Suchergebnisse

The growing popularity of comics in Ukraine and worldwide increases scientific attention to this type of information product. The article is devoted to generalising the leading tendencies in the Comics Study and researching comics in modern humanities. Based on the study devoted to comics professional publications, profile resources of world comics research centres and the current state of understanding the phenomenon of comics magazines and Internet resources, application of review-analytical, historical-chronological, dialectical, socio-communication, and content analysis methods has been detected that the syncretic nature of comics made them a research subject in various sciences and programme subject areas: literary studies, linguistics, cultural study, art history, history, political science, and others. Leading research centres of Comics Study are the International Comic Art Forum, the British Consortium of Comic Researchers, the Comics Research Hub of the University of the Arts, the Canadian Society for the Study of Comics, the Society for Comics Researchers (USA). The educational direction of Comics Studies has been represented by bachelor's, master's, and doctoral (doctor of philosophy) educational programs in higher education institutions of different countries: the University of Florida, University of Toronto, University of California Santa Cruz, University of Portland, West University, University Dundee, Teesside University, Lancaster University (UK), Kyoto Seika University (Japan). The growth of scientific knowledge in Comics Study, on the one hand, and on the other hand - the predominance of interdisciplinary approach in the studies necessitated the establishment of special scientific journals dedicated to comics, such as the Journal of Graphic Novels and Comics, Studies in Comics, European Comic Art. In Ukraine, the study of comics at the dissertation level took place in the dimension of pedagogy and philology. However, some scientific research on comics is available in journalism, press studies, ...

The growing popularity of comics in Ukraine and worldwide increases scientific attention to this type of information product. The article is devoted to generalising the leading tendencies in the Comics Study and researching comics in modern humanities. Based on the study devoted to comics professional publications, profile resources of world comics research centres and the current state of understanding the phenomenon of comics magazines and Internet resources, application of review-analytical, historical-chronological, dialectical, socio-communication, and content analysis methods has been detected that the syncretic nature of comics made them a research subject in various sciences and programme subject areas: literary studies, linguistics, cultural study, art history, history, political science, and others. Leading research centres of Comics Study are the International Comic Art Forum, the British Consortium of Comic Researchers, the Comics Research Hub of the University of the Arts, the Canadian Society for the Study of Comics, the Society for Comics Researchers (USA). The educational direction of Comics Studies has been represented by bachelor's, master's, and doctoral (doctor of philosophy) educational programs in higher education institutions of different countries: the University of Florida, University of Toronto, University of California Santa Cruz, University of Portland, West University, University Dundee, Teesside University, Lancaster University (UK), Kyoto Seika University (Japan). The growth of scientific knowledge in Comics Study, on the one hand, and on the other hand - the predominance of interdisciplinary approach in the studies necessitated the establishment of special scientific journals dedicated to comics, such as the Journal of Graphic Novels and Comics, Studies in Comics, European Comic Art. In Ukraine, the study of comics at the dissertation level took place in the dimension of pedagogy and philology. However, some scientific research on comics is available in journalism, press studies, publishing, political science, literature, journalism, and social communications. It has been found that as a multifunctional and unique information product and object of library activity, comics have not yet become the subject of study for bibliologists and librarians. The prospects of separating the corresponding research direction in bibliology and library science are substantiated. ; Тенденція до зростання популярності коміксів в Україні і світі посилює наукову увагу до цього виду інформаційних продуктів. Стаття узагальнює провідні тенденції у вивченні коміксу в сучасній гуманітаристиці. На підставі вивчення присвячених коміксу фахових публікацій, профільних ресурсів світових центрів досліджень коміксів та присвячених висвітленню актуального стану осмислення явища коміксу журналів та інтернет-ресурсів, застосування оглядово-аналітичного, історико-хронологічного, діалектичного, соціокомунікаційного методів та методу аналізу контенту було виявлено, що синкретична природа коміксу обумовила його дослідження в рамках різних наук і спеціальностей: літературознавства, мовознавства, культурології, мистецтвознавства, історії, політології та ін. Провідними дослідницькими центрами з вивчення коміксів є Міжнародний форум мистецтва коміксів, Британський консорціум дослідників коміксів, Хаб досліджень коміксу Лондонського університету мистецтв, Канадське товариство з вивчення коміксів, Товариство дослідників коміксів (США). Освітній напрям Comics Studies виразно представлений бакалаврськими, магістерськими і докторськими (доктор філософії) освітніми програмами в закладах вищої освіти різних країн: Університеті Флоріди, Університеті Торонто, Університеті Каліфорнії Санта-Крус, Університеті Портленда, Університеті Західної Свободи (Західна Вірджинія, США), Університеті Данді, Університеті Тісайд, Університеті Ланкастера (Великобританія), Університеті Кіото Сейка (Японія). Зростання обсягу наукових знань у царині дослідження коміксів, з одного боку, а з іншого – переважання міждисциплінарного підходу в його вивченні, обумовили потребу заснування спеціальних присвячених коміксам наукових журналів, таких як Journal of Graphic Novels and Comics («Журнал графічних романів і коміксів»), Studies in Comics («Вивчення коміксів»), European Comic Art («Європейське мистецтво коміксів»). В Україні дослідження коміксів на дисертаційному рівні відбувалось у вимірі педагогіки і філології, хоча присвячені коміксам окремі наукові розвідки наявні, також, у рамках журналістики, пресознавства і видавничої справи, політології, літературознавства, журналістики і соціальних комунікацій. Виявлено, що, будучи багатофункціональним і унікальним інформаційним продуктом та об'єктом бібліотечної діяльності, комікс досі не став предметом вивчення для книгознавців і бібліотекознавців. Обґрунтовано перспективність виокремлення в царині книгознавства і бібліотекознавства відповідного дослідницького напряму.

History as a Magistra Vitae encompasses a lot of mutually complementing research and teaching subjects. It should be taught step by step from local and simple items up to global generalizations taking into account the age, educational level, and professional interests of audience. The pupils at the primary and secondary schools learn at first about their native towns or districts, later in more detail about their motherland as a whole, and common patterns of Europe with just basic names and data of the World. The higher schools are to combine minimal information of history necessary for any civilized human being with emphasized attention at the respective fields' past separately for future lawyers, physicians, engineers, etc. In Ukraine as an extremely exhausted nation it is crucially important to break deeply rooted complex of inferiority, to prove indivisibility of domestic history with East-Central and the rest of Europe. We should overcome as soon as possible a situation when large territories had been devastated by Holodomor and colonized by alien settlers from other parts of the Soviet Union after this genocide. The newcomers' offspring gradually will get accommodated to their new homeland yet during Transition they are an easy target for destructive impacts from abroad. To counteract subversive propaganda, we need highly educated teachers and lecturers. The pro-European liberals in Ukraine had been exterminated by notorious totalitarian purges or forced to exile and replaced by mercenaries of Russian revanchist forces. The huge traditional Universities hardly can be reformed and modernized, as they inherited stereotypes and prejudices from the past. Newly created, seemingly more flexible and certainly less corrupted higher schools attract capable and ambitious people yet their alumni feel temptation of more easy opportunities. Ukraine needs patriots now more than ever desperately fighting for survival against aggressor in current Hybrid war. The prospects look optimistic, yet for the time being it requires a lot of efforts. History teaching becomes still more important to promote unity of interdependent philological, historical, political, and state making generations of national rebirth aimed at the repatriation to modernity. ; Історія, вчителька життя, охоплює низку навзаєм доповнюваних понять. Її треба навчати поступово, крок за кроком, від місцевих сюжетів до всесвітніх узагальнень, щоразу беручи до уваги вік, освітній рівень і фахову зацікавленість конкретної аудиторії. Учні початкових і середніх шкіл довідуються спочатку про рідні міста і райони, потім докладніше про батьківщину в цілому, спільні підва- лини і найважливіші явища Європи, засадничі імена і факти решти світу. Заклади вищої освіти мають на меті сполучити у випускників мінімум знань, необхідних будь-якій цивілізованій людині, та переважну увагу до попереднього розвитку вужчих сфер інтересів майбутніх правників, інженерів, лікарів тощо. У виснаженій тоталітарним геноцидом нації перехідної доби треба зламати міцно вкорінений комплекс меншовартості, довести неподільність вітчизняної історії та ментальності з довкіллям у Східно-Центральній Європі, збагнути сенс європейської спільноти, простежити на прикладі України філологічне, історичне, політичне, державотворче покоління Відродження в репатріації до глобальної сучасності. Задум Могилянської академії базовано на передумовах її розгортання в міжнародний осередок комбіновано-компаративної гуманістики з міжпредметної синхронізації викладання вітчизняної та всесвітньої історії до міжвідомчої галузевої координації з культурологією, мистецтвознавством, юриспруденцією, філософією, політологією та іншими дотичними науками.

