Suchergebnisse

Begrüßung



Irgendwas mit Recht (Twitter)



Thüringen-Wahl



Landesrecht TH Verf TH (landesrecht.thueringen.de)MR083 Rechtsextremismus und die AfD (Matthias Quent, Soziologe) (Medienradio - Philip Banse spricht mit Gästen)Lindner: Kemmerich ist überrascht worden (Süddeutsche.de) "Die Strategie der AfD geht auf" (ZDFheute) Neurechter Jubel über Thüringen: Das rechte Komplott (taz.de)Große Mehrheit lehnt Kemmerich-Wahl ab (n-tv.de)AfD und Neue Rechte: Konstruktiv-destruktive Strategie (tagesschau.de)ZDF heute journal (twitter)Analyse zu Auftritten von Linder und Co: Ein großes Such- und Wimmelbild (spiegel.de)Nach Kemmerich-Abtritt: So geht es in Thüringen weiter (spiegel.de)Gerhart Baum: "Jetzt brennt die ganze FDP!" (ZEIT ONLINE)Exklusiv: FDP-Chef Lindner gab vorab grünes Licht für Wahl Kemmerichs durch AfD (Business Insider)FDP-Politikerin zu Thüringen: "Ich kann es nicht fassen" (FAZ.NET)Unser Präsidium (Freie Demokraten - FDP)Lindner will Vertrauensfrage im Parteivorstand stellen (spiegel.de)Früherer Bundesinnenminister Baum (FDP) - "Ein Hauch von Weimar liegt über der Republik" (Deutschlandfunk)AfD in Thüringen: Die versuchte Bürgerlichkeit (Süddeutsche.de)Ministerpräsidentenwahl in Thüringen - "Ein Einschnitt in der Geschichte der Bundesrepublik" (Deutschlandfunk Kultur)Thomas Kemmerich: Lindners brandgefährliches Problem (Süddeutsche.de)Thüringen: Wie Kemmerich Ministerpräsident wurde (Süddeutsche.de)Erklärung zur Wahl des Ministerpräsidenten Thomas Kemmerich - 05.02.2020 - CDU Thüringen (cdu-thueringen.de)Thüringens liberaler Cowboy (handelsblatt.com)Thüringen ist der Sündenfall von CDU und FDP (handelsblatt.com) Paul Ziemiak (twitter)ZDF heute journal (twitter)ZDF heute journal (twitter)Bodo Ramelow (twitter)Gerhart Baum: "Jetzt brennt die ganze FDP!" (ZEIT ONLINE)Michael Seemann (twitter)Alex Lambsdorff (twitter)Jetzt hat die AfD ihren ersten Ministerpräsidenten - DER SPIEGEL - Politik (spiegel.de)#AFDP - Twitter Search (twitter.com)Guy Verhofstadt (twitter)Das kann die FDP ruinieren (n-tv.de)Stamp zur Ministerpräsidenten-Wahl in Thüringen (FDP NRW)Thomas Kemmerich: Es ist passiert (ZEIT ONLINE) Jetzt hat die AfD ihren ersten Ministerpräsidenten (spiegel.de)Ben Schneider (twitter)Sven Kindler (twitter)Wer ist Thomas Kemmerich?: Plötzlich Ministerpräsident (FAZ.NET)Miku Sophie Kühmel (twitter)Charlotte Knoblauch (twitter)Ulf Poschardt (twitter)Junge Liberale (twitter)Thüringen: "Wir erwarten von Thomas Kemmerich, dass er das Amt unverzüglich niederlegt" (spiegel.de)Jetzt hat die AfD ihren ersten Ministerpräsidenten (spiegel.de)Sprengt die SPD jetzt die Große Koalition? (tagesspiegel.de)Thüringentrend: Linke bleibt laut Umfrage stärkste Kraft in Thüringen - CDU unter 20 Prozent (mdr.de)Matthias Quent (twitter)Ramelow gescheitert - FDP-Mann Kemmerich zum Ministerpräsidenten gewählt (spiegel.de) Marcus Faber (twitter.com)Marcus Faber (instagram.com)Marcus Faber (faber-bundestag.de)



Trump



Disasters at America's Polling Places (overcast.fm)EU lehnt Trumps Plan ab (Süddeutsche.de) Vorwahlen in Iowa: Der Sieger heißt Donald Trump (Süddeutsche.de)Fehlstart für US-Demokraten (Süddeutsche.de) Die Heartland-Lobby (correctiv.org) EU lehnt Trumps Friedensplan ab (spiegel.de)Israel und Palästina: So will Donald Trump Frieden im Nahen Osten stiften (spiegel.de)US-Vorwahl in Iowa: Das verflixte System (spiegel.de)Iowa: US-Demokraten machen Programmierfehler für Wahlpanne verantwortlich (spiegel.de)Das Vorwahl-Desaster von Iowa: So werden die Demokraten Trump nicht schlagen (spiegel.de) Mandate of the Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment 02.10.2019 (PALAIS DES NATIONS) Mandate of the Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment 12.09.2019 (PALAIS DES NATIONS) Mandate of the Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment 28.05.2019 (PALAIS DES NATIONS) Mandate of the Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment 27.05.2019 (PALAIS DES NATIONS) Ritual der Drohungen (Süddeutsche.de)



Lesbos



Griechenland will schwimmende Barriere gegen Migranten errichten (spiegel.de)"In vier Monaten haben wir die nächste große Krise" (tagesspiegel.de)Prof. em. Dr. rer. soc. Dietrich Thränhardt (uni-muenster.de)



Assange Folter (Interview mit Nils Melzer)



Communication (reference UA SWE 2/2019) (Government Offices of Sweden) ZDF heute Journal (twitter) UN expert says "collective persecution" of Julian Assange must end now (United Nations Human Rights) UN expert on torture sounds alarm again that Julian Assange's life may be at risk (United Nations Human Rights) Swedish government's letter to Special Rapporteur on Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment Office of the High Commissioner for Human Rights (Regeringskansliet) Special Rapporteur on Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment (United Nations Human Rights)Stefania Maurizi (twitter)Daniel Ryser (twitter) Exclusive Interviews with Nils Melzer, Lauri Love and John Kiriakou on Assange Countdown to Freedom (CovertAction Magazine)Brisante Enthüllungen im Fall Assange (Play SRF) Nils Melzer (Wikipedia) Vor unseren Augen kreiert sich ein mörderisches System" (Republik)



Bilder



Thomas Kemmerich, Attriubution: indeedous/Wikimedia CommonsMandate of the Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment 12.09.2019 (PALAIS DES NATIONS) Protest Lesbos: Ciaran CarneyZDF heute Journal (twitter)



Hausmitteilung



Spenden: BankverbindungSpenden: Banking-Program mit BezahlCode-StandardSpenden: PaypalKuechenstud.io-NewsletterKuechenstud.io Shop"Lage der Nation" bei iTunes bewerten"Lage der Nation" bei Youtube"Lage der Nation" bei Facebook"Lage der Nation" bei Instagram "Lage der Nation" bei Twitter"Lage der Nation" in der Wikipedia

