Suchergebnisse

The article examines the process of formation of an independent Vietnamese state since the Xth century, when the Viet people gained independence in the fight against the Chinese invaders.In 938, the Vietnamese military leader Ngo Quyen liberated the country from the Chinese rule, whichlasted about one thousand years, and founded the Ngo dynasty (939-965). During the reign of the Ly dynasty(1009-1225) Buddhism became the state religion. In 1054, the countryreceived a new name Dai Viet,meaning "Great Viet", i.e. the name of the country reflected the name of the ethnic group – the Viets, which made up the vast majority of the population of ancient Vietnam.Under this name, Vietnam will be known to the world for more than seven centuries until 1804. The article pays a special attention to the relations between Dai Viet and the country called Champa, which existed in the territory of present-daycentral and southern Vietnam and during its heyday (VIIIth-XIth centuries) occupied up to half of the territory of what is now Vietnam. In 1225, a new Tran dynasty came to power in Dai Viet andruled the country for 175 years. During this period, the Chinese Song Empire remained a main threat in the north of the country, and after the conquest of China by the Mongolsthis place was taken by the Mongol Yuan Empire. Dai Viet had to face the Mongol invasion three times (in 1258, 1285 and 1287-88), and all three times, despite heavy losses and destruction, the Viets managed to defeat the enemy and force his troops to leave the country.During the reign of the Tran dynasty, a system of feudal monarchy was established in the country.Confucianism, the Chinese school of ethics and philosophy, was introduced as a system of principles for the organization of the ancient Vietnamese society and became widespread in Dai Viet. In general, during the reign of Ly and Tran dynasties, the relatively small Dai Viet became a militarily powerful state, capable to resistmuch stronger Chinese and Mongol empires.This created the preconditions not only for preserving the country's independence and territorial integrity, but also for the further expansion of Dai Viet in southern and western directions. ; У статті розглядається процес становлення незалежної в'єтнамської держави, починаючи з Xст., коли в'єтнамський народ виборов незалежність у боротьбі з китайськими загарбниками.У 938р. в'єтнамський воєначальник Нго Куен звільнив країну від китайського панування, що тривало близько тисячі років, і заснував династію Нго (939-965рр.). У період правління династії Лі (1009-1225рр.) значного поширення набув буддизм, який став державною релігією. У 1054р. країна отримала нову назву Дайв'єт,що означає "Великий Вє'т", тобто у назві країни відобразилось ім'я етнічної групи – в'єтів, яка складала переважну більшість населення стародавнього В'єтнаму.Під цією назвою країна буде відома світові впродовжпонад семи століть аж до 1804р. Особливу увагу в статті приділено відносинам Дайв'єту і держави Тямпа (або Чампа), яка існувала на території сучасного центрального та південного В'єтнаму і в часи розквіту (VIII-XIcт.) займала до половини території цієї країни. У 1225р. до влади у Дайв'єті прийшла нова династія Чан, яка правила країною 175років. Головною загрозою на півночі залишалась китайська імперія Сун, а після 1256р. – монгольська імперія Юань, до складу якої увійшов увесь захоплений на той час монголами Китай. Дайв'єту довелось тричі зіткнутись з монгольською навалою (у 1258р. 1285р. і 1287-88рр.) і всі три рази, незважаючи на значні втрати та руйнування, в'єтнамцям вдалося розгромити ворога та примусити його війська залишити країну. Під час правління династії Чан в країні склалась усталена система феодальної монархії. Значного поширення набуло конфуціанство, китайська етично-філософська школа, яка за сприяння імператорів династії Чан впроваджувалась як система принципів організації в'єтнамського суспільства. Загалом, за часів правління династій Лі та Чан, порівняно невеликий Дайв'єт перетворився на могутню з військової точки зору державу, яка здатна була протистояти значно сильнішим у цьому плані китайській та монгольській імперіям, що створило передумови не тільки для збереження незалежності та територіальної цілісності країни, але й для подальшої експансії в'єтнамської держави у південному та західному напрямках.

The article examines the current socio-economic situation in China, analyzes the process of economic development of the country in the context of historical and political processes of the past, including those that took place in the country during the second half of XX century and the first decades of the current century. The reasons for the success of economic reforms in China, which led to the social modernization of the country and turned it into a powerful economic state, are revealed in the article. Since China's accession to the WTO in 2001, the leadership of China, realizing the benefits of free trade and openness policy, is actively offering the world new ideas and projects that should contribute to the harmonization of international economic relations and sustainable global development, strengthening China's positions in the world. The idea of "One Belt, One Road", proposed by the President of People's Republic of China Xi Jinping in 2010, was positively received by the world community. Developing this concept, in 2013 the Chinese leader proposed the new projects to implement the idea of "One Belt, One Road". In particular, these were two large-scale projects: the "Silk Road Economic Belt" and "XXI century Maritime Silk Road". The projects are aimed at building the new trans-Eurasian economic corridors and new sea routes, which should expand China's ability to interact with other countries and strengthen its presence around the world. Considerable attention in the article has also been paid to the analysis of the results and prospects of Ukrainian-Chinese cooperation over the last decades since the establishment of diplomatic relations, which have been transformed into a strategic partnership. The paper presents the importance and role of the active involvement of Ukraine in such a global project as the concept of "One Belt, One Road", which would allow the realization of the geopolitical, scientific, technical, intellectual and economic potential of Ukraine on a fuller scale. The deepening of cooperation between Ukraine and China would lead two sides on the path of sustainable, long-term development and would contribute to the prosperity of the two countries. ; В статье рассматривается современное социально-экономическое положение Китая, анализируется процесс экономического развития страны с учетом исторических и политических процессов прошлого, в частности события второй половины XX века и первых десятилетий нынешнего. Раскрыты причины успеха экономических реформ в КНР, приведшие к общественной модернизации страны и превратившие ее в мощную экономическую державу.После вступления Китая в ВТО в 2001 г. руководство КНР, почувствовав преимущества свободной торговли и политики открытости, активно предлагает миру новые идеи и проекты мирового уровня, что, по его мнению, должно способствовать гармонизации международных экономических отношений и устойчивому глобальному развитию, а также укреплению позиций Китая в мире. Так, предложенная в 2010 г. Председателем КНР Си Цзиньпином идея «Один пояс, один путь» была положительно воспринята мировым сообществом. Развивая эту концепцию, китайский лидер уже в 2013 году предложил новые проекты по воплощению идеи «Один пояс, один путь». В частности, это были два крупномасштабных проекта: «Экономический пояс шелкового пути» и «Морской Шелковый путь XXI века». Проекты направлены на строительство новых трансевразийских экономических коридоров и новых морских маршрутов, которые должны расширить возможности Китая по взаимодействию с другими странами и усилить его присутствие во всем мире.Проанализированы результаты и перспективы украинского-китайского сотрудничества за последние десятилетия со времени установления дипломатических отношений, трансформировавшиеся в отношения стратегического партнерства. Представлены значения и роль активного привлечения Украины к участию в таком глобальном проекте, как концепция «Один пояс, один путь», что позволит полнее реализовывать геополитический, научно-технический, интеллектуальный и экономический потенциал Украины. Углубление сотрудничества между Украиной и Китаем выведет стороны на путь устойчивого, долговременного развития и будет способствовать процветанию двух государств. ; У статті розглядається сучасне соціально-економічне становище Китаю, аналізується процес економічного розвитку країни з огляду на історичні та політичні процеси минулого, зокрема ті, що відбувались у країні протягом другої половини XX сторіччя та перших десятиліть нинішнього. Розкрито причини успіху економічних реформ в КНР, які призвели до суспільної модернізації країни та перетворили її на потужну економічну державу. Після вступу Китаю до СОТ у 2001 р., керівництво КНР, відчувши переваги вільної торгівлі та політики відкритості, активно пропонує світу нові ідеї та проєкти світового рівня, що, на його думку, мають сприяти гармонізації міжнародних економічних відносин та стійкому глобальному розвитку й тим самим зміцнювати позиції Китаю у світі. Так, запропонована у 2010 р. Головою КНР Сі Цзіньпіном ідея «Один пояс, один шлях» була позитивно сприйнята світовою спільнотою. Розвиваючи цю концепцію, китайський лідер вже у 2013 р. запропонував нові проєкти щодо втілення ідеї «Один пояс, один шлях». Зокрема, це були два крупномасштабні проєкти: «Економічний пояс шовкового шляху» та «Морський Шовковий шлях XXI століття». Проєкти спрямовані на будівництво нових трансєвразійських економічних коридорів та нових морських маршрутів, що мають розширити можливості Китаю щодо взаємодії з іншими країнами та посилити його присутність в усьому світі. Проаналізовано результати та перспективи українсько-китайського співробітництва за останні десятиліття із часу встановлення дипломатичних відносин, які трансформувались у відносини стратегічного партнерства. Представлено значення та роль активного залучення України до участі у такому глобальному проєкті, як концепція «Один пояс, один шлях», що дозволить значно повніше реалізувати геополітичний, науково-технічний, інтелектуальний та економічний потенціал України. Поглиблення співпраці між Україною та Китаєм виведе сторони на шлях сталого, довготривалого розвитку та сприятиме процвітанню двох держав.

The article examines the process of forming Vietnam's foreign policy in the context of the historical and political processes of the country in recent history. Paying tribute to the Asian conservatism and seeing a reform of the political system as a threat to the foundations of the statehood and national unity, the Vietnam leaders has chosen its path of social modernization - a "renovation" strategy (in Vietnamese - "Đổi Mới") that has transformed the country within twenty years into another Asian tiger. The "renovation" course was to allow the policy of "open doors" in foreign economic relations. External factors for the successful development of the Vietnam's foreign policy include the ASEAN membership. Due to the many political and socio-cultural factors common to Vietnam and the ASEAN member states (Vietnam joined ASEAN in 1995) and the continued political stability of the country, Vietnam has achieved a particular favor from the investors and trading partners of this association. Considerable attention in the article has also been paid to analyzing the development of political and trade-economic relations between Vietnam and Ukraine in the context of multilateral cooperation. The establishment of diplomatic relations between the two countries and signing the key bilateral agreements has been analyzed. The absence of fundamental differences on key international issues as well as the willingness to develop friendship and mutually beneficial partnership has created the favorable conditions for cooperation between Ukraine and Vietnam within the international organizations. There is much in common in our countries' positions on the proliferation of nuclear weapons and other weapons of mass destruction, counter-terrorism, reform of the United Nations etc. Ukraine and Vietnam have traditionally supported each other's nominations for election to the governing bodies of international organizations. ; В статье рассматривается процесс формирования внешней политики Вьетнама с учетом исторических и политических процессов, которые происходили в стране в течение второй половины XX века и первых десятилетий нынешнего. Анализируются реформы политической системы Вьетнама, которые, из-за стратегии обновления, привели к общественной модернизации страны и превратили ее в мощную экономическую державу. Проанализированы главные факторы успеха внешней политики Вьетнама, к которым надо отнести вступление страны в 1995 году в такую организацию как АСЕАН. В статье доказано, что благодаря многим политическим и социокультурным факторам, которые являются общими для Вьетнама и государств-членов АСЕАН, а также взвешенной внешней политике, страна добилась особого расположения инвесторов и торговых партнеров этого интеграционной группировки. Значительное внимание уделено развитию внешних отношений и сотрудничества Вьетнама с такими странами как Китай, Япония, Индия, США, страны Европейского Союза и Российская Федерация. Отдельно исследована история развития политических отношений Вьетнама и Украины, проанализированы предпосылки успешной реализации национальных экономических интересов Украины в отношениях с Вьетнамом и выход на перспективные торгово-экономические и инвестиционные рынки не только этой страны, но и стран-членов АСЕАН. ; У статті розглядається процес формування зовнішньої політики В'єтнаму з огляду на історичні та політичні процеси, що відбувались у країні протягом другої половини XX сторіччя та перших десятиліть нинішнього. Аналізуються реформи політичної системи В'єтнаму, які, через стратегію оновлення, призвели до суспільної модернізації країни та перетворили її на потужну економічну державу. Проаналізовано головні чинники успіху зовнішньої політики В'єтнаму, до яких треба віднести вступ країни до такої організації як АСЕАН, що відбувся у 1995 році. У статті доведено, що завдяки багатьом політичним і соціокультурним чинникам, що є спільними для В'єтнаму і держав-членів АСЕАН, а також виваженій зовнішній політиці, країна домоглась особливої прихильності інвесторів і торговельних партнерів цього інтеграційного угруповання. Приділено значну увагу розвиткові зовнішніх відносин та співробітництва В'єтнаму з такими країнами як Китай, Японія, Індія, Сполучені Штати Америки, країни Європейського Союзу та Російська Федерація. Окремо досліджено історію розвитку політичних відносин В'єтнаму та України, проаналізовано передумови успішної реалізації національних економічних інтересів України у відносинах з В'єтнамом та вихід на перспективні торговельно-економічні та інвестиційні ринки не тільки цієї країни, але й країн-членів АСЕАН.

