The article studies the domestic experience on the organization of management in citieswith district division. Special attention is given to identify the main problems of the divisionof powers between local governments in cities with district division and analysis ofexisting legislation on the subject. The article presents data on key management existingmodels in urban areas, where today there are two: the existence of regional administrationsas executive bodies of city councils and the existence of district councils with their ownexecutive bodies. It is concluded that in cities with district division prevailing trend towardsthe elimination of district in the city councils, which are not always conducive to theformation of a unified system of urban management and reduction of administrative andmanagerial staff. Therefore, in the management organization in a districts in a city should,above all, take into account the interests of territorial community residents in the area andapply a balanced and differentiated approach taking into account the population of the cityand its territory. It is this approach consistent with the principle of subsidiarity, which iskey in the process of decentralization and deconcentration of public authorities. ; . ; Статтю присвячено дослідженню вітчизняного досвіду щодо організації управлінняу містах з районним поділом. Окрему увагу приділено виявленню основних проблемрозподілу повноважень між органами місцевого самоврядування у містах з районнимподілом та аналізу існуючого законодавства з цього питання. У статті наведено даніщодо основних існуючих моделей управління районами у містах, яких на сьогодніш-ній день можна виділити дві: існування районних адміністрацій як виконавчих орга-нів міських рад та існування районних у місті рад з власними виконавчими органами.Зробленовисновок, що у містах з районним поділом переважає тенденція щодо лікві-дації районних у місті рад, що не завжди сприяє утворенню єдиної системи управлінняміським господарством і скороченню ...
Problem setting. The article considers smart managerial approaches to solving the problem of revitalization and sustainable development of Ukrainian cities after the COVID-19 pandemic. It is emphasized that the threats of post-coronavirus crisis have created significant barriers. At the same time, the crisis effects highlighted the weaknesses of the managerial system in cities and showed the existing imbalances. These observations objectified the task of revising strategic guidelines and vectors for the development of policies for sustainable local development. Recent research and publications analysis. Much has been done by Ukrainian scholars and practitioners to enrich theoretical developments in this area. In particular, the issues of sustainable development were widely studied in the works of M. Afanasyev, O. Bobrovska, Z. Varnaliy, I. Vakhovych, M. Butko, Z. Gerasimchuk, T. Krushelnytska, T. Mamatova, S. Mocherny, I. Chikarenko and many others scientists. Studies are devoted to the methodological substantiation of the principles of sustainable development, rationalization of management, greening of anthropogenic activities and environmental investments. The contribution of the authors to the solution of this problem could not be underestimated, but the presence of a wide range of problems in the practical plane objectivised the further research. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The search for the vectors of green development of the Ukrainian cities should be directed towards the implementation of the assignments of the Ukraine's Association Agreement with EU, as well as other framework documents that will determine Ukraine's transition to the sustainable development principles. One of the fundamental documents that define the strategic approach to managing such development at the national and local levels is the European Green Deal. This highlights previously unsettled parts of the general problem of urban sustainable development. Paper main body. It is determined that for Ukraine this course could be seen as a roadmap of measures that should turn it by 2050 into an efficient, sustainable state with a competitive economy, identify ways to transform it into a climate-neutral territory of Europe, where self-sufficiency will improve the health and quality of citizens' lives, and through the smartization of the management system, the transformation of climate and environmental challenges into opportunities in various fields, guaranteeing a fair and inclusive "green transition". The article considers modern approaches to the management for the sustainable development of Ukrainian cities through the prism of strategic priorities of the European Green Deal. It is determined that the modernization of managerial approaches for sustainable development of cities under the influence of Ukraine's adoption of the European Green Deal involves the development of city councils' action plan for landscaping almost all spheres of urban life to achieve climate neutrality and natural balance. Following the tasks of the European Green Deal will enable Ukrainian cities to take advantage of a number of opportunities, including financial instruments to support the local economy and the development of civic institutions. Conclusions of the research and prospects for further studies. It is concluded that the priorities of the urban management, in particular, for industrial cities, should be the following: abandonment