The combined effects of digital communication technologies, political upheavalsaround the world, waves of powerful activism and protests have injected a newurgency into communication research. How communication theory is able to respondto this challenge is a matter of discussion, including the question of the adequacy ofolder theories to the new circumstances. This paper, aims to add to this discussion byreturning to Habermas's pragmatics, one of the 20th century communication classics,to reflect on how communication and other forms of action interact in campaigns forsocial change in the context of the growing reach of strategic communication and thegrowing role of social media in activism.This article starts by posing theoretical disjuncture as a problem shared bya number of communication subfields, such as public communication, public relations,communication for social change, and my particular example, developmentcommunication. The more recent scholarship, however, has moved away fromthis state of knowledge. Instead, scholars highlight the need to embrace non-linearmodels of communication for social change, and appear to embrace hybridity to dealwith the theoretical confusion in the field.The analysis presented in this article aims to demonstrate that Habermas'scommunication pragmatics works well to explicate complex campaigning practicesin a consistent and yet theoretically expansive way. Re-reading Habermas makes itpossible also to respond to the call articulated by social movement scholars to movebeyond the limits of strategy and to recognize the importance of larger cultural conversationsand scripts. Conceptualizing public campaigning as chains of speech acts,defined here as both linguistic and nonlinguistic acts, offers an analytical tool thatworks across different levels, spaces, and actors involved in social change efforts andthat privileges communication as the explanatory mechanism for the contemporarysocial change praxis.Finally, returning to Habermas's work underscores the importance of a validposition, rather than a desirable identity, from which to engage with others in thesocial world. This invites a clear and consistent focus on action and its basis (moralposition) rather than on attributions ascribed to organizations and campaigners(identity). The key question thus shifts from 'Do you like me/trust me sufficientlyfollow me?' to a more substantial, 'Is this a good thing to do?'. ; Technologie komunikacji cyfrowej, światowe wstrząsy polityczne, fale silnego aktywizmui protesty spowodowały, że badania nad komunikacją znów stały się niezbędne.Można dyskutować, jak teoria komunikacji jest w stanie odpowiedzieć na to wyzwaniei czy stare teorie są adekwatne w stosunku do nowo zaistniałych warunków.Niniejszy artykuł jest w zamierzeniu częścią tej dyskusji i zwraca się ponownie dopragmatyki Habermasa, jednego z klasyków komunikacji XX w., aby podjąć refleksjęnad tym, jak komunikacja i inne formy aktywności oddziałują na siebie w kampaniachdotyczących zmian społecznych, w kontekście rosnącego zasięgu komunikacji strategicznejoraz rosnącej roli mediów społecznościowych w aktywizmie.Artykuł zaczyna się od przedstawienia teoretycznego rozłamu jako problemuwielu podobszarów komunikacji, takich jak komunikacja publiczna, PR, komunikacjadla zmiany społecznej oraz komunikacja rozwojowa, którą opisuję jako szczególnyprzykład. Nowsze badania odstąpiły od tej problematyki. W zamian badacze podkreślająpotrzebę przyjęcia nieliniowych modeli komunikacji dla zmiany społeczneji decydują się na przyjęcie hybrydowości jako rozwiązania teoretycznego zamętuw ramach tej dziedziny.Celem analizy przedstawionej w niniejszym artykule jest wykazanie, że pragmatykakomunikacji Habermasa dobrze objaśnia skomplikowane praktyki prowadzeniakampanii w sposób spójny, a także ekspansywny teoretycznie. Odczytanie Habermasana nowo umożliwia również udzielenie odpowiedzi na postulaty wysuwane przezbadaczy ruchów społecznych, aby wyjść poza granice strategii i uznać znaczenie szerszychkonwersacji i skryptów kulturowych. Konceptualizacja publicznych kampaniijako ciągów aktów mowy, zdefiniowanych tutaj jako akty językowe i pozajęzykowe,daje nam narzędzie analityczne do pracy na różnych poziomach, w różnych miejscachoraz z różnymi aktorami zaangażowanymi w działania promujące społeczną zmianę,a także uprzywilejowuje komunikację jako mechanizm wyjaśniający współczesnąpraktykę zmiany społecznej.I wreszcie, powrót do dzieł Habermasa podkreśla znaczenie uzasadnionejpozycji, z której wchodzimy w reakcję z innymi w świecie społecznym, stawiające jąponad pożądaną tożsamość. Zachęca to do poświęcenia uwagi działaniu i jegopodstawie (pozycji moralnej), a nie atrybutom przypisanym organizacji i działaczom(tożsamość). A zatem, nacisk przesuwa się z pytania "Czy lubisz mnie/ufasz miwystarczająco, aby za mną podążyć?" na ważniejsze pytanie "Czy to jest dobredziałanie?".

This thesis is an ethnographic inquiry into the embodied resistance practices of the climate justice movement Ende Gelände in Germany. By engaging with the actual protesting bodies of the climate justice movement, the thesis examines the possibilities of corporeal political contestation, and ultimately, transformation, in the times of climate turmoil. The actions of Ende Gelände suggest that, at times, our bodies are the only remaining media to bring about political change. While social movements and their role in the global climate governance have received scholarly interest, the corporeal techniques and relations structuring the practice of resistance are worthwhile a more in-depth study. Therefore, I have placed the protesting bodies of the Ende Gelände activists at the centre of the research. Informed by Feminist scholarship of International Relations, I approach resistance in this thesis as an embodied practice that consists of relations, techniques, repetition and improvisation. As the research focuses on the politico-corporeal struggle around climate justice, I have conceptualised the research design as a choreography. I use the notion choreography of resistance to refer to bodies organising through various strategies in order to address the intersecting issues of climate justice. My overarching research question is how does the resisting choreography of Ende Gelände contest the business-as-usual of our political economy driven by the extraction and use of fossil fuels. Consequently, I examine how the choreography of resistance emerges; how it works, and what kind of relationalities it entails; and eventually, what the resisting choreography of Ende Gelände does. Methodologically, I have applied embodied approaches to ethnography in my research and developed a body-based inquiry for the qualitative interviews. I conducted 12 multisensory interviews among the activists of Ende Gelände during the fieldwork in August 2017, in March and October 2018, and in June 2019. For the analysis, I animate the research data by composing impressionistic research portraits from the interviews and the fieldnotes. The thesis demonstrates that resisting choreography of Ende Gelände is constituted by relations of care, violence and imagination. Moreover, it reflects on the corporeal consequences of climate turmoil in the individual activists and analyses the embodied repercussions of resistance in them. In the analysis, I pay attention to what these resisting practices do on micro, collective and structural layers of the choreography. The thesis argues that the resisting choreography exposes the sites of climate destruction, critically intervenes in the material and symbolic infrastructure of the fossil fuel-based political economy, and performatively fuels the political imagination of what is possible. The thesis discusses how the Ende Gelände climate activists present their claim for climate justice corporeally by crossing the border of legality. Moreover, the thesis elaborates on how the actions of Ende Gelände bridge the gap between the Paris Climate Agreement and political inaction through the practice of political disobedience. In addition, the thesis examines how the resisting choreography of Ende Gelände transcends the act of protest through intentional practices of care, inclusive communication, and basis-democratic relations where vulnerability is not antithetical of resistance, but rather constitutive of it. Drawing from the theories of embodied care and interconnectedness, the thesis elaborates on how the resisting choreography of Ende Gelände informs the changing roles of human agency and transversal dissent. The international politics of climate take ultimately place in-between bodies and on the human skin through resistance, violence and care. In addition to disrupting the business-as-usual of climate inaction, the resisting choreography of Ende Gelände is at its best when cultivating practices of interdependence, mutual support and recognition of one's own vulnerability. Furthermore, the caring knowledge embodied and transmitted through the resistance fosters new ways of organising and being together as citizens of a political community. This can support us in re-imagining why the struggle for climate justice is worthwhile.

Youth unemployment in South Africa is a ticking time bomb: about half of the working-age population under the age of 34 does not have a job. Without a job, there is no income. With-out an income, there is no way to build a future. The Arab spring vividly illustrated the consequences of widespread dissatisfaction amongst socioeconomically desperate young people. The Arab spring has also taught us that the future is anything but predictable. What does the future of South Africa look like considering its masses of desperate, unemployed, and unskilled youth? Is there the possibility of disarming this ticking time bomb, and how would we prepare for the event of its detonation? This research project illustrates four possible future states of youth employment in South Africa in the year 2035. Utilizing scenario analysis rooted in complex systems theory while building on statistical and field research, allows us to identify the status quo, the drivers for employment, and the future scenarios. 90 expert interviews, along with interview data from 20 municipalities in South Africa with the highest absolute youth unemployment rate, fieldwork in six townships, and a scenario sounding board of 27 experts, ranging from teachers, social workers, academics, business representatives, policy makers to affected youth, allowed for identifying the current challenges, the eleven key drivers for employment, and the scenarios for 2035. The 13 current challenges are: (a) 48% of youth not having work while the biggest issue is among job entrants, (b) job prospects being best in urban areas and the Western Cape, and worst in rural areas and the Eastern Cape, (c) black Africans being disproportionately affect-ed by unemployment compared when to other ethnic groups in South Africa, (d) a direct correlation between increased educational attainment and lower levels of unemployment and desperation, (e) university graduates having a 95% chance of finding a job, (f) 3/4 of unemployed youth never having worked before, (g) 1/3 of the employed youth with an informal job, (h) most jobs being paid labour, (i) little extant entrepreneurial activity amongst youth, with just 9% engaged in entrepreneurial activities, (j) youth hustling for low paid day jobs, not utilising third-party support, (k) the challenges in finding a job being varied, but largely based lacking technological, social and physical access, (l) a lack of role models in the social environment, (m) level of contentment is low and the willingness for violent protest is high. The eleven drivers are: (1) number of available jobs (most impactful driver), (2) access to entrepreneurship capabilities, (3) demographic shifts, (4) migration patterns, (5) schooling system, (6) skills development, (7) health, (8) access to jobs, (9) structural employment barriers, (10) social and cultural environment, and (11) perceived inclusion of youth into society (most uncertain driver). The four scenarios of Spring, Summer, Fall, and Winter, span extremes that could possibly befall youth in South Africa, namely the South African version of the Arab spring, where young people riot or agitate for extreme political and social change due to the belief that access to education and jobs is only possible through social status or corruption (Spring), fair access to a high number of jobs (Summer), a decline in the number of jobs where merit-based access for youth is granted (Fall), and the collapse of the economy, and youth falling into desperation (Winter). Five proposals for fighting youth unemployment are presented to avoid an impending Winter in South Africa: (1) boosting of the economy in targeted geographies and industries, (2) training of youth to start a business, (3) stimulating small and medium-sized enterprises, (4) sending unemployed, unskilled youth abroad for skills development and to where their labour is in need, and (5) an employer-demand-led training model. ; Youth, employment, unemployment, scenario analysis, complex systems, South Africa, education, employment drivers, employment initiatives, solutions for unemployment, job availability, Factfulness ; XII, 260 Seiten

Algeriassa toimii kymmeniä autonomisia ammattiyhdistyksiä. Niiden muodostama monitahoinen poliittinen ryhmä on osa maan hajanaista oppositioliikettä. Autonomiset ammattiyhdistykset ovat sosiaalisia joukkoliikkeitä, joiden tarkoituksena on puolustaa työläisten oikeuksia ihmisoikeusjärjestöjä, kansalaisyhteiskunnan yhdistyksiä sekä poliittisia puolueita järjestöverkostojen kautta. Yksikään oppositioryhmä, olivatpa kyseessä autonomiset ammattiyhdistykset, poliittiset puolueet tai muut kansalaisyhteiskunnan toimijat, ei ole onnistunut muodostamaan uskottavaa, yhtenäistä vastavoimaa valtaapitäville. Algerian ammattiyhdistysliikkeen kartoittamisen ja analysoinnin avulla hahmotetaan liikkeen verkostojen muotoutumista. Samalla sen yhteiskunnallisen muutoksen panosta problematisoidaan normatiivisen demokratian rakentamispuheen kautta. Tässä väitöskirjassa keskitytään viimeisten 30 vuoden aikana toimineisiin näkyvimpiin hallituksen vastaisiin ammattiyhdistysliikkeisiin, jotka perustettiin asteittain vuoden 1989 perustuslaillisen uudistuksen yhteydessä, sekä yksittäisten ammattiyhdistysten muodostamiin konfederaatioihin. Väitöskirja tarkastelee, kuinka maan viranomaiset hallinnoivat rauhanomaista sosiaalista protestia ja hallituksen vastaisten ammattiyhdistysten luomaa haastetta. Lisäksi pohditaan, kuinka autonomisten ammattiyhdistysliikkeiden aktivistien vaatimista kansalaisoikeuksista keskustellaan väkivallattomina kansalaisuustekoina (nonviolent acts of citizenship). Työn empiirinen materiaali koostuu etnografisesta kenttätyöstä, osallistuvasta havainnoinnista ja media-analyysistä. Osittaisen tiedon filosofian (partial knowledge) avulla on mahdollista ymmärtää sosiaalisia ilmiöitä kuten ammattiyhdistystoimintaa ja poliittista aktivismia. Samalla kun ammattiyhdistysliikkeitä tarkastellaan sosiaalisina toimijoina yhteiskunnallisella tasolla, tutkimus lähestyy yksittäisiä aktivisteja kansalaisuustekojen teoreettisesta viitekehyksestä. Se mahdollistaa kansalaisoikeuksien muotoutumisen ymmärtämisen tekemisen kautta sen sijaan, että kansalaisoikeudet hahmotetaan institutionaalisena statuksena. Analysoin haastatteluja ja tutkimusmateriaalia diskurssianalyysilla keskittyen vastakkaisten diskurssien rakentumiseen. Erilaiset "solmukohdissa" (nodal points) muodostuvat identiteetit ja hegemoniset diskurssit – myös katvealueille jääneet diskurssit ja hajaantuneet toimijuudet – ilmentävät ymmärrystä sekä representaatioita maailmasta. Etenkin työhön, työoloihin ja -sopimuksiin liittyvät sosiaaliset epäkohdat osallistavat eritaustaisia aktivisteja poliittiseen toimintaan ympäri maata rikkoen stereotypioita, joita liitetään uskontoon, poliittiseen ideologiaan ja sukupuoleen muslimienemmistöisissä maissa. ; There are dozens of autonomous trade unions in Algeria, forming a heterogeneous political body within the dispersed opposition in the country. Autonomous trade unions are social movements that aim to defend workers' rights through multiple organizational networks that consist of human rights groups, civil society associations and political parties. None of the single oppositional groups, whether autonomous trade unions, oppositional political parties or civil society actors, have succeeded in the formation of a credible, cohesive and unified alternative force to the state authorities in order to challenge the power elite in the country. In mapping and analyzing the trade union movement, its networks and development in Algeria as well as problematizing its functioning and contribution to social change through normatively expressed democracy building, this thesis concentrates on the most conspicuous oppositional unions and their created confederations over the last 30 years, since their official establishment amid 1989 constitutional reform. Secondly, it contemplates how the state authorities manage peaceful societal protest and the challenge presented by these oppositional unions. Thirdly, it explores how the citizenship demanded by these autonomous union activists are negotiated through nonviolent acts of citizenship in the public space. The empirical material of this thesis comprises ethnographic fieldwork, participant observation, interviews and media analysis. Through partial knowledge, it is possible to understand social phenomena such as trade unionism and political activism. While autonomous trade unions are observed as social actors within the societal level, this study approaches individual activists through the theoretical framework of acts of citizenship. It enables us to understand citizenship as transformation through acts instead of perceiving citizenship as an institutional status. I analyze interviews and other existing research material, such as media articles and other available literature, through discourse analyses, concentrating on the historical and contemporary construction of antagonistic discourses. Various identities and hegemonic discourses are shaped within nodal points, forming understanding and representations of the world, as well as dislocated discourses within ruptures and the emergence of split subjects. Political engagement involves activists around the country, from cities and villages. They depict and stress their political participation via social grievances especially related to work, working conditions and contracts of employment. Autonomous trade unions bring together members from varied backgrounds, breaking certain stereotypes related to religion, political ideology and gender associated with Muslim-majority countries.

