Suchergebnisse

The purpose of the study is to find out how the distribution and further privatization of land have affected the changes of peri-urban villages in Ukraine since the 1990s, based on the case of the village of Sokilnyky near Lviv. After the collapse of the Soviet Union and the redirection of Ukraine's economy from a planned centralized to a market-oriented crony-capitalism, the peri-urban areas of largest cities have become complex, dynamic and contradictory spaces with drastic changes in demography, housing, infrastructure, and land use. The shift of land policy in Ukraine in the 1990s with the weakening of planning regulations and the way land was distributed are the main triggers of how peri-urban areas have been transforming. The analysis of changes in land ownership, household farming/agriculture, detached houses' number and size, household income and urban morphology (street network, location of houses and commercial units) in Sokilnyky since 1990s reveals three key consequences of privatization and commodification of land in post-socialist cities' environs: a) land privatization provided the opportunity for small-scale household farming/agriculture for one class of people as a survival strategy, especially during the economic crisis of the 1990s, and a place for housing and commercial construction for another, causing the eclectic nature of peri-urban settlements with mixing different classes of people with different lifestyles; b) land distribution and privatization were crucial in the emergence of chaotic, fragmented and ad-hoc housing and commercial units, since land division into plots in the 1990s preceded urban planning and master plan development; c) privatization has also created a condition for biased land-development for profit, resulting in shrinkage of public spaces, communal lands and green open spaces. The study is based on statistics from local government, historical map analysis, informal interviews/personal communication with urban planners and officials, and fieldwork visual analysis. ; Целью исследования является выяснить, как распределение и дальнейшая приватизация земель влияют на изменения пригородных сел Украины с 1990-х годов на основе кейс-стади села Сокольники под Львовом. После распада Советского Союза и перенаправления экономики Украины с плановой централизованной к ориентированного на рынок крони-капитализма пригородные территории крупнейших городов стали сложными, динамичными и противоречивыми пространствами с резкими изменениями в демографии, жилье, инфраструктуре и землепользовании. Изменение земельной политики в Украине в 1990-х годах с ослаблением планировочных регулировок и то, как происходило распределение земли, являются основными триггерами, как пригородные территории трансформируются. Анализ изменений в собственности на землю, личном крестьянском хозяйстве, количества и размера усадебных домов, доходе домохозяйств и морфологии поселения (уличная сеть, расположение домов и коммерческих заведений) в Сокольниках с 1990-х годов позволяет выявить три ключевые последствия приватизации и комодификация земель в окрестностях постсоциалистических городов: а) приватизация земли предоставила возможности для ведения личного крестьянского хозяйства небольшого масштаба для одного класса людей как стратегия выживания, особенно во время экономического кризиса в 90-х годах, и место для жилищного строительства и коммерческих объектов – для другого, повлекшее эклектичный характер пригородных поселений со смешением различных классов людей с разными образами жизни; б) распределение и приватизация земель имели решающее значение для возникновения хаотических, раздробленных и ситуативных жилых и коммерческих объектов, поскольку разделение земли на участки в 1990-х годах предшествовал градостроительном планированию и разработке генерального плана; в) приватизация также создала условия предвзятого распоряжения землей для прибыли в результате чего сокращаются общественные пространства, коммунальные земли и зеленые открытые пространства. Исследование базируется на статистике из местной администрации, анализе исторических карт, неформальных интервью/личном общении с планировщиками и должностными лицами, а также на полевом визуальном анализе. ; Метою дослідження є з'ясувати, як розподіл та подальша приватизація земель впливають на зміни приміських сіл України з 1990-х років на основі кейс-стаді села Сокільники під Львовом. Після розпаду Радянського Союзу та перенаправлення економіки України з планової централізованої до орієнтованого на ринок кроні-капіталізму приміські території найбільших міст стали складними, динамічними та суперечливими просторами із різкими змінами в демографії, житлі, інфраструктурі і землекористуванні. Зміна земельної політики в Україні у 1990-х роках із ослабленням планувальних регулювань та те, як відбувався розподіл землі, є основними тригерами, як приміські території трансформуються. Аналіз змін у власності на землю, особистому селянському господарстві, кількості та розміру садибних будинків, доходах домогосподарств та морфології поселення (вулична мережа, розташування будинків та комерційних закладів) у Сокільниках з 1990-х років дозволяє виявити три ключові наслідки приватизації та комодифікація земель в околицях постсоціалістичних міст: а) приватизація землі надала можливості для ведення особистого селянського господарства невеликого масштабу для одного класу людей як стратегія виживання, особливо під час економічної кризи в 90-х роках, та місце для житлового будівництва та комерційних об'єктів – для іншого, що спричинило еклектичний характер приміських поселень із змішанням різних класів людей із різними способами життя; б) розподіл та приватизація земель мали вирішальне значення для виникнення хаотичних, роздроблених та ситуативних житлових та комерційних об'єктів, оскільки поділ землі на ділянки у 1990-х роках передував містобудівному плануванню та розробленню генерального плану; в) приватизація також створила умови упередженого розпоряджання землею задля прибутку, в результаті чого скорочуються громадські простори, комунальні землі та зелені відкриті простори. Дослідження базується на статистиці з місцевої адміністрації, аналізі історичних карт, неформальних інтерв'ю/особистому спілкуванні з планувальниками та посадовими особами, а також на польовому візуальному аналізі.

The introduction of the temporary administration gives the Deposit Guarantee Fund not only the full and exclusive right to manage a banking institution, but also the right to dispose of them. Due to this, the Fund sold, and the Ministry of Finance of Ukraine acquired one hundred percent of the shares of «Privatbank». The conclusion of this agreement was preceded by recognition of the bank as insolvent, consideration of the issue of threats to national security at a meeting of the National Security and Defense Council of Ukraine, and a meeting of the Cabinet of Ministers of Ukraine about accepting the National Bank's proposal to buy out a banking institution. Given this, it is worth noting that the nationalization of «Privatbank» began with the introduction of a temporary administration, and it ended with the state registration of ownership rights to the company's shares. Nationalization is a violation of the right to peaceful possession of property and the right to respect for private and family life because the right to engage in commercial activity is in the private sphere, business premises are, according to the practice of the European Court of Human Rights, in the category «home» And the shares of the company belong to the category of«property», taking into account Article 1 of the Protocol to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. These rights are not absolute, thus there is the question of determining the legitimacy and proportionality of governmental intervention in their implementation. Affiliation of «Privatbank» to systemically important may indirectly indicate the presence of public interest in interfering with the rights of bank owners for prevention a financial crisis. Also, the consideration of this issue at a meeting of the Council of National Security and Defense of Ukraine is intended to aggravate the significance of the problem. The public cannot provide these events with a proper assessment due to the secrecy of all relevant information: the National Bank of Ukraine and the National Security and Defense Council of Ukraine refused to provide any information. ; Введение временной администрации предоставляет Фонду гарантирования вкладов не только полное и исключительное право управлять банковским учреждением, но и право им распоряжаться. Именно благодаря этому Фонд продал, а Министерство финансов Украины приобрело сто процентов акций ЧАО «КБ Приватбанк». Заключению этого соглашения предшествовало признание банка неплатежеспособным, рассмотрение вопроса угроз национальной безопасности на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины и заседание Кабинета Министров Украины об акцепте предложения Национального банка осуществить выкуп банковского учреждения. Учитывая это, стоит отметить, что национализация ЧАО «КБ Приватбанк» началась введением временной администрации, а завершилась – государственной регистрацией прав собственности на пакет акций предприятия. Национализация являет собой нарушение права на мирное владение своим имуществом и права на уважение частной и семейной жизни ввиду того, что право на осуществление коммерческой деятельности относится к сфере частной жизни, бизнес-помещения относятся, согласно практике Европейского суда по правам человека, в категории «жилье», а акции общества – к категории «собственность», учитывая статью 1 Протокола к Конвенции о защите прав и основоположных свобод человека. Упомянутые права не являются абсолютными по характеру, посему стоит вопрос определения легитимности и пропорциональности государственного вмешательства в их осуществление. Принадлежность ЧАО «КБ Приватбанк» к системно значимым может косвенно свидетельствовать о наличии интереса общества к вмешательству в права собственников банка с целью предотвращения финансового кризиса. Так же рассмотрение этого вопроса на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины призвано обострить значение проблемы. Общественность не может дать этим событиям надлежащую оценку в силу засекречивания всей значимой информации: Национальный банк Украины и Совет национальной безопасности и обороны Украины отказались предоставить любую информацию. ; Запровадження тимчасової адміністрації надає Фонду гарантування вкладів не лише повне та виключне право управляти банківською установою, але і право розпоряджатися нею. Саме завдяки цьому Фонд продав, а Міністерство фінансів України придбало сто відсотків акцій ПрАТ «КБ Приватбанк». Укладенню цієї угоди передувало визнання банку неплатоспроможним, розгляд питання загроз національній безпеці на засіданні Ради національної безпеки і оборони України та засідання Кабінету Міністрів України про акцептування пропозиції Національного банку здійснити викуп банківської установи. Враховуючи це, варто зазначити, що націоналізація ПрАТ «КБ Приватбанк» розпочалася запровадженням тимчасової адміністрації, а завершилася – державною реєстрацією прав власності на пакет акцій підприємства. Націоналізація становить порушення права на мирне володіння своїм майном та права на повагу до приватного і сімейного життя з огляду на те, що право на здійснення комерційної діяльності належить до сфери приватного життя, бізнес-приміщення відносяться згідно з практикою Європейського суду з прав людини до категорії «житло», а акції товариства – до категорії «власність» з огляду на ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Згадані права не є абсолютними за характером, тож постає питання визначення легітимності та пропорційності державного втручання у їх здійснення. Належність ПрАТ «КБ Приватбанк» до системно важливих може непрямо свідчити про наявність інтересу суспільства до втручання в права власників банку з метою запобігання фінансової кризи. Так само розгляд цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України також покликаний загострити значення проблеми. Громадськість не може дати цим подіям належну оцінку в силу засекречення всієї значущої інформації: Національний банк України та Рада національної безпеки і оборони України відмовилися надати будь-яку інформацію.

