Suchergebnisse

The article examines the intra-American processes under the influence of which the B. Obama administration's global policy course was formed and implemented. It is claimed that the passive global policy of the United States in 2009-2017 was formed in unfavorable for the adoption and implementation of ambitious foreign policy decisions conditions. Firstly, the psychological fatigue of American society from the «endless wars» of the previous administration of George W. Bush. Secondly, the negative effects of neoliberal economic globalization on the masses and industry of America. Thirdly, the impact of the global economic crisis of 2008 on the country. Solving the latter was the main task ofthedemocratic administration in Washington, and the fight against this crisis determined the logic ofB.Obama's domestic and foreign behavior during the many years of his presidency, including identifying ways for America to address global environmental issues, its actions in intergovernmental organizations, responding to international social, including political crises. It is emphasized that due to the material and human losses caused by the wars in Iraq and Afghanistan, the global economic crisis in the United States by the end of 2008 lost much of its potential «smart» power in the global arena– both military power and economic potential, the country was forced radically to limit the use of the military component of their «hard» force, instead, intensify the use of such components as sanctions, the role in the functioning of international regimes, until the potential ofWashington's force is restored. Along with the diminishing role of America's «hard» power in the global arena, the importance of its «soft» power (bilateral and multilateral diplomacy, external attractiveness) has increased. The use of Washington's material incentives to influence other capitals and non-state actors in the global arena has also been limited by the need to use them to overcome the effects oftheeconomic crisis in America. ; У статті розглянуто внутрішньо-американські процеси, під впливом яких формувався і реалізувався курс глобальної політики адміністрації Б.Обами. Стверджується, що пасивна глобальна політика США у2009-2017рр. формувалась вумовах, несприятливих для прийняття і реалізації амбітних зовнішньополітичних рішень. По-перше, психологічної втоми американського суспільства від«нескінченних воєн» попередньої адміністрації– Дж.Буша-мол. По-друге– негативних ефектів неоліберальної економічної глобалізації для мас і промисловості Америки. По-третє– впливу нацю країну глобальної економічної кризи 2008р. Вирішення останньої було головним завданням демократичної адміністрації уВашингтоні, а боротьба зцією кризою зумовлювала логіку поведінки Б.Обами навнутрішній і зовнішній арені протягом багатьох років його президентства, зокрема при визначенні способів вирішення Америкою глобальних проблем довкілля, її діях вміжурядових організаціях, реагуванні наміжнародні соціальні, вт.ч. політичні кризи. Підкреслюється, що внаслідок матеріальних і людських втрат, спричинених війнами вІраку та Афганістані, глобальною економічною кризою, США вже докінця 2008р. втратили значну частину свого потенціалу «розумної» сили наглобальній арені– як воєнної могутності, так і економічного потенціалу, змушені були радикально обмежити використання воєнної складової їх «жорсткої» сили, натомість, активізувати використання такої її компоненти, як санкційний інструментарій, роль уфункціонуванні міжнародних режимів, доти доки потенціал сили Вашингтона небуде відновлено. Поряд іззменшенням ролі «жорсткої» сили Америки наглобальній арені зросло значення її «м'якої» сили (дво- і багатосторонньої дипломатії, зовнішьої привабливості). Використання матеріальних стимулів впливу Вашингтона наінші столиці та нанедержавних акторів наглобальній арені також було обмежено зогляду напотребу їх використання для подолання наслідків економічної кризи всередині Америки.

The article examines the intra-American processes under the influence of which the B. Obama administration's global policy course was formed and implemented. It is claimed that the passive global policy of the United States in 2009-2017 was formed in unfavorable for the adoption and implementation of ambitious foreign policy decisions conditions. Firstly, the psychological fatigue of American society from the «endless wars» of the previous administration of George W. Bush. Secondly, the negative effects of neoliberal economic globalization on the masses and industry of America. Thirdly, the impact of the global economic crisis of 2008 on the country. Solving the latter was the main task ofthedemocratic administration in Washington, and the fight against this crisis determined the logic ofB.Obama's domestic and foreign behavior during the many years of his presidency, including identifying ways for America to address global environmental issues, its actions in intergovernmental organizations, responding to international social, including political crises. It is emphasized that due to the material and human losses caused by the wars in Iraq and Afghanistan, the global economic crisis in the United States by the end of 2008 lost much of its potential «smart» power in the global arena– both military power and economic potential, the country was forced radically to limit the use of the military component of their «hard» force, instead, intensify the use of such components as sanctions, the role in the functioning of international regimes, until the potential ofWashington's force is restored. Along with the diminishing role of America's «hard» power in the global arena, the importance of its «soft» power (bilateral and multilateral diplomacy, external attractiveness) has increased. The use of Washington's material incentives to influence other capitals and non-state actors in the global arena has also been limited by the need to use them to overcome the effects oftheeconomic crisis in America. ; У статті розглянуто внутрішньо-американські процеси, під впливом яких формувався і реалізувався курс глобальної політики адміністрації Б.Обами. Стверджується, що пасивна глобальна політика США у2009-2017рр. формувалась вумовах, несприятливих для прийняття і реалізації амбітних зовнішньополітичних рішень. По-перше, психологічної втоми американського суспільства від«нескінченних воєн» попередньої адміністрації– Дж.Буша-мол. По-друге– негативних ефектів неоліберальної економічної глобалізації для мас і промисловості Америки. По-третє– впливу нацю країну глобальної економічної кризи 2008р. Вирішення останньої було головним завданням демократичної адміністрації уВашингтоні, а боротьба зцією кризою зумовлювала логіку поведінки Б.Обами навнутрішній і зовнішній арені протягом багатьох років його президентства, зокрема при визначенні способів вирішення Америкою глобальних проблем довкілля, її діях вміжурядових організаціях, реагуванні наміжнародні соціальні, вт.ч. політичні кризи. Підкреслюється, що внаслідок матеріальних і людських втрат, спричинених війнами вІраку та Афганістані, глобальною економічною кризою, США вже докінця 2008р. втратили значну частину свого потенціалу «розумної» сили наглобальній арені– як воєнної могутності, так і економічного потенціалу, змушені були радикально обмежити використання воєнної складової їх «жорсткої» сили, натомість, активізувати використання такої її компоненти, як санкційний інструментарій, роль уфункціонуванні міжнародних режимів, доти доки потенціал сили Вашингтона небуде відновлено. Поряд іззменшенням ролі «жорсткої» сили Америки наглобальній арені зросло значення її «м'якої» сили (дво- і багатосторонньої дипломатії, зовнішьої привабливості). Використання матеріальних стимулів впливу Вашингтона наінші столиці та нанедержавних акторів наглобальній арені також було обмежено зогляду напотребу їх використання для подолання наслідків економічної кризи всередині Америки.

Relevance of the topic researched. The system of the world economy is heterogeneous, represented by countries of different levels of institutional and economic development, and therefore, its functioning leads to significant imbalances – deficits and surpluses in balance of payments. The presence and constant reproducibility of global imbalances characterizes the world economy as a system of redistribution of economic resources and incomes in favor of a narrow range of countries with developed markets. The purpose of this research. The research is devoted to the analysis of the nature and macroeconomic consequences of global imbalances, understanding the potential of the government's regulatory policy to minimize external and internal economic imbalances of the country. Methodology. The study is based on the philosophical and theoretical heritage of the classical school of economics and macroeconomic concepts of modern neoliberalism. Analytical tools are presented by theoretical models and statistical data. Results. The paper argues that the imbalance of the modern world economy and the problems of macroeconomic regulation are rooted in dynamic globalization and the resulting change in the position of countries in world markets, as well as in the established division of national economies as open systems into large and small economies. The analysis focuses on the structural problems of national economies: the imbalance between gross domestic disposable income and aggregate domestic expenditures, between national savings and gross domestic investment, and the financial problems of the state itself. Attention is paid to the peculiarities of the functioning of the global financial market and its role in strengthening imbalances. Conclusions. Reasonable conclusions that the participation in global markets of countries with developed domestic markets and weak countries with quasi–markets has the following consequences: 1) almost synchronous coexistence of significant trade deficits in some countries and significant ...

The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.

The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community. ; The development of civilization is associated with numerous and complex addictions to produced technique which is destined to fulfill the needs in all fields of everyday life. Such activities may cause a lot of risks at both local and regional level. Globalization is a very wide and complex process, which affects allspheres of life: economic, social, political, etc. Simplifying, it can be considered that globalization is a higher and advanced level of the process of internationalization of economic activity. Undoubtedly, globalization has a great positive or negative impact on the life of every community.

Fiscal policy in the context of global crisis has been analyzed in the article. With the appearance of global crisis processes, threats and macroeconomic imbalances arise, which inevitably lead to a decline in production, shortages of financial resources and a slowdown in economic development in general. Only an effective fiscal policy can ensure the formation of the state budget and the optimal use of expenditures for long-term economic growth and improving welfare of population. Relevance of the article is justified by the fact that fiscal policy in Ukraine today requires new approaches that would be based on the experience of foreign countries and would take into account peculiarities of the domestic economy. The purpose of the study is to analyze current trends in the implementation of fiscal policy in Ukraine, to identify ways and directions aimed at creating effective fiscal mechanisms focused on European norms and standards. The authors analyze dynamics of budget indicators for the period of 2015-2020 on the basis of statistical data. The analysis allows us to conclude that in this period there is a tendency to exceed the volume of state budget expenditures over revenues, which leads to a threatening increase in budget deficit and public debt. Considerable attention is paid to the study of foreign experience. Based on the analysis, it was found that to solve the problem, governments pursue fiscal policies aimed at reducing budget expenditures and increasing the tax burden on the economy. The analysis allows us to conclude that coordination of fiscal mechanisms needs to be improved and strengthened in order to reduce the gap between expenditure and revenue budgets, counter the threats of the global crisis and achieve common goals. The economic strategy of state should be aimed at improving capacity of existing and finding new fiscal mechanisms using world experience. ; У статті здійснено аналіз фіскальної політики за умов розгортання глобальних кризових явищ. Лише ефективна фіскальна політика здатна забезпечити формування державного бюджету та оптимальне використання видатків для довгострокового економічного зростання та покращення добробуту населення. Актуальність статті обґрунтовується тим, що фіскальна політика в Україні на сьогоднішній день потребує нових підходів, які спирались би на досвід зарубіжних країн та враховували б особливості стану вітчизняної економіки. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку бюджетних показників за період 2015-2020 рр. Виявлено, що економічна стратегія держави має бути спрямована на удосконалення дієздатності існуючих та пошук нових фіскальних механізмів з використанням світового досвіду

Fiscal policy in the context of global crisis has been analyzed in the article. With the appearance of global crisis processes, threats and macroeconomic imbalances arise, which inevitably lead to a decline in production, shortages of financial resources and a slowdown in economic development in general. Only an effective fiscal policy can ensure the formation of the state budget and the optimal use of expenditures for long-term economic growth and improving welfare of population. Relevance of the article is justified by the fact that fiscal policy in Ukraine today requires new approaches that would be based on the experience of foreign countries and would take into account peculiarities of the domestic economy. The purpose of the study is to analyze current trends in the implementation of fiscal policy in Ukraine, to identify ways and directions aimed at creating effective fiscal mechanisms focused on European norms and standards. The authors analyze dynamics of budget indicators for the period of 2015-2020 on the basis of statistical data. The analysis allows us to conclude that in this period there is a tendency to exceed the volume of state budget expenditures over revenues, which leads to a threatening increase in budget deficit and public debt. Considerable attention is paid to the study of foreign experience. Based on the analysis, it was found that to solve the problem, governments pursue fiscal policies aimed at reducing budget expenditures and increasing the tax burden on the economy. The analysis allows us to conclude that coordination of fiscal mechanisms needs to be improved and strengthened in order to reduce the gap between expenditure and revenue budgets, counter the threats of the global crisis and achieve common goals. The economic strategy of state should be aimed at improving capacity of existing and finding new fiscal mechanisms using world experience. ; У статті здійснено аналіз фіскальної політики за умов розгортання глобальних кризових явищ. Лише ефективна фіскальна політика здатна забезпечити формування державного бюджету та оптимальне використання видатків для довгострокового економічного зростання та покращення добробуту населення. Актуальність статті обґрунтовується тим, що фіскальна політика в Україні на сьогоднішній день потребує нових підходів, які спирались би на досвід зарубіжних країн та враховували б особливості стану вітчизняної економіки. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку бюджетних показників за період 2015-2020 рр. Виявлено, що економічна стратегія держави має бути спрямована на удосконалення дієздатності існуючих та пошук нових фіскальних механізмів з використанням світового досвіду

The aim of the work is highlighting of strategies and definition of tools to ensure innovation development of Ukrainian economy under the influence of globalization processes in terms of public finances limitation. Defining priority targets of innovative investment policy of Ukraine, we should bind them to the medium-term and long-term economic growth by enrolling them in the balance of global political economy forces and predicted evolution of world economic development. It is determined that in terms of public finance limitation the creation of material and financial incentives of entrepreneurship development in the innovation sphere is effective. However, the most important factor in the growth of innovation product output is increasing of technological progress level, with the support of national science and international cooperation in the field of modern technologies. To increase the competitiveness of innovative products in the global market we should attract cheaper financial resources for its creation and production. Implementation of existing innovative potential is caused by the expansion of aggregate demand by means of fiscal policy and instruments of foreign economic strategy, focused on expanding of the international market segments of innovative products.

Formation of the global architecture of power relations rise to new procedural aspects policy-making areas, especially in its key terms – terms of decision-making. The paper presents an analysis of trends that determines the dynamics of global political processes. Defined determinants making political decisions in global models of governance. ; Формирование глобальной архитектуры отношений власти обусловливает возникновение новых процедурных аспектов политико-творческой сферы, в первую очередь в ее ключевом измерении – процессе принятия управленческих решений. Анализируются тенденции, обуславливающие динамику глобальных политических процессов. Определены детерминанты создания политических решений в глобальных моделях управления. ; Формування глобальної архітектури владних відносин обумовлює виникнення нових процедурних аспектів політико-творчої сфери, у першу чергу в її ключовому вимірі – процесі прийняття управлінських рішень. Аналізуються тенденції, які визначають динаміку глобальних політичних процесів. Визначено детермінанти творення політичних рішень у глобальних моделях управління.

Urgency of the research. Government regulation of the economy is essential for sustainable development of the national economy as it's the cause of developing a structural policy strategy. Target setting. The main goals of government structural policy are the rapid transition from the crisis to economic growth and increasing global competitiveness. Actual scientific researches and issues analysis. Structural and economic development issues have been addressed in their research by such scholars as Vdovenko N., Nakonechna K., Heiets V., Shynkaruk L., Artomova T., Lebedieva O., Popadynets N., Shtefan S., Thoben K., Wiesner S., Wuest T., Liao Y., Deschamps F., Loures E., Ramos L., Higginbotham B., Barbaroux P., Sassen S., Lineberger R., Crawford I. Uninvestigated parts of general matters defining. The theories of structural policy necessitate their study to develop effective policy measures in strategic sectors of the national economy. The research objective. The purpose of the article is to substantiate ways of ensuring qualitative changes in the mechanism of government regulation of the development of strategic branches of the national economy. The statement of basic materials. The main directions of the structural policy are considered in the article. The main models of active and passive structural policy are identified. The basic principles of formation of industrial development strategy and structural changes of strategic branches of economy are established. The basic framework of the implementation of the structural policy in space industry is outlined. Conclusions. It has been found that many countries of the world created new industrial development strategies. It is determined that the goals of the new direction of government regulation of strategic industries are not only to accelerate and promote the economic development of these industries, but also to create jobs, fight poverty, participate in the technological revolution and global value chains. ; Актуальність теми дослідження. Державне регулювання економіки має важливе значення для сталого розвитку національного господарства, зумовлює важливість розроблення стратегії структурної політики. Постановка проблеми. Основними цілями структурної політики є швидкий перехід від кризового стану економіки до економічного зростання й підвищення конкурентоспроможності держави на світовому рівні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями структурної політики та стратегій економічного розвитку займалися такі науковці як Вдовенко Н. М., Наконечна К. В., Геєць В. М., Шинкарук Л. В., Артьомова Т.І., Лебедєва О. А., Попадинець Н. М., Штефан С. І., Тобен К., Візнер С., Вуест Т., Ліао Й., Дезчампс Ф., Лурес Е., Рамос Л., Хігінботам Б., Барбаре П., Сассен С., Линбергер Р., Кроуфорд І. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проведений аналіз наукових підходів до структурної політики держави зумовлює необхідність дослідження застосування цих теорій до вироблення ефективних заходів політики у стратегічних галузях національної економіки. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування шляхів забезпечення якісних змін у механізмі державного регулювання розвитку стратегічних галузей національної економіки. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто основні напрями структурної політики. Визначено основні механізми активної та пасивної структурної політики. Встановлено основні засади формування стратегії промислового розвитку та структурних зрушень стратегічних галузей економіки. Окреслено основний механізм реалізації структурної політики в космічній галузі. Висновки. Встановлено, що багато країн світу розробили та розпочали імплементацію нових стратегій промислового розвитку. Визначено, що цілями нового напряму державного регулювання стратегічних галузей є не лише прискорення та сприяння економічному розвитку цих галузей, але й створення нових робочих місць, боротьба з бідністю, участь у технологічній революції та глобальних ланцюгах створення вартості.

Urgency of the research. Government regulation of the economy is essential for sustainable development of the national economy as it's the cause of developing a structural policy strategy. Target setting. The main goals of government structural policy are the rapid transition from the crisis to economic growth and increasing global competitiveness. Actual scientific researches and issues analysis. Structural and economic development issues have been addressed in their research by such scholars as Vdovenko N., Nakonechna K., Heiets V., Shynkaruk L., Artomova T., Lebedieva O., Popadynets N., Shtefan S., Thoben K., Wiesner S., Wuest T., Liao Y., Deschamps F., Loures E., Ramos L., Higginbotham B., Barbaroux P., Sassen S., Lineberger R., Crawford I. Uninvestigated parts of general matters defining. The theories of structural policy necessitate their study to develop effective policy measures in strategic sectors of the national economy. The research objective. The purpose of the article is to substantiate ways of ensuring qualitative changes in the mechanism of government regulation of the development of strategic branches of the national economy. The statement of basic materials. The main directions of the structural policy are considered in the article. The main models of active and passive structural policy are identified. The basic principles of formation of industrial development strategy and structural changes of strategic branches of economy are established. The basic framework of the implementation of the structural policy in space industry is outlined. Conclusions. It has been found that many countries of the world created new industrial development strategies. It is determined that the goals of the new direction of government regulation of strategic industries are not only to accelerate and promote the economic development of these industries, but also to create jobs, fight poverty, participate in the technological revolution and global value chains. ; Актуальність теми дослідження. Державне регулювання економіки має важливе значення для сталого розвитку національного господарства, зумовлює важливість розроблення стратегії структурної політики. Постановка проблеми. Основними цілями структурної політики є швидкий перехід від кризового стану економіки до економічного зростання й підвищення конкурентоспроможності держави на світовому рівні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями структурної політики та стратегій економічного розвитку займалися такі науковці як Вдовенко Н. М., Наконечна К. В., Геєць В. М., Шинкарук Л. В., Артьомова Т.І., Лебедєва О. А., Попадинець Н. М., Штефан С. І., Тобен К., Візнер С., Вуест Т., Ліао Й., Дезчампс Ф., Лурес Е., Рамос Л., Хігінботам Б., Барбаре П., Сассен С., Линбергер Р., Кроуфорд І. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проведений аналіз наукових підходів до структурної політики держави зумовлює необхідність дослідження застосування цих теорій до вироблення ефективних заходів політики у стратегічних галузях національної економіки. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування шляхів забезпечення якісних змін у механізмі державного регулювання розвитку стратегічних галузей національної економіки. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто основні напрями структурної політики. Визначено основні механізми активної та пасивної структурної політики. Встановлено основні засади формування стратегії промислового розвитку та структурних зрушень стратегічних галузей економіки. Окреслено основний механізм реалізації структурної політики в космічній галузі. Висновки. Встановлено, що багато країн світу розробили та розпочали імплементацію нових стратегій промислового розвитку. Визначено, що цілями нового напряму державного регулювання стратегічних галузей є не лише прискорення та сприяння економічному розвитку цих галузей, але й створення нових робочих місць, боротьба з бідністю, участь у технологічній революції та глобальних ланцюгах створення вартості.

У статті досліджено сучасні методи комунікації, учені пропонують свої методи та нестандартні форми примноження людських ресурсів та наявного потенціалу націй. Група дослідників пропонують своє бачення процесів творення позитивного іміджу лідера і держави у взаємодії зі ЗМІ. Викладено висновки науково-практичної колаборації іміджмейкера-практика В. В. Чекалюк та психолога-філософа А. О. Ільянової, обґрунтовано взаємозв'язок, вплив державного іміджу, тиражованого у ЗМІ, на свідомість громадянина, підвищення патріотизму і формування подальшого іміджу України за кордоном і в самій країні. На основі опрацьованих матеріалів та науково-практичних експериментів, представлено концепцію підсилення бренда України. Запропоновано стратегію позиціонування предмета (об'єкта) іміджу, покрокову програму, що репрезентуватиме нашу державу в світі, конкретні рекомендації щодо участі України у світових рейтингових системах оцінювання державних брендів для успішного просування на міжнародній арені як інвестиційно та туристично привабливої країни. Запропоновано ввести в обіг й використовувати термін «медіаплацебо». Зміст дослідження відображає суть проблематики творення позитивного іміджу України у ЗМІ, підсилення політичної ваги країни, налагодження дипломатичних зв'язків. ; The article researches processes to create a positi ve image of a leader and a state in collaboration with mass media, substantiates the connection, the influence of the public image of the state, as portrayed in mass media, on the conscience of the citizen, strengthening the conscientiousness of citizens, fostering of patriotic feelings in them, further formation of the public image of Ukraine both domestically and abroad. This thesis researches the potential of the methods and resources currently available for creation of the brand, identifies current and future requirements to mass media and work of image-makers on creation of the positive image of Ukraine in mentality of citizens and with international audience. It identifies specific national, regional and mental features of the influence on the formation of the public image of a leader, the perception of the imagemaking tools by different social strata. It complements the existing set of tools for the interaction (collaboration) with the media, the establishment of partnerships. It substantiates new approaches to imagemaking, ways of presenting materials in mass media, relations between the government, mass media and the public. Use patience for advantage. People with emotional intelligence have the learned capacity to process a situation about to go south, get perspective, listen to someone they disagree with without judgment, and hold back from reacting head on. In practicing the virtue of patience, it may mean making the decision to sit on your decision. By thinking it over things with a rational and level-headed mind, you'll eventually arrive at another – state-fundamental, public image. The author's definition implies every citizen's personal interest in thriving of a state, successful commercially and otherwise. It offers a strategy for positioning the object of the image, a step-by-step program that represents our nation in the world, specific recommendations as to Ukraine's participation in global state brand-rating systems to promote it internationally as an investment and touristic attraction. It defines the requirements for the work of image-makers, PR specialists who are to work on the creation and multiplication of the positive public image in mass media, professional techniques and tools to imprint the said image in the info-space. The content of this research for dissertation depicts the essence of the problem of creation of positive public politics image of Ukraine, leader in mass media. by responding, rather than reacting, emotionally-intelligent people step back, create space to consider the situation from all angles, and decide the best approach to handle things. They use their patience for advantage, with emotional intelligence have the learned capacity to process a situation about to go south, get perspective, listen to someone they disagree with without judgment, and hold back from reacting head on. In practicing the virtue of patience, it may mean making the decision to sit on your decision. By thinking it over things with a rational and level-headed mind, you'll eventually arrive at another, more sane conclusion [8].

The main object of the article is to identify the global environmental priorities of the development of society on the partnership basis, also taking into account certain international directions of leveling of environmental threats as well as global warming. The research is based on theoretical substantiation and practical introduction of a systematic approach in implementing the environmental policy of states on the terms of partnership. We determined the core characteristics of global ecological priorities of the society development, global ecological policy, principles of international agreements under the UN Framework Convention on Climate Change, and global goals of sustainable development. We defined the characteristics of a partnership for carrying out ecological policy with the goal of leveling global threats. We determined the possibilities of realizing the systemic approach in the development of society in view of global environmental priorities, ratified international agreements, and global goals of sustainable development. In accordance with the global goals of sustainable development, we generalized the principle courses for implementing environmental measures at different standards. It has been determined that the systematic actions in the implementation of ratified commitments by various state governments require significant changes to internal environmental policy, incentives for all participants to implement the predetermined measures, state incentive policy, and the dissemination of environmental knowledge. We determined that the global environmental priorities of the society development are closely linked with the possibility of introducing an action strategy for reforming to a rational model of consumption and production, which would involve all countries all over the world, considering the development and potential of the states, the progress toward rational development and efficient use of natural resources, and rational use of chemical products and other wastes throughout their life cycle in accordance with internationally agreed principles. All measures must be implemented on the basis of partnership. ; Основним завданням дослідження є виявлення глобальних екологічних пріоритетів розвитку суспільства за умови партнерства на основі визначених міжнародних напрямів нівелювання екологічних загроз, глобального потепління. Дослідження ґрунтується на теоретичному обґрунтуванні й практичному запровадженні системного підходу у реалізації екологічної політики держав на умовах партнерства. Обгрунтовано сутність й особливості глобальних екологічних пріоритетів розвитку суспільства, глобальної екологічної політики, засади міжнародних угод у межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, глобальних цілей сталого розвитку. Визначено особливості партнерства в екологічній політиці з метою нівелювання глобальних загроз. Визначено можливості реалізації системного підходу у розвитку суспільства з огляду на глобальні екологічні пріоритети, ратифіковані міжнародні угоди, глобальні цілі сталого розвитку. Узагальнено основні напрями екологічних заходів різних рівнів відповідно до Глобальних Цілей сталого розвитку. Визначено, що системність дій у реалізації ратифікованих зобов'язань Урядами держав вимагає суттєвих змін у підходах внутрішньої екологічної політики, мотивації усіх учасників до реалізації передбачених заходів, державної мотиваційної політики, поширення екологічних знань. Визначено, що глобальні екологічні пріоритети розвитку суспільства мають тісний зв'язок із можливістю запровадження стратегії дій з переходу до раціональних моделей споживання і виробництва за участі усіх держав світу, розвитку й потенціалу держав, раціонального освоєння й ефективного використання усіх видів природних ресурсів, раціонального використання хімічних речовин, відходів упродовж усього життєвого циклу відповідно до затверджених міжнародних принципів. Усі заходи відбуваються за умови партнерства, повноти й масштабів передбачених екологічних заходів у межах норм міжнародного права й ратифікованих екологічних угод.

Subject of the study – the state regulation mechanism of the Ukrainian regions development that corresponds to global transformations trends requirements. The purpose of the study is to formulate methodological framework, which will contribute to the implementation of European standards in the practice of planning and strategic management of the Ukrainian regions development. Methodology of the study are the standards of the «Classification of Territorial Units for Statistics, (NUTS)», which are proposed to be implemented in accordance with the realities of the Ukrainian national economy. The main result of the study is an appropriate mechanism for the state regulation mechanism of the Ukrainian regions development that corresponds to global transformations trends, a key element of which is the European geostandard (NUTS). Keywords: development, region, European Classification of Territorial Units for Statistics (NUTS), regional policy, strategy, regional development strategy. The article is devoted to the development of conceptual foundations needed for the formation of a mechanism to be used for state regulation of the Ukrainian regions development, which has to be consistent with the trends of global transformations. It is proved that in Ukraine does not exist now the system of effective regionalization of the country's territory that would meet European standards of territorial distribution and statistical accounting. As a result, the current administrative and territorial division does not take into account the features of territories, as well as the newly created territorial communities, etc., and does not coordinate their functioning with the strategic development goals of the country as a whole. This impedes the successful integration of Ukraine into the world economic space, the implementation of the strategic vision of sustainable social and economic growth vector into regional development planning practice, which would allow the systemic transformation process with the rational use of available ...

This article discusses the strategy for the development of the concept of "Global Britain", its key elements, existing and possible challenges and opportunities for implementation in the modern system of interaction with the European Union, America and the rest of the world. A separate role is assigned to determine the possible role (including global) in the formation of a new balance of power and the coronavirus pandemic. The following methods and approaches were used in the research process: system approach, which considers the phenomenon as an integral element; methods of induction and deduction, dialectical method of research and problem-historical approach. The author concludes that the vision of the United Kingdom as a global state is ambiguous due to the uncertain image of the state in the international arena and due to complicated domestic processes that hinder the implementation of effective foreign policy. ; У цій статті розглянуто стратегію розвитку концепції «Глобальна Британія», її ключові елементи, наявні та можливі виклики і можливості реалізації в рамках сучасної системи взаємодій з Європейським союзом, Америкою та рештою світу після наслідків та офіційного виходу Сполученого Королівства з ЄС. Окрема роль виділена на визначення можливої ролі (в т. ч. глобальної) в рамках формування нового балансу сил і пандемії коронавірусу. В процесі дослідження було використано наступні методи та підходи: системний підхід, який розглядає явище в якості цілісної елементу; методи індукції та дедукції, діалектичний метод дослідження та проблемно-історичний підхід. Авторкою зроблено висновок про неоднозначність бачення Сполученого Королівства у ролі глобальної держави внаслідок невизначеного іміджу держави на міжнародній арені та внаслідок ускладнених внутрішніх процесів, які гальмують проведення ефективної зовнішньої політики.