Suchergebnisse

The article deeply analyzes the difficult thirty-year practice of the development of the Republic of Azerbaijan in the context of considering the main components that made it possible to overcome the huge crisis phenomena and challenges that called into question the very existence of the state in the first post-Soviet years, and entering the trajectory of socio-economic development and recovery. The authors argue that it is the strengthening of all state institutions, a balanced consolidating strategy of Azerbaijan studies, skillfully and quickly carried out broad economic reforms, rational approaches to attracting foreign direct investment and creating an appropriate business climate that have been and remain the engines of positive socio-economic transformations. The end of the military confrontation, the departure from the attitudes of extreme nationalism, as well as a number of unpopular measures that were taken under the firm leadership of Heydar Aliyev, were used to overcome separatism and disintegration phenomena, at the same time, human and organizational resources were subordinated to the preservation of Azerbaijan's national identity and growth public consciousness of its society. The recovery of economic growth in post-Soviet Azerbaijan is inextricably linked with the development of oil resources on the shelf of the Caspian Sea. This was facilitated by a stable domestic and foreign policy, constitutional and legal framework for the development of entrepreneurship, which allows attracting foreign direct investment in the long term. At the present stage, official Baku professes strategic goals for the formation of a socially-oriented, diversified national economy, strengthening its free market relations and the ability to self-development in the context of trends in the world economy. This is facilitated by measures to implement a long-term strategy for the management of oil and gas revenues and a program for the socio-economic development of the regions of the Republic of Azerbaijan. Consequently, the national consolidation, economic growth of Azerbaijan along with the development of the armed forces have become effective factors in the restoration of territorial integrity and the return of uncontrolled territories and their modern restoration. ; У статті ґрунтовно аналізується непроста тридцятирічна практика розвитку Азербайджанської Республіки у контексті розгляду засадничих складових, які уможливили подолання величезних кризових явищ та викликів, що ставили під питання саме існування держави у перші пострадянські роки, та виходу на траєкторію соціально-економічного розвитку і піднесення. Автори доводять, що саме зміцнення всіх державних інститутів, виважена консолідуюча стратегія азербайджаністики, уміло і швидко проведенні широкі економічні реформи, раціональні підходи щодо залучення прямих іноземних інвестицій і створення належного підприємницького клімату були і залишаються рушіями позитивних соціально-економічних перетворень. Припинення воєнного протистояння, відхід від настанов крайнього націоналізму, як і непопулярні інші заходи, які здійсненні за твердого керівництва Гейдара Алієва, були використанні для подолання сепаратизму і дезінтеграційних явищ, натомість час, кадрові та організаційні ресурси підпорядковувалися збереженню національної самобутності Азербайджану та зростанню суспільної свідомості його соціуму. Відновлення зростання економіки пострадянського Азербайджану нерозривно пов'язане з освоєнням нафтових ресурсів на шельфі Каспійського моря. Цьому сприяла стабільна внутрішня і зовнішня політика, конституційно-правові засади розвитку підприємництва, що дозволяють залучати прямі іноземні інвестиції на довготривалу перспективу. На сучасному етапі офіційний Баку сповідує стратегічні цілі щодо формування соціально-орієнтованої, диверсифікованої національної економіки, зміцнення її вільних ринкових відносин і здатності до саморозвитку в контексті тенденцій світового господарства. Цьому сприяють заходи по реалізації Довгострокової стратегії з управління нафтовими і газовими доходами та програми соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки. Відтак національна консолідація, економічне зростання Азербайджану разом із розбудовою збройних сил стали дієвими чинниками відновлення територіальної цілісності і повернення непідконтрольних територій та їх сучасної відбудови.

