Suchergebnisse

Актуальность темы основывается на изучение вопросов организации совместной деятельности государственных учреждений с частными кампаниями по предоставлении востребованных услуг, заинтересованными в обеспечении необходимых для этих услуг вспомогательных ресурсов. В рамках работы были рассмотрены соображения преобразования подходов к построению государственно-частных партнерств в различных областях экономики. При данных соображениях были выявлены полезности, возможности улучшения институциональной среды. Построение государственно-частных партнерств главным образом, обусловлено процессом формирования участия частного сектора в тех случаях, когда государственные учреждения не в состоянии способствовать развитию и внедрению новейших технологий, справляться с масштабами управления сфер услуг без посторонней помощи. Методология исследования заключается в аналитических наблюдениях, научно-теоретических предположениях. В качестве научной новизны работы были приведены преимущества и недостатки вступления в соглашения по упомянутым партнерствам в виде таблицы ; Актуальність теми ґрунтується на вивченні питань організації спільної діяльності державних установ з приватними кампаніями по наданні затребуваних послуг, зацікавленими в забезпеченні необхідних для цих послуг допоміжних ресурсів. В рамках роботи було розглянуто міркування перетворення підходів до побудови державно-приватних партнерств в різних областях економіки. При даних міркуваннях були виявлені корисності, можливості поліпшення інституційного середовища. Побудова державно-приватних партнерств головним чином, обумовлена процесом формування участі приватного сектора в тих випадках, коли державні установи не в змозі сприяти розвитку та впровадженню новітніх технологій, справлятися з масштабами управління сфер послуг без сторонньої допомоги. Методологія дослідження полягає в аналітичних спостереженнях, науково-теоретичних припущеннях. В якості наукової новизни роботи були приведені переваги і недоліки вступу у домовленість по згаданим партнерствам у вигляді таблиці ; The relevance of the topic is based on the study of the organization of joint activities of public institutions with private campaigns to provide the services in demand, interested in providing the necessary resources for those services. Within the framework of the research, considerations of transforming approaches to building public-private partnerships in various areas of the economy have been taken into account. These considerations have revealed the utility, the possibility of improving the institutional environment. Building public-private partnerships is primarily stipulated due to the formation process of private sector participation in cases where government agencies are not capable to contribute to the development and implementation of new technologies, as well as to cope with the scope of services management in its own. The methodology of the study comprises analytical observations, scientific and theoretical assumptions. As a scientific novelty of the work, the advantages and disadvantages of joining the agreements on these partnerships are given in tabular form

The constitutional principle of the sovereignty of the people is enshrined in the constitutions of democratic states as the basis of the democratic structure of society and the state. The problem of management culture is not sufficiently developed in the science (theory) of management. Although the scientific literature notes the complex nature of the concept of management culture, often in its definition, the emphasis is on ethics and management aesthetics. Apparently, the culture of governance in society (the culture of public administration, in particular) presupposes, first of all, the consistent fulfillment of all the requirements formulated by the science (theory) of management, or the content, process, dynamics and statics of management as a special kind of human activity. The author of the paper, noting the complex nature of the management culture, emphasizes the special importance of fulfilling the requirements of this science, which reflected in the principles and laws of governance, expressing the essential aspects of management activity. In this regard, as an essentially important manifestation of the culture of management, the paper analyzes the problems of implementing the constitutional principle of the sovereignty of the people and the objective law of the widest possible participation of citizens in governance.

A central issue in this paper is the origins and specific character of global governance discourse that formed at the turn of the twenty-first century. The new discourse marked a gradual exclusion of most early discourses – «international relations» and «world government». It is demonstrated that new term «global governance» signalizes about grand reconstruction of previous international relations discourse where international society was considered as the complex of states and their governments actually. In fact the global governance discourse is pointed case of irreducibility of international society to interstates relations. This is based on the James Rosenau theory of world politics. The James Rosenau contribution to development and conceptualization of term «global governance» was considered.The analysis of sources and meaning of basic approaches to global governance understanding are given much attention. This shows how problematique of global governance and world regulation is articulated in dominant paradigms in world politics: Realism, Liberalism and Marxism. In general, this research shows that global governance discourse developed under influence of theory of transnationalism and concept of 'governing without government', concept of global civil society, international regimes theory, neoliberal institutionalism, balance of power theory, hegemonic stability theory. In this contribution the circle of questions connected with the perspective of research of the global governance concepts was outlined. Further investigations are needed to compare the basic approaches to studies of global governance and world regulation. Particularly, it is worth to concentrate on the difference among approaches to comprehension the following questions: Who, how and on what level can, able and/or must exercise global governance? Is it a result of action of individual actors or characteristic of international system in general? What the shape is global governance taking on the contemporary world and what kind of type is reasonably to label this governance? What are conditions of fair and effective governance? ; Исследованы начала и специфика дискурса глобального управления, сформировавшегося на рубеже ХХ-XXI веков. Рассмотрен вклад Дж. Розенау в разработку и концептуализацию понятия «глобальное управление». Главное внимание уделено анализу истоков и содержания основных подходов к пониманию глобального управления. Намечен круг вопросов, связанных с перспективой исследования концепций глобального управления ; Досліджено витоки та специфіку дискурсу глобального управління, який сформувався на рубежі ХХ-ХХІ століть. Розглянуто внесок Дж. Розенау в розроблення та концептуалізацію поняття «глобальне управління». Головну увагу приділено аналізу джерел та змісту основних підходів до розуміння глобального управління. Окреслено коло питань, пов'язаних з перспективою дослідження концепцій глобального управління

Contemporary migration is a global phenomenon and only all the affected states together can direct it. The 1990s witnessed the beginning of using foreign policy instruments in migration governance which means the cooperation among the countries of origin, transit and destination of migrants. This paper covers regional consultative processes which have become a new tendency in global governance of migration. Having analyzed the European Union and the International Organization for Migration documents as well as foreign researchers' articles, the author concludes that regional consultative processes are rather effective and convenient for most participants. This paper is an overview of the successful EU experience in this sphere of world politics. Russia should explore it and become more active in this issue in order to take part in the global governance of migration. ; Современная миграция населения является глобальным процессом, и ее регулирование возможно лишь совместными усилиями всех затрагиваемых ею сторон. В 1990-х гг. зародились внешнеполитические инструменты регулирования миграции, предполагающие сотрудничество между странами исхода, транзита и назначения мигрантов. Данная работа посвящена изучению региональных консультативных процессов, поскольку они являются новым явлением в регулировании миграционных потоков глобального уровня. В ходе исследования документов Европейского Союза и Международной организации по миграции, а также аналитических работ зарубежных авторов был сделан вывод о том, что эти механизмы являются достаточно эффективным и удобным для большинства участников форматом сотрудничества. Данная статья представляет обзор опыта Европейского Союза в данной области мировой политики, который считается достаточно успешным. Для того, чтобы не упустить возможности участвовать в формировании глобального режима управления миграцией, России необходимо изучить работу таких механизмов и активно включаться в их работу

