Suchergebnisse

The article actualizes the issues of further development of the world economy. In the post-COVID global economy, economic ties and mechanisms are being transformed, which leads to a revision of the structure of the economy in the near future on the basis of the knowledge economy and Industry 4.0, which provides significant opportunities for Ukraine's development. The tendencies of world production and trade in the last five years are analyzed. It is noted that the growth of world production in 2019 decreased to 2.9%. And in 2020 it experienced the lowest figure since the global economic crisis of 2008-2009 - minus 4.4%. The World Trade Organization's (WTO) forecasts for global economic growth in the first half of 2020 were justified. The pandemic has provoked changes in the structure of priority areas for development. Research by the US Federal Reserve, which tried to quantify the impact of trade uncertainty on investment, is highlighted. The place of Ukraine in the chain of production of the world gross product in the context of the basic branches is defined: the industry, agriculture, and services. It has been identified which of the more promising industries have significant potential for development in the world. The companies that are actively involved in the development of these industries are highlighted. In Ukraine, the development prospects are in the development of artificial intelligence and medical equipment. The potential for the development of the transport industry in Ukraine is highlighted. The issues of Ukraine's cooperation with international companies and the reasons for stopping the implementation of the Hyperloop project in Ukraine have been studied. The advantages of clusters based on their activities in the countries of the European Union (EU) and Canada are described. The efficiency of cluster structures in Europe depending on their size is analyzed. An overview of the activities of cluster structures in Ukraine is made. Ways to promote the development of promising industries in Ukraine are proposed. ; У статті актуалізовано питання подальшого розвитку світової економіки. На даний момент в умовах постCOVIDної глобальної економіки трансформуються економічні зв'язки і механізми, що призводить до перегляду структури економіки в найближчому майбутньому на основі економіки знань і Індустрії 4.0, що надає суттєві можливості Україні для розвитку. Проаналізовано тенденції світового виробництва та торгівлі в зрізі останніх п'яти років. Відзначено, що приріст світового виробництва в 2019 році скоротився до 2,9%. А в 2020 році зазнав найнижчого показника з часів глобальної економічної кризи 2008-2009 років – мінус 4,4%. Прогнози СОТ щодо зростання світової економіки у першому півріччі 2020 року були виправдані. Пандемія спровокувала зміни у структурі пріоритетних галузей розвитку. Висвітлено наукові дослідження американського Центрального банку, фахівці якого намагалися кількісно оцінити вплив невизначеності торгової політики щодо інвестицій. Визначено місце України в ланцюгу виготовлення світового валового продукту в розрізі основних галузей: промисловість, сільське господарство та послуги. Виявлено які з більш перспективних галузей мають значний потенціал до розвитку в світі. Висвітлено компанії, що активно беруть участь у розвитку цих галузей. В Україні перспективи розвитку мають області розробки штучного інтелекту та медичного обладнання. Окремо виділено потенціал розвитку транспортної галузі в Україні. Досліджено питання співпраці України з міжнародними компаніями та причини зупинки реалізації проекту Hyperloop в Україні. Описано переваги кластерів на основі їх діяльності в країнах Європейського Союзу (ЄС) і Канади. Проаналізовано ефективність роботи кластерних структур в Європі залежно від їх розміру. Зроблено огляд діяльності кластерних структур в Україні. Запропоновано шляхи сприяння розвитку перспективних галузей в Україні.

The article actualizes the issues of further development of the world economy. In the post-COVID global economy, economic ties and mechanisms are being transformed, which leads to a revision of the structure of the economy in the near future on the basis of the knowledge economy and Industry 4.0, which provides significant opportunities for Ukraine's development. The tendencies of world production and trade in the last five years are analyzed. It is noted that the growth of world production in 2019 decreased to 2.9%. And in 2020 it experienced the lowest figure since the global economic crisis of 2008-2009 - minus 4.4%. The World Trade Organization's (WTO) forecasts for global economic growth in the first half of 2020 were justified. The pandemic has provoked changes in the structure of priority areas for development. Research by the US Federal Reserve, which tried to quantify the impact of trade uncertainty on investment, is highlighted. The place of Ukraine in the chain of production of the world gross product in the context of the basic branches is defined: the industry, agriculture, and services. It has been identified which of the more promising industries have significant potential for development in the world. The companies that are actively involved in the development of these industries are highlighted. In Ukraine, the development prospects are in the development of artificial intelligence and medical equipment. The potential for the development of the transport industry in Ukraine is highlighted. The issues of Ukraine's cooperation with international companies and the reasons for stopping the implementation of the Hyperloop project in Ukraine have been studied. The advantages of clusters based on their activities in the countries of the European Union (EU) and Canada are described. The efficiency of cluster structures in Europe depending on their size is analyzed. An overview of the activities of cluster structures in Ukraine is made. Ways to promote the development of promising industries in Ukraine are proposed. ; У статті актуалізовано питання подальшого розвитку світової економіки. На даний момент в умовах постCOVIDної глобальної економіки трансформуються економічні зв'язки і механізми, що призводить до перегляду структури економіки в найближчому майбутньому на основі економіки знань і Індустрії 4.0, що надає суттєві можливості Україні для розвитку. Проаналізовано тенденції світового виробництва та торгівлі в зрізі останніх п'яти років. Відзначено, що приріст світового виробництва в 2019 році скоротився до 2,9%. А в 2020 році зазнав найнижчого показника з часів глобальної економічної кризи 2008-2009 років – мінус 4,4%. Прогнози СОТ щодо зростання світової економіки у першому півріччі 2020 року були виправдані. Пандемія спровокувала зміни у структурі пріоритетних галузей розвитку. Висвітлено наукові дослідження американського Центрального банку, фахівці якого намагалися кількісно оцінити вплив невизначеності торгової політики щодо інвестицій. Визначено місце України в ланцюгу виготовлення світового валового продукту в розрізі основних галузей: промисловість, сільське господарство та послуги. Виявлено які з більш перспективних галузей мають значний потенціал до розвитку в світі. Висвітлено компанії, що активно беруть участь у розвитку цих галузей. В Україні перспективи розвитку мають області розробки штучного інтелекту та медичного обладнання. Окремо виділено потенціал розвитку транспортної галузі в Україні. Досліджено питання співпраці України з міжнародними компаніями та причини зупинки реалізації проекту Hyperloop в Україні. Описано переваги кластерів на основі їх діяльності в країнах Європейського Союзу (ЄС) і Канади. Проаналізовано ефективність роботи кластерних структур в Європі залежно від їх розміру. Зроблено огляд діяльності кластерних структур в Україні. Запропоновано шляхи сприяння розвитку перспективних галузей в Україні.

The article actualizes the issues of further development of the world economy. In the post-COVID global economy, economic ties and mechanisms are being transformed, which leads to a revision of the structure of the economy in the near future on the basis of the knowledge economy and Industry 4.0, which provides significant opportunities for Ukraine's development. The tendencies of world production and trade in the last five years are analyzed. It is noted that the growth of world production in 2019 decreased to 2.9%. And in 2020 it experienced the lowest figure since the global economic crisis of 2008-2009 - minus 4.4%. The World Trade Organization's (WTO) forecasts for global economic growth in the first half of 2020 were justified. The pandemic has provoked changes in the structure of priority areas for development. Research by the US Federal Reserve, which tried to quantify the impact of trade uncertainty on investment, is highlighted. The place of Ukraine in the chain of production of the world gross product in the context of the basic branches is defined: the industry, agriculture, and services. It has been identified which of the more promising industries have significant potential for development in the world. The companies that are actively involved in the development of these industries are highlighted. In Ukraine, the development prospects are in the development of artificial intelligence and medical equipment. The potential for the development of the transport industry in Ukraine is highlighted. The issues of Ukraine's cooperation with international companies and the reasons for stopping the implementation of the Hyperloop project in Ukraine have been studied. The advantages of clusters based on their activities in the countries of the European Union (EU) and Canada are described. The efficiency of cluster structures in Europe depending on their size is analyzed. An overview of the activities of cluster structures in Ukraine is made. Ways to promote the development of promising industries in Ukraine are proposed. ; У статті актуалізовано питання подальшого розвитку світової економіки. На даний момент в умовах постCOVIDної глобальної економіки трансформуються економічні зв'язки і механізми, що призводить до перегляду структури економіки в найближчому майбутньому на основі економіки знань і Індустрії 4.0, що надає суттєві можливості Україні для розвитку. Проаналізовано тенденції світового виробництва та торгівлі в зрізі останніх п'яти років. Відзначено, що приріст світового виробництва в 2019 році скоротився до 2,9%. А в 2020 році зазнав найнижчого показника з часів глобальної економічної кризи 2008-2009 років – мінус 4,4%. Прогнози СОТ щодо зростання світової економіки у першому півріччі 2020 року були виправдані. Пандемія спровокувала зміни у структурі пріоритетних галузей розвитку. Висвітлено наукові дослідження американського Центрального банку, фахівці якого намагалися кількісно оцінити вплив невизначеності торгової політики щодо інвестицій. Визначено місце України в ланцюгу виготовлення світового валового продукту в розрізі основних галузей: промисловість, сільське господарство та послуги. Виявлено які з більш перспективних галузей мають значний потенціал до розвитку в світі. Висвітлено компанії, що активно беруть участь у розвитку цих галузей. В Україні перспективи розвитку мають області розробки штучного інтелекту та медичного обладнання. Окремо виділено потенціал розвитку транспортної галузі в Україні. Досліджено питання співпраці України з міжнародними компаніями та причини зупинки реалізації проекту Hyperloop в Україні. Описано переваги кластерів на основі їх діяльності в країнах Європейського Союзу (ЄС) і Канади. Проаналізовано ефективність роботи кластерних структур в Європі залежно від їх розміру. Зроблено огляд діяльності кластерних структур в Україні. Запропоновано шляхи сприяння розвитку перспективних галузей в Україні.

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, ...

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.

The article examines the trends and prospects for the development of the pharmaceutical industry of the European Union, describes the main catalysts and threats of further development. It was identified opportunities and threats of the main engines of the pharmaceutical sector of the EU – European pharmaceutical TNCs, justified priorities of the transformation model of their activities, analysed the impact of European pharmaceutical TNCs on the configuration of the national economies of the EU. Particular attention was paid to the threat of the focus of European pharmaceutical TNCs on business strategy, taking advantage of the introduction of blockbuster drugs, which is non-effective for the long term. On the basis of theoretical and statistical material it was offered proposals to pursue opportunities and eliminate threats in the external environment of pharmaceutical TNCs activities in the EU due to the use of their strengths and overcoming weaknesses. ; В статье исследуются тенденции и перспективы развития фармацевтической индустрии Европейского Союза, охарактеризованы главные катализаторы и угрозы ее дальнейшего развития. Определены возможности и угрозы развития главных двигателей фармацевтического сектора ЕС – европейских фармацевтических ТНК, обоснованны приоритетные направления трансформации модели их деятельности, проанализировано влияние европейских фармацевтических ТНК на конфигурацию национальных экономик ЕС. Особое внимание было уделено угрозе направления акцента деятельности европейских фармацевтических ТНК на стратегию ведения бизнеса, используя преимущества внедрения препаратов-блокбастеров, которая не есть оправданной в долгосрочной перспективе. На основе обработки теоретического и статистического материала сделаны предложения по реализации возможностей и устранению угроз во внешней среде деятельности фармацевтических ТНК в ЕС благодаря использованию их сильных и преодолению слабых сторон. ; У статті досліджуються тенденції та перспективи розвитку фармацевтичної індустрії Європейського Союзу, охарактеризовані головні каталізатори та загрози її подальшого розвитку. Визначені можливості та загрози розвитку головних двигунів фармацевтичного сектору ЄС – європейських фармацевтичних ТНК, обґрунтовані пріоритетні напрямки трансформації моделі їхньої діяльності, проаналізований вплив європейських фармацевтичних ТНК на конфігурацію національних економік ЄС. Особливу увагу було приділено загрозі спрямування акценту діяльності європейських фармацевтичних ТНК на стратегію ведення бізнесу, використовуючи переваги впровадження препаратів- блокбастерів, яка не є виправданою у довгостроковій перспективі. На основі опрацювання теоретичного та статистичного матеріалу запропоновано пропозиції щодо реалізації можливостей та усунення загроз у зовнішньому середовищі діяльності фармацевтичних ТНК у ЄС завдяки використанню їхніх сильних та подоланню слабких сторін.

The macroeconomic transformation in transitional economies on the examples of Poland is considered. The problem of curbing inflation is shown to exist in many countries, especially in countries with economies in transition. Each country uses individual methods and solutions to this problem. Also, the article examines inflation targeting (the concept of monetary policy, which provides for three elements: the official announcement of central bank quantitative inflation target for a specified period and responsibility for compliance, the law on price stability, monetary authorities clarify ideas population), and politics currency board (monetary institution, fixing the exchange rate on foreign and national currency issue completely secured foreign reserves (reserve) currency). ; Рассмотрены макроэкономические преобразования в трансформационных экономиках, на примере Польши.Показано, что проблема преодоления инфляции существует во многих странах, особенно в странах с трансформационной экономикой. Каждая страна использует индивидуальные методы и пути решения этой проблемы. Исследован вопрос таргетирования инфляции (концепция монетарной политики, которая предусматривает наличие трех элементов: официального объявления центральным банком количественных целевых показателей инфляции на определенный период и ответственности за их соблюдение; законодательного закрепления ценовой стабильности; разъяснения идей монетарных властей населению). ; Розглянуто макроекономічні перетворення у трансформаційних економіках, на прикладі Польщі.Показано, що проблема подолання інфляції існує в багатьох країнах, а особливо в державах з трансформаційною економікою. Кожна країна використовує індивідуальні методи та шляхи вирішення цієї проблеми. Досліджено питання таргетування інфляції (концепція монетарної політики, яка передбачає наявність трьох елементів: офіційного оголошення центральним банком кількісних цільових показників інфляції на визначений період та відповідальності за їх дотримання; законодавчого закріплення цінової стабільності; роз'яснення ідей монетарної влади населенню).

The article considers the processes of convergence and divergence in the regional space and identifies the main differences. It is established that the representatives of the first theory insist on the need to unite and converge economies, while divergent see the effective economic development of regions by concentrating all resources in potentially developed areas. Theoretical phenomena about the nature, forms and nature of regional development are constantly expanding and improving. The generally accepted basis of regional economy is the concept of regional development, which is divided into two opposing theories: the first theory - advocate the possibility of convergent regional development, the second theory - insists on the divergence of levels of regional development. If the first theory insists on the need to unite and bring economies together, divergent see the effective economic development of regions by concentrating all resources in potentially developed areas. The vast majority of researchers use convergence in terms of global scale and global space, but according to the author, it is regional economic convergence that has a good chance of realization and growth rate more successful than the process of convergence of economies. It is worth noting that the regions of one country have similar territorial, economic, political and social characteristics, which allows us to consider the process of their convergence on different grounds. If we talk about countries and their rapprochement, then, firstly, this process is long-term and risks not "catching up" with constant technological and global changes, as each country is in its own technological structure, and secondly, there are a number signs that the convergence of the economies of certain countries is unlikely or partial, and as a result, the expected equalization of the level of development of economic economies will be difficult to achieve. Therefore, taking into account the positions of the considered researchers, we consider it expedient and ...

Implications of global financial crisis for the economies of Arab countries are discussed; their macroeconomic indicators and essential social and political challenges are analyzed, signs of renewal and deceleration in their economies are shown and post-crisis development prospects are outlined. ; В статье оценено влияние глобального финансового кризиса на экономику арабских стран, проанализированы макроэкономические показатели и основные социальные и политические проблемы этих стран, показаны признаки обновления и торможения их экономик, а также очерчены перспективы их постризисного развития. ; В статті оцінено вплив глобальної фінансової кризи на економіку арабських країн, проаналізовано макроекономічні показники та основні соціальні і політичні проблеми цих країн, показано ознаки оновлення і гальмування їх економік, а також окреслено перспективи їх посткризового розвитку

Agrarian transformations in the countries of Central and Eastern Europe have both common features and national peculiarities. Studying the experience of market reforms in the agrarian sector of these countries is important for revealing the tendencies and patterns of transformation of agrarian relations, as it will allow to develop a well-balanced strategy and tactics of further market reforms in the agrarian sector of Ukraine and more fully take into account the negative factors that took place in the conditions of transformation processes in agriculture in countries with economies in transition. The subject of the study is the patterns and contradictions in the formation of a new system of economic relations in the agrarian sector of transition economies as a result of its market transformation. To clarify and disclose these questions, dialectical and systematic approaches, historical method, methods of analysis and synthesis, generalizations, and others were used. The purpose of the article is to find out the specifics and regularities of the transformation of agrarian relations in the countries of Central and Eastern Europe, to determine the contradictions of the transformations carried out. Conducting agrarian reforms in the transition economies of Central and Eastern Europe can be divided into three periods: at the first stage - the strategic task was the structural reform of the agricultural sector, which was based on the privatization of land; at the second stage there was a radical change in the direction of internal agricultural policy in the direction of policy of maintaining prices and markets, export and import restrictions; At the third stage (and in some countries it has already taken place), preparations for accession to the EU took place. The purpose of agrarian reforms in the countries of Central and Eastern Europe was to transform the agrarian sector of their national economies into a market-oriented sector of the economy. To achieve this goal, the following tasks were set: privatization of ...

Relevance of the topic researched. The system of the world economy is heterogeneous, represented by countries of different levels of institutional and economic development, and therefore, its functioning leads to significant imbalances – deficits and surpluses in balance of payments. The presence and constant reproducibility of global imbalances characterizes the world economy as a system of redistribution of economic resources and incomes in favor of a narrow range of countries with developed markets. The purpose of this research. The research is devoted to the analysis of the nature and macroeconomic consequences of global imbalances, understanding the potential of the government's regulatory policy to minimize external and internal economic imbalances of the country. Methodology. The study is based on the philosophical and theoretical heritage of the classical school of economics and macroeconomic concepts of modern neoliberalism. Analytical tools are presented by theoretical models and statistical data. Results. The paper argues that the imbalance of the modern world economy and the problems of macroeconomic regulation are rooted in dynamic globalization and the resulting change in the position of countries in world markets, as well as in the established division of national economies as open systems into large and small economies. The analysis focuses on the structural problems of national economies: the imbalance between gross domestic disposable income and aggregate domestic expenditures, between national savings and gross domestic investment, and the financial problems of the state itself. Attention is paid to the peculiarities of the functioning of the global financial market and its role in strengthening imbalances. Conclusions. Reasonable conclusions that the participation in global markets of countries with developed domestic markets and weak countries with quasi–markets has the following consequences: 1) almost synchronous coexistence of significant trade deficits in some countries and significant ...

The purpose of the article is to identify and substantiate the necessary andappropriate steps to ensure the proper organization of energy supply of national economies bygovernments of countries with energy-deficit economies based on the analysis of similar work ofgovernments of developed countries, energy-intensive and energy-self-sufficient economies. The article compares the organization of management of energy supply of nationaleconomies in the USA, EU countries and Ukraine. The regularity of the formation of specializedgovernment structures by the governments of these countries is revealed, based on the algorithmof the creation of a subsystem of management from the components of «normative and legalsupport – a specialized organizational structure - a responsible person with a special status»,which today is absent in Ukraine. On the basis of this, the feasibility of the creation of aspecialized, innovative state management structure, the Service of the Special Representative ofUkraine for International Energy Issues with the function of energy diplomacy, adapted to theconditions and realities of the system of public administration and administration in Ukraine issubstantiated. The necessity of further theoretical substantiation and formation ofrecommendations concerning the ways, conditions and resources necessary for creation andensuring the effective and efficient activity of the proposed innovation management structure isindicated. ; Метою статті є ідентифікація і теоретичне обґрунтування необхідних ідоцільних кроків із забезпечення належної організації енергозабезпечення національнихгосподарств урядами країн з енергодефіцитними економіками на основі аналізуаналогічної роботи урядів країн з розвинутими, енергодивесифікованими і енергетичносамодостатніми економіками.В статті виконано порівняльний аналіз організації управління енергозабезпеченнямнаціональних економік в США, країнах ЄС і в Україні. Виявлено закономірністьутворення урядами цих країн спеціалізованих управлінських структур, в основі якоїлежить алгоритм створення підсистеми управління із складових «нормативно-правовезабезпечення – спеціалізована організаційна структура – відповідальна особа з особливимстатусом», яка на сьогодні в Україні відсутня. На підставі цього обґрунтовано доцільністьстворення адаптованої до умов і реалій системи публічного управління і адмініструванняв Україні спеціалізованої інноваційної державної управлінської структури – СлужбиСпеціального уповноваженого України з міжнародних енергетичних питань з функціямиенергетичної дипломатії. Вказано на необхідність подальшого теоретичногообґрунтування і формування рекомендацій щодо шляхів, умов і ресурсів, необхідних длястворення та забезпечення ефективної і результативної діяльності запропонованоїінноваційної управлінської структури.

Based on the evolutionary methodology (methodological popularity), the article provides analysis of national household systems in accordance with politico-economic, institutional, and structure-renovation criteria. Herein, the characteristics of "economy of development", "economy of establishment", "institutionally balanced" and "institutionally non-balanced" economies are introduced. Moreover, the article describes the "economy, developed by capital", "labor" and "natural resources". According to the methodology, the differences of Ukrainian national economy and other economies of developing countries are revealed, and directions of socioeconomic stabilization are grounded. ; В данной статье основываясь на эволюционной методологии (методологическом опуляционизми). Осуществлен анализ национальных хозяйственных систем по политико-экономическими, институциональными и структурно-воспроизводственными признакам. Предложено характеристику экономик «развития» и «становление», «институционально сбалансированной» и «институционально несбалансированной» экономик, и экономик «введенных капиталом», «трудом» и «природными ресурсами». На основе этой методологии раскрыто различия национальной экономики Украины от экономик развивающихся стран, и обоснованы направления ее социально-экономической стабилизации. ; В даній статті базуючись на еволюційній методології (методологічному опуляціонізмі). Здійснено аналіз національних господарських систем за політико-економічними, інституціональними і структурно-відтворювальними ознаками. Запропоновано характеристику економік «розвитку» і «становлення», «інституціонально збалансованої» та «інституціонально незбалансованої» економік, та економік «введених капіталом», «працею» і «природними ресурсами». На основі цієї методології розкрито відмінності національної економіки України від економік країн, що розвиваються, та обгрунтовано напрями її соціально-економічної стабілізації.