Розглянуто особливості трансформації економіки України на сучасному етапі її розвитку, а також досліджені проблеми, що виникають в процесі трансформації. Обґрунтовані напрями оптимізації соціально-економічного розвитку на основі раціоналізації трансформаційної динаміки. Окрім внутрішніх причин, що спричиняють спотворення перехідного періоду, визначено зовнішні причини та виділено зовнішні загрози економічній безпеці, які створюють зовнішні фактори, проявляючи нечесну та недобросовісну конкуренцію на пострадянському просторі. Безпека національної економіки України в її трансформаційному стані розглядається в статті під кутом єдності внутрішніх та зовнішніх загроз. The features of transformation of the economy of Ukraine are examined on the modern stage of its development, problems which arise up in the process of transformation are investigated, directions of optimization of socio-economic development are grounded on the basis of rationalization of transformation dynamics. The purpose of this article is to study the processes of growing threats to economic security in the context of transformational reformations and to identify the main measures to overcome both internal and external threats. In the article the author accents at the complex conditions of the transformational period in the economy of Ukraine. In particular besides internal causes, which create the conditions for the deformation of the transitional period, the external causes have been defined, and the external threats of economic security, which create external factors because of unfair and unconscientious competition of the ex-Soviet space have been defined too. The security of national economy of Ukraine in its transformational condition is examined as unity of the internal and external threats.

Узагальнено та систематизовано підходи до розгляду природи та закономірностей організаційних змін у контексті забезпечення усталеного розвитку підприємства. Обґрунтовано положення комплексного "об'єктно-суб'єктного" підходу до визначення сутності та закономірностей здійснення організаційних трансформацій структури управління підприємством. Розглянуто стратегічні аспекти організаційних змін у контексті забезпечення усталеного розвитку підприємства. Узагальнено параметри оцінки доцільності здійснення організаційних трансформацій структури управління підприємством. ; Approaches to the consideration of nature and patterns of organizational changes in the context of providing sustainable development of the enterprise was generalized and systematized. The position of the complex "object-subjective" approach to the definition of the essence and regularities of organizational transformations of the enterprise management structure was substantiated. The strategic aspects of organizational changes in the context of ensuring the sustainable development of the enterprise were considered. The parameters of estimation of expediency of carrying out organizational transformations of enterprise management structure were generalized.

The article considers modern transformations in the field of educational activity in the Ukrainian society. The analysis of various forms of educational process in the conditions of a pandemic their problematic aspects and positive features which have arisen at use of various modern platforms in the Internet is carried out. In modern student society, there are serious discussions about the form of the educational process in the context of a significant increase in infected people and an increase in mortality from COVID-19. Under such conditions, the fulfillment of the competence criterion of the educational program decreases, because it is quite difficult to check the level of skills in full online. In fact, all these challenges in the modern educational environment, determine the actualization of this issue in research. The fundamental principle of educational policy and the educational process in general is the equality of all subjects in the ability to acquire the desired educational baggage of skills within a particular educational unit. Unequivocally, the educational policy on the equality of all comers is a mirror of the constitutional foundations, which reproduce democratic ideas and principles. In this regard, the activities of political agents must comply with key legitimate principles aimed at creating conditions for different levels of society to gain access to education. In addition, an important element in educational policy is the ability to gain equal access to the educational process, which in a pandemic is almost difficult to implement. During the implementation of the basic ideas of equality of educational policy, society will be able to acquire positive qualities and increase the level of political consciousness. All the positive changes in the education system show the possibility for consensus and compromise within the general political system in addressing strategic issues for society, namely the lives and health of citizens. Political actors, within the framework of high public interest, will not be able to use political technologies to manipulate the consciousness of the population, and political conflicts will become a source of effective political solutions. Such a system of relations will be able to help the transit Ukrainian society to become democratic, legal, civil not only within the norms of law, but also in the real plane of relations. ; У статті розглянуто сучасні перетворення в галузі освітньої діяльності в українському суспільстві. Проведено аналіз різних форм освітнього процесу в умовах пандемії, їх проблемні аспекти та позитивні особливості, які виникли під час використання різних сучасних платформ у мережі Інтернет. У сучасному студентському товаристві виникають серйозні дискусії щодо форми проведення навчального процесу в умовах вагомого приросту інфікованих осіб та збільшення рівня смертності від захворювання на COVID-19. За таких умов виконання компетентністного критерію освітньої програми зменшується, адже в онлайн-режимі перевірити рівень навичок у повному обсязі досить складно. Усі ці виклики у сучасному освітньому середовищі зумовлюють актуалізацію цієї проблематики в наукових дослідженнях. Основоположним принципом освітньої політики та загалом навчального процесу є рівність усіх суб'єктів у можливості здобути бажаний освітній багаж навичок у рамках окремого навчального підрозділу. Однозначно освітня політика щодо рівності усіх бажаючих є дзеркалом конституційних основ, які відтворюють демократичні ідеї та принципи. У зв'язку з цим діяльність політичних агентів має відповідати ключовим законно закріпленим принципам, спрямованим на створення умов для різних соціальних рівнів отримати можливість для здобуття освіти. Окрім того, важливим елементом в освітній політиці є можливість отримання рівного доступу до освітнього процесу, що в умовах пандемії реалізувати практично досить важко. Під час реалізації основних ідей рівності освітньої політики суспільство зможе набути позитивних якостей та підвищити рівень політичної свідомості. Усі позитивні зміни в рамках системи освіти показують можливість для консенсусу та компромісу в межах загальної політичної системи під час вирішення стратегічних питань для суспільства, а саме життя та здоров'я громадян. Суб'єкти політики в умовах високого суспільного інтересу не зможуть використовувати політичні технології з метою маніпуляції свідомістю населення, а політичні конфлікти стануть джерелом досягнення ефективних політичних рішень. Така система відносин зможе допомогти транзитному українському суспільству стати демократичним, правовим, громадянським не лише в межах норм права, але й в реальній площині відносин.

