Suchergebnisse

В условиях глобального давления на демократию и внутрен ней турбулентности, каковы риски того, что Украина скатится к авторитаризму? Вопреки многочисленным предосте режениям автор обосновывает тезис о том, что для авторита ризма в Украине нет социальных оснований, а запрос на "силь ную руку" является свидетельством патерналистских, а не авторитарных ценностей. Вместе с тем в Украине при сутствуют как минумум три группы структурных, институцио нальных и социокультурных факторов, ко торые стоят на пути авторитарного режима. К ним относятся: низкая леги тимность руководства, низкая экономическая эффектив ность, региональные различия, низкий репрессивный потен циал государства, относительная слабость "партии влас ти", фрагментированная структура элит, усиление связей с Западом, полупрезидентская форма правления, институци ализированная гибридность режима, отсутствие хариз матичного лиде ра, сме шан ные об щес твен ные ори ен та ции и опыт трех волн ан ти ав то ри тар ных про - тес тов. Те о ре ти чес ким осно ва ни ем статьи яв ля ет ся те о рия кон гру эн тнос ти, со глас но ко то рой ре жим ста би лен при усло вии, что его спо соб осу ще ствле ния влас ти со от ве - тству ет пред став ле ни ям лю дей о ее над ле жа щем функ ци о ни ро ва нии. Дан ные по след ней вол ны Гло баль но го ис сле до ва ния цен нос тей по зво ли ли рас счи тать по ка за те ли ли бе раль - но го и ав то ри тар но го по ни ма ния де мок ра тии. Пер вый в Укра и не ока зы ва ет ся вдвое выше, чем вто рой (0,82 про тив 0,41). К тому же первый показатель усиливается умеренным ростом эмансипативных ценностей. Таким образом, представление об авторитарной склонности украинцев не имеет эмпирических оснований, а любая попытка навязать авторитарное правление сверху будет на талкиваться на ку муля тив ное сопротивление трех групп указанных факторов. (Given the global rise of illiberalism and Ukraine's own post-revolutionary turbulence, what are the risks that the war-torn society descends to authoritarianism? In contrast to numerous alerts, I argue that none of the modern forms of authoritarianism is likely in post-Euromaidan Ukraine. There are at least three groups of structural, institutional, and agency-based factors that make the emergence of the authoritarian regime in Ukraine highly improbable. These are: poor leadership legitimacy, poor economy performance, regional polarization, weak state repressive capacity, the relative weakness of the 'party of power', fragmented elite structure, the growing linkage with the West, semi-presidentialism, institutionalized hybridity (the legacy of being hybrid regime), lack of charismatic leadership, mixed public attitudes, and gravity of three (1990, 2004, 2014) waves of anti-authoritarian protest. Theoretically, this article draws on the congruence theory, which posits that the regime is stable in so far as its authority pattern meets people's authority beliefs. The empirical data from the latest wave of the World Values Survey demonstrate that Ukrainians share mixed authority beliefs, as exemplified in liberal and authoritarian notions of democracy. The score of the liberal notion of democracy for Ukraine is twice higher than that of the authoritarian notion(0.82 to 0.41) and is supported by the growing score of emancipative values. 'The authoritarian congruence', therefore is hardly achievable in the post-Euromaidan Ukraine, while any attempt to impose authoritarian rule from above would face the cumulative resistance effect produced by these three groups of factors.)

Dissertation work is devoted to establishment of theoretical and methodological aspects of formation and realization of the state youth policy Ukraine, to its characteristic and justification of recommendations on its introductions. In a research it is opened a subject of scientific research which is based on the theory of information society and neoinstitutional approaches. These approaches are focused on identification of specifics of functioning of modern political system and separate institutes which influence process of formation and realization of youth and the state youth policy in Ukraine. It is defined that the youth is at the same time is an object and subject of system transformation.It is noted what in a consequence of the social characteristics and the sharpness of perception surrounding environments young people is that part of society in most of which quicker there is an accumulation and realization of negative protest potential.With it is established that a necessary component of youth policy is the state youth policy, which can be considered as activity of the state, its institutes which are directed to realization of potential of youth. It is characterized by existence of legislatively fixed ideas concerning a role and the place of youth in forward development of society and includes the system of the various governmental activities promoting realization of these ideas.The subject of state youth policy is the state and its special bodies which activity to a greater or lesser extent with development of the person is sub (education, culture, physical development, work, leisure, etc.). The phenomenon of "innovative activity" of youth (P. Druker, Nelson is considered, G. Silverberg, Mr. Foster, J. Schumpeter and others) which is made out in the state youth policy also carries out both economic, and social function, covers all aspects of life of the younger generation, and subsequently is made out in standard and legal practice. ; Дисертаційна робота присвячена встановленню теоретико- методологічних аспектів формування та реалізації державної молодіжної політики Україну, її характеристиці та обґрунтуванню рекомендацій щодо її впровадження. У дослідженні розкрито предмет наукового дослідження, який ґрунтується на теорії інформаційного суспільства та неоінституціональному підходів. Ці підходи орієнтовані на виявлення специфіки функціонування сучасної політичної системи та окремих інститутів, які впливають на процес формування та реалізації молоді та державної молодіжної політики в Україні. Визначено, що молодь є одночасно об'єктом та суб'єктом системної трансформації.Суб'єктом державної молодіжної політики є держава та її спеціальні органи, діяльність яких більшою чи меншою мірою пов'язана з розвитком людини (освіта, культура, фізичний розвиток, праця, дозвілля тощо). Розглянуто феномен «інноваційної діяльності» молоді (П. Друкер, Р. Нельсон, Г. Сільверберг, Р. Фостер, Й. Шумпетер та інших), яка оформлюється у державну молодіжну політику та виконує як економічну, так і соціальну функцію, охоплює всі сторони життя молодого покоління, та згодом оформлюється у нормативно-правову практику.Виявлено, що державна молодіжна політика має певні моделі свого розвитку, які відрізняються внутрішньою логікою свого формування: універсалістська (скандинавські країни), яка ґрунтується на соціал- демократичній (суспільній або солідарній) системі соціального забезпечення; громадівська (Великобританія), яка реалізується в межах ліберальної системи соціального забезпечення; протекційна (центральноєвропейські країни), яка орієнтована на консервативну систему соціального забезпечення; централізована (країни Середземномор'я), яка побудована на принципах субінституціональної системи соціального забезпечення.Проаналізовано статистичні дані досліджень міжнародних організацій, зокрема Freedom House з питань демократизації країн перехідного типу («Nations in Transit-2018»), де визначено, що в Україні, як і в усьому світі спостерігається загальний спад демократичних процесів. Головними чинниками демократичного регресу є «illiberalism», корупція, інформаційні війни, дезінформація населення та урізання свободи слова саме у віртуальному просторі.