Suchergebnisse

Critical thinking, reflection, multiple methods of researching need a preparation, discipline, training. Classical forms as lectures, seminars don't response of contemporaries challenges, because of a subject-object installation between a lecturer and students. It's impossible to create researching atmosphere at an auditorium. The aim of the article is clarification of conditions of creating of workshop as a form of existing of philosophy in higher education.Workshop as a specific pedagogical form isn't something principal new thing. Pedagogic measurement is a fundamental component of workshops of painters (for example, workshops of Rembrandt van Rijn, Jan Vermeer van Delft etc.). Something like that we can observe in theatrical workshops.In 1922 was created French Group of New Education (J. Piaget, H. Wallon, P. Langevin etc.). They rethought ideas of J.-J. Rousseau, I. Pestalozzi, J. Korczak, A. Makarenko etc. and formulated six rules of pedagogic workshop: a) active position of a teacher and students; b) priority of autonomy during education; c) confidence of every student's talent; d) using of critical thinking; e) intersubjective character of thinking; f) accuracy of calculation of psychological statesю.I've proposed seven components of a philosophical workshop. The first is informative that consists of two aspects: a) topological – a philosophical workshop as a communicative space; b) technological – a philosophical workshop as a developing skills and proficiencies. The second is a historical component that includes: a) foundation of our university; b) personal roots of our philosophical workshop (V. Karpov – a founder of our department of philosophy and the first rector of the same time, G. Zajchenko – the first doctor of philosophical sciences); c) opening of specialized academic council in 1992 by P. Gnatenko; d) opening a branch 'philosophy' in our university. The third component is developing of three fundamental humanitarian practices – speaking, reading, writing. The fourth component is methodological as familiarization of classical (analyses, synthesis, observing, describing etc.), non-classical (hermeneutics, structuralism etc.), post-non-classic (synergic) methodologies. The fifth is organizing component – priority of communicative-praxeological approach under lectures. The sixth component is communicative as forming of creative atmosphere during class. And the last – theoretical component as possibility of creating of own metaphysics.

Надана розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач – предмет – студенти, де одним з ключових та об'єднуючих виступає поняття суб'єктності. З'ясовані основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті, а саме: а) некласичний та постнекласичний стани присутності філософії у вищій освіті; b) межі самовизначення філософії о двох напрямках – перехід від охоронця місця до інтерпретатора (Ю. Габермас) та перехід від «сови Мінерви, яка вилітає у північ» до «жайворонка» (М. Епштейн); с) відповідальність філософії за гуманітарну складову освіти у концептуальному, інтенціальному, загальнонауковому, критичному, мнемонічному, комунікативному аспектах.Обґрунтована необхідність змістовної реорганізації викладання філософії в університеті через розуміння важливості праксеологічного виміру філософського знання як такого, що встановлює певні схеми мислення. Показані певні аспекти риторичної підготовки студентів через застосування дихальної гімнастики О. Стрельнікової, скоромовок, біомеханіки В. Мейєрхольда, темпоральної організації монологічних та діалогічних виступів на семінарах. Показані деякі аспекти розвитку методологічних навичок у таких складових методології як дескрипція, структуралізм, компаративістика, повільне читання тощо.Запропоноване власне бачення інституту кураторства як певної наукової майстерні або комунікативного простору в якому відбувається оволодіння загальнонауковою і спеціально-філософською професійною культурою.

Constitutive aspects of two ways of cognition are clarified: Apollonian way with its synthetic view of the world, that expressed in Plato's myth of cave and Dionysian way with its tragic self-cognition and attitude to the world, that expressed in Sophocles' Oedipusology. For implementation of comparative analysis the author defines the key formal and informative aspects, regarding which we can compare man of cave by Plato and Oedipus by Sophocles. Showed, that the first conceptual sign is understanding of fundamental incompleteness of human existence. Grasped that the second sign is a condition of total ignorance with some psychological and existential trials: being on the bottom of the cave by Plato and being of Oedipus in Corinth by Sophocles. Clarified that the third sign of comparative analysis is transforming conditions with pain, torture, anger, fear etc. A cave man realizes that subjects in new view are different from previous view. Oedipus has in this case some doubts, he goes to Delphi, then he runs to Thebes and comes to grip with Sphinx. Showed, that the fourth sign of comparative analysis is a character of opening of wisdom: a cave man carries linear sequential climbing from empirical knowledge to rational knowledge, from rational knowledge to speculative knowledge, and Oedipus carries by discrete way from esoteric knowledge to knowledge-power, from knowledge-power to knowledge-of-himself. Grasped that the fifth sign of comparative analysis is a condition after cognition of wisdom: a cave man comes back to the cave, tries to save other people and meets his destiny as violent death, in opposite of this Oedipus leaves Thebes forever, disappears mystically and comes spiritual patron of Athens.