of fossil fuels and diversification of urban economy; adaptation to climate change through landscaping of all its spheres, including energy, agricultural policy, industrial policy, biodiversity, zero pollution, sustainable mobility, finance, trade; energy efficiency and application of energy saving technologies, modernization of infrastructure and buildings; transition to renewable energy sources, decarbonisation of the energy system; achieving zero pollution of air, water and soil; solving the problem of waste recycling and the transition to a circular economy and sustainable industrial policy; ensuring sustainable mobility; restoration and conservation of natural biodiversity; focusing on sustainable nutrition. It is proved that the initiation and deepening of work on solving these conceptual problems by the cities of Ukraine, first of all, industrial, will ensure its European integration, which should not be a goal but a consequence of modernization of the managerial system at all levels. ; Розглянуто підходи до вирішення проблеми ревіталізації та забезпечення сталого розвитку українських міст крізь призму стратегічних пріоритетів Європейського зеленого курсу (далі – ЄЗК). Доведено необхідність перегляду стратегічних орієнтирів та векторів розробки й корегування політики місцевого розвитку, які на сьогодні мають бути спрямовані у русло виконання Україною завдань Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також інших рамкових документів, що визначатиме перехід України до засад сталого розвитку громад. Визначено, що для України ЄЗК є дорожньою картою заходів, які до 2050р. мають перетворити її міста на ефективні, стійкі системи з конкурентоспроможною економікою, визначити засоби їх перетворення на кліматично нейтральні території Європи, де на засадах самозабезпечення буде гарантовано покращення здоров'я та якості життя людей, а внаслідок смартизації управлінської системи, трансформації кліматичних та екологічних викликів на можливості у різних сферах, гарантування справедливого та інклюзивного типу "зеленого переходу".
The article examines the problem of Hlevakha community's local identity formation on the basis of field research and personal author's observations. Local identity is the primary level of territorial identity and the result of identifying individual with the local community, the sense of involvement in the events which take place in the territory of inhabitance. It is formed under the influence of collective and individual experiences and cooperation within the local community. Local identity is examined through the comprehensive analysis of its components. According to traditional social and physiological approaches, we may define emotional, cognitive, and behavioral components of local identity. The emotional component includes a set of emotions, moods, and feelings related to the individual's belonging to his/her regional community. The cognitive component involves the individual's awareness concerning his/her community, its way of life, traditions, history, socioeconomic and political conditions, etc. The behavioral component is defined as certain readiness for actions on the basis of individual social needs and a certain way of life. The research of emotional component of local identity shows a high level of emotional connection of Hlevakha inhabitants to the township and their closeness with other members of the community. Analysis of the cognitive component reveals that the members of the community lead both rural and urban way of life; the respondents mentioned a large amount of positive changes in social infrastructure and also spoke about necessity of its further development and improvement. To describe the behavioral component of local identity, we conducted the analysis of social media and online resources, in particular local websites and online communities in Facebook and Viber. The results of the survey show that the respondents are interested in the life of their local community primarily as observers and are poorly involved in the social, political, and cultural life of the township. The author considers that the citizens' initiative and cooperation with local authorities can become an important driver of changes in the social infrastructure of Hlevakha. ; У статті на основі польових матеріалів, а також власних спостережень автора розглянуто проблему формування локальної ідентичності мешканців селища Глевахи. Локальна ідентичність є первинним рівнем територіально-просторової ідентичності та постає результатом ідентифікації індивіда з місцевою спільнотою, відчуттям причетності до подій, що відбуваються на території проживання. Вона формується під впливом колективного та індивідуального досвіду і взаємодії в межах локальної спільноти. Локальну ідентичність мешканців розглянуто шляхом комплексного аналізу її компонентів, яких, відповідно до традиційних соціально-психологічних підходів, є три: емоційний, когнітивний та поведінковий. Емоційний компонент передбачає сукупність емоцій, настроїв, почуттів, які відчуває індивід щодо своєї належності до регіональної спільноти. Когнітивний – полягає у поінформованості щодо спільноти, до якої належить індивід, про її спосіб життя, традиції, історію, соціально-економічний та політичний стан і т.