The contribution of Omeljan Pritsak (7.04.1919-29.05.2006) to the development of Ukrainian studies abroad as an important factor in consolidating world Ukrainians' unification of the post-colonial period and the international recognition of Ukrainian science has been investigated. The underlying reasons that prompted the scientist to become a researcher of Ukrainian history and to create the "Harvard miracle" were found out. The names of the scholars as well as the teachers of O. Pritsak that have affected his formation as a universal scientist and a patriot who faced up to the role of science as a framework of culture and development of nation and state were submitted. The scientist's institutional arrangements in the area of building up scientific basis for the disciplines in Ukrainian studies were analyzed, in particular the relations regarding formation of the three departments of Ukrainian studies within the structure of Harvard University that are as follows: Ukrainian History, Ukrainian Linguistics and Ukrainian Literature. It was revealed the principles of organizing the scientific Ukrainian school of O. Pritsak at Harvard University and the conceptual underpinnings of its activity that allowed for the attainment of a world-class level of development of Ukrainian humanities and its international recognition. Attention is drawn to the practice of organizing scientific activities by Ukrainian foreign scientists as an important factor in preserving Ukrainian identity and consolidating world Ukrainians' unification. The role of O. Pritsak in overcoming the isolation of Ukrainian humanitarian fundamental science and its integration into the world cultural context is shown. It was described the personality of the scientist as a theorist and a practitioner of establishing a national identity, a real patriot and the state creator, the author of the model of academic Ukrainian science outside of Ukraine. The attempts which have been made to transfer the experience of organizing academic research activities in the diaspora to the territory of a mainland Ukraine following the proclamation of independence in 1991 are noted.

У статті розглядаються теоретико-методологічний статус моделювання у сучасних гуманітарних науках та передовсім його стосунок з філософією; теоретичні засади та актуальні проблеми агентно-базованого моделювання як засобу для прогнозування тенденцій розвитку сучасного глобального або локального суспільств та виявлення загроз, які лише мають постати. Поряд із цим прояснені методологічне становище агентно-базованого моделювання у гуманітарних та соціальних науках як інструменту тестування гіпотез щодо функціонального стосунку змодельованих феноменів людського світу; необхідність побудови теорії реальності, яка має передувати застосуванню моделювання та потребує концептуальної аналітики, тобто феноменологічного розрізнення феноменів досвіду, що моделюють. Здійснено спробу обґрунтування міждисциплінарного статусу моделювання та можливості застосування філософії як засобу концептуальної аналітики. Окреслено головні загрози, що постають перед філософією як засобом аналітики понять. Здійснена критика методологічного редукціонізму на прикладі психоаналітичної теорії як засобу критики культури та політичного активізму. Досліджено теоретико-методологічні підстави психологістського редукціонізму в психоаналітичній теорії. Обґрунтовано неможливість застосування редукціоністської методології для концептуального аналізу в межах моделювання. ; The article deals with the theoretical and methodological status of modeling in social sciences and humanities; theoretical foundations and topical problems of agent-based modeling as the instrument for scientific predictions of contemporary development trends of global or local societies and identifying difficulties that only have to emerge. Along with this, the methodological condition of agent-based modeling in the humanities and social sciences is clarified as a tool for testing hypotheses of the functional relationship between the simulated phenomena of the human world. Justified is the need of reality theory construction, which has to precede the application of modeling and requires conceptual analysis; that is, the phenomenological distinction between the phenomena of experience. An attempt is made to substantiate the interdisciplinary status of modeling and the possibility of using philosophy as a conceptual analysis tool. The main difficulties which raise before philosophy as an instrument of conceptual analysis are outlined. The critique of methodological reductionism is carried out, as exemplified by the psychoanalytic theory, which serves as a criticism of culture and political activism. The theoretical and methodological foundations of psychologistic reductionism in the psychoanalytic theory is analyzed. The impossibility of using the reductionist methodology for the conceptual analysis in terms of modeling is substantiated.

