Стаття присвячена дослідженню соціальної комунікаційної складової у нормативній базі сучасної української відновної медицини. Метою статті визначено аналіз комунікаційних аспектів у нормативно-правових базах Міністерства охорони здоров'я та Міністерства соціальної політики за період Незалежності України. Нині варто наголосити на тому, що існує потреба дослідження комплексного підходу до системи комунікацій, інформаційної та соціальної діяльності, якою володіє Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) та Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики). Система комунікацій обумовлюється низкою параметрів, до яких варто зарахувати правові, управлінські, організаційні, інформаційні, фінансові, освітні технології, що ґрунтуються та реалізуються на трьох базових рівнях: місцевому, регіональному та центральному. У статті розглянуто низку законів та нормативних документів, актів, які прямо чи опосередковано стосуються комунікаційної складової сучасної медичної галузі. Констатовано, що програма інформування українського населення щодо послуг відновної медицини має здійснюватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на загально-комунікаційному рівні. У роботі розкрито законодавчу базу незалежної України для виявлення прогалин щодо комунікаційної складової сучасної медичної сфери.
The laws of the Ukrainian legislation from the time of Independence regulate the communicative aspect, which indirectly relates to medical and social peculiarities, and forms the communication system in general. The communication components are defined by the legislative acts on the basis of the Constitution of Ukraine. The Law of Ukraine «On Information» is the main document that defines the communication component of the media sphere as a whole. It is also worth paying attention to the Laws of Ukraine «On Television and Radio Broadcasting», «On the Printed Media (Press) in Ukraine», «On Protection of Personal Data», «On Information Agencies», «On the Procedure for Covering the Activities of State Authorities and Bodies» and other specialized legislation documents. However, in order for citizens of our country were able to use assistance, the organizations have to provide information about these opportunities systematically. The Ministry of Health and the Ministry of Social Policy are the main state institutions that should carry out the healthcare information campaigns as that they work not only in health but also in the social sphere. To implement these, the system of communications has to be based on a number of parameters as legal, managerial, organizational, informational, financial, educational, and technological. The whole communication system is executed at three basic levels: local, regional and central. Local self-government bodies and executive authorities on a general-communicative level should carry out the program of informing the Ukrainian population about the services of rehabilitation medicine. They should use the media as a platform for informing about the latest laws and implementations, for the formation of a positive impression and attitude to domestic medicine and a belief in its ability to help. On the other hand, in most of its image the medical sector remains negative, and only in recent years, the reputation has begun to improve thanks to a series of reforms that make changes in the communication component of modern restorative medicine based on systematic approaches and integrated bases. Therefore, it is now necessary to introduce a unified model of the communication program in the above-mentioned field. It is also relevant to implement integrated marketing communications that would contain not only the advertising component as a communication unit and ensure that the attention of the population is emphasized on certain modern elements or capabilities. The program should also have a number of components that would form a system of information management from the MOH and MSoc throughout the country and equally meet the needs of all regions at all levels. ; Статья посвящена исследованию коммуникационной составляющей в нормативной базе современной украинской восстановительной медицины. Целью статьи определен анализ коммуникационных аспектов в нормативно-правовых базах Министерства здравоохранения и Министерства социальной политики за период независимости Украины. Сейчас стоит отметить, что существует потребность исследования комплексного подхода к системе коммуникаций, информационной и социальной деятельности, которой владеет Министерство зравоохранения и Министерство социальной политики Украины. Система коммуникаций обуславливается рядом параметров, к которым следует отнести правовые, управленческие, организационные, информационные, финансовые, образовательные технологии, которые основаны и реализуются на трех базовых уровнях: местном, региональном и центральном. В статье рассмотрен ряд законов и нормативных документов, актов, которые прямо или косвенно касаются коммуникационной составляющей современной медицины. Констатировано, что программа информирования украинского населения об услугах восстановительной медицины должна осуществляться органами местного самоуправления и органами исполнительной власти на общем коммуникационном уровне. В работе раскрыто законодательную базу независимой Украины для выявления пробелов в коммуникационной составляющей современной медицинской сферы. ; Стаття присвячена дослідженню соціальної комунікаційної складової у нормативній базі сучасної української відновної медицини. Метою статті визначено аналіз комунікаційних аспектів у нормативно-правових базах Міністерства охорони здоров'я та Міністерства соціальної політики за період Незалежності України. Нині варто наголосити на тому, що існує потреба дослідження комплексного підходу до системи комунікацій, інформаційної та соціальної діяльності, якою володіє Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) та Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики). Система комунікацій обумовлюється низкою параметрів, до яких варто зарахувати правові, управлінські, організаційні, інформаційні, фінансові, освітні технології, що ґрунтуються та реалізуються на трьох базових рівнях: місцевому, регіональному та центральному. У статті розглянуто низку законів та нормативних документів, актів, які прямо чи опосередковано стосуються комунікаційної складової сучасної медичної галузі. Констатовано, що програма інформування українського населення щодо послуг відновної медицини має здійснюватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на загально-комунікаційному рівні. У роботі розкрито законодавчу базу незалежної України для виявлення прогалин щодо комунікаційної складової сучасної медичної сфери.
У статті розглянуто методологічні питання аналізу комунікаційної складової закладів відновного лікування в Україні під кутом зору специфіки процесу реабілітації, медичної деонтології та медичного дискурсу, де описано дискретний та недискретний види комунікації між лікарями та пацієнтами. Особлива увага звертається на автокомунікацію, її специфічні риси, головні стратегії та відповідні до них тактики, що використовуються на різних етапах діалогу лікаря з пацієнтом. Розглядається також сутність поняття «терапевтичний альянс», яке має безпосереднє відношення до комунікацій у процесі реабілітаційного лікування людини за принципом «рівний-рівному». Акцентується, що у науці та практичній діяльності відновних закладів буде зростати увага до взаємодії між медичною сестрою та пацієнтами, до залучення спеціалістів немедичної сфери (психологів, соціологів та педагогів) до процесу реабілітації.