У статті розглянуто форми інтертексту культури в повісті О. Гончара «Бригантина» (1970–1972). Міжтекстові зв'язки створюють яскраве художнє полотно, що відображає багатий духовний світ і водночас важке становище вільної особистості в умовах тотального контролю, морального й фізичного тиску. Історичний інтертекст представлений алюзіями й ремінісценціями на події та факти героїчної давнини – часів скіфів і козаччини, що втілюють прагнення народу до волі. У повісті «Бригантина» вміщено численні апеляції до творів класичної літератури – лірики й «Фауста» Й. В. Ґете, «Дон Кіхота» М. де Сервантеса Сааведри, «Легенди про Уленшпігеля» Ш. де Костера, «Острова скарбів» Р. Л. Стівенсона, «П'ятнадцятирічного капітана» Ж. Верна, «Капітана Зірвиголови» Л. Буссенара та ін. Назва твору О. Гончара пов'язана із віршем П. Когана «Бригантина» (1937), де втілено романтичну мрію про вільне життя на противагу радянській дійсності. Особливе значення у створенні образу головного героя Порфира Кульбаки мають порівняння із творчими постатями М. Гоголя й Г. Сковороди, що втілюють відданість героя рідній землі та його прагнення шукання істини. У прихованій формі (цитата, перифраз, підтекст) О. Гончар згадує про опозиційну літературу радянського періоду (романи «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, «Доктор Живаго» Б. Пастернака, повість «Пурпурові вітрила» О. Гріна та ін.). Водночас масова література (радянські вірші, твори про виховання й перевиховання «нової радянської людини»), як і табірна лексика, утілюють атмосферу тоталітарного контролю. У повісті «Бригантина» використано міфологічний інтертекст (міф про летючий корабель, євангельську притчу про блудного сина, біблійні заповіді та ін.). У творі О. Гончара має місце й музичний інтертекст (радянські пісні, яким протиставлені класичні твори Ф. Шопена), інтертекст живопису (картини імпресіоністів, «Повернення блудного сина» Рембрандта) і кіномистецтва (італійський кінофільм «Нема миру під оливами» 1950 р.) та ін. ; The article examines forms of cultural intertext in O. Honchar's "Brigantine" (1970­1972). The main idea of this literary work is opposition to violence, and its chiefcharacter, Porfir Kulbaka, does not fitin to the Sovietsystem. Because of ideologicall imitations, the author had to employ circumlocution, subtext and "cultural dialogue". Intertextuality is key to understanding the protest against the Soviet system as shown in "Brigantine". The literary work is rich in allusions, reminiscences, direct, paraphrased and hidden quotes from other texts. Inter­ textual connections create a vibrant artistic canvas which reflects unique intellectual capacities of a person as opposed to moral and physical pressure of the time. Historical intertext is represented byallusions and reminiscences to the events and facts of the ancienttimes (namely, ref­erences to the Scythian and Cossack epochs). Soviet concentration camps (Kolyma, Solovki), repression and arrests are also mentioned.Literary intertext in "Brigantine" can be divided into classical and modern. It refers to different classical works – J. W. von Goethe's poems and "Faust", "Don Quixote" by M. de Cervantes Saavedra, "The Legend of Thyl Ulenspiegel and Lamme Goedzak" by Ch. de Coster, "Treasure Island" by R. L. Stevenson, "A Captain at Fifteen" by R. L. Stevenson etc. The name "Brigantine" relates to P. Kogan's poem of the same title, written in 1937, which depicts a romantic dream about free life. Porfir Kulbaka is compared to M. Gogol and G. Skovoroda, which embody this character's patriotism and inquiring nature.In a subtle form (citation, paraphrase, subtext) O. Honchar references opposition literature of the Soviet epoch ("The Master and Margarita" by M. Bulgakov, "Doctor Zhivago" by B. Pasternak, "The Scarlet Sails" by O. Grin etc). Simultaneously, mass culture serves as a representation of total government control. Other forms of intertext (mytho­ logical, musical, artistic, cinematic etc) have also found a place in "Brigantine". Because of this, the plot acquires deep philosophical meaning and surpasses the borders of purely teenage themes. "Brigantine" is not only about children and teenagers put into a special school, but about the Soviet system being incredibly reserved, about its pernicious in­ fluence on people, and about the everlasting desire for freedom which survived even in adverse circumstances.

In the article, the authors analyze the formation of the political identity of citizens of Ukraine as a security factor of Ukrainian statehood. It is noted that, in addition to political identity, there are many other identities, that are presented in the form of a matrix, the components of which continuously interact with, complement and influence each other. In terms of methodology, the process of forming political identity is considered from the standpoint of symbolic interactionism, where the emphasis is placed on political interaction. In addition, in order to objectively assess the effectiveness of the formation of political identity and potential negative consequences in the form of a crisis of statehood, the mechanism for transforming a situational identity into a basic political identity is considered from the standpoint of post-structuralism. The study identifies and formulates criteria for constructing this basic type of political identity, the prerequisites for their formation and correlation with the actual political situation in Ukraine. The multitude of approaches to the study of the formation of political identity is complemented by the consideration of various models of its construction. Fragmental, elite and organic models are considered. Particular attention is paid to the leading role of the state in the process of forming political identity, where the key participants are political elites, the media and civil society. To determine how the perception of the degree of influence of each participant affects the process of political identity formation by the population of Ukraine at different periods of time, with its intermittent outbursts of social activity, the method of factor analysis is used. On the basis of the results of the analysis of the constructed triangular diagrams, two patterns are extracted. According to one, an increase in positive perception and integration into the process of socialization of models of the political identity formation proposed by the political elite is observed in society after each surge in mass protests that leads to a regime change. The other pattern is manifested in the revealed tendentiousness of the influence of the media and political elites on the security level of Ukrainian statehood and the growth of tension in society. ; W artykule autorzy analizują kształtowanie się tożsamości politycznej obywateli Ukrainy będącej czynnikiem bezpieczeństwa państwowości ukraińskiej. Podkreślono, że oprócz tożsamości politycznej istnieje wiele innych tożsamości przedstawionych tutaj w postaci matrycy, której składniki nieustannie oddziałują ze sobą, uzupełniają się i wpływają na siebie nawzajem. W ujęciu metodologicznym proces kształtowania się tożsamości politycznej rozpatruje się z punktu widzenia interakcjonizmu symbolicznego, w którym nacisk kładzie się na interakcję polityczną. Dodatkowo, aby obiektywnie ocenić skuteczność kształtowania się tożsamości politycznej i potencjalne negatywne konsekwencje w postaci kryzysu państwowości, mechanizm przekształcania tożsamości sytuacyjnej w podstawową tożsamość polityczną rozpatrywany jest z punktu widzenia poststrukturalizmu. Opracowanie identyfikuje i formułuje kryteria konstruowania tego podstawowego typu tożsamości politycznej, przesłanki ich kształtowania i korelacje z aktualną sytuacją polityczną na Ukrainie. Uzupełnieniem wielości podejść do badań kształtowania się tożsamości politycznej jest uwzględnienie różnych modeli jej konstrukcji. Pod uwagę brane są modele fragmentaryczne, elitarne i organiczne. Szczególną uwagę zwraca się na wiodącą rolę państwa w procesie kształtowania tożsamości politycznej, którego kluczowymi uczestnikami są elity polityczne, media i społeczeństwo obywatelskie. Aby określić, w jaki sposób postrzeganie stopnia wpływu każdego uczestnika przekłada się na proces kształtowania się tożsamości politycznej przez mieszkańców Ukrainy w różnych okresach, z jej okresowymi wybuchami aktywności społecznej, posłużono się metodą analizy czynnikowej. Na podstawie wyników analizy stworzonych w pracy diagramów trójkątnych wyodrębniono dwa wzory. Według jednego z nich, po każdym nasileniu masowych protestów prowadzących do zmiany reżimu obserwuje się w społeczeństwie wzrost pozytywnego postrzegania i nasilenie procesu socjalizacji modeli formowania się tożsamości politycznej proponowanych przez elity polityczne. Drugi wzorzec przejawia się w stwierdzonej tendencyjności wpływu mediów i elit politycznych na poziom bezpieczeństwa ukraińskiej państwowości oraz narastaniu napięcia w społeczeństwie.

The phenomenon of «children's» movements has historical analogs, which traditionally were the result of thoughtful technologies of adults, which were aimed at realizing their interests and achieving specific goals. The use of geopolitical and civilizational approaches has led to the consideration of the phenomenon of «children's» eco-strikes as a political technology of the initiators of a New World Order. The genesis, essence and purpose of the «Greta Thunberg project» and mass environmental actions in the context of the formation of a New World Order and the interests of Russia have been characterized. It is shown that the initiators of this technology are the «old» globalist and neoliberal elites of Western states, part of the American establishment, international big capital and powerful corporations in the non-material digital sphere. To achieve their goals of neutralizing opponents in the economic and political spheres, they use the protest potential of the «greens», which over the past few decades have actually become part of the Western neoliberal elite. In the context of efforts to create a New World Order, these actors seek to maintain and strengthen their power, continue to exploit third world countries, suppress existing anti-system movements and weaken their main geopolitical competitors – mainly China and Russia, which are looking for safe transport routes and new sources of resources. Therefore, on the initiative of the globalist and neoliberal elites, projects are being put forward to create ecozones in resource-rich «disputed areas» and, as a result, to preserve the prospects for economic activity there. The image of «children's» eco-strikes, which is presented by the media, reproduces a new social idea and stimulates support from the electorate for the purpose of the transformation of the World Order, which is confirmed by the fact that the movement is massive in various countries of the world. Youth strikes with environmental slogans help to shift the dominant positions from the traditional industrial-resource elite to the digital elite, opening up new financial and economic opportunities and prospects for global leadership for the latter. The intensification of this movement coincided in time with the USA claims to the Northern Sea Route and the development of Arctic resources, which directly affects the interests of Russia. ; Феномен «детских» движений имеет исторические аналоги, которые традиционно являлись следствием продуманных технологий взрослых, направленных на реализацию их интересов и достижение конкретных целей. Использование геополитического и цивилизационного подходов обусловило рассмотрение явления «детских» экозабастовок как политической технологии инициаторов нового мирового порядка. Охарактеризованы генезис, сущность и предназначение «проекта Грета Тунберг» и массовых экологических акций в контексте формирования нового мироустройства и интересов России. Показано, что инициаторами этой технологии являются «старые» глобалистские и неолиберальные элиты западных государств, часть американского истеблишмента, международный крупный капитал и мощные корпорации в нематериальной цифровой сфере. Для достижения своих целей по нивелированию оппонентов в экономической и политической областях они используют протестный потенциал «зеленых», которые за последние несколько десятков лет фактически стали частью западной неолиберальной элиты. В рамках усилий по формированию нового миропорядка эти акторы стремятся сохранить и укрепить свою власть, продолжить эксплуатировать страны третьего мира, подавить имеющиеся антисистемные движения и ослабить своих основных геополитических конкурентов – главным образом, Китай и Россию, находящихся в поиске безопасных транспортных артерий и новых источников ресурсов. Поэтому, по инициативе глобалистских и неолиберальных элит, выдвигаются проекты создания в богатых ресурсами «спорных районах» экозон и, как следствие, консервации там перспектив экономической активности. Образ «детских» экозабастовок, представленный средствами массовой информации, воспроизводит новую социальную идею и стимулирует поддержку со стороны электората с целью трансформации мирового порядка, что подтверждается фактом массовости движения в различных странах мира. Молодежные забастовки с экологическими лозунгами способствуют смещению главенствующих позиций традиционной промышленно-ресурсной элиты в сторону цифровой, открывая для неё новые финансово-экономические возможности и перспективы глобального лидерства. Активизация данного движения совпала по времени с притязаниями США на Северный морской путь и освоение ресурсов Арктики, что напрямую затрагивает интересы России.

У статті розглянуто форми інтертексту культури в повісті О. Гончара «Бригантина» (1970–1972). Міжтекстові зв'язки створюють яскраве художнє полотно, що відображає багатий духовний світ і водночас важке становище вільної особистості в умовах тотального контролю, морального й фізичного тиску. Історичний інтертекст представлений алюзіями й ремінісценціями на події та факти героїчної давнини – часів скіфів і козаччини, що втілюють прагнення народу до волі. У повісті «Бригантина» вміщено численні апеляції до творів класичної літератури – лірики й «Фауста» Й. В. Ґете, «Дон Кіхота» М. де Сервантеса Сааведри, «Легенди про Уленшпігеля» Ш. де Костера, «Острова скарбів» Р. Л. Стівенсона, «П'ятнадцятирічного капітана» Ж. Верна, «Капітана Зірвиголови» Л. Буссенара та ін. Назва твору О. Гончара пов'язана із віршем П. Когана «Бригантина» (1937), де втілено романтичну мрію про вільне життя на противагу радянській дійсності. Особливе значення у створенні образу головного героя Порфира Кульбаки мають порівняння із творчими постатями М. Гоголя й Г. Сковороди, що втілюють відданість героя рідній землі та його прагнення шукання істини. У прихованій формі (цитата, перифраз, підтекст) О. Гончар згадує про опозиційну літературу радянського періоду (романи «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, «Доктор Живаго» Б. Пастернака, повість «Пурпурові вітрила» О. Гріна та ін.). Водночас масова література (радянські вірші, твори про виховання й перевиховання «нової радянської людини»), як і табірна лексика, утілюють атмосферу тоталітарного контролю. У повісті «Бригантина» використано міфологічний інтертекст (міф про летючий корабель, євангельську притчу про блудного сина, біблійні заповіді та ін.). У творі О. Гончара має місце й музичний інтертекст (радянські пісні, яким протиставлені класичні твори Ф. Шопена), інтертекст живопису (картини імпресіоністів, «Повернення блудного сина» Рембрандта) і кіномистецтва (італійський кінофільм «Нема миру під оливами» 1950 р.) та ін. ; The article examines forms of cultural intertext in O. Honchar's "Brigantine" (1970­1972). The main idea of this literary work is opposition to violence, and its chiefcharacter, Porfir Kulbaka, does not fitin to the Sovietsystem. Because of ideologicall imitations, the author had to employ circumlocution, subtext and "cultural dialogue". Intertextuality is key to understanding the protest against the Soviet system as shown in "Brigantine". The literary work is rich in allusions, reminiscences, direct, paraphrased and hidden quotes from other texts. Inter­ textual connections create a vibrant artistic canvas which reflects unique intellectual capacities of a person as opposed to moral and physical pressure of the time. Historical intertext is represented byallusions and reminiscences to the events and facts of the ancienttimes (namely, ref­erences to the Scythian and Cossack epochs). Soviet concentration camps (Kolyma, Solovki), repression and arrests are also mentioned.Literary intertext in "Brigantine" can be divided into classical and modern. It refers to different classical works – J. W. von Goethe's poems and "Faust", "Don Quixote" by M. de Cervantes Saavedra, "The Legend of Thyl Ulenspiegel and Lamme Goedzak" by Ch. de Coster, "Treasure Island" by R. L. Stevenson, "A Captain at Fifteen" by R. L. Stevenson etc. The name "Brigantine" relates to P. Kogan's poem of the same title, written in 1937, which depicts a romantic dream about free life. Porfir Kulbaka is compared to M. Gogol and G. Skovoroda, which embody this character's patriotism and inquiring nature.In a subtle form (citation, paraphrase, subtext) O. Honchar references opposition literature of the Soviet epoch ("The Master and Margarita" by M. Bulgakov, "Doctor Zhivago" by B. Pasternak, "The Scarlet Sails" by O. Grin etc). Simultaneously, mass culture serves as a representation of total government control. Other forms of intertext (mytho­ logical, musical, artistic, cinematic etc) have also found a place in "Brigantine". Because of this, the plot acquires deep philosophical meaning and surpasses the borders of purely teenage themes. "Brigantine" is not only about children and teenagers put into a special school, but about the Soviet system being incredibly reserved, about its pernicious in­ fluence on people, and about the everlasting desire for freedom which survived even in adverse circumstances.

In this study, citizenship is defined as the personalization of the institute of democratic itizenship, taking into account the influence on it of a symbolic component. The state of functioning of the political system of modern Ukraine is determined by the point of bifurcation: the definition of the future integration vector of the political development of Ukraine is slowed down, and the new challenges direct the vector of political development to returning to the regulated past. It must be admitted that the main factor determining the vector of political development of Ukrainian society was society itself, because European values – human rights, welfare and security were the determining motives in protest-correctional statements of citizens against corruption treacherous authorities.In this investigation are used the institutional approach for the understanding of civic consciousness as a political institution and determination of the conceptual framework of the components of citizenship through its social purpose as part of the community which is a bearer of identity as the source of personality and ability to organize themselves in a political context. With the help of the psychological approach the essence of the functioning of the institute of civic consciousness is considered, where an important role is played by symbolic component. The analysis of the survey on the impact of political symbols on the mood of students of the Southern region of Ukraine which were conducted by the author in December 2016 is provided. The influence of internal and external challenges of the Ukrainian society of the end of 2013th and beginning of 2018th on the formation of a collective citizenship i. e. civic consciousness as a political practice is investigated.The research has a scientific and practical value in order to determine the strategy of the national policy of political socialization of the citizens, taking into account the unifying influence of the national national symbolism and the national language, and determining the role of the institute of democratic citizenship in Ukraine in the direction of the further vector of political development. Such a result suggests that national values can mobilize potential resources into a sufficiently critical mass of civilian energy and guide the vector of political development of the political system towards European values. ; В данном исследовании определена гражданственность как персонализация института демократической гражданственности с учѐтом влияния на него символической составляющей. Использован институциональный подход для понимания гражданственности как политического института и определения концептуальной структуры компонентов гражданственности через еѐ социальное предназначение в составе общности. С помощью психологического подхода рассмотрена сущность функционирования института гражданственности, где важную роль играет символическая составляющая. Представлен анализ анкетирования с изучением влияния политических символов на настроения студенческой молодѐжи Южного региона Украины, проведённые автором в декабре 2016 року. Исследуется влияние внешних и внутренних вызовов украи-нского общества конца 2013-го – начала 2018-го годов на формирование коллективной гражданственности, тоесть гражданственности как политической практики.Исследование имеет научную и практическую ценность с целью определения стратегии национальной политики политической социализации граждан с учѐтом объединительного влияния государственной национальной символики и национального языка, а также определения роли института демократической гражданственности в Украине по направлению дальнейшего вектора политического развития. ; У цьому дослідженні громадянськість визначена як персоналізація інституту демократичної громадянськості із врахуванням впливу на нього символічної складової. Використано інституційний підхід для розуміння громадянськості як політичного інституту та визначення концептуальної структури компонентів громадянськості через її соціальне призначення у складі спільноти. За допомогою психологічного підходу розглянуто сутність функціонування інституту громадянськості, де важливу роль відіграє символічна складова. Надається аналіз анкетування з вивчення впливу політичних символів на настрої студентської молоді Південного регіону України, проведені авторкою в грудні 2016 року. Досліджується вплив зовнішніх і внутрішніх викликів українського суспільства кінця 2013 – початку 2018 років на формування колективної громадянськості, тобто громадянськості як політичної практики.Дослідження має наукову та практичну цінність з метою визначення стратегії національної політики політичної соціалізації громадян із врахуванням об'єднувального впливу державної національної символіки і національної мови та визначення ролі інституту демократичної громадянськості в Україні у спрямуванні подальшого вектора політичного розвитку.

In the article, the authors analyze the formation of the political identity of citizens of Ukraine as a security factor of Ukrainian statehood. It is noted that, in addition to political identity, there are many other identities, that are presented in the form of a matrix, the components of which continuously interact with, complement and influence each other. In terms of methodology, the process of forming political identity is considered from the standpoint of symbolic interactionism, where the emphasis is placed on political interaction. In addition, in order to objectively assess the effectiveness of the formation of political identity and potential negative consequences in the form of a crisis of statehood, the mechanism for transforming a situational identity into a basic political identity is considered from the standpoint of post-structuralism. The study identifies and formulates criteria for constructing this basic type of political identity, the prerequisites for their formation and correlation with the actual political situation in Ukraine. The multitude of approaches to the study of the formation of political identity is complemented by the consideration of various models of its construction. Fragmental, elite and organic models are considered. Particular attention is paid to the leading role of the state in the process of forming political identity, where the key participants are political elites, the media and civil society. To determine how the perception of the degree of influence of each participant affects the process of political identity formation by the population of Ukraine at different periods of time, with its intermittent outbursts of social activity, the method of factor analysis is used. On the basis of the results of the analysis of the constructed triangular diagrams, two patterns are extracted. According to one, an increase in positive perception and integration into the process of socialization of models of the political identity formation proposed by the political elite is observed in society after each surge in mass protests that leads to a regime change. The other pattern is manifested in the revealed tendentiousness of the influence of the media and political elites on the security level of Ukrainian statehood and the growth of tension in society. ; W artykule autorzy analizują kształtowanie się tożsamości politycznej obywateli Ukrainy będącej czynnikiem bezpieczeństwa państwowości ukraińskiej. Podkreślono, że oprócz tożsamości politycznej istnieje wiele innych tożsamości przedstawionych tutaj w postaci matrycy, której składniki nieustannie oddziałują ze sobą, uzupełniają się i wpływają na siebie nawzajem. W ujęciu metodologicznym proces kształtowania się tożsamości politycznej rozpatruje się z punktu widzenia interakcjonizmu symbolicznego, w którym nacisk kładzie się na interakcję polityczną. Dodatkowo, aby obiektywnie ocenić skuteczność kształtowania się tożsamości politycznej i potencjalne negatywne konsekwencje w postaci kryzysu państwowości, mechanizm przekształcania tożsamości sytuacyjnej w podstawową tożsamość polityczną rozpatrywany jest z punktu widzenia poststrukturalizmu. Opracowanie identyfikuje i formułuje kryteria konstruowania tego podstawowego typu tożsamości politycznej, przesłanki ich kształtowania i korelacje z aktualną sytuacją polityczną na Ukrainie. Uzupełnieniem wielości podejść do badań kształtowania się tożsamości politycznej jest uwzględnienie różnych modeli jej konstrukcji. Pod uwagę brane są modele fragmentaryczne, elitarne i organiczne. Szczególną uwagę zwraca się na wiodącą rolę państwa w procesie kształtowania tożsamości politycznej, którego kluczowymi uczestnikami są elity polityczne, media i społeczeństwo obywatelskie. Aby określić, w jaki sposób postrzeganie stopnia wpływu każdego uczestnika przekłada się na proces kształtowania się tożsamości politycznej przez mieszkańców Ukrainy w różnych okresach, z jej okresowymi wybuchami aktywności społecznej, posłużono się metodą analizy czynnikowej. Na podstawie wyników analizy stworzonych w pracy diagramów trójkątnych wyodrębniono dwa wzory. Według jednego z nich, po każdym nasileniu masowych protestów prowadzących do zmiany reżimu obserwuje się w społeczeństwie wzrost pozytywnego postrzegania i nasilenie procesu socjalizacji modeli formowania się tożsamości politycznej proponowanych przez elity polityczne. Drugi wzorzec przejawia się w stwierdzonej tendencyjności wpływu mediów i elit politycznych na poziom bezpieczeństwa ukraińskiej państwowości oraz narastaniu napięcia w społeczeństwie.

The subject of the article is the main milestones, directions and stages of artist Opanas Ivanovych Zalyvakha's participation in the Ukrainian national movement of 1960–1970s. The source base of the research is based on the documents of the Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine (SSA SSU) in Kyiv, samizdat materials, memoirs of O. Zalyvakha and his contemporaries. The methodological basis of the study is J. Seko's concept of the coexistence of two paradigms in the Ukrainian resistance movement of the 1950s and 1980s – national liberation (underground organizations) and nationalization (legal activity of the intelligentsia among the Sixties). The author concludes that the artist O. Zalyvakha from the early 1960s to the first half of the 1970s was an active participant in the environment of the Sixties human rights within the nationalization paradigm of the Ukrainian national movement. In the first half of the 1960's, the main forms of his dissident activity were the spread of samizdat, criticism of the Soviet government's policy in the national question, the production of Ukrainian national symbols. Living in Ivano-Frankivsk, the artist managed to establish contacts with Kyiv and Lviv dissidents. The arrest and trial of O. Zalyvakha could not stop his dissident activities and did not change his opposition views on the official policy of the Soviet regime. In the Mordovian colonies he took part in Ukrainian cultural events, created ex-librises with national symbols, set up channels for the transfer of documents and materials from the colony to freedom, wrote a statement of protest to the Chairman of the Supreme Court of the USSR. Acquaintance and close relations with V. Moroz, M. Soroka, I. Gel, S. Karavansky, J. Lesiv significantly strengthened O. Zalyvakha's views on the need for further struggle for the revival of Ukrainian national consciousness and culture. After his release, the most notable dissident action of the artist was his participation in the campaign to protect the convicted historian V. Moroz. Later, O. Zalyvakha, despite the fact that the KGB was taken into account as an object of the "Bloc" case, under the pressure of the regime almost completely stopped its activity in the direction of the resistance movement against the Soviet regime. Keywords: Opanas Zalyvakha, Ukrainian dissident movement, Sixties human rights, samizdat, Soviet regime, Mordovian colonies. ; Предметом статті є основні віхи, напрями і етапи участі художника Опанаса Івановича Заливахи в українському національному русі 1960–1970-хрр. Основу джерельної бази дослідження становлять документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДАСБУ) у м.Київ, матеріали самвидаву, спогади самого О.Заливахи та його сучасників. Методологічною основою дослідження є концепція Я.Секо про співіснування в українському русі спротиву 1950–80‑хрр. двох парадигм– національно-визвольної (підпільні організації) та націоналізаційної (легальна діяльність інтелігенції із середовища "шістдесятників"). Автор статті приходить до висновку, що художник О.Заливаха з початку1960‑х до першої половини1970‑х був активним учасником середовища шіст­десятницького правозахисту в рамках націоналізаційної парадигми українського національного руху. У першій половині 1960‑хрр. основними формами його дисидентської діяльності були поширення сам­видаву і тамвидаву, критика політики радянської влади у національному питанні, виготовлення україн­ської національної символіки. Арешт та судова розправа над О.Заливахою не змогли зупинити його дисидентської діяльності та не змінили опозиційних щодо офіційної політики радянського режиму переконань. У мордовських колоніях художник брав участь в українських культурних заходах, налаго­джував канали передачі документів і матеріалів із колонії на волю, написав заяву протесту на адресу Голови Верховного Суду УРСР. Після виходу на волю найбільш помітною дисидентською акцією ху­дожника була його участь у кампанії захисту засудженого історика В.Мороза. В подальшому О.Зали­ваха, незважаючи на те, що був взятий КДБ у розробку як об'єкт справи "Блок", під тиском режиму практично повністю припинив активність у руслі руху спротиву радянському режиму. Ключові слова: Опанас Заливаха, український дисидентський рух, шістдесятницький правоза­хист, самвидав, радянський режим, Мордовські колонії.

In this study, citizenship is defined as the personalization of the institute of democratic itizenship, taking into account the influence on it of a symbolic component. The state of functioning of the political system of modern Ukraine is determined by the point of bifurcation: the definition of the future integration vector of the political development of Ukraine is slowed down, and the new challenges direct the vector of political development to returning to the regulated past. It must be admitted that the main factor determining the vector of political development of Ukrainian society was society itself, because European values – human rights, welfare and security were the determining motives in protest-correctional statements of citizens against corruption treacherous authorities.In this investigation are used the institutional approach for the understanding of civic consciousness as a political institution and determination of the conceptual framework of the components of citizenship through its social purpose as part of the community which is a bearer of identity as the source of personality and ability to organize themselves in a political context. With the help of the psychological approach the essence of the functioning of the institute of civic consciousness is considered, where an important role is played by symbolic component. The analysis of the survey on the impact of political symbols on the mood of students of the Southern region of Ukraine which were conducted by the author in December 2016 is provided. The influence of internal and external challenges of the Ukrainian society of the end of 2013th and beginning of 2018th on the formation of a collective citizenship i. e. civic consciousness as a political practice is investigated.The research has a scientific and practical value in order to determine the strategy of the national policy of political socialization of the citizens, taking into account the unifying influence of the national national symbolism and the national language, and determining the role of the institute of democratic citizenship in Ukraine in the direction of the further vector of political development. Such a result suggests that national values can mobilize potential resources into a sufficiently critical mass of civilian energy and guide the vector of political development of the political system towards European values. ; В данном исследовании определена гражданственность как персонализация института демократической гражданственности с учѐтом влияния на него символической составляющей. Использован институциональный подход для понимания гражданственности как политического института и определения концептуальной структуры компонентов гражданственности через еѐ социальное предназначение в составе общности. С помощью психологического подхода рассмотрена сущность функционирования института гражданственности, где важную роль играет символическая составляющая. Представлен анализ анкетирования с изучением влияния политических символов на настроения студенческой молодѐжи Южного региона Украины, проведённые автором в декабре 2016 року. Исследуется влияние внешних и внутренних вызовов украи-нского общества конца 2013-го – начала 2018-го годов на формирование коллективной гражданственности, тоесть гражданственности как политической практики.Исследование имеет научную и практическую ценность с целью определения стратегии национальной политики политической социализации граждан с учѐтом объединительного влияния государственной национальной символики и национального языка, а также определения роли института демократической гражданственности в Украине по направлению дальнейшего вектора политического развития. ; У цьому дослідженні громадянськість визначена як персоналізація інституту демократичної громадянськості із врахуванням впливу на нього символічної складової. Використано інституційний підхід для розуміння громадянськості як політичного інституту та визначення концептуальної структури компонентів громадянськості через її соціальне призначення у складі спільноти. За допомогою психологічного підходу розглянуто сутність функціонування інституту громадянськості, де важливу роль відіграє символічна складова. Надається аналіз анкетування з вивчення впливу політичних символів на настрої студентської молоді Південного регіону України, проведені авторкою в грудні 2016 року. Досліджується вплив зовнішніх і внутрішніх викликів українського суспільства кінця 2013 – початку 2018 років на формування колективної громадянськості, тобто громадянськості як політичної практики.Дослідження має наукову та практичну цінність з метою визначення стратегії національної політики політичної соціалізації громадян із врахуванням об'єднувального впливу державної національної символіки і національної мови та визначення ролі інституту демократичної громадянськості в Україні у спрямуванні подальшого вектора політичного розвитку.

