Suchergebnisse

Мета роботи полягає в актуалізації та систематизації соціокультурної парадигми освіти як однієї з найбільш важливих чинників та умов формування особистості в соціумі. Важливим є те, щоб освіта була якісною та відповідала певному рівню розвитку суспільства, його базовим культурним цінностям. Також освіта повинна відігравати ключову роль у встановленні фактів, на основі яких проводяться громадські дебати та ухвалюються важливі урядові рішення. Методологією дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість досліджувати процес розвитку та особливість інновацій в освіті. Соціологічний метод, який був використаний у дослідженні, надає реальну соціокультурну парадигму проблеми. З допомогою системно-логічного методу, який було використано під час дослідження, здійснено аналіз аналітичних матеріалів та визначено понятійний апарат. Наукова новизна. Розгляд інновацій та інноваційних процесів в освіті як соціокультурний феномен, який базується на культурних традиціях з урахуванням досягнень суспільства в цілому та освіти й науки зокрема. В контексті цих трансформацій, які вже відбуваються в Україні і які ще будуть, існує необхідність в інтеграції освітньої галузі в міжнародне співтовариство, в міжнародні проекти та співпраця із міжнародними організаціями. Висновки. З метою формування суспільства стійкого розвитку необхідно розвивати політику, яка заохочує заклади вищої освіти мати свою соціальну відповідальність, підтримувати їх у цьому та сприяти більш згуртованому та інклюзивному суспільству через покращення міжкультурного розуміння, громадянської участі та етичної свідомості, а також забезпечувати справедливий доступ до вищої освіти. Крім того, вдосконалення системи управління освітянською галуззю переважно здійснюється через введення інновації, а саме з інновацій і складаються справжні зміни в соціумі. Інакше кажучи, інновації є «клітинками» керованого розвитку цілеспрямованих змін. ; Цель работы состоит в актуализации и систематизации социокультурной парадигмы образования як одного из наиболее важных факторов и условий формирования личности в социуме. Важным представляется то, чтобы образование было качественным и отвечало определенному уровню развития общества, его базовым культурным ценностям. Также образование должно играть основную роль в восстановлении фактов, на основе которых проводятся общественные дебаты и принимаются важные правительственные решения. Методологией исследования есть совокупность методов и приемов научного познания, которые дают возможность исследовать процесс развития и особенность инноваций в образовании. Социологический метод, который был использован в исследовании, предоставляет реальную социокультурную парадигму проблемы. При помощи системно-логического метода осуществлено анализ аналитических материалов и определено понятийный аппарат. Научная новизна. Рассмотрение инноваций и инновационных процессов в образовании как социокультурный феномен, который базируется на культурных традициях с учетом достижений общества в целом и образования, науки, в частности. В контексте этих трансформаций, которые уже осуществляются в Украине, и которые еще будут, существует необходимость в интеграции образовательной сферы в международное сообщество, в международные проекты и сотрудничество с международными организациями. Выводы. С целью формирования общества устойчивого развития необходимо развивать политику, которая заинтересовывает учебные заведения выполнять свою социальную ответственность, поддерживать их в этом, а также способствует более консолидированному и инклюзивному обществу путем укрепления межкультурного понимания, общественного участия и этнического сознания, а также обеспечения справедливого доступа к высшему образованию. Более того, усовершенствование системы управления образовательной сферой в большей мере осуществляется через введение инновации, именно из инноваций и формируются реальные изменения в социуме. Другими словами, инновации являются «клеточками» управляемого развития целенаправленных изменений. ; This purpose of the article of the work is in actualization and systematization of social paradigm of education as one of the most important factors and conditions of formation of identity in society. It is important that education was of high quality and meet a certain level of development, its basic cultural values. Education should also play a key role in establishing the facts, on the basis of which conducted public debates and accepted the important government decisions. The methodology of the study is a set of methods and techniques of scientific knowledge, to explore the development and feature of innovation in education. The sociological method that was used in the study, provides a real socio-cultural paradigm of the problem. Using a systematic logical method that was used during the study, the analysis of analytical materials and defined the field of apparatus. The scientific novelty of this paper is consideration of innovation and innovative processes in education as a social and cultural phenomenon, which is based on cultural traditions, taking into account the achievements of the society in general and education in particular. In the context of these transformations that are already in place in Ukraine, and still will be, there is a need for integration of education in the international community, in international projects and cooperation with international organizations. Conclusions. In order to create a society of sustainable development is necessary to develop a policy that encourages institutions of higher education to fulfill its social responsibility to support them in this, and to promote a more united and inclusive society through improvement intercultural understanding, civic participation and ethical consciousness, as well as equitable access to higher education. Moreover, the improvement of management systems-industry to a greater extent through the introduction of innovations, with innovations and consist of real changes in society. In other words, innovation is the "cells" of the controlled development of the targeted changes.

Мета роботи полягає в актуалізації та систематизації соціокультурної парадигми освіти як однієї з найбільш важливих чинників та умов формування особистості в соціумі. Важливим є те, щоб освіта була якісною та відповідала певному рівню розвитку суспільства, його базовим культурним цінностям. Також освіта повинна відігравати ключову роль у встановленні фактів, на основі яких проводяться громадські дебати та ухвалюються важливі урядові рішення. Методологією дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість досліджувати процес розвитку та особливість інновацій в освіті. Соціологічний метод, який був використаний у дослідженні, надає реальну соціокультурну парадигму проблеми. З допомогою системно-логічного методу, який було використано під час дослідження, здійснено аналіз аналітичних матеріалів та визначено понятійний апарат. Наукова новизна. Розгляд інновацій та інноваційних процесів в освіті як соціокультурний феномен, який базується на культурних традиціях з урахуванням досягнень суспільства в цілому та освіти й науки зокрема. В контексті цих трансформацій, які вже відбуваються в Україні і які ще будуть, існує необхідність в інтеграції освітньої галузі в міжнародне співтовариство, в міжнародні проекти та співпраця із міжнародними організаціями. Висновки. З метою формування суспільства стійкого розвитку необхідно розвивати політику, яка заохочує заклади вищої освіти мати свою соціальну відповідальність, підтримувати їх у цьому та сприяти більш згуртованому та інклюзивному суспільству через покращення міжкультурного розуміння, громадянської участі та етичної свідомості, а також забезпечувати справедливий доступ до вищої освіти. Крім того, вдосконалення системи управління освітянською галуззю переважно здійснюється через введення інновації, а саме з інновацій і складаються справжні зміни в соціумі. Інакше кажучи, інновації є «клітинками» керованого розвитку цілеспрямованих змін. ; Цель работы состоит в актуализации и систематизации социокультурной парадигмы образования як одного из наиболее важных факторов и условий формирования личности в социуме. Важным представляется то, чтобы образование было качественным и отвечало определенному уровню развития общества, его базовым культурным ценностям. Также образование должно играть основную роль в восстановлении фактов, на основе которых проводятся общественные дебаты и принимаются важные правительственные решения. Методологией исследования есть совокупность методов и приемов научного познания, которые дают возможность исследовать процесс развития и особенность инноваций в образовании. Социологический метод, который был использован в исследовании, предоставляет реальную социокультурную парадигму проблемы. При помощи системно-логического метода осуществлено анализ аналитических материалов и определено понятийный аппарат. Научная новизна. Рассмотрение инноваций и инновационных процессов в образовании как социокультурный феномен, который базируется на культурных традициях с учетом достижений общества в целом и образования, науки, в частности. В контексте этих трансформаций, которые уже осуществляются в Украине, и которые еще будут, существует необходимость в интеграции образовательной сферы в международное сообщество, в международные проекты и сотрудничество с международными организациями. Выводы. С целью формирования общества устойчивого развития необходимо развивать политику, которая заинтересовывает учебные заведения выполнять свою социальную ответственность, поддерживать их в этом, а также способствует более консолидированному и инклюзивному обществу путем укрепления межкультурного понимания, общественного участия и этнического сознания, а также обеспечения справедливого доступа к высшему образованию. Более того, усовершенствование системы управления образовательной сферой в большей мере осуществляется через введение инновации, именно из инноваций и формируются реальные изменения в социуме. Другими словами, инновации являются «клеточками» управляемого развития целенаправленных изменений. ; This purpose of the article of the work is in actualization and systematization of social paradigm of education as one of the most important factors and conditions of formation of identity in society. It is important that education was of high quality and meet a certain level of development, its basic cultural values. Education should also play a key role in establishing the facts, on the basis of which conducted public debates and accepted the important government decisions. The methodology of the study is a set of methods and techniques of scientific knowledge, to explore the development and feature of innovation in education. The sociological method that was used in the study, provides a real socio-cultural paradigm of the problem. Using a systematic logical method that was used during the study, the analysis of analytical materials and defined the field of apparatus. The scientific novelty of this paper is consideration of innovation and innovative processes in education as a social and cultural phenomenon, which is based on cultural traditions, taking into account the achievements of the society in general and education in particular. In the context of these transformations that are already in place in Ukraine, and still will be, there is a need for integration of education in the international community, in international projects and cooperation with international organizations. Conclusions. In order to create a society of sustainable development is necessary to develop a policy that encourages institutions of higher education to fulfill its social responsibility to support them in this, and to promote a more united and inclusive society through improvement intercultural understanding, civic participation and ethical consciousness, as well as equitable access to higher education. Moreover, the improvement of management systems-industry to a greater extent through the introduction of innovations, with innovations and consist of real changes in society. In other words, innovation is the "cells" of the controlled development of the targeted changes.

Description. The purpose of the article is to study social responsibility in the context of global challenges on the example of Ukraine. Methodology. The research methods are chosen based on the object, subject and purpose of the research. The study used general scientific and special methods of scientific knowledge. In particular, dialectical method reveals the essence and content of social responsibility. Comparative and legal method was used in the analysis of scientific categories, definitions and approaches. The method of systematic analysis was used to comprehensively summarize the features of social responsibility of a State, society and an individual. Using the normative-dogmatic method, the content of normative-legal acts, regulating the issue under consideration and scientific works of domestic and foreign scientists was analyzed. The legal modeling method was used to develop proposals for improving the regulatory framework governing the issue under consideration. As a result of the research it has been found that a new characteristic of social responsibility is its globalization, when the latter becomes planetary in scope and requires joint consolidated action by the international community. The authors of the article have proved that the deficit of responsibility, which causes a number of serious social negative consequences, which, in turn, lead to deepening of the total crisis. Practical implementation. It is stated that the current economic theory is already considered to be archaic and far from being the best indicator for assessing the efficiency of the government and the success of the economy. It is proved that in order to determine people's quality of life, it is better to use the International Happy Planet Index, which more accurately characterizes social aspects of quality of life and social orientation of economic growth. Value / Originality. It is concluded that the formation of responsible society in Ukraine is possible only if there will be the availability of social responsibility of all subjects of social interaction. In this context, social responsibility of the State is of particular importance as a prerequisite for ensuring sustainable development based on the reconciliation of the interests of the state, the individual, society and business.

The current global crisis caused by the coronavirus pandemic has already become a challenge for individual national economies, as well as the global world system as a whole. The eminent English historian Toynbee (1987) wrote that the viability of a civilization depends on the extent to which its elite ("the creative minority") can mobilize its intellectual, moral, and physical strength to respond adequately to the challenges. Therefore, challenges are necessary for humanity since without them one would deal with spiritual and intellectual stagnation. Indeed, that which does not kill us makes us stronger. This aphorism becomes especially relevant in present times when the world is concerned with what the "post-covid" world will be, what transformations the values and worldview of individuals will undergo. The coronavirus pandemic acts in this case as a catalyst and accelerator for change and forces one to pay attention to them. As Toffler (1971) once pointed out, "The inhabitants of the earth are divided not only by race, nation, religion or ideology, but also, in a sense, by their position in time". The future is rapidly coming, although only a few per cent of the entire human population "live" in the future, that is, are psychologically ready for it. The vast majority of people (more than 70 per cent of the population) live with old ideas, stereotypes, and norms of past generations. This does not mean that one should break "the link of times" and recklessly erase the historical past. However, one cannot ignore the fact that a new era is being replaced by a new one.