Modern country has a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political con-fl icts arising from the redistribution of power. Confl ict, defi ned by their sharpness, real and potential consequences. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community.The current situation in Ukraine is a feature to consider confl icts where many causes of confl icts within the policy becomes politicized due to the speculative use of political par-ties and movements, historical, cultural, spiritual problems present in their interests. This is particularly pertinent issue of bilingualism in Ukraine, measurement of certain historical events and personalities interfaith relations. In modern Ukrainian reality this kind of political confl icts plays a signifi cant role, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, particularly among supporters of liberal and social-oriented strategy, European integration and pro-Russian, Ukraine's entry into NATO and the preservation of the non-aligned status of the Ukrainian state.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній Україні існує різновид політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку, мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їхня гострота, реальні та можливі наслідки. Проте загалом підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їхнього вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються у конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, боротьба, теорія конфлікту.
Modern countries face a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political confl icts arising from the redistribution of power. Confl icts vary by their sharpness, real and potential consequences. Confl ict analysis is a crucial tool for understanding social and political processes, and for guiding confl ict management and decision-making toward the peaceful and constructive transformation of confl icts. If it is managed through dialogue and negotiation, and its structural and circumstantial causes are addressed, confl ict may offer an opportunity for realizing changes that are required to make society more fair and equitable. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. Social confl ict itself is not necessarily negative. In many cases, it expresses a certain common sense regarding the potential and the limitations of the processes of development. the central problem is not that confl ict occurs in society today, but rather that the State lacks the necessary capacities to manage them in an effective manner. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community. Many confl icts tend to grow because there is a lack of institutional frameworks which are capable of providing platforms for dialogue and negotiation.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній країні існують такі різновиди політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку та статусу державної мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їх гострота, реальні та можливі наслідки. Підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їх вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються в конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, теорія конфлікту.
The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes.Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society. ; В статті розглядаються сучасні теорії суспільних рухів в аспекті соціальних змін. Показано особливості аналізу суспільних рухів у західній соціально-політичній науці та у дослідженнях вітчизняних вчених. Визначено основні характеристики суспільних рухів, особливості нових суспільних рухів як ключового суб'єкту сучасного соціально- політичного життя та фактора соціальних змін. Акцентовано увагу на складності даного явища, необхідності інтеграції різних теорій для вивчення суспільних рухів та урахування певного зв'язку між суспільними рухами та соціальними змінами. Ключові слова: суспільний рух, нові суспільні рухи, соціальні зміни, сучасне суспільство. В статье рассматриваются современные теории общественных движений в аспекте социальных изменений. Показаны особенности анализа общественных движений в западной социально-политической науке и в исследованиях отечественных ученых. Определены основные характеристики общественных движений, особенности новых общественных движений как ключевого субъекта современной социально-политической жизни и фактора социальных изменений. Акцентировано внимание на сложности данного явления, необходимости интеграции различных теорий для изучения социальных движений и принятия во внимание характерной взаимосвязи между общественными движениями и социальными изменениями Ключевые слова: общественное движение, новые общественные движения, социальные изменения, современное общество. The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes. Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society.
Social movements at all levels of their organization are mobilized because of the need to articulate its values and interests in the social and political arena. It is established, that the nature of interactions within the social movements are reflected in the axiological dimension in a form of self-organized groups as a functional part of a civil society. Through that their social potential reveals, especially in the context of social changes and rising tension between value conflicts of the unmet needs and interests. In such circumstances appropriate self-organized structures are able to provide its activities with relevant organizational, social, economic and political resources. Moreover, self-organizational interactions start developing in conditions of openness in social system which is occurred in social movements. Axiological aspect of this kind of interaction is disclosed in the crossing values and interests of the communities and authorities' answer to them. Therefore, civil society communicates with the public authorities, ensuring the livelihood of democratic society and its steady development. Social movements as a self-organized socio-political entities become a mediation mechanism between the government