The extreme popularity of the Olympic sport, its exceptional historical and cultural heritage, multifaceted and impressive modernity, rich not only in bright and dynamic sports events but also permeated by extensive links with politics, economics, education, upbringing, ecology, modern technology, create wide opportunities to use the Olympic Movement and the Olympic Games as an arena for diverse humanistic and humanities education. Objective. To highlight some constituents of the Ukrainian experience of using the Olympic sport humanistic potential as one of the means for the education system modernization. Methods. Analysis of literature sources, documentary materials, surveys, synthesis, and generalization. Results. Ukraine is one of the world leaders in the organization of the Olympic studies, the dissemination of the ideas of Olympism, and the development of materials that allow the use of the Olympic sport achievements in humanities education. Recognition of our country's achievements in research on the Olympic topics and dissemination of the Olympic ideas and values became possible due to active cooperation of the Olympic Academy of Ukraine with the National University of Physical Education and Sport of Ukraine and the National Olympic Committee of Ukraine. The main components of a comprehensive approach to addressing the use of the Olympic sport achievements in the humanities education of youth at the National University of Physical Education and Sport of Ukraine include the introduction of the «Olympic and professional sport» educational specialty; the opening of the Department of the Olympic sport and the «Olympic sport and education» Master's Degree course, organization of international scientific congresses and conferences; creation of the «Olympic Literature» Publishing House and the Educational and Scientific Olympic Institute; powerful research activities, the result of which is the publication of numerous fundamental works on the Olympic themes; establishing business contacts with leading international scientific institutions dealing with various aspects of the Olympic sport and the Olympic education. ; Надзвичайна популярність олімпійського спорту, його виняткова історична та культурна спадщина, багатопланова і вражаюча сучасність, багата не тільки на яскраві і динамічні спортивні події, а й пронизана розгалуженими зв'язками з політикою, економікою, освітою, вихованням, екологією, сучасними технологіями, створюють широкі можливості для икористання олімпійського руху та Олімпійських ігор як арени для різнобічної гуманітарної освіти та гуманістичного виховання. Мета. Висвітлення окремих складових українського досвіду використання гуманістичного потенціалу олімпійського спорту як одного з засобів модернізації системи освіти. Методи. Аналіз літературних джерел, документальних матеріалів, опитування, синтез та узагальнення. Результати. Україна є одним зі світових лідерів за масштабами організації олімпійських досліджень, поширенням ідей олімпізму та розробкою матеріалів, що дозволяють використовувати надбання олімпійського спорту в гуманітарній освіті. Визнання досягнення нашої країни в дослідницькій роботі з олімпійської проблематики та поширенню олімпійських ідей і цінностей стало можливим завдяки активній співпраці Олімпійської академії України з Національним університетом фізичного виховання і спорту України та Національним олімпійським комітетом України. До основних складових комплексного підходу до вирішення питання використання надбань олімпійського спорту у гуманітарній освіті молоді в аціональному університеті фізичного виховання і спорту України слід віднести: запровадження навчальної спеціальності «олімпійський та професійний спорт»; відкриття кафедри олімпійського спорту та магістратури «олімпійський спорт і освіта», організація міжнародних наукових конгресів і конференцій; створення видавництва «Олімпійська література» та Навчально-наукового олімпійського інституту; потужна науково-дослідна діяльність, результатом якої є вихід у світ численних фундаментальних праць з олімпійської тематики; встановлення ділових контактів з провідними міжнародними науковими установами, які займаються різними аспектами олімпійського спорту та олімпійської освіти.

