Suchergebnisse

Роботу виконано на кафедрі міжнародної інформації ВДУ ім. Лесі Українки ; Аналізуються основні напрями промислової та технологічної політики ЄС. Подано дані офіційної статистики ЄС. Розкрито завдання та проблеми даної галузі.

The author's team investigated the role of the state in regulatory processes regarding the competitive relations of the regional markets of residential real estate in the regions of Ukraine. The modern tendencies and situation that dominate the housing market in the country and its regions are shown. After all, the housing market in the country is not able to fully cope with self-regulatory processes independently, it was also proved the need for interference from the side of the state in its processes occurring in the regions. Efficiently implemented and directed infrastructure significantly increases the level of competitiveness of local markets, and also provides a process of continuous reproduction of their competitive advantages. The main problem issues that are taking place in the process of realization of state antimonopoly supervision over market processes are singled out. The existing and offered innovative ways of analysis and estimation of market weight are investigated. Clear, priority directions of ensuring the implementation of antitrust policy by the state are defined. The toolkit is proposed that will help to control the activity of regional housing markets. The purpose of the paper is to thoroughly study the processes of organizing and regulating the state of the processes of competitive relationships between the subjects of the residential real estate market in a regional dimension. A serious economic tool for regulating the competitiveness of the region is the taxation and lending of enterprises, pricing, depreciation policy of enterprises. With the help of taxation, the state regulates and influences economic processes within the region and the state as a whole. The state uses a tax mechanism for economic impact on public production and its structure by increasing or reducing the mass of tax revenues. With the change in the form of taxation, tax rates, tariffs, and the exemption from taxation of certain types of activities, the state can give impetus to the growth or retardation of economic activity, the development of priority types of economic activity. In the presence of various forms of transformation into market economic relations, it is necessary to form a fundamentally new model of the mechanism of lending. It should consider the fact that, together with the bank forms of the loan must be used and off-bank. Speaking about pricing, it should be noted that the state should establish recommended price limits for economic entities. In some cases, a maximum price is set above which it is impossible to sell the product or provide services, in other cases – the minimum price below which it is impossible to sell the product. Enterprises must adhere to government prices. The structural reorientation of the Ukrainian economy is closely linked with the use of the scientific and technological process, with the latest methods and forms of organization of management of innovative processes, the expansion of adaptation to new methods on the forms of construction. ; Досліджено роль держави в регуляторних процесах стосовно конкурентних відносин на регіональних ринках житлової нерухомості в регіонах України. Відображено сучасні тенденції та становище, що панує на ринку житла в країні і її регіонах, адже ринок житла в державі не здатний повною мірою самостійно впоратись із саморегу­ляторними процесами. Також доведено потребу у втручанні з боку держави в його процеси, що відбуваються в регіонах. Ефективно реалізована та спрямована інфраструктура суттєво підвищує рівень конкурентоспроможності місцевих ринків, а також забезпечує процес постійного відтворення їхніх конкурентних переваг. Виокремлено основні проблемні питання, що виникають у процесі реалізації державного антимонопольного нагляду за ринковими процесами. Вивчено відомі та запропоновано інноваційні способи аналізу й оцінки ринкової ваги. Визначено чіткі, пріоритетні напрями забезпечення реалізації антимонопольної політики з боку держави. Запропоновано інструментарій, що сприятиме забезпеченню контролю за діяльністю регіональних ринків житла

The essence of political competition is revealed as one of the important characteristics of the quality of the democratic process. The multiparty system, the motives of political participation, the threatening consequences of political manipulation of social consciousness and social sentiment, and imbalances in the political system: institutional and functional manifestations are analyzed. It is alleged, on the basis of concrete examples, that today in our society there is a lack of obvious signs of the transition from confrontational confrontation to dialogue and compromise between interests. It turns out that the uneasy socio-economic situation, falling incomes, numerous mistakes of power in public policy and the implementation of key reforms have led to an increase in such phenomena as the decline in trust in leading political parties and the growth of support for frankly populist rhetoric. The emphasis is placed on the fact that the political process is constantly accompanied by crises, any serious political crisis immediately becomes a collective topic for discussion, and is included in the sphere of public political discourse. ; Розкрито сутність політичної конкуренції як однієї із вагомих характеристик якості демократичного процесу. Проаналізовано бангатопартійність, мотиви політичної участі, загрозливі наслідки політичного маніпулювання суспільною свідомістю та суспільними настроями, дисбаланси у політичній системі: інституціональний та функціональний прояви. Стверджується, на основі конкретних прикладів, що на сьогодні в нашому суспільстві бракує очевидних ознак переходу від конфронтаційного протистояння до діалогу та компромісу між інтересами. Доводиться, що непроста суспільно-економічна ситуація, падіння доходів населення, численні помилки влади в проведенні державної політики і здійсненні ключових реформ призвели до посилення таких явищ, як зниження довіри до провідних політичних партій і зростання підтримки відверто популістської риторики. Акцентовано увагу на тому, що політичний процес постійно супроводжується кризовими явищами, будь-яка серйозна політична криза одразу перетворюється на колективну тему для обговорення, включається у сферу загальносуспільного політичного дискурсу.

The essence of political competition is revealed as one of the important characteristics of the quality of the democratic process. The multiparty system, the motives of political participation, the threatening consequences of political manipulation of social consciousness and social sentiment, and imbalances in the political system: institutional and functional manifestations are analyzed. It is alleged, on the basis of concrete examples, that today in our society there is a lack of obvious signs of the transition from confrontational confrontation to dialogue and compromise between interests. It turns out that the uneasy socio-economic situation, falling incomes, numerous mistakes of power in public policy and the implementation of key reforms have led to an increase in such phenomena as the decline in trust in leading political parties and the growth of support for frankly populist rhetoric. The emphasis is placed on the fact that the political process is constantly accompanied by crises, any serious political crisis immediately becomes a collective topic for discussion, and is included in the sphere of public political discourse. ; Розкрито сутність політичної конкуренції як однієї із вагомих характеристик якості демократичного процесу. Проаналізовано бангатопартійність, мотиви політичної участі, загрозливі наслідки політичного маніпулювання суспільною свідомістю та суспільними настроями, дисбаланси у політичній системі: інституціональний та функціональний прояви. Стверджується, на основі конкретних прикладів, що на сьогодні в нашому суспільстві бракує очевидних ознак переходу від конфронтаційного протистояння до діалогу та компромісу між інтересами. Доводиться, що непроста суспільно-економічна ситуація, падіння доходів населення, численні помилки влади в проведенні державної політики і здійсненні ключових реформ призвели до посилення таких явищ, як зниження довіри до провідних політичних партій і зростання підтримки відверто популістської риторики. Акцентовано увагу на тому, що політичний процес постійно супроводжується кризовими явищами, будь-яка серйозна політична криза одразу перетворюється на колективну тему для обговорення, включається у сферу загальносуспільного політичного дискурсу.

Зазначено, що запровадження конкуренції позитивно оцінюється як потенційний механізм підвищення ефективності та продуктивності й покращення здоров'я населення. Той факт, що конкуренція може розглядатися як "проблема", так і як "рішення", є ознакою вирішальної ролі контексту в розумінні потенціалу ринкових сил для вдосконалення системи охорони здоров'я. ; Problem setting. Providing broad access to health services, while improving the service quality and cost optimization, is a topical issue for healthcare systems around the world. One of the alternative options for solving this problem, which affects all these components, is the creation of a competitive environment and the development of competition in this area.Recent research and publications analysis. Among health managers, there is no single approach to the issue of how acceptable the competition is in the healthcare sector. Consequently, the concept of "competition" may have different content depending on the expected result that will affect the implementation of public health policy, especially at the local level. But the key issue is whether health systems based on the competition can be more successful and how competition can differ from conventional medical practice.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. One of the strongest arguments in favour of competition is that it can help to create powerful incentives to encourage service providers to innovation, to deliver better quality medical services at a lower cost. At the same time, experts warn that for highly specialized services competition should be limited enough or be used very carefully in order to ensure quality and avoid over-supply of services.Paper main body. Traditional healthcare competition involves one or more elements (such as price, quality, convenience, and availability of the service). At the stage of creating conditions for the development of a competitive environment, state policy managers need to take into account the fact that price competition is the main type of competition that is understandable to the consumers (patients) in the healthcare system.Competition usually eliminates inefficiency, which in many cases leads to high costs allocation associated with the treatment and diagnosis process and will be reflected on patients because of the high price of medical services and the costs for the treatment. Scientists argue that medical care/services of the best quality can cost less in general because of putting more accurate diagnoses, fewer complications and errors, less invasive treatment, faster recovery, fewer risks and complications in the course of the disease. However, opponents of the competition development in the medical sector also defend their arguments against the feasibility of creating such an environment, noting that the provision of competition in the healthcare system is a conceptually imperfect and unproductive process.There is another important issue in this discussion to clarify, i.e. by means of which mechanism may the competition become beneficial in the context of improving health indicators. This concerns both the level of competition and the level of regulation (from the central to the local authorities), which would bring the best results.Conclusions of the research and prospects for further studies. Most health facilities in Ukraine are still local monopolies at present and real competition among them is just impossible, which can be explained by a number of objective and subjective factors. Trying to influence the minimization of those factors that make it impossible to develop "healthy" competition, the government drafted a new legislation, which provides for a new approach to financing health facilities as well as healthcare workers. This legislation was also passed by Verkhovna Rada.The reform of the healthcare system will affect not only the financing but also the overall structure of the market of health services. The ability to attract more patients through state-guaranteed payments is likely to encourage foreign and local investors to enter the market and manage competition, which consequently may result in increasing the overall quality and variety of services.The position on the appropriateness of competition in the healthcare system is also a political and cultural problem related to the values inherent in different countries. In general, the introduction of competition is positively evaluated as a potential mechanism for increasing efficiency and productivity as well as improving the health of the population. The fact that competition can be seen both as a "problem" and as a "solution" is a sign of the decisive role of the context in understanding the potential of the market for improving the healthcare system as such.

Зазначено, що запровадження конкуренції позитивно оцінюється як потенційний механізм підвищення ефективності та продуктивності й покращення здоров'я населення. Той факт, що конкуренція може розглядатися як "проблема", так і як "рішення", є ознакою вирішальної ролі контексту в розумінні потенціалу ринкових сил для вдосконалення системи охорони здоров'я. ; Problem setting. Providing broad access to health services, while improving the service quality and cost optimization, is a topical issue for healthcare systems around the world. One of the alternative options for solving this problem, which affects all these components, is the creation of a competitive environment and the development of competition in this area.Recent research and publications analysis. Among health managers, there is no single approach to the issue of how acceptable the competition is in the healthcare sector. Consequently, the concept of "competition" may have different content depending on the expected result that will affect the implementation of public health policy, especially at the local level. But the key issue is whether health systems based on the competition can be more successful and how competition can differ from conventional medical practice.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. One of the strongest arguments in favour of competition is that it can help to create powerful incentives to encourage service providers to innovation, to deliver better quality medical services at a lower cost. At the same time, experts warn that for highly specialized services competition should be limited enough or be used very carefully in order to ensure quality and avoid over-supply of services.Paper main body. Traditional healthcare competition involves one or more elements (such as price, quality, convenience, and availability of the service). At the stage of creating conditions for the development of a competitive environment, state policy managers need to take into account the fact that price competition is the main type of competition that is understandable to the consumers (patients) in the healthcare system.Competition usually eliminates inefficiency, which in many cases leads to high costs allocation associated with the treatment and diagnosis process and will be reflected on patients because of the high price of medical services and the costs for the treatment. Scientists argue that medical care/services of the best quality can cost less in general because of putting more accurate diagnoses, fewer complications and errors, less invasive treatment, faster recovery, fewer risks and complications in the course of the disease. However, opponents of the competition development in the medical sector also defend their arguments against the feasibility of creating such an environment, noting that the provision of competition in the healthcare system is a conceptually imperfect and unproductive process.There is another important issue in this discussion to clarify, i.e. by means of which mechanism may the competition become beneficial in the context of improving health indicators. This concerns both the level of competition and the level of regulation (from the central to the local authorities), which would bring the best results.Conclusions of the research and prospects for further studies. Most health facilities in Ukraine are still local monopolies at present and real competition among them is just impossible, which can be explained by a number of objective and subjective factors. Trying to influence the minimization of those factors that make it impossible to develop "healthy" competition, the government drafted a new legislation, which provides for a new approach to financing health facilities as well as healthcare workers. This legislation was also passed by Verkhovna Rada.The reform of the healthcare system will affect not only the financing but also the overall structure of the market of health services. The ability to attract more patients through state-guaranteed payments is likely to encourage foreign and local investors to enter the market and manage competition, which consequently may result in increasing the overall quality and variety of services.The position on the appropriateness of competition in the healthcare system is also a political and cultural problem related to the values inherent in different countries. In general, the introduction of competition is positively evaluated as a potential mechanism for increasing efficiency and productivity as well as improving the health of the population. The fact that competition can be seen both as a "problem" and as a "solution" is a sign of the decisive role of the context in understanding the potential of the market for improving the healthcare system as such.

The article studies the problems of economic concentration and protection of competition in the national economy. The article focuses on the fact that in the conditions of globalization of the world economy, competition of enterprises-commodity producers is intensifying. Competition naturally arises in the market and, at the same time, it is a prerequisite for its existence and development; it systematically leads to lower individual production costs, to save resources, and to seek the most rational combination of factors used in production. The sharpening of the competition for product sales forces business entities to constantly seek new opportunities and reserves for the marketing of their products, to improve technology for the creation of quality goods in order to increase the ability to win in a competitive struggle. The article emphasizes that not every competition contributes to the efficient functioning of the market: unfair competition has a negative impact on the economy.A valuation of the activity of any entity in a competitive environment is conducted by a buyer who, having been guided by his/her own interests, prefers the goods of a competitor. One of the main ways to increase the competitiveness of an enterprise is the economic concentration of economic entities, which manifests itself in the consolidation of the size of enterprises that can lead to monopolization of markets. The author draws attention to the fact that any business entity is characterized by the desire to monopolize, to supplant a competitor from the market, and to expand its sphere of activity. By strengthening the market power, entrepreneurs aspire to establish the control over the prices and factors that determine the company's activities in the market. The ultra-high monopolization weakens the market competition. The most important means of solving this problem is carrying out a consistent, economically sound antimonopoly policy, in particular by developing a system of restrictions on economic concentration, and so on. It is proved that the most important tasks of the state policy in the field of increasing competitiveness can be determined by removing barriers to the entrepreneurial activity and improving the legislation on the protection of economic competition. A particular attention is paid to the analysis of the main approaches to and disadvantages of effective state control over economic concentration in order to prevent the restriction of competition, the emergence and strengthening of monopolization, the reasonable protection of the markets, and the identification of their advantages and disadvantages.Article received 28.04.2018 ; Статтю присвячено дослідженню проблем економічної концентрації та захисту конкуренції в національній економіці. Акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації світової економіки загострюється конкуренція підприємств-товаровиробників. Конкуренція природно виникає на ринку і водночас є обов'язковою умовою його існування і розвитку, систематично змушує знижувати індивідуальні витрати виробництва, економити ресурси, домагатися найбільш раціонального поєднання використовуваних факторів виробництва. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції змушує суб'єктів господарювання постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технології для створення якісних товарів із метою підвищення здатності перемагати в конкурентній боротьбі. У статті підкреслено, що не будь-яка конкуренція сприяє ефективному функціонуванню ринку: недобросовісна конкуренція чинить негативний вплив на економіку.Оцінку діяльності будь-якого суб'єкта господарювання в умовах конкуренції проводить покупець, який, керуючись власними інтересами, віддає перевагу товарам того чи того конкурента. Одним з основних способів підвищення конкурентоспроможності підприємства є економічна концентрація суб'єктів господарювання, яка полягає в укрупненні розмірів підприємств, що може призводити до монополізації ринків. Автор звертає увагу, що для будь-якого суб'єкта господарювання характерним є прагнення до монополії, до витіснення конкурента з ринку, до розширення сфери своєї діяльності. Посилюючи ринкову владу, підприємці прагнуть встановити контроль над цінами та чинниками, що визначають діяльність підприємства на ринку. Надвисока монополізація послаблює ринкову конкуренцію. Запропоновано як найважливіший засіб вирішення цієї проблеми проведення послідовної, економічно обґрунтованої антимонопольної політики, зокрема шляхом розробки системи обмежень на економічну концентрацію тощо. Доведено, що найважливішими завданнями державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності можна визначити усунення бар'єрів підприємницької діяльності, вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції. Особливу увагу в статті було приділено аналізу основних підходів та недоліків для здійснення ефективного державного контролю за економічною концентрацією з метою запобігання обмеженню конкуренції, виникненню і посиленню монополізації, розумного захисту ринків та виявленню їхніх переваг і недоліків.Матеріал надійшов 28.04.2018

The article studies the problems of economic concentration and protection of competition in the national economy. The article focuses on the fact that in the conditions of globalization of the world economy, competition of enterprises-commodity producers is intensifying. Competition naturally arises in the market and, at the same time, it is a prerequisite for its existence and development; it systematically leads to lower individual production costs, to save resources, and to seek the most rational combination of factors used in production. The sharpening of the competition for product sales forces business entities to constantly seek new opportunities and reserves for the marketing of their products, to improve technology for the creation of quality goods in order to increase the ability to win in a competitive struggle. The article emphasizes that not every competition contributes to the efficient functioning of the market: unfair competition has a negative impact on the economy.A valuation of the activity of any entity in a competitive environment is conducted by a buyer who, having been guided by his/her own interests, prefers the goods of a competitor. One of the main ways to increase the competitiveness of an enterprise is the economic concentration of economic entities, which manifests itself in the consolidation of the size of enterprises that can lead to monopolization of markets. The author draws attention to the fact that any business entity is characterized by the desire to monopolize, to supplant a competitor from the market, and to expand its sphere of activity. By strengthening the market power, entrepreneurs aspire to establish the control over the prices and factors that determine the company's activities in the market. The ultra-high monopolization weakens the market competition. The most important means of solving this problem is carrying out a consistent, economically sound antimonopoly policy, in particular by developing a system of restrictions on economic concentration, and so on. It is proved that the most important tasks of the state policy in the field of increasing competitiveness can be determined by removing barriers to the entrepreneurial activity and improving the legislation on the protection of economic competition. A particular attention is paid to the analysis of the main approaches to and disadvantages of effective state control over economic concentration in order to prevent the restriction of competition, the emergence and strengthening of monopolization, the reasonable protection of the markets, and the identification of their advantages and disadvantages.Article received 28.04.2018 ; Статтю присвячено дослідженню проблем економічної концентрації та захисту конкуренції в національній економіці. Акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації світової економіки загострюється конкуренція підприємств-товаровиробників. Конкуренція природно виникає на ринку і водночас є обов'язковою умовою його існування і розвитку, систематично змушує знижувати індивідуальні витрати виробництва, економити ресурси, домагатися найбільш раціонального поєднання використовуваних факторів виробництва. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції змушує суб'єктів господарювання постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технології для створення якісних товарів із метою підвищення здатності перемагати в конкурентній боротьбі. У статті підкреслено, що не будь-яка конкуренція сприяє ефективному функціонуванню ринку: недобросовісна конкуренція чинить негативний вплив на економіку.Оцінку діяльності будь-якого суб'єкта господарювання в умовах конкуренції проводить покупець, який, керуючись власними інтересами, віддає перевагу товарам того чи того конкурента. Одним з основних способів підвищення конкурентоспроможності підприємства є економічна концентрація суб'єктів господарювання, яка полягає в укрупненні розмірів підприємств, що може призводити до монополізації ринків. Автор звертає увагу, що для будь-якого суб'єкта господарювання характерним є прагнення до монополії, до витіснення конкурента з ринку, до розширення сфери своєї діяльності. Посилюючи ринкову владу, підприємці прагнуть встановити контроль над цінами та чинниками, що визначають діяльність підприємства на ринку. Надвисока монополізація послаблює ринкову конкуренцію. Запропоновано як найважливіший засіб вирішення цієї проблеми проведення послідовної, економічно обґрунтованої антимонопольної політики, зокрема шляхом розробки системи обмежень на економічну концентрацію тощо. Доведено, що найважливішими завданнями державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності можна визначити усунення бар'єрів підприємницької діяльності, вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції. Особливу увагу в статті було приділено аналізу основних підходів та недоліків для здійснення ефективного державного контролю за економічною концентрацією з метою запобігання обмеженню конкуренції, виникненню і посиленню монополізації, розумного захисту ринків та виявленню їхніх переваг і недоліків.Матеріал надійшов 28.04.2018

The article studies the problems of economic concentration and protection of competition in the national economy. The article focuses on the fact that in the conditions of globalization of the world economy, competition of enterprises-commodity producers is intensifying. Competition naturally arises in the market and, at the same time, it is a prerequisite for its existence and development; it systematically leads to lower individual production costs, to save resources, and to seek the most rational combination of factors used in production. The sharpening of the competition for product sales forces business entities to constantly seek new opportunities and reserves for the marketing of their products, to improve technology for the creation of quality goods in order to increase the ability to win in a competitive struggle. The article emphasizes that not every competition contributes to the efficient functioning of the market: unfair competition has a negative impact on the economy.A valuation of the activity of any entity in a competitive environment is conducted by a buyer who, having been guided by his/her own interests, prefers the goods of a competitor. One of the main ways to increase the competitiveness of an enterprise is the economic concentration of economic entities, which manifests itself in the consolidation of the size of enterprises that can lead to monopolization of markets. The author draws attention to the fact that any business entity is characterized by the desire to monopolize, to supplant a competitor from the market, and to expand its sphere of activity. By strengthening the market power, entrepreneurs aspire to establish the control over the prices and factors that determine the company's activities in the market. The ultra-high monopolization weakens the market competition. The most important means of solving this problem is carrying out a consistent, economically sound antimonopoly policy, in particular by developing a system of restrictions on economic concentration, and so on. It is proved that the most important tasks of the state policy in the field of increasing competitiveness can be determined by removing barriers to the entrepreneurial activity and improving the legislation on the protection of economic competition. A particular attention is paid to the analysis of the main approaches to and disadvantages of effective state control over economic concentration in order to prevent the restriction of competition, the emergence and strengthening of monopolization, the reasonable protection of the markets, and the identification of their advantages and disadvantages.Article received 28.04.2018 ; Статтю присвячено дослідженню проблем економічної концентрації та захисту конкуренції в національній економіці. Акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації світової економіки загострюється конкуренція підприємств-товаровиробників. Конкуренція природно виникає на ринку і водночас є обов'язковою умовою його існування і розвитку, систематично змушує знижувати індивідуальні витрати виробництва, економити ресурси, домагатися найбільш раціонального поєднання використовуваних факторів виробництва. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції змушує суб'єктів господарювання постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технології для створення якісних товарів із метою підвищення здатності перемагати в конкурентній боротьбі. У статті підкреслено, що не будь-яка конкуренція сприяє ефективному функціонуванню ринку: недобросовісна конкуренція чинить негативний вплив на економіку.Оцінку діяльності будь-якого суб'єкта господарювання в умовах конкуренції проводить покупець, який, керуючись власними інтересами, віддає перевагу товарам того чи того конкурента. Одним з основних способів підвищення конкурентоспроможності підприємства є економічна концентрація суб'єктів господарювання, яка полягає в укрупненні розмірів підприємств, що може призводити до монополізації ринків. Автор звертає увагу, що для будь-якого суб'єкта господарювання характерним є прагнення до монополії, до витіснення конкурента з ринку, до розширення сфери своєї діяльності. Посилюючи ринкову владу, підприємці прагнуть встановити контроль над цінами та чинниками, що визначають діяльність підприємства на ринку. Надвисока монополізація послаблює ринкову конкуренцію. Запропоновано як найважливіший засіб вирішення цієї проблеми проведення послідовної, економічно обґрунтованої антимонопольної політики, зокрема шляхом розробки системи обмежень на економічну концентрацію тощо. Доведено, що найважливішими завданнями державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності можна визначити усунення бар'єрів підприємницької діяльності, вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції. Особливу увагу в статті було приділено аналізу основних підходів та недоліків для здійснення ефективного державного контролю за економічною концентрацією з метою запобігання обмеженню конкуренції, виникненню і посиленню монополізації, розумного захисту ринків та виявленню їхніх переваг і недоліків.Матеріал надійшов 28.04.2018

The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.

The paper analyzes the current state of the European Union's foreign trade. It is determined that for the EU foreign trade is one of the most powerful development tools. It is the driver of Europe's economic prosperity and competitiveness, it activates the domestic market and underlines the strength of foreign policy. But in response to new internal and external challenges and in the context of the new sustainable development model defined by the European Green Deal and the European Digital Strategy, the EU needs to transform its trade policy strategy. An analysis of the dynamics and geographical structure of the EU foreign trade is presented, the main trends of further development are identified. In order to ensure a competitive European Union in the context of modern digital and green transformations, in the context of a post-pandemic economic recovery, the EU needs to use all trade tools to support the interests and political goals of the EU. This requires using strengths when interacting with partners. This can be achieved through the introduction of such a new paradigm of European foreign trade policy as open strategic autonomy. It combines the country's ability to act autonomously, rely on its own resources in key strategic areas and cooperate with partners when necessary and in volumes that do not make the country critically dependending from partners. ; В роботі проведено аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, визначено, що для ЄС зовнішня торгівля є одним із найпотужніших інструментів розвитку. Вона виступає драйвером економічного процвітання та конкурентоспроможності Європи, активізує внутрішній ринок та підкреслює силу зовнішньої політики. Але у відповідь на нові внутрішні та зовнішні виклики і в контексті нової моделі сталого розвитку, яку визначено Європейською зеленою угодою та Європейською цифровою стратегією, ЄС потребує трансформації стратегії торговельної політики. Надано аналіз динаміки та географічної структури зовнішньо торгівлі ЄС, визначено основні тренди її ...

The article highlights the current problems of economic competition in the port industry, as well as identifies areas for the development of relevant legislation. It is noted that the competitive environment is currently forming in the port industry. The adoption of the Law of Ukraine "On Seaports of Ukraine'" in 2012 was significant for the development of maritime legislation. Simultaneously, a number of issues still need the legislator's attention, such as the adoption of transparent and non-discriminatory methodology for calculating the port fees. Port fees need to be set at an economically reasonable level, as they are higher than port fees in other countries. This requires the adoption of the Methodology for calculating the rates of port fees and the Procedure for collection, accounting and use of funds from port fees. The author emphasizes that among the priority tasks are the creation of a national commission in the field of transport as an independent regulator in order to control the use of port fees; elimination of the problem of cross-subsidization of inland waterways at the expense of port fees by adopting the Law of Ukraine "On Inland Water Transport". The article states that one of the most debatable issues is the demonopolization of pilotageservices' market, which is currently in a state of natural monopoly. The article supports the idea of demonopolizing the market of pilotage services (sea and river pilotage) and partial opening of the market for private pilotage services using government regulations such as licensing. Such measures are aimed at reducing the fees, improving the quality of pilotage services and increasing the attractiveness of port terminals. It is concluded in the article that a balanced legal policy is needed, which will take into account the interests of the state, business, the port industry and create the adequate legal basis for the development of fair economic competition in the port industry. ; У статті висвітлюються основні проблеми розвитку економічної конкуренції в портовій галузі, визначено напрями розвитку відповідного законодавства. У статті зазначається, що нині портова галузь перебуває на етапі формування конкурентного середовища на ринку морських перевезень. Прийняття Закону України «Про морські порти України» у 2012 році стало важливим етапом розвитку законодавства в галузі морського транспорту, проте низка питань досі залишається поза увагою законодавця, зокрема прийняття прозорої і недискримінаційної методики розрахунку та порядку стягнення ставок портових зборів, їх цільового використання. Портові збори потребують приведення до економічно обґрунтованого рівня, оскільки є вищими порівняно з портовими зборами в інших країнах, у зв'язку з цим необхідно прийняти Методику розрахунку розмірів ставок портових зборів і Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів. Авторка наголошує, що пріоритетними завданнями є створення Національної комісії у сфері транспорту як незалежного регулятора з метою подальшого контролю за використанням коштів портових зборів; усунення проблеми крос-субсидування річкових внутрішніх водних шляхів за рахунок портових зборів шляхом прийняття галузевого Закону України «Про внутрішній водний транспорт». У статті зазначається, що дискусійним питанням залишається віднесення послуг забезпечення лоцманського проведення до ринку, що натепер перебуває у стані природньої монополії. У статті підтримується ідея щодо демонополізації ринку лоцманських послуг (морських і річкових лоцманів) та часткового відкриття ринку для надання приватних лоцманських послуг із застосуванням таких засобів державного регулювання як ліцензування, що сприятиме зниженню відповідних зборів, підвищенню якості надання лоцманських послуг і збільшить привабливість терміналів портів. У статті зроблено висновок про те, що необхідна виважена правова політика, яка дозволить врахувати інтереси держави, бізнесу, портової галузі загалом і створити необхідне правове підґрунтя для розвитку добросовісної економічної конкуренції у портовій галузі.

The author analyses the peculiarities of the influence of political competition on the development of parliamentarism in the Czech Republic. The institutional design of national power structures that was selected at the beginning of 1990 is described as the important precondition of democratic consol- idation in the Czech Republic during the following decade. The parliament model of power distribution is analysed as that, which response to the political traditions of Czech society and, together with the local decentralization, is able to predict the political crisis. It is proved that Czech parliamentarism is a stable political institution, although, at the present stage, negative tendencies have emerged in the party life of Czech society.The author investigates the main political tendencies of the Czech society's political life. Political parties' participating in the election process and the results of the parliamentary elections are analysed. It can be stated that political pluralism principals have been established in the Czech Republic, promoting a transition from the single-party system to the multiparty system.The aim of this work is also to analyse the results of the elections to the Chamber of Deputies and define the factors behind the success of new political parties and also the factors behind the failure of the old political parties. It focuses primarily on the history of political parties, policy statements, marketing of political parties, development preferences, publicized information etc. ; У статті проаналізовано особливості впливу політичної конкуренції на розвиток парламентаризму в Чеській Республіці. Автор розглядає основні етапи політичного розвитку даної країни, результати парламентських виборів та специфіку формування і діяльності урядів Чехії. Доведено, що чеський парламентаризм є стабільним політичним інститутом, хоча на сучасному етапі намітилися негативні тенденції в партійному житті чеського суспільства.

Article is devoted to defining the role of the EU in the development of international cooperation in the field of competition. The significance of the article is that the work analyzed the current goals of the European competition policy, the main regulatory framework and modern antitrust enforcement mechanisms in combating cartel associations, approvals and mergers. ; Статья посвящена вопросам определения роли Европейского Союза в развитии межгосударственного сотрудничества в области защиты конкуренции. Значимость статьи заключается в том, что в работе были проанализированы современные цели европейской конкурентной политики, основная нормативно-правовая база антимонопольного регулирования и современные механизмы правоприменения в сфере борьбы с картельными объединениями, согласованиями и слияниями. ; Стаття присвячена питанням визначення ролі Європейського Союзу у розвитку міждержавного співробітництва в галузі захисту конкуренції. Значимість статті полягає в тому, що в роботі були проаналізовані сучасні цілі європейської конкурентної політики, основна нормативно-правова база антимонопольного регулювання та сучасні механізми правозастосування у сфері боротьби з картельними об'єднаннями, узгодженнями і злиттями.

The subject of the research is the scientific, technical and innovation policy of the EU countries in the field of defense. The purpose of writing the article is to determine the possibilities of scientific and technical cooperation of Ukraine with the EU countries in the field of defense based on the study of ways and directions of development of the European defense industry. Methodology of work – methods of analysis and synthesis (in the systematization of innovation in the European defense industry); method of systematic generalization – to determine the features and problems of cooperation between Ukraine and the European Defense Agency. Results of work – The growing role of innovative development in the system of international military–technical cooperation is determined. It is noted that the difference between defense and civil science and technology is actually disappearing, and the speed of the civil technological process is projected to increase steadily. It is proved that the formation of a common European arms market requires new, more liberal rules of the game, which would significantly increase the level of competition in it and strengthen the position of European countries in the global weapons market. It has been shown that joint defense programs within the EU make it possible to unite and redistribute efforts to increase the EU's military capabilities and authority. It is determined that for the development of national defense industry on the basis of investment and innovation strategies it is objectively necessary to use the experience of European countries, which will allow integrated and rational use of existing potentials of basic and applied science, industrial production, training and investment resources. Field of application of results. Economic sector: international economic relations. Conclusions – research of ways and directions of development of the European defense industry will allow to define the most effective branch forms and methods for more effective scientific and technical ...