and the civil society.As a benefit of the study, positions through which axiological dimension of self-organizational interactions are displayed were highlighted. Firstly, the identification of values and interests. Secondly, reflection of the importance of values and interests. Thirdly, harmonization of actors' values and interests, converting them into group values. Fourthly, the implementation of values and interests. Fifthly, the protection of values and interests of members and supporters of the movements. Sixthly, the impact of group values and interests, which is the accumulation of social and material resources, on the one hand, and a process of organizing individual's behavior, on the other hand. Seventhly, the encouragement of individuals by directing their actions through the incorporation of group values.As a result, the internal and external interactions of social movements, which are applied to pursuance their values and special interests, turn to be an essence and the main goal of self-organization in the socio-political sphere within the civil society. The major institutions of civil society are self-organized social movements, which may include informal groups and formal organizations that make up their composition. ; Суспільні рухи на всіх рівнях організаційної взаємодії мобілізуються через потребу артикулювати свої цінності та інтереси на соціально-політичній арені. Встановлено, що сутність їх самоорганізаційної взаємодії в аксіологічному вимірі полягає в утворенні групових суб'єктів громадянського суспільства, особливо в контексті соціальних змін та зростання напруги через ціннісні протиріччя, незадоволенні потреб та інтересів. Виявлено, що аксіологічний аспект самоорганізаційної взаємодії розкривається в процесі перетинання ціннісних орієнтацій та інтересів громадян з діяльністю владних структур. Специфічним посередницьким механізмом між державою і громадянським суспільством є його самоорганізовані та самодіяльні утворення, які виявляються у різноманітних формах суспільних рухів. У результаті аналізу було виокремлено позиції, через які проявляється аксіологічний вимір самоорганізаційної взаємодії, а саме: виявлення ціннісних орієнтацій та інтересів, відображення їх значущості, перетворення їх на групові, їх реалізація та захист, а також їх вплив на поведінку індивідів. Таким чином, визначено, що взаємодія індивідів з приводу реалізації своїх цінностей та інтересів фактично складає сутність їх самоорганізації. При цьому основними інституціями громадянського суспільства стають самоорганізовані соціальні утворення, до яких відносяться суспільні рухи. ; Общественные движения мобилизируются из-за необходимости артикулировать свои ценности и интересы. Установлено, что сущность их самоорганизационного взаимодействия в аксиологическом измерении заключается в образовании групповых субъектов гражданского общества, особенно в контексте социальных преобразований.Выявлено, что аксиологический аспект самоорганизационного взаимодействия раскрывается в процессе пересечения ценностных ориентаций и интересов граждан с деятельностью властных структур. Специфическим посредническим механизмом между государством и гражданским обществом становятся его самоорганизующиеся и самодеятельные образования, которые воплощаются в различных формах общественных движений.В результате анализа были выделены позиции, по средствам которых проявляется аксиологическое измерение самоорганизации, а именно: выявление ценностных ориентаций и интересов, отражение их значимости, превращение их в групповые, их реализация и защита, а также их влияние на поведение индивидов. Таким образом, установлено, что взаимодействие индивидов с целью реализации своих ценностей фактически составляет основу для их самоорганизации. При этом основными институтами гражданского общества становятся самоорганизующиеся социальные образования, к которым относятся общественные движения.
The transformation of the social structure of modern society, social changes caused by globalization contribute to the formation of new social actors of social change. Constructive potential social actions of people in the process of transformation helps create new forms of social relations and practices. Modern society is characterized by new forms of collective activity, which have the following characteristics: new goals, new social community, new means of action, a new type of organization.In Ukraine, the transformation is accompanied by changes in understanding their role of citizens in the management of society. The advantage of democratic values promotes alternative social structures of civil society and the gradual accumulation of experience informal organizational activity.A very important study of social movements as a type of collective action to change, the transformation of values and institutions of society. The article is devoted to main theoretical approaches to the study of social movements in contemporary sociology (resource mobilization and new social movements); the theoretical interpretation of the structure of social movements, comparative analysis of social movements and social organizations.Proved that feature social movements are an intermediate position between the group, social organization, institutions as agents of collective action and the public in general and the ambivalence of the organizational structure that includes a network of informal relations and organized form.Keywords: social movement, social movement organization, social organization, resources, networking social organization. ; Проаналізовано трансформацію соціальної структури сучасного суспільства та соціальні зміни, зумовлені процесами глобалізації, що сприяють формуванню но-вих суб'єктів соціальних перетворень. В статті розглянуто накковий дискурс щодо соціальних рухів та уточнено основні поняття їхнього дослідження. Запропоновано теоретичну інтерпретацію структури суспільних рухів та здійснено порівняльний аналіз суспільних рухів та соціальних організацій. Ключові слова: суспільний рух, організація суспільного руху, соціальна організація, ресурси, мережева соціальна організація.