д. Поведінковий компонент характеризує певну готовність до дії на основі соціальних потреб особистості та відповідно до її способу життя. Дослідження емоційної складової локальної ідентичності демонструє високий рівень емоційної прив'язаності мешканців до селища, близькості з іншими членами локальної спільноти. Аналіз когнітивного компонента локальної ідентичності показав, що для місцевої спільноти характерний як сільський, так і міський спосіб життя; респонденти відзначили значну кількість позитивних зрушень, що відбулися у соціально-побутовій інфраструктурі селища, а також висловилися про необхідність її подальшого розвитку та вдосконалення. Для характеристики поведінкового компонента локальної ідентичності нами здійснено аналіз соціальних медіа та онлайн-ресурсів, зокрема веб-сайтів, груп у соцмережі «Фейсбук» та мобільному додатку «Вайбер». Результати опитування респондентів демонструють їхню зацікавленість життям місцевої громади переважно на споглядацькому рівні, а також низький ступінь залучення громадян до соціально-політичного та культурного життя селища. Автор зазначає, що важливим рушієм змін у соціально-побутовій сфері селища постає громадська ініціатива у поєднанні із співпрацею з місцевими органами влади та самоврядування.
The article examines the problem of Hlevakha community's local identity formation on the basis of field research and personal author's observations. Local identity is the primary level of territorial identity and the result of identifying individual with the local community, the sense of involvement in the events which take place in the territory of inhabitance. It is formed under the influence of collective and individual experiences and cooperation within the local community. Local identity is examined through the comprehensive analysis of its components. According to traditional social and physiological approaches, we may define emotional, cognitive, and behavioral components of local identity. The emotional component includes a set of emotions, moods, and feelings related to the individual's belonging to his/her regional community. The cognitive component involves the individual's awareness concerning his/her community, its way of life, traditions, history, socioeconomic and political conditions, etc. The behavioral component is defined as certain readiness for actions on the basis of individual social needs and a certain way of life. The research of emotional component of local identity shows a high level of emotional connection of Hlevakha inhabitants to the township and their closeness with other members of the community. Analysis of the cognitive component reveals that the members of the community lead both rural and urban way of life; the respondents mentioned a large amount of positive changes in social infrastructure and also spoke about necessity of its further development and improvement. To describe the behavioral component of local identity, we conducted the analysis of social media and online resources, in particular local websites and online communities in Facebook and Viber. The results of the survey show that the respondents are interested in the life of their local community primarily as observers and are poorly involved in the social, political, and cultural life of the township. The author considers that the citizens' initiative and cooperation with local authorities can become an important driver of changes in the social infrastructure of Hlevakha. ; У статті на основі польових матеріалів, а також власних спостережень автора розглянуто проблему формування локальної ідентичності мешканців селища Глевахи. Локальна ідентичність є первинним рівнем територіально-просторової ідентичності та постає результатом ідентифікації індивіда з місцевою спільнотою, відчуттям причетності до подій, що відбуваються на території проживання. Вона формується під впливом колективного та індивідуального досвіду і взаємодії в межах локальної спільноти. Локальну ідентичність мешканців розглянуто шляхом комплексного аналізу її компонентів, яких, відповідно до традиційних соціально-психологічних підходів, є три: емоційний, когнітивний та поведінковий. Емоційний компонент передбачає сукупність емоцій, настроїв, почуттів, які відчуває індивід щодо своєї належності до регіональної спільноти. Когнітивний – полягає у поінформованості щодо спільноти, до якої належить індивід, про її спосіб життя, традиції, історію, соціально-економічний та політичний стан і т.д. Поведінковий компонент характеризує певну готовність до дії на основі соціальних потреб особистості та відповідно до її способу життя. Дослідження емоційної складової локальної ідентичності демонструє високий рівень емоційної прив'язаності мешканців до селища, близькості з іншими членами локальної спільноти. Аналіз когнітивного компонента локальної ідентичності показав, що для місцевої спільноти характерний як сільський, так і міський спосіб життя; респонденти відзначили значну кількість позитивних зрушень, що відбулися у соціально-побутовій інфраструктурі селища, а також висловилися про необхідність її подальшого розвитку та вдосконалення. Для характеристики поведінкового компонента локальної ідентичності нами здійснено аналіз соціальних медіа та онлайн-ресурсів, зокрема веб-сайтів, груп у соцмережі «Фейсбук» та мобільному додатку «Вайбер». Результати опитування респондентів демонструють їхню зацікавленість життям місцевої громади переважно на споглядацькому рівні, а також низький ступінь залучення громадян до соціально-політичного та культурного життя селища. Автор зазначає, що важливим рушієм змін у соціально-побутовій сфері селища постає громадська ініціатива у поєднанні із співпрацею з місцевими органами влади та самоврядування.