У статті розглядається процес формування в'єтнамської моделі економічного розвитку в контексті стратегії "оновлення" та соціальної модернізації країни за останні 30 років. Основними чинниками успішного розвитку В'єтнаму є нинішня модель експортоорієнтованої економіки та капітальний ремонт законодавства: прийняття нових земельних законів, нових нормативно-правових актів про валюту та банки. Віддаючи належне азіатському консерватизму та розглядаючи реформу політичної системи як загрозу основ державності та національної єдності, лідери В'єтнаму обрали свій шлях соціальної модернізації - стратегію "оновлення" (на в'єтнамській - "doi moi" "), Який перетворив країну протягом двадцяти років на іншого азіатського тигра. Курс "оновлення" визначався рішеннями VI (1986) та VII (1991) конгресів Комуністичної партії В'єтнаму. Зміст цього курсу полягав у тому, щоб дозволити розвитку всіх соціально-економічних структур, сприяти особистому ініціативу, послабити механізми державного управління та активізувати політику «відкритих дверей» у зовнішньоекономічних відносинах. Зовнішні фактори успішного розвитку економіки В'єтнаму включають членство в АСЕАН. Завдяки безлічі політичних та соціокультурних факторів, спільних для В'єтнаму та країн-членів АСЕАН (В'єтнам приєднався до АСЕАН у 1995 р.) Та тривалої політичної стабільності країни, В'єтнам домігся особливої ​​прихильності з боку інвесторів та торгових партнерів цієї асоціації. Рішення про створення зони вільної торгівлі ASEAN на саміті Асоціації в Сінгапурі в 1992 році зіграло потужний поштовх для розвитку торгівлі, економіки та інвестицій усього субрегіону. Значна увага в статті приділяється також аналізу розвитку політичних і торговельно-економічних відносин між В'єтнамом та Україною в контексті багатостороннього співробітництва. Проаналізовано встановлення дипломатичних відносин між двома країнами та підписання ключових двосторонніх угод. Відсутність принципових розбіжностей у ключових міжнародних питаннях, а також бажання розвивати дружбу та взаємовигідне партнерство створили сприятливі умови для співпраці України та В'єтнаму в рамках міжнародних організацій. Позиції наших країн щодо розповсюдження ядерної зброї та іншої зброї масового знищення, протидії тероризму, реформи організації ООН мають багато спільного. Україна та В'єтнам традиційно підтримували кандидатури один одного на обрання до керівних органів міжнародних організацій. У сфері торгівлі та економіки актуальним залишається питання про підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та В'єтнамом. Укладення такої угоди суттєво сприятиме розвитку українсько-в'єтнамської співпраці у торговій сфері, а також подоланню негативного сальдо зовнішньої торгівлі з В'єтнамом. Під час останніх засідань Спільної українсько-в'єтнамської міжурядової комісії сторони обговорили низку важливих питань у перспективних сферах, що становлять взаємний інтерес, зокрема, торгівлю, банківську діяльність, фінанси та інвестиції, інженерні науки, високі технології, енергетика, гірнича промисловість, будівництво , медицини та фармацевтики, сільського господарства та туризму.

The article examines the process of forming Vietnam's foreign policy in the context of the historical and political processes of the country in recent history. Paying tribute to the Asian conservatism and seeing a reform of the political system as a threat to the foundations of the statehood and national unity, the Vietnam leaders has chosen its path of social modernization - a "renovation" strategy (in Vietnamese - "Đổi Mới") that has transformed the country within twenty years into another Asian tiger. The "renovation" course was to allow the policy of "open doors" in foreign economic relations. External factors for the successful development of the Vietnam's foreign policy include the ASEAN membership. Due to the many political and socio-cultural factors common to Vietnam and the ASEAN member states (Vietnam joined ASEAN in 1995) and the continued political stability of the country, Vietnam has achieved a particular favor from the investors and trading partners of this association. Considerable attention in the article has also been paid to analyzing the development of political and trade-economic relations between Vietnam and Ukraine in the context of multilateral cooperation. The establishment of diplomatic relations between the two countries and signing the key bilateral agreements has been analyzed. The absence of fundamental differences on key international issues as well as the willingness to develop friendship and mutually beneficial partnership has created the favorable conditions for cooperation between Ukraine and Vietnam within the international organizations. There is much in common in our countries' positions on the proliferation of nuclear weapons and other weapons of mass destruction, counter-terrorism, reform of the United Nations etc. Ukraine and Vietnam have traditionally supported each other's nominations for election to the governing bodies of international organizations. ; В статье рассматривается процесс формирования внешней политики Вьетнама с учетом исторических и политических процессов, которые происходили в стране в течение второй половины XX века и первых десятилетий нынешнего. Анализируются реформы политической системы Вьетнама, которые, из-за стратегии обновления, привели к общественной модернизации страны и превратили ее в мощную экономическую державу. Проанализированы главные факторы успеха внешней политики Вьетнама, к которым надо отнести вступление страны в 1995 году в такую организацию как АСЕАН. В статье доказано, что благодаря многим политическим и социокультурным факторам, которые являются общими для Вьетнама и государств-членов АСЕАН, а также взвешенной внешней политике, страна добилась особого расположения инвесторов и торговых партнеров этого интеграционной группировки. Значительное внимание уделено развитию внешних отношений и сотрудничества Вьетнама с такими странами как Китай, Япония, Индия, США, страны Европейского Союза и Российская Федерация. Отдельно исследована история развития политических отношений Вьетнама и Украины, проанализированы предпосылки успешной реализации национальных экономических интересов Украины в отношениях с Вьетнамом и выход на перспективные торгово-экономические и инвестиционные рынки не только этой страны, но и стран-членов АСЕАН. ; У статті розглядається процес формування зовнішньої політики В'єтнаму з огляду на історичні та політичні процеси, що відбувались у країні протягом другої половини XX сторіччя та перших десятиліть нинішнього. Аналізуються реформи політичної системи В'єтнаму, які, через стратегію оновлення, призвели до суспільної модернізації країни та перетворили її на потужну економічну державу. Проаналізовано головні чинники успіху зовнішньої політики В'єтнаму, до яких треба віднести вступ країни до такої організації як АСЕАН, що відбувся у 1995 році. У статті доведено, що завдяки багатьом політичним і соціокультурним чинникам, що є спільними для В'єтнаму і держав-членів АСЕАН, а також виваженій зовнішній політиці, країна домоглась особливої прихильності інвесторів і торговельних партнерів цього інтеграційного угруповання. Приділено значну увагу розвиткові зовнішніх відносин та співробітництва В'єтнаму з такими країнами як Китай, Японія, Індія, Сполучені Штати Америки, країни Європейського Союзу та Російська Федерація. Окремо досліджено історію розвитку політичних відносин В'єтнаму та України, проаналізовано передумови успішної реалізації національних економічних інтересів України у відносинах з В'єтнамом та вихід на перспективні торговельно-економічні та інвестиційні ринки не тільки цієї країни, але й країн-членів АСЕАН.