The development of trade unions in the public and political dimension associated with maintaining by them socio-political movements, which in different periods of political history had the status of social movements. Among these movements are a social democratic and labor movements in Europe, which later acquired the status of parties. In addition, social movements are informal and very broad associations that need support group of values, or focused on single-step action, such as changing the current ruling power. In these circumstances, trade unions have to choose cooperation or dismissal from the social movements.The main cause of optimum interaction of trade unions and social movements are spontaneous occurrence of the latter. However, the broad social base, which is natural in the social and political movements, based on the negative perception of individuals and groups surrounding social reality. In this regard unions can support or deny certain facts of social life.The development of social movements is an important feature of democratic political life. Access to political participation is determined by the ability of self-organization and freedom to nominate requirements. The trade union movement at this stage has the ability to mobilize citizens to defend their labor rights that are under regulatory pressure correction and minimization by reviewing the priorities of the welfare state.New typological features of social movements are formed on the basis of a new type of social and communication links. Social hierarchy and class antagonisms, which provided the basis for the existence and development of trade unions in the past, expired. Therefore, the organizational forms of trade unions as social movements have become more available and acceptable for contemporary citizens. ; Розвиток профспілок у громадсько-політичному вимірі пов'язаний з підтримкою ними деяких суспільно-політичних течій, які в різні періоди політичної історії мали статус суспільних рухів. Серед таких рухів є соціал-демократичні та лейбористські рухи в Європі, які згодом отримали статус партій. Крім того, суспільні рухи є неформальними і дуже широкими об'єднаннями, які вимагають підтримки невеликої групи цінностей або спрямовані на одномоментну дію, наприклад, зміну існуючої владної команди. В цих умовах профспілки мають обирати співпрацю чи відсторонення від суспільних рухів.Основною причиною порушення оптимальності взаємодії профспілок та суспільних рухів є спонтанність виникнення останніх. Водночас широка соціальна база, яка вважається в стихійних суспільно-політичних течіях, базується на негативному сприйнятті індивідами і групами оточуючої соціальної реальності. В цьому ставленні профспілки можуть підтримувати або заперечувати ті чи інші факти соціального життя.Розвиток суспільних рухів виступає важливою особливістю демократичного політичного життя. Доступ до політичної участі визначається можливістю самоорганізації населення та вільного висування ним своїх вимог. Профспілковий рух на сучасному етапі має можливість мобілізації громадян на відстоювання своїх трудових прав, які перебувають під тиском нормативно-правової корекції, та згортання через перегляд пріоритетів соціальної держави.Нові типологічні ознаки суспільних рухів формуються на основі нового типу соціальних і комунікативних зв'язків. Суспільна ієрархія і класові антагонізми, які давали основу для існування і розвитку профспілок у минулому, втратили свою чинність. Тому організаційні форми профспілок як суспільного руху мають перетворитися на більш доступні і прийнятні для сучасних громадян.
Мета. Показати роль Інтернету в колективній дії суспільних рухів із точки зору соціальної філософії.Методика. Звернення до цієї теми дозволило використати методи діалектики. Саме завдяки її методам можна показати, що всі речі, процеси, а також поняття, які їх відоб¬ражають, взаємопов'язані зовнішньо і внутрішньо. Оскільки світ, при всій його різноманітності, є єдиним цілим, а тому колективну дію соціальних груп і рухів «нового» типу ми намагалися розглянути з урахуванням різних суперечностей, змін, внутрішніх і зовнішніх зв'язків.Результати. На підставі дослідження, що проводилось встановлено, що політика як соціальне явище є одним із видів людського буття і людської діяльності. Незалежно від того, чи людина як соціальний суб'єкт входить до складу влади, чи ні, вона в силу своїх можливостей намагається вплинути на перебіг політичних процесів із метою захисту власних інтересів. Для цього вона використовує різні засоби. Одним із таких засобів в інформаційному суспільстві є Інтернет. Використовуючи мережеву систему Інтернету, людина, як той павук, снує своє павутиння, що має вигляд соціальних рухів, колективна дія яких зростає і може забезпечити підтримку в досягненні мети. Це є важливим фактором, оскільки можливості соціальних мереж швидко мобілізують людей, колективну дію їхніх соціальних утворень, що сьогодні більшістю дослідників класифікуються терміном «нові» в різних куточках не лише регіону, держави, а й світу в цілому. Наукова новизна. Уперше розглянуто вплив Інтернету, соціальних мереж на колективну дію соціальних груп і рухів. Встановлено, що людина інформаційного суспільства, завдяки новим засобам комунікації, утворює соціальні групи «нового» типу, тобто «плете» віртуальну павутину соціальних утворень, які здійснюють вплив на її соціально-політичне буття; показано особистість як феномен, що само породжує себе через форми комунікації інформаційного суспільства. Практична значущість. Результати, що отримали, спрямовані на виявлення колективної дії соціальних груп і рухів «нового» типу, що утворилися завдяки засобам комунікації ХХІ ст., які можуть бути використані в політиці, соціальному бутті людини. Також результати наукового дослідження можуть бути використані під час викладання таких дисциплін, як філософія, політологія, соціологія, педагогіка, психологія. ; Objective. To show the role of the Internet in collective activity of social movements from the point of view of social philosophy.Methods. Consideration of the problem allows the researchers to use methods of dialectic. Due to its methods it is possible to show that all things, processes as well as concepts reflecting them are internally or externally interdependent. Since the world with its diversity is a single entity, we try to consider collective activity of social groups and the «new» type movements with the account of different contradictions, changes, external and internal connections.Results. On the basis of the carried out research politics as a social phenomenon is stated to be one of the types of human being and human activity. Irrespective of the fact whether a person as a social subject is a part of authority or not, depending on his/her ability, he/she tries to influence political processes to protect his/her own interests. He/she uses different means for this. One of such means in the information society is the Internet. Using the network system of the Internet, a person like a spider, spins his/her web which is similar to social movements, the collective activity of which increases, providing support in achieving the aim. It is an important factor, because possibilities of social networks quickly mobilize people and collective activity of their social formations, which majority of researchers today classify by the term «new» in different parts of the world as well. Scientific novelty. The influence of the Internet and social networks on the collective activity of social groups and movements has been considered for the first time. It is determined that due to the new means of communication a person of information society creates social groups of the «new» type, so to say he «spins» virtual spider's web of social formations which influence his social and political existence. A personality is introduced as a phenomenon that gives birth to itself through forms of communication of information society.Practical value. The received results are directed at detection of collective activity of social groups and movements of the «new» type, which were created owing to the means of communication of the XXIth century and can be used in politics and social being of a person. The results of the scientific research can also be applied in teaching such disciplines as philosophy, politology, sociology, pedagogy, psychology. ; Цель. Показать роль Интернета в коллективном действии общественных движений с точки зрения социальной философии.Методика. Обращение к данной теме позволило использовать методы диалектики. Именно благодаря этим методам можно показать, что все вещи, процессы, а также понятия, которые их отображают, взаимосвязаны внешне и внутренние. Так как мир, при всем его разнообразии, является единым целым, поэтому коллективное действие социальных групп и движений «нового» типа мы старались рассмотреть с учетом разных противоречий, изменений, внутренних и внешних связей.Результаты. На основании проведенного исследования установлено, что политика как социальное явление является одним из видов человеческого бытия и человеческой деятельности. Независимо от того, входит ли человек как социальный субъект в состав власти или нет, он в силу своих возможностей пытается повлиять на ход политических процессов с целью защиты собственных интересов. Для этого он использует разные средства. Одним из таких средств в информационном обществе является Интернет. Используя сетевую систему Интернета, человек, как паук, снует свою паутину, что имеет вид социальных движений, коллективное действие которого растет и может обеспечить поддержку в достижении цели. Это важный фактор, так как возможности социальных сетей быстро мобилизируют людей, коллективное действие их социальных образований, которые сегодня большинством исследователей классифицируются термином «новые» в разных уголках не только региона, государства, но и мира в целом.Научная новизна. Впервые рассмотрено влияние Интернета, социальных сетей на коллективное действие социальных групп и движений. Установлено, что человек информационного общества, благодаря новым средствам коммуникации, создает социальные группы «нового» типа, т.е. «плетет» виртуальную паутину социальных образований, которые осуществляют влияние на ее социально-политическое бытие; показано личность как феномен, что само порождает себя через формы коммуникации информационного общества.Практическая значимость. Полученные результаты направлены на выявление коллективного действия социальных групп и движений «нового» типа, которые образовались благодаря средствам коммуникации ХХІ века, которые могут быть использованы в политике, социальном бытии человека. Также результаты научного исследования могут быть использованы в процессе преподавания таких дисциплин, как философия, политология, социология, педагогика, психология.
Civil war inUkrainecalled forth the appearance of new means in the repertoire of publicistic means in Russian mass media. These means present new realia brought about by the "orange revolution" in the country that used to be friendly towardsRussiaonce. These means maintain ethical, social and civic propositions of conflicting social movements. They characterize new positioning of forces on the world arena. The object of the research is to analyze speech strategies and tactics used by the leaders of mass social movements and instigators of information war in conditions of turning political opposition into the outbreak of hostility. The paper evaluates the role of the mass media technology in stirring an international conflict to action; it determines main replenishment sources which "verbalize" discussion devoted toUkrainein publicistic repertoire of Russian mass media. The authors focus on the fact that Russian journalists in their sketches, editorials and reports use a lot of linguistic elements borrowed from the Russian-speaking community inUkraine. While creating new words and word combinations employing well-known foreign and native lexical units, journalists actively use words from the Ukrainian language. New meanings are usually formed through metaphor and metonymy. Derogatory names appear for realia on both sides of the armed conflict: e.g., names and nicknames of armed conflict participants: military leaders, political figures; military units, operations, weapons. The authors draw attention to the suggestive force of specific publicistic means: slogans, rallying cries and symbolic representations of conflicting groups. The research resulted in identification of specific usage of linguistic units that lead to escalation of the social and political conflict, and description of the linguistic means contributing to the peaceful resolution of the conflict. ; Гражданская война на Украине способствовала выработке в русских СМИ арсенала публицистических средств, которые отражают новые реалии, вызванные оранжевой революцией в некогда дружественной нам стране; кратко формулируют этические, социальные и гражданские требования противоборствующих общественных движений; характеризуют изменившуюся расстановку сил на международной арене. Цель исследования – анализ речевых стратегий и тактик, применяемых лидерами массовых общественных движений и вдохновителями информационной войны в условиях превращения политического противостояния в вооружённый конфликт. В статье оценивается роль информационных технологий в разжигании межнациональной розни; выявляются основные источники пополнения русского публицистического арсенала, «вербализующего» украинскую тему. Авторы акцентируют внимание читателя на том, что российские газетчики, радиои тележурналисты в своих публицистических статьях, очерках, репортажах заимствуют множество языковых единиц, возникших на Украине в русскоязычной среде. Создавая неологизмы на базе давно усвоенных иноязычных лексем и исконно русских слов, представители прессы параллельно широко используют и украинский лексический фонд. При этом новая семантика обычно формируется за счёт приёмов метафоризации и метонимии. Так возникли уничижительные взаимные наименования участников вооружённых столкновений и воинских подразделений; названия боевых операций и видов оружия; клички политических лидеров и псевдонимы командиров. Особое внимание авторы уделяют суггестивной силе специфического разряда публицистических средств – лозунгов и призывов, а также визуальной символики противоборствующих сторон. Полученные результаты позволили выявить специфические признаки языковых средств, ведущих к обострению социально-политических конфликтов, а также определить принципы структурирования публицистического арсенала, способствующего мирному разрешению назревших проблем.
Slogans, widely used by some modern social movements inRussia, have different suggestive effect on people. The extent of their ideological impact on participants of political or social opposition depends not only on the semantics of the language units, entering in publicistic arsenal, but also on their lexical and syntactic arrangement. In this article, the authors study the role of language as the main instrument of ideology. They analyze some slogans of modern social movements and come to the conclusion that the most indicative are models with an adverb together, although phrases with imperative verbal forms and nominal sentences have more suggestive power. The detailed analysis shows that slogans of far-right social movements have the greatest manipulative effect. ; Лозунги-призывы современных общественных движений России обладают различной суггестивной силой. Степень их идеологического воздействия на участников политического или социального противостояния зависит не только от семантики языковых единиц, входящих в публицистический арсенал, но и от их лексического и синтаксического оформления. Авторы, исследуя роль языка как основного инструмента идеологии, проводят сравнительный анализ корпуса лозунгов современных общественных движений и приходят к выводу о том, что наиболее характерными являются модели с наречием вместе, хотя большей суггестивной силой, по их мнению, обладают фразы с императивными глагольными формами, а также номинативные конструкции. Проведенный анализ позволяет авторам статьи констатировать, что наибольшей манипулятивной силой обладают лозунгипризывы крайне правых общественных движений.
Nowadays slogans, both as a genre of journalistic discourse and as a means of mass propaganda, have been brought back to life. Slogans that represent some particular corps stand out among contemporary official social movements. The content of the slogans of the "Union of paratroopers ofRussia" particularly arouse the interest of a linguist. The authors carry out a comparative analysis of these slogans and Soviet war time slogans, which allows one to set out some peculiarities of political propaganda texts of the Soviet past and today. The slogans found in the text of the social movement make up a source to form a journalistic store and attributes of social movements inRussiaat the end of the 20th – the beginning of the 21st centuries. In the long term the authors are planning to compile a special dictionary. In general, all lexical units can be divided into several subject groups: slogans that reflect alertness of a paratrooper and slogans that represent certain principles of behavior in peaceful life. Propaganda texts let us distinguish the main characteristics of a paratrooper: exceptionality, patriotism, the highest level of alertness, swiftness of reaction in extreme situations, moral power, focus on success and victory. In peaceful life paratroopers are characterized by resolution, lack of doubt, power decisions, desire to be liked by women. Many Russian military commanders appreciated figurative expressions which still exist in the language and are included in the treasure trove of aphoristics. The legendary commander of airborne troops V. F. Margelov also contributed to these lexical units. A part of modern slogans of airborne troops are utterances that belong to this commander. The number of army slogans is increasing. Along with lexical units that appeared in war time, there still appear new propaganda texts that can briefly express the main idea, for example, Nobody but us! Courage, honour, valour! ; В наши дни лозунг возродился как живой жанр публицистического дискурса, как средство массовой агитации. Среди зарегистрированных современных общественных движений особо выделяются такие, которые представляют какие-либо рода войск. Интерес лингвиста среди них вызывает «Союз десантников России», а именно содержательная часть его лозунгов. Авторы статьи проводят сравнительный анализ данных единиц с советскими лозунгами военных лет, позволяющий выявить специфику использования агитационных политических текстов советского прошлого и современного времени. Лозунги, обнаруженные в результате сплошной выборки из текстов указанного общественного движения, составляют базу для формирования публицистического арсенала и атрибутики общественных движений России конца XX – начала XXI в. В перспективе предполагается создание специального словаря. Условно все единицы можно разделить на несколько тематических групп: лозунги, отражающие боевую готовность десантника, и лозунги, репрезентирующие определенные принципы поведения в мирной жизни. Агитационные тексты позволили выявить основные характеристики воина-десантника: осознание собственной исключительности, патриотизм, непреклонность, высшую степень боеготовности, стремительность реакции в экстремальных условиях, нравственную силу, ориентацию на успех и на победу. В условиях мирной жизни десантникам свойственны решительность, отсутствие сомнений в своем праве на лидерство, силовые решения, стремление нравиться женщинам. Многие русские полководцы ценили силу образных выражений, которые до сих пор функционируют в языке и входят в сокровищницу афористики. Внес свою лепту в эту копилку и легендарный командующий Воздушнодесантными войсками В. Ф. Маргелов. Часть современных лозунгов ВДВ – высказывания, принадлежащие этому военачальнику. Корпус армейских лозунгов пополняется. Наряду с закрепленными в языковом сознании единицами убеждающей коммуникации, возникшими в годы войны, появляются новые современные агитационные тексты, заслуживающие внимания и способные кратко выразить главную идею, например, лозунги Никто, кроме нас!; Мужество, отвага, честь!
The authors examine the history of the development of the children's and youth movement in Russia in connection with the development of the domestic children's periodicals, which were an upbringing factor, forming the values of the movement's participants.The prototype of the first children's and youth organisations was the scout movement, which appeared in the UK in the early twentieth century. R. Baden-Powell's ideas found followers in Russia. The main distinguishing feature of the Russian scouting was the military and patriotic orientation. Analysing the situation of the rapid spread of the Scout movement in Russia, the authors come to the conclusion that this was made possible by the creation of an effective model of functioning of scouting media. Based on a study of prerevolutionary domestic media for children and young people, the authors argue that the pioneer media that were created in the early years of the Soviet period were organised and functioned in the same mode, only with a different ideological content. In the meantime, the patriotic education of the young generation remained the dominant vector in the new political system of coordinates.The next stage was the activities of the media during the "pre-pioneer period", the functioning of the Pioneer Organisation in the life of children in the USSR (the 1920s–1980s). The stage is characterised by joint activities with Komsomol organisations on combating homelessness, eliminating illiteracy in the 1920s–1930s, the preparation of youth for service in the Soviet army, etc. New forms of organising children and youth (volunteering and voluntarism) have got their media as well.The continuity of traditions and principles of patriotic and moral education, respect for the child's personality in the pre-Soviet and Soviet period of the development of our country is evident. The impact that the system of domestic media had on children in the USSR is unprecedented in terms of the scale of goals and objectives, the mass coverage and involvement of the younger generation in voluntary social movements. ; Авторы рассматривают историю развития детско-юношеского общественного движения в России во взаимосвязи с развитием отечественной детской периодики, которая выступала фактором воспитания, формирования ценностей участников движений.Прообразом первых детско-юношеских общественных организаций стало скаутское движение, появившееся в Великобритании в начале ХХ в. Идеи Р. Баден-Пауэлла нашли последователей и в России. Главной отличительной чертой российского скаутинга явилась военно-патриотическая направленность. Анализируя ситуацию быстрого распространения скаутского движения в России, авторы приходят к выводу, что это стало возможным благодаря созданию эффективной модели функционирования скаутских СМИ. На основании исследования дореволюционных отечественных средств массовой информации для детей и юношества авторы доказывают, что пионерские СМИ, созданные в первые годы советской власти, были организованы и функционировали по той же модели, только с другой идеологической наполненностью. При этом доминирующим вектором и в новой политической системе координат осталось патриотическое воспитание молодого поколения.Следующим этапом стала деятельность СМИ «допионерского периода», система функционирования пионерской организации в жизни детей в СССР (1920–1980-е годы.). Этап отличался совместной деятельностью с комсомольскими организациями в борьбе с беспризорничеством, ликвидацией неграмотности в 1920–1930-е годы, в подготовке юношества к службе в Советской армии и т. д. Новые формы организации детей и молодежи (добровольчество и волонтерство) также имеют свои СМИ.Очевидна преемственность традиций и принципов патриотического, нравственного воспитания, уважения к личности ребенка в досоветский и советский период развития нашей страны. Воздействие системы отечественных СМИ для детей в СССР беспрецедентно по масштабу целей и задач, по массовому охвату и вовлечению молодого поколения в добровольные общественные движения.
The article is devoted to studying problems of the Polish social movement in the Right-Bank Ukraine in terms of imperial state-building during the XIXth century in the context of modern scientific discourse. It is found values and philosophical principles and the peculiarities of the Russian imperial project in the Right-Bank Ukraine during the nineteenth century. The author analyzed the possibilities of the using the methodological techniques of the mental mapping, centerperipheral communication and interdisciplinary approaches to the research of the Polish social movement's problems in the Russian imperial state-building conditions. The specific feature of Russian statehood's project during the nineteenth century was the growing homogenization and unification of empire's social space that is fully consistent with the task of modernization as the demands of time. On the other hand, the expansion of imperial space, including mental, led to conflict with alien ethnic population of the regions that tried to implement their own programs nation-building. The growth of national consciousness of Poles led to tough resistance from the authorities and ultimately to open conflict with the central and regional administrations, which sought to introduce nationalist model of governance. The incorporation of the Right-Bank Ukraine to the imperial society included the destruction of the remnants of socio-cultural and legal traditions of the former «Rzeczpospolita». Accordingly, any attempt of the local Polish community to preserve these traditions, including the different forms of public activities was exposed to the system of imperial prohibitions. Consequently, the Poles of the region had very limited opportunities to realize their social and cultural needs. The author came to the conclusion, that these restrictions have prompted them to the conspiratorial and insurgent activity. The spreading of positivistic ideas and implementation of the program «organic work» during the second-half of the XIXth century led to the intensification of cultural, socio-economic, scientific and charitable activity of the Polish patriots and contributed to the formation of new values and philosophical principles of social movements of the late XIX – early XX century. ; В статье в контексте современного научного дискурса анализируется польское общественное движение в Правобережной Украине в условиях формирования имперской государственности XIX в. С помощью современ- ных методологических приемов и подходов рассматриваются ценностно-мировоззренческие основы и особен- ности реализации Российского имперского проекта в Приднепровье в течение XIX в. В работе проанализирова- ны особенности общественной деятельности поляков в условиях общественно-политических и социокультур- ных трансформаций в регионе. Автор пришел к выводу, что инкорпорация Правобережной Украины в имперские структуры сопровожда- лась растущей гомогенизацией и унификацией всего общественного пространства Российской империи, что делало невозможным любые формы гражданской активности местного польского населения, направленные на сохранение собственного пространства идентичности ; У статті проаналізовано польський громадський рух в Правобережній Україні в умовах імперського державотворення ХІХ ст. у контексті сучасного наукового дискурсу. З'ясовано ціннісно-світоглядні засади та особливості реалізації Російського імперського проекту в Наддніпрянщині упродовж ХІХ ст. крізь призму сучасних методологічних прийомів та підходів. Визначено особливості громадської діяльності поляків в умовах суспільно-політичних і соціокультурних трансформацій в регіоні. Автор дійшов висновку, що інкорпорація Правобережної України до імперських структур супроводжувалася зростаючою гомогенізацією і уніфікацією всього суспільного простору Російської імперії, що унеможливлювало будь-які форми громадянської активності місцевої польської спільноти, спрямовані на збереження власного простору ідентичності
The aim of the article is the determination and analyzing of social movements' preconditions of the creation and the social context of their activities in the Visegrad group countries during the transformation of political systems. Also the main task is the investigation of social movements' influence on the political process in Poland, Hungary, the Czech Republic and Slovakia. As a result of the investigation, the political and socio-economic preconditions of the creation of anticommunist movements in the Visegrad group countries were singled out. Political preconditions include disintegration of Soviet Union and power monopoly of the Communist Party, which caused the creation of anticommunist movements in Poland, Hungary, the Czech Republic and Slovakia. The complicated economic situation in the Visegrad group countries during the transformation of political system became the most important socio-economic precondition of the creation of social movements. Inflation, unemployment, difficult financial situation of workers caused the creation of social movements, which aimed to overcome the deep economic crisis. Economic preconditions played a crucial role in the formation of trade union «Solidarity» that united dissatisfied workers and defended their rights. The role of social movements in the political life of Poland, Hungary, the Czech Republic and Slovakia during the transitional period are also analyzed in the article. As a result, we can indicate that activities of social movements aimed to changing the political discourse in countries by introduction Western values in social consciousness.However, the preservation of own identity was also important. Social movements played the key role in the democratization of the Visegrad Group countries. In Slovakia social movements hastened the disintegration of Czechoslovakia and the achievement of Slovakia independence. ; Розглянуто причини утворення антикомуністичних рухів у країнах Вишеградської групи, проаналізовано специфіку та соціальний контекст їх діяльності у перехідний період, а також роль суспільних рухів у політичному житті Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини.