Problem setting. Public administration in Ukraine is an integral part of social system, but it needs to be modernized efficiently. This implies the need for a deep understanding of the current situation and a thorough analysis of the main factors of this development, especially socio-cultural ones.Recent research and publications analysis. Laws, principles and factors of choice, which are characteristic of administrative processes, particularly public administration, have been researched in numerous works of modern Ukrainian scientists, such as V. Atamanchuk, E. Afonin, V. Bakumenko, V. Knyazev, Y. Kovbasyuk, A. Kolodiy, A. Lipentsev, P. Petrovsky, Yu. Surmin.The question of the importance, or even the priority of the influence of socio-cultural factors on all processes of development of social life, has been raised by such famous thinkers as M. Weber, P. Sorokin, M. Crozier, P. Bourdieu, M. Halbvachs, and G. Hofstede.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Public administration is a new area in the humanitarian cycle of Ukrainian science. It is multidisciplinary in nature, and it is new because of the dramatic changes that are taking place in post-totalitarian society. Most of the scientific and theoretical studies during all years of independence were conducted within the framework of the scientific field, which inherited all theoretical and methodological installations of Soviet science. Its main task was to assert and strengthen the stability of the management system on the basis of Marx's theory of ideas, according to which the socio-economic factors of society were considered crucial. Therefore, the purpose of this scientific article is to substantiate the priority role of socio-cultural factors in the process of development of public administration in Ukraine.Paper main body. The article focuses on the idea that socio-cultural factors underlying social development perform the integral function in society. The author uses the concepts of "social space" and "social dynamics" by P. Sorokin, "social field" by P. Bourdieu and the ideas of Max Weber and Michel Crozier about a crucial role of raising the level of culture in society and the development of individual personality.The market economy is based on the activity of a man, an active creator of culture, and requires the development of such important qualities as initiative and responsibility. The processes of democratic development involve consideration of the problem of political activity, the formation of relevant political institutions, the legal system and an integrated system of public administration. Both economic and political processes are socio-cultural by their nature. They function effectively through a system of social interconnections or social capital, according to Pierre Bourdieu. The main driving force of both economic and political development is a human resource. The level of education and cultural development in general is a determining factor in all processes of social dynamics, including the economic and political subsystems.The author offers his own classification of the main socio-cultural factors influencing the development of public administration on the basis of all aforementioned ideas. In her opinion, the historical factor is at the heart of any process of society. Understanding the complex social system at the present stage of existence of the Ukrainian state and the system of public administration, in particular, is impossible without a deep historical excursion and analysis of the processes of formation of public consciousness.The following three factors in the classification are grouped into a subgroup called "social and psychological base of public administration". The three main components of this socio-psychological base are: 1) mentality, 2) collective memory, 3) national and cultural identity. The author defines mentality as a special way of thinking inherent in a particular community and as a system of values, according to which people live, collective memory as an active past that shapes national identity on the basis of social traditions, values and ideals of the social group with which people identify themselves. This leads to the conclusion that cultural and national identity, formed in a certain socio-cultural environment, is based on a conscious choice and depends on the rational awareness of the individual, ethnic group, nation of shared historical, political, and civic values.This group of factors directly influences the formation of the worldview of the society, which is a defining socio-cultural factor at a higher, visible level. Its core is a certain value coordinate system through which the civic culture of society is laid, the specificity of economic activity is manifested and social capital is formed. They directly influence the system of public administration in the complex of social interaction defining its quality. This means that they are the main socio-cultural factors for its development at the functional level.Conclusions of the research and prospects for further studies. The main conclusion of this scientific article is that socio-cultural factors play a leading role in the overall impact on the development of society and the public administration in particular. Cultural qualities formed in the course of historical development are manifested in all achievements of human civilization, which all form a socio-cultural space, characterized by its own original mentality, collective memory and national-cultural identity. The next factor is our own public outlook with a unique value system formed on this basis. It manifests itself at the level of social interaction in society and directly influences the formation and quality of public administration through the action of socio-cultural factors such as civic culture, economic activity and social capital. ; Проаналізовано основні чинники впливу у системі соціальних детермінант. Доведено, що пріоритетними за силою впливу на розвиток публічного управління є соціокультурні чинники. Розроблено авторську модель соціокультурної матриці відповідно до синергетичної моделі розвитку суспільства як відкритої системи. Обґрунтовано вагомість таких соціокультурних чинників на розвиток публічного управління: історичний чинник, ментальність, колективна пам'ять, національно-культурна ідентичність; світогляд із ціннісною системою координат, громадянська культура, економічна активність, соціальний капітал.