The extreme popularity of the Olympic sport, its exceptional historical and cultural heritage, multifaceted and impressive modernity, rich not only in bright and dynamic sports events but also permeated by extensive links with politics, economics, education, upbringing, ecology, modern technology, create wide opportunities to use the Olympic Movement and the Olympic Games as an arena for diverse humanistic and humanities education. Objective. To highlight some constituents of the Ukrainian experience of using the Olympic sport humanistic potential as one of the means for the education system modernization. Methods. Analysis of literature sources, documentary materials, surveys, synthesis, and generalization. Results. Ukraine is one of the world leaders in the organization of the Olympic studies, the dissemination of the ideas of Olympism, and the development of materials that allow the use of the Olympic sport achievements in humanities education. Recognition of our country's achievements in research on the Olympic topics and dissemination of the Olympic ideas and values became possible due to active cooperation of the Olympic Academy of Ukraine with the National University of Physical Education and Sport of Ukraine and the National Olympic Committee of Ukraine. The main components of a comprehensive approach to addressing the use of the Olympic sport achievements in the humanities education of youth at the National University of Physical Education and Sport of Ukraine include the introduction of the «Olympic and professional sport» educational specialty; the opening of the Department of the Olympic sport and the «Olympic sport and education» Master's Degree course, organization of international scientific congresses and conferences; creation of the «Olympic Literature» Publishing House and the Educational and Scientific Olympic Institute; powerful research activities, the result of which is the publication of numerous fundamental works on the Olympic themes; establishing business contacts with leading international scientific institutions dealing with various aspects of the Olympic sport and the Olympic education. ; Надзвичайна популярність олімпійського спорту, його виняткова історична та культурна спадщина, багатопланова і вражаюча сучасність, багата не тільки на яскраві і динамічні спортивні події, а й пронизана розгалуженими зв'язками з політикою, економікою, освітою, вихованням, екологією, сучасними технологіями, створюють широкі можливості для икористання олімпійського руху та Олімпійських ігор як арени для різнобічної гуманітарної освіти та гуманістичного виховання. Мета. Висвітлення окремих складових українського досвіду використання гуманістичного потенціалу олімпійського спорту як одного з засобів модернізації системи освіти. Методи. Аналіз літературних джерел, документальних матеріалів, опитування, синтез та узагальнення. Результати. Україна є одним зі світових лідерів за масштабами організації олімпійських досліджень, поширенням ідей олімпізму та розробкою матеріалів, що дозволяють використовувати надбання олімпійського спорту в гуманітарній освіті. Визнання досягнення нашої країни в дослідницькій роботі з олімпійської проблематики та поширенню олімпійських ідей і цінностей стало можливим завдяки активній співпраці Олімпійської академії України з Національним університетом фізичного виховання і спорту України та Національним олімпійським комітетом України. До основних складових комплексного підходу до вирішення питання використання надбань олімпійського спорту у гуманітарній освіті молоді в аціональному університеті фізичного виховання і спорту України слід віднести: запровадження навчальної спеціальності «олімпійський та професійний спорт»; відкриття кафедри олімпійського спорту та магістратури «олімпійський спорт і освіта», організація міжнародних наукових конгресів і конференцій; створення видавництва «Олімпійська література» та Навчально-наукового олімпійського інституту; потужна науково-дослідна діяльність, результатом якої є вихід у світ численних фундаментальних праць з олімпійської тематики; встановлення ділових контактів з провідними міжнародними науковими установами, які займаються різними аспектами олімпійського спорту та олімпійської освіти.

Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно­економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика­психологія, політологія­психологія, соціологія­психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища. ; Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно­економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика­психологія, політологія­психологія, соціологія­психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища. ; The basic directions of advertising studying as part of the research subject of separate social and humanitarian sciences. The definition of advertising is given. It's considered as a holistic socio­economic phenomenon, which consists of three basic components: advertising as a product, the final incarnation in the material and ideal forms of the customer's ideas; advertising as an activity that is advertising as a profession; advertising as an integral part of the social space of the individual. The boundaries of the social and humanitarian scientific field are defined. Accordingly, the study presents the main aspects of advertising in terms of art learning, sociology, cultural studies, history, psychology, political science, philosophy and linguistics. It is proved that the study of socio­humanitarian field is characterized with a permanent disciplinary interaction in the case study of advertising (the pairing of linguistics and psychology, political science and psychology, sociology and psychology). The chief strategies of advertising research within social and humanitarian fields include: a single basic approach strategy: the recognition of advertising as a two­way communication process; communication strategy: the rejection of research within the subject of a separate discipline, active interaction with the related sciences on the subject of the study; application of the principle of mutual academic enrichment; future strategy: focus on new technologies, methods, implementation of schemes of advertising in the social space, the attempts of futurological analysis. The article demonstrates the importance of interdisciplinary scientific cooperation in the study of advertising as a social phenomenon.