The union struggle has been, and still is, a key element to understand Mexico's history. These organizations have taken a systematical fight since the year 1943, which has not met a truce, in order to improve the workers' conditions. The present research is developed within this context with the objective to identify, from a feminist perspective, the sisterhood relationships that are woven by the militant women from the section XXII of the Coordinadora Nacional de Trabajadores de la Educación en Oaxaca, as part of the labor union (CNTE). I turn to the feminist ethnography (Acevedo 2007; Blanco 2012) as a method for writing and transmitting the fighting stories to which I had access through my female partners, as well as my own since I have been part of the labor union. Also, I have participated directly with the teacher's protest organized by CNTE in the Mexican capital in September, 2013. My methodology is sustained by the one proposed by Teresa del Valle (2017) to access the past from an autobiographic reflection. I build, in this way, a series of stories in which I compile my evocations as historical references to the popular teachers' movement from the year 2006. Through them, I have identified, following Marcela Lagarde's (2012) characterization, the ethic, political and practical levels in which the sisterhood relationships are produced as strategies of care, resistance and empowerment among the union activist teachers. The vertebrae of this analysis are composed by the key constructs such as "sorority" (Lagarde, 1997 & 2012), "ethics of care" (Comins, 2007, Lagarde, 2012) and "empowerment" (Azcuy and Palacio, 2008, Magdalena León, 2001). Finally, I suggest that the sisterhood relationships become a way of empowerment for the teacher of the CNTE, since these relationships find the possibility of obtaining power, signaling oppression, reporting abuses and signaling precedent of political participation for future generations. ; La lucha sindical ha sido y continúa siendo un elemento clave para comprender la historia de México. Estas organizaciones han llevado una lucha sistemática desde el año 1943, que no ha conocido tregua, a fin de mejorar las condiciones laborales de lxs trabajadorxs. La presente investigación se enmarca en este contexto con el objetivo de identificar, desde una perspectiva feminista, las relaciones de sororidad que se tejen entre las mujeres militantes de la sección XXII de la Coordinadora Nacional de Trabajadores de la Educación en Oaxaca, que forma parte del Sindicato (CNTE). Acudo a la autoetnografía feminista (Acevedo 2007; Blanco 2012) como método de escritura y de transmisión de las historias de lucha a las que tuve acceso por medio de las compañeras, así como a las mías propias al haber sido parte del propio sindicato y haber participado de manera directa en el plantón magisterial organizado por la CNTE en la capital mexicana en septiembre de 2013. Mi metodología se sustenta así, en la que propone Teresa del Valle (2017) para acceder al pasado desde la reflexión autobiográfica. Construyo, de este modo, una serie de relatos que recogen tanto mis evocaciones como referencias históricas al movimiento popular-magisterial del año 2006. A través de ellos, he buscado identificar, siguiendo la caracterización de Marcela Lagarde (2012), los niveles éticos, políticos y prácticos en que se producen dichas relaciones de sororidad como estrategias de cuidado, resistencia y empoderamiento entre las maestras activistas sindicales. Las vértebras de este análisis están compuestas por conceptos claves como "sororidad" (Lagarde, 1997 y 2012), "ética de los cuidados" (Comins, 2007, Lagarde, 2012) y "empoderamiento" (Azcuy y Palacio, 2008, Magdalena León, 2001). Sugiero finalmente que las relaciones sororales se convierten así en una forma de empoderamiento para las maestras de la CNTE, ya que en dichas relaciones se encuentra la posibilidad de obtener el poder, señalar opresiones, denunciar abusos y marcar precedentes de participación política para futuras generaciones. ; MÁSTER ERASMUS MUNDUS GEMMA. XI EDICIÓN

The Alt-Right had appeared out of nowhere in modern political discourse. The Alt-Right had managed to be called out as a threat by politicians and media outlets, despite the fact that the term is obscure and could mean different both political and nonpolitical ideas and movements. Existing somewhere between real life and The Internet, both as a neo-nazi threat and harmless youths on The Internet platforms posting black humor memes, this political unit manages to be recognized as a threat without being united, having no central political program and, according to some authors, purely based on The Internet. Issue is being complicated that the term "Alt-Right" has several different meanings and those meanings have changed over time as a reaction to political events. This creates an interesting problem, that a both existing and not existing political unit is powerful enough able to be recognized as a threat. This paper delves into the content created by publicly announced content creators of the less radical side of Alt-Right, the Alt-Light. By choosing the ones with the highest reach and quality content, Paul Joseph Watson, Lauren Southern and Milo Yiannopoulos and applying Network Society and Subculture theories, this paper works as a qualitative research to find central conflict tenets and opponents of The International Alternative Right, in the content created on YouTube between 2015-06-15 to 2018-11-06, Donald Trump's presidential bid announcement and USA Midterm Elections. This research might inject some clarity into the ideas of this elusive political unit. After that, Framing theory was applied, to find one central frame that binds different conflict ideas into one political story, thus allowing to see the main point on what The International Alternative Right are basing their content. The research has been split into several research goals – to find out what conflict ideas are shown in the content, what frames are used to describe said conflict ideas, what counter-power and subculture are being created by the said ideas, and what is a possible time shift of said found conflict ideas. After analysing the videos using a qualitative content analysis, several conflict ideas were found: Islam, Ideology, Media, Establishment, H. Clinton and her team, Feminism, Protests, Political Correctness, Social Justice Activism, Culture and Academia. Found conflict tenets were sorted out by time and compared in the timeframe, to see if any of them are a reaction to political events, or created randomly according to the content creators' wishes. The results show that the biggest shift was the disappearance of H. Clinton topic after 2016 USA Presidential Election, and that most of the other topics correlated to the content creators' wishes, such as Lauren Southern's highest channel activity in 2017, or M. Yiannopoulos new talk show at the beginning of 2018. Both counter-power and subculture found were based on "resistance" topic, as if it was required to resist encroaching political opponents and ideas. They both display this trait by giving criticism to political opponents much more than suggesting their own political ideas. Main media frame that was revealed after the analysis is that the Western Civilization is being besieged by various political opponents from all sides. This is the central idea that binds all other political opponent ideas together. End recommendations for researchers is to find out and codify the actual meaning of the term "The International Alternative Right" because the vagueness of the title still might cause a challenge to policy makers and academics. It is easier to find out the opponents of this political unit than the meaning itself, which might force a conclusion that The International Alternative Right is a title to be stuck on non-mainstream hardly-understood right-wing ideas, not a codified political ideology. Research conclusions might be skewed by the author's prior knowledge of the topic.