Problem setting. Public administration in Ukraine is an integral part of social system, but it needs to be modernized efficiently. This implies the need for a deep understanding of the current situation and a thorough analysis of the main factors of this development, especially socio-cultural ones.Recent research and publications analysis. Laws, principles and factors of choice, which are characteristic of administrative processes, particularly public administration, have been researched in numerous works of modern Ukrainian scientists, such as V. Atamanchuk, E. Afonin, V. Bakumenko, V. Knyazev, Y. Kovbasyuk, A. Kolodiy, A. Lipentsev, P. Petrovsky, Yu. Surmin.The question of the importance, or even the priority of the influence of socio-cultural factors on all processes of development of social life, has been raised by such famous thinkers as M. Weber, P. Sorokin, M. Crozier, P. Bourdieu, M. Halbvachs, and G. Hofstede.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Public administration is a new area in the humanitarian cycle of Ukrainian science. It is multidisciplinary in nature, and it is new because of the dramatic changes that are taking place in post-totalitarian society. Most of the scientific and theoretical studies during all years of independence were conducted within the framework of the scientific field, which inherited all theoretical and methodological installations of Soviet science. Its main task was to assert and strengthen the stability of the management system on the basis of Marx's theory of ideas, according to which the socio-economic factors of society were considered crucial. Therefore, the purpose of this scientific article is to substantiate the priority role of socio-cultural factors in the process of development of public administration in Ukraine.Paper main body. The article focuses on the idea that socio-cultural factors underlying social development perform the integral function in society. The author uses the concepts of "social space" and "social dynamics" by P. Sorokin, "social field" by P. Bourdieu and the ideas of Max Weber and Michel Crozier about a crucial role of raising the level of culture in society and the development of individual personality.The market economy is based on the activity of a man, an active creator of culture, and requires the development of such important qualities as initiative and responsibility. The processes of democratic development involve consideration of the problem of political activity, the formation of relevant political institutions, the legal system and an integrated system of public administration. Both economic and political processes are socio-cultural by their nature. They function effectively through a system of social interconnections or social capital, according to Pierre Bourdieu. The main driving force of both economic and political development is a human resource. The level of education and cultural development in general is a determining factor in all processes of social dynamics, including the economic and political subsystems.The author offers his own classification of the main socio-cultural factors influencing the development of public administration on the basis of all aforementioned ideas. In her opinion, the historical factor is at the heart of any process of society. Understanding the complex social system at the present stage of existence of the Ukrainian state and the system of public administration, in particular, is impossible without a deep historical excursion and analysis of the processes of formation of public consciousness.The following three factors in the classification are grouped into a subgroup called "social and psychological base of public administration". The three main components of this socio-psychological base are: 1) mentality, 2) collective memory, 3) national and cultural identity. The author defines mentality as a special way of thinking inherent in a particular community and as a system of values, according to which people live, collective memory as an active past that shapes national identity on the basis of social traditions, values and ideals of the social group with which people identify themselves. This leads to the conclusion that cultural and national identity, formed in a certain socio-cultural environment, is based on a conscious choice and depends on the rational awareness of the individual, ethnic group, nation of shared historical, political, and civic values.This group of factors directly influences the formation of the worldview of the society, which is a defining socio-cultural factor at a higher, visible level. Its core is a certain value coordinate system through which the civic culture of society is laid, the specificity of economic activity is manifested and social capital is formed. They directly influence the system of public administration in the complex of social interaction defining its quality. This means that they are the main socio-cultural factors for its development at the functional level.Conclusions of the research and prospects for further studies. The main conclusion of this scientific article is that socio-cultural factors play a leading role in the overall impact on the development of society and the public administration in particular. Cultural qualities formed in the course of historical development are manifested in all achievements of human civilization, which all form a socio-cultural space, characterized by its own original mentality, collective memory and national-cultural identity. The next factor is our own public outlook with a unique value system formed on this basis. It manifests itself at the level of social interaction in society and directly influences the formation and quality of public administration through the action of socio-cultural factors such as civic culture, economic activity and social capital. ; Проаналізовано основні чинники впливу у системі соціальних детермінант. Доведено, що пріоритетними за силою впливу на розвиток публічного управління є соціокультурні чинники. Розроблено авторську модель соціокультурної матриці відповідно до синергетичної моделі розвитку суспільства як відкритої системи. Обґрунтовано вагомість таких соціокультурних чинників на розвиток публічного управління: історичний чинник, ментальність, колективна пам'ять, національно-культурна ідентичність; світогляд із ціннісною системою координат, громадянська культура, економічна активність, соціальний капітал.

The article investigates the existing corporate governance model in Russia; reveals the existence of differences between the formally established procedures and practical decision-making processes; determines that the existing model of corporate governance in Russiais at the stage of formation; identifies a number of problems of the Russian corporate governance model; proposes ways to solve them. Transparency and openness of the existing model of corporate governance in Russiacan be achieved by leveling bureaucratic obstacles, strengthening the control function, that is, qualitative changes and transformations in the economic system of the country. Raising the level of corporate governance possible through the integration of the efforts of the Executive and legislative branches of government, the private sector, representatives of the judicial, legal and tax structures, enterprises and organizations interested in the effective development of the Russian model of corporate governance. The proposed solutions to the identified problems will serve as a driver for the effective development of the Russian corporate governance model. ; В статье проведено исследование существующей в России корпоративной модели управления; выявлено наличие расхождений между формально закрепленными процедурами и практическими процессами утверждения решений; определено, что существующая модель корпоративного управления в России находится на стадии формирования; выделен ряд проблем российской модели корпоративного управления; предложены пути их решения. Прозрачность и открытость существующей модели корпоративного управления в России может быть достигнута путем нивелирования бюрократических препон, усиления контролирующей функции, то есть качественных изменений и преобразований в экономической системе страны. Повышение уровня корпоративного управления представляется возможным путем интеграции усилий органов исполнительной и законодательной власти, привлечении частного сектора, представителей судебно-правовых и налоговых структур, предприятий и организаций, заинтересованных в эффективном развитии российской модели корпоративного управления. Предложенные пути решения выявленных проблем будут служить драйвером эффективного развития российской модели корпоративного управления.

The territorial aspect of the cluster structure as a potential basis of economics advantage and as an object of the state regulation is analyzed, the approach to innovation as an integral part of the cluster model is determined, issue of direction and limits of state regulation of clusters is raised. The problems of organization of a public government model in cluster territory is discussed, the general approaches to the local self -government regulation and public government in clusters and innovation centres is highlighted. ; Проанализирован территориальный аспект кластерной структуры как потенциальной основы экономического преимущества и как объект регулятивного воздействия государства, определен подход к инновационной деятельности как неотъемлемой части кластерной модели. Рассмотрен вопрос об организации модели публичной власти на территории кластера, выделены наиболее общие подходы к регулированию местного самоуправления и организации публичной власти в кластерах и инновационных центрах.

Система глобального економічного врядування, так само як і сама глобальна економіка, знаходиться в стані невпинної видозміни. Концепт архітектури глобальної економіки, який повсякчас ототожнюється з існуванням квазі-ієрархічних структур підпорядкування глобальних економічних потенціалів, виявляє свою неспроможність в сучасних умовах. Показано, що режими глобального економічного врядування істотно еволюціонували з післявоєнних років, що стосується всіх його сфер (торгівлі, фінансів, міграції тощо). Аналіз динаміки змін режимів глобального економічного врядування та характерних ознак дозволив дійти декількох висновків. За часів криз більшу роль відіграють установи або держави-лідери, через необхідність досягнення швидшого консенсусу, наявності ресурсів для вирішення проблем, кращу інституціоналізацію. Було доведено, що періоди зміни режимів глобального економічного врядування скорочуються відповідно до скорочення періодів розвитку глобальної економіки. Відбувається перехід від простого мультилатеризму на фоні неолібералізму до гібридних форм в період неосередньовіччя. На основі результатів дослідження простежується циклічність в заміні лідируючого актора глобального економічно врядування: уряди, регіональні об'єднання, неурядові організації (виробники) (міжурядові організації, міжнародні мережі створення вартості, мега-регіональні угоди), що дозволяє спрогнозувати зміни в режимах глобального економічного врядування. Запропоновано, що на сучасному етапі варто окремо розглядати режими глобального економічного врядування в різних його сферах через відсутність єдиних методів та механізмів розв'язання глобальних економічних проблем, водночас по всіх сферах глобального економічного врядування відбувається зсув в сторону гібридних форм врядування на основі перемовин, консенсусу тощо. Відповідне дослідження може бути доповнено аналізом циклічності режимів глобального економічного врядування. ; The system of global economic governance, as well as the global economy itself, is in the state of unceasing change. The concept of the architecture of the global economy, which is always identified with the existence of quasi-hierarchical structures of subordination of global economic potentials, shows its failure in modern conditions. It is shown that the modes of global economic governance have evolved substantially since the postwar period, which is equally true for all its spheres (trade, finance, migration, etc.). The analysis of the dynamics of changes in the regimes of global economic governance and the characteristics of the system allowed to draw several conclusions. During crises, institutions or leading states play a bigger role because of the need to achieve faster consensus, the availability of resources to solve problems, and better institutionalization. It is proved that the periods of change in the modes of global economic governance are shrinking in line with the reduction of the periods of global economy development. There is a transition from simple multilateralism on the background of neo-liberalism to hybrid forms attributed to the neo-medievalism. The results of the study show that the cyclicality in the replacement of the leading actor of global economic governance takes the next form: governments, integration regional unions, non-governmental organizations (producers) (intergovernmental organizations, international value networks, mega-regional agreements, respectively), which allows predicting changes in the modes of global economic governance. It is proposed that at the present stage it is worth considering separately the modes of global economic governance in its various spheres due to the lack of unified methods and mechanisms for solving global economic problems. One can observe a shift towards hybrid forms of governance based on negotiations, consensus, etc in all the spheres of global economic governance. The corresponding research can be supplemented by the analysis of cyclical patterns of global economic governance.

Система глобального економічного врядування, так само як і сама глобальна економіка, знаходиться в стані невпинної видозміни. Концепт архітектури глобальної економіки, який повсякчас ототожнюється з існуванням квазі-ієрархічних структур підпорядкування глобальних економічних потенціалів, виявляє свою неспроможність в сучасних умовах. Показано, що режими глобального економічного врядування істотно еволюціонували з післявоєнних років, що стосується всіх його сфер (торгівлі, фінансів, міграції тощо). Аналіз динаміки змін режимів глобального економічного врядування та характерних ознак дозволив дійти декількох висновків. За часів криз більшу роль відіграють установи або держави-лідери, через необхідність досягнення швидшого консенсусу, наявності ресурсів для вирішення проблем, кращу інституціоналізацію. Було доведено, що періоди зміни режимів глобального економічного врядування скорочуються відповідно до скорочення періодів розвитку глобальної економіки. Відбувається перехід від простого мультилатеризму на фоні неолібералізму до гібридних форм в період неосередньовіччя. На основі результатів дослідження простежується циклічність в заміні лідируючого актора глобального економічно врядування: уряди, регіональні об'єднання, неурядові організації (виробники) (міжурядові організації, міжнародні мережі створення вартості, мега-регіональні угоди), що дозволяє спрогнозувати зміни в режимах глобального економічного врядування. Запропоновано, що на сучасному етапі варто окремо розглядати режими глобального економічного врядування в різних його сферах через відсутність єдиних методів та механізмів розв'язання глобальних економічних проблем, водночас по всіх сферах глобального економічного врядування відбувається зсув в сторону гібридних форм врядування на основі перемовин, консенсусу тощо. Відповідне дослідження може бути доповнено аналізом циклічності режимів глобального економічного врядування. ; The system of global economic governance, as well as the global economy itself, is in the state of unceasing change. The concept of the architecture of the global economy, which is always identified with the existence of quasi-hierarchical structures of subordination of global economic potentials, shows its failure in modern conditions. It is shown that the modes of global economic governance have evolved substantially since the postwar period, which is equally true for all its spheres (trade, finance, migration, etc.). The analysis of the dynamics of changes in the regimes of global economic governance and the characteristics of the system allowed to draw several conclusions. During crises, institutions or leading states play a bigger role because of the need to achieve faster consensus, the availability of resources to solve problems, and better institutionalization. It is proved that the periods of change in the modes of global economic governance are shrinking in line with the reduction of the periods of global economy development. There is a transition from simple multilateralism on the background of neo-liberalism to hybrid forms attributed to the neo-medievalism. The results of the study show that the cyclicality in the replacement of the leading actor of global economic governance takes the next form: governments, integration regional unions, non-governmental organizations (producers) (intergovernmental organizations, international value networks, mega-regional agreements, respectively), which allows predicting changes in the modes of global economic governance. It is proposed that at the present stage it is worth considering separately the modes of global economic governance in its various spheres due to the lack of unified methods and mechanisms for solving global economic problems. One can observe a shift towards hybrid forms of governance based on negotiations, consensus, etc in all the spheres of global economic governance. The corresponding research can be supplemented by the analysis of cyclical patterns of global economic governance.

The author explores the process of introduction of information technologies in public administration and the emerging trends in improvement of governance through the introduction of electronic technology. The author identifies priorities electronic government solutions. The article analyzes state of the IT industry in Russia and prospects of its development. The author indicates problems introduction of electronic technologies in public administration. ; В статье автор рассматривает процесс внедрения информационных технологий в сферу государственного управления и наметившиеся тенденции в совершенствовании государственного управления путем внедрения электронных технологий. Автор выделяет приоритетные электронные государственные решения. В статье проводится анализ состояния ИТ-индустрии в России и перспективы ее развития. Автор обозначает проблемы внедрения электронных технологий в государственное управление.

Since the 1990s, the European Union is aspiring global leadership in the area of climate change, which is refl ected in its active participation in the negotiations on the international climate change regime. However, those ambitions have not always turned out to be appropriate or justifi ed. Despite the fact that the European Union was able to achieve certain results during the Kyoto Protocol negotiations and even more signifi cant results in the process of its ratifi cation, for the most part EU negotiation strategy based on normative considerations, had not been successful, it was especially evident during the 2009 United Nations Climate Change Conference in Copenhagen. Partly the disappointing results of EU performance during the Copenhagen negotiations are to be blamed on some of the key features of EU functioning logic, for example, the overall tendency to rely on scientifi c evidence in policy-making, which did not allow the EU to assess other parties' interests adequately. As the results of the negotiations of parties to the UNFCCC in December 2015 in Paris have shown, the European Union did manage to work out its previous mistakes and build a broad informal international coalition. Contrary to the pessimistic expectations, the agreement was adopted and it took into account quite a few of the EU proposals. However, the Paris Treaty has a number of fl aws and inaccuracies, so the ability to eliminate them in a timely manner by the international community and the EU in particular, will determine the future of the new international climate change regime. ; Начиная с 1990-х гг. Европейский союз стремится к лидерству в вопросах борьбы с глобальным изменением климата, что выражается в активном участии в переговорах по международному климатическому режиму. Впрочем, не всегда эти амбиции оказывались уместными или оправданными. Невзирая на то, что Европейскому союзу удалось достичь определенных успехов в переговорах по Киотскому протоколу и значительных результатов в процессе его ратификации, по большей части выбранная ЕС стратегия, основанная на соображениях нормативности его позиции, не возымела успеха, особенно это было очевидно во время саммита в Копенгагене. Частично причиной неудач ЕС в переговорном процессе стала особенность логики функционирования Европейского союза, в частности, склонность ориентироваться на научные данные при выработке политики, что не позволило ЕС адекватно оценить интересы других сторон. Как показали результаты переговоров по новому соглашению, прошедших на саммите сторон РКИК в декабре 2015г. в Париже, Европейскому союзу все же удалось провести работу над ошибками и сформировать широкую неформальную международную коалицию: вопреки ожиданиям, договор был подписан и в нем был учтен целый ряд предложений ЕС. Впрочем, Парижский договор не лишен целого ряда недостатков и неточностей и от того, удастся ли международному сообществу и ЕС, в частности, их своевременно устранить, будет зависеть будущее нового международного климатического режима.

The article raises the issue on which there is rarely an emphasis in legal literature. Thiscauses its relevance as an independent subject of research to consider the regulation of legalrelations with regard to appealing decisions of the corporate governance bodies by persons whomake up these bodies. Based on the comparative-legal method, the author gives a briefoverview of the legal and regulatory sources of Russia and Germany that regulate the relevantlegal relations. As part of the study, the common features and differences in the legislation ofthe two countries are shown. In the domestic civil legislation it is proposed to consolidate thenorms establishing a common approach for all corporations to determination of cases whenpersons making up the management bodies of a corporation are entitled to appeal decisions ofthe bodies of this legal entity. ; В статье поднимается вопрос, на котором редко делается акцент вюридической литературе: обжалование решения органов управления корпорациилицами, составляющими органы управления корпорации. Основываясь насравнительно-правовом методе, автор дает краткий обзор нормативно-правовыхисточников России и Германии, регулирующих соответствующие правоотношения.В рамках проведенного исследования показываются общие черты и различиязаконодательства двух стран. Автором выделяется три случая, при которых у лиц,составляющих органы управления, возникает право на обжалование решенийорганов корпорации.

The article considers the essence of gender equality in urban governance. The analysis of gender ratio in the public service ofUkraineis carried out. It revealed that the highest disparities observed in the western regions, the lowest – in the eastern and southern. Spatial and temporal analysis of gender ratios in urban governance inUkrainein 2009-2015 years is conducted; regional peculiarities of these ratios are identified. The main trends in gender ratios in urban governance inUkraine's regions are revealed. In particular, the percentage of female mayors inUkraineas a whole tended to reduce; in investigated period,Ukraine's regions are characterized by different patterns of change in the proportion of female mayors. No female were elected on mayor only in Cherkasy region; after the elections in 2010-2015 women are not elected as mayors in Vinnitsa, Mykolayiv, Sumy and Kherson regions.From 2009 to 2015 regions with the highest share of female mayors is constantly changed, which was due primarily to the electoral preferences of different political forces and, consequently, their nominees for the heads of municipal councils. The most adverse dynamics of gender ratio in the urban governance is observed in Mykolayiv andSumyregions, and the most favorable – in Zaporizhzhya, Dnipropetrovsk, Volyn, Kirovohrad and Ivano-Frankivsk regions. The set of maps reflecting the spatial-temporal variation in gender ratios in urban governance inUkraineis developed. ; Определена сущность гендерного равенства в управлении городами. Проанализировано соотношение мужчин и женщин в государственной службе Украины, выявлены региональные особенности и отличия. Осуществлен пространственно-часовой анализ гендерных соотношений в сфере управления городами Украины за период 2009-2015 годов, выделены региональные особенности их проявления. Разработано серию картосхем, которые отражают пространственно-часовые отличия гендерных соотношений в управлении городами в регионах Украины. Определены основные тенденции динамики гендерных соотношений в городском управлении в городах Украины. ; Визначено сутність гендерної рівності в управлінні містами. Проаналізовано співвідношення чоловіків і жінок в державній службі України, виявлено регіональні особливості та відміни. Здійснено просторово-часовий аналіз гендерних співвідношень в сфері управління містами України за період 2009-2015 років, виділено регіональні особливості їх прояву. Розроблено серію картосхем, що відображають просторово-часові відміни гендерних співвідношень в управлінні містами в регіонах України. Визначено основні тенденції динаміки гендерних співвідношень в міському управлінні в регіонах України.

The article considers the essence of gender equality in urban governance. The analysis of gender ratio in the public service ofUkraineis carried out. It revealed that the highest disparities observed in the western regions, the lowest – in the eastern and southern. Spatial and temporal analysis of gender ratios in urban governance inUkrainein 2009-2015 years is conducted; regional peculiarities of these ratios are identified. The main trends in gender ratios in urban governance inUkraine's regions are revealed. In particular, the percentage of female mayors inUkraineas a whole tended to reduce; in investigated period,Ukraine's regions are characterized by different patterns of change in the proportion of female mayors. No female were elected on mayor only in Cherkasy region; after the elections in 2010-2015 women are not elected as mayors in Vinnitsa, Mykolayiv, Sumy and Kherson regions.From 2009 to 2015 regions with the highest share of female mayors is constantly changed, which was due primarily to the electoral preferences of different political forces and, consequently, their nominees for the heads of municipal councils. The most adverse dynamics of gender ratio in the urban governance is observed in Mykolayiv andSumyregions, and the most favorable – in Zaporizhzhya, Dnipropetrovsk, Volyn, Kirovohrad and Ivano-Frankivsk regions. The set of maps reflecting the spatial-temporal variation in gender ratios in urban governance inUkraineis developed. ; Определена сущность гендерного равенства в управлении городами. Проанализировано соотношение мужчин и женщин в государственной службе Украины, выявлены региональные особенности и отличия. Осуществлен пространственно-часовой анализ гендерных соотношений в сфере управления городами Украины за период 2009-2015 годов, выделены региональные особенности их проявления. Разработано серию картосхем, которые отражают пространственно-часовые отличия гендерных соотношений в управлении городами в регионах Украины. Определены основные тенденции динамики гендерных соотношений в городском управлении в городах Украины. ; Визначено сутність гендерної рівності в управлінні містами. Проаналізовано співвідношення чоловіків і жінок в державній службі України, виявлено регіональні особливості та відміни. Здійснено просторово-часовий аналіз гендерних співвідношень в сфері управління містами України за період 2009-2015 років, виділено регіональні особливості їх прояву. Розроблено серію картосхем, що відображають просторово-часові відміни гендерних співвідношень в управлінні містами в регіонах України. Визначено основні тенденції динаміки гендерних співвідношень в міському управлінні в регіонах України.