креативные индустрии (далее - ККИ) - достаточно ценный сектор экономики, источник экономического роста, особенно экспорта ЕС, доходности. Установлено существование колоссально разветвленной и многоуровневой поддержки экспорта ККИ. Показано в истории ЕС около десятка всесоюзных программ по поддержке креативного сектора. Освещены различные мероприятия, ряд инструментов и программы по стимулированию экспорта продукции данного сегмента экономики для стран ЕС, европейские всемирные компании креативного сектора. Анализируется структура экспортной европейской креативной индустрии, проводится классификация используемых ими стратегий стимулирования экспорта. Данный анализ позволяет выделить ключевые инструменты, используемые странами ЕС для стимулирования экспорта креативных товаров и услуг: консультационная и аналитическая помощь в области ВЭД, кредитные и фискальные инструменты стимулирования экспорта, грантовое и инфраструктурное обеспечение, соответствие формулировки кластеров и сетевой развитие креативных индустрий разных стран. Акцентируется внимание, что на сегодня страны ЕС достаточно тщательно работают над совершенствованием налоговой и трудовой политики для реализации бизнеса в креативных индустриях; формированием системы взаимодействия креативных индустрий с другими секторами экономики; созданием креативных хабов, которые бы обеспечили коммуникации между культурными организациями и креативными индустриями; преодолением коммуникационного барьера между органами власти и общественностью; проведением постоянных и объективных исследований в сфере культуры. Рассмотрено, что на креативную экономику в ЕС направлена значительная государственная поддержка, которая проявляется через закупочную активность, реализацию финансовых и налоговых льгот, субсидирование и содействие занятости населения в данном секторе. Анализ выделенных нами экспортных стратегий креативных индустрий стран ЕС позволяет определить ряд инструментов, наиболее часто используемых для стимулирования экспорта продукции данного сегмента экономики. ; В представленій статті автором наведено, що культурні та креативні індустрії (далі – ККІ) – досить цінний сектор економіки, джерело економічного зростання, особливо експорту ЄС, прибутковості. Встановлено існування колосально розгалуженої та багаторівневої підтримки експорту ККІ. Показано, що в історії ЄС є близько десятка всесоюзних програм з підтримки креативного сектора. Висвітлено різноманітні заходи, ряд інструментів та програми щодо стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки для країн ЄС, європейські всесвітньовідомі компанії креативного сектору. Аналізується структура експортної європейської креативної індустрії, проводиться класифікація використовуваних ними стратегій стимулювання експорту. Даний аналіз дозволяє виділити ключові інструменти, використовувані країнами ЄС для стимулювання експорту креативних товарів і послуг: консультаційна та аналітична допомога в галузі ВЭД, кредитні та фіскальні інструменти стимулювання експорту, грантове та інфраструктурне забезпечення, відповідність формулювання кластерів і мережевий розвиток креативних індустрій різних країн. Акцентується увага, що на сьогодні країни ЄС достатньо ретельно працюють над вдосконаленням податкової і трудової політики для реалізації бізнесу в креативних індустріях; формуванням системи взаємодії креативних індустрій з іншими секторами економіки; створенням креативних хабів, які б забезпечили комунікації між культурними організаціями та креативними індустріями; подоланням комунікаційного бар'єру між органами влади та громадськістю; проведення постійних та об'єктивних досліджень у сфері культури. Розглянуто, що на креативну економіку в ЄС спрямована значна державна підтримка, яка проявляється через закупівельну активність, реалізацію фінансових та податкових пільг, субсидіювання та сприяння зайнятості населення в даному секторі. Аналіз виділених нами експортних стратегій креативних індустрій країн ЄС дозволяє визначити ряд інструментів, найбільш часто використовуваних для стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки.