Suchergebnisse

On November 23, 2021, was a solemn meeting of the Academic Council of the H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine, dedicated to the 75th anniversary of the Institute. Distinguished guests from various institutions of the Ukrainian Academy of Sciences and Universities of Kyiv were invited to the meeting, with which the Institute has a long and fruitful tradition of cooperation. We present to our readers a summary of the speeches of the participants of this solemn event. The words of our colleagues reflected the deep knowledge of the history and achievements of the Institute and the great respect for them by the scientific community of Ukraine. The Director of the Institute, Corresponding Member of the NAS of Ukraine Anatoliy Mykolayovych Yermolenko addressed the audience with a welcoming speech and congratulated colleagues and distinguished guests on the anniversary and outlined the main stages of development of this center of philosophical thought in Ukraine in a complex social, cultural and political context. ; 23 листопада 2021 року відбулося урочисте засідання Вченої ради Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України, присвячене 75-річному ювілею Інституту. На засідання були запрошені поважні гості з різних установ української Академії наук та університетів Києва, з якими Інститут має довготривалі та плідні традиції співпраці. Ми представляємо нашим читачам короткий зміст виступів учасників цієї урочистої події. У словах наших колеґ відобразилося глибоке знання історії та здобутків Інституту та велика повага до них з боку наукової спільноти України. Директор Інституту член-кореспондент НАН України Анатолій Миколайович Єрмоленко звернувся до присутніх з вітальним словом і поздоровив колеґ та шановних гостей з ювілейною датою та окреслив основні етапи розвитку цього осередку філософської думки в Україні у складному соціальному, культурному та політичному контексті.

The article examines the problems of philosophy development in Ukraine during the thirty years of independence; an attempt is made to periodize this development. It is shown that the independence of Ukraine, in addition to the state, political and economic dimensions, also contains a spiritual component associated with religious, cultural, linguistic, and ideo- logical independence. The key here was independence from the Moscow Church and cre- ating an autocephalous Orthodox Church in Ukraine. Nevertheless, since, according to the Constitution of Ukraine, no ideology can be recognized by the state as mandatory, spiritual independence is also a secular category and presupposes worldview and philosophical inde- pendence. The article highlights several stages of the creation of philosophical independ- ence. First, the first stage required overcoming the ideologically biased philosophy of Rus- sian Marxism, that is, Marxism-Leninism. The second stage is the involvement of Ukrainian philosophy in the models of modern world philosophy, the assimilation of its leading trends and paradigmatic complexes. The role of translations of philosophical classics and modern philosophical literature in entering philosophy into world philosophical thought in Ukraine is also shown. Finally, the third stage is related to solving the critical problems of our time, related to globalization, ecological crisis, universalism and particularism in ethics, ethical reclamation of modern society, etc. The article also deals with the role of philosophy and philosophical education in substantiating the value orientations of the development of Uk- rainian society, the formation of communicative, moral, professional competencies of citi- zens as a factor in the civilizational choice of Ukraine. ; У статті розглянуто проблеми розвитку філософії в Україні впродовж тридцяти років незалежності та здійснено спробу періодизувати цей розвиток. Показано, що незалежність України крім державного, політичного та економічного вимірів містить і духовний складник, пов'язаний з релігійною, культурною, мовною та ідеологічною незалежністю. Ключовим аспектом тут стала незалежність від Московської церкви та створення автокефальної Православної церкви України. Та оскільки, за Конституцією України, жодну ідеологію держава не може визнавати як обов'язкову, духовна незалежність є і світською категорією, що передбачає також світоглядну та філософську незалежність. У статті виокремлено кілька етапів творення філософської незалежності. Перший етап потребував насамперед подолання ідеологічно заанґажованої філософії марксизму російського ґатунку, тобто марксизму-ленінізму. Другий етап — це прилучення філософії України до взірців сучасної світової філософії, засвоєння провідних її тенденцій та парадигмальних комплексів. У цьому контексті показано роль перекладів філософської класики та сучасної філософської літератури в процесі увіходження філософії в Україні до царини світової філософської думки. Нарешті, третій етап визначається розв'язанням ключових проблем сучасності, пов'язаних із ґлобалізацією, екологічною кризою, універсалізмом та партикуляризмом в етиці, етичною меліорацією сучасного суспільства тощо. У статті йдеться також про роль філософії та філософської освіти в обґрунтуванні ціннісних орієнтацій розвитку українського суспільства, формуванні комунікативної, моральної та фахової компетенцій громадян як чинника цивілізаційного вибору України.

The author of the article assumes that any human activity is normative. In the case of philosophical discourse, the normative ground is its indispensable condition, which makes it possible to compare the foundations of philosophy and other scientific disciplines. The norm (law) has, on the one hand, descriptive content related to the description of the noumenal world, and, on the other, prescriptive content related to the counterfactuality of what ought to be. The author emphasizes that the functional aspect of a norm is that it is a means of socially integrating the behavior of people and social groups into a whole. Due to the requirements and requirements of society, social groups are transformed into standards, models, standards of modal and obligatory behavior of the representatives of these groups, performing the function of motivation, orientation and legitimacy. In the second part of the article, the author focuses on a narrower understanding of discourse as speech, dialogue, discussions, which presuppose argumentation based on certain principles, rules, rules and regulations. This interpretation of discourse is peculiar to representatives of the ethics of discourse (K.-O. Apel, Y. Habermas, D. Böhler, V. Kulman, G. Gronke, etc.). Within ethics, principles, imperatives, rules, norms and guidelines both normalize the discourse and substantiate this discourse. Adherence to these principles, rules, norms, and guidelines ensures the normative coherence of discourse as the instance of consensus building on the basis of revealing the performative contradiction of the statement. The normative coherence of discourse is also the basis for its functioning as a meta-institution of justification of social (moral, legal) norms and legitimation of institutions of deliberative democracy in a society of communication and dialogical civilization. Summarizing, the author formulates generalized requirements-guidelines that make it possible to implement the principles, norms and rules of discourse as a meta-institutional instance of society. ; У статті стверджується, що будь-яка людська діяльність має нормативний характер. У разі філософського дискурсу нормативний фундамент є його неодмінною умовою, що вможливлює зіставність основ філософії та інших наукових дисциплін. Норма (закон) має, з одного боку, дескриптивний зміст, пов'язаний з описом ноуменального світу, а з іншого боку, прескриптивний зміст, пов'язаний з контрфактичністю того, що має бути. У другій частині статті автор зосереджує увагу на більш вузькому розумінні дискурсу як мовлення, діалогу, дискусії, ґрунтованих на арґументації за певними принципами, правилами, нормами та настановами. Таке тлумачення дискурсу властиве представникам етики дискурсу (К.-О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В. Кульман, Г. Ґронке та ін.). В етиці принципи, імперативи, правила, норми та настанови водночас і внормовують дискурс, і обґрунтовуються цим дискурсом. Дотримання цих принципів, правил, норм і настанов і забезпечує нормативну когерентність дискурсу як інстанції досягнення консенсусу на підставі виявлення перформативної суперечності твердження. У підсумку автор формулює узагальнені вимоги-настанови, що вможливлюють реалізацію принципів, норм і правил дискурсу як метаінституційної інстанції суспільства.

The article deals with studying public discourse as an integrative factor and important element in the evolution of institutions of deliberative democracy (also known as "consultative democracy", "discussion democracy", "discourse democracy") in today's society. The author presents both wide interpretation of the concept of "discourse" as speech practices, and a more narrow understanding of the discourse as communication, in which problematic claims for meaning and relevance become subject of discussion. Discourse is analyzed as socially reflective form of clarification of problematic senses of society. It is argued in the article that only those political practices, norms and institutions are legitimate that have been based upon the discourse principle. Social content of the discourse reveals itself in the institutionalization of the public discourse, which becomes a regulative principle and social meta-institution of critical check of consensus, reached through arguments, in different fields of society. As a regulative idea, the discourse presupposes an equal participation of all people (including the next generations) in the process of justification of social, legal and moral norms. It also presupposes an unhindered (without coercion) agreement about the legitimacy of these norms. Therefore, the discourse principle is a moral principle. The author also discloses a contradictory nature of development of discoursive practices and public sphere in Ukraine. He shows that in this country communicative action aimed to achieve mutual understanding is often substituted with a strategic action aimed to attain particularistic goals that creates a non-transparent quasi-reality of false communication, hidden perlocutives and simulative democracy. At the same time, the article shows that in today's Ukrainian society, especially after the Revolution of Dignity, despite distortions and deformations, genuine public sphere develops itself, and discoursive and argumentative practices find their ways in the social development. ; ***

The essay is devoted to Vasyl Lisovyi — an outstanding figure in the present Ukrainian culture and philosophy. Being an adherent of Kant's science of mind and sensitive to paradigm changes V. Lisovyi has evolved from "early" to "late" Wittgenstein and joined "rehabilitation of practical philosophy" as the discourse practice. His work over a manual Principles of Modern Philosophy was directed to representation of paradigm changes and main tendencies of the world philosophical thought. Being a prominent enlightener Lisovyi worked over the projects of new works by Dmytro Chyzhevskyi and anthologies Political Ideologies, a collection of Ukrainian translations of leading representatives of socio-political thought. As to the problems of national identities and universal values, Lisovyi was the adherent of a dialogue of persons, citizens, countries, peoples and cultures and criticized the applying of "Eurasian" measures to Ukrainian culture, defended a necessity to "inscribe" himself in the context of Mediterranean-European cultural tradition. His creative work and life are an example of thinking and action, value orientation of development of the present philosophic thought, formation of political culture and civil society as the political nation in Ukraine ; ***

The interview deals with the problems of the contemporary practicalphilosophy and its teaching at the universities. It is focused on thecommunicative paradigm of practical mind as dialogical basis of theeducational process. The interview concerns the possibility of developingthe dialogue with a free and mature personality of student, which can beguided by personal mind, and persists openly the personal position by theargumentation. It is underlined the necessity of moral and ethiccomponent in the educational process, that gives a possibility to form thestudent practice of discourse and ethic settlement of conflicts, anachievement of the mutual understanding in the different spheres of themodern society: science, politics, economics etc. ; В інтерв'ю висвітлюються деякі питаннясучасної практичної філософії таїї викладання у вищих навчальних закладах.Наголос робиться на комунікативнійпарадигмі практичного розуму якдіалогічної основи процесу виховання йнавчання. Йдеться про те, щоб засобамидіалогу формувати у студентів свободну,зрілу особистіть, здатну керуватися власним розумом, публічно обстоювати свою позицію на основі аргументації. Обстоюється необхідністьморально-етичного складника в навчально-виховному процесі, зокремаетики дискурса, яка уможливлює формування у студентів навичокдискурс-етичного розв'язання конфліктів, досягнення порозуміння врізних сферах сучасного суспільства: науці, політиці, економіці тощо.

Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine and the scientific-theoretical journal "Philosophical Thought" on the occasion of the anniversary of our state organized a round table, which took place on June 25, 2021 online. The video conference moderated by Anatoliy Yermolenko and Serhiy Yosypenko lasted almost five hours - supposedly too much for such a format, but not enough to understand the fullness and diversity of socio-political problems facing our country during these thirty years of its development. The jubilee event was opened by Corresponding Member of the NAS of Ukraine Anatoliy Yermolenko, who greeted the participants and introduced guests from other institutions of the Academy: Yevhen Golovakha from the Institute of Sociology, Oleksandr Maiboroda from the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I.F. Kuras and a participant in many Ukrainian revolutions Oles Doni (Center for the Study of Political Values). The round table was held in an open atmosphere, which combined a high level of professionalism and sincere civic interest of the participants, it showed the breadth of the problem field and outlined promising areas for new research. Most of the participants of the round table prepared theses of their reports, which we offer to the readers' attention. Happy Independence Day, Ukraine! ; С. Йосипенко, Є. Головаха, О. Білий, О. Майборода,М. Бойченко, Т. Гардашук, В. Загороднюк, Є. Бистрицький, О. Мішалова, В. Кузнєцов, Н. Вяткіна, В. Нечипоренко Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та науково-теоретичний часопис «Філософська думка» з нагоди ювілею нашої держави зорганізували круглий стіл, який відбувся 25 червня 2021 року в online режимі. Відеоконференція за модерування Анатолія Єрмоленка та Сергія Йосипенка тривала майже п'ять годин — нібито забагато для такого формату, однак чи не замало для розуміння всієї повноти та багатоплановості суспільно-політичних проблем, які постали перед нашою країною за ці тридцять років її розвитку. Відкрив ювілейний захід член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який привітав учасників і представив гостей з інших установ Академії: Євгена Головаху з Інституту соціології, Олександра Майбороду з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса та учасника багатьох українських революцій Олеся Донія (Центр досліджень політичних цінностей). Круглий стіл пройшов у відвертій атмосфері, яка поєднувала високого рівня фаховість і щиру громадянську зацікавленість учасників, він показав широту проблемного поля і намітив перспективні напрями нових досліджень. Більшість учасників круглого столу підготували тези своїх доповідей, котрі ми пропонуємо увазі читачів. З Днем незалежності, Україно!

The article is devoted to the historical and philosophical analysis of the unique and paradigmatic role of the H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, National Academy of Sciences of Ukraine in the philosophical life of Ukraine for 75 years since its foundation. The authors outline its role in the process of institutionalizing philosophy in Ukraine from the time of the domination of the dogmas of Soviet Marxism to the introduction of current research traditions in modern Ukrainian philosophy. The continuity and peculiarities of the change of generations of researchers in the field of philosophy and the involvement of Ukrainian philosophical thought in the world intellectual discourse are studied. The article's authors reveal the gradual formation of the Kyiv philosophical tradition, the role of the Institute's leadership in the style and nature of scientific research of certain periods. Particular attention is paid to the institutionalization of new research areas at the Institute, such as political philosophy, philosophy of language and speech, which belong to the leading paradigm of modern philosophy. Attention is paid to the cooperation of the Institute with domestic scientific and educational institutions, its international relations. The status of the leading professional publications, which became significant both in Soviet times and during independence, is highlighted. Finally, the article notes the role and tasks of the Institute in modern social discourse, focuses on the values, the preservation of which is taken care of by representatives of the Institute. ; Статтю присвячено історико-філософському аналізу унікальної та парадигмальної ролі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України у філософському житті України впродовж 75 років від його заснування. Автори окреслюють його роль у процесі становлення сучасної філософії в Україні від часів панування догм радянського марксизму й до впровадження актуальних дослідницьких традицій у сучасній українській філософії. Досліджено спадкоємність та особливості зміни поколінь дослідників у царині філософії, а також долучення української філософської думки до світового інтелектуального дискурсу. Окрему увагу приділено інституціалізації нових напрямків досліджень в Інституті, таких як політична філософія, філософія мови та мовлення, що належать до провідної парадигми сучасної філософії. Автори статті розкривають поетапне становлення київської філософської традиції, роль керівництва Інституту в стилістиці та характері наукових досліджень певних періодів. Приділено увагу співпраці Інституту з вітчизняними науковими та освітніми закладами, його міжнародним зв'язкам. Виокремлено статус провідних фахових видань, які стали знаковими як за радянських часів, так і за часів Незалежності. Наостанок у статті відзначено роль та завдання Інституту в сучасному суспільному дискурсі, акцентовано увагу на цінностях, збереженням яких опікуються представники Інституту.

Initiated "FD" round table discussion with philosophers, sociologists and other humanities ; Ініційований «ФД» круглий стіл за участю філософів, соціологів та інших гуманітаріїв

The round table of "Philosophical Thought": discussion between philosophers, sociologists, politicians and other humanitarians ; Круглий стіл часопису «Філософська думка» за участю філософів, соціологів, політологів та представників інших соціально-гуманітарних наук