The subject of the study is the Belt may offer limited prospects as a platform for broader EU China cooperation on harder security issues in Eurasia. However, it does represent an opportunity for the EU to work towards closer development–security cooperation on a range of softer security or developmental topics. The purpose of the article.– The referral to the BRI's topic is justified by search of qualified ground from which to answer some of questions: (1) is any measure of interaction and dependence of traditional context China's stratagems' geopolitics and modern international relation principal: (2) about dreams of China elite not only about expanding the Chinese economy by acquiring resources and markets for China's exports, but also on modernizing the world's largest military force; (3) about possibility of a more aggressive Chinese foreign policy behaviour with declarations of more air defence identification zones and introductions of more oil drilling rigs and artificial islands in disputed territorial waters; (4) to advance its own diplomatic concepts and initiatives such as the Asian Infrastructure Investment Bank (AIIB) and the BRICS–bank and thereby more proactively seek to shape the international system; (5) the ports, railroads of the OBOR could be used to transport China's military forces across Asia in the future in order to push pendulum of world economy to swung from West to East. Methodology of the work – For the above analysis were used wide range of sources and made different comparison but it is still very preliminary but it does support a gradual development of new thinking and a new approach in China's OBOR's foreign policy strategy under Xi that point to big changes in the way that China engages with the international system. Further research is needed and it seems especially important to focus on the implications of the domestic focus in the Chinese leadership – that is their focus on meeting the growing domestic expectations to the role that China will play in the international system ...
The processes of globalization and the world community, as well as the role and place of Ukraine and the People's Republic of China on the geopolitical map of the world dictate the need for strong scientific, political, economic, cultural, energy contacts that will lead to the progress of both countries, to the creation and development of new technologies, new economic and humanitarian relations. This requires the training of a large number of skilled Chinese language specialists and experts. The phonetics of the Chinese language is extremely important for the learning of the language as a whole, because the Chinese language has a special typological characteristic - the presence of a tone that performs distinctive-perceptual and distinctive-significative functions. Mastering Chinese, and in particular lexical units (as key in communication), can only be conditioned by the ability to distinguish and correctly reproduce a tone. However, the study of phonetics is not limited to articulation skills, but involves the students mastering rhythmic-intonational models, which also have semantic nuances and are important in terms of the implementation of speech pragmatics. The study describes the experimental verification of the effectiveness of teaching methods of future philologists of Chinese phonetics, as well as substantiates and confirms the choice of the study hypothesis. The criteria and norms for evaluating the Chinese linguistic phonetic competence of future synologists are outlined. Methods and materials, plan and structure, and duration of the experiment are determined. In addition, examples of tasks and the ultimate goal of their implementation were given. Organizational and content aspects of students' experimental learning are covered. Post-experimental sections were performed, the corresponding results of the effectiveness of the created methodology of teaching phonetics of Chinese language were presented. For clearer perception, the results of the sections were made in the table
У статті здійснено аналіз актуальних досліджень процесу інтернаціоналізації освіти в китайських університетах. Представлено стратегії й підходи до ІВО на національному рівні. Визначено основні способи інтерпретації поняття ІВО на національному та інституційному рівнях у контексті діяльності університетів Китаю. Виділено основні стратегії ІВО в університетах Китаю. ; The article presents analysis of modern researches of Chinese higher education internationalization. It considers modern strategic issues concerning internationalization at universities. Internationalization is represented as a key component of higher education development. On the basis of modern scientific approaches to higher education internationalization at Chinese universities in the context of their activity the principal ways of internationalization interpretation have been defined. Understanding of the notion of higher education internationalisation in China at the national level has been narrow for a long time. In general it means international activities and exchange programs. China authorities emphesize mainly on practical aspects of internationalization but not wide understanding of mutual exchanges of people, ideas, well-being and services between nations and cultural identities. This narrow vision is associated with Sino-centric mentality: Chinese teaching as essence, western one for practicality. Implementation of internationalization policy is fulfilled under national government control. At the national level is assumed an existence of 4 internationalisation categories: 1) intensive transnational higher education; 2) strategy of internationalization elite of China universities; 3) curriculum internationalization; 4) challenges in China higher education. Two characteristics of Confucian model are highlighted in Chinese national strategy of higher education internationalization: the first – strict national outlining of structures, funding and priorities; and the second – accelerated state investing in research and world-class universities. It has been determined that there is the lack of definite and well-planned strategy of building new world-class universities or in other words common national higher education internationalization strategy in China policy. Internationalization initiatives at institutional level have been outlined. Alternative strategies of higher education internationalization at institutional level under conditions of international activity are recruiting of foreign lectors and students and accordingly strengthening of international learning environment, transformation of curriculum and improvement of teaching quality, development of international research and increase of academic exchanges.
The article is devoted to a comprehensive analysis of the doctrine of Confucianism. The author outlines the figure of Confucius, analyzes the historical background of the initial stage of the formation of Confucianism and the place of this period in the history of China, the main components of the Confucian Canon, principles and categories, the internal logic of the doctrine, the significance of the doctrine for the formation of an integral system of Chinese worldview, moral, ethical and political judgments, attitudes and norms. Against the background of the study of a significant monographic literature, conclusions are drawn about the nature and features of the value core, the principles of China's national identity. China is a country with an ancient almost continuous history. Throughout the historical period of its existence, it has exerted a huge influence not only on neighboring countries, but also on the world as a whole. Almost by the end of the XVIII century. China had the largest GDP and was one of the leading cultural centers. At the present stage, China has a significant economic, political and cultural impact even on fairly remote regions. Today, there is a great return of this country-civilization, on the one hand claiming world leadership in the XXI century, and on the other, it stands for a multipolar world. According to economic indicators, China is one of the three leading countries in the world and offers the world its model of globalization through the so-called "One belt one road" project. Confucius is a representative of the traditional Chinese ethical and legal paradigm, a brand that China offers to the world as part of its own globalization strategy, which provides for the creation of institutions that bear the name of this "first sage of the middle Kingdom".
The article raises the problem of museuming objects of European heritage of North (German) National Romanticism in China. The example of the former Governor's residence, and later the China's Government House of Guest, shows how the historic site has been transformed into a monument of national importance and at the same time a museum object. The specifics of the preservation of historical sites in Qingdao are characterized. In Art Nouveau in China the international tendencies of European Art Nouveau interlaced with traditional Chinese architecture and gave the birth to the original Art Nouveau in China. It is necessary to mark that the A.N. from one part of China to another differed so considerable. For example, the A.N. objects in German colony Qingdao differ from such objects at Russian settlement in Harbin, Shenyang and Dalyan. In Qingdao A.N. arose the original appearance in representative buildings – the original Chinese interpretation of North (German) National Romanticism. These objects are similar to the objects of National Romanticism in Northern Europe but they included the combination of European and Chinese traditions. The most famous architects of German National Romanticism who worked in Qingdao were Lazarowicz Werner (the author of the Gouverneur House, built in 1907) and Curt Rothkegel (the author of the Christian Gospel church, built in 1908-1910). President Mao lived in the Governor's house in 1957, and since 1999 the building has been granted the status of a museum and monument of national importance, while fully preserving the authenticity of architecture and furniture.
The article focuses on Old Chinese philosophy conceptions within music art. Basic aesthetic Daoism and Confucianism principles concerning creativity and place of music in the life and in the Universe are explained. The objective of the paper is to analyze fundamental belief constants of Chinese traditional philosophical thinking about music art, to find general principles and differences in understanding its functions in nature and society.Methodology of the investigation is complex, in particular, the following methods are used: analysis and synthesis, which help to consider different aesthetic conceptions and to unite received results into a single whole; comparison, aimed to find distinctions in Chinese philosophic principles concerning music; generalization – as a result, explained and logical conclusion is made. Scientific novelty of the article consists in finding out the essence of Chinese aesthetic conceptions concerning music art, in elucidating distinctions between fundamental philosophic doctrines of Confucianism and Daoism in music aspect. In the paper acting (educational, upbringing) function of art in Confucianism is emphasized as well as its importance in social and political life. Special attention is paid to Confucian conception of neutralism in art, which is important basis in studying Chinese music. Aesthetic principles of Confucianism are elucidated and are located in chapter "Notes about music" of the book "Li chi". It is clarified that Daoist aesthetics represents quite different attitude to music. Within this doctrine music art is understood as inactive, created by nature itself. Music sound is taken as something all-embracing that penetrates everywhere and is embodied into "Tian Lai" (Heavenly sounding), where also "sounds of the earth" and "human voices" belong to. Such sound is created by itself without any activity and its aesthetic characteristics are also natural and selfsufficient. It is a music of free self-expression, direct embodiment of human emotions. In conclusion it is ...
У статті досліджено сугестивну функцію мови, її реалізацію у політичному дискурсі засобів масової інформації КНР; розглянуто одну з маніпулятивних тактик – «структурування інформації», а саме використання сильних позицій тексту і синтаксичних трансформацій. ; This article is devoted to the manipulative function of language, in particular, it deals with the usage of this function within the political discourse of the Chinese mass-media. The article refers to the manipulative tactic "information structuring", strong positions of the text and its syntactic structure.
The article analyzes the theoretical basis of Chinese playwrights of the twentieth century highlighted features of the genre in classical and colloquial drama based on theories dramas in Europe and highlights the innovation playwrights in the image enamored feelings and emotions of the characters. The exceptions were the works of modern and contemporary drama, which, according to plan, the artists had to bring their modern foreign samples. Also, the researchers ignored the problem remained a combination of Chinese drama of the twentieth century, visual and verbal, that is the key to understanding the text, presentation, creating characters, exposure to society, speech-syntax. The above work covering only part of the study of classical literature, experimental avant-garde drama. Taking into account the scientific concept works on the formation, development and current state of drama in China, we believe that singled out a significant, significant and undeniable influence on literature, and, hence, to the drama took place due to political and social events that were in China during past times; artists striving to update and go beyond the established boundaries of the genre of classical drama was caused by the passage of time, Western European trends. It is proved that the combination of visual and verbal is essential to understanding the specific topics of contemporary dramatic works. References Alieksieiev, В. 2012. Sovremennaia Literatura Kitaia. Blagovieshchiensk: Amurskii Gosudarstvennyi Universitet. http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition. Gaida, I. V. 1971. Kitaiskii Traditsyonnyi Teatr Sitsiui. Мoskva: Nauka. Titarenko, M. L., ed., et al. 2008. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 3. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Titarenko, M. L., ed., et al. 2009. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 4. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Titarenko, M. L., ed., et al. 2010. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 6. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Zhelekhovtsev, А. N. 1968. Problemy Periodizatsyi Istorii Literatur Naradov Vostoka, 109–119. Мoskva: Nauka. Zhelekhovtsev, А. N. 2008. "SovremennaiaLiteratura". In Dukhovnaia Kultura Kitaia, edited by M.L.Titarenko, 167–175. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Isaieva, N. 2013. "Eksperymentalna Sutnist Dramaturhii Gao Sintsziania". Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Тarasa Shevchenka, 1 (19): 57–60. Isaieva, N., and Akimova, A. 2012. Klasychni Teorii Dramy v Kytai ta Yevropi: Komparatyvnyi Aspekt. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Тarasa Shevchenka, 18: 59–62. Lao She. Biohrafiia. http://www.ukrcenter.com/Література/41497/-Лао-Ше/Біографія. Lemeshko, Yu. 2012. Sovremennaia Literatura Kitaia. Blagoveshchensk: Amurskii Gosudarstvennyi Universitet. http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition. Menshykov, L. М. 1961. "K Voprosu ob Avtore «Zapadnogo Fligelia»". Problemy Vostokoviedieniia, 1: 149–151. htpp://www/ orientalstudies.ru. Menshykov, L. М. 1959. Reforma Kitaiskoi Klassicheskoi Dramy. Мoskva: IBL. Roadionov, Oleksii. "Kytaiska Literatura Novoho i Novitnoho Chasu". Всесвіт : укр. журн. іноз. л-ри. – Режим доступу: vsesvit-journal.com/old/content/view/727/41/ Semeniuk, S., and Urusov, V. Kytaiska Literatura 20 Stolittia і Tvorchist Hao Sintsziania. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=1 Sieriebriakov, Ye. A., and Rodionov, A. A., and Rodionova, O. P. 2005. Spravochnik po Istorii Literatury Kitaia (12 vek dо nashei ery – nachalo 21 veka). Мoskva: Vostok–Zapad. Serova, S. A. 1990. Kitaiskii Teatr i Traditsyonnoie Kitaiskoie Obshchestvo (16–17 veka), 71–77. Мoskva: Nauka. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=1 Adzhymamudova, V., and Speshnev, N., ed. 1990. Sovriemiennaia Kitaiskaia Drama. Мoskva: Raduga. Sorokin, V. F., and Eidlin, L. Z. 1962. Kitaiskaia Literatura: Kratkii Ocherk. Мoskva: Izdatelstvo Vostochnoi Literatury. Sorokin, V. F. 2008. "Literatura Novogo Kitaia (1917–1949)". Dukhovnaia Kultura Kitaia, edited by M.L.Titarenko, et al., 3: 152–166. Мoskva: Vostochnaia Literatura. http://www.synologia.ru Sia Yan. 1961. Pod Kryshami Shankhaia. Мoskva: Iskusstvo. Fedorenko, N. T. 1981. Kitaiskoie Literaturnoie Naslediie i Sovremennost. Мoskva: Khudozhestvennaia Literatura. Fedorenko, N. T. 1974. Problemy Issledovaniia Kitaiskoi Literatury. Мoskva: Khudozhestvennaia Literatura. Han Cheng, Liu Houshen, Liao Ben, Du Holyn. 2004. Stsenicheskoie Isskusstvo Kitaiskogo Teatra Kuntsiui. Nankin. Khu Shy. "Predvaritelnyie Predlozheniia po Literaturnoi Reforme". San Wen. http://sanwen.ru/2012/02/02/predvaritelnye-predlozheniya-po-literaturnojj-reforme-khu-shi/ Tsze-Dun, Мao. 1953. "Vystupleniia nа Soveshchanii po Voprosam Literatury i Isskusstva v Yanani (маi 1942)". Izbrannyie Proizvedeniia,3. Мoskva: Izdatelstvo Inostrannoi Literatury. http://library.maoism.ru/literature_and_arts.htmю Tsian Siuantun. 2016. https://www.livelib.ru/tag/ Chen Duciu. "Rassuzhdeniia o Literaturnoi Revoliutsyi". San Wen. http://sanwen.ru/2012/03/23/chehn-dusyu-rassuzhdenie-o-literaturnojj-revolyucii/ Shchrbakov, Ya. 2012. "Vplyv Indo-Buddiiskoi Kultury nа Genezu Dramy Tsatsziui tа Motyviv u Fabuli Dramy". Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Tarasa Shevchenka, 18: 79–81. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_25. 2017. Entsyklopediia Kitaia. Abitus: Asia Business Information for Russians. www.abirus.ru/content/564/623/625/645/655/1. ; Проаналізовано теоретичні засади китайських драматургів ХХ століття, розглянуто жанрові особливості класичної та розмовної драм на основі теорій драм у Європі, а також висвітлено новаторство драматургів у зображенні почуттів та емоцій закоханих героїв. Розглянуто наукові концепції вітчизняних і зарубіжних дослідників про становлення, розвиток і сучасний стан драми в Китаї. Прагнення митцями оновити та вийти за усталені межі жанру класичної драми було викликано плином часу, західно-європейськими тенденціями. Вважаємо, що вагомий та беззаперечний вплив на художню літературу, а відтак і на драматургію, здійснювався через соціально-політичний устрій тогочасного Китаю. Доведено, що поєднання візуального та вербального є ключовим у розумінні специфіки теми сучасних драматичних творів. Джерела та література 1. Алєксєєв В. Современная литература Китая : учеб. пособие [Электронный ресурс] / В. Алєксєєв. –Благовещенск : Амур. гос. ун-т, 2012. – 146 с. – Режим доступу :http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition.2. Гайда И. В. Китайский традиционный театр сицюй / И. В. Гайда. – М. : Наука, 1971. –126 с.3.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / гл. ред.М. Л. Титаренко. – М. : Восточ. л-ра, 2008. – 855 с.4.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 4 : Историческая мысль. Политическая и правовая культура/ гл. ред. М. Л. Титаренко. – М. : Восточ. л-ра, 2009. – 935 с. – (Сер. «Рос. акад. наук. Ин-т Дальнего Востока»).5.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 6 (дополнительный) : Искусство / гл. ред. М. Л. Титаренко.– М. : Восточ. л-ра, 2010. – 1031 с. – (Сер. «Рос. акад. наук. Ин-т Дальнего Востока»).6.Желоховцев А. Н. Проблемы периодизации истории литератур народов Востоке / А. Н. Желоховцев. –М. : Наука, 1968. – С.109–119.7.Желоховцев А. Н. Современная литература / А. Н. Желоховцев // Духовная культура Китая :энциклопедия : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / ред. М. Л. Титаренко и др. – М. : Восточ. л-ра,2008. – С. 167–175.8.Ісаєва Н. Експериментальна сутність драматургії Ґао Сінцзяня / Н. Ісаєва // Вісник Київ. нац. ун-ту ім.Т. Шевченка. – 2013. – Вип. 1 (19). – С. 57–60.9.Ісаєва Н. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект / Н. Ісаєва, А. Акімова // ВісникКиїв. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. «Східні мови та літератури». – 2012. – Вип. 18. – С. 59–62.10. Лао Ше. Біографія [Електронний ресурс] / Лао Ше. – Режим доступу :http://www.ukrcenter.com/Література/41497/-Лао-Ше/Біографія.11. Лемешко Ю. Современная литература Китая : учеб. пособие / [Электронный ресурс]. – Благовещенск :Амур. гос. ун-т. – 2012. – 146 с. – Режим доступа : http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition.12. Меньшиков Л. М. К вопросу об авторе «Западного флигеля» [Электронный ресурс] / Л. Н. Меньшиков// Проблемы востоковедения. – 1961. – № 1. – С. 149–151. – Режим доступа : htpp://www/ orientalstudies.ru13. Меньшиков Л. М. Реформа китайской классической драмы / Л. Н. Меньшиков ; отв. ред.О. Л. Фишман ; АН СССР. Ин-т востоковедения. – М. : ИВЛ, 1959. – 241 с.14. Рoдіонов О. А. Китайська література нового й новітнього часу [Електронний ресурс] / О. А. Рoдіонов //Всесвіт : укр. журн. іноз. л-ри. – Режим доступу : www.vsesvit-journal.com/old/content/view/727/41/15. Семенюк С. Китайська література ХХ століття і творчість Гао Сінцзяня [Електронний ресурс] /С. Семенюк, В. Урусов. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=116. Серебряков Е. А. Справочник по истории литературы Китая (ХІІ в. до н.е. – нач. ХХІ в). /Е. А. Серебряков, А. А. Рoдионов, О. П. Рoдионова. – М. : АСТ : Восток–Запад, 2005. – 333 с.17. Серова С. А. Китайский театр и традиционное китайское общество (XVI–XVII вв.) [Электронныйресурс] / С. А. Серова. – М. : Наука, 1990. – С. 71–77. – Режим доступа :http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=118. Современная китайская драма : сборник / сост. и послесл. В. Аджимамудовой, Н. Спешнева ; пер. скит. – М. : Радуга, 1990. – 445 с.19. Сорокин В. Ф. Китайская литература : краткий очерк / В. Ф. Сорокин, Л. З. Эйдлин. – М. : Изд-вовосточ. лит, 1962. – 252 с.20. Сорокин В. Ф. Литература Нового Китая (1917–1949) [Электронный ресурс] / В. Ф. Сорокин //Духовная культура Китая : энциклопедия : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / гл. ред.М. Л. Титаренко ; Ин-т Дальнего Востока. – М. : Восточ. л-ра, 2008. – С. 152–166. – Режим доступа :http://www.synologia.ru21. Ся Янь. Под крышами Шанхая / Ся Янь. – М. : Искусство, 1961. – 116 с.22. Федоренко Н. Т. Китайское литературное наследие и современность / Н. Т. Федоренко. – М. :Художеств. л-ра, 1981. – 398 с.23. Федоренко Н. Т. Проблемы исследования китайской литературы / Н. Т. Федоренко. – М. : Художеств.л-ра, 1974. – 463 с.24. Хан Чэн. Чжунго куньцюй ишу (Сценическое искусство китайского театра куньцюй) / Хан Чэн, ЛюХоушэн, Ляо Бэнь, Ду Голин. – Нанкин, 2004.25. Ху Ши. Предварительные предложения по литературной реформе [Электронный ресурс] / Ши Ху //San Wen : соврем. лит. Китая. – Режим доступа : http://sanwen.ru/2012/02/02/predvaritelnye-predlozheniya-politeraturnojj-reforme-khu-shi/26. Цзе-Дун М. Выступления на Совещании по вопросам литературы и искусства в Яньани (май 1942 г.)[Электронный ресурс] / Мао Цзе-Дун // Избранные произведения : в 4 т. Т. 3. – М. : Изд-во иностр. л-ры, 1953. –Режим доступа : http://library.maoism.ru/literature_and_arts.htmю27. Цянь Сюаньтун [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу : https://www.livelib.ru/tag/28. Чень Дусю. Рассуждение о литературной революции [Електронний ресурс] / Чень Дусю // San Wen :соврем. лит. Китая. – Режим доступу : http://sanwen.ru/2012/03/23/chehn-dusyu-rassuzhdenie-o-literaturnojjrevolyucii/29. Щербаков Я. Вплив індо-буддійської культури на ґенезу драми Цзацзюй та мотивів у фабулі драми[Електронний ресурс] / Я. Щербаков // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. «Східні мови талітература». – 2012. – Вип. 18. – С. 79–81. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_25.30. Энциклопедия Китая [Электронный ресурс] // Abitus : Asia Business Information for Russians. – Режимдоступа : www.abirus.ru/content/564/623/625/645/655/1.
У статті досліджено ранні приклади проникнення у Китай зразків мистецтва європейських клавішних інструментів. Розглянуто приклади європейського клавірного репертуару, що спорадично з'являвся в Китаї у XVII–XIX ст.; діяльність західних та українських місіонерів; установки провідних ідеологів Китаю Тань Ситуна і Сунь Ятсена, що сприяли посиленню зацікавлення мистецькими колами Китаю європейським клавірним мистецтвом. Охарактеризовано значення ролі місіонерів та ідеологів Китаю, а також наслідків експансії іноземних колонізаторів у процесах впровадження в китайський культурний простір фортепіанного мистецтва і педагогіки. ; The first key instrument of European example appeared in China in the very end of XVII cent., when at the court of emperor Kansi (1654–1722 ) was already existed the music making on the clavichord. In the context of spreading some leaks investigation in China of clavier art arises the fact of serious interest by the emperor of eastern and western music and drawing by him to the court the most authoritative those days teachers-missioners, who by the Pope's authorization were sent to China with spiritual mission.In China from the beginning of XVII cent. there were many Christian church missioners from the West: fleming Ferdinand Verbist, Italians Mario Ricci and Teodoriko Pedrini, portuguese Tomas Pereira, French Jean Francois Herbilion and Josef Amino, from America – Semuel Robins Broun, Jung John Allen and others.The first concert of Chinese musical history where the composition of European music was sounded, was the Ode to Horazio, which the choir of eunuchs under the Italian missioner – jesuit Mario Ricci guidance performed for the Kansi emperor.In the crossing conditions of very distant civilizations of East and West the religion became the core of intercultural contacts. The biggest influence on the art of Far East development made the Christian religion validation.Chinese and western music historians show the sources of penetration to China the European clavier instruments and separate clavier compositions of western European composers through the western missioners activity. Their activity became very important on the road of stable continuity achievement in the professional fortepiano education. Among first examples of compositions performed by western European composers in China – play of J. F. Ramo, "Un appels un oiseaux" and "Les Sauvages", F. Кuperen "Butterfly", "Znicky", "Faithful" and dances from clavier suite by J. Shambonier "Saraband" and "Garbage". An important role belongs to the missioner from Ukraine: Demian Mnogogrishnyі, archimandrites Ilarion Legayskyі and Antoniy Platkowskyі. The result of their being in China became the Christian doctrine development activization assistance, which caused the Chinese population interest to the eastern European music tradition: church singing learning, European system of notes writing. The Worship in Christian churches was in the same way as it was in catholic – in accompaniment of clavier-winds small organ.The beginning of the serious changes period became the period of XIX cent. As a result of English, German, French influence on China the national liberation movement took place. The founders of its ideology became Tan Sytun and Sun Jatsen. While the strive of finishing with foreign colonizers power domination, they started the activity with democratization of the society and separately supported the spreading of European forms of cultural life. That has appeared in the sphere of education – the foreign teachers-musicians support in Chinese educational institutes of western form of fortepiano play teaching. The weak position of cultural infrastructure of Chinese state positively assisted fastening of the common development of artistic processes. As separated influence – rebel movement against the domination of Manchu dynasties, movement against expansion of foreign colonizers and in spite of this – start of the active open cooperation with West on the all levels supported gradual distribution of the cultural life forms. The period of the end of XIX-beginning of XX cent. became the beginning of the Chinese art approach to the European art and its separate achievement – fortepiano performing and composing art.
China has accumulated exclusive experience in the state support of science and innovation. The results of its study are reported in this article. The analysis of specific program-planning approach for science and technology development made it possible to reveal the role of innovation in the national model of acceleration of China's economy. The positive and negative characteristics of the Chinese approach based on public sector to incentives in science and technology and knowledge transfer from science to production are highlighted ; У статті представлено результати вивчення китайського досвіду підтримки державою науки та інновацій. На основі аналізу специфіки програмно-планового підходу в підтримці науки та технологій розкрито роль інновацій в національній моделі прискорення зростання. Висвітлено позитивні та негативні характеристики китайського підходу до стимулювання на основі державного сектора науково-технічного прогресу та трансферу знань з науки в виробництво
Think Tanks are the organizations specialized in the research of development, in which experts and scholars of various disciplines using data to analyze the required disciplines or fields, and come up with optimal solutions to problems. In the beginning, the establishment of Think Tanks was to give advice on policy-decision of foreign and domestic policies. With the development and needs of the society, the types of Think Tanks have been diversified. The United States was the first country to found Think Tanks in the world. With accurate and comprehensive analysis and judgment, the U.S. Think Tanks have extensive and in-depth contact with the ruling authorities and have deep influence in the public, influencing the major decisions of the U.S. politics, economy, society, military, diplomacy, science and technology. In the past three decades, China has made great achievements in economic development. Although the current situation of Chinese Think Tanks' development ranks second in the world in terms of the total volume, the influence is still limited and the quality needs to be improved. At present, influential Think Tanks mainly gather in Beijing, Shanghai and other political and economic centers, most of which are comprehensive and mainly focus on national strategy. In the process of transformation to new types, the main problems of Think Tanks are inability to provide forward-looking and time-sensitive products, are lack of reasonable talent composition and internal division of labor, and are difficulty in forming an effective government, society and international influence. By comparing the development of think tanks between the United States and China, this paper proposes that there are significant differences in the construction and application of think tanks between the two countries. As a developing country, China has to keep improving its own think tanks, vigorously raise the number and scale of the private think tanks, and intensify their influence steadily so that a relatively mature think tank market can be developed gradually. Talents pool is the most important strategic resources in the 21st century. In order to make rapid economic development and cope with the international situation, almost every country is attaching a great importance to the training of the talents at home and the talent introduction from other countries. Relatively speaking, the construction and development of think tanks is crucial to the strategic talents reserve. Only by constantly filling the think tanks with more talents can China cope with the ever-changing international situation and have a better solution to the internal conflicts. Key words: Think Tanks; China; the United States; Sino-U.S. Relations. ; Аналітичні центри – це дослідницькі організації, у яких спеціалісти різних галузей використовують інформацію різних дисциплін для аналізу предметів або областей, які потребують вирішення питань, та пошуку шляхів вирішення цих питань. Створення аналітичних центрів полягало у наданні консультацій країні з формування внутрішньої та зовнішньої політики. Вони були невід'ємною частиною державного апарату та не були комерційними. З розвитком та потребами суспільства класифікація аналітичних центрів урізноманітнювалась. США стали першою країною світу, де з'явилися аналітичні центри. Вони з великою точністю та всебічно аналізують та виносять рішення, мають тісний зв'язок з керівним апаратом країни, впливають на суспільство, корегують політикою у сфері держуправління, економіки, суспільства, військової справи, міжнародні відносини, науки та інше. За останні три десятиліття Китай зробив величезні досягнення в розвитку економіки. Якщо ж подивитись з боку стану аналітичних центрів країни, можна впевнитись, що, незважаючи на їхню кількість, їхній вплив доволі обмежений, а якість потребує покращення. Сьогодні впливові аналітичні центри розташовані, здебільшого, у Пекіні, Шанхаї та інших політичних й економічних центрах країн, вони належать до універсального типу та, здебільшого, фокусуються на державній стратегії. Гальмують модернізацію напрямку діяльності аналітичних центрів відсутність правильного складу кадрів та розподіл між ними роботи, неможливість виготовлення ефективного та перспективного продукту, складність формування впливу на уряд, суспільство та світ. У статті завдяки опису та порівнянню стану розвитку китайських та американських аналітичних центрів, виокремлені значні розбіжності щодо їхнього будівництва та використання. Китай як країна, що розвивається, має безперервно покращувати будівництво своїх аналітичних центрів, розвивати приватні аналітичні центри, збільшувати їхню кількість та масштаб, посилювати впливовість приватних аналітичних центрів, і тільки у такий спосіб можливо сформувати зрілий ринок аналітичних центрів. У XXI ст. професійні кадри – найважливіший стратегічний ресурс. Різні країни заради свого швидкого розвитку прикладають значні зусилля для виховання талантів своєї країни та приваблювання закордонних. З іншого боку, будівництво й розвиток аналітичних центрів – це ключовий момент накопичення стратегічного кадрового запасу. Тільки безперервне накопичення талантів в аналітичних центрах сприятиме протидії нестабільній міжнародній кон'юктурі та вирішенню проблем всередині країни. Ключові слова: аналітичний центр; Китай; США; китайсько-американські відносини.
The given article deals with the Chinese language, specifically, how the colors are understood in the Chinese linguistic culture.The article represents semantic of colous and theory of study intercommunication of perception of colour and language. The author singled how traditional linguocultural constants are changed according to the activization of cultural, political and economic contacts of China with other countries. Such colours as white, yellow, green, red and black are studied in the article. The history of color: the way it was understood before, and what significance it has today is described. The article represents the analysis of idioms in modern Chinese language, which are the striking example of symbolicalness's determination of different colors in the Chinese culture. ; Стаття присвячена китайській мові, а саме тому, як у китайській лінгвокультурі розуміються кольори. У даній роботі з'ясовується семантика кольористики, підтверджується теорія вивчення взаємозв'язку сприйняття кольору і мови. Автором виокремлюється наскількі змінюються традиційні лінгвокультурологічні константи відповідно до активізації культурних, політичних та економічних контактів Китаю з іншими країнами. В статті розглянуті такі кольори: білий, жовтий, золотий, червоний і чорний. Описується історія кольору: те, як його розуміли раніше і яке значення він має зараз. Проаналізовані фразеологізми сучасної китайської мови, які є яскравим прикладом визначення символічності різних кольорів у китайській культурі.
It was defined in the publication that in the context of humanization and democratization of higher education happens the reorientation of the educational process to the preparation of future professionals, that are characterized not only by the formation of professional competence, but also by the ability to think critically and autonomously. In turn, this provides the granting of a pedagogical support to the future professional in personal and professional formation. Therefore, the providing of this noted support to each subject is a pressing issue for the pedagogical theory and practice in different countries, including Ukraine and the People's Republic of China. The purpose of the article is to clarify the essence of the concept of "a pedagogical support" on the basis of the analysis of the comparison of the perspectives of Ukrainian and Chinese scholars. The following theoretical research methods were used to achieve this goal: the analysis of scientific sources that reveal the essence of the problem under study; synthesis, comparison, systematization of scientific views of scientists in determining the essence of pedagogical support.Based on the analysis of the scientific literature, it has been established, that the concept of a pedagogical support is interpreted by the scientists ambiguously, in particular as: a purposeful activity of the teacher aimed at providing prompt or preventive assistance to the individual in the process of his / her learning and development; the activity of the teacher, that is implemented in the following areas: the providing of internal conditions (needs, attitudes, needs, abilities) for the development and self-development of each personality; the creation of favorable external conditions for its existence, training and personal development; building a humanistic micro social environment in the educational establishment by the providing a favorable psychological climate, active interaction between the participants of the educational process, involving the subjects of interaction in the performance of creative activities, etc. It was determined that the research under the pedagogical support refers to a purposeful activity of the teacher, aimed at assisting the individual in the process of its learning and development, stimulating its transformation into an active subject of their own professional and personal formation. It has also been found that providing pedagogically literate a pedagogical support can significantly improve the efficiency of the educational process in higher education.Keywords: pedagogical support, definitions, scientific literature, China, Ukraine. ; У публікації визначено, що в умовах гуманізації і демократизації вищої освіти відбувається переорієнтація освітнього процесу на підготовку майбутніх фахівців, які характеризуються не тільки сформованістю професійної компетентності, але й здатності до критичного мислення й автономної діяльності. У свою чергу, це передбачає надання педагогічної підтримки в особистісно-професійному становленні майбутнього професіонала. Тому забезпечення зазначеної підтримки для кожного суб'єкта навчання є актуальною проблемою для педагогічної теорії та практики в різних країнах, у тому числі в Україні та КНР. Мета статті – на основі зіставлення точок зору українських та китайських учених уточнити суть поняття «педагогічна підтримка». Для реалізації визначеної мети використовувались такі теоретичні методи дослідження, як: аналіз наукових джерел, що розкривають суть досліджуваної проблеми; синтез, порівняння, систематизація наукових поглядів учених щодо визначення суті педагогічної підтримки. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що поняття «педагогічна підтримка» трактується вченими неоднозначно, зокрема як: цілеспрямована діяльність педагога, спрямована на надання оперативної або превентивної допомоги особистості в процесі її навчання та розвитку; діяльність педагога, що реалізується за такими напрямами: забезпечення внутрішніх умов (потреб, установок, потреб, здібностей) для розвитку й саморозвитку кожної особистості; створення сприятливих зовнішніх умов для існування, навчання й розвитку особистості; побудова гуманістичного мікросоціального середовища в закладі освіти через забезпечення сприятливого психологічного клімату, активної взаємодії між учасниками освітнього процесу; залучення суб'єктів взаємодії до виконання творчої діяльності тощо. У дослідженні під педагогічною підтримкою розуміється цілеспрямована діяльність педагога, спрямована на надання допомоги особистості в процесі навчання й розвитку, стимулювання перетворення її в активного суб'єкта власного професійно-особистісного становлення. Також з'ясовано, що надання грамотної педагогічної підтримки дає змогу значно підвищити ефективність освітнього процесу у вищій школі. Ключові слова: педагогічна підтримка, визначення, наукова література, КНР, Україна.
The article is devoted to the problem of the suggestive influence of the sentence structure upon the recipient of information. It deals with the cognitive aspect of the process, and in particular, touches upon the syntactic transformations, that change the whole conception of the sentence, or, at least, effects the emphasis of the message. The research is based on the political articles of Chinese masmedia.Key words: Chinese syntax, construction grammar, emphasis, masmedia. ; Стаття присвячена когнітивному аналізу процесу впливу синтаксичної будови ре-чення на сприйняття інформації реципієнтом. Розглянуто як синтаксичні трансформації китайської мови впливають на зміну акцентів і переконцептуалізацію повідомлення. Дослідження проводиться у межах політичного дискурсу китайських ЗМІ.Ключові слова: китайський синтаксис, конструктивна граматика, емфаза, мас-медіа.