Анализируются социальный генезис и политико-идеологическое содержание классического народничества в России. Авторы критикуют позицию, преобладавшую в советской историографии, что классическое народничество представляло собой мелкобуржуазную, утопическую, псевдосоциалистическую идеологию и общественное движение. Также авторы не согласны с тем, что социальные истоки народнического движения второй половины XIX — начала XX в. связаны с маргинальной общественной группой — разночинной интеллигенцией. В отличие от марксистской историографии доказывается, что народничество как парадигма политической культуры инициировалось идеологами специфической социальной группы — русской дворянской интеллигенцией, в целом решительно настроенной против «обуржуазивания» России. Главной ценностью для классического народничества, раскрывающей его социально-политическую сущность, является приоритет политической самореализации народа и признание его суверенным правообразующим субъектом русской истории.DOI 10.14258/izvasu(2017)2-14 ; The article analyzes the social genesis and political ideological content of classical Narodnik movement in Russia. The authors criticize the position prevailing in the Soviet historiography that the classical Narodnik movement represented petty-bourgeois, utopian, pseudosocialist ideology and social movement. The authors do not agree that social sources of Narodnik movement in the second half of the 19th — the beginning of the 20th centuries are connected with the marginal public group — the intellectuals not of noble birth. Unlike Marxist historiography it is proved that Narodnik movement as a paradigm of political culture was initiated by ideologists of specific social group — the Russian noble intelligentsia, which was against bourgeois moods in Russia. The main value for classical Narodnik movement disclosing its sociopolitical essence is the priority of political self-realization of the people and recognition it as the sovereign rightforming subject of the Russian history.DOI 10.14258/izvasu(2017)2-14
The article deals with the influence of civilmovements on political process. Modern politicsis going on not only in government, but also onthe streets and in the Internet. Citizens unitednot only by territorial but by ideological criteria,seek for allies and form social movements. Afeature of new social movements is their focus onmodern values. Civil movements are researchedboth in Ukrainian and in foreign politicalscience.Within authoritarian regime civil movementshave become the national force that unites allopposition in the country. «Color» and «velvet»revolutions were led by such movements. Ina democratic system social movements donot oppose to the foundations of the regime,their purpose is to protect certain categories ofpeople against discrimination, to improve theenvironmental situation, to change legislationetc. Separatist movements have become popularin European countries such as the UK, Spain,Italy in the recent times. Protest movements havebeen popular all over the world, and the eventsof Ukrainian 2013-2014 political crisis proved it.Social movements in Ukraine have a long historyand powerful influence on political process. In1991, Narodny Rukh initiated the independenceof Ukraine, in 2004, «Pora!» organized theOrange Revolution. In the 2013 «Тhe Rightsector» headed the «Euromaidan» campaign thatled to the revolution in Ukraine, the overthrowof Yanukovych and changes of the Constitution.However, the role of social movements in the2013-2014 social transformation needs furtherstudy and can be a subject of another research. ; Проанализированы основные аспектывлияния гражданских движений на ходобщественных трансформаций. Рассмотреныособенности функционирования движенийв условиях перехода к демократии.Особое внимание уделено сепаратистскимдвижениям современности и их влияниюна политический процесс. Рассмотрена рольобщественных движений в трансформацииполитической системы Украины насовременном этапе. ; Проаналізовано основні аспекти впливу громадських рухів на хід суспільнихтрансформацій. Розглянуто особливості функціонування рухів в умовах переходу до демократії. Приділено увагу сепаратистським рухам сучасності та їх впливу на політичний процес. Охарактеризовано роль громадських рухів у трансформації політичної системи України на сучасному етапі.