The introduction of the temporary administration gives the Deposit Guarantee Fund not only the full and exclusive right to manage a banking institution, but also the right to dispose of them. Due to this, the Fund sold, and the Ministry of Finance of Ukraine acquired one hundred percent of the shares of «Privatbank». The conclusion of this agreement was preceded by recognition of the bank as insolvent, consideration of the issue of threats to national security at a meeting of the National Security and Defense Council of Ukraine, and a meeting of the Cabinet of Ministers of Ukraine about accepting the National Bank's proposal to buy out a banking institution. Given this, it is worth noting that the nationalization of «Privatbank» began with the introduction of a temporary administration, and it ended with the state registration of ownership rights to the company's shares. Nationalization is a violation of the right to peaceful possession of property and the right to respect for private and family life because the right to engage in commercial activity is in the private sphere, business premises are, according to the practice of the European Court of Human Rights, in the category «home» And the shares of the company belong to the category of«property», taking into account Article 1 of the Protocol to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. These rights are not absolute, thus there is the question of determining the legitimacy and proportionality of governmental intervention in their implementation. Affiliation of «Privatbank» to systemically important may indirectly indicate the presence of public interest in interfering with the rights of bank owners for prevention a financial crisis. Also, the consideration of this issue at a meeting of the Council of National Security and Defense of Ukraine is intended to aggravate the significance of the problem. The public cannot provide these events with a proper assessment due to the secrecy of all relevant information: the National Bank of Ukraine and the National Security and Defense Council of Ukraine refused to provide any information. ; Введение временной администрации предоставляет Фонду гарантирования вкладов не только полное и исключительное право управлять банковским учреждением, но и право им распоряжаться. Именно благодаря этому Фонд продал, а Министерство финансов Украины приобрело сто процентов акций ЧАО «КБ Приватбанк». Заключению этого соглашения предшествовало признание банка неплатежеспособным, рассмотрение вопроса угроз национальной безопасности на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины и заседание Кабинета Министров Украины об акцепте предложения Национального банка осуществить выкуп банковского учреждения. Учитывая это, стоит отметить, что национализация ЧАО «КБ Приватбанк» началась введением временной администрации, а завершилась – государственной регистрацией прав собственности на пакет акций предприятия. Национализация являет собой нарушение права на мирное владение своим имуществом и права на уважение частной и семейной жизни ввиду того, что право на осуществление коммерческой деятельности относится к сфере частной жизни, бизнес-помещения относятся, согласно практике Европейского суда по правам человека, в категории «жилье», а акции общества – к категории «собственность», учитывая статью 1 Протокола к Конвенции о защите прав и основоположных свобод человека. Упомянутые права не являются абсолютными по характеру, посему стоит вопрос определения легитимности и пропорциональности государственного вмешательства в их осуществление. Принадлежность ЧАО «КБ Приватбанк» к системно значимым может косвенно свидетельствовать о наличии интереса общества к вмешательству в права собственников банка с целью предотвращения финансового кризиса. Так же рассмотрение этого вопроса на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины призвано обострить значение проблемы. Общественность не может дать этим событиям надлежащую оценку в силу засекречивания всей значимой информации: Национальный банк Украины и Совет национальной безопасности и обороны Украины отказались предоставить любую информацию. ; Запровадження тимчасової адміністрації надає Фонду гарантування вкладів не лише повне та виключне право управляти банківською установою, але і право розпоряджатися нею. Саме завдяки цьому Фонд продав, а Міністерство фінансів України придбало сто відсотків акцій ПрАТ «КБ Приватбанк». Укладенню цієї угоди передувало визнання банку неплатоспроможним, розгляд питання загроз національній безпеці на засіданні Ради національної безпеки і оборони України та засідання Кабінету Міністрів України про акцептування пропозиції Національного банку здійснити викуп банківської установи. Враховуючи це, варто зазначити, що націоналізація ПрАТ «КБ Приватбанк» розпочалася запровадженням тимчасової адміністрації, а завершилася – державною реєстрацією прав власності на пакет акцій підприємства. Націоналізація становить порушення права на мирне володіння своїм майном та права на повагу до приватного і сімейного життя з огляду на те, що право на здійснення комерційної діяльності належить до сфери приватного життя, бізнес-приміщення відносяться згідно з практикою Європейського суду з прав людини до категорії «житло», а акції товариства – до категорії «власність» з огляду на ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Згадані права не є абсолютними за характером, тож постає питання визначення легітимності та пропорційності державного втручання у їх здійснення. Належність ПрАТ «КБ Приватбанк» до системно важливих може непрямо свідчити про наявність інтересу суспільства до втручання в права власників банку з метою запобігання фінансової кризи. Так само розгляд цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України також покликаний загострити значення проблеми. Громадськість не може дати цим подіям належну оцінку в силу засекречення всієї значущої інформації: Національний банк України та Рада національної безпеки і оборони України відмовилися надати будь-яку інформацію.

The introduction of the temporary administration gives the Deposit Guarantee Fund not only the full and exclusive right to manage a banking institution, but also the right to dispose of them. Due to this, the Fund sold, and the Ministry of Finance of Ukraine acquired one hundred percent of the shares of «Privatbank». The conclusion of this agreement was preceded by recognition of the bank as insolvent, consideration of the issue of threats to national security at a meeting of the National Security and Defense Council of Ukraine, and a meeting of the Cabinet of Ministers of Ukraine about accepting the National Bank's proposal to buy out a banking institution. Given this, it is worth noting that the nationalization of «Privatbank» began with the introduction of a temporary administration, and it ended with the state registration of ownership rights to the company's shares. Nationalization is a violation of the right to peaceful possession of property and the right to respect for private and family life because the right to engage in commercial activity is in the private sphere, business premises are, according to the practice of the European Court of Human Rights, in the category «home» And the shares of the company belong to the category of«property», taking into account Article 1 of the Protocol to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. These rights are not absolute, thus there is the question of determining the legitimacy and proportionality of governmental intervention in their implementation. Affiliation of «Privatbank» to systemically important may indirectly indicate the presence of public interest in interfering with the rights of bank owners for prevention a financial crisis. Also, the consideration of this issue at a meeting of the Council of National Security and Defense of Ukraine is intended to aggravate the significance of the problem. The public cannot provide these events with a proper assessment due to the secrecy of all relevant information: the National Bank of Ukraine and the National Security and Defense Council of Ukraine refused to provide any information. ; Введение временной администрации предоставляет Фонду гарантирования вкладов не только полное и исключительное право управлять банковским учреждением, но и право им распоряжаться. Именно благодаря этому Фонд продал, а Министерство финансов Украины приобрело сто процентов акций ЧАО «КБ Приватбанк». Заключению этого соглашения предшествовало признание банка неплатежеспособным, рассмотрение вопроса угроз национальной безопасности на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины и заседание Кабинета Министров Украины об акцепте предложения Национального банка осуществить выкуп банковского учреждения. Учитывая это, стоит отметить, что национализация ЧАО «КБ Приватбанк» началась введением временной администрации, а завершилась – государственной регистрацией прав собственности на пакет акций предприятия. Национализация являет собой нарушение права на мирное владение своим имуществом и права на уважение частной и семейной жизни ввиду того, что право на осуществление коммерческой деятельности относится к сфере частной жизни, бизнес-помещения относятся, согласно практике Европейского суда по правам человека, в категории «жилье», а акции общества – к категории «собственность», учитывая статью 1 Протокола к Конвенции о защите прав и основоположных свобод человека. Упомянутые права не являются абсолютными по характеру, посему стоит вопрос определения легитимности и пропорциональности государственного вмешательства в их осуществление. Принадлежность ЧАО «КБ Приватбанк» к системно значимым может косвенно свидетельствовать о наличии интереса общества к вмешательству в права собственников банка с целью предотвращения финансового кризиса. Так же рассмотрение этого вопроса на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины призвано обострить значение проблемы. Общественность не может дать этим событиям надлежащую оценку в силу засекречивания всей значимой информации: Национальный банк Украины и Совет национальной безопасности и обороны Украины отказались предоставить любую информацию. ; Запровадження тимчасової адміністрації надає Фонду гарантування вкладів не лише повне та виключне право управляти банківською установою, але і право розпоряджатися нею. Саме завдяки цьому Фонд продав, а Міністерство фінансів України придбало сто відсотків акцій ПрАТ «КБ Приватбанк». Укладенню цієї угоди передувало визнання банку неплатоспроможним, розгляд питання загроз національній безпеці на засіданні Ради національної безпеки і оборони України та засідання Кабінету Міністрів України про акцептування пропозиції Національного банку здійснити викуп банківської установи. Враховуючи це, варто зазначити, що націоналізація ПрАТ «КБ Приватбанк» розпочалася запровадженням тимчасової адміністрації, а завершилася – державною реєстрацією прав власності на пакет акцій підприємства. Націоналізація становить порушення права на мирне володіння своїм майном та права на повагу до приватного і сімейного життя з огляду на те, що право на здійснення комерційної діяльності належить до сфери приватного життя, бізнес-приміщення відносяться згідно з практикою Європейського суду з прав людини до категорії «житло», а акції товариства – до категорії «власність» з огляду на ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Згадані права не є абсолютними за характером, тож постає питання визначення легітимності та пропорційності державного втручання у їх здійснення. Належність ПрАТ «КБ Приватбанк» до системно важливих може непрямо свідчити про наявність інтересу суспільства до втручання в права власників банку з метою запобігання фінансової кризи. Так само розгляд цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України також покликаний загострити значення проблеми. Громадськість не може дати цим подіям належну оцінку в силу засекречення всієї значущої інформації: Національний банк України та Рада національної безпеки і оборони України відмовилися надати будь-яку інформацію.