Зазначено, що сучасний стан територій України свідчить про наявність суттєвих проблем і негативних явищ. Визначено, що причинами цього є відсутність чітко встановлених суб'єктів розвитку, що позбавляє стратегічні документи з розвитку конкретного вектору їх реалізації. Запропоновано модель аналізу суб'єктів просторового розвитку, за якою визначені представники приватного сектора як основні учасники процесів просторового розвитку України. ; Problem setting. Spatial development of Ukraine today is characterized by the presence of serious problems and negative trends, including inequalities of socio-economic development of some regions and settlements, inconsistency of social, economic, urban and environmental aspects of their development.State and local governments solve these problems by developing and implementing spatial development strategies. However, very few of such strategies met the real challenges and needs of local communities, were implemented or integrated.Recent research and publications analysis. Such Ukrainian scientists as O. Berdanova, B. Bezzubko, V. Vakulenko, G. Vasylchenko, Z. Gerasymchuk, O. Kary, V. Mamonova, O. Karlova, I. Parasyuk, A. Tkachuk and some others should be noted among the researchers of strategic planning and territorial development. Some national scientists devoted their research to relevant aspects of project management in territorial development, such as O. Amosha, V. Babayev, O. Bezugly, Z. Varnaliy, S. Vovkanych, S. Ghazaryan, A. Galchynsky, V. Geets, Z. Gerasymchuk, B. Danylyshyn, M. Dolishniy, T. Zayats, O. Kavtysh, I. Katsai, G. Litosh, O. Medvedeva, V. Molokanova, O. Novikova, O. Pidkuyko, S. Pisarenko, V. Rach, O. Rossoshanska, V. Seminozhenko, S. Chernov and some others.A number of methodological documents for spatial development planning have also been developed as part of EuropeAid technical assistance programs and projects.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Previous research has paid almost no attention to the identification of specific entities that are currently involved in the spatial development of Ukraine. The lack of clearly defined development "recipients" deprives the developed strategic documents of any specific vector of their implementation. This greatly complicates the functioning of the spatial development system in our country and reduces its efficiency. Therefore, the aim of the study is to propose a method of spatial development entities analysis in order to identify the actors who now provide implementation of measures in the field of spatial development in Ukraine.Paper main body. According to the proposed method, the first stage of the spatial development entities analysis is the establishment of landowners as potential assets users for the implementation of development measures. The next analyzed group of participants includes the subjects of urban planning, namely – customers of buildings construction and reconstruction, which are contained in the Unified Register of documents certifying the commissioning of completed facilities. The third group of spatial development entities studied includes investors who provide financing for spatial development activities. Statistical data on capital investments by sources of financing were obtained from the State Statistics Service of Ukraine.Certain spatial development entities are clearly divided into the public or private sphere, as project management approaches and methods in these areas have traditionally differed significantly. According to the developed method, the analysis of current entities in Ukrainian spatial development was carried out.Conclusions of the research and prospects for further studies. Obtained results of the analysis allow us to establish the representatives of the private sector as the main players in the spatial development in Ukraine. They own almost three quarters of Ukraine's land. They are the most active participants in urban development, and they are the ones who provide more than 87% of capital investments with their own funds. That is, