Suchergebnisse

Under conditions of global intellectualization of technology, information–communication and transport infrastructures are closely connected to the utilization of intellectual and creative capabilities of human resources. It is an appropriate and relevant question to address the optimization in regulating the international movement of human resources and to define economic instruments to stimulate the development of intellectual resource of Ukraine. The goal of present work is a theoretical substantiation of recommendations concerning the regulation of international movement of human resources in Ukraine and economic instruments for the development of intellectual resource of the state under conditions of global intellectualization. In the research, we applied general scientific and special research methods: induction, deduction, method of imaginary experiment and substantiation, theoretical generalization. A conclusion was drawn on that the strategic direction of economic policy in the development of intellectual resource in Ukraine should be a state-led regulation of international movement of human resources in all their forms, namely, migration, tourism, transit-professional relocations and virtual international movement. Development of intellectual resources of Ukraine depends on economic instruments, among which we consider it appropriate to highlight: state monitoring over the processes in international movement, intellectual property protection, motivation of development of domestic human resources, the intensification of international cooperation, promotion of intellectual immigration and re-emigration. The scientific novelty of present research is the substantiation of recommendations related to the regulation of international movement of human resources and the determination of basic tools for development of intellectual resource in Ukraine. A practical value of the research consists in the fact that the results obtained might be used by state bodies to improve effectiveness of the legal base and ...

In modern politics as well as in historical times, character attacks abound. Words and images, like symbolic and psychological weapons, have sullied or destroyed numerous reputations. People mobilize significant material and psychological resources to defend themselves against such attacks. How does character assassination "work," and when does it not? Why do many targets fall so easily when they are under character attack? How can one prevent attacks and defend against them? The Routledge Handbook of Character Assassination and Reputation Management offers the first comprehensive examination of character assassination. Moving beyond studying corporate reputation management and how public figures enact and maintain their reputation, this lively volume offers a framework and cases to help understand, critically analyze, and effectively defend against such attacks. Written by an international and interdisciplinary team of experts, the book begins with a theoretical introduction and extensive description of the "five pillars" of character assassination: (1) the attacker, (2) the target, (3) the media, (4) the public, and (5) the context. The remaining chapters present engaging case studies suitable for class discussion. These include: Roman emperors; Reformation propaganda; the Founding Fathers; defamation in US politics; women politicians; autocratic regimes; European leaders; celebrities; nations; Internet campaigns. This handbook will prove invaluable to undergraduate and postgraduate students in communication, political science, history, sociology, and psychology departments. It will also help researchers become independent, critical, and informed thinkers capable of avoiding the pressure and manipulations of the media.

The article reveals the processes of social integration of the Roma in Montenegro in 2006–2017. The author analyses the performances of the government regarding the Roma issue. The article also shows that the Roma socialization process is an essential premise for Montenegro in their determination to European integration, which requires substantial adjustment and improvements in the legal system. In the research, the author assesses official documents concerning the Roma, which shows that the Roma community complies with a significant part of the overall Montenegrin population. Interestingly, almost two-thirds of Roma in Montenegro arrived at the country during the war in Kosovo in 1999–2000 and then received the status of internally displaced persons what made them hostages of international law for the decade. In addition, considering the social and cultural differences of the ethnic group with other nations living in the country, the integration process into the Montenegrin society is a real challenge for the state. The problem of social adaptation of the Roma is a topical issue for national welfare and security not only for Montenegro but for the whole of Central and Eastern Europe. Being a participant of the regional initiative "The Decade of Roma Inclusion" since 2005, the government of Montenegro have actively advanced the national legal system, developed and implemented projects for dwellings, education and culture of the Roma community. It is also noticeable that solving the Roma issue in the country correlates with the foreign policy objectives such as European and Euro-Atlantic integration. The author provides different examples to prove that in the first eleven years of independence, the government of Montenegro managed to make significant steps forward to the acceptance of European values through strenuous legal reforms.

As a multilingual system,Wikipedia provides many challenges for academics and engineers alike. One such challenge is cultural contextualisation of Wikipedia content, and the lack of approaches to effectively quantify it. Additionally, what seems to lack is the intent of establishing sound computational practices and frameworks for measuring cultural variations in the data. Current approaches seem to mostly be dictated by the data availability, which makes it difficult to apply them in other contexts. Another common drawback is that they rarely scale due to a significant qualitative or translation effort. To address these limitations, this thesis develops and tests two modular quantitative approaches. They are aimed at quantifying culture-related phenomena in systems which rely on multilingual user-generated content. In particular, they allow to: (1) operationalise a custom concept of culture in a system; (2) quantify and compare culture-specific content- or coverage biases in such a system; and (3) map a large scale landscape of shared cultural interests and focal points. Empirical validation of these approaches is split into two parts. First, an approach to mapping Wikipedia communities of shared co-editing interests is validated on two large Wikipedia datasets comprising multilateral geopolitical and linguistic editor communities. Both datasets reveal measurable clusters of consistent co-editing interest, and computationally confirm that these clusters correspond to existing colonial, religious, socio economic, and geographical ties. Second, an approach to quantifying content differences is validated on a multilingual Wikipedia dataset, and a multi-platform (Wikipedia and Encyclopedia Britannica) dataset. Both are limited to a selected knowledge domain of national history. This analysis allows, for the first time on the large scale, to quantify and visualise the distribution of historical focal points in the articles on national histories. All results are cross-validated either by domain experts, or external datasets. Main thesis contributions. This thesis: (1) presents an effort to formalise the process of measuring cultural variations in user-generated data; (2) introduces and tests two novel approaches to quantifying cultural contextualisation in multilingual data; (3) synthesises a valuable overview of literature on defining and quantifying culture; (4) provides important empirical insights on the effect of culture on Wikipedia content and coverage; demonstrates that Wikipedia is not contextfree, and these differences should not be treated as noise, but rather, as an important feature of the data. (5) makes practical service contributions through sharing data and visualisations. ; Als mehrsprachiges System stelltWikipedia viele Herausforderungen sowohl an Akademiker als auch an Ingenieure. Eine dieser Herausforderungen ist die kulturelle Kontextualisierung der Wikipedia-Inhalte und der Mangel an Ansätzen zu ihrer effektiven Quantifizierung. Außerdem scheint es an der Absicht zu fehlen, solide Berechnungspraktiken und Rahmenbedingungen für die Messung kultureller Variationen in dem Datenmaterial zu schaffen. Die derzeitigen Ansätze scheinen hauptsächlich von der Datenverfügbarkeit diktiert zu werden, was ihre Anwendung in anderen Kontexten erschwert. Ein weiterer häufiger Nachteil ist, dass sie aufgrund eines erheblichen qualitativen oder Übersetzungsaufwands selten skalieren. Um diesen Einschränkungen zu begegnen, werden in dieser Arbeit zwei modulare quantitative Ansätze entwickelt und getestet. Sie zielen darauf ab, kulturbezogene Phänomene in Systemen zu quantifizieren, die auf mehrsprachigem, nutzergeneriertem Inhalt beruhen. Insbesondere ermöglichen sie es: (1) einen benutzerdefinierten Kulturbegriff in einem System zu operationalisieren; (2) kulturspezifische Inhalts- oder Abdeckungsverzerrungen in einem solchen System zu quantifizieren und zu vergleichen; und (3) eine großräumige Landschaft mit gemeinsamen kulturellen Interessen und Schwerpunkten abzubilden. Die empirische Validierung dieser Ansätze ist in zwei Teile gegliedert. Erstens wird ein Ansatz zur Kartierung von Wikipedia-Gemeinschaften mit gemeinsamen redaktionellen Interessen auf zwei großenWikipedia Datensätzen validiert, die multilaterale geopolitische und sprachliche Redakteursgemeinschaften umfassen. Beide Datensätze zeigen messbare Cluster von konsistenten Mitredaktionsinteressen und bestätigen rechnerisch, dass diese Cluster mit bestehenden kolonialen, religiösen, sozioökonomischen und geographischen Bindungen übereinstimmen. Zweitens wird ein Ansatz zur Quantifizierung von Inhaltsunterschieden anhand eines mehrsprachigen Wikipedia-Datensatzes und eines Multiplattform-Datensatzes (Wikipedia und Encyclopedia Britannica) validiert. Beide sind auf einen ausgewählten Wissensbereich der Nationalgeschichte beschränkt. Diese Analyse ermöglicht es erstmals im großen Maßstab, die Verteilung der historischen Schwerpunkte in den Artikeln zur Nationalgeschichte zu quantifizieren und zu visualisieren. Alle Ergebnisse werden entweder von Fachexperten oder von externen Datensätzen kreuzvalidiert. Die wichtigsten Beiträge der Dissertation. Diese Dissertation: (1) stellt einen Versuch dar, den Prozess der Messung kultureller Variationen in nutzergeneriertem Datenmaterial zu formalisieren; (2) stellt zwei neue Ansätze zur Quantifizierung der kulturellen Kontextualisierung in mehrsprachigem Datenmaterial vor und testet sie; (3) schafft einen wertvollen Überblick über die Literatur zur Definition und Quantifizierung von Kultur; (4) liefert wichtige empirische Erkenntnisse über die Wirkung von Kultur auf den Inhalt und die Abdeckung von Wikipedia; zeigt, dass Wikipedia nicht kontextfrei ist, und dass diese Unterschiede nicht als Rauschen, sondern als ein wichtiges Merkmal des Datenmaterials behandelt werden sollten. (5) leistet einen praktischen Beitrag durch das Teilen von Datenmaterial und Visualisierungen.

Introduction. Developed countries began to digitize their national economies resulting in transformation of human capital with digital and information technologies by making new demands on education. Transformational changes in the conditions of the world society development in the context of globalization put forward the need to reform the system of training, retraining and advanced training, as well as to promote the development of human capital creative abilities in accordance with the needs of the digital economy.The purpose of the study is to provide a scientific bases for the definition of the «digital economy» concept and to distinguish its key components, to outline the digitalization features and identify «digital gaps» in the EU countries using the Index of Digital Economy and Society (DESI).Methods. According to the purpose of the study, modern scientific methods of cognition were used, in particular: general scientific research methods (logical analysis, theoretical grounding, ascent from abstract to concrete, formalization and generalization), as well as the method of statistical observation.Results. The article presents the author's views on the interpretation of the "digital economy" concept which allowed detailing the individual properties and structural elements of the digital economy. Based on the research by the Organization for Economic Co- operation and Development (OECD), three main components of the digital economy are presented. The infrastructure of the digital economy is identified with market and planning approaches. Using the DESI Index on the example of EU countries, an analysis of five key components was performed, including communications, human capital, the Internet use, integration of digital technologies and digital public services. The current state of digital economy in the EU countries was also presented. The author emphasizes the importance of governments role and their prudent policy to motivate the population to use digital and information technologies, to increase awareness in this area and the overall level of country digitalization.Discussion. The success of the country in the digital economy development will further depend on the national digital and information capabilities, the development of internal infrastructure, the readiness of society for transformational changes, dictated by globalization. The necessary legal framework of the digital economy, balanced state strategies for IT development, formation of the potential for professional skills development and basic ICT literacy, as well as professional career in the information field will result in positive changes in national economies under context of digitalization.Perspectives. Prospects for further research include the need for statistical analysis of the digital economy key components in the regional context of the world countries, actions ranking and sequencing in the theoretical and methodological support of measures to enhance the use of digital and information products by countries.

This article offers a fresh view on character assassination as a strategic effort embedded in power and ideological struggles in society. The author uses structuration theory to explain character assassination as a means of both domination and subversion. In the latter, character assassination practices are integrated into modes of signification and legitimation and executed via subversion campaigns. Knowledgeable subversive actors consider character assassination a power resource to challenge cultural hegemony and traditional moral order via strategic and audience-centered protest campaigns. Social networking sites provide strategic actors with resources to realize subversive campaigns in both liberal democracies and authoritarian societies. Although social media allow more active audiences to challenge dominant conventions, the modes and aesthetics of social protest can be easily harnessed and appropriated by power structures for spin and information control. The author calls for more research inspired by the sociocultural view of character assassination to make sense of new social phenomena such as "cancel culture."

У результаті аналізу відомостей про об'єкти геологічної спадщини, напрацьованих у процесі їхнього дослідження, на відповідність офіційним джерелам виявлено значні розбіжності, різноплановість інформації щодо назв, наборів ознак (атрибутів) та недостатність її для ідентифікації об'єктів. Визначено основні засади геоінформаційної системи об'єктів геологічної спадщини України та обґрунтовано пропозиції щодо класифікації й створення бази даних об'єктів геологічної спадщини, що узгоджуються із законодавчими та нормативно-правовими актами України. Обґрунтовано набір відомостей (атрибутів) щодо об'єктів геологічної спадщини для наповнення бази даних. ; As a result of the analysis of information on geological heritage objects, developed in the process of its research, according to official sources, significant discrepancies, diversity of information on names, sets of features (attributes), and its insufficiency for identification of objects were revealed. The basic principles of the geoinformation system of geological heritage objects of Ukraine are determined and the proposals on classification and creation of the database of geological heritage objects, which are coordinated with the legislative and normative-legal acts of Ukraine, are substantiated. A reasonable set of information (attributes) about geological heritage objects to fill the database.

У результаті аналізу відомостей про об'єкти геологічної спадщини, напрацьованих у процесі їхнього дослідження, на відповідність офіційним джерелам виявлено значні розбіжності, різноплановість інформації щодо назв, наборів ознак (атрибутів) та недостатність її для ідентифікації об'єктів. Визначено основні засади геоінформаційної системи об'єктів геологічної спадщини України та обґрунтовано пропозиції щодо класифікації й створення бази даних об'єктів геологічної спадщини, що узгоджуються із законодавчими та нормативно-правовими актами України. Обґрунтовано набір відомостей (атрибутів) щодо об'єктів геологічної спадщини для наповнення бази даних. ; As a result of the analysis of information on geological heritage objects, developed in the process of its research, according to official sources, significant discrepancies, diversity of information on names, sets of features (attributes), and its insufficiency for identification of objects were revealed. The basic principles of the geoinformation system of geological heritage objects of Ukraine are determined and the proposals on classification and creation of the database of geological heritage objects, which are coordinated with the legislative and normative-legal acts of Ukraine, are substantiated. A reasonable set of information (attributes) about geological heritage objects to fill the database.

Under conditions of global intellectualization of technology, information–communication and transport infrastructures are closely connected to the utilization of intellectual and creative capabilities of human resources. It is an appropriate and relevant question to address the optimization in regulating the international movement of human resources and to define economic instruments to stimulate the development of intellectual resource of Ukraine. The goal of present work is a theoretical substantiation of recommendations concerning the regulation of international movement of human resources in Ukraine and economic instruments for the development of intellectual resource of the state under conditions of global intellectualization. In the research, we applied general scientific and special research methods: induction, deduction, method of imaginary experiment and substantiation, theoretical generalization. A conclusion was drawn on that the strategic direction of economic policy in the development of intellectual resource in Ukraine should be a state-led regulation of international movement of human resources in all their forms, namely, migration, tourism, transit-professional relocations and virtual international movement. Development of intellectual resources of Ukraine depends on economic instruments, among which we consider it appropriate to highlight: state monitoring over the processes in international movement, intellectual property protection, motivation of development of domestic human resources, the intensification of international cooperation, promotion of intellectual immigration and re-emigration. The scientific novelty of present research is the substantiation of recommendations related to the regulation of international movement of human resources and the determination of basic tools for development of intellectual resource in Ukraine. A practical value of the research consists in the fact that the results obtained might be used by state bodies to improve effectiveness of the legal base and protection of intellectual resources of Ukraine at the national and local levels. In future, further research can be directed towards the conceptualization of state economic policy in the regulation of international movement of human resources of Ukraine; to study experience of the world leading countries on retaining intellectual resource.

Based on the data of the State Cadaster of Territories and Objects of the Natural Reserve Fund of Ukraine, the peculiarities of the distribution of geosites over the territories of administrative-territorial units have been analyzed and categories, types, significance and the degree of value have been established. The ways of reconciliation of classifications of geological sites with the legislative and regulatory base pertinent to the nature reserve fund of Ukraine have been proposed. The procedure for legislative establishing of geosites has been analyzed and ways of cooperation with the regional departments of the Ministry of Environment for their promotion and protection have been proposed. With the establishment, the object of the nature reserve fund at the legislative level receives the category - "natural monument", the type of origin - "geological". Depending on the significance (national or local) and value (international, national, regional, local) of the geological monument of nature, a regime for its protection is established. Based on these characteristics, the object is entered into the State Cadastre of Territories and Nature Reserve Fund Objects. In order to harmonize the existing classifications of different authors with legislative and regulatory acts on the Nature Reserve Fund of Ukraine, the following is proposed. According to the geomorphological features of the subtype of geosites, it is proposed to adopt the unified name of the morphosculpture indicated in the State Cadastre and establish five subtypes: rock outlier; exposure; underground cavity; water body; others. The class is distinguished based on physicomechanical properties of the soils of the natural monument, on which the intensity of destruction and, accordingly, the direction of the conservation measures depend on: easily wetted; readily soluble; medium strength; durable. According to engineering-geological processes that took part in the formation (exposure) of the monument, the following subclasses are proposed: denudation; erosiondenudation; erosive; abrasion, karst-suffosion; technogenic, etc. It is advisable to further separate the geological monuments according to the subject of research: mineralogical, petrographic, lithological, stratigraphic, paleontological, etc., which is proposed by other authors. ; На основании данных Государственного кадастра территорий и объектов природно-заповедного фонда Украины установлены особенности распределения геологических объектов по административно-территориальным единицам по категориям, типам объектов, значению и степени ценности. Наибольшая часть геологических от общего количества объявленных памятников природы находится в Житомирской, Черновицкой и Донецкой областях. Проанализирован порядок объявления геологических памятников и предложена оптимизация сотрудничества с соответствующими государственными органами для их популяризации, охраны и сохранения. Во время объявления объект природно-заповедного фонда на законодательном уровне получает категорию — "памятник природы", тип по происхождению — "геологический". В зависимости от значения (общегосударственное или местное) и ценности (международная, национальная, региональная, местная) геологического памятника природы устанавливается режим его охраны. По этим признакам объект вносится в Государственный кадастр территорий и объектов природно-заповедного фонда. С целью согласования существующих классификаций разных авторов с законодательными и нормативно-правовыми актами по природно-заповедному фонду Украины предлагается следующее. По геоморфологическим признакам подтипа геологических памятников принять унифицированное название морфоскульптуры, указаное в Государственном кадастре, и установить пять подтипов: останец; обнажение; подземная полость; водный объект; другие. Признаком класса принять инженерно-гелогические характеристики пород памятника природы, от которых зависит интенсивность разрушения и, соответственно, направление охранных мероприятий: легкоразмываемые; легкоразмокаемые; легкорастворимые; средней прочности; прочные. По инженерно-геологическим процессам, которые принимали участие в образовании (раскрытии) памятника, установить подклассы: денудационные; эрозионно-денудационные; эрозионные; абразионные, карстово-суффозионные; техногенные и т.п. Целесообразно дальнейшее разделение геологических памятников по предмету исследований: минералогический, петрографический, литологический, стратиграфический, палеонтологический и т.п., которое предлагают и другие авторы. ; На підставі даних Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України встановлено особливості розподілу геологічних об'єктів по адміністративно-територіальних одиницях за категоріями, типами об'єктів, значенням та ступенем цінності. Найбільша частка геологічних від загальної кількості оголошених пам'яток природи відмічається у Житомирській, Чернівецькій та Донецькій областях. Проаналізовано порядок оголошення геологічних пам'яток та запропоновано оптимізацію співпраці з відповідними державними органами щодо їх популяризації, охорони та збереження. Під час оголошення об'єкт природно-заповідного фонду на законодавчому рівні отримує категорію — «пам'ятка природи», тип за походженням – «геологічна». Залежно від значення (загальнодержавне чи місцеве) та цінності (міжнародна, національна, регіональна, місцева) геологічної пам'ятки природи встановлюється режим її охорони. За цими ознаками об'єкт вноситься до Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду. З метою узгодження існуючих класифікацій різних авторів із законодавчими та нормативно-правовими актами щодо природно-заповідного фонду України пропонується наступне. За геоморфологічну ознаку підтипу геологічних пам'яток прийняти уніфіковану назву морфоскульптури, що вказана в Державному кадастрі, та встановити п'ять підтипів: останець; відслонення; підземна порожнина; водний об'єкт; інші. За ознаку класу прийняти інженерно-геологічні характеристики порід пам'ятки, від яких залежить інтенсивність руйнування та, відповідно, напрям охоронних заходів: легкорозмивні; легкорозмокаючі; легкорозчинні; середньої міцності; міцні. За інженерно-геологічними процесами, що спричинили розкриття пам'ятки, встановити підкласи: денудаційні; ерозійно-денудаційні; ерозійні; абразійні, карстово-суфозійні; техногенні тощо. Доцільний подальший поділ геологічних пам'яток за предметом досліджень: мінералогічний, петрографічний, літологічний, стратиграфічний, палеонтологічний тощо, що пропонують також інші автори.

Based on the data of the State Cadaster of Territories and Objects of the Natural Reserve Fund of Ukraine, the peculiarities of the distribution of geosites over the territories of administrative-territorial units have been analyzed and categories, types, significance and the degree of value have been established. The ways of reconciliation of classifications of geological sites with the legislative and regulatory base pertinent to the nature reserve fund of Ukraine have been proposed. The procedure for legislative establishing of geosites has been analyzed and ways of cooperation with the regional departments of the Ministry of Environment for their promotion and protection have been proposed. With the establishment, the object of the nature reserve fund at the legislative level receives the category - "natural monument", the type of origin - "geological". Depending on the significance (national or local) and value (international, national, regional, local) of the geological monument of nature, a regime for its protection is established. Based on these characteristics, the object is entered into the State Cadastre of Territories and Nature Reserve Fund Objects. In order to harmonize the existing classifications of different authors with legislative and regulatory acts on the Nature Reserve Fund of Ukraine, the following is proposed. According to the geomorphological features of the subtype of geosites, it is proposed to adopt the unified name of the morphosculpture indicated in the State Cadastre and establish five subtypes: rock outlier; exposure; underground cavity; water body; others. The class is distinguished based on physicomechanical properties of the soils of the natural monument, on which the intensity of destruction and, accordingly, the direction of the conservation measures depend on: easily wetted; readily soluble; medium strength; durable. According to engineering-geological processes that took part in the formation (exposure) of the monument, the following subclasses are proposed: denudation; erosiondenudation; erosive; abrasion, karst-suffosion; technogenic, etc. It is advisable to further separate the geological monuments according to the subject of research: mineralogical, petrographic, lithological, stratigraphic, paleontological, etc., which is proposed by other authors. ; На основании данных Государственного кадастра территорий и объектов природно-заповедного фонда Украины установлены особенности распределения геологических объектов по административно-территориальным единицам по категориям, типам объектов, значению и степени ценности. Наибольшая часть геологических от общего количества объявленных памятников природы находится в Житомирской, Черновицкой и Донецкой областях. Проанализирован порядок объявления геологических памятников и предложена оптимизация сотрудничества с соответствующими государственными органами для их популяризации, охраны и сохранения. Во время объявления объект природно-заповедного фонда на законодательном уровне получает категорию — "памятник природы", тип по происхождению — "геологический". В зависимости от значения (общегосударственное или местное) и ценности (международная, национальная, региональная, местная) геологического памятника природы устанавливается режим его охраны. По этим признакам объект вносится в Государственный кадастр территорий и объектов природно-заповедного фонда. С целью согласования существующих классификаций разных авторов с законодательными и нормативно-правовыми актами по природно-заповедному фонду Украины предлагается следующее. По геоморфологическим признакам подтипа геологических памятников принять унифицированное название морфоскульптуры, указаное в Государственном кадастре, и установить пять подтипов: останец; обнажение; подземная полость; водный объект; другие. Признаком класса принять инженерно-гелогические характеристики пород памятника природы, от которых зависит интенсивность разрушения и, соответственно, направление охранных мероприятий: легкоразмываемые; легкоразмокаемые; легкорастворимые; средней прочности; прочные. По инженерно-геологическим процессам, которые принимали участие в образовании (раскрытии) памятника, установить подклассы: денудационные; эрозионно-денудационные; эрозионные; абразионные, карстово-суффозионные; техногенные и т.п. Целесообразно дальнейшее разделение геологических памятников по предмету исследований: минералогический, петрографический, литологический, стратиграфический, палеонтологический и т.п., которое предлагают и другие авторы. ; На підставі даних Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України встановлено особливості розподілу геологічних об'єктів по адміністративно-територіальних одиницях за категоріями, типами об'єктів, значенням та ступенем цінності. Найбільша частка геологічних від загальної кількості оголошених пам'яток природи відмічається у Житомирській, Чернівецькій та Донецькій областях. Проаналізовано порядок оголошення геологічних пам'яток та запропоновано оптимізацію співпраці з відповідними державними органами щодо їх популяризації, охорони та збереження. Під час оголошення об'єкт природно-заповідного фонду на законодавчому рівні отримує категорію — «пам'ятка природи», тип за походженням – «геологічна». Залежно від значення (загальнодержавне чи місцеве) та цінності (міжнародна, національна, регіональна, місцева) геологічної пам'ятки природи встановлюється режим її охорони. За цими ознаками об'єкт вноситься до Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду. З метою узгодження існуючих класифікацій різних авторів із законодавчими та нормативно-правовими актами щодо природно-заповідного фонду України пропонується наступне. За геоморфологічну ознаку підтипу геологічних пам'яток прийняти уніфіковану назву морфоскульптури, що вказана в Державному кадастрі, та встановити п'ять підтипів: останець; відслонення; підземна порожнина; водний об'єкт; інші. За ознаку класу прийняти інженерно-геологічні характеристики порід пам'ятки, від яких залежить інтенсивність руйнування та, відповідно, напрям охоронних заходів: легкорозмивні; легкорозмокаючі; легкорозчинні; середньої міцності; міцні. За інженерно-геологічними процесами, що спричинили розкриття пам'ятки, встановити підкласи: денудаційні; ерозійно-денудаційні; ерозійні; абразійні, карстово-суфозійні; техногенні тощо. Доцільний подальший поділ геологічних пам'яток за предметом досліджень: мінералогічний, петрографічний, літологічний, стратиграфічний, палеонтологічний тощо, що пропонують також інші автори.