Suchergebnisse

Introduction. This article presents an analysis of the key architectural structures and the general space of the historical center of Budapest in order to identify its key semantic, aesthetic, cultural dominants. The relevance of this article is due to the actual lack of reflection of the urban space of Budapest, although its relationship and structural similarities with the imperial cities of Europe are obvious. The scientific novelty of this article lies in the development and refinement of the modern content of the concept of an imperial city – a phenomenon that obviously exists in the absence of empires, its content, as it can be formalized on an individual example of the architectural appearance of Budapest.Methodology and sources. Since the analytical tools of modernity are thoroughly "national", while the empire cannot be described within the framework of any one model with help of any one metanarrative. Thus, the imperial city acts as an "archeology" understood in the spirit of the post-structuralist Foucainean paradigm, deconstructing the basic and normative ideas of the social sciences.Results and discussion. The specificity of the correlation of imperial markers in the urban space of Budapest consists in the following features: first of all, the theme of the "second capital" in comparison with Vienna is consonant with the general national theme of "orphan hood" of Hungarian culture; at the same time, an intricate combination of references to imperial markers and aesthetic and stylistic solutions to other European cities demonstrates the secondary and ephemeral, self-referential nature of these references. In addition, the sacred center of Budapest is not the main temple, but the Parliament building, which embodies the main national, cultural, ideological project.Conclusion. As a result of the study there were revealed the main features of the constitution of the imperial image of Budapest and the circumstances of its formation. Summarizing some of the most important historical trends that determined the architecture of Budapest, its aesthetic and architectural appearance and the influence that it experienced from other imperial cities, we can conclude that Budapest is a non-referential sign, reflection, and simulacrum of an imperial city that does not refer to any particular empire and to most empires at the same time.

The phenomenon of pianist-composer in Ukrainian musical culture, considered in retrospect, is studied. Its consideration allows to fully understand the place and role of creative and instrumental performance of Ukrainian artists both in the history of musical culture of Ukraine and in terms of the development of musical culture in Europe.
The purpose of the article. To make a systematic review of the phenomenon of pianist-composer in Ukrainian musical culture, in the XIX-XXI centuries, in terms of the contribution of Ukrainian musicians into the development of both the art of composition and performance (instrument — piano).
The methodology. Interdisciplinary approach has been applied, within which there is an appeal to cultural, art, psychological, historical, etc., scientific principles; we used activity-structural method in the direction of research of creative personality (pianist-composer), method of cultural-historical analysis (activity and historical significance of creativity of pianist-composer in Ukrainian musical culture); applied intonation, genre-style and text-interpretation methods that contribute to the adequate assessment of the results of the creative process in the field of composition and performance; methods of biography and source studies used in the historical research aspect of assessing the importance of the personality of Ukrainian pianists-composers.
The results. A retrospective review of the work and instrumental and performance activities (piano) of Ukrainian pianists-composers in terms of their importance for Ukrainian musical culture and for world, European musical activity.
The scientific novelty. For the first time we made an attempt of a systematic diachronic analysis of the meaning of compositional and instrumental-performance activities (piano) of Ukrainian artists of the XIX–XXI centuries in terms of formation and further development of the domestic piano school with the simultaneous influence of the compositional activities of these individuals on the musical culture of Ukraine and the world.
The practical significance. Systematized presentation of historical and cultural, musicological, etc., characteristics of the phenomenon of pianist-composer in Ukrainian musical culture, allows to apply its results in teaching at the level of specialized music institutions, in the segment of development of educational materials on this topic, to promote Ukrainian piano schools and compositional works of outstanding domestic artists, also in the direction of determining the projective trends in the development of domestic compositional and performing (piano) musical activities.

The purpose of the article. At the present stage, choral performance has reached a new level, which is characterized by increased attention to the artistic side of the performance, which is accompanied by a tendency to emotionality, dramatization, synthesis of different arts. Brightness and emotionality of choral performance is determined by the degree of emotional impact on the audience. The conductor together with his group strives for the artistic performance of the choir on the stage, for joint creativity. Emotions play a special role in working with a children's choir. Due to emotional influence, children's cognitive and mental activity increases, physiological and mental mechanisms of perception are activated.
Therefore, for children's choral performance it is important to understand theoretically the impact of emotions on the quality of choral intonation. Emotions are manifested at different levels of performance — from the initial (acquaintance in the work) to the concert. The purpose of the article is to identify aspects of the interaction of intonation and emotions in the work of the children's choir.
The methodology consists of in the application of general scientific principles of art history and cultural studies. The following approaches are used in the work: system-analytical approach — for studying art history, culturological, pedagogical literature; informational and historical-logical approaches — to consider the theoretical and methodological features of the children's choir.
The results. The degree of emotionality of choral performance is the main indicator of choral artistry, it's influence on the audience. Emotions are of paramount importance in working with a children's choir. The quality of choral intonation depends on emotions and is manifested at different levels of children's choir. Emotion organizes the process of formation and realization of a work of art at the level of rehearsal work. Emotion affects the ensemble, sound quality, purity of intonation, ensemble, structure, rhythmic organization at the level of vocal and choral performance techniques. Nonverbal emotions of the conductor (movements, facial expressions) stimulate the concert performance of the work. Emotions affect the creation of the form of the work, they dividing or combining it. It is proved that based on the emotional response and speech intonation, it is possible to significantly improve the performance of the children's choir. The study of synergistic aspects of choral performance will expand the horizons of choral thought.
The scientific novelty. For the first time the synergy of emotionality and choral intonation at different levels of performance in the work of children's choir is substantiated.
The practical significance. The study of the synergy of emotions and intonation in choral performance will expand the aspects of the development of choral thinking, it will be useful for leaders of children's choirs.

The article discusses the relationship between authorities and business in 19211922 using the example of the litigation at the end of March 1922 at the Supreme Tribunal of All-Russian Central Executive Committee (VTsIK) accusing a group of employees of the People's Commissariat of Foreign Trade, Supreme Economic Council and private intermediaries in the sale and resale of imported paraffin at speculative prices. The uniqueness of this case was that the harsh sentence was quashed by the Presidium of VTsIK, and the case was dismissed. The deal lasted two weeks and was investigated by the Cheka and the Supreme Tribunal by denunciation of one of the customers who was dissatisfied with the growth in paraffin prices during this time. The process went in accordance with Lenin's directive to combat the abuse of NEP, although the defendants did not break the laws. Investigations and the court attributed normal trading practice to those abuses. It is shown that Lenin's instruction contradicted the principle of raising the productive forces at all costs previously put forward by himself. The article shows controversy between the leaders of economic departments, who spoke out in defense of the accused and for the development of NEP, and law enforcement officials who tried to limit NEP. The reasons for the cancellation of a severe conviction are analyzed. It is proposed how to use the lessons of the paraffin case to improve present relationships between business and authorities.

The article is devoted to the correlation between the norms of 'adat and shari'a in the Kumyk family life in the fi rst years of Soviet power. During this period, on the territory of the entire state, including Dagestan, Soviet legal doctrine was actively introduced with its own laws, principles and rules.The new laws of the country of the Soviets sharply contradicted the traditional norms of the Kumyks. This contradiction has been expressed in many issues, including family and domestic. At fi rst, the Soviet leadership strongly supported the norms of 'adat and shari'a. This was refl ected in the invitation to the dualistic marriage-according to the Soviet and shari'a laws. However, by the end of the 20s of the 20th century, an ideological campaign unfolded against the 'adat and shari'a norms.

This study addresses the issues of everyday etiquette situations in various cultures. The purpose is to establish shared and culture-specific rules of speech behaviour.The comparative analysis of the etiquette in British, American, Australian, and Ukrainian speaking cultures is complemented and extended by cognitive and semiotic perspectives. The conclusion drawn from a cognitive approach is that etiquette manifests internal mental processes and embodies mental models of everyday behaviour. In addition, A semiotic approach adopted for the study of etiquette can illuminate the etiquette sign plasticity and complexity, as well as explain variations in its form and content.The main properties of the etiquette signs are those connected with complexity, multimodality, form and content variability, functional flexibility, and combinatorial potential. The complexity of the etiquette signs is created by integration of their components appealing to different sensory modalities. Paraverbal and non-verbal means of communication accompany verbal interaction and thus increase the etiquette sign plasticity, making its form and content more variable and adoptive to different types and conditions of social behaviour.It can be argued that the etiquette space embraces subjects of interaction, etiquette situations, etiquette signs, norms and rules, and dominant values. In this respect, it is possible to distinguish several types of everyday etiquette situations relying upon their ritualisation degree. They include the least ritualised daily situations ("Greetings"), occasional situations ("Receiving Guests"), festive situations ("Birthday Celebrations"), the most ritualised ceremonial situations ("Weddings").Despite the differences between English and Ukrainian speaking cultures, communication is successfully executed in multicultural settings when the etiquette norms and politeness rules demand particular modes of behaviour. The implementation of the etiquette rules in everyday communication is determined by cultural and historical traditions, changing social settings as well as gender. A significant factor leading to differences in the etiquette acts sequence, their means of expression, is the speakers' cultural identity defined by either collectivism or individualism. In amicable everyday interactions, the British etiquette tends to establish and preserve the most personal space of speakers. The American etiquette values the economy of communicative efforts and democratisation of the social behaviour rules. The Australian etiquette norms are liberalised to favour the increase of emotional involvement and expressivity of interlocutors. On the other hand, intimisation, i.e. more personal mode of interaction, is appropriate in the Ukrainian conduct. With numerous manifestation differences, everyday etiquette situations in English speaking and Ukrainian speaking cultures share such fundamental properties as functional relevance, basic frame structure, simulations use of verbal, paraverbal and nonverbal means of expression, types and forms of employed formulae.The results of the study may suggest a broader hypothesis for further research into a diachronic investigation of the etiquette situations, their manifestation in various types of communication involving speakers of different polycentric languages. ; Диссертация посвящена исследованию актуализации повседневных этикетных ситуаций в разных культурах, выявлению общего и специфического в процессах регуляризации речевого поведения. Сопоставительный анализ этикета разных культур дополнен лингвокогнитивным и лингвосемиотическим аспектами.В диссертации конкретизированы понятия «этикет», «речевой этикет», «вежливость» и обоснована необходимость их разграничения. Раскрыты особенности этикета как знаковой системы, рассмотрены свойства вербальных и невербальных этикетных знаков, их функциональные признаки. Выявлены основные свойства этикетных знаков: комплексность, мультимодальность, вариативность формы и содержания, функциональная гибкость и комбинаторность. Определена структура этикетного пространства, которая охватывает субъектов взаимодействия, этикетные ситуации, этикетные знаки, нормы и ценностные доминанты. С помощью фреймового анализа смоделирована стереотипная этикетная ситуация повседневного общения. Повседневные этикетные ситуации впервые стали объектом внутрисистемного сопоставления (в пределах внутреннего круга англоязычной культуры), а также межкультурного сравнения. По степени ритуализованости выделены следующие виды этикетных ситуаций: наименее ритуализированная ежедневная ("Приветствие"); окказиональная ("Прием гостя"); праздничная ("День рождения"); наиболее ритуализированная церемониальная ("Свадьба").Сопоставительный анализ показал, что реализация этикетных ситуаций повседневного общения в англоязычной и украиноязычной культурах основывается на общих ментальных моделях, однако обнаруживает различия содержательного наполнения фреймов, вербальных, паравербальных и невербальных средств манифестации. ; Дисертацію присвячено дослідженню актуалізації повсякденних етикетних ситуацій у різних культурах, виявленню спільного й специфічного в процесах регулювання мовленнєвої поведінки. Зіставний аналіз етикету різних культур доповнено лінгвокогнітивним та лінгвосеміотичним аспектами.У дисертації конкретизовано поняття «етикет», «мовленнєвий етикет», «ввічливість» та обґрунтовано необхідність їх розмежування. Розкрито особливості етикету як знакової системи, розглянуто властивості вербальних та невербальних етикетних знаків, їхні функційні, ознаки. Виявлено основні властивості етикетних знаків: комплексність, мультимодальність, варіативність форми й змісту, функційна гнучкість і комбінаторність. Визначено структуру етикетного простору, яка охоплює суб'єкти взаємодії, етикетні ситуації, етикетні знаки, норми та ціннісні домінанти. За допомогою фреймового аналізу змодельовано стереотипну етикетну ситуацію, що трапляється у повсякденному спілкуванні. Повсякденні етикетні ситуації вперше стали об'єктом внутрішньосистемного зіставлення (у межах внутрішнього кола англійськомовної культури), а також міжкультурного порівняння. За ступенем ритуалізованості виділено такі види етикетних ситуацій: найменш ритуалізована щоденна («Вітання»); оказіональна («Прийом гостя»); святкова («День народження»); найбільш ритуалізована церемоніальна («Весілля»).Зіставний аналіз показав, що реалізація етикетних ситуацій повсякденного спілкування в англійськомовній та українськомовній культурах ґрунтується на спільних ментальних моделях, проте виявляє відмінності змістового наповнення фреймів, вербальних, паравербальних та невербальних засобів маніфестації. знаків: комплексність, мультимодальність, варіативність форми й змісту, функційна гнучкість і комбінаторність. Визначено структуру етикетного простору, яка охоплює суб'єкти взаємодії, етикетні ситуації, етикетні знаки, норми та ціннісні домінанти. За допомогою фреймового аналізу змодельовано стереотипну етикетну ситуацію, що трапляється у повсякденному спілкуванні. Повсякденні етикетні ситуації вперше стали об'єктом внутрішньосистемного зіставлення (у межах внутрішнього кола англійськомовної культури), а також міжкультурного порівняння. За ступенем ритуалізованості виділено такі види етикетних ситуацій: найменш ритуалізована щоденна («Вітання»); оказіональна («Прийом гостя»); святкова («День народження»); найбільш ритуалізована церемоніальна («Весілля»). Зіставний аналіз показав, що реалізація етикетних ситуацій повсякденного спілкування в англійськомовній та українськомовній культурах ґрунтується на спільних ментальних моделях, проте виявляє відмінності змістового наповнення фреймів, вербальних, паравербальних та невербальних засобів маніфестації.

This study addresses the issues of everyday etiquette situations in various cultures. The purpose is to establish shared and culture-specific rules of speech behaviour.The comparative analysis of the etiquette in British, American, Australian and Ukrainian speaking cultures is complemented and extended by cognitive and semiotic perspectives.The novelty of this research results from distinguishing the notions of etiquette, speech etiquette, and politeness; introduction of the notion of etiquette space, which is defined as a structure including interlocutors, standardized (etiquette) situations, etiquette norms and rules, and cultural values; discovering common features of various etiquette situations, and the causative factors of the ritualization degree in everyday communication; classifying everyday etiquette situations by the degree of their ritualization; cognitive (frame) modelling of stereotypical etiquette situations; comparing and contrasting the etiquettes of Ukrainian speaking and English speaking, British, American and Australian in particular, cultures; discovering how everyday etiquette behaviour and the choice of verbal and nonverbal communication means are guided by cultural dominant values; revealing the etiquette sign plasticity and how it enables a sign form to vary and agree with interlocutors' cognitive and pragmatic preferences, degree of cultural tolerance, and mundane everyday behaviour.The comparative analysis of English and Ukrainian speaking etiquettes revealed that mandane everyday behaviour is grounded in shared mental models (frames). However, it exhibits culture-specific modifications at frame content level and means of its manifestation.The discussion of theoretical issues concerning the inclusivity relations between etiquette and speech etiquette, relatedness of politeness to etiquette, and ties between etiquette and ritual, contributed to the treatment of etiquette as a universal phenomenon, an integral constituent of cultural and social life. Etiquette establishes rules and norms of social interactions, regulates strategies and tactics of politeness, and ensures conflict-free communication. Speech etiquette provides successful implementation of interlocutors' pragmatic intentions, facilitates the establishment and maintenance of contact, harmonises forms and conditions of communication.The achievements in the study of speech etiquette in diachronic, sociological, pragmatic, cognitive, and semiotic aspects proved that this phenomenon requires a complex, multidisciplinary approach. The conclusion drawn from a cognitive approach is that etiquette manifests internal mental processes and embodies mental models of everyday behaviour. In addition, a semiotic approach adopted for the study of etiquette can illuminate the etiquette sign plasticity and complexity, as well as explain variations in its form and content.This research also addresses a range of issues concerning the specificity of etiquette as a semiotic system, properties of verbal and non-verbal etiquette signs, their functional traits. The main properties of etiquette signs are those connected with complexity, multimodality, form and content variability, functional flexibility, and combinatorial potential. The complexity of the etiquette signs is created by the integration of their components appealing to different sensory modalities. Paraverbal and non-verbal means of communication accompany verbal interaction and thus increase the etiquette sign plasticity, making its form and content more variable and adoptive to different types and conditions of social behaviour.It can be argued that the etiquette space embraces subjects of interaction, etiquette situations, etiquette signs, norms and rules, and dominant values. In this respect, it is possible to distinguish several types of everyday etiquette situations relying upon their ritualisation degree. They include the least ritualised daily situations ("Greetings"), occasional situations ("Receiving guests"), festive situations ("Birthday celebrations"), the most ritualised ceremonial situations ("Weddings).An amicable and successful involvement into an everyday etiquette situation presupposes a knowledge of its normative and evaluative aspects: a knowledge of the scenario (required and/ or accepted sequence of performance), a knowledge of rules of behaviour (for instance, prescribed for greeting another), and awareness of evaluative judgements. A knowledge of these aspects is stored as a mental frame, which components are arranged in a certain sequence. The content level of frame structures is manifested by verbal, paraverbal and non-verbal means of expression to meet culture-specific requirements and behavioural stereotypes of interlocutors.Despite the differences between English and Ukrainian speaking cultures, communication is successfully executed in multicultural settings when etiquette norms and politeness rules demand particular modes of behaviour. The implementation of etiquette rules in everyday communication is determined by cultural and historical traditions, changing social settings as well as gender. A significant factor leading to differences in the etiquette acts sequence, their means of expression, is the speakers' cultural identity defined by either collectivism or individualism. In amicable everyday interactions, the British etiquette tends to establish and preserve the most personal space of speakers. The American etiquette values the economy of communicative efforts and democratization of social behaviour rules. The Australian etiquette norms are liberalized to favour the increase of emotional involvement and expressivity of interlocutors. On the other hand, intimization, i.e. more personal mode of interaction, is appropriate in the Ukrainian conduct. With numerous manifestation differences, everyday etiquette situations in English speaking and Ukrainian speaking cultures share such fundamental properties as functional relevance, basic frame structure, simulations use of verbal, paraverbal and nonverbal means of expression, types and forms of employed formulae.The results of the study may suggest a broader hypothesis for further research into a diachronic investigation of etiquette situations, their manifestation in written and business communication as well as in various types of communication involving speakers of different polycentric languages. ; Дисертацію присвячено дослідженню актуалізації повсякденних етикетних ситуацій у різних культурах, виявленню спільного й специфічного в процесах регулювання мовленнєвої поведінки. Зіставний аналіз етикету різних культур доповнено лінгвокогнітивним та лінгвосеміотичним аспектами.Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що в дисертації конкретизовано поняття «етикет», «мовленнєвий етикет», «ввічливість» та обґрунтовано необхідність їхнього розмежування; уперше розкрито поняття «етикетний простір», окреслено його структуру; встановлено спільні ознаки різних повсякденних етикетних ситуацій; виявлено чинники, що впливають на ступінь ритуалізованості повсякденного спілкування; розвинено класифікацію повсякденних етикетних ситуацій за ступенем їх ритуалізованості; за допомогою фреймового аналізу змодельовано стереотипну етикетну ситуацію, що трапляється у повсякденному спілкуванні; повсякденні етикетні ситуації вперше стали об'єктом внутрішньосистемного зіставлення (у межах внутрішнього кола англійськомовних культур), а також міжкультурного порівняння; з'ясовано залежність актуалізації стереотипних ситуацій та мовленнєвих засобів їхнього оформлення від типу відповідної культури та ціннісних домінант; виявлено пластичність етикетного знака, форма якого варіюється залежно від когнітивно-прагматичних настанов мовців, ступеня толерантності комунікантів по відношенню до регламентації повсякденного спілкування.Зіставний аналіз показав, що реалізація етикетних ситуацій повсякденного спілкування в англійськомовній та українськомовній культурах ґрунтується на спільних ментальних моделях, проте виявляє відмінності змістового наповнення фреймів, вербальних та невербальних засобів маніфестації.У роботі розглянуто загальнотеоретичні проблеми мовленнєвого етикету, розкрито поняття «етикет» та «мовленнєвий етикет», а також розмежовані поняття «етикет», «ввічливість», «ритуал». Етикет – компонент культури суспільства, що встановлює правила й норми взаємодії її представників, регулює стратегії й тактики ввічливості, забезпечує безконфліктність спілкування. Мовленнєвий етикет забезпечує успішну реалізацію прагматичних інтенцій комунікантів, сприяє встановленню та підтриманню контакту, спрямовує форми комунікативної поведінки відповідно до настанов культури.Узагальнено досягнення у вивченні мовленнєвого етикету, в діахронічній, соціологічній, прагматичній, когнітивній, семіотичній площинах; аргументовано переваги інтеграційного підходу. Культурологічний аспект дозволяє з'ясувати залежність актуалізації етикетних знаків від типу відповідної культури та її ціннісних домінант. Когнітивний підхід до вивчення мовленнєвого етикету виявляє структуру ментальних моделей та визначає межі їх варіативності. Семіотичний підхід встановлює пластичність та комплексність етикетного знака, пояснює варіювання його форми й змісту.Розкрито особливості етикету як знакової системи, розглянуто властивості вербальних та невербальних етикетних знаків, їх функційні, ознаки. Виявлено основні властивості етикетних знаків: комплексність, мультимодальність, варіативність форми й змісту, функційна гнучкість і комбінаторність.Визначено структуру етикетного простору, яка охоплює суб'єкти взаємодії, етикетні ситуації, етикетні знаки, норми та ціннісні домінанти.За ступенем ритуалізованості розрізняємо такі види етикетних ситуацій: найменш ритуалізована щоденна («Вітання»); оказіональна («Прийом гостя»); святкова («День народження»); найбільш ритуалізована церемоніальна («Весілля»).Етикетна ситуація має визначену структуру, чіткий регламент дій в її межах та ціннісне наповнення. Зазначене зберігається у вигляді ментального фрейму, складники якого аранжовані в певній послідовності. Проаналізовано наповнення фреймової структури, вербальні та невербальні засоби актуалізації етикетних ситуацій повсякденного спілкування на монокультурному та міжкультурному рівнях. Описано спільні та специфічні характеристики етикетизації повсякденного спілкування, які виявляються між різними англійськомовними культурами (британська, американська, австралійська), а також між англійськомовною й українськомовною культурами. Попри відмінності реалізації етикетних ситуацій повсякденного спілкування у досліджуваних культурах, слід відзначити їх спільні властивості, зокрема актуальність, фреймову структуру, вербальні, паравербальні та невербальні засоби реалізації, з арсеналу яких обираються культурно релевантні знаки.Перспектива дослідження полягає в екстраполяції запропонованого підходу до аналізу етикетних ситуацій в діахронічній площині, їх актуалізації в різних сферах спілкування носіїв варіантів поліцентричних мов.

У статті досліджуються напрями реформування публічного управління регіональним і місцевим розвитком в Україні. Розкриті механізми і шляхи вдосконалення управління регіональним і місцевим розвитком в Україні.

A hypothesis has been put forward that the existing basic characteristics of the executive authorities of region and the implementation by government officials of the apparatus regional administration of politically significant decisions contribute to raising the level of public confidence. Indicators of the quality of life of the population are based on a systemic development of the quality of provision of state and municipal services and a closer relationship with the overall dynamics of the perception of the state apparatus for the management of society. The modern state sets priorities for effective and effective development. These tasks actualize the tasks of conceptualizing analytical work in the field of assessing the effectiveness and effectiveness of public administration, which allows you to turn to the sociological institute of public opinion as an open and independent indicator of the state of quality of public administration. A high level of public confidence in the state increases the effectiveness of state policy, ultimately increasing the overall level of welfare of society. Public opinion can not only facilitate, complicate, and if possible, cancel reforms, but is also one of the most important indicators of how well the reforms are carried out. A high level of public confidence in the state management mechanism increases the effectiveness of state policy, ultimately increasing the overall level of welfare of society. Public opinion can not only facilitate, complicate, and if possible, cancel reforms, but is also one of the most important indicators of how well the reforms are carried out. In this case, mass trust is a certain form of embodiment of the hopes of the population of the region in improving the socio-political and social situation, improving the entire system of state and municipal government. The purpose of the study is to identify the potential of public confidence in the institutions of state power as an indicator of the effectiveness public administration, to identify trends in its growth, and to identify specific features of the established practices of regional governance.

У статті розглядається проблема теоретико-правового виокремлення обов'язків пацієнта. На основі аналізу законодавства України та зарубіжних країн, позитивної правореалізаційної практики виокремлено перелік обов'язків пацієнта. Сформульовано теоретико-правову класифікацію обов'язків пацієнта за рівнем юридичного закріплення.