In the article the author analyzes main aspects of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school. There are four aspects: historical, topological, objective and prognostic.Historical aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school includes four steps. The first is establishing of The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university in 1918 and after three years opening the Department of philosophy in 1921 by the first rector Vladimir Karpov – biologist, philosopher, expert of ancient languages, interpreter of Aristotle etc. The second is professional activity of Georgy Antonovich Zaichenko – the first doctor of philosophical sciences in Dnepropetrovsk region. The third is opening of specialized doctor academic council in 1992. It's possible because of Petr Ivanovich Gnatenko – one of the outstanding scientists of the contemporary period. The fourth is establishing of specialty 'philosophy' at The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university in 2002.Topological aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school reflects that fact: the school was influenced by two great traditions – Moscow philosophical tradition (V.Karpov, G.Zaichenko, A.Semushkin) and Kiev philosophical tradition (P.Gnatenko, V.Pronyakin, A.Korh, R.Evtushenko, T.Tal'ko etc.). Harmonic coordination of these two traditions created conditions for becoming and growing of local specialists (I.Moroz, V.Panfilov, V.Okorokov, S.Shevtsov, O.Osetrova, J.Shabanova, T.Vlasova, V.Palaguta, A.Khalapsis, T.Pavlova, V.Gromov etc.).Objective aspect shows: the Dnepropetrovsk philosophical school consists of several different researching programs. For example, researching of national character, national psychology, ethnopsychoanalyses by Petr Gnatenko, researching in sphere of political epistemology by Alexander Tokovenko, researching of contemporary Western European philosophy by Vladimir Pronyakin, researching of postnonclassical philosophy by Victor Okorokov, researching of philosophical questions of education and nature of creative act by Sergei Shevtsov, researching of suicide problems by Oksana Osetrova, researching of transpersonal measuring of human being by Julia Shabanova etc.Prognostic aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school involves problems of using intellectual potential of philosophers in developing Dnepropetrovsk region. ; В статье автор анализирует основные аспекты становления и развития Днепропетровской философской школы. Выделено четыре аспекта: исторический, топологический, содержательный, прогностический.Исторический аспект становления и развития Днепропетровской школы философии включает четыре шага. Первый – основание Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара в 1918 г. и спустя три года, в 1921 г., открытие кафедры философии, которую возглавил первый ректор В.П. Карпов – биолог, медик, философ, психолог, знаток древних языков, переводчик Аристотеля. Второй – профессиональная активность Г.А. Заиченко – первого доктора философских наук в Приднепровском регионе. Третий – открытие в ДНУ специализированного ученого совета по защите докторских и кандидатских диссертаций в 1992 г., что стало возможным благодаря усилиям П.И. Гнатенко, одного из крупнейших ученых современной Украины. Четвертый – основание в ДНУ специальности «философия» в 2002 г.Топологический аспект становления и развития Днепропетровской школы философии отражает тот факт, что школа испытала влияние двух крупных традиций: Московской философской традиции (В.П. Карпов, Г.А. Заиченко, А.В. Семушкин) и Киевской философской традиции (П.И. Гнатенко, В.И. Пронякин, А.Н. Корх, Р.А. Евтушенко, Т.Н. Талько и др.). Гармоничное взаимодействие этих традиций создало почву для становления и развития собственных кадров (И.А. Мороз, В.А. Панфилов, В.Б. Окороков, С.В. Шевцов, О.А. Осетрова, Ю.А. Шабанова, Т.И. Власова, В.И. Палагута, А.В. Халапсис, Т.И. Павлова, В.Е. Громов и др.).Содержательный аспект показывает, что Днепропетровская философская школа представляет собой совокупность различных исследовательских программ, среди которых: исследование национального характера, национальной психологии, этнопсихоанализа П.И. Гнатенко, исследования в сфере политической эпистемологии А.С. Токовенко, исследования современной западной метафизики В.И. Пронякиным, исследования постнеклассической философии В.Б. Окороковым, исследования философских аспектов образования и природы творческого акта С.В. Шевцовым, исследования суицидальной проблематики О.А. Осетровой, исследования трансперсональных горизонтов бытия человека Ю.А. Шабановой и др.Прогностический аспект становления Днепропетровской школы философии предполагает использование интеллектуального потенциала философов в развитии Приднепровского региона.

Based on the results of the work performed, the nature of the phase distribution in the resulting material, structural and morphological differences between the layered metal-ceramic and ceramic structures were established. The temperature range of zirconium nitride synthesis from 1500 to 2400° C is investigated, and the possibility of successful synthesis of nitride ceramics by the indicated method at temperatures significantly exceeding the melting point of the metal is shown.