The subject of the study is modeling the information security system for organizations where there are special requirements for protected information under the legislation of Ukraine. Special requirements for information protection are available for any organizations, enterprises and institutions of any sphere of activity and any form of ownership. Such requirements are conditioned by the classification of information, regulatory documents, special requests of the customer for such security information systems, as well as the verification of the compliance of sharp requirements and the satisfaction of users and/or customers with the establishment of information security systems. The research topic is related to the creation of a security information system and attempts to simulate the most effective and most effective protection system by means of a scientific method – modeling, which is used in various fields of activity. The versatility and effectiveness of simulation has been proven by the practice of applying and reproducing tools for implementing simulation results. Therefore, the purpose of this article is to develop a functional model of information security for an organization where circulating confidential and/or service information that needs protection in accordance with Ukrainian legislation. The research was based on the methodology of simulating and comparing different types, levels, and applications of models in the practical work of creating information security systems. The results of the work reflect the theoretical study of the foundations of modeling, analysis of the practical application of results for various systems, knowledge of requirements and criteria for models, and verification of the reproducibility of real processes, phenomena and the functioning of information security systems, based on the restrictions and conditions regarding the protected information. The scope of the results is due to the specific needs of organizations to calculate various results using the simulation methodology. Summing up, we note the importance of this study for the purpose of creating a unique information security system for each individual organization whose purpose is to provide information security. The variety of models and methods of modeling confirms the unconditional and exceptional value of the research using the principles of simulation for Ukrainian security information security organizations. ; Предметом исследования является моделирование системы обеспечения информационной безопасности организаций. Выделены проблемы моделирования таких систем, которые связаны как с раскрытием природы процесса обеспечения информационной безопасности, так и с направлением разработки практических методов безопасности информации. При этом тщательно изучаются статистика нарушений, причины, которые их обуславливают, личности нарушителей, сущность приёмов, используемых нарушителями, обстоятельства выявления нарушений (модель нарушителя информационной безопасности). Практическое решение частично представлено комплексной системой защиты информации, где обязательным документом для организаций, что входят в Плант защиты, являются: модель угроз и модель нарушителя. Потребности в защите информации присущи для любых организаций, предприятий и учреждений любой сферы деятельности и любой формы собственности. Такие требования обусловленные классификацией информации, нормативно-правовыми документами, запросами заказчика относительно разработки и внедрения систем обеспечения информационной безопасности. Для создания таких систем предлагается использование научного метода – моделирования. Его универсальность и результативность доведено практикой применения и воспроизведения инструментами реализации результатов. Поэтому целью статьи является разработка функциональной модели системы обеспечения информационной безопасности организации. Результаты работы отображают теоретическое исследование основ моделирования, анализа, практического применения результатов для разнообразных систем (в частности, систем обеспечения информационной безопасности), требования и критерии к моделям и проверке возобновления реальных процессов, явлений и функционирования систем обеспечения информационной безопасности. Обобщая, констатируем важность данного исследования для целей создания уникальной для каждой отдельно взятой организации системы, целью которой является обеспечение информационной безопасности. Разнообразие моделей и способов моделирования подтверждает безусловную и исключительную ценность исследования с применением принципов моделирования для организаций Украины сферы обеспечения информационной безопасности. ; Предметом дослідження є моделювання системи забезпечення інформаційною безпекою для організацій. Виокремлено проблеми моделювання означених систем, що пов'язані з розкриттям як природи процесу забезпечення інформаційної безпеки, так і з напрямом розробки практичних методів безпеки інформації. При цьому ретельно вивчаються статистика порушень, причини, що їх обумовлюють, особи порушників, сутність прийомів, які використовуються порушниками, обставини, за яких було виявлене порушення (модель порушника інформаційної безпеки). Практичне розв'язання реалізовано частково комплексною системою захисту інформації, де обов'язковими документами, що входять до Плану захисту, є: модель загроз і модель порушника інформаційної безпеки Потреби щодо захисту інформації наявні для будь-яких організацій, підприємств і установ будь-якої сфери діяльності і будь-якої форми власності. Такі вимоги зумовлені класифікацією інформації, нормативно-правовими документами, запитами замовника стосовно розроблення і впровадження систем забезпечення інформаційної безпеки. Для створення таких систем пропонується використання наукового методу – моделювання. Його універсальність і дієвість доведено практикою застосування і відтворення інструментами реалізації результатів. Тому метою статті є розроблення функціональної моделі системи забезпечення інформаційною безпекою організації. Результати роботи відображають теоретичне дослідження основ моделювання, аналізування практичного застосування результатів для різноманітних систем (зокрема, систем забезпечення інформаційної безпеки), вимоги та критерії до моделей і перевірки відтворюваності реальних процесів, явищ і функціонування систем забезпечення інформаційної безпеки. Підсумовуючи, констатуємо важливість наведеного дослідження для цілей створення унікальної для кожної окремо узятої організації системи, метою якої є забезпечення інформаційної безпеки. Різноманітність моделей та способів моделювання підтверджує безумовну та виняткову цінність дослідження із застосуванням принципів моделювання для організацій України сфери забезпечення інформаційної безпеки.

According to Article 77 of the "Land of Defense" of the Land Code of Ukraine, land of defense is the land granted for the deployment and ongoing activity of military units, institutions, military educational establishments, enterprises and organizations of the Armed Forces of Ukraine, other military formations established in accordance with the legislation of Ukraine [ 1]. Land of defense can only be in state ownership. Around the military and other defensive objects, if necessary, protective, security and other zones with special conditions of use are created. According to Article 2 "Legal regime of land of defense" of the Law of Ukraine "On use of land of defense" the parcels are provide to military units for accomplishment of the functions and tasks assigned to them in permanent use according requirements of the Land Code of Ukraine [2]. Features of provision the parcels of land to military units for military and other defensive objects are determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine. This conditioned the need to carry out research on the essence of land use in Ukraine and formulate its concept.Installed that the regulation of the legal regime of most types of land of defense is absent today, and the Law of Ukraine "On use of lands of defense" doesn't respond to its name. In the subcategories of the land of the Ministry of Defense, for functional use, agricultural, forestry, nature conservation and urban land use are allocated. Unfortunately, land use is not allocated to the defense function, but part 5 of Article 20 of the Land Code of Ukraine refers precisely to the said law in terms of determining the peculiarities of the legal regime of land defense.The peculiarity of the legal regime of the land of defense is that they can be only state or communally owned (under the objects of socio-cultural, industrial and residential purposes) property (Article 2, part 2, paragraph "c", paragraph 4 of Article 84 of the Land Code of Ukraine ) [2]. The Law of Ukraine "On use of land of defense" [1] provides that land use by the relevant subjects in the title of permanent use (Article 2 (1), but also provides (Article 4) the possibility of granting such land plots for secondary use for agricultural purposes : "military units, in coordination with local executive bodies or authorities and according to they procedure determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine, can permit natural persons and legal persons to grow crops, graze livestock and (harvested) hay on land provided to them for permanent use.Analysis of scientific works shows that the concept of land use should be considered in the natural, legal, economic, environmental, defense and security and other aspects.In sense defense and security terms, land-use of defense is a land mass, which consists of one, or several land plots separated on the ground, which are systematically used by military units and have a special regime to ensure the functioning of their properties, the storage of weaponry and military equipment.Consequently, land-use defense is a land mass, which consists of one, or several land plots isolated on the ground, which systematically use military formations and have a special regime for ensuring the functioning of their property objects, the preservation of weapons, military equipment and other military property. The essence of land use of defense is reflected in its characteristics as a physical object, economic, legal, social and environmental defense-security land-property relations in a market economy.Keywords. Land use of defense, land of defense, land and property relations. ; Досліджено сутність землекористування оборони в Україні та сформульовано його поняття. Встановлено, що регулювання правового режиму більшості різновидів земель оборони на сьогодні відсутнє, а Закон України «Про використання земель оборони» не відповідає своїй назві. У складі підкатегорій земель міністерства оборони за функціональним використанням виділяється сільськогосподарське, лісогосподарське, природоохоронне та містобудівне землекористування. На жаль, землекористування за функцією оборони не виділяється. Даний факт оцінюється особливо негативно, зважаючи на те, що частина 5 статті 20 земельного кодексу України відсилає саме до вказаного закону в частині визначення особливостей правового режиму земель оборони. Для земель оборони характерний різний режим їх використання та охорони. Констатовано, що поняття «землекористування» доцільно розглядати у спорідненості з поняттям «земельна ділянка». У Земельному кодексі України (частина 1 статті 79) під земельною ділянкою розуміється частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними правами щодо неї. При цьому, «право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд». Відповідно, в оборонно-безпековому відношенні землекористування оборони являє собою земельний масив, який складається з однієї або кількох земельних ділянок, відмежованих на місцевості, які систематично використовують військові формування і мають особливий режим для забезпечення функціонування їх майнових об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна. Також обґрунтовано, що особливості сутності землекористування оборони відображаються в його характеристиках як фізичного об'єкта, економічних, правових, соціальних, екологічних та оборонно-безпекових земельно-майнових відносин в умовах ринкової економіки. Ключові слова. Землекористування оборони, землі оборони, земельно-майнові відносини.

The subject of the study is modeling the information security system for organizations where there are special requirements for protected information under the legislation of Ukraine. Special requirements for information protection are available for any organizations, enterprises and institutions of any sphere of activity and any form of ownership. Such requirements are conditioned by the classification of information, regulatory documents, special requests of the customer for such security information systems, as well as the verification of the compliance of sharp requirements and the satisfaction of users and/or customers with the establishment of information security systems. The research topic is related to the creation of a security information system and attempts to simulate the most effective and most effective protection system by means of a scientific method – modeling, which is used in various fields of activity. The versatility and effectiveness of simulation has been proven by the practice of applying and reproducing tools for implementing simulation results. Therefore, the purpose of this article is to develop a functional model of information security for an organization where circulating confidential and/or service information that needs protection in accordance with Ukrainian legislation. The research was based on the methodology of simulating and comparing different types, levels, and applications of models in the practical work of creating information security systems. The results of the work reflect the theoretical study of the foundations of modeling, analysis of the practical application of results for various systems, knowledge of requirements and criteria for models, and verification of the reproducibility of real processes, phenomena and the functioning of information security systems, based on the restrictions and conditions regarding the protected information. The scope of the results is due to the specific needs of organizations to calculate various results using the simulation methodology. Summing up, we note the importance of this study for the purpose of creating a unique information security system for each individual organization whose purpose is to provide information security. The variety of models and methods of modeling confirms the unconditional and exceptional value of the research using the principles of simulation for Ukrainian security information security organizations. ; Предметом исследования является моделирование системы обеспечения информационной безопасности организаций. Выделены проблемы моделирования таких систем, которые связаны как с раскрытием природы процесса обеспечения информационной безопасности, так и с направлением разработки практических методов безопасности информации. При этом тщательно изучаются статистика нарушений, причины, которые их обуславливают, личности нарушителей, сущность приёмов, используемых нарушителями, обстоятельства выявления нарушений (модель нарушителя информационной безопасности). Практическое решение частично представлено комплексной системой защиты информации, где обязательным документом для организаций, что входят в Плант защиты, являются: модель угроз и модель нарушителя. Потребности в защите информации присущи для любых организаций, предприятий и учреждений любой сферы деятельности и любой формы собственности. Такие требования обусловленные классификацией информации, нормативно-правовыми документами, запросами заказчика относительно разработки и внедрения систем обеспечения информационной безопасности. Для создания таких систем предлагается использование научного метода – моделирования. Его универсальность и результативность доведено практикой применения и воспроизведения инструментами реализации результатов. Поэтому целью статьи является разработка функциональной модели системы обеспечения информационной безопасности организации. Результаты работы отображают теоретическое исследование основ моделирования, анализа, практического применения результатов для разнообразных систем (в частности, систем обеспечения информационной безопасности), требования и критерии к моделям и проверке возобновления реальных процессов, явлений и функционирования систем обеспечения информационной безопасности. Обобщая, констатируем важность данного исследования для целей создания уникальной для каждой отдельно взятой организации системы, целью которой является обеспечение информационной безопасности. Разнообразие моделей и способов моделирования подтверждает безусловную и исключительную ценность исследования с применением принципов моделирования для организаций Украины сферы обеспечения информационной безопасности. ; Предметом дослідження є моделювання системи забезпечення інформаційною безпекою для організацій. Виокремлено проблеми моделювання означених систем, що пов'язані з розкриттям як природи процесу забезпечення інформаційної безпеки, так і з напрямом розробки практичних методів безпеки інформації. При цьому ретельно вивчаються статистика порушень, причини, що їх обумовлюють, особи порушників, сутність прийомів, які використовуються порушниками, обставини, за яких було виявлене порушення (модель порушника інформаційної безпеки). Практичне розв'язання реалізовано частково комплексною системою захисту інформації, де обов'язковими документами, що входять до Плану захисту, є: модель загроз і модель порушника інформаційної безпеки Потреби щодо захисту інформації наявні для будь-яких організацій, підприємств і установ будь-якої сфери діяльності і будь-якої форми власності. Такі вимоги зумовлені класифікацією інформації, нормативно-правовими документами, запитами замовника стосовно розроблення і впровадження систем забезпечення інформаційної безпеки. Для створення таких систем пропонується використання наукового методу – моделювання. Його універсальність і дієвість доведено практикою застосування і відтворення інструментами реалізації результатів. Тому метою статті є розроблення функціональної моделі системи забезпечення інформаційною безпекою організації. Результати роботи відображають теоретичне дослідження основ моделювання, аналізування практичного застосування результатів для різноманітних систем (зокрема, систем забезпечення інформаційної безпеки), вимоги та критерії до моделей і перевірки відтворюваності реальних процесів, явищ і функціонування систем забезпечення інформаційної безпеки. Підсумовуючи, констатуємо важливість наведеного дослідження для цілей створення унікальної для кожної окремо узятої організації системи, метою якої є забезпечення інформаційної безпеки. Різноманітність моделей та способів моделювання підтверджує безумовну та виняткову цінність дослідження із застосуванням принципів моделювання для організацій України сфери забезпечення інформаційної безпеки.

Today the Ukrainian archives show the extraordinary openness of access to the documents associated with the embodiment of the Soviet state policy of the Holodomor to the Ukrainian peasantry. Started the return process is prohibited historical memory creates the conditions for the formation of a complex objective coverage of the historical path of the Ukrainian ethnos in a variety of situations tests of strength. Existing scientific groundwork for the return of nonexistence of documents certifying the fact of mass starvation, the scope and forms of realization of the terrible Soviet state policy is significant, but still remain insufficiently researched and not open to the public the life stories of real people and their lives, attitudes and actions. The author tries to implement one of the attempts to explore the tragedy of the Ukrainian people language real criminal cases and to prove not only the absurdity of the very terms of the sentence, and also the procedure of fabrication of cases and sentencing. The researcher convincingly prove consistency, not uniqueness, randomness, repressive cases against the Ukrainian peasantry of Mykolaiv region and manifest life-destinies of specific people who have become innocent victims of a deliberate and purposeful state policy of the Soviet leadership at all levels of government in 1932–1933. So, recently, a special relevance, according to the author, becomes the study of local history material, lighting for a wide range of readers of historical memory, truth, justice for documented sources of oral history. With a huge array of preserved criminal cases is one of the proofs of criminal activity of system of bodies of the Soviet power against Ukrainian peasants, regardless of nationality or religious preference. On the basis of the investigated cases it becomes clear that the whole system of proceedings in respect of the peasants was constructed in such a way that the evidence base has played a facilitating and not a mandatory part of proceedings, but the main thing was that the man was a farmer, led self-management had a clear life goals regarding farming, land use, form of ownership and organization of agriculture. To a large extent this was revenge for past activities that were not always friendly to the Bolshevik government. The records documented facts total withdrawal of all food and doom humans to extinction. Even thought became one of proofs of fault of defendants. The goal is reducing the number of Ukrainian rural population, which did not support Soviet reforms, and became the Foundation for the resistance movement and remained potentially dangerous. But politics of the Holodomor, the Soviet system has also used an open repressive policies against the Ukrainian population. To date, documented 2008 citizens of nikolayevshchina who are in the grip of terror. Exploring the tragic events of 1932–1933 staggering casualties, and behind each figure is an individual, his life, the hope, the frustration and the terrible tragedy of death. The number of casualties and remains controversial today, but we should not forget to explore modern processes in the Ukrainian society. Be constantly mindful of from 3,5 to 9 million tortured for two years the Soviet totalitarian system it is also necessary to analyze the statistics of the population today, for example, in the first nine months of the current 2016 only in the Mykolaiv area the population decreased by 5,3 thousand people, and this without imposing terrible policies of the famine, that is, only during this period, the Ukrainian population decreased by 2–3 villages. Relevant statistics and other areas. So after a certain time, the current economic and social policies have not received the definition of genocide of the Ukrainian population. The required memory of the victims of Ukrainians on the altar of the Soviet regime need to be protected and used in the education of new generations of our free and independent States. Criminals also have to name and pay tribute on the wall of shame. It is therefore necessary to continue research on existing documents of criminal cases and collected oral testimony ; В статье исследуются уголовные дела репрессированных жителей Николаевщины в 1932–1933 годах. Осуществляется попытка привлечь внимание читателей не прос- то к статистике жертв тоталитарного советского режима, а поднять проблему со- знания народа к совершаемым преступлениям чиновников и почтение памяти невин- ных жертв, о которых осталась информация в уголовных делах. Одновременно поч- тить память замученых голодом и не зафиксированых на страницах документов. Рас- крывается антигуманный, противоправный характер деятельности партийного и хо- зяйственного аппарата тотального уничтожения крестьянства Юга Украины и то- тальное изъятие их имущества. ; У статті досліджуються кримінальні справи репресованих мешканців Миколаївщини в 1932–1933 роках. Здійснюється спроба привернути увагу читачів не просто до ста- тистики жертв тоталітарного радянського режиму, а підняти проблему свідомості народу до вчинюваних злочинів посадовців та вшанування пам'яті невинних жертв, про яких залишились дані кримінальних справ і одночасно віддати данину поваги до замор- дованих голодом і не зафіксованих на сторінках документів. Розкривається антигу- манний, протиправний характер діяльності партійного та державного апарату в спра- ві тотального знищення селянства Півдня України і тотальної експропріації їхнього майна

Purpose. At the present time, Ukraine's mainline railway transport is entirely in state ownership. Ukraine has undertaken to implement the European Union Directives providing of non-discriminatory access to the railway infrastructure of independent carriers. A considerable quantity of options significantly affects the working conditions of carriers that do not depend on Ukrzaliznytsia. One of the tasks that arises when performing transportation by independent carriers is the organization of private locomotives operation and their servicing by engine crews. The purpose of the article is to evaluate the technical characteristic of the private locomotives usage in order to perform goods traffic in the direction of sea ports. Methodology. The researches were carried out on the basis of methods for organizing the operational work of railways and methods of traction calculations. Findings. The paper highlights the problem of goods traffic organization to seaports by independent carriers. It determines the requirements for equipment for diesel locomotives and electric locomotives depending on the distance of transportation. Permissible distances that can be served by engine crews in performing the requirements for the duration of their continuous operation were also determined. Schemes of infrastructure objects location for the locomotives and engine crews operation have been developed. It was established that diesel locomotives of independent carriers will be able to serve transportation between loading and unloading stations up to 822 km, and electric locomotives up to 1000 km with the construction of the main part of the locomotive infrastructure at the port station. The performed calculations show the potential coverage of rail transportation to sea ports by independent carriers with the use of its own locomotive infrastructure. To define more exactly the haul length of train servicing by locomotives and locomotives by engine crews, it is necessary to perform additional calculations based on detailed service section profiles. Originality. Access circuitry of locomotives and engine crews of independent carriers when servicing sea ports by them were obtained. Practical value. The results of the research allow evaluating the needs in the locomotive infrastructure that arise at opening of the rail market for independent carriers. ; Цель. В настоящее время магистральный железнодорожный транспорт Украины находится полностью в государственной собственности. Украина взяла на себя обязательства по имплементации Директив Европейского Союза, предусматривающих недискриминационный допуск к железнодорожной инфраструктуре независимых перевозчиков. Значительное количество факторов существенно влияет на условия работы независимых от Укрзализныци перевозчиков. Одной из задач, возникающих при выполнении перевозок независимыми перевозчиками, является организация работы частных локомотивов и их обслуживание локомотивными бригадами. Целью статьи является оценка технических возможностей использования частных локомотивов для выполнения перевозок грузов в направлении морских портов. Методика. Исследования выполнены на основе методов организации эксплуатационной работы железных дорог и методов тяговых расчетов. Результаты. В работе рассмотрена проблема организации перевозок грузов в морские порты независимыми перевозчиками. Определены потребности в экипировочных материалах для тепловозов и электровозов в зависимости от расстояния перевозок. Также определены допустимые расстояния, которые могут обслуживать локомотивные бригады при выполнении требований по продолжительности их непрерывной работы. Разработаны схемы расположения инфраструктурных объектов для обеспечения работы локомотивов и локомотивных бригад. Установлено, что тепловозы независимых перевозчиков смогут обслуживать перевозки между станциями погрузки и выгрузки до 822 км, а электровозы – до 1000 км с сооружением основной части локомотивной инфраструктуры на припортовой станции. Выполненные расчеты показывают потенциальную возможность охвата независимыми перевозчиками железнодорожных перевозок в морские порты с использованием исключительно собственной локомотивной инфраструктуры. Для уточнения длины плеч обслуживания локомотивами поездов и локомотивов локомотивными бригадами необходимо выполнять дополнительные расчеты на основе детальных профилей участков обслуживания. Научная новизна. В исследовании получены схемы обращения локомотивов и локомотивных бригад независимых перевозчиков при обслуживании ими морских портов. Практическая значимость. Результаты работы позволяют оценить потребности в локомотивной инфраструктуре, которые возникнут при открытии рынка железнодорожных перевозок для независимых перевозчиков. ; Мета. У даний час магістральний залізничний транспорт України знаходиться повністю в державній власності. Україна взяла на себе зобов'язання щодо імплементації Директив Європейського Союзу, які передбачають недискримінаційний допуск до залізничної інфраструктури незалежних перевізників. Значна кількість факторів суттєво впливає на умови роботи незалежних від Укрзалізниці перевізників. Однією з задач, яка виникає при виконанні перевезень незалежними перевізниками, є організація роботи приватних локомотивів та їх обслуговування локомотивними бригадами. Метою статті є оцінка технічних можливостей використання приватних локомотивів для виконання перевезень вантажів у напрямку морських портів. Методика. Дослідження виконані на основі методів організації експлуатаційної роботи залізниць та методів тягових розрахунків. Результати. У роботі розглянута проблема організації перевезень вантажів у морські порти незалежними перевізниками. Визначені потреби в екіпірувальних матеріалах для тепловозів та електровозів у залежності від відстані перевезень. Також визначені допустимі відстані, які можуть обслуговувати локомотивні бригади при виконанні вимог щодо тривалості їх безперервної роботи. Розроблено схеми розташування інфраструктурних об'єктів для забезпечення роботи локомотивів та локомотивних бригад. Встановлено, що тепловози незалежних перевізників зможуть обслуговувати перевезення між станціями навантаження та вивантаження до 822 км, а електровози – до 1000 км із спорудженням основної частини локомотивної інфраструктури на припортовій станції. Виконані розрахунки показують потенційну можливість охоплення незалежними перевізниками залізничних перевезень у морські порти з використання виключно власної локомотивної інфраструктури. Для уточнення довжини пліч обслуговування локомотивами поїздів та локомотивів локомотивними бригадами необхідно виконати додаткові розрахунки на основі детальних профілів ділянок обслуговування. Наукова новизна. У дослідженні отримані схеми обігу локомотивів та локомотивних бригад незалежних перевізників при обслуговуванні ними морських портів. Практична значимість. Результати роботи дозволяють оцінити потреби в локомотивній інфраструктурі, які виникнуть при відкритті ринку залізничних перевезень для незалежних перевізників.

Fragmentary researches of socio-economic institutions by classical political economy are caused by the absence of social components in its methodological «core». The article concentrates on the ideas of institutionalism in the context of classical political economy formation.The author underlines the necessity to adapt the analysis of socio-economic institutions in the heritage of classical political economy inUkraineof the 19-th century to the creation of an integral conception of genesis and evolution of institutionalism in Ukrainian economic thought. Following the traditions of European economic science, Ukrainian scientists tried to take into account social contradictions, the needs in democratic transformations of social relations in their works.In spite of absence of the category of «standard (rule)» among Adam Smith's followers, and Ukrainian economists paid attention to a social problematic in the context of traditional researches of classical political economy, there is the necessity to examine socio-economic institutions in their heritage and the possibility of its application to the formation of the paradigm of modern institutionalism.Michail Baludyanskiy considered that a state could limit the freedom of an economic activity only on the base of generally accepted standards, but in this case contributing to safety and freedom of an economic activity. National system of economy, its legislative and management systems must conceptually obey economic policy,Anthropocentrism defined the philosophical conception of Tihon Stepanov's political economy. He followed methodological holism as he concluded the characteristics of an individual on the base of characteristics of institutions (society).Ivan Vernadskiy's researches concerning behavior of an individual and his trials to characterize value from a consumer's point of view don't fully correspond to traditional classical political economy. To improve Adam Smith's study the scientist created the theory of needs on the base of a consumer's behavior analysis. Ivan Vernadskiy's methodological holism (wholeness) and evolutionism unite him with the methodology of classical institutionalism. Possession as one of the attributes of an ownership the scientist analyzes as specific informal limitation.The author draws the conclusion that in the first half of the 19-th century Ukrainian economists uttered the ideas similar to the ideas of institutionalism.The peculiarity of Ukrainian economic thought is its anthropocentrism. The most important institution for Ukrainian economists is freedom in its widest understanding, but not only in understanding of economic activities. They tried to explain the subject of political economy widely involving mental and ethical, spiritual, legal and other factors to the scientific analysis; they attempted to research the motivation of economic behavior of a person and its limitations.tylm�nr�� n lang=UK style='font-size:10.0pt;font-family:Peterburg;color:black'>Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження. ; Фрагментарний характер дослідження соціально-економічних інституцій класичною політичною економією обумовлений відсутністю соціальних складових у її методологічному «ядрі». Сконцентровано увагу на ідеях інституціоналізму в контексті формування класичної політичної економії в Україні. Автор підкреслює необхідність адаптації аналізу соціально-економічних інституцій у спадщині класичної політичної економії в Україні ХІХ ст. до створення цілісної концепції генезису й еволюції інституціоналізму в українській економічній думці. Наслідуючи кращі традиції європейської економічної науки, українські вчені намагалися враховувати соціальні суперечності, потребу демократичного реформування суспільних відносин у своїх працях.Незважаючи на те, що категорія «норма (правило)» була відсут­ня серед прихильників Адама Сміта, а українські економісти приділяли увагу соціальній проблематиці переважно у контексті традиційних досліджень класичної політичної економії, існує потреба з'ясування місця соціально-економічних інституцій у їхній спадщині та можливість її застосування до формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму.Михайло Балудянський вважав, що обмежувати свободу економічної діяль­ності держава може лише на основі загальноприйнятих моральних норм, але сприяючи при цьому її безпеці та свободі економічної діяльності. Національна система господарства, її законодавча та управлінські системи, мають концептуально підпорядковуватися економічній політиці. Антропоцентризм визначав філософську концепцію політичної економії Тихона Степанова. Він виявляв схильність до методологічного холізму, оскільки характеристику індивіда виводив із характеристики інституцій (суспільства).Дослідження Іваном Вернадським поведінки індивіда, як і спроби вченого характеризувати цінність з боку споживача не зов­сім вписуються у традиційну канву класичної політичної економії. Прагнучи вдосконалити вчення Адама Сміта, вчений, на основі аналізу поведінки споживача, створює теорію потреб. З методологією класичного інституціоналізму Івана Вернадського споріднює методологічний холізм (цілісність) та еволюціонізм. Володіння як один із атрибутів власності вчений аналізує як своєрідне неформальне обмеження діяльності людини.Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження.

Today professionalism is important not only for the characteristics of an individual, but also for the manifestation of professional activities. Self-education, self-training and training on the working place are integral elements of the whole continuous professional development. Various components of professionalism form the social responsibility of pharmacist in contemporary conditions. During all professional activities of pharmacists the continuous formation of administrative, economic, legal, communication, social and information competence takes place. Professionally oriented periodical publications, scientific and practical activities act as assistants in it.The aim of this work was to study the sources of the information professional field of pharmaceutical establishments' staff in the South-eastern region of Ukraine and to determine the frequency of their use and orientation.Gathering of information was carried out using questionnaires. The structure of the developed questionnaire provided conventional separation of questions into two blocks. The first set of questions in the questionnaire provided respondents' characteristics by demographic and psychological criteria: age, position, length of service, type of enterprise's ownership. The second set of questions provided the opportunity to identify the main sources of professional information of the specialists in the region, the frequency of their use and the orientation of information for practical activities.Results and discussion. The respondents were proposed the list of periodicals, which today pharmacy specialists are guided by for understanding of modern trends in medicine and pharmacy. The survey results made it possible to determine the most required in practice, sources of information on modern medicine and pharmacy: special edition "Mister blister", "Weekly Drugstore" and "Pharmacist Practical worker". Experts of various levels of pharmacy management use these publications in print.The analysis of the nature of the information which the respondents are interested in showed that the information on new drugs and the issues of legislative and normative regulation of pharmaceutical enterprises' activities is the most studied. Unfortunately, quite a few practical workers are interested in issues of social direction, administration (management) in pharmacy and marketing activities.To the question «How often do you work with Proceedings of scientific practical conferences?" 60,3% of respondents answered that they study and work with them rarely and only in their spare time from work. Only 19,8% of respondents always learn and study the conference proceedings. Unfortunately, almost the same proportion of professionals (19,9%) are not interested or they are very rarely interested in proceedings of Scientific Practical Conferences, as they think the information of Conferences is only intended for scientists and managerial leaders.The positive result of the questionnaire was that 98% of respondents consider it necessary to conduct centralized measures on each enterprise concerning staff awareness of new trends in pharmaceutical science and practice of frequency once in half a year. That is the optimal frequency as it is believed by 63% of respondents.Conclusions. It was determined that very little attention is paid by the experts to the national scientific periodicals that are professional (magazine is included in the list of publications recognized by HAC of Ukraine). Almost half of the surveyed professionals rarely work with specialized publications, which are available in their companies. The disadvantage of the process of pharmacists' review with innovative search and achievements of scientists in the field of pharmacy is that only 20% of pharmacy specialists at various levels of management in the course of their practical activities work with the materials of scientific practical conferences. Such situation can be explained by the lack of motivation in self-education by specialists in the working hours. The problem revealed requires further research on defining factors of motivation for self education and improving their professionalism, which will be the next stage of our work. ; Разнообразные составляющие профессионализма формируют социальную ответственность провизора в современных условиях. Периодические профессионально ориентированные издания и научно-практические мероприятия являются неотъемлемой частью этого процесса. С целью определения источников информационного обеспечения работников аптечных заведений юго-восточного региона Украины изучены основные источники профессиональной информации, частота их использования и направленность методом анкетирования 147 респондентов. Установлено, что специалисты уделяют незначительное внимание отечественным научным периодическим специализированным изданиям. Недостатком процесса ознакомления провизоров с инновационными поисками и достижениями ученых в области фармации является то, что только 20% специалистов фармации разных уровней управления в ходе практической деятельности работают с материалами научно-практических конференций. Это свидетельствует об отсутствии у специалистов мотивации к самообразованию, о необходимости определения мотивационных факторов в повышении профессионализма. ; Різноманітні складові професіоналізму формують соціальну відповідальність провізора у сучасних умовах. Періодичні професійно орієнтовані видання та науково-практичні заходи є невід'ємною частиною цього процесу. З метою визначення джерел інформаційного забезпечення працівників аптечних закладів південно-східного регіону України вивчили основні джерела професійної інформації, частоту їх використання і направленість методом анкетування 147 респондентів. Виявили, що спеціалісти приділяють дуже мало уваги вітчизняним науковим періодичним виданням, що є фаховими. Недоліком процесу ознайомлення провізорів з інноваційними пошуками та досягненнями науковців у галузі фармації є те, що тільки 20% спеціалістів фармації різних рівнів управління протягом практичної діяльності працюють із матеріалами науково-практичних конференцій. Це свідчить про відсутність мотивації до самоосвіти спеціалістів, необхідність визначення основних чинників мотивації до підвищення свого професіоналізму.

This study discusses the legal framework for life safety in Ukraine as of the current year. Ensuring an adequate level of safety at the enterprises of various forms of ownership and directions of the modern economy is a vital task in terms of creating decent working conditions in the country and the development of its economy. The development of the sovereign Ukraine must be accompanied by the creation of a safe state of the environment, economic production, and living conditions to ensure the proper level of human life. The main place in this process is occupied by the legislation in the field of regulation of relations between human health and the environment and safety in emergencies and situations of everyday life, i.e. life safety. The relevance of the subject is conditioned by the need to create an appropriate legal framework for life safety in the country as of its current state. The methodology of this study is based on a combination of a systematic approach to determining the main factors that ensure the establishment of legal foundations for life safety in Ukraine at present and an analytical method of research on a wide scope of issues in this subject area. The main results, obtained during this study, include the identification of the main factors of life safety in modern Ukrainian society and the importance of the legal framework, developed by the state for proper regulation of these issues, as well as the main directions of development of a certain level of life safety culture in modern Ukrainian society. Prospects for further research within the framework of the chosen subject area are conditioned by the need to qualitatively identify the main factors, influencing the process of gradual development of the legal framework for life safety in Ukraine as of its current state and the importance of timely coverage of relevant legal aspects that are vital in modern realities. The applied value of this study lies in the possibility of implementing its main results and conclusions in practice in order to obtain a reliable tool for timely and high-quality determination of the basic legal principles of life safety in Ukraine ; В данном научном исследовании обсуждаются правовые основы безопасности жизнедеятельности в Украине на 2020 год. Обеспечение надлежащего уровня безопасности жизнедеятельности на предприятиях различных форм собственности и направлений современной экономики является очень важной задачей с точки зрения создания достойных условий охраны труда в стране и развития ее экономики. Становление суверенной Украины должно сопровождаться созданием безопасного состояния окружающей среды, экономического производства, бытовых условий для обеспечения надлежащего уровня жизнедеятельности человека. Основное место в этом процессе занимает законодательство в области регулирования отношений по охране здоровья человека и окружающей среды и безопасности в чрезвычайных ситуациях и ситуациях повседневной жизни, то есть безопасности жизнедеятельности. Актуальность заявленной тематики исследования определяется необходимостью создания надлежащих правовых основ обеспечения безопасности жизнедеятельности в стране, по состоянию на настоящее время. Методология данного исследования имеет в своей основе сочетания системного подхода к определению главных факторов, обеспечивающих создание правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине в настоящее время, и аналитического метода исследований широкого круга вопросов, вынесенных в его тематику. Главным результатами, полученными в ходе данного научного исследования, можно считать определение главных факторов безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе и значение разработанных государством правовых основ надлежащего урегулирования этих вопросов, а также основные направления формирования определенного уровня культуры безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе. Перспективы проведения дальнейших научных разработок в рамках выбранной для этого исследования тематики оговариваются необходимостью качественного определения основных факторов, влияющих на процесс постепенного формирования правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине, по состоянию на настоящее время, и важности своевременного освещения актуальных правовых аспектов данного вопроса, имеющие значение в реалиях современности. Прикладная ценность данного научного исследования заключается в возможности реализации в практической плоскости главных его результатов и выводов с целью получения надежного инструмента по своевременному и качественному определение основных правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине на настоящее время ; У даному науковому дослідженні обговорюються правові засади безпеки життєдіяльності в Україні станом на 2020 рік. Забезпечення належного рівні безпеки життєдіяльності на підприємствах різних форм власності та направлень сучасної економіки є дуже важливим завданням з точки зору створення гідних умов охорони праці у країні та розвитку її економіки. Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану навколишнього середовища, економічного виробництва, побутових умов для забезпечення належного рівня життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища й безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Актуальність заявленої тематики дослідження обумовлюється необхідністю створення належних правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності у країні, станом на теперішній час. Методологія даного дослідження має у своїй основі поєднання системного підходу до визначення головних чинників, що забезпечують створення правових засад безпеки життєдіяльності в Україні на теперішній час, та аналітичного методу досліджень широкого кола питань, що винесені у його тематику. Головним результатами, отриманими у ході даного наукового дослідження, можна вважати визначення головних чинників безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві та значення розроблених державою правових засад належного урегулювання цих питань, а також головні напрямки формування певного рівня культури безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві. Перспективи проведення подальших наукових розробок у рамках вибраної для цього дослідження тематики обумовлюються необхідністю якісного визначення основних чинників, що впливають на процес поступового формування правових засад безпеки життєдіяльності в Україні, станом на теперішній час, та важливістю своєчасного висвітлення актуальних правових аспектів даного питання, що мають значення у реаліях сучасності. Прикладна цінність даного наукового дослідження полягає у можливості реалізації у практичній площині головних його результатів та висновків з метою отримання надійного інструменту щодо своєчасного та якісного визначення основних правових засад безпеки життєдіяльності в Україні станом на теперішній час

The article is devoted to the theoretical and legal analysis of the legal regime of property of higher education institutions (HEI) in Ukraine. Legislative regulation and theoretical and legal positions concerning the peculiarities of the legal nature and essential features of HEI property are studied, the expediency of systematic assessment of the legal status of HEI property as a special type of institutions for a special type of institutions (public and private legal entities in organizational and legal forms of budgetary institution) (institution), non-profit institution or profitable institution (institution for profit) These circumstances determine the legal regime of the property of HEI, the main purpose of which is to conduct educational, scientific, scientific and technical, methodological and innovative activities in accordance with the objectives and tasks and in accordance with the scope of economic competence of HEI, defined by the legislation and the charter of HEI. Under the legal regime of the property of HEI, the author proposes to understand the procedure and conditions of acquisition (appropriation) of property established by legal means, exercise of the right to own, use and dispose of property, property management functions and its legal protection. the category of legal regime covers not only the formation, but also the withdrawal of certain objects from the property of HEI. The article draws attention to the fact that a significant part of issues related to the property relations of HEI is regulated not only by legal norms, but also by the statutes of HEI, reflecting the permissive type of legal regulation of relevant economic relations, and the legal regime of HEI property should reflect HEI on possession, use and disposal. Whereas the legislation of Ukraine, which regulates various aspects of the legal regime of the property of HEI, is not systematized and includes heterogeneous and diversified legal norms; the share of economic and legal norms of by-law is large. In particular, in the Law of Ukraine "On Higher Education" there is no legal definition of property on the balance of free economic zones (on the right of ownership or on the right of economic management), the author proposes to take into account the legislative definition contained in Article 139 of the Civil Code. a set of things and other values (including intangible assets) that are valued, produced or used in the activities of economic entities and reflected in their balance sheets or taken into account in other statutory forms of accounting for the property of these entities. Considering that the concept of the legal regime of free economic assets in Ukraine is still far from finalized, as the legislation still does not disclose key aspects of the ratio of tangible and intangible assets in the structure of this property, as well as the ratio of free economic powers as owners and users; the scope of liability of HEI property belonging to them in the event of contractual or non-contractual obligations, etc., the article is aimed at finding effective forms of legal regulation of property relations HEI and improving the legal regime of property HEI. ; Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу правового режиму майна закладів вищої освіти (Надалі – ЗВО) в Україні. Досліджено законодавче регулювання та теоретико-правові позиції, що стосуються особливостей правової природи та сутнісних ознак майна ЗВО, обґрунтована доцільність системної оцінки правового статусу майна ЗВО як особливого виду установ на особливий вид закладів (юридичні особи публічного та приватного права в організаційно-правових формах бюджетного закладу (установи), неприбуткового закладу або прибуткового закладу (закладу, що має на меті отримання прибутку). Ці обставини якраз і визначають правовий режим майна ЗВО, основним призначенням якого є провадження освітньої, наукової, науково-технічної, методичної та інноваційної діяльності відповідно до цілей і завдань та відповідно до обсягів господарської компетенції ЗВО, визначених законодавством та статутом ЗВО. Під правовим режимом майна ЗВО автор пропонує розуміти встановлені правовими засобами порядок та умови придбання (привласнення) майна, здійснення ЗВО повноважень із володіння, користування і розпорядження ним, функцій управління майном, а також його правової охорони. категорія правового режиму охоплює не лише формування, але і вибуття зі складу майна ЗВО певних об'єктів. У статті звертається увага на те, що значна частина питань, пов'язаних з майновими відносинами ЗОВ регулюється не лише правовими нормами, але і статутами ЗВО, відображаючи дозвільний тип правового регулювання відповідних господарських відносин, а правовий режим майна ЗВО має відображати характер та обсяг правомочностей ЗВО щодо володіння, користування і розпорядження ним. Оскільки законодавство України, що регулює різні аспекти правового режиму майна ЗВО, не є систематизованим та включає в себе різнорідні та різногалузеві правові норми; великою є питома вага господарсько-правових норм підзаконного характеру. Зокрема у Законі України «Про вищу освіту» відсутнє легальне визначення майна, що перебуває на балансі ЗВО (на праві власності або на праві господарського відання), автор пропонує враховувати тут законодавче визначення, вміщене у статті 139 ГКУ, відповідно до якої майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Враховуючи, що концепція правового режиму майна ЗВО в Україні ще далека від остаточної сформованості, оскільки законодавством досі не розкриті ключові аспекти співвідношення матеріальних та нематеріальних активів у структурі цього майна, а також співвідношення правомочностей ЗВО як власників та користувачів; сфера відповідальності ЗВО належним їм майном у разі виникнення договірних або позадоговірних зобов'язань тощо, стаття спрямована на пошуки ефективних Форм правового регулювання майнових відносин ЗОВ та вдосконалення правового режиму майна ЗОВ.

In the article, essence of functioning investment building to the sector of economy is grounded in modern terms. It will be that for today position of domestic building enterprises: at the market of investments is characterized their unavailability to the effective mastering of the fixed assets on innovative basis, and also by unavailability of potential investors to inlay a capital in building enterprises through the high risks related to unprotectedness of right of ownership, with large probability of failure to return of money through an uneffective management. At the same time, on the requirements of time innovativeinvestment processes in building industry must be sent not only to the increase of specific gravity of the innovative-oriented inferior works in the general volume of building and installation works but also on innovative alteration of building industry. Grounded, that principal reasons that restrain investments in the increase of building production and technical retooling of building industry is instability of political situation, shadow and different family speculative processes in an investmentbuilding sphere, heavy taxes and risks of investment activity, large cost of loan capital and complication of the credit drawing, and also other factors that characterize the investment climate of Ukraine as unfavorable. In the context marked reasons, investment politics in building industry must organic character combine the instruments of state influence and readjusting with the aim of creation of favourable investment environment for both home and foreign investments. Investment politics of Ukraine in a medium-term prospect must be sent to steady development of building industry on innovative basis, providing of economic security of country, forming of valuable market of earth, development of market infrastructure, increase of investment-building potential and creation of favourable investment environment for the transfer of modern technologies, application of the mechanisms of defence of national building market, creation of effective stimuli concerted with the norms of ДБН for forward development of innovative-investment process in building industry Ukraine by near-term realization project from reconstruction, modernisation and technical retooling production capacity and infrastructural object on innovative and ecological basis. ; В статье обоснована сущность функционирования инвестиционного строительного сектора экономики в современных условиях. Доказано, что на сегодня, положение отечественных строительных предприятий на рынке инвестиций характеризуется их неготовностью к эффективному освоению основных средств на инновационной основе, а также неготовностью потенциальных инвесторов вкладывать капитал в строительные предприятия через высокие риски, связанные с незащищенностью права собственности, с большой вероятностью невозвращения средств через неэффективное управление. В то же время, по требованиям времени инновационно-инвестиционные процессы в строительной отрасли должны быть направлены не только на рост удельного веса инновационно-ориентированных подрядных работ в общем объеме строительно-монтажных работ, но и на инновационную перестройку самой строительной отрасли. Обосновано, что основными причинами, которые сдерживают инвестиции в рост строительного производства и техническое переоснащение строительной отрасли, является нестабильность политической ситуации, теневые и разного рода спекулятивные процессы в инвестиционно-строительной сфере, высокие налоги и риски инвестиционной деятельности, большая стоимость ссудного капитала и сложность получения кредита, а также другие факторы, которые характеризуют инвестиционный климат Украины как неблагоприятный. Поэтому в контексте вышеотмеченных причин, инвестиционная политика в строительной отрасли должна органическим образом сочетать инструменты государственного влияния и дерегуляции с целью создания благоприятной инвестиционной среды как для отечественных, так и иностранных инвестиций. Инвестиционная политика Украины в среднесрочной перспективе должна быть направлена на устойчивое развитие строительной отрасли на инновационной основе, обеспечение экономической безопасности страны, формирования полноценного рынка земли, развитие рыночной инфраструктуры, наращивания инвестиционно-строительного потенциала и создания благоприятной инвестиционной среды для трансфера современных технологий, применения согласованных с нормами ДБН механизмов защиты национального строительного рынка, создания действенных стимулов для поступательного развития инновационноинвестиционных процессов в строительной отрасли Украины путем первоочередной реализации проектов из реконструкции, модернизации и технического переоснащения производственных мощностей и инфраструктурных объектов на инновационной и экологической основе. ; У статті обґрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки в сучасних умовах. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їхньою неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об'єктів на інноваційній та екологічній основі.

This study discusses the legal framework for life safety in Ukraine as of the current year. Ensuring an adequate level of safety at the enterprises of various forms of ownership and directions of the modern economy is a vital task in terms of creating decent working conditions in the country and the development of its economy. The development of the sovereign Ukraine must be accompanied by the creation of a safe state of the environment, economic production, and living conditions to ensure the proper level of human life. The main place in this process is occupied by the legislation in the field of regulation of relations between human health and the environment and safety in emergencies and situations of everyday life, i.e. life safety. The relevance of the subject is conditioned by the need to create an appropriate legal framework for life safety in the country as of its current state. The methodology of this study is based on a combination of a systematic approach to determining the main factors that ensure the establishment of legal foundations for life safety in Ukraine at present and an analytical method of research on a wide scope of issues in this subject area. The main results, obtained during this study, include the identification of the main factors of life safety in modern Ukrainian society and the importance of the legal framework, developed by the state for proper regulation of these issues, as well as the main directions of development of a certain level of life safety culture in modern Ukrainian society. Prospects for further research within the framework of the chosen subject area are conditioned by the need to qualitatively identify the main factors, influencing the process of gradual development of the legal framework for life safety in Ukraine as of its current state and the importance of timely coverage of relevant legal aspects that are vital in modern realities. The applied value of this study lies in the possibility of implementing its main results and conclusions in practice in order to obtain a reliable tool for timely and high-quality determination of the basic legal principles of life safety in Ukraine ; В данном научном исследовании обсуждаются правовые основы безопасности жизнедеятельности в Украине на 2020 год. Обеспечение надлежащего уровня безопасности жизнедеятельности на предприятиях различных форм собственности и направлений современной экономики является очень важной задачей с точки зрения создания достойных условий охраны труда в стране и развития ее экономики. Становление суверенной Украины должно сопровождаться созданием безопасного состояния окружающей среды, экономического производства, бытовых условий для обеспечения надлежащего уровня жизнедеятельности человека. Основное место в этом процессе занимает законодательство в области регулирования отношений по охране здоровья человека и окружающей среды и безопасности в чрезвычайных ситуациях и ситуациях повседневной жизни, то есть безопасности жизнедеятельности. Актуальность заявленной тематики исследования определяется необходимостью создания надлежащих правовых основ обеспечения безопасности жизнедеятельности в стране, по состоянию на настоящее время. Методология данного исследования имеет в своей основе сочетания системного подхода к определению главных факторов, обеспечивающих создание правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине в настоящее время, и аналитического метода исследований широкого круга вопросов, вынесенных в его тематику. Главным результатами, полученными в ходе данного научного исследования, можно считать определение главных факторов безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе и значение разработанных государством правовых основ надлежащего урегулирования этих вопросов, а также основные направления формирования определенного уровня культуры безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе. Перспективы проведения дальнейших научных разработок в рамках выбранной для этого исследования тематики оговариваются необходимостью качественного определения основных факторов, влияющих на процесс постепенного формирования правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине, по состоянию на настоящее время, и важности своевременного освещения актуальных правовых аспектов данного вопроса, имеющие значение в реалиях современности. Прикладная ценность данного научного исследования заключается в возможности реализации в практической плоскости главных его результатов и выводов с целью получения надежного инструмента по своевременному и качественному определение основных правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине на настоящее время ; У даному науковому дослідженні обговорюються правові засади безпеки життєдіяльності в Україні станом на 2020 рік. Забезпечення належного рівні безпеки життєдіяльності на підприємствах різних форм власності та направлень сучасної економіки є дуже важливим завданням з точки зору створення гідних умов охорони праці у країні та розвитку її економіки. Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану навколишнього середовища, економічного виробництва, побутових умов для забезпечення належного рівня життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища й безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Актуальність заявленої тематики дослідження обумовлюється необхідністю створення належних правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності у країні, станом на теперішній час. Методологія даного дослідження має у своїй основі поєднання системного підходу до визначення головних чинників, що забезпечують створення правових засад безпеки життєдіяльності в Україні на теперішній час, та аналітичного методу досліджень широкого кола питань, що винесені у його тематику. Головним результатами, отриманими у ході даного наукового дослідження, можна вважати визначення головних чинників безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві та значення розроблених державою правових засад належного урегулювання цих питань, а також головні напрямки формування певного рівня культури безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві. Перспективи проведення подальших наукових розробок у рамках вибраної для цього дослідження тематики обумовлюються необхідністю якісного визначення основних чинників, що впливають на процес поступового формування правових засад безпеки життєдіяльності в Україні, станом на теперішній час, та важливістю своєчасного висвітлення актуальних правових аспектів даного питання, що мають значення у реаліях сучасності. Прикладна цінність даного наукового дослідження полягає у можливості реалізації у практичній площині головних його результатів та висновків з метою отримання надійного інструменту щодо своєчасного та якісного визначення основних правових засад безпеки життєдіяльності в Україні станом на теперішній час