The article is devoted to the consideration of the process of formation and evolution of the party system of Japan. Covered the period from the end of the XIX century, when the party construction process started, until today. The period of the party system of Japan with the presence of the dominant party is researched. ; Стаття присвячена розгляду процесу становлення та еволюції партійної системи Японії. Охоплено період від кінця XIX століття, коли стартував процес партійного будівництва, до сьогодні. Досліджується період партійної системи Японії з наявністю домінуючої партії.

The article is devoted to the consideration of the process of formation and evolution of the party system of Japan. Covered the period from the end of the XIX century, when the party construction process started, until today. The period of the party system of Japan with the presence of the dominant party is researched. ; Стаття присвячена розгляду процесу становлення та еволюції партійної системи Японії. Охоплено період від кінця XIX століття, коли стартував процес партійного будівництва, до сьогодні. Досліджується період партійної системи Японії з наявністю домінуючої партії.

Analyzed the situation to make political decisions, the impact of transformation processes, political crisis and the personal characteristics of power actors in the policy-making. In the research we have come to such conclusions that the level of political and legal culture of government entities, the level of competence from their ability to use all available system resources, and above all to assume full responsibility for the decision directly depends on how quickly and optimally will accepted political solution. During transformational change and political crisis, a number of factors that have an impact on the decision process. Worth mentioning is the following two factors as compliance with the time parameters when making decisions and comprehensive, objective clear awareness of the subjects of political decision.Key words: the political decision, political crisis, the situation of political decision, subjects of political decision, political decision mechanism, transformation. ; Проаналізовано ситуацію ухвалення політичного рішення, вплив трансформаційних процесів, політичної кризи та особистих характеристик владних суб'єктів на ухвалення політичних рішень. У процесі дослідження з'ясовано, що від рівня політичної та правової культури владних суб'єктів, рівня компетентності, уміння використовувати систему наявних ресурсів, а головне – брати на себе відповідальність за ухвалені рішення безпосередньо залежить швидкість та оптимальність ухвалення політичних рішень. У період трансформаційних процесів та політичної кризи на процес ухвалення рішень впливає низка чинників, з яких варто виокремити два: дотримання часових параметрів в ухваленні рішення та всебічна, об'єктивна, чітка інформованість суб'єктів ухвалення політичного рішення.Ключові слова: політичне рішення, політична криза, ситуація ухвалення політичного рішення, суб'єкти ухвалення політичного рішення, механізм ухвалення політичного рішення, трансформаційні процеси.

This article analyses the state of national youth politics in Ukraine. Youth issues in the context of transformational changes are examined. It is claimed that the main socio-economic issues facing youth are unemployment, underpayment, increase in the level of social disorders, gap between educational level in Ukraine and more developed countries, decline in the prestige of general and vocational education. Analysis of unemployment rate by age groups in Ukraine was conducted. Main directions for reforming youth politics both in regions and in the country are proposed. Socio-economic situation of youth is one of the main indicators of the country's development. It is important to define the role, position of youth in society and their problems so that the formation of youth would happen with the regard to socioeconomic processes. The high speed of political, economic and social changes influenced the development of Ukrainian youth. Profound changes of social stratification occur under conditions of radical restructuring of Ukrainian society. One of the main features of social stratification is social polarization. An important feature of Ukrainian youth is stratification by socio-economic indicators. Youth face problems which they cannot resolve by themselves. They are unemployment, underpayment, reduction of affordable housing, paid education, drug addiction, alcoholism, criminalization, etc. The primary concern of this article is to examine Ukrainian youth opportunities in the labour market in the context of transformational changes. Youth are a specific socio-demographic group that occupies a special place in the social structure of society and plays a significant role in the socio-political and economic life of the state. This is due to the specific characteristics of this demographic group and possibilities of changing this population category in the process of socialization. Underpayment, which does not provide the normal reproduction of human potential, is one of the reasons for the growing problem of employment, especially for youth, because young people is the most sensitive subject in the labor market. The analysis of the unemployment rate of Ukrainians by age groups indicate that there is high unemployment in the age group of 15 to 24 years is 22.4% in 2015, because many young people are looking for work after the completion of professional education at that age and youth have problems with employment. Primarily this happens because other age groups due to its professionalism and experience have more advantages in employment. A significant role in solving youth problems should play society and the state, which must introduce such a policy in relation to youth, so that to provide the most effective training, decent education, health care, successful socialization. Resolving these problems requires the development and implementation of the state youth policy in social practices, which should be focused on creating a new system of training taking into account the trends of modern social and economic life, labor market needs, overcoming the exclusion of young people from political and social processes. ; В статье исследовано состояние государственной молодежной политики в Украине. Рассмотрены проблемы молодежи в условиях трансформационных изменений. Доказано, что основными социально экономическими проблемами молодежи: безработица, низкая оплата труда, рост уровня социальных отклонений, отставание уровня образования от уровня, достигнутого наиболее развитыми странами; падение престижа общего и профессионально-технического образования. Проведен анализ уровня безработицы населения Украины по возрастным группам. Предложены основные направления реформирования молодежной политики как регионов, так и государства в целом. ; У статті досліджено стан державної молодіжної політики в Україні. Розглянуто проблеми молоді в умовах трансформаційних змін. Доведено, що основними соціально-економічними проблемами молоді є: безробіття, низька оплата праці, зростання рівня соціальних відхилень, відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненими країнами; падіння престижу загальної і професійно-технічної освіти. Проведено аналіз рівня безробіття населення України за віковими групами. Запропоновано основні напрямки реформування молодіжної політики як регіонів, так і держави в цілому.

Статтю присвячено дослідженню актуального стану і проблем розвитку системи вищої військової освіти України, визначенню перспектив її подальшого вдосконалення з урахуванням національних інтересів, пріоритетних завдань розбудови вітчизняної вищої військової школи і науки.На підставі проведеного аналізу порушеної проблеми доведено хибність механічного перенесення основних положень зовнішньої політики держави на процес побудови системи військової освіти, внаслідок чого наукове обґрунтування цілей, змісту і результатів освітньо-професійної підготовки військових фахівців набуває формалізованого компілятивно-наслідувального характеру. Наголошено на пріоритетності послідовних і виважених змін у вищій військовій школі з урахуванням досягнень вітчизняної військово-педагогічної теорії і практики, передового зарубіжного досвіду, що передбачає відмову від стратегії тотального реформаторства, епігонства, спотворення сучасних освітніх інновацій і підходів, зокрема в галузі стандартизації вищої освіти на компетентнісній основі.З метою подальшого вдосконалення системи вищої військової освіти запропоновано реалізувати низку ініціатив, пов'язаних з переходом від командно-адміністративної до консультативної моделі управління, реальної автономії військових вишів, забезпечення їхньої інституційної самостійності в організації освітнього процесу та внутрішньому забезпеченні якості вищої освіти:перегляд процедури розроблення стандартів для вищої військової освіти за схемою "професійний стандарт (перелік службових і військово-професійних функцій за первинною посадою) - академічний стандарт (система загальних, професійних і фахових компетентностей)";побудова галузевої системи підвищення кваліфікації професорсько-викладацького і командного складу військових вишів, що передбачатиме випереджальний характер післядипломної освіти науковців, викладачів, керівників вищих військових навчальних закладів;запровадження механізму додаткового фінансування за результатами академічного рейтингування військових вишів з дотриманням принципу "гроші слідом за якістю".Окрему увагу приділено проектуванню стандартів підготовки військових фахівців з вищою освітою на засадах компетентнісного підходу, оновленню освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах шляхом розроблення комплексних програм і модульної побудови змісту навчання. Технологічний підхід до проектування комплексних освітніх програм за кредитно-модульною системою навчання унаочнено на прикладі освітньо-професійної програми за спеціальністю 011 "Освітні, педагогічні науки", спеціалізацією "Педагогіка вищої військової школи".Доведено, що проектування змісту освітніх програм за комплексним принципом забезпечуватиме інтегрування основних видів діяльності майбутнього військового фахівця з вищою освітою, сприятиме формуванню в нього готовності до виконання професійних завдань на основі набутої системи компетентностей. ; The article is devoted to the study of the current state and problems of the development of the higher military education system of Ukraine. Attention is paid to determination of the prospects of its further improvement taking into account national interests and priority tasks of the development of the national higher military school and science.On the basis of the conducted analysis of the problem raised, misconception of mechanical transfer of the main provisions of the foreign policy of the state into the process of military education system development is proved, and, as a consequence, scientific justification of aims, content and results of educational and professional training of military professionals acquires a formalized compilate imitative nature. The priority is given to the consistent and prudent changes in the higher military school, taking into account the achievements of the national military education theory and practice, best foreign experience that foresees the abandoning the strategy of total reform, epigonism, distortion of modern educational innovations and approaches, in particular in the field of competency-based standardization of higher education.In order to further improve the system of higher military education, it is proposed to implement a number of initiatives related to the transition from the command-administrative management model to a consultative one, real autonomy of higher military education institutions, ensuring their institutional independence in how the educational process and internal quality assurance of higher education are organised:review of the procedure for developing standards for higher military education under the scheme "professional standard (list of service and military-professional functions by primary position) - academic standard (system of general, professional and special competencies)";building of a sectoral system of advanced training for the faculty and command staff of higher military education institutions, which will provide postgraduate education for scientists, lecturers, and commandants that is ahead of the curve;introduction of additional funding based on the academic ratings of higher military education institutions, in accordance with the principle of "money for quality".Particular attention is paid to the designing of standards for the training of military specialists with higher education with the use of a competency-based approach as well as to the update of the educational process in higher military education institutions through the development of comprehensive programs and the use of modular construction for the training content. A technological approach to the designing of comprehensive educational programs according to the credit-based modular system of training is illustrated by an educational and professional program example for the specialty 011 "Educational, Pedagogical Sciences", specialization "Pedagogy of Higher Military School".It is demonstrated that the designing of the content of educational programs on a comprehensive basis will ensure the integration of the main activities of future higher educated military specialists and facilitate them to develop their readiness to perform professional tasks on the basis of the acquired system of competencies.

Розглянуто волонтерську та технологічну специфіку взаємодії партій і громадських організацій як процесів залучення прибічників партій та партизації громадського активу. Визначено напрями впливу умов трансформаційного суспільства на форму обрання типу партійно-громадської взаємодії як ключового чинника налагодження зв'язків між осередками політичних партій та громадських організацій. Метою даної статті є встановлення способів взаємодії політичних партій та неурядових структур. Завданням статті є визначення волонтерського й політико-технологічного способу інтеракцій між цими політичними інститутами в транзитивних країнах. На основі аналізу практик партійно-громадської взаємодії у країнах політичної трансформації виявляються особливості волонтерського та політико-маніпуляційного залучення громадських акторів до політичної участі. Встановлено, що самостійність і самодостатність громадських об'єднань і рухів надає їм можливості рівноправного усвідомленого та цілеспрямованого партнерства. Зміст і співвідношення політико технологічної та самоорганізованої партійно-громадської взаємодії визначають обсяги та перебіг політизації у межах процесу структурної диференціації громадянського суспільства ; Unbiased actual perception of reality leads to public understanding ofmultidimensionality of knowledge about civil participation and party-civil interaction.The phenomenon of the party in power that exists in the post-Soviet space and in many Asian and African countries, defines the specific relationship between the party leadership and the party masses. Hence the real impact on public opinion of political parties is not due to ideological positions, but only situational and opportunistic maintenance task needs political leaders.The confused reasoning of party spectrum and the large number of political parties also prompted widespread uncertainty of their electoral support and membership. Because only little number of parties at the beginning of democratic reforms, particularly in modern Ukraine, contributed to their insignificant impact on the formation of internal democracy. Depending on the support of the media in transitive political systems later turned mass membership growth processes that contributed to the formation of deeper party identity within society and the formation of the special position of local branches of the party leadership for action.Party-civil cooperation as a partnership in which community groups receive information and support from political forces implemented to a limited extent, since the whole internal organization of political parties as political subject subordinated to technological imperatives.The appearance of specific political forces that have no formal registration with certain ideological positions and proposals for social development, which are the sign of the modern functioning of party-civil interaction in public opinion transitional society.Political subjectivity of civil associations is limited and temporary while parties are leading exponents of social interests at the political level. An important area of structural differentiation of civil public in the society stable democracy is the emergence of public awareness levels and new forms of public political action. In these processes is crucial the influence of political parties on public opinion. In a competitive political system, political parties are forming public opinion on the base of political messages competition and technologies of public interest attraction to the life of the parties. This means the appropriate level of quality and professionalism in the work of party organizations.The Central and Eastern European countries that have successfully passed the way from paternalistic authoritarian care of the public to use its potential within the implementation of the reforms worked out experience with targeted government policies to stimulate the development of politically active civil society.Modern Ukraine is an example of where political parties that received powers are often treated with contempt of his political opponents. These examples slow formation of political pluralism in modern Ukraine and create the ground for the growth of radicalization and extremist manifestations.Therefore, in addition to liberal values and rules of conduct in relations of political parties and public organizations should cultivate respect for democratic procedures and constitutional rules of the political process. Providing of competitive advantage in the struggle for political power can be achieved either by political manipulation and violence that can be seen in the events of 2004 and 2013 – 2014 in Ukraine. However, in order of consolidating society the rooting tolerance and mutual respect as fundamental principles of behavior of political actors. Only political cooperation priority rules on temporary political considerations can provide long-term civil peace and harmonyin Ukrainian society.Thus, the liberal paradigm of post-communist transformation creates sufficient legal, theoretical and ideological foundations for the consolidation of society. However, practical directions volunteer party-civil interaction need further development. However, at the present stage, there are positive examples of NGO involvement in the activities of political parties. This joint development program regulations, collecting information about the needs and attitudes of citizens. Further consolidation of Ukrainian society and strengthening of its democratic potential can be achieved only with nurturing of voluntary cooperation between party entities that embody the principles of politicalcompetition and public institutions that embody imperative interests of society. ; Рассматривается волонтерская и технологическая специфика взаимодей-ствия партий и общественных организаций как процессов привлечения сторонников партий и партизации общественного актива. Определяются направления влияния условий трансформационного общества на форму выбора типа партийно-общественной взаимодействия как ключевого фактора налаживания связей между ячейками политических партий и общественных организаций. Целью данной статьи является установление способов взаимодействия политических партий и неправительственных структур. Задачей статьи является определение волонтерского и политико-технологического способа интеракций между этими политическими институтами в транзитивных странах. На основе анализа практики партийно-общественной взаимодействия в странах политической трансформации проявляются особенности волонтерского и политико-манипуляционный привлечения общественных актеров к политическому участию. Установлено, что самостоятельность и самодостаточность общественных объединений и движений дает им возможность равноправного осознанного и целенаправленного партнерства. Содержание и соотношение политико-технологической и самоорганизующейся партийно-общественной взаимодействия определяют объемы и ход политизации в рамках процесса структурной дифференциации гражданского общества

The article deals with the theory of transformational leadership and values as a conceptual basis for the formation of leadership competency of the future officers of the Armed Forces of Ukraine. The author reveals the characteristics of the transformational leader of a military unit on the basis of modern studies of this phenomenon in the military experience of modern armies. ; В статье рассматриваются теории трансформационного и ценностного лидерства как концептуальные основы формирования лидерской компетентности у будущих офицеров Вооруженных Сил Украины. Автор статьи раскрывает характеристику трансформационного лидера военного подразделения на основе современных исследований этого феномена в военном опыте современных армий. ; У статті розглядаються теорії трансформаційного і ціннісного лідерства як концептуальні основи формування лідерської компетентності у майбутніх офіцерів Збройних Сил України. Автор статті розкриває характеристику трансформаційного лідера військового підрозділу на основі сучасних досліджень цього феномена у військовому досвіді сучасних армій.

