The article is devoted to the President of the United States of America, Donald Trump, who made the issue of totalitarianism newsworthy for the Western world. With low ratings and doubtful reputation, the US President holds totalitarian, in fact fascist rhetoric, while our feeling of helplessness is only increasing.The history of fascism is a good map of what to look for if we do not want to allow even more radical (and especially more active) politicians to be elected, since Trump is more of a populist than a practitioner, so now the situation requires preventive measures aimed at the future.Elements of a totalitarian discourse in the public political activity of Trump appear in metaphors in which people are compared with objects ("We will put millions of our people to work"), and the country is compared with a mechanism that can be repaired only by one person ("Nobody knows the system better than me, which is why I alone can fix it"). Indeed, it does resemble fascism, where people are a mass and the leader is the one who forms it. However, Trump, regardless of the legitimate to some degree comparisons with Hitler or Mussolini, is neither a racist nor an anti-Semite, he is rather a politician who almost accidentally plays with these concepts, since they provide the movement and drive his political discourse. We should be aware of this fact because it is an important element of any totalitarianism.How should we resist? More intensively than ever. We need to analyze the reasons why Trump still holds a certain rating among his electoral base. Given that this rating was obtained, along with traditional channels, by means of social platforms, the struggle can and must continue there too. This perspective for fighting totalitarian tendencies may vary, but its importance remains undeniable to everyone.Article received 05.04.2018 ; Статтю присвячено чинному президенту Сполучених Штатів Америки Дональду Трампу. Здійснено спробу показати елементи тоталітарного дискурсу у його публічній політичній діяльності і проаналізувати правомірність прямих порівнянь із вождями тоталітарних режимів XX ст., зокрема з Гітлером. Показано тло політичної та культурної історії Америки, на якому стала можливою перемога Дональда Трампа, відзначено ключові моменти, найбільш важливі для розуміння поточної ситуації. Приділено увагу основній виборчій базі та соціальним медіа, а також запропоновано перспективу для боротьби проти тоталітарних тенденцій.Матеріал надійшов 05.04.2018
This article analyzes the television and video communication technologies revolutionary fascism as inmutation society from the standpoint of the theory of Wilhelm Reich. The author proves the idea that the revolutionary fascism should seen in three ways: on the one hand, as a manifestation of the political and ideological direction, on the other hand, fixing the negative biological and animal desire to be «free» from social sanctions and restrictions with third party as inmutation society. The researcher analyzes the plots of TV news programs and videos posted on social networks «YouTube», «VKontakte» and «Facebook», which reflect overt action «Colorado DNR and LNR» and «Ukrainian Avakov's guards» during anti-terrorist operations in Eastern Ukraine in the summer of 2014. Key words: revolutionary fascism, television programs, videos, Wilhelm Reich, inmutation society. ; Стаття присвячена аналізу телевізійних та відеокомунікаційних технологій революційного фашизму як інмутації суспільства з позицій теорії Вільгельма Рай-ха. Автор статті доводить думку про те, що телевізійні та відеокомунікаційні тех-нології революційного фашизму мають розглядатися троїсто: з однієї сторони, як комплекси-дії політико-ідеологічного спрямування, з другої сторони, як фіксація негативного біологічного та тваринного прагнення бути «вільним» від суспільних санкцій та обмежень, з третьої сторони, як комплекси-дії інмутації суспільства. До-слідник аналізує комунікаційні технології, що застосовуються у сюжетах телеві-зійних новинних програм та відеокомунікаційні технології сюжетів, розміщених у соціальних мережах «YouTube», «ВКонтакті» та «Фейсбук», у яких відбито відверті дії «колорадів ДНР і ЛНР» та «українських гвардійців Авакова» під час проведення антитерористичної операції на Сході України влітку 2014 року. Ключові слова: телевізійні комунікаційні технології, відеокомунікаційні тех-нології, революційний фашизм, телевізійні сюжети, відеосюжети, В. Райх, інмута-ція суспільства.
The article reveals the essence of fascism and its ideology, the causes and the relevanceof this phenomenon for Russia and Ukraine. The object of the study is Fascism as an ideology and political practice. The subject of the study are the trends, patterns and threats manifestations of fascism in the political process of modern Russia and Ukraine. Fascism - a kind of political regime and the radical authoritarian, imperialist political ideology, characteristic features of which have a strong cult of personality, nationalism, militarism, totalitarianism, imperialism.The threat of fascism in Russia has become a reality. The ideologies of Nazism and Fascism in Ukraine condemned by an absolute majority of citizens. ; В статье раскрывается сущность фашизма, его идеология, причины возникновения и актуальность этого явления для России и Украины. ; У статті розкривається сутність фашизму, його ідеологія, причини появи і актуальність цього явища для Росії та України.
The article deals with phenomenological analysis of semantic structures of ur-fascism as a phenomenon of the totalitarian mind. The main methodological guidelines of intentional analysis of ur-fascism are the categories: archetype, symbol, world view, mentality and identity. In the article the basic principles of Eternal Fascism in postmodern aesthetics are given with the current of contemporary cultural context (monism, populist elitism, militarism, leaderism, traditionalism, xenophobia). Author of article stresses the principle of fear of Alien as an enemy, mechanisms of simulation of image of which in modern media are the simulation and reduction. The mechanisms of spread of ur-fascism are classified by the playing of variable groups (abc bcd cde def), which singled out four models of identity inUkrainenow (liberal, conservative, conservative radical, modern).The long process of deideologization in today's multicultural world, which called postmodern, has led to a complete identity crisis. The process of simulation, virtualization rise to alienation, loss of faith, the decline of moral values and a giant existential hiatus. Abyss of life and death is offset, the devaluation of the ethical meaning of culture is being continued. The moral and ontological lack serves as a bifurcation point in the socio-cultural system, all possible fluctuations may choose as the recipe rescue "new Middle Ages" when the revival take place in the form of renaissance of moral and ideology. This process risks result in the triumph of the so-called "eternal" (primary) fascism (ur-fascism) as archetypal symbolic structures found in the deepest layers of the collective unconscious. All said is relevant to the Slavic societies especiallyUkraineandRussia, due to the war situation and accelerated national traditions.Objectives of the study are: to expand based features of ur-fascism in postmodern aesthetics given the current cultural context$ emphasize the role of xenophobia in ur-fascism through phenomenology of Alien (based on the categories of "fear", "simulation", "reduction")$ to demonstrare the mechanism of ur-fascism spread through variable groups (abc bcd cde def), which distinguish four basic models of identity in contemporary Ukraine (liberal, conservative bureaucratic, conservative radical, modern).Research methods are: phenomenological (an objective description), comparative (comparison of patterns of identity and principles of the studied phenomenon), game (opening of mechanisms of the phenomenon), hermeneutic (penetration into the meanings of texts) semiotic (decoding symbols), deconstructivistic (search marginal values in texts senses and consciousness), psychoanalytic (probing archetypes ur-fascism).Characteristic features of ur-fascism that does not lose its relevance for totalitarian cultures of our time are: the creation of a single world view based on scientific or philosophical voluntarism, perceived as the "solidarity" of the faithful; demagogy chosen group of people, leading to an imaginary society of "salvation" through the real "fight"; the idea of "war for war", supported intimidation fictional "attacking", "treason" and "conspiracy" contempt for pacifism as signs of "fraternizing with the enemy", the cult of the charismatic leader of Persons as an expression of hope collectivist militant masses; Indirect-notion of intellectual knowledge as a source of danger existing order and appeal to the mythological origins of culture (Golden Age), idealization of folk, romantic ethnographism with constant rotation to quasi-religious archetypes, xenophobia and nationalism in extreme forms - racism, game of attraction and repulsion of Alien, cult of nation, class, religious or civilizational community as a benefit group over the individual, and of other groups, domination, violence - as a result of monistic universe, dually breaks for the archetypal pattern of "we - they" or "my - Alien"" and assumes the character of irreconcilable binary opposition of Chaos - Cosmos. ; Статья посвящена феноменологическому анализу смысловых структур ур-фашизма как феномена тоталитарного сознания. Основными методологическими ориентирами интенционального анализа ур-фашизма является категории: архетип, символ, картина мира, ментальность, идентичность. Раскрыты основные принципы Eternal Fascism в постмодернистской эстетике, учитывая современный культурный контекст (монизм, популистский элитаризм, милитаризм, вождизм, традиционализм, ксенофобия) с акцентированием принципа страха перед Чужим как врагом, механизмами моделирования образа которого в современных медиа являются симуляция и редукция. Раскрыты механизмы распространения ур-фашизма через вариативную игру группировок (abc bcd cde def), по которым выделено четыре модели идентичности в современной Украине (либеральная, консервативная, консервативная радикальная, современная). ; Стаття присвячена феноменологічному аналізу смислових структур ур-фашизму як феномена тоталітарної свідомості. Основними методологічними орієнтирами інтенціонального аналізу ур-фашизму є категорії: архетип, символ, картина світу, ментальність, ідентичність. Розкрито основні принципи Eternal Fascism у постмодерній естетиці з огляду на сучасний культурний контекст (монізм, популістський елітаризм, мілітаризм, вождизм, традиціоналізм, ксенофобія) з акцентуванням принципу страху перед Чужим як ворогом, механізмами моделювання образу якого в сучасних медіа є симуляція та редукція. Розкрито механізми поширення ур-фашизму через варіативну гру угруповань (abc bcd cde def), за якими виокремлено чотири моделі ідентичності в сучасній Україні (ліберальна, консервативна, консервативна радикальна, модерна).
The article deals with phenomenological analysis of semantic structures of ur-fascism as a phenomenon of the totalitarian mind. The main methodological guidelines of intentional analysis of ur-fascism are the categories: archetype, symbol, world view, mentality and identity. In the article the basic principles of Eternal Fascism in postmodern aesthetics are given with the current of contemporary cultural context (monism, populist elitism, militarism, leaderism, traditionalism, xenophobia). Author of article stresses the principle of fear of Alien as an enemy, mechanisms of simulation of image of which in modern media are the simulation and reduction. The mechanisms of spread of ur-fascism are classified by the playing of variable groups (abc bcd cde def), which singled out four models of identity inUkrainenow (liberal, conservative, conservative radical, modern).The long process of deideologization in today's multicultural world, which called postmodern, has led to a complete identity crisis. The process of simulation, virtualization rise to alienation, loss of faith, the decline of moral values and a giant existential hiatus. Abyss of life and death is offset, the devaluation of the ethical meaning of culture is being continued. The moral and ontological lack serves as a bifurcation point in the socio-cultural system, all possible fluctuations may choose as the recipe rescue "new Middle Ages" when the revival take place in the form of renaissance of moral and ideology. This process risks result in the triumph of the so-called "eternal" (primary) fascism (ur-fascism) as archetypal symbolic structures found in the deepest layers of the collective unconscious. All said is relevant to the Slavic societies especiallyUkraineandRussia, due to the war situation and accelerated national traditions.Objectives of the study are: to expand based features of ur-fascism in postmodern aesthetics given the current cultural context$ emphasize the role of xenophobia in ur-fascism through phenomenology of Alien (based on the categories of "fear", "simulation", "reduction")$ to demonstrare the mechanism of ur-fascism spread through variable groups (abc bcd cde def), which distinguish four basic models of identity in contemporary Ukraine (liberal, conservative bureaucratic, conservative radical, modern).Research methods are: phenomenological (an objective description), comparative (comparison of patterns of identity and principles of the studied phenomenon), game (opening of mechanisms of the phenomenon), hermeneutic (penetration into the meanings of texts) semiotic (decoding symbols), deconstructivistic (search marginal values in texts senses and consciousness), psychoanalytic (probing archetypes ur-fascism).Characteristic features of ur-fascism that does not lose its relevance for totalitarian cultures of our time are: the creation of a single world view based on scientific or philosophical voluntarism, perceived as the "solidarity" of the faithful; demagogy chosen group of people, leading to an imaginary society of "salvation" through the real "fight"; the idea of "war for war", supported intimidation fictional "attacking", "treason" and "conspiracy" contempt for pacifism as signs of "fraternizing with the enemy", the cult of the charismatic leader of Persons as an expression of hope collectivist militant masses; Indirect-notion of intellectual knowledge as a source of danger existing order and appeal to the mythological origins of culture (Golden Age), idealization of folk, romantic ethnographism with constant rotation to quasi-religious archetypes, xenophobia and nationalism in extreme forms - racism, game of attraction and repulsion of Alien, cult of nation, class, religious or civilizational community as a benefit group over the individual, and of other groups, domination, violence - as a result of monistic universe, dually breaks for the archetypal pattern of "we - they" or "my - Alien"" and assumes the character of irreconcilable binary opposition of Chaos - Cosmos. ; Статья посвящена феноменологическому анализу смысловых структур ур-фашизма как феномена тоталитарного сознания. Основными методологическими ориентирами интенционального анализа ур-фашизма является категории: архетип, символ, картина мира, ментальность, идентичность. Раскрыты основные принципы Eternal Fascism в постмодернистской эстетике, учитывая современный культурный контекст (монизм, популистский элитаризм, милитаризм, вождизм, традиционализм, ксенофобия) с акцентированием принципа страха перед Чужим как врагом, механизмами моделирования образа которого в современных медиа являются симуляция и редукция. Раскрыты механизмы распространения ур-фашизма через вариативную игру группировок (abc bcd cde def), по которым выделено четыре модели идентичности в современной Украине (либеральная, консервативная, консервативная радикальная, современная). ; Стаття присвячена феноменологічному аналізу смислових структур ур-фашизму як феномена тоталітарної свідомості. Основними методологічними орієнтирами інтенціонального аналізу ур-фашизму є категорії: архетип, символ, картина світу, ментальність, ідентичність. Розкрито основні принципи Eternal Fascism у постмодерній естетиці з огляду на сучасний культурний контекст (монізм, популістський елітаризм, мілітаризм, вождизм, традиціоналізм, ксенофобія) з акцентуванням принципу страху перед Чужим як ворогом, механізмами моделювання образу якого в сучасних медіа є симуляція та редукція. Розкрито механізми поширення ур-фашизму через варіативну гру угруповань (abc bcd cde def), за якими виокремлено чотири моделі ідентичності в сучасній Україні (ліберальна, консервативна, консервативна радикальна, модерна).