The article explores the problem of the ideology of Putinism. It draws attention to the fact that in modern analytical texts about the phenomenon of Putinism, the dispute between scholars has shifted toward clarifying its ideological foundations. A few years ago, an intense scientific debate about the correctness of usage of the term "Putinism" itself took place. The authors investigate the current analytical publications on the ideological foundations of Putinism. The article points out the divergence of views of researchers on the existence of state ideological doctrine developed in the current Kremlin regime. The purpose of this article is defined as proving the fact that Putinism is not only a practical but also an ideological phenomenon of our age. The authors conclude that the ideology of Putinism exists. It seems convincing to consider Putinism as an ideological doctrine of the hybrid type, the general characteristic of which can be defined as neo-imperialism of the autocratic type with the elements of totalitarianism, "assembled" from a set of different doctrines of the past and present. Among them: Pan-Slavism, Russo-Centrism, Eurasianism and Neo-Eurasianism, Duginism (ideologically extremely close to the ideology of the Third Reich and the ideologists of the German "conservative revolution" at the same time, according to L. Lux), Messianism, Isolationism, Anti-Westernism and Anti-Americanism, Neo-Stalinism, Orthodox Fundamentalism, the role of the strong leader. Putinism as a neo-imperialist ideology is in line with the Kremlin's practice, beginning with Putin's rise to power when neo-colonial wars began on the perimeter of the former Soviet empire. It is partly orientated to suppress internal separatist movements, as it was in the case of Chechnya and partly to attempts to "gathering lands" as in the case of Georgia and now – of Ukraine.

The article is devoted to the problem of expanding the boundaries of the humanities as the basis of humanities education, which has always been and should remain a source of cultural traditions and the center of the spirituality of the people. According to the authors, it is the humanities, which are a qualitative characteristic of the education system of both Ukraine and Israel, based on democratic principles and humanistic orientation should determine the basic foundations of the educational paradigm of the XXI century. The introduction of the latter in the system of higher and secondary education is able to provide solutions to existing globalization problems in order to reorganize the cultural area of any nation and help people in self-development and spiritual ascent. The state of research of the mentioned problem is analyzed in the scientific works of Ukrainian and Israeli scientists, which confirmed the opinion of the authors of the article that the end of the XX – beginning of the XXI century, although it was a period of great hopes for the humanization and humanitarization of education, the process of reorienting the content of education to personality-oriented development and activation of subjective activity of the individual, in which the humanities occupy a leading place, still at present the problem exists that needs adequate solution both in Israel and in Ukraine. It is proved that at present in the field of education quite serious crisis phenomena are becoming more and more noticeable, when the deep essence of such fundamental categories as culture and spirituality is destroyed. This presupposes the introduction of the newest paradigm of the XXI century into the modern system of education, which provides application of such models of education within the humanistic paradigm, where the humanities acquire special significance. Because education, in which technocratic knowledge prevails, is not able to record the «quality» of the spiritual world, the authenticity of personal freedom, the individual trajectory of spiritual and creative growth of the individual. The timeliness of the problem actualization of introduction of a wide range of humanities into the educational systems of Ukraine and Israel is demonstrated in order to expand the boundaries of humanities knowledge, able to appeal to the integrity of the inner world of the individual, reveal its subjective and personal outlie, harmonize human-to-human relations and his relations with the world. The further prospects of scientific researches of the authors connected with experimental research of ways of revival of humanities in modern system of higher education on the basis of the newest paradigm of the XXI century are identified. ; У статті здійснено аналіз сучасного стану гуманітарних наук в системі освіти України та Ізраїлю, який засвідчив наявність певних кризових явищ в освітній галузі обох країн, пов'язаних з її комодифікацією та орієнтацією на підготовку фахівця-технократа, котрий досконало володіє інформаційними технологіями, але позбавлений загальної гуманітарної культури.

The article analyzes the terms "model" as a reflection of a real object; "modeling" as one of the most important analytical research methods; and "mathematical modeling" as a powerful interdisciplinary instrument for scientific research. It provides a detailed classification of the concepts analyzed. The role of mathematical modeling in humanitarian studies in general, and in philosophy in particular, is determined. Considerable attention is devoted to the historical preconditions of global use of the mathematical modeling method in the humanities. The main areas of application of this method, such as economics, political science, sociology, psychology, education, etc., are studied. The main types of models to be successfully applied in the humanitarian research, such as fundamental, structural, generative, explicative, and prognostic ones, are outlined. Also, the article determines basic principles of mathematical modeling, which can lead to the most reliable scientific result. Such types of modeling as agent-oriented, theoretical game, simulation, situational, scholastic, and modeling of risks are separately analyzed. The specifics of using the method of mathematical modeling in philosophy are analyzed. The importance of its application to the natural and humanitarian spheres, based on philosophical traditions, is emphasized. The increasing interest of the world scientific community to carrying out humanitarian research with the use of modern technologies is observed. It also turns out that the application of mathematical modeling in various fields of research is gaining considerable popularity among home scientists. ; У статті аналізуються терміни «модель» як відображення реального об'єкта, «моделювання» як один із найбільш важливих методів здійснення аналітичного дослідження та «математичне моделювання» як вагомий міждисциплінарний інструментарій наукових досліджень. Наводиться детальна класифікація досліджуваних понять. З'ясовується роль математичного моделювання у гуманітаристиці загалом та у філософії зокрема. Значна увага приділяється історичним передумовам використання методу математичного моделювання у світовій гуманітаристиці. Досліджуються основні сфери застосування цього методу, зокрема його використання в економіці, політології, соціології, психології, освіті тощо. Окреслюються основні види моделей, які можна з успіхом застосовувати у гуманітарних дослідженнях: фундаментальні, структурні, генеративні, експлікативні і прогностичні. Також визначаються основні принципи математичного моделювання, дотримуючись яких можна одержати найбільш достовірний науковий результат. Окремо розглядаються види моделювання: агентно-орієнтоване, теоретико-ігрове, імітаційне, ситуаційне, схоластичне, моделювання ризиків. Аналізуються особливості використання методу математичного моделювання у філософії. Підкреслюється важливість його залучення у природничій та гуманітарній галузях, опираючись на філософські традиції. Зазначається підвищення інтересу світової наукової спільноти до здійснення гуманітарних досліджень з використанням сучасних технологій. Також з'ясовується, що застосування математичного моделювання у різноманітних галузях дослідження набирає неабиякої популярності серед вітчизняних науковців.

UstinovaV.A. Interdisciplinary approach in structuring the content of the humanities. Article is devoted to studying the particular qualities of an interdisciplinary approach in the process of structuring the content of the humanities. Scientific methods were used to achieve this goal. They are analysis and comparison of pedagogical sources for the research problem; compilation and synthesis of scientific knowledge concerning the characteristics of the implementation of an interdisciplinary approach. In this article, the main ways of interdisciplinary inplementation in the professional training of students of pedagogical universities were defined. The urgency of the problem is caused by political and social changes that provide young people the opportunity to free self-realization in different countries, the objective necessity of formation of ideological understanding and holistic perception of the scientific and cultural development of mankind. The formation means of such a worldview is aninterdisciplinary approach in education. The aim of the article is to reveal the role of the interdisciplinary approach in the process of humanization and humanitarizationof education. Research objectives are defined according to the purpose: to analyze the basic methodological approaches to the process of structuring the content of the humanities; to characterize interdisciplinary communication as an important pedagogical condition of formation the structuring process of the content of the humanities. Interdisciplinary in education is one of the main directions of the organization of educational process in higher pedagogical school as it is based on the interdisciplinary nature of current knowledge. ; Устінова В. О. Міждисциплінарний підхід при структуруванні змісту гуманітарних дисциплін. Стаття присвячена вивченню особливостей застосування міждисциплінарного підходу у процесі структурування змісту гуманітарних дисциплін. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і порівняння педагогічних джерел з проблеми дослідження; узагальнення і синтез наукового знання щодо особливостей реалізації міждисциплінарного підходу. У роботі визначено основні шляхи втілення міждисциплінарністі у фаховій підготовці студентів педагогічних ВНЗ.

The article deals with phenomenology and hermeneutics as the philosophical conceptionswhich can be used as the methodological foundation of philosophy and humanities.Phenomenology is treated as antimetaphysical philosophical project. Phenomenology is not aset of methodological prescriptions; it is rather description of the philosophical style of thinking.The author analyzed the publications in the contemporary Ukrainian philosophical journals andseveral important books on this point. Phenomenology and hermeneutics are represented asmethodology of sociology, legal philosophy, philosophy of religion, philosophy of culture,philosophy of art, philosophical anthropology, political philosophy, aesthetics, ethics and soon. It is demonstrated that the phenomenological concepts of intentionality, intersubjectivity,temporality and corporeity can be effectively applied in the empirical studies. So we cansay that phenomenology and hermeneutics are widely used in the Ukrainian humanities asmethodological paradigms. ; У статті йдеться про феноменологіюі герменевтику як філософські концепції,які можуть використовуватися як методологічні засади філософії і гуманітарнихнаук. Феноменологія розглядається як антиметафізичний філософськийпроект. Феноменологія — це не набір методологічних приписів; радше цеопис філософського стилю мислення. Автор аналізує публікації в сучасних українських філософських журналах та кілька важливих книг на цютему. Феноменологія та герменевтика представлені як методологія соціології, філософії права, філософії релігії, філософії культури, філософіїмистецтва, філософської антропології, політичної філософії, естетики,етики тощо. Показано, що феноменологічні поняття інтенційності, інтерсуб'єктивності, темпоральності та тілесності можуть бути ефективно використані в застосовних дослідженнях. Тож ми можемо сказати, що феноменологія і герменевтика широко застосуються в українськійгуманітаристиці як методологічні парадигми.

The multiculturalism of modern society reflects in use of the concept of "sociocultural identity" in academic discourse. At the same time, there is no information about the place of the sociocultural identity among other types of identity, and description of its features. Because it is a new concept, search for text for analysis of sociocultural identity inevitably, in the beginning, should cover wider contexts and include different types of identity in discourse. Consequently, an attempt of the interpretation of identity discourse in contemporary Ukrainian humanities based on the materials of the international interdisciplinary conferences in Ostrog was made. The materials of the 9th international scientific conference in 2016 and 10th international scientific conference in 2017 were analyzed using the method of documents analysis. We revealed that mainly philosophers construct identity discourse; consequently, the questions on global and general topics are raised. In the article two primary vectors in which identity is constructed, culture and national politics, are defined. Moreover, the central thematic directions of the cultural domain are delineated: contemporary culture under globalization, informational age and politics of multiculturalism, cultural tradition of a particular nation, the impact of language and religion (as elements of the culture) on identity. National politics of the state is understood as ideology and state politics in the framework of one society in previous centuries, as well as in contemporary times. We revealed that issue of national identity is dominant in the academic discourse. The ethnic feature of it is accentuated; however, the political dimension is present. Moreover, based on the proceedings of the analyzed conferences, we might raise a hypothesis that it is inherent for foreign humanities. It is revealed that use and analysis of regional identities issues decreased from 2016 to 2017. Scholars are focused on studies of the identities of bigger social groups, at the same time, personal identities are on the periphery of scientific interest. Almost all conference participants demonstrate an understanding of identity not as natural/innate but as a social construct, namely the primordial understanding of identity is absent. One of the main findings is that sociocultural identity is represented in the discourse as the complex abstract concept mainly by philosophers and is less used than national identity, which is most used in the discourse. Sociocultural identity is represented in the context of globalization, informational age, politics of multiculturalism, and postmodernism epoch. ; В условиях интенсивных социальных изменений и самоопределения личности обосновано целостный теоретический подход к объяснению идентичности в поликультурном обществе. Осуществлена попытка описания дискурса идентичности в современной украинской гуманитаристике на основе анализа материалов международных и междисциплинарных конференций в г. Остроге. Выяснено, что дискурс идентичности формируется в значительной степени философами, поэтому проблематика разворачивается вокруг глобальных и общих тем. Выявлено значительное доминирование в дискурсе тематики этнонациональной и национально-политической идентичности, то есть акцентируются идентичности больших социальных групп. Зафиксировано уменьшение использования и описания проблематики региональных идентичностей по сравнению с предыдущим годом. Определены два основных вектора сфер, в которых разворачивается идентичность это – культура и национальная политика государства. Выяснено, что почти все участники конференций в текстовых материалах демонстрируют понимание идентичности как социального конструкта. Определено, что тематика социокультурной идентичности представлена как абстрактное понятие философами, однако значительно уступает позиции национальной идентичности. ; В умовах інтенсивних соціальних змін і самовизначення особистості обґрунтовано цілісний теоретичний підхід до пояснення ідентичності в полікультурному суспільстві. Здійснено спробу опису дискурсу ідентичності в сучасній українській гуманітаристиці на основі аналізу матеріалів міжнародних та міждисциплінарних конференцій у м. Острозі. З'ясовано, що дискурс ідентичності формується значною мірою філософами, тому проблематика розгортається навколо глобальних і загальних тем. Виявлено значне домінування в дискурсі тематики етнонаціональної та національно-політичної ідентичностей, тобто акцентуються ідентичності великих соціальних груп. Зафіксовано зменшення використання та опису проблематики регіональних ідентичностей порівняно з попереднім роком. Визначено два основні вектори сфер, у яких розгортається ідентичність – культура та національна політика держави. З'ясовано, що майже всі учасники конференцій у текстових матеріалах демонструють розуміння ідентичності як соціального конструкту. Визначено, що тематика соціокультурної ідентичності подана як абстракте поняття філософами, проте значно поступається позиціями національній ідентичності.