The article states that modern social and political sciences can no longer exist in descriptive mode. New trends are immobilizing outdated tools and concepts. The author proposes a method of defining the properties of a new virtual reality and a tool for interaction with it. The purpose of the study is to analyze the feasibility of a semantic value generator that could help researchers determine the desired characteristics of the target informational impact, repetition, message structure, tools to convey meaning in order to improve the quality of planning and forecasting political influence and forming a stimulating or suppressing influence on political participation and forms. The article presents the hypothesis and methods of creating a mathematical linguistic symbolic model of the field of meaning, located within the global Internet. The author proposes to consider the possibility of predicting the movement of target information flows on the basis of linguistic-social analysis. The basic hypothesis is that politics as a phenomenon is realized by a political action that takes place in the political field and is a consequence of the conscious activity of the individual. Consciousness realizes itself through the formation of thoughts expressed in symbols (words), which presupposes the existence of a field of meaning as a consequence of group interaction of consciousness through the movement of symbolic codes that are produced for the implementation of intraspecific communication. On this basis, the author assumes that such a field can be described in detail, such symbols and versions of their construction in the semantic chains can be counted. The author has carried out a quantitative analysis of the statistics of symbolic usage, as well as the disproportion of individual repetition of symbols of 9 language systems. On the basis of the analysis the hypothesis about the possibility of creating a probabilistic model of the field of meanings of the global virtual Internet network is presented, which will allow to develop mechanisms and methods for predicting the reactions of the global field of meanings and thus increase the quality level of technological information influence on it. The article describes the work created by the author of the Bot program, which, having certain language data, can query the search engine and put the obtained quantitative result in a separate database. ; В статье указано, что современные социальные и политические науки больше не могут существовать в описательном режиме. Новые тенденции иммобилизуют устаревшие инструменты и концепции. Автор предлагает метод определения свойств новой виртуальной реальности и инструмент взаимодействия с ней. Целью исследования является анализ возможности действия «генератора смысловых значений», который бы смог помочь исследователям определять необходимые характеристики целевого информационного воздействия, повторность, структуру посланий, инструменты донесения смыслов с целью повышения качества планирования и прогнозирования политического влияния, формирования стимулирующего или угнетающего влияния на политическое участие и его формы. В статье изложена гипотеза и методы создания математизованной языковой символьной модели поля смыслов, расположенного в рамках глобальной сети Интернет. Автором предложено рассмотреть возможности прогнозирования движения целевых информационных потоков на основании лингво-социального анализа. Базисной гипотезой является то, что политика как явление реализуется политическим действием, которое происходит в политическом поле и является следствием сознательной деятельности индивида. Сознание реализует себя посредством формирования мнений, выражаемых в символах (словах), что предполагает существование поля смыслов как следствие группового взаимодействия сознаний через движение символьных кодов, которые произведены для реализации внутривидового общения. Исходя из этого, автор предполагает, что такое поле можно детально описать, такие символы и версии их построения в смысловые цепи возможно сосчитать. Автором проведен количественный анализ статистики символьного употребления, а также диспропорции индивидуальной повторяемости символов 9 языковых систем. В статье представлено описание работы созданной автором «Bot программы», которая имея определенные языковые данные, может осуществлять запросы в поисковую систему и полученный количественный результат помещать в отдельную базу данных. ; В статті зазначено, що сучасні соціальні та політичні науки більше не можуть існувати в описовому режимі. Нові тенденції іммобілізують застарілі інструменти і концепції. Автор пропонує метод визначення властивостей нової віртуальної реальності і інструмент взаємодії з нею. Метою дослідження стає аналіз можливості дії генератору смислових значень, який би зміг допомогти дослідникам визначати необхідні характеристики цільового інформаційного впливу, повторність, структуру послань, інструменти донесення смислів з метою підвищення якості планування і прогнозування політичного впливу і формування стимулюючого або пригнічуючого впливу на політичну участь і її форми. У статті викладена гіпотеза і методи створення математизованной мовної символьної моделі поля смислів, розташованого в рамках глобальної мережі Інтернет. Автором запропоновано розглянути можливості прогнозування руху цільових інформаційних потоків на підставі лінгво-соціального аналізу. Базисної гіпотезою є те, що політика як явище реалізується політичною дією, яка відбувається у політичному полі і є наслідком свідомої діяльності індивіда. Свідомість реалізує себе за допомогою формування думок, які висловлюються в символах (словах), що передбачає існування поля смислів як наслідок групової взаємодії свідомостей через рух символьних кодів, які вироблені задля реалізації внутрішньовидового спілкування. Виходячи з цього, автор припускає, що таке поле можна детально описати, такі символи і версії їх побудови в смислові ланцюги можливо порахувати. Автором проведено кількісний аналіз статистики символьного вживання, а також диспропорції індивідуальної повторюваності символів 9 мовних систем. На базі аналізу представлена гіпотеза про можливість створення імовірнісної моделі поля смислів глобальної віртуальної мережі Інтернет, яка дозволить напрацьовувати механізми і методи прогнозування реакцій глобального поля смислів і підвищити таким чином рівень якості технологічного інформаційного впливу на нього. В статті представлений опис роботи створеної автором «Bot програми», яка маючи певні мовні дані, може здійснювати запити в пошукову систему і отриманий кількісний результат поміщати в окрему базу даних.
В статті зазначено, що сучасні соціальні та політичні науки більше не можуть існувати в описовому режимі. Нові тенденції іммобілізують застарілі інструменти і концепції. Автор пропонує метод визначення властивостей нової віртуальної реальності і інструмент взаємодії з нею. Метою дослідження стає аналіз можливості дії генератору смислових значень, який би зміг допомогти дослідникам визначати необхідні характеристики цільового інформаційного впливу, повторність, структуру послань, інструменти донесення смислів з метою підвищення якості планування і прогнозування політичного впливу і формування стимулюючого або пригнічуючого впливу на політичну участь і її форми. У статті викладена гіпотеза і методи створення математизованной мовної символьної моделі поля смислів, розташованого в рамках глобальної мережі Інтернет. Автором запропоновано розглянути можливості прогнозування руху цільових інформаційних потоків на підставі лінгво-соціального аналізу. Базисної гіпотезою є те, що політика як явище реалізується політичною дією, яка відбувається у політичному полі і є наслідком свідомої діяльності індивіда. Свідомість реалізує себе за допомогою формування думок, які висловлюються в символах (словах), що передбачає існування поля смислів як наслідок групової взаємодії свідомостей через рух символьних кодів, які вироблені задля реалізації внутрішньовидового спілкування. Виходячи з цього, автор припускає, що таке поле можна детально описати, такі символи і версії їх побудови в смислові ланцюги можливо порахувати. Автором проведено кількісний аналіз статистики символьного вживання, а також диспропорції індивідуальної повторюваності символів 9 мовних систем. На базі аналізу представлена гіпотеза про можливість створення імовірнісної моделі поля смислів глобальної віртуальної мережі Інтернет, яка дозволить напрацьовувати механізми і методи прогнозування реакцій глобального поля смислів і підвищити таким чином рівень якості технологічного інформаційного впливу на нього. В статті представлений опис роботи створеної автором «Bot програми», яка маючи певні мовні дані, може здійснювати запити в пошукову систему і отриманий кількісний результат поміщати в окрему базу даних. ; В статье указано, что современные социальные и политические науки больше не могут существовать в описательном режиме. Новые тенденции иммобилизуют устаревшие инструменты и концепции. Автор предлагает метод определения свойств новой виртуальной реальности и инструмент взаимодействия с ней. Целью исследования является анализ возможности действия «генератора смысловых значений», который бы смог помочь исследователям определять необходимые характеристики целевого информационного воздействия, повторность, структуру посланий, инструменты донесения смыслов с целью повышения качества планирования и прогнозирования политического влияния, формирования стимулирующего или угнетающего влияния на политическое участие и его формы. В статье изложена гипотеза и методы создания математизованной языковой символьной модели поля смыслов, расположенного в рамках глобальной сети Интернет. Автором предложено рассмотреть возможности прогнозирования движения целевых информационных потоков на основании лингво-социального анализа. Базисной гипотезой является то, что политика как явление реализуется политическим действием, которое происходит в политическом поле и является следствием сознательной деятельности индивида. Сознание реализует себя посредством формирования мнений, выражаемых в символах (словах), что предполагает существование поля смыслов как следствие группового взаимодействия сознаний через движение символьных кодов, которые произведены для реализации внутривидового общения. Исходя из этого, автор предполагает, что такое поле можно детально описать, такие символы и версии их построения в смысловые цепи возможно сосчитать. Автором проведен количественный анализ статистики символьного употребления, а также диспропорции индивидуальной повторяемости символов 9 языковых систем. В статье представлено описание работы созданной автором «Bot программы», которая имея определенные языковые данные, может осуществлять запросы в поисковую систему и полученный количественный результат помещать в отдельную базу данных. ; The article states that modern social and political sciences can no longer exist in descriptive mode. New trends are immobilizing outdated tools and concepts. The author proposes a method of defining the properties of a new virtual reality and a tool for interaction with it. The purpose of the study is to analyze the feasibility of a semantic value generator that could help researchers determine the desired characteristics of the target informational impact, repetition, message structure, tools to convey meaning in order to improve the quality of planning and forecasting political influence and forming a stimulating or suppressing influence on political participation and forms. The article presents the hypothesis and methods of creating a mathematical linguistic symbolic model of the field of meaning, located within the global Internet. The author proposes to consider the possibility of predicting the movement of target information flows on the basis of linguistic-social analysis. The basic hypothesis is that politics as a phenomenon is realized by a political action that takes place in the political field and is a consequence of the conscious activity of the individual. Consciousness realizes itself through the formation of thoughts expressed in symbols (words), which presupposes the existence of a field of meaning as a consequence of group interaction of consciousness through the movement of symbolic codes that are produced for the implementation of intraspecific communication. On this basis, the author assumes that such a field can be described in detail, such symbols and versions of their construction in the semantic chains can be counted. The author has carried out a quantitative analysis of the statistics of symbolic usage, as well as the disproportion of individual repetition of symbols of 9 language systems. On the basis of the analysis the hypothesis about the possibility of creating a probabilistic model of the field of meanings of the global virtual Internet network is presented, which will allow to develop mechanisms and methods for predicting the reactions of the global field of meanings and thus increase the quality level of technological information influence on it. The article describes the work created by the author of the Bot program, which, having certain language data, can query the search engine and put the obtained quantitative result in a separate database.
В статті зазначено, що сучасні соціальні та політичні науки більше не можуть існувати в описовому режимі. Нові тенденції іммобілізують застарілі інструменти і концепції. Автор пропонує метод визначення властивостей нової віртуальної реальності і інструмент взаємодії з нею. Метою дослідження стає аналіз можливості дії генератору смислових значень, який би зміг допомогти дослідникам визначати необхідні характеристики цільового інформаційного впливу, повторність, структуру послань, інструменти донесення смислів з метою підвищення якості планування і прогнозування політичного впливу і формування стимулюючого або пригнічуючого впливу на політичну участь і її форми. У статті викладена гіпотеза і методи створення математизованной мовної символьної моделі поля смислів, розташованого в рамках глобальної мережі Інтернет. Автором запропоновано розглянути можливості прогнозування руху цільових інформаційних потоків на підставі лінгво-соціального аналізу. Базисної гіпотезою є те, що політика як явище реалізується політичною дією, яка відбувається у політичному полі і є наслідком свідомої діяльності індивіда. Свідомість реалізує себе за допомогою формування думок, які висловлюються в символах (словах), що передбачає існування поля смислів як наслідок групової взаємодії свідомостей через рух символьних кодів, які вироблені задля реалізації внутрішньовидового спілкування. Виходячи з цього, автор припускає, що таке поле можна детально описати, такі символи і версії їх побудови в смислові ланцюги можливо порахувати. Автором проведено кількісний аналіз статистики символьного вживання, а також диспропорції індивідуальної повторюваності символів 9 мовних систем. На базі аналізу представлена гіпотеза про можливість створення імовірнісної моделі поля смислів глобальної віртуальної мережі Інтернет, яка дозволить напрацьовувати механізми і методи прогнозування реакцій глобального поля смислів і підвищити таким чином рівень якості технологічного інформаційного впливу на нього. В статті представлений опис роботи створеної автором «Bot програми», яка маючи певні мовні дані, може здійснювати запити в пошукову систему і отриманий кількісний результат поміщати в окрему базу даних. ; В статье указано, что современные социальные и политические науки больше не могут существовать в описательном режиме. Новые тенденции иммобилизуют устаревшие инструменты и концепции. Автор предлагает метод определения свойств новой виртуальной реальности и инструмент взаимодействия с ней. Целью исследования является анализ возможности действия «генератора смысловых значений», который бы смог помочь исследователям определять необходимые характеристики целевого информационного воздействия, повторность, структуру посланий, инструменты донесения смыслов с целью повышения качества планирования и прогнозирования политического влияния, формирования стимулирующего или угнетающего влияния на политическое участие и его формы. В статье изложена гипотеза и методы создания математизованной языковой символьной модели поля смыслов, расположенного в рамках глобальной сети Интернет. Автором предложено рассмотреть возможности прогнозирования движения целевых информационных потоков на основании лингво-социального анализа. Базисной гипотезой является то, что политика как явление реализуется политическим действием, которое происходит в политическом поле и является следствием сознательной деятельности индивида. Сознание реализует себя посредством формирования мнений, выражаемых в символах (словах), что предполагает существование поля смыслов как следствие группового взаимодействия сознаний через движение символьных кодов, которые произведены для реализации внутривидового общения. Исходя из этого, автор предполагает, что такое поле можно детально описать, такие символы и версии их построения в смысловые цепи возможно сосчитать. Автором проведен количественный анализ статистики символьного употребления, а также диспропорции индивидуальной повторяемости символов 9 языковых систем. В статье представлено описание работы созданной автором «Bot программы», которая имея определенные языковые данные, может осуществлять запросы в поисковую систему и полученный количественный результат помещать в отдельную базу данных. ; The article states that modern social and political sciences can no longer exist in descriptive mode. New trends are immobilizing outdated tools and concepts. The author proposes a method of defining the properties of a new virtual reality and a tool for interaction with it. The purpose of the study is to analyze the feasibility of a semantic value generator that could help researchers determine the desired characteristics of the target informational impact, repetition, message structure, tools to convey meaning in order to improve the quality of planning and forecasting political influence and forming a stimulating or suppressing influence on political participation and forms. The article presents the hypothesis and methods of creating a mathematical linguistic symbolic model of the field of meaning, located within the global Internet. The author proposes to consider the possibility of predicting the movement of target information flows on the basis of linguistic-social analysis. The basic hypothesis is that politics as a phenomenon is realized by a political action that takes place in the political field and is a consequence of the conscious activity of the individual. Consciousness realizes itself through the formation of thoughts expressed in symbols (words), which presupposes the existence of a field of meaning as a consequence of group interaction of consciousness through the movement of symbolic codes that are produced for the implementation of intraspecific communication. On this basis, the author assumes that such a field can be described in detail, such symbols and versions of their construction in the semantic chains can be counted. The author has carried out a quantitative analysis of the statistics of symbolic usage, as well as the disproportion of individual repetition of symbols of 9 language systems. On the basis of the analysis the hypothesis about the possibility of creating a probabilistic model of the field of meanings of the global virtual Internet network is presented, which will allow to develop mechanisms and methods for predicting the reactions of the global field of meanings and thus increase the quality level of technological information influence on it. The article describes the work created by the author of the Bot program, which, having certain language data, can query the search engine and put the obtained quantitative result in a separate database.
At the present stage of development of the world community, accompanied by processes of globalization, when the world is «united», on the one hand, there is a natural strengthening of ties between the countries and peoples of the world, which is manifested in a certain degree of standardization of some cultural norms and principles perceived and used in the different countries, nations, ethnic groups etc. Instead, on the other hand, there is some increasing of the cultural differentiation and disintegration in various areas of public life, which were generated by the phenomenon of «ethnic and religious revival». This phenomenon is associated with an increase of the interest of traditional, sectional, heritable forms of identity (ethnic, religious, racial) and, accordingly, the traditional social practices.These phenomena cause frequent conflicts between different ethnic and national groups in multi-ethnic states. In the early XXI century such conflicts began to cover not only the countries and societies with the unfinished national unity, but also nation-states in Europe and America, where seemingly ethnic majority and minority groups are combined into a single nation-state «body» based on shared values, ideals and goals, but which have an inherent desire to preserve its cultural diversity.Therefore, there is so important to find and explore the new concepts and theoretical models that would allow to ensure peaceful, conflict-free co-existence of ethnic minorities within a common political space on the basis of mutual respect, respect each other's rights and cultural exchanges.Given the urgency and the need for further study of the problem, the author put a goal: 1) to identify and analyze the key concepts of co-existence of minorities in today's globalizing world; 2) to find out the advantages and disadvantages of each of the concepts, identifying the best option co-existence of minorities within a common political space.The object of the study is the national and ethnic minorities as a subject of political processes, and the subject is the modern concept of minorities' co-existence in the common political space.According to the Art. 1 of UNESCO Universal Declaration on Cultural Diversity, it is reflected in the uniqueness and diversity of features that are inherent in groups and communities, of which humanity is created. This phenomenon is considered to be a source of exchange, innovation and creativity, thus it is defined not less need for human existence than biodiversity for the functioning of the world of nature as a whole.However, this variety generates now some problems of co-existence of different cultures. Along with the long-standing controversies of intercultural interaction in the multi-ethnic states, which are formed on this basis, a number of new problems continues to arise. It leads to the need to seek such theoretical concepts and form a practical policies based on these concepts, that would effectively solve the existing ethno-national disputes and prevent the emergence of the some new, based on consideration of the interests of both titular nations and national minorities living within these countries.The beginning of the 70s of the XX century was a time of the emergence of fundamentally new concept of co-existence between nations and cultures within a common political space, which are known as «multiculturalism». The basis of multiculturalism was the rejection of the idea of continuous civic integration in such semantic content, in which it remained dominant until that time. Instead, the key role is assigned to the promotion and maintenance of cultural diversity, «neighborhood» of communities within a single state.In one version, the term of «multiculturalism» began to be used in academic circles from 1957 in order to determine the official policy of Switzerland, which was based on the idea of uniting the various ethnic and cultural communities into one nation. According to statements by other researchers, «multiculturalism» as a scientific concept originated in Canada in the 1960s to refer the state of Anglo-French bi-culture in terms of the threat of Quebec separatism. Multiculturalism gained the official political recognition in 1971, when it was included as one of the basic principles of the Constitution of Canada to outline the new governmental course of this country has finally admitted the defeat of assimilation policy. Among the states, which are recognized officially multiculturalism, are the USA, Australia, the United Kingdom of Great Britain, Germany, France, the Netherlands, Sweden, Finland and others.Thus, by the beginning of 80's of the XX century the key tenets of the concept of multiculturalism reached the level of the fundamental principles of political practice of most Western countries and international organizations.There are Western scholars Ch. Taylor, W. Kymlicka, Ch. Kukatas, A. Perotti etc. among the most prominent theorists of multiculturalism. There are many critics of multiculturalism, such as representative of the British egalitarian liberalism B. Berry, A. Schlesinger-Jr., A. Bloom.As one of the founders of the concept of multiculturalism Ch. Taylor said, hat this phenomenon is a form of self-assertion. Multiculturalism is not only in the struggle for the recognition of individuals, but also the requirement to recognize their originality, identity of groups, slides to the other. According to Ch. Taylor, some cultures are independent nature; any individual can exist only as part of the culture.Addressing to the problem of political equality between the minority and majority of the multi-national society, another theorist of multiculturalism W. Kymlicka focuses on the problem of the significance and status of minorities. He said that national minorities have the right to consider themselves as the cultural-distinctive communities only if they are guided by liberal principles, recognizing the rights of other communities.W. Kymlicka believes that the state cannot be separated from the problems of ethnic and ethnicity in general. He recognizes that the demands of ethnic and religious groups about financial support of some cultural activities are fair, implying those stocks that support the wealth and diversity of cultural resources. It increases the stability of society and eliminates the disparities between ethnic and religious groups. Without some financial support from the state a significant amount of national minorities may simply disappear and lose their cultural identity. The researcher supports the cultural market. However, W. Kymlicka puts on the agenda such questions: 1) the reasons why society should support cultural diversity or originality; 2) the need of researching of immigrants' and national languages; 3) the issue of citizenship, which is connected directly to the problem of tolerance.The American political scientist Ch. Kukatas, exploring multiculturalism, offers five options of the community response to cultural diversity: isolation, assimilation, soft multiculturalism, hard multiculturalism, apartheid.According to the scientist, soft multiculturalism appears as the rejection of attempts to prevent the emergence of cultural diversity through isolation. On the other hand, it is the rejection of its strengthening using a policy of assimilation of ethnic minorities. The freedom to choose the degree of assimilation according to the desires of the individual should be guaranteed in society.A common characteristic of hard multiculturalism is that society should take active steps to ensure that minorities are not only full participators in society, but also provide maximum opportunities to maintain their identity and traditions. By diversity should be treated not just tolerated, it should be consolidated, promoted and supported, not only financially, but also through the provision for cultural minorities some special rights.For Russian scientist E. Pain, who researches ethnic and cultural diversity in society, multiculturalism is a «very fresh» concept, which appeared in the scientific use until the end of 1980 and in connection with his youth has not yet severe theoretical background. But the researcher said that despite this, the popularity of multiculturalism lies in its key postulate that recognizes the value of cultural diversity of the country (region, world) and the impossibility of ranking of crops (including ethnic) on a «lower – higher», «primary – secondary» etc.The Ukrainian researcher A. Kolodiy, focusing on the study of issues of ethnicity and ethnic policy, defines multiculturalism as a principle of national ethnic, educational, cultural policy that recognizes and supports the right of citizens to preserve, promote and protect by all lawful means the (ethno)cultural features, and commitments the state to support such citizens' efforts.Given the complexity of the term of «multiculturalism» and the presence of a number of different interpretations in modern political science, the Ukrainian researcher N. Vysotska identifies five scientific approaches to understanding of multiculturalism:- demographic and descriptive: multiculturalism is as a characteristic of the state or society with cultural, ethnic, racial diversity etc.;- political program: multiculturalism is defined as a set of political programs and activities aimed at providing practical co-existence of different minorities, based on consideration of their differences and respective needs and rights with maintaining of the national unity;- ideological and normative: multiculturalism is a collection of all sorts of ideological currents, which are based on the idea of cultural diversity;- social and transformative: multiculturalism is the specific activity of governmental institutions in the country to ensure elimination of any discrimination or restriction of the rights of minorities;- historical: multiculturalism appears as a need to study the causes and conditions for the emergence of cultural diversity within a single socio-political space.Analyzing the diversity of approaches to the definition of multiculturalism, we can add to the classification of N. Vysotska some another interpretation of the term as a separate principle, which can be the basis of ethnic policy that supports diversity in society.Thus, we can define the concept of multiculturalism as an ideology and political practices of cultural inhomogeneous society to official recognition and real security of minorities' rights at the public-state level and to support the restoration and development of different cultural systems.The descriptive characteristics of multiculturalism is to recognize the possibility of co-existence in the same political space of several different cultural, ethnic or other groups that are willing and able to reproduce its identity.However, this descriptive diversity does not give the rise to characterize the society that really delivers its existence and development. It creates a need of existence of some regulatory side of multiculturalism. It lies in the use of state of specific measures to ensure the rights, dignity and welfare of its citizens regardless of their ethnicity, race, religion, language etc.However, we must admit, that in practice the policy of multiculturalism, solving some problems in the functioning of multi-ethnic states, may cause the new problems. In particular, multiculturalism, which was offered by its theorists (Ch. Taylor, W. Kymlicka, Ch. Kukatas), causes the revival of group forms of cultural identity through the inhibition of individual cultural diversity. For example, Western countries, which were actively implementing in practice the policy of multiculturalism, witnessed the fact that citizens who because of certain objective or subjective circumstances have lost their group (ethnic, religious, racial etc.) identity, returned to it influenced by multiculturalism. It was due to the fact that the privileges granted by governments to support and develop of cultural and ethnic uniqueness concerned the groups rather than individuals. In similar cases found the expression such defect of multiculturalism as a tendency to increase the isolation of ethnic communities and the creation of artificial boundaries between them.A. Schlesinger-Jr. defines multiculturalism on this occasion as an ideological concept that leads by its nature to the replacement of social ideals: «from assimilation to fragmentary, from integration to separatism». The same view is held by A. Bloom, who insists that fragmentation and separatism are alarming in multiculturalism, and the concept of multiculturalism leads to neglect of personal rights of the individuals.The Russian scientist A. Borisov understands multiculturalism as a phenomenon of ethnic and cultural fragmentation of society that opposes culture as a national movement.Therefore, we can agree with E. Pain, who identifies the following defects of the political practices of multiculturalism:- multiculturalism as an official policy actually addresses the state support to the specific groups representing the national and ethno-cultural minority in the state. In this regard, using the benefits these groups wrongly assume the role of representing the interests of their ethnic group or all religions;- stimulating the state support of groups and communities, multiculturalism promotes the community identity by suppressing of the individual identity. A similar policy deprives a person of the possibility to choose, consolidating the power of the group to which it belongs over this person;- multiculturalism creates obstacles for individual integration of different minorities to civil society;- the policy of multiculturalism creates an artificial segregation of groups, forming «a kind of voluntarily ghetto».Not only the majority of scientists and experts in the field of national and ethno-cultural policy are agree with this claim, but also the broad political circles. For example, the evidence of this fact is that in 2009 the Council of Europe issued «The White Book of Intercultural Dialogue» in which critically assessed the concept of cultural assimilation and the theory and practice of multiculturalism.As a result, in the early ХХІ century even those states, where multiculturalism was enshrined at the constitutional level, began to refuse from its use. Therefore it was necessary to find a fundamentally new concept and a political practice that takes into account the defects of previous concepts and would allow solving the problem of co-existence of different cultural and ethnic communities in the political space. One such attempt was the strategy of division of the sphere of culture. It says that in public sphere the maintenance of cultural homogeneity of representatives of all ethnic, religious, racial and other groups is encouraged. It based on the recognition and observance of formal rules that are common for all citizens of the state, and the principles of implementation, controlled by civil society. In the private sector, on the contrary, this concept gives the preference to cultural diversity. The ideological inspirers of the strategy of division of the sphere of culture emphasize that this model can be considered a compromise, because it creates the opportunities for the rights and freedoms of the individual regardless of cultural, ethnic, national, racial identity, on the one hand, and will provide unity and integrity of contemporary multicultural, multi-ethnic society, on the other hand.However, we must admit that this model of co-existence generates a question: is it possible and how to draw a line in real social life between the public and private sectors? In practice we see that the distinction between these spheres of human life and society is quite thin, because they are intertwined with each other. For example, if members of certain ethnic groups will to dress up in traditional clothing, it is an expression of his individual rights, freedom of choice with regard to the private sector. It generates a question: do they have the right to appear in this form in the streets within the state of their residence, where the titular nation is different from other by traditions in dress? It can apply to using of the language of community: does the model of division of the sphere of culture mean that minorities have the right to use their own language only at home, but in public places they must use only official language of the state in which they live? Or, for example, members of religion groups have a personal, «private» right to practice their faith and religious worship. But do they have the right to build their own churches in their places of residence, where they constitute an ethnic or religious minority? In this case, their freedom to practice their religion will go from the private sphere into the public sector, where the different doctrine can be declared as the official religion.Thus, the continuity of the public and private spheres of life points to the most obvious defect of the model of division of the sphere of culture. This defect is embedded in the title of concept. It generates the impossibility of its realization in practice and the need to find the new strategies of ethno-national cultural policy.One such model is the concept of individual freedom and cultural choice proposed by the famous philosopher and scientist, Nobel Prize in Economics A. Sen. Its main idea is the gradual weakening of group forms of identification and moving to individual choice. «Cultural liberty» is giving to individuals the right to live and exist according to their own choice, with a real opportunity to evaluate other options. A. Sen emphasizes that «the large number of existing injustices in the world remains and thrives because they turn their victims into allies, depriving them of the possibility to choose a different life and preventing their learning about the existence of another life». That's ethnic, religious and other cultural traditions of groups are not willingly, they are prescribed from birth. Therefore, the main objective of the policy of promoting cultural liberty is the weakening of traditions. The concept considers the cultural diversity as a tool for implementing of cultural freedom when «due to it the cultural range of social life and possibility of choosing are expanding». But the concept of cultural freedom hasn't become the norm in Western countries because there is a difficulty with the development of mechanisms for public policy which can break the power of traditions, customs, attitudes, mentality etc.The modern theorists and practitioners offer to combine all advantages of multiculturalism and the concept of individual freedom and cultural choice in the model of interkulturalism. Interkulturalism based on the idea of cultural diversity in the world and countries, but in contrast to multiculturalism, which offers the neighborliness between communities and cultures, it focused on the finding some ways of interaction of these different communities as members of different cultural systems. Interkulturalism requires a common interest of different nationalities and religions shared by a common sense of public responsibility for their country.Thus, we can admit multiculturalism, the concept of division of the sphere of culture, the model of individual freedom and cultural choices and interkulturalism are the key modern concepts of co-existence of ethnic and national minorities in the political space. These theories are based on the recognition and consideration of the fact of multiculturalism of globalizing world, separate states and societies. The differences between them lie mainly in the mechanisms proposed for use to assist the maintenance and development of different national, ethnic, religious, linguistic, racial and other minorities. Multiculturalism offers a policy of «neighborhood» of minorities on the principles of mutual recognition and tolerance. But it contributes to the strengthening of group and the suppression of individual identification of a person, leading sometimes to the increasing of segregation, intergroup hostility through the using of state measures to promote some individual communities. The model of division of the sphere of culture has a disadvantage: it proposes the distribution of culture to private and public sector, but doesn't include the fact that they are inseparable in real life. Hence its principles lose the ability to be realized in social and political life. The concept of individual freedom and cultural choice advocates the promoting to overcome the certainty of norms and values for members of communities, urging them to make independent choices, but does not offer some specific mechanisms to overcome the force of customs, traditions and mentality. Interkulturalism is the most optimal concept that favors to find some ways of interaction between different communities and different cultures. The common interests of citizens of different nationalities and religions are one of these ways. All citizens are united by common sense of public responsibility for their own state. ; Статья посвящена анализу современных концепций сосуществования национально-этнических меньшинств в пределах общего политического пространства. Сделана попытка определить преимущества и недостатки каждой из них, а также сделать вывод о наиболее оптимальной модели сосуществования меньшинств сегодня в глобализирующемся мире. ; Статтю присвячено аналізові сучасних концепцій співіснування національно-етнічних меншин у межах спільного політичного простору. Зроблено спробу окреслити переваги та недоліки кожної з них, а також зробити висновок про найбільш оптимальну модель співіснування меншин на сьогодні у світі, що глобалізується.
Abstract. Introduction.The article deals with lexico-semantic and stylistic aspects of the agrarian language specialty, specifies the peculiarities of the use of stylistic means in agrarian texts in German. Purpose is to determine lexico-semantic features of the german-language terminosystem of agrarian sphere. Results. It has been found that the enrichment of the industry's lexical system, in particular terminological units, occurs in two ways. It has been determined that the agro-industrial complex is characterized by a large number of terms that define land-related concepts. They denote the most common concepts of agroeconomic science, which came into existence long before its full development. Such terms are modifications of the original meaning of ordinary common words. In the language of agriculture and the economy of the agro-industrial complex, an important place is occupied by terms, which are the second time in the term system, acquiring updates due to changes in economic, social or political situation. It should be noted that in the new terminological environment they are used together with the clarifying word - adjective land or noun land, so they have already acquired the status of terminological phrases, which are usually used in the mature form. Many common words have become agro-economic terms, combined with the dependent component. However, some of them are recorded in German dictionaries, while others are not. It has been found that the semantics of terminological units also require in-depth research. On the basis of the commonality of the content of a semantically organized system of linguistic units, the semantic fields of terms of this branch in language are formed. The structure of the field outlines the understanding of language as a system of subsystems characterized by interaction and interpenetration. The subsystems of the field are semantic groups - paradigmatically linked units, united by a community of meanings, regardless of belonging to different parts of the language. Various lexical-semantic groups are considered, examples are given. At the present stage of development of agrarian terminology, it has been found that transformational changes in terms of the content of the names under study are often related to the emergence in the semantic structure of a number of terms of individual lexical-semantic groups that refer them to other thematic groups. It is established that the structure of terms of agrarian industry and, in particular, sub-branches of agricultural engineering is represented by two groups: monolex and multilex terms. The terms of mechanical engineering and their division into those between the constituent parts of which are meaningful, copulatory and signifier-copulative relations are considered. It is established that the terms in both languages have a large percentage of borrowings, and each term can be considered by its belonging to lexical-semantic groups, thematic groups, source of origin, primary or secondary nomination, mono- or multilexity, etc. A number of main features of the discourse of the scientific and technical literature of agrarian subjects are determined.It is also determined that the plant term system is marked by a large number of terms-abbreviations or truncated words-terms. Some of the abbreviations (full or partial) are translated into Ukrainian, either directly or through calculations. Acronyms are no less commonly used, the abbreviations formed from the initial letters that are part of a multicomponent name. Acronyms, along with acronyms, are quite common in reducing-contamination formed by the compilation of two bases, which are translated by descriptive method and calculation. It is established that acronyms resulting from the truncation or omission of a part of a word are translated by the method of calculating and explication. It has been found that these short names are used both in writing and in oral language. And most of the shortened German-speaking composites are translated by calculus - by replacing the components with their lexical correspondences, and their full name is translated by explication - explaining the meaning of the word. Conclusion. It is determined that in the agrarian discourse of the German language, such abbreviations are used which have no corresponding in the Ukrainian language, so they are always translated in the full form of the word. It is determined that the discourse of the scientific and technical literature of agrarian subjects has a number of defining features that characterize its thematic orientation and determine the functional features. Among them: truthfulness, scientific creativity, anthropocentrism, seclusion, clear normality, as well as high terminology. There is a large percentage of borrowing terms in both languages. Each term can be considered by its affiliation to LSG, TG, source of origin, primary or secondary nomination, mono- or multilexity, etc. For this reason, unification, selection of scientific term, use of dialect material with consideration of all needs and requirements of terminology are the main tasks of terminology. ; Анотація. У статті розглянуто лексико-семантичні особливості німецькомовної терміносистеми рослинництва та стилістичні аспекти фахової мови аграрної сфери, визначено особливості використання стилістичних засобів в аграрних текстах німецькою мовою. Виявлено, що збагачення лексичної системи галузі, зокрема термінологічними одиницями, відбувається двома шляхами. Розглянуто різні лексико-семантичні групи, наведено приклади. Виявлено, що на сучасному етапі розвитку аграрної термінології трансформаційні зміни в плані змісту досліджуваних найменувань нерідко бувають пов'язані з виникненням в семантичній структурі ряду термінів окремих лексико-семантичних груп, що відносять їх до інших тематичних груп. Встановлено, що структура термінів аграрної галузі і, зокрема, підгалузі сільськогосподарського машинобудування представлена двома групами: монолексемними і багатолексемними термінами. Розглянуто терміни машинобудування і їх поділ на такі, між складовими частинами яких існують означальні, копулятивні і означально-копулятивні зв'язки. Встановлено, що серед термінів в обох мовах наявний великий відсоток запозичень, а кожен термін можна розглядати з боку його приналежності до лексико-семантичних груп, тематичних груп, джерела виникнення, первинної чи вторинної номінації, моно- чи багатолексемності тощо. Визначено ряд головних особливостей дискурсу науково-технічної літератури аграрної тематики.
The purpose of the article is to explore and analyze the development of ballroom dancing in the context of the peculiarities of choreographic education in Ukraine in the 1970s–1980s; define the principles and fundamentals of the organizational-methodical work of amateur groups and ensembles, and to trace the formation of the mechanism of management in the system of culture, education and trade unions of the period of large-scale popularization of ballroom dancing. The research methodology consisted in the organic set of basic principles of research: objectivity, historicism, multifactorness, systematicity, integrated approach, development and pluralism; to fulfill the research purpose, the following methods of scientific knowledge were used: problem-chronological, specific-historical, statistical, descriptive, and logical-analytical. The scientific novelty of the work lies in the first attempt to carry out a comprehensive study of the development of ballroom dancing in professional, amateur and out-of-school choreographic education in Ukraine in the 1970s-1980s in the context of formation of the managerial structure of ballroom dancing; the activity of amateur groups and ensembles in the framework of competitions and festivals of ballroom dancing was analyzed; the influence of the ideological foundations of the party and government agencies on the organization and program of their implementation; the principles and fundamentals of the organizational-methodical work of the amateur groups and ensembles were defined. Conclusions. In the second half of the 1970s, the process of formation and development of studios, clubs and schools of ballroom dancing which were supervised by institutions of education and culture of the USSR, as well as the Komsomol and trade unions, embarked on a new level. Adopted in 1976, sports classification of ballroom dancing and the introduction into the competition program of new domestic dances intensified the work of the management of groups and ensembles of ballroom dance: a number of seminars were conducted that contributed to improving the qualification level, the correct selection of repertoire, significantly helped in terms of methodological support and contributed to competitive performances. During the 1980s, the organizational structure of ballroom dances, based on the club system, continued to be formed, and the participation of Soviet ballroom dancers in international tournaments which were held in socialist countries, and since the end of the 1980s in official professional and amateur world and European tournaments, contributed to the further development of ballroom dancing and significant changes in the system of choreographic education in Ukraine. ; Цель исследования. Исследовать и проанализировать развитие бальных танцев в контексте особенностей хореографического образования в Украине 1970–1980-х гг.; выявить принципы и главные принципы организационно-методической работы самодеятельных кружков и ансамблей и проследить формирование механизма управления ими в системе культуры, образования и профессиональных союзов периода масштабной популяризации бальных танцев. Методологию исследования составляет органическая совокупность базовых принципов исследования: объективности, историзма, многофакторности, системности, комплексности, развития и плюрализма, а для достижения цели исследования использованы следующие методы научного познания: проблемно-хронологический, конкретно-исторический, статистический, описательный, логико-аналитический. Научная новизна. В статье впервые осуществлено комплексное исследование развития бальных танцев в системе профессио-нального, самодеятельного и внешкольного хореографического образования в Украине 1970–1980-х гг. в контексте формирования организационной структуры управления бальными танцами; проанализирована деятельность самодеятельных кружков и ансамблей в рамках конкурсов и фестивалей бальных танцев и выявлено влияние идеологических основ партийных и правительственных учреждений на организацию и программу их проведения, а также определены и сформированы принципы и главные принципы организационно-методической работы самодеятельных кружков и ансамблей. Выводы. Во второй половине 1970-х гг. процесс образования и развития студий, кружков и школ бального танца, которыми занимались учреждения образования и культуры УССР, а также комсомольские и профсоюзные организации перешел на новый уровень. Принятая в 1976 г. спортивная классификация бальных танцев, ввод в конкурсные программы новых отечественных танцев активизировало работу руководства кружков и ансамблей бальных танцев: состоялось большое количество семинаров, которые способствовали повышению квалификационного уровня, правильному подбору репертуара, существенно помогали в плане методического обеспечения и способствовали подготовке к конкурсным выступлениям. В течение 1980-х гг. организационная структура бальных танцев, основанная на клубной системе продолжала формироваться, а участие советских исполнителей бальных танцев в международных турнирах, которые проводились в социалистических странах, а с конца 1980-х гг. – в официальных профессиональных и любительских мировых и Европейских турнирах способствовали дальнейшему развитию бальных танцев и существенным изменениям в системе хореографического образования в Украине. ; Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати розвиток бальних танців у контексті особливостей хореографічної освіти в Україні 1970–1980-х рр.; виявити принципи та головні засади організаційно-методичної роботи самодіяльних гуртків та ансамблів й простежити формування механізму управління ними в системі культури, освіти та професійних спілок періоду масштабної популяризації бальних танців. Методологію дослідження становить органічна сукупність базових принципів дослідження: об'єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. У статті вперше здійснено комплексне дослідження розвитку бальних танців у системі професійної, самодіяльної та позашкільної хореографічної освіти в Україні 1970–1980-х рр. у контексті формування організаційної структури управління бальними танцями; проаналізовано діяльність самодіяльних гуртків та ансамблів у рамках конкурсів та фестивалів бальних танців і виявлено вплив ідеологічних засад партійних та урядових установ на організацію та програму їх проведення, а також визначено і сформовано принципи та головні засади організаційно-методичної роботи самодіяльних гуртків та ансамблів. Висновки. У другій пол. 1970-х рр. процес утворення та розвитку студій, гуртків та шкіл бального танцю, якими опікувалися заклади освіти й культури УРСР, а також комсомольські та профспілкові організації перейшов на новий рівень. Прийнята в 1976 р. спортивна класифікація бальних танців, уведення в конкурсні програми нових вітчизняних танців активізувало роботу керівництва гуртків та ансамблів бальних танців: відбулася велика кількість семінарів, які сприяли підвищенню кваліфікаційного рівня, правильному підбору репертуару, суттєво допомагали в плані методичного забезпечення та сприяли підготовці до конкурсних виступів. Протягом 1980-х рр. організаційна структура бальних танців, заснована на клубній системі продовжувала формуватися, а участь радянських виконавців бальних танців у міжнародних турнірах, які проводилися в соціалістичних країнах, а з кінця 1980-х рр. – в офіційних професійних та аматорських світових та Європейських турнірах сприяли подальшому розвитку бальних танців та суттєвим змінам у системі хореографічної освіті в Україні.
Предмет дослідження – особливості формування державотворчого патріотизму і його регіональний аспектМета дослідження – вивчення основ формування державотворчого патріотизму.Метод дослідження історичний, порівняльний, літературний, описовий, статистичнийРезультати роботи: У статті досліджено ставлення громадян до інституту податків, проаналізовано сутність терміну «державотворчий патріотизм нації», акцентується увага на кількісній складовій державотворчого патріотизму. Дана характеристика регіональним особливостям державотворчого патріотизму, розглянуто питання самодостатності місцевих бюджетів. Здійснено акцент на особливостях становлення основ державності у козацькі часи, формування фінансової та податкової систем даної доби.Галузь застосування результатів: дані дослідження можна використовувати у навчальному процесі, при викладанні навчальних дисциплін «Історія України», «Фінанси», «Бюджетна система», «Податкова система»Висновки: Людина – її національна свідомість, духовні потреби, національно-громадянська належність, переконання, матеріальний добробут – є основою змісту процесів творення національної суспільної системи.Сучасний патріотизм повинен включати в себе економічну складову, а саме ставлення людей до інституту податків. Податки є кількісним вимірником фактичного державотворчого патріотизму нації щодо конкретизації реальної участі (нинішніх та майбутніх) платників податків у забезпеченні фінансової складової життєзабезпечення й розвитку держави.Лише той народ, загалом та кожен громадянин зокрема, у якого системно сформовано, виховано важливість почуття та розуміння потреби власної участі у творенні держави шляхом безпосереднього фінансового (податкового) забезпечення її розвитку може розраховувати на свою життєздатність, динамічність і перспективи в сучасному конкурентному просторі.Становленню фінансової системи Козацької держави сприяла внутрішня економічна політика Богдана Хмельницького (уніфікація оподаткування, дотримання єдиних правил економічної гри) та зовнішня політика (за одними напрямками – лібералізація, за іншими – протекціонізм).Оскільки регіони різняться чинниками розвитку, то соціально-економічний розвиток не однаковий, а, відтак, податкові надходження будуть різні. Зменшення чисельності населення приводить до зменшення чисельності трудових ресурсів, а, відтак, до зменшення чисельності платників податків. Не зважаючи на те, що статистичні дані свідчать про збільшення податкових надходжень у регіонах держави за останній період, можливо стверджувати, що вони все ж зменшуються, оскільки не враховано темпи інфляції грошової одиниці.Кожен орган регіональної влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для вирішення соціально-економічних завдань конкретного регіону. Бюджетні надходження є потужними важелями стимулювання суспільного розвитку, регулювання економічного розвитку території. Серед найвагоміших проблем місцевих бюджетів є їх розбалансованість. Причому, розбалансованість як вертикального, так і горизонтального характеру. Зокрема, щодо вертикального збалансування, то основним завданням в цьому контексті є приведення у відповідність обсягів фінансових ресурсів того чи іншого рівня регіонального управління з обсягами завдань та повноважень, які на нього покладаються.Ключові слова: держава, національна суспільна система, патріотизм, регіон, населення, податки, місцеві бюджети, козацька держава, Б. Хмельницький, державність.кандидат эекономических наук, профессор, Карпинский Б.А., кандидат экономических наук, доцент, Пак Н.Т. Основные аспекты государственного патриотизма нации/ Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Украина, ЛьвовПредмет исследования – особенности формирования государственного патриотизма и его региональний аспектЦель исследования – изучение основ формирования государственного патриотизмаМетод исследования: исторический, сравнительный, литературный, описательный , статистический.Результаты работи: В статье исследованы отношения граждан к институту налогов, проанализированы сущность термина «государственно патриотизм нации», акцентируется внимание на количественной составляющей государственно патриотизма. Данная характеристика региональным особенностям государственно патриотизма, рассмотрены вопросы самодостаточности местных бюджетов. Осуществлено акцент на особенностях становления основ государственности в казацкие времена, формирование финансовой и налоговой систем данной эпохи.Область применения результатов – исследования можна использовать при изучении учебных дысциплин «История Украины», «Финансы», «Бюджетная система», «Налогоая система», «Региональное управление и территориальное планирование»Выводы: Человек – ее национальное сознание, духовные потребности, национально-гражданская принадлежность, убеждения, материальное благосостояние – является основой содержания процессов создания национальной общественной системы.Современный патриотизм должен включать в себя экономическую составляющую, а именно отношение людей к институту налогов. Налоги являются количественным измерителем фактического государственно патриотизма нации по конкретизации реального участия (нынешних и будущих) налогоплательщиков в обеспечении финансовой жизнеобеспечения и развития государства.Только народ, в общем и каждый гражданин в частности, в которого системно сформирован, воспитаны важность чувства и понимание необходимости собственного участия в создании государства путем непосредственного финансового (налогового) обеспечение ее развития может рассчитывать на свою жизнеспособность, динамичность и перспективы в современном конкурентном пространстве.Становлению финансовой системы казацкой державы способствовала внутренняя экономическая политика Богдана Хмельницкого (унификация налогообложения, соблюдение единых правил экономической игры) и внешняя политика (по одним направлениям - либерализация, по другим - протекционизм)Поскольку регионы различаются факторами развития, то социально-экономическое развитие не одинаково, а значит, налоговые поступления будут разные. Уменьшение численности населения приводит к уменьшению численности трудовых ресурсов, а, следовательно, к уменьшению численности налогоплательщиков. Несмотря на то, что статистические данные свидетельствуют об увеличении налоговых поступлений в регионах государства за последний период, возможно утверждать, что они все же уменьшаются, поскольку не учтены темпы инфляции денежной единицы.Каждый орган региональной власти должен обладать своими финансовыми источниками, достаточными для решения социально-экономических задач конкретного региона. Бюджетные поступления являются мощными рычагами стимулирования общественного развития, регулирования экономического развития территории.Среди наиболее значимых проблем местных бюджетов является их разбалансированность. Причем, разбалансированность как вертикального, так и горизонтального характера. В частности, по вертикальной сбалансированности, то основной задачей в этом контексте является приведение в соответствие объемов финансовых ресурсов того или иного уровня регионального управления по объемам задач и полномочий, которые на него возлагаются.Ключевые слова: государство, национальная общественная система, патриотизм, регион, население, налоги, местные бюджеты, Казацкое государство, Б. Хмельницкий, государственность.Candidate of economic sciences, professor, Boris Karpinskyi Boris, Candidate of economic sciences, associate professor Natalia Pak Natalia Key aspects of patriotism nation state building/ Lviv national university the name of І. of Franco, Ukraine, LvivThe subject of research is especially the formation of state patriotism and regional aspectsThe purpose of research - the study of the foundations of the state form of patriotismMethod of research: historical, comparative, literature, descriptive statistics.Problem: In the article attitude of citizens is investigational toward the institute of taxes, essence of term "state-creative patriotism of nation" is analysed, attention is accented on the quantitativ econstituent of state-creative patriotism. This description to theregional features of state-creative patriotism, the question of all-sufficientness of local budgets is considered. An accent iscarried out on the features of becoming of bases of the statesystem in Cossack times, forming of the financial and taxsystems.Results work:in the past in scientific researches a term was notexamined state-creative patriotism, a quantitative constituentwas not analysed, did not undertake to attention him regionalaspect and factors of regional development. At the same timeand such important aspect of researches asquestion of forming of bases of the Ukrainian financialsystem, government dues and duties was examined fluently.CONCLUSIONS Humanity – them national consciousness, spiritualnecessities, nationally-civil belonging, persuasion, materialwelfare – is basis of maintenance of processes of creation ofthe national public system. Modern patriotism must include for itself an economic constituent, namely attitude of people is toward the instituteof taxes. Taxes are the quantitative measuring device ofactual state-creative patriotism of nation in relation to the specification of the real participation (present and future) of taxpayers in providing of financial constituent of life-supportand development/Only that people, on the whole and every citizen in particular,it is system formed in that, importance of sense andunderstanding of necessity of the own participating iseducated in creation of the state by the direct financial (tax)providing of him development can count on the viability, dynamic and prospects in modern competition space.Becoming of the financial system of the Cossack state wasassisted by the domestic economic policy of Bohdan Khmelnytskyi (unitization of taxation, observance of onlyrules of economic game) and foreign policy (after onedirections is liberalization, after other is protectionism). As regions are differed in the factors of development, thensocio-economic development not identical. Andconsequently and tax receivabless will be different. Reduction to the quantity of population results in reduction tothe quantity of labour resources, and consequently and toreduction to the quantity of payers.Data testify to the increase of tax receivabless in 2014 on 13million hryvnyas. Every government body must own thefinancial sources sufficient for a decision socially – economictasks to the region. Budgetary receivabless are the powerfullevers of stimulation of community development, adjusting ofeconomic development of area. Among he most ponderable problems of local budgets thereis their disbalance. Thus, disbalance of both vertical and horizontal character. In relation to balance on a vertical lines, then here is bringing basic tasks to conformity of volumes offinancial resources of that or other level of management andby the volumes of tasks and plenary powers that on himKeywords: the state, national public system, patriotism, region, population, taxes, local budgets, cossack state, B. Khmelnytskyi, state system.
Each of works by V. Koshelyanko has been occupied a separate place in Ukrainian literature, although the literary fate of each of these works is determined not only by the author or characteristic features of the novel themselves, but also, to a large extent, by questions of classification, perception, labeling and, eventually, by publication. A similar uncertain situation is also observed in the assessment of contemporary critics and literary criticism of the place of creative writing of the writer in the modern literary process. Therefore, there was an urgent need for a comprehensive literary analysis of V. Kozhelyanko's popular novels today, which, in addition to the conclusions about the significance of Bukovinian prose and the aspect of the critical consideration of ten novels of the writer. It will promote a deeper understanding of genre, stylistic, and others functional changes of newmodern, postmodern novels in the literary process of Ukraine. That is what determines the relevance of the article. The purpose of the article is to carry out a comprehensive literary analysis of the basics of Vasyl Kozhelyanko's prose class-ification in the Ukrainian literary space; to identify genrestyle features of his novels, to define genre markers, stylistic characteristics, ideological and thematic content, and to find out the cultural, social and mental significance of V. Kozhelyanko's prose, his place among contemporaries. The choice of methods of resea-rch is predetermined by the general purpose, specific tasks of work and the specifics of the analyzed object. The leading ones, however, are cultural-historical and comparative methods. In general, methodological directions are involved in the work - biographical, historical-comparative, cultural-historical, phenomenological (receptive), structural (structural) analysis. The scientific novelty of the results was obtained that in the article author had made for the first time before the scientific circulation introduced, a new empirical material, which in this volume has not yet been the subject of literary studies; on the basis of the collected material, including the prose works by V. Kozhelanko and foreign authors, it containts a complex monographic study of the trends of the modern novels (among the XX-early ХХІст.) in the Ukrainian literature, which was performed on the example of novels by V. Kozhelanko. Therefore, it is possible to make such conclusions that the prose of V. Kozhelyanka's work is considered in the search for the genrestyle basis for the classification of the great prose of V. Kozhelanko. After analyzing some aspects of prose texts, such as: the image of the national hero, the role of women's images in the prose of V. Koshelyanko, the historian and political figures in the writer's parody prose, the urban novel in the genre-style palette of roman-romantics of the author, the historical and detective novels and the implementation of the chronotop in them as a distinctive genre marker, the emphasis on the mental mistakes of the Ukrainian nat-nation as a leitmotif of the creative intention of V. Kozhelanka, it was create a new classification of his novels. From the point of view of the structural, descriptive, receptive and post-structural approaches of literary science, we have good reasons to speak about V. Kozhelanko's work as a model of good quality prose in the different genre markers. ; Chacune des œuvres de V. Kozhelyanko occupe une place à part dans la littérature ukrainienne, bien que son destin littéraire soit déterminé non seulement par l'auteur, ni par les caractéristiques de l'œuvre même, mais aussi, à de nombreux égards, par des questions de classification, de perception, d'étiquetage et enfin - par la publication et les caractéristiques la réception. Ce sont les différences dans l'interprétation et la classification de la prose de V. Kozhelyanko qui déterminent la pertinence de l'article. Le but de cet article est de réaliser une analyse littéraire complète des bases de la classification de la prose de Vasily Kozhelyanko dans l'espace littéraire ukrainien; identifiez les caractéristiques de ses romans dans le style de genre, identifiez les marqueurs de genre, les caractéristiques de style, le contenu idéologique et thématique et découvrez la signification culturologique et socio-mentale de la prose de V. Kozhelyanko, sa place parmi les écrivains contemporains. Le choix des méthodes de recherche est déterminé par l'objectif général, les tâches spécifiques du travail et les spécificités de l'objet considéré. Les méthodes de référence sont toutefois des méthodes culturo-historiques et comparatives. Au total, des pistes méthodologiques sont impliquées dans le travail - analyse biographique, historique-comparée, culturelle-historique, phénoménologique (réceptive), structurelle (structurelle). La nouveauté scientifique de la recherche réside dans le fait que, pour la première fois dans l'article, un nouveau matériau empirique a été introduit dans la circulation scientifique, qui, dans un tel volume, n'a pas encore fait l'objet d'études littéraires; Sur la base du matériel recueilli, y compris des œuvres en prose de V. Kozhelyanko et d'auteurs étrangers, la prose de V. Kozhelanka a été classée. Sur la base de l'analyse, nous pouvons tirer les conclusions suivantes: les œuvres originales de V. Kozhelyanko sont prises en compte dans la clé de recherche de la base de genre de la classification. Après avoir analysé certains aspects des textes en prose (l'image d'un héros national, le rôle des personnages féminins dans la prose de V. Kozhelyanka, des personnages historiques et politiques dans la parodie de la parodie de l'auteur, le roman urbain dans la palette des romans de l'auteur, des romans historiques et policiers et la mise en œuvre du chronotope comme résolution marqueur de genre, mettant l'accent sur les erreurs mentales de la nation ukrainienne en tant que leitmotiv de l'intention créatrice de V. Kozhelyanko) en termes de structure, de description, de réceptivité et de poststru approche littéraire température de la science, nous avons de bonnes raisons de parler du travail de V. Kozhelyanko comme un échantillon de la prose de haute qualité des différentes tendances dans neomodernistic contemporaine et styles postmodernes. ; Каждое из произведений В. Кожелянко занимает отдельную нишу в украинской литературе, хотя литературная судьба каждого из них определена не только и не столько автором или характерными признаками самих произведений, но также, во многом, вопросами классификации, восприятия, маркировки и наконец – изданием и особенностями рецепции. Именно расхождения в трактовке и классификации прозы В. Кожелянко и обуславливают актуальность статьи. Цель статьи - осуществить комплексный литературоведческий анализ основ классификации прозы Василия Кожелянко в украинском литературном пространстве; выявить жанрово-стилевые особенности его романов, определить жанровые маркеры, стилевые характеристики, идейно-тематическое содержание и выяснить культурологическое и общественно-ментальное значение прозы В. Кожелянко, его место среди писателей-современников. Выбор методов исследования обусловлен общей целью, конкретными задачами работы и спецификой рассматриваемого объекта. Ведущими являются, однако, культурно-исторический и компаративистичних методы. Всего в работе привлекаются методологические направления – биографический, историко-сравнительный, культурно-исторический, феноменологический (рецептивный), структуральное (структурный) анализ. Научная новизна исследования заключается в том, что в статье впервые в научный оборот введен новый эмпирический материал, который в таком объеме еще не был предметом литературоведческих исследований; на основе собранного материала, включая прозаические произведения В. Кожелянко и зарубежных авторов, выполнено классификацию прозы В. Кожелянка. Исходя из анализа, можно сделать следующие выводы: романное творчество В. Кожелянко рассмотрено в ключе поиска жанрово-стилевой основу классификации. Проанализировав некоторые аспекты прозаических текстов (образ национального героя, роль женских образов в прозе В. Кожелянка, исторические, политические фигуры в пародийнойЇ прозе писателя, урбанистический роман в жанрово-стилевой палитре романистики исследуемого автора, исторический и детективный романы и реализация хронотопа в них как разрешающую жанровый маркер, акцентирование на ментальных ошибках украинской нации как лейтмотив творческой интенции В. Кожелянко) с точки зрения структурного, описательного, рецептивного и постструктурный подходов литературоведческой науки, имеем веские основания говорить о творчестве В. Кожелянко как об образце качественной прозы различных направлений современного неомодернистического и постмодернистического стилей. ; Кожне з творів В. Кожелянко займає окрему нішу в українській літературі, хоча літературна доля кожного з них визначена не тільки і не стільки автором або характерними ознаками самих творів, але також, багато в чому, питаннями класифікації, сприйняття, маркування і нарешті - виданням і особливостями рецепції. Саме розбіжності в трактуванні і класифікації прози В. Кожелянко і обумовлюють актуальність статті. Мета статті - здійснити комплексний літературознавчий аналіз основ класифікації прози Василя Кожелянка в українському літературному просторі; виявити жанрово-стильові особливості його романів, визначити жанрові маркери, стильові характеристики, ідейно-тематичне зміст і з'ясувати культурологічне і суспільно-ментальне значення прози В. Кожелянко, його місце серед письменників-сучасників. Вибір методів дослідження обумовлений спільною метою, конкретними завданнями роботи і специфікою даного об'єкту. Провідними є, однак, культурно-історичний і компаративістичних методи. Всього в роботі залучаються методологічні напрямки - біографічний, історико-порівняльний, культурно-історичний, феноменологічний (рецептивний), структуральне (структурний) аналіз. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в статті вперше в науковий обіг введено новий емпіричний матеріал, який в такому обсязі ще не був предметом літературознавчих досліджень; на основі зібраного матеріалу, включаючи прозові твори В. Кожелянко і зарубіжних авторів, виконано класифікацію прози В. Кожелянка. Виходячи з аналізу, можна зробити наступні висновки: романний творчість В. Кожелянко розглянуто в ключі пошуку жанрово-стильової основу класифікації. Проаналізувавши деякі аспекти прозових текстів (образ національного героя, роль жіночих образів у прозі В. Кожелянка, історичні, політичні фігури в пародійнойЇ прозі письменника, урбаністичний роман в жанрово-стильовій палітрі романістики досліджуваного автора, історичний і детективний романи і реалізація хронотопу в них як роздільну жанровий маркер, акцентування на ментальних помилках української нації як лейтмотив творчої інтенції В. Кожелянко) з точки зору структурного, описового, рецептивного і постстру турний підходів літературознавчої науки, маємо вагомі підстави говорити про творчість В. Кожелянко як про зразок якісної прози різних напрямків сучасного неомодерністіческого і постмодерністична стилів.
Each of works by V. Koshelyanko has been occupied a separate place in Ukrainian literature, although the literary fate of each of these works is determined not only by the author or characteristic features of the novel themselves, but also, to a large extent, by questions of classification, perception, labeling and, eventually, by publication. A similar uncertain situation is also observed in the assessment of contemporary critics and literary criticism of the place of creative writing of the writer in the modern literary process. Therefore, there was an urgent need for a comprehensive literary analysis of V. Kozhelyanko's popular novels today, which, in addition to the conclusions about the significance of Bukovinian prose and the aspect of the critical consideration of ten novels of the writer. It will promote a deeper understanding of genre, stylistic, and others functional changes of newmodern, postmodern novels in the literary process of Ukraine. That is what determines the relevance of the article. The purpose of the article is to carry out a comprehensive literary analysis of the basics of Vasyl Kozhelyanko's prose class-ification in the Ukrainian literary space; to identify genrestyle features of his novels, to define genre markers, stylistic characteristics, ideological and thematic content, and to find out the cultural, social and mental significance of V. Kozhelyanko's prose, his place among contemporaries. The choice of methods of resea-rch is predetermined by the general purpose, specific tasks of work and the specifics of the analyzed object. The leading ones, however, are cultural-historical and comparative methods. In general, methodological directions are involved in the work - biographical, historical-comparative, cultural-historical, phenomenological (receptive), structural (structural) analysis. The scientific novelty of the results was obtained that in the article author had made for the first time before the scientific circulation introduced, a new empirical material, which in this volume has not yet been the subject of literary studies; on the basis of the collected material, including the prose works by V. Kozhelanko and foreign authors, it containts a complex monographic study of the trends of the modern novels (among the XX-early ХХІст.) in the Ukrainian literature, which was performed on the example of novels by V. Kozhelanko. Therefore, it is possible to make such conclusions that the prose of V. Kozhelyanka's work is considered in the search for the genrestyle basis for the classification of the great prose of V. Kozhelanko. After analyzing some aspects of prose texts, such as: the image of the national hero, the role of women's images in the prose of V. Koshelyanko, the historian and political figures in the writer's parody prose, the urban novel in the genre-style palette of roman-romantics of the author, the historical and detective novels and the implementation of the chronotop in them as a distinctive genre marker, the emphasis on the mental mistakes of the Ukrainian nat-nation as a leitmotif of the creative intention of V. Kozhelanka, it was create a new classification of his novels. From the point of view of the structural, descriptive, receptive and post-structural approaches of literary science, we have good reasons to speak about V. Kozhelanko's work as a model of good quality prose in the different genre markers. ; Chacune des œuvres de V. Kozhelyanko occupe une place à part dans la littérature ukrainienne, bien que son destin littéraire soit déterminé non seulement par l'auteur, ni par les caractéristiques de l'œuvre même, mais aussi, à de nombreux égards, par des questions de classification, de perception, d'étiquetage et enfin - par la publication et les caractéristiques la réception. Ce sont les différences dans l'interprétation et la classification de la prose de V. Kozhelyanko qui déterminent la pertinence de l'article. Le but de cet article est de réaliser une analyse littéraire complète des bases de la classification de la prose de Vasily Kozhelyanko dans l'espace littéraire ukrainien; identifiez les caractéristiques de ses romans dans le style de genre, identifiez les marqueurs de genre, les caractéristiques de style, le contenu idéologique et thématique et découvrez la signification culturologique et socio-mentale de la prose de V. Kozhelyanko, sa place parmi les écrivains contemporains. Le choix des méthodes de recherche est déterminé par l'objectif général, les tâches spécifiques du travail et les spécificités de l'objet considéré. Les méthodes de référence sont toutefois des méthodes culturo-historiques et comparatives. Au total, des pistes méthodologiques sont impliquées dans le travail - analyse biographique, historique-comparée, culturelle-historique, phénoménologique (réceptive), structurelle (structurelle). La nouveauté scientifique de la recherche réside dans le fait que, pour la première fois dans l'article, un nouveau matériau empirique a été introduit dans la circulation scientifique, qui, dans un tel volume, n'a pas encore fait l'objet d'études littéraires; Sur la base du matériel recueilli, y compris des œuvres en prose de V. Kozhelyanko et d'auteurs étrangers, la prose de V. Kozhelanka a été classée. Sur la base de l'analyse, nous pouvons tirer les conclusions suivantes: les œuvres originales de V. Kozhelyanko sont prises en compte dans la clé de recherche de la base de genre de la classification. Après avoir analysé certains aspects des textes en prose (l'image d'un héros national, le rôle des personnages féminins dans la prose de V. Kozhelyanka, des personnages historiques et politiques dans la parodie de la parodie de l'auteur, le roman urbain dans la palette des romans de l'auteur, des romans historiques et policiers et la mise en œuvre du chronotope comme résolution marqueur de genre, mettant l'accent sur les erreurs mentales de la nation ukrainienne en tant que leitmotiv de l'intention créatrice de V. Kozhelyanko) en termes de structure, de description, de réceptivité et de poststru approche littéraire température de la science, nous avons de bonnes raisons de parler du travail de V. Kozhelyanko comme un échantillon de la prose de haute qualité des différentes tendances dans neomodernistic contemporaine et styles postmodernes. ; Каждое из произведений В. Кожелянко занимает отдельную нишу в украинской литературе, хотя литературная судьба каждого из них определена не только и не столько автором или характерными признаками самих произведений, но также, во многом, вопросами классификации, восприятия, маркировки и наконец – изданием и особенностями рецепции. Именно расхождения в трактовке и классификации прозы В. Кожелянко и обуславливают актуальность статьи. Цель статьи - осуществить комплексный литературоведческий анализ основ классификации прозы Василия Кожелянко в украинском литературном пространстве; выявить жанрово-стилевые особенности его романов, определить жанровые маркеры, стилевые характеристики, идейно-тематическое содержание и выяснить культурологическое и общественно-ментальное значение прозы В. Кожелянко, его место среди писателей-современников. Выбор методов исследования обусловлен общей целью, конкретными задачами работы и спецификой рассматриваемого объекта. Ведущими являются, однако, культурно-исторический и компаративистичних методы. Всего в работе привлекаются методологические направления – биографический, историко-сравнительный, культурно-исторический, феноменологический (рецептивный), структуральное (структурный) анализ. Научная новизна исследования заключается в том, что в статье впервые в научный оборот введен новый эмпирический материал, который в таком объеме еще не был предметом литературоведческих исследований; на основе собранного материала, включая прозаические произведения В. Кожелянко и зарубежных авторов, выполнено классификацию прозы В. Кожелянка. Исходя из анализа, можно сделать следующие выводы: романное творчество В. Кожелянко рассмотрено в ключе поиска жанрово-стилевой основу классификации. Проанализировав некоторые аспекты прозаических текстов (образ национального героя, роль женских образов в прозе В. Кожелянка, исторические, политические фигуры в пародийнойЇ прозе писателя, урбанистический роман в жанрово-стилевой палитре романистики исследуемого автора, исторический и детективный романы и реализация хронотопа в них как разрешающую жанровый маркер, акцентирование на ментальных ошибках украинской нации как лейтмотив творческой интенции В. Кожелянко) с точки зрения структурного, описательного, рецептивного и постструктурный подходов литературоведческой науки, имеем веские основания говорить о творчестве В. Кожелянко как об образце качественной прозы различных направлений современного неомодернистического и постмодернистического стилей. ; Кожне з творів В. Кожелянко займає окрему нішу в українській літературі, хоча літературна доля кожного з них визначена не тільки і не стільки автором або характерними ознаками самих творів, але також, багато в чому, питаннями класифікації, сприйняття, маркування і нарешті - виданням і особливостями рецепції. Саме розбіжності в трактуванні і класифікації прози В. Кожелянко і обумовлюють актуальність статті. Мета статті - здійснити комплексний літературознавчий аналіз основ класифікації прози Василя Кожелянка в українському літературному просторі; виявити жанрово-стильові особливості його романів, визначити жанрові маркери, стильові характеристики, ідейно-тематичне зміст і з'ясувати культурологічне і суспільно-ментальне значення прози В. Кожелянко, його місце серед письменників-сучасників. Вибір методів дослідження обумовлений спільною метою, конкретними завданнями роботи і специфікою даного об'єкту. Провідними є, однак, культурно-історичний і компаративістичних методи. Всього в роботі залучаються методологічні напрямки - біографічний, історико-порівняльний, культурно-історичний, феноменологічний (рецептивний), структуральне (структурний) аналіз. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в статті вперше в науковий обіг введено новий емпіричний матеріал, який в такому обсязі ще не був предметом літературознавчих досліджень; на основі зібраного матеріалу, включаючи прозові твори В. Кожелянко і зарубіжних авторів, виконано класифікацію прози В. Кожелянка. Виходячи з аналізу, можна зробити наступні висновки: романний творчість В. Кожелянко розглянуто в ключі пошуку жанрово-стильової основу класифікації. Проаналізувавши деякі аспекти прозових текстів (образ національного героя, роль жіночих образів у прозі В. Кожелянка, історичні, політичні фігури в пародійнойЇ прозі письменника, урбаністичний роман в жанрово-стильовій палітрі романістики досліджуваного автора, історичний і детективний романи і реалізація хронотопу в них як роздільну жанровий маркер, акцентування на ментальних помилках української нації як лейтмотив творчої інтенції В. Кожелянко) з точки зору структурного, описового, рецептивного і постстру турний підходів літературознавчої науки, маємо вагомі підстави говорити про творчість В. Кожелянко як про зразок якісної прози різних напрямків сучасного неомодерністіческого і постмодерністична стилів.