The article examines the current socio-economic situation in China, analyzes the process of economic development of the country in the context of historical and political processes of the past, including those that took place in the country during the second half of XX century and the first decades of the current century. The reasons for the success of economic reforms in China, which led to the social modernization of the country and turned it into a powerful economic state, are revealed in the article. Since China's accession to the WTO in 2001, the leadership of China, realizing the benefits of free trade and openness policy, is actively offering the world new ideas and projects that should contribute to the harmonization of international economic relations and sustainable global development, strengthening China's positions in the world. The idea of "One Belt, One Road", proposed by the President of People's Republic of China Xi Jinping in 2010, was positively received by the world community. Developing this concept, in 2013 the Chinese leader proposed the new projects to implement the idea of "One Belt, One Road". In particular, these were two large-scale projects: the "Silk Road Economic Belt" and "XXI century Maritime Silk Road". The projects are aimed at building the new trans-Eurasian economic corridors and new sea routes, which should expand China's ability to interact with other countries and strengthen its presence around the world. Considerable attention in the article has also been paid to the analysis of the results and prospects of Ukrainian-Chinese cooperation over the last decades since the establishment of diplomatic relations, which have been transformed into a strategic partnership. The paper presents the importance and role of the active involvement of Ukraine in such a global project as the concept of "One Belt, One Road", which would allow the realization of the geopolitical, scientific, technical, intellectual and economic potential of Ukraine on a fuller scale. The deepening of cooperation between Ukraine and China would lead two sides on the path of sustainable, long-term development and would contribute to the prosperity of the two countries. ; В статье рассматривается современное социально-экономическое положение Китая, анализируется процесс экономического развития страны с учетом исторических и политических процессов прошлого, в частности события второй половины XX века и первых десятилетий нынешнего. Раскрыты причины успеха экономических реформ в КНР, приведшие к общественной модернизации страны и превратившие ее в мощную экономическую державу.После вступления Китая в ВТО в 2001 г. руководство КНР, почувствовав преимущества свободной торговли и политики открытости, активно предлагает миру новые идеи и проекты мирового уровня, что, по его мнению, должно способствовать гармонизации международных экономических отношений и устойчивому глобальному развитию, а также укреплению позиций Китая в мире. Так, предложенная в 2010 г. Председателем КНР Си Цзиньпином идея «Один пояс, один путь» была положительно воспринята мировым сообществом. Развивая эту концепцию, китайский лидер уже в 2013 году предложил новые проекты по воплощению идеи «Один пояс, один путь». В частности, это были два крупномасштабных проекта: «Экономический пояс шелкового пути» и «Морской Шелковый путь XXI века». Проекты направлены на строительство новых трансевразийских экономических коридоров и новых морских маршрутов, которые должны расширить возможности Китая по взаимодействию с другими странами и усилить его присутствие во всем мире.Проанализированы результаты и перспективы украинского-китайского сотрудничества за последние десятилетия со времени установления дипломатических отношений, трансформировавшиеся в отношения стратегического партнерства. Представлены значения и роль активного привлечения Украины к участию в таком глобальном проекте, как концепция «Один пояс, один путь», что позволит полнее реализовывать геополитический, научно-технический, интеллектуальный и экономический потенциал Украины. Углубление сотрудничества между Украиной и Китаем выведет стороны на путь устойчивого, долговременного развития и будет способствовать процветанию двух государств. ; У статті розглядається сучасне соціально-економічне становище Китаю, аналізується процес економічного розвитку країни з огляду на історичні та політичні процеси минулого, зокрема ті, що відбувались у країні протягом другої половини XX сторіччя та перших десятиліть нинішнього. Розкрито причини успіху економічних реформ в КНР, які призвели до суспільної модернізації країни та перетворили її на потужну економічну державу. Після вступу Китаю до СОТ у 2001 р., керівництво КНР, відчувши переваги вільної торгівлі та політики відкритості, активно пропонує світу нові ідеї та проєкти світового рівня, що, на його думку, мають сприяти гармонізації міжнародних економічних відносин та стійкому глобальному розвитку й тим самим зміцнювати позиції Китаю у світі. Так, запропонована у 2010 р. Головою КНР Сі Цзіньпіном ідея «Один пояс, один шлях» була позитивно сприйнята світовою спільнотою. Розвиваючи цю концепцію, китайський лідер вже у 2013 р. запропонував нові проєкти щодо втілення ідеї «Один пояс, один шлях». Зокрема, це були два крупномасштабні проєкти: «Економічний пояс шовкового шляху» та «Морський Шовковий шлях XXI століття». Проєкти спрямовані на будівництво нових трансєвразійських економічних коридорів та нових морських маршрутів, що мають розширити можливості Китаю щодо взаємодії з іншими країнами та посилити його присутність в усьому світі. Проаналізовано результати та перспективи українсько-китайського співробітництва за останні десятиліття із часу встановлення дипломатичних відносин, які трансформувались у відносини стратегічного партнерства. Представлено значення та роль активного залучення України до участі у такому глобальному проєкті, як концепція «Один пояс, один шлях», що дозволить значно повніше реалізувати геополітичний, науково-технічний, інтелектуальний та економічний потенціал України. Поглиблення співпраці між Україною та Китаєм виведе сторони на шлях сталого, довготривалого розвитку та сприятиме процвітанню двох держав.