The article deals with the theory of transformational leadership and values as a conceptual basis for the formation of leadership competency of the future officers of the Armed Forces of Ukraine. The author reveals the characteristics of the transformational leader of a military unit on the basis of modern studies of this phenomenon in the military experience of modern armies. ; В статье рассматриваются теории трансформационного и ценностного лидерства как концептуальные основы формирования лидерской компетентности у будущих офицеров Вооруженных Сил Украины. Автор статьи раскрывает характеристику трансформационного лидера военного подразделения на основе современных исследований этого феномена в военном опыте современных армий. ; У статті розглядаються теорії трансформаційного і ціннісного лідерства як концептуальні основи формування лідерської компетентності у майбутніх офіцерів Збройних Сил України. Автор статті розкриває характеристику трансформаційного лідера військового підрозділу на основі сучасних досліджень цього феномена у військовому досвіді сучасних армій.

The article examines the problem of increasing the efficiency of human resources as one of the main tasks of resource provision on the path of transformational changes in public administration in Ukraine. The key role of high-quality staffing in solving a wide range of problems in the development of Ukrainian society is substantiated. It is proved that its essence lies in the complexity and multifaceted nature of the management process and is the main element of human resource management and a necessary factor in achieving social development goals. At the present stage of development of the Ukrainian state, staffing in the field of public administration plays a key role in solving a wide range of problems in the development of Ukrainian society. First, its essence lies in the complexity and multifaceted nature of the management process aimed at building an effective system of training, development and effective use in public administration. Secondly, staffing in the field of public administration is an activity to restore human resources, is the main element of human resource management and a necessary factor in achieving social development goals. Third, it is a systemic mechanism aimed at updating qualified personnel in public authorities. Attention is focused on modern problems of personnel policy formation. These include: unregulated tasks and powers of the main circle of its subjects; lack of clear goals and strategies for human resources development in key areas, sectors or industries; professional burnout of human resources, deepening disparities in the structure of human resources and its inconsistency with the needs of society; the lack of an effective mechanism for the state order to train the necessary personnel and provide them with a guaranteed job after graduation; inconsistency of the institutional structure of the public administration apparatus with the needs of citizens, business, internal and external priorities of the state, high cost of public administration, its lack of manageability and effectiveness. It is established that the essence of management, its functions and specifics are determined, on the one hand, by the tasks, and on the other - by the content of managerial work: its subject, means and purpose. The culture and effectiveness of management is largely determined by the means of managerial work - intellectual, creative, analytical and other mental abilities, as well as modern digital technologies, the level and completeness of their use. The complexity of the tasks and challenges of the XXI century, the rapid nature of transformations in many areas of economic and social development highlights the need to establish the basic principles of the formation of modern personnel policy. The principles of politicization in resolving personnel issues should be a thing of the past, today there is an urgent need to select human resources on the principles of professionalism, high level of knowledge, competence, which at the present stage should become a decisive link in transformational changes in public administration. Development and implementation of personnel policy of Ukraine in all spheres of public activity requires the construction of an effective system, which should include a set of relevant institutions with clearly defined organizational and functional powers, the availability of modern progressive educational programs with their ideological and software, and effective research. pedagogical corps. Only under such conditions will high indicators of society development in accordance with European standards be achieved. This primarily presupposes the existence of a legal framework and the formation of a system of organizations that will manage personnel processes in these areas. Thus, in accordance with the main objectives set by the Strategy of State Personnel Policy for 2012-2020, the implementation of state personnel policy in the field of public administration primarily requires modernization of the system of scientific training in science "Public Administration", focused on the priorities of transformational change on the way to the development of modern Ukraine. ; У статті досліджено проблему підвищення ефективності кадрового потенціалу як одного з головних завдань ресурсного забезпечення на шляху трансформаційних змін публічного управління в Україні. Обґрунтовано ключову роль якісного кадрового забезпечення в розв'язанні широкого кола проблем розвитку українського суспільства. Доведено, що його сутність полягає в складності та багатоаспектності процесу управлінської діяльності і виступає головним елементом управління людськими ресурсами та необхідним чинником досягнення цілей суспільного розвитку. Закцентовано увагу на сучасних проблемах формування кадрової політики. Установлено, що сутність управління, його функції і специфіка визначаються, з одного боку, поставленими завданнями, а з другого – змістом управлінської праці: її предметом, засобами і метою. Культуру й ефективність управління значною мірою визначають засоби управлінської праці – інтелектуальні, творчі, аналітичні та інші розумові здібності, а також сучасні цифрові технології, рівень і повнота їх використання. Ключові слова: кадровий потенціал; ресурсне забезпечення; публічне управління; трасформаційні зміни; цифрові технології; цифрове суспільство.

The article examines the problem of increasing the efficiency of human resources as one of the main tasks of resource provision on the path of transformational changes in public administration in Ukraine. The key role of high-quality staffing in solving a wide range of problems in the development of Ukrainian society is substantiated. It is proved that its essence lies in the complexity and multifaceted nature of the management process and is the main element of human resource management and a necessary factor in achieving social development goals. At the present stage of development of the Ukrainian state, staffing in the field of public administration plays a key role in solving a wide range of problems in the development of Ukrainian society. First, its essence lies in the complexity and multifaceted nature of the management process aimed at building an effective system of training, development and effective use in public administration. Secondly, staffing in the field of public administration is an activity to restore human resources, is the main element of human resource management and a necessary factor in achieving social development goals. Third, it is a systemic mechanism aimed at updating qualified personnel in public authorities. Attention is focused on modern problems of personnel policy formation. These include: unregulated tasks and powers of the main circle of its subjects; lack of clear goals and strategies for human resources development in key areas, sectors or industries; professional burnout of human resources, deepening disparities in the structure of human resources and its inconsistency with the needs of society; the lack of an effective mechanism for the state order to train the necessary personnel and provide them with a guaranteed job after graduation; inconsistency of the institutional structure of the public administration apparatus with the needs of citizens, business, internal and external priorities of the state, high cost of public administration, its lack of manageability and effectiveness. It is established that the essence of management, its functions and specifics are determined, on the one hand, by the tasks, and on the other - by the content of managerial work: its subject, means and purpose. The culture and effectiveness of management is largely determined by the means of managerial work - intellectual, creative, analytical and other mental abilities, as well as modern digital technologies, the level and completeness of their use. The complexity of the tasks and challenges of the XXI century, the rapid nature of transformations in many areas of economic and social development highlights the need to establish the basic principles of the formation of modern personnel policy. The principles of politicization in resolving personnel issues should be a thing of the past, today there is an urgent need to select human resources on the principles of professionalism, high level of knowledge, competence, which at the present stage should become a decisive link in transformational changes in public administration. Development and implementation of personnel policy of Ukraine in all spheres of public activity requires the construction of an effective system, which should include a set of relevant institutions with clearly defined organizational and functional powers, the availability of modern progressive educational programs with their ideological and software, and effective research. pedagogical corps. Only under such conditions will high indicators of society development in accordance with European standards be achieved. This primarily presupposes the existence of a legal framework and the formation of a system of organizations that will manage personnel processes in these areas. Thus, in accordance with the main objectives set by the Strategy of State Personnel Policy for 2012-2020, the implementation of state personnel policy in the field of public administration primarily requires modernization of the system of scientific training in science "Public Administration", focused on the priorities of transformational change on the way to the development of modern Ukraine. ; У статті досліджено проблему підвищення ефективності кадрового потенціалу як одного з головних завдань ресурсного забезпечення на шляху трансформаційних змін публічного управління в Україні. Обґрунтовано ключову роль якісного кадрового забезпечення в розв'язанні широкого кола проблем розвитку українського суспільства. Доведено, що його сутність полягає в складності та багатоаспектності процесу управлінської діяльності і виступає головним елементом управління людськими ресурсами та необхідним чинником досягнення цілей суспільного розвитку. Закцентовано увагу на сучасних проблемах формування кадрової політики. Установлено, що сутність управління, його функції і специфіка визначаються, з одного боку, поставленими завданнями, а з другого – змістом управлінської праці: її предметом, засобами і метою. Культуру й ефективність управління значною мірою визначають засоби управлінської праці – інтелектуальні, творчі, аналітичні та інші розумові здібності, а також сучасні цифрові технології, рівень і повнота їх використання. Ключові слова: кадровий потенціал; ресурсне забезпечення; публічне управління; трасформаційні зміни; цифрові технології; цифрове суспільство.