У статті розглянуто вплив фашизму на ідеологію, організаційні засади і політичний стиль ОУН. Під кінець 1930-х рр. український організований націоналізм мав чимало спільних рис із фашизмом, але радше належав до іншого різновиду революційного інтегрального націоналізму, який автор називає «усташизмом». ; The article examines the influence of fascism on ideology, organisational principles, and political style of the OUN. By the late 1930s, Ukrainian organised nationalism had much in common with fascism, but rather belonged to another variant of revolutionary integral nationalism, which the author calls "ustashism".
Досліджується становлення українського інтегрального націоналізму на прикладі «Заграви» – щомісячного суспільно-політичного часопису, який видавався у Львові Дмитром Донцовим з квітня 1923 року до се¬редини 1924 року. Автор робить короткий огляд історіографії, де на¬магається показати різні, інколи зовсім суперечливі відповіді дослідни¬ків на проблеми особливостей українського інтегрального націоналізму та впливу фашизму на ідеологічне становлення часопису «Заграва». ; The article investigates the development of Ukrainian integral nationalism using the example of «Zahrava», a political monthly published in Lviv by Dmytro Dontsov from April 1923 to the middle of 1924. In a short historiographical review, it also shows various, sometimes radical¬ly opposite answers of different authors to the question of peculiarities of the Ukrainian integral nationalism and the influence of fascism on the ideology of "Zahrava".
Крим – єдиний регіон України, де внаслідок насильницьких дій – політичні репресії, депортації сталінізму, фашистський геноцид – протягом кінця 30–40-х роках ХХ ст. докорінно змінився склад населення. Це призвело до виникнення принципово іншої ідейно-політичної, культурної, ментальної ситуації на півострові, яка дається взнаки й понині. Crimea is the only region of Ukraine, where because of the violence and political repression, deportation, Stalinism, the Nazi genocide – in the late 30−40s of the twentieth century, the population has changed dramatically. This has led to fundamentally different ideological and political, cultural, mental situation on the peninsula, which is known today.
The article is based on the analysis of the causes of "racism" and "sexism" in the discussion of the film adaptation of Andrzej Sapkowski's Polish work "The Witcher". The author examines the American, Polish and Russian media to understand the phenomenon of "fascism" in modern" Muscovy. ; Стаття базується на аналізі причин «расизму» та «сексизму» в обговоренні екранізації польського твору Анджея Сапковського «Відьмак». Авторка статті розглядає американські, польські та російські ЗМІ для розуміння феномену «фашизму» в сучасній Московії.
Держава-суверен створює і гарантує ситуацію в її тотальності, володіючи монополією останнього рішення. У цьому полягає, на думку Шмітта, сутність державного суверенітету, який, таким чином, юридично повинен правильно визначатися не як владна монополія або монополія примусу, але як монополія прийняття рішення, при тому, що слово рішення вживається в загальному сенсі, який буде розкрито далі. Винятковий випадок виявляє сутність державного авторитету ясніше за все. Тут рішення відокремлюється від правової норми і авторитет доводить, що йому, щоб створити право, немає потреби мати право. Шмітт критикує Кельзена, вирішуючи проблему поняття суверенітету тим, що заперечує його. З нормативізму Кельзена випливає висновок про те, що від поняття суверенітету необхідно радикальним чином відмовитися. Насправді, як вважає автор, це є старим ліберальним запереченням держави на противагу праву та ігноруванням здійснення права як самостійної проблеми.Виступаючи прихильником «консервативної революції» або «контрреволюції», яка відновлює пріоритет національної самобутності і сприяє поверненню соціальних, політичних і духовних цінностей, автор закцентовує увагу на виявленні сутнісних характеристик консерватизму, що дозволяє пов'язати його з певним набором постулатів і світоглядних принципів фашизму. Тому змістовний підхід до розуміння консерватизму у Шмітта, на нашу думку, більш точно відображає сутність цієї ідеологічної течії та відкриває перспективу вивчення взаємозв'язків між консерватизмом і фашизмом як соціальними проектами. ; Держава-суверен створює і гарантує ситуацію в її тотальності, володіючи монополією останнього рішення. У цьому полягає, на думку Шмітта, сутність державного суверенітету, який, таким чином, юридично повинен правильно визначатися не як владна монополія або монополія примусу, але як монополія прийняття рішення, при тому, що слово рішення вживається в загальному сенсі, який буде розкрито далі. Винятковий випадок виявляє сутність державного авторитету ясніше за все. Тут рішення відокремлюється від правової норми і авторитет доводить, що йому, щоб створити право, немає потреби мати право. Шмітт критикує Кельзена, вирішуючи проблему поняття суверенітету тим, що заперечує його. З нормативізму Кельзена випливає висновок про те, що від поняття суверенітету необхідно радикальним чином відмовитися. Насправді, як вважає автор, це є старим ліберальним запереченням держави на противагу праву та ігноруванням здійснення права як самостійної проблеми.Виступаючи прихильником «консервативної революції» або «контрреволюції», яка відновлює пріоритет національної самобутності і сприяє поверненню соціальних, політичних і духовних цінностей, автор закцентовує увагу на виявленні сутнісних характеристик консерватизму, що дозволяє пов'язати його з певним набором постулатів і світоглядних принципів фашизму. Тому змістовний підхід до розуміння консерватизму у Шмітта, на нашу думку, більш точно відображає сутність цієї ідеологічної течії та відкриває перспективу вивчення взаємозв'язків між консерватизмом і фашизмом як соціальними проектами. ; State sovereignty creates and guarantees the situation in its totality, with its monopoly of the last decision. This is, according to Schmitt, the essence of state sovereignty, which is thus legally should properly be determined not as overbearing monopoly or monopoly of coercion, but the monopoly of decision-making, despite the fact that the word solution is used in a general sense to be solved more . Exceptional case reveals more clearly the nature of state authority for everything. This solution is separated from law and authority proves that he to create right, no need to be eligible. Schmitt criticized Kelzena solving problem concept of sovereignty that denies it. With normativism Kelzena conclude that the notion of sovereignty must radically refuse. In fact, according to the author, this is an old liberal denial of the state, as opposed to ignoring the law and the right as a separate issue. Speaking supporter of «conservative revolution» or «counter-revolution» that restores the primacy of national identity and promotes the return of social, political, and spiritual values by zaktsentovuye focus on identifying the essential characteristics of conservatism that allows to associate it with a specific set of tenets and philosophical principles of fascism. Therefore, meaningful approach to understanding conservatism in Schmitt, we believe more accurately reflects the nature of this ideological trend and offers the prospect of studying the relationship between conservatism and fascism as a social project
Features of the formation of the Soviet myth of the World War II, thespecificity of its contenting by respective commemorative practices indifferent regions of Ukraine and Poland largely reflect the content ofinternal and foreign policy of the Soviet Union. Article provides the analysisof reasons for myths survivability, particular components of which are fixedthe minds as an essential attribute of memory about the war and theirexpression in the visual landscape of towns and villages. World War II inevery national narrative has different evaluation, which affects the contentand the official politics of memory. For the Russian Federation, as well as atits time for the Soviet Union, it is one of the key elements of the backboneof existence of «Super state», «State-peacemaker», «protector and liberatorof Slavic peoples» from fascism. The myth of the World War II and thevictory over fascism as a key event of the twentieth century, from the basicSoviet myth has turned into the equally important component of the antiUkrainian policy and propaganda of the Russian Federation in the «fightagainst fascism and banderism» and promotion of «Russian world». Thepeculiarity of historical policy implementation in modern Ukraine is the lackof consistency and its ambivalence that affects its content. Unlike Ukraine,in Poland, in fact since the late 80's there has been a clear trend to«divorce» with the Soviet past in all areas. However, the solving certaincontroversial issues, the resolution of the fate of monuments and landmarksis been adopted collectively, with the involvement of the public and representatives of various political camps. The elements of common culture of memory, including the respect for all the victims, rational arguments of expediency, are often dominating the ideological motives in disputes about the past. ; Proponowany artykuł skupia się na funkcjach tworzenia sowieckiegomitu Wielkiej Wojny Ojczyźnianej. Biorę się pod uwagę specyfika jego treści,która jest napełniona istotnymi praktykami pamiątkowymi w różnychregionach Ukrainy i Polski, która w czasach sowieckich była częścią tzw.socjalistycznego obozu i była pod silnym wpływem radzieckim. Autoranalizuje przyczyny przetrwania mitów, elementy których są ostateczniezapisywane w pamięci jako podstawowy atrybut pamięci o wydarzeniachwojny oraz ich wypowiedzi w wizualnym krajobrazie miast i wsi. Zwraca sięuwaga na różnice w postawach Polaków do pomników sowieckichprzywódców i generałów (I. Czerniachiwskiemu) i pochówkach radzieckichżołnierzy i oficerów. ; У запропонованій статті увага зосереджена на особливостяхформування радянського міфу про Велику вітчизняну війну.Розглядається специфіка його наповнення відповіднимикомеморативними практиками у різних регіонах України та Польщі, якав радянський період входила до так званого соціалістичного табору йперебувала під потужними радянськими впливами. Аналізуютьсяпричини живучості міфів, елементи яких із часом фіксуються усвідомості як невід'ємний атрибут пам'яті про події війни та їх візуальнівтілення в ландшафті міст та сіл. Зосереджена увага на відмінностях уставленні поляків до пам'ятників діячів радянської епохи та генералів, йзахороненням радянських солдатів та офіцерів.
The article focuses on the conceptual analysis of the ideological practices of the Francoist authoritarian regime, which paved the way to Spain's peaceful and swift transit to democracy, as well as the country's acquisition of a fully valid legal personality in the world and European politics in the relatively short period of time; it provides the historiographical overview of the problem under study; highlights the existing lacunae in the study of this problem.The ideological foundations and sociopolitical doctrines of governance in Spain under Franco, their historical origins, factors and causes of the formation, components, substance, target, evolution and transformation of ideological principles and doctrines as dictated by the historical periods of the Francoist regime development in Spainare analyzed. The absence in Spain under Franco of a unified ideology along the lines of national-socialist or fascist regimes is substantiated; a comparative study of francoism and Horthy, Pilsudsky and Antonesku regimes in Hungary, Poland and Romania respectively is carried out. The use of Francoism of a wide range of ideological movements represented by nationalism, traditionalism, conservatism rooted in Spain's far past is established; their historical, political, philosophical, social sources and components are studied; the peculiarities of their institutionalization, development, modification and evolution consistent with the transformation of the political, socio-economic and foreign policy practices of Francoism are investigated.The author emphasises the direct correlation of the distinctive nature of the stabilizing and reformatory franquist authoritarianism in Spain and her model of transition to the full-scale democracy, obtainment of membership in the NorthAtlantic Treaty Organization and the European Union. ; У статті наголошується на актуальності концептуального опрацювання ідеологічної практики франкістського авторитарного режиму, який підготував умови для мирного й швидкого демократичного транзиту та набуття Іспанією в історично короткі терміни повноцінної суб'єктності у світовій та європейській політиці; з'ясовані історіографічні здобутки вітчизняної та зарубіжної науки з досліджуваної проблематики; вказані існуючі лакуни у вивченні цього питання; проаналізовані ідеологічні засади та суспільно-політичні доктрини державного урядування у франкістській Іспанії, їхні історичні витоки, фактори та причини формування, складові, сутність, спрямування, еволюція та трансформація ідеологічних принципів та доктрин відповідно до історичних етапів, які пройшов у своєму розвитку іспанський франкістський режим упродовж 1939-1975 років; доводиться відсутність у франкістській Іспанії уніфікованої ідеології на зразок націонал-соціалістичного чи фашистського режимів, проводиться компаративістика франкізму з режимом Хорті в Угорщині, Пілсудського у Польщі, Антонеску в Румунії; стверджується використання франкізмом розмаїтого ідеологічного спектру, репрезентованого націоналістичними, традиціоналістськими, консервативного рухами, коріння яких часто сягають у давнє історичне минуле Іспанії, вивчаються їхні історичні, політико-філософські, соціальні витоки та складові, простежується особливості їхнього становлення, розвитку, модифікації та еволюції відповідно до трансформації політичної, соціально-економічної та зовнішньополітичної практики франкізму, починаючи з кінця 1950-х років. Автор статті зазначає пряму взаємозалежність специфіки стабілізаційно-реформаторського франкістського авторитаризму в Іспанії та моделі її переходу до повноцінної демократії, набуття нею членства в Північноатлантичному альянсі та Європейському Союзі.
The article focuses on the conceptual analysis of the ideological practices of the Francoist authoritarian regime, which paved the way to Spain's peaceful and swift transit to democracy, as well as the country's acquisition of a fully valid legal personality in the world and European politics in the relatively short period of time; it provides the historiographical overview of the problem under study; highlights the existing lacunae in the study of this problem.The ideological foundations and sociopolitical doctrines of governance in Spain under Franco, their historical origins, factors and causes of the formation, components, substance, target, evolution and transformation of ideological principles and doctrines as dictated by the historical periods of the Francoist regime development in Spainare analyzed. The absence in Spain under Franco of a unified ideology along the lines of national-socialist or fascist regimes is substantiated; a comparative study of francoism and Horthy, Pilsudsky and Antonesku regimes in Hungary, Poland and Romania respectively is carried out. The use of Francoism of a wide range of ideological movements represented by nationalism, traditionalism, conservatism rooted in Spain's far past is established; their historical, political, philosophical, social sources and components are studied; the peculiarities of their institutionalization, development, modification and evolution consistent with the transformation of the political, socio-economic and foreign policy practices of Francoism are investigated.The author emphasises the direct correlation of the distinctive nature of the stabilizing and reformatory franquist authoritarianism in Spain and her model of transition to the full-scale democracy, obtainment of membership in the NorthAtlantic Treaty Organization and the European Union. ; У статті наголошується на актуальності концептуального опрацювання ідеологічної практики франкістського авторитарного режиму, який підготував умови для мирного й швидкого демократичного транзиту та набуття Іспанією в історично короткі терміни повноцінної суб'єктності у світовій та європейській політиці; з'ясовані історіографічні здобутки вітчизняної та зарубіжної науки з досліджуваної проблематики; вказані існуючі лакуни у вивченні цього питання; проаналізовані ідеологічні засади та суспільно-політичні доктрини державного урядування у франкістській Іспанії, їхні історичні витоки, фактори та причини формування, складові, сутність, спрямування, еволюція та трансформація ідеологічних принципів та доктрин відповідно до історичних етапів, які пройшов у своєму розвитку іспанський франкістський режим упродовж 1939-1975 років; доводиться відсутність у франкістській Іспанії уніфікованої ідеології на зразок націонал-соціалістичного чи фашистського режимів, проводиться компаративістика франкізму з режимом Хорті в Угорщині, Пілсудського у Польщі, Антонеску в Румунії; стверджується використання франкізмом розмаїтого ідеологічного спектру, репрезентованого націоналістичними, традиціоналістськими, консервативного рухами, коріння яких часто сягають у давнє історичне минуле Іспанії, вивчаються їхні історичні, політико-філософські, соціальні витоки та складові, простежується особливості їхнього становлення, розвитку, модифікації та еволюції відповідно до трансформації політичної, соціально-економічної та зовнішньополітичної практики франкізму, починаючи з кінця 1950-х років. Автор статті зазначає пряму взаємозалежність специфіки стабілізаційно-реформаторського франкістського авторитаризму в Іспанії та моделі її переходу до повноцінної демократії, набуття нею членства в Північноатлантичному альянсі та Європейському Союзі.
Е. Юнгером було запропоновано проект соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального соціального життєустрою. В якості такої спільноти було оголошено робочу спільноту. Автором було розроблено також типологію мас. У ході переробки військового досвіду Е. Юнгером було виділено антропотип воїна, радикалізований і міфологізований автором, який вогнем і мечем був покликаний розчистити шлях для нового соціального світу. Зрощення воїна з технікою мало сприяти формуванню наступного типу, який увібрав у себе ознаки типу воїна, робітника як репрезентанта нової епохи. Якщо в розумінні модерну техніка мала інструментальний характер, то Е. Юнгер підніс її до органічного зрощення з людиною, створивши соціальний образ технолюдини та тоталітарної спільноти, яка відповідала б технологічному ставленню до людини з боку влади. Робітник, за Е. Юнгером, претендує на глобальне поширення, його панування виходить за рамки властивих модерну класів, станів, кордонів національної держави. Індивідуум є занадто крихким, щоб упоратися з руйнівним процесом зміни старих новими цінностями . Особистість повинна поступитися тотальності робочого процесу. Гідність людини нової епохи полягає в її замінності та функціональності. Така потреба в типізації мала наслідком рефлексією соціального атомізму і роз'єднаності як одного з наслідків радикальної модернізації. Ідеалам робочої епохи в зображенні Е. Юнгера є притаманною відсутність якогось самостійного наповнення, причиною чого є заперечення цими ідеалами модерністських ідеалів. ; Е. Юнгером було запропоновано проект соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального соціального життєустрою. В якості такої спільноти було оголошено робочу спільноту. Автором було розроблено також типологію мас. У ході переробки військового досвіду Е. Юнгером було виділено антропотип воїна, радикалізований і міфологізований автором, який вогнем і мечем був покликаний розчистити шлях для нового соціального світу. Зрощення воїна з технікою мало сприяти формуванню наступного типу, який увібрав у себе ознаки типу воїна, робітника як репрезентанта нової епохи. Якщо в розумінні модерну техніка мала інструментальний характер, то Е. Юнгер підніс її до органічного зрощення з людиною, створивши соціальний образ технолюдини та тоталітарної спільноти, яка відповідала б технологічному ставленню до людини з боку влади. Робітник, за Е. Юнгером, претендує на глобальне поширення, його панування виходить за рамки властивих модерну класів, станів, кордонів національної держави. Індивідуум є занадто крихким, щоб упоратися з руйнівним процесом зміни старих новими цінностями . Особистість повинна поступитися тотальності робочого процесу. Гідність людини нової епохи полягає в її замінності та функціональності. Така потреба в типізації мала наслідком рефлексією соціального атомізму і роз'єднаності як одного з наслідків радикальної модернізації. Ідеалам робочої епохи в зображенні Е. Юнгера є притаманною відсутність якогось самостійного наповнення, причиною чого є заперечення цими ідеалами модерністських ідеалів. ; E. Junger was asked to design social neoantropology, called the theory of total mobilization was aimed at resolving the contradictions of modernism and the need to construct the total social fabric of life . As such, the community was declared a working community. The authors also developed a typology of the masses. During the processing of military experience E. Junger allocated antropotyp warrior radykalized and mythologized by the author, who by fire and sword was intended to clear the way for a new social world. Fusion warrior with technology aiming at the formation of the next type, which has incorporated features such as warrior worker as a representant of a new era. If the sense of modernism technique was instrumental character, E. Junger lifted her to the organic fusion of man, creating a social image tehnolyudyny and totalitarian community that would meet the technological relationship to the person by the authorities. Worker, by E. Jnger, claiming the global spread of its domination goes beyond modernism characteristic classes, states, nationstate boundaries. Individuals are too fragile to cope with the devastating process of changing the old with new values. The person must give the totality of the workflow. Human Dignity is a new era of substitutability and functionality. This need resulted in the characterization reflection of social atomism and fragmentation as a consequence of radical modernization. The ideal of working age in the image E. Junger is typical of a lack of self filling, the cause of which is the negation of these ideals modernist ideals.
Анотація. Мета дослідження – представити наукові оцінки й міркування дослідників на такі питання, як спільне і відмінне між українським радикальним націоналізмом та націоналістичними рухами в країнах Європи міжвоєнної доби, типологізація ОУН, персоніфікувати науковий доробок українських та зарубіжних учених, передбачити перспективні напрями дослідження проблеми. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об'єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з'ясовано якісну повноту історичної інформації історіографічних джерел, виокремлено персональний внесок учених у вивчення особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст. Висновки. Українські та зарубіжні дослідники по-різному підійшли до розкриття особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст., що пояснюється передовсім їхніми світоглядними позиціями, а також вибором методів і прийомів дослідження. Можна виділити щонайменше три концепції, суть яких зводиться до того, що український націоналізм: а) становив ідеологію недержавної, поневоленої нації, тому передовсім був рухом національно-визвольним; б) являв собою український фашизм; в) був інтегральним націоналізмом недержавної нації. Перша концепція, яка стала плодом інтелектуальної праці дослідників української діаспори, в академічному полі незалежної України посідає провідні позиції, а в зарубіжній історіографії домінує остання. Перспективним напрямом дослідження є зіставлення українського націоналізму з сербським рухом «Млада Босна», польською націонал-демократією та її відгалуженнями, Внутрішньомакедонською революційною організацією тощо. Ідеологічні й політичні основи діяльності ОУН і надалі залишатимуться предметом полеміки в українському та зарубіжному наукових середовищах. ; Summary. The purpose of this study is to present scientific assessments and opinions of researchers on such issues as common and different between Ukrainian radical nationalism and nationalist movements in the countries of Europe during the interwar period, typology of the OUN, personify the scientific contribution of Ukrainian and foreign scientists, foresee perspective directions of research of the problem. Research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, and objectivity. In solving specific problems, methods of historiographical analysis and synthesis were applied. The scientific novelty is that the author finds out qualitative completeness of the historical information of the historiographic sources and shows the personal contribution of scientists to the study of the features of Ukrainian nationalism of the interwar period of the twentieth century. Conclusions. Ukrainian and foreign researchers approached differently the features of Ukrainian nationalism of the twentieth-century interwar era, which is explained, first of all, by their worldviews, as well as the choice of methods of research. At least three concepts can be distinguished, the essence of which boils down to Ukrainian nationalism: a) constituted the ideology of a non-state, enslaved nation, so it was primarily a national liberation movement; b) represented Ukrainian fascism; c) was an integral nationalism of a non-state nation. The creators of the first concept were representatives of the Ukrainian diaspora, which reached its peak in the conditions of independence of Ukraine. The concept of «Ukrainian fascism» dominated the period of the Stalinist totalitarian regime, in the 1960s and 1980s it gave way to the concept of «Ukrainian bourgeois nationalism», and in modern times it was revived in the writings of supporters of the leftist idea. The theory «Ukrainian nationalism is one of the forms of integral nationalism» originates from the works of J. Armstrong, I. Lysyak-Rudnitsky, O. Motyl and others. Today it has become widespread in studies of Ukrainian historians who demonstrate apoliticalism in the coverage of the problem – of Y. Hrytsak, G. Kasyanov, O. Zaitsev, K. Bondarenko and others. In the academic field of independent Ukraine, the first concept holds the leading positions, while in the contemporary foreign historiography the latter is dominant. However, this problem cannot be considered exhausted. In particular, it is promising to compare Ukrainian nationalism with the Serb movement «Young Bosnia», Polish national democracy and its branches, the Inner Macedonian Revolutionary Organization and so on. We expect that the ideological and political foundations of the OUN will continue to be the subject of controversy not only in Ukrainian but also in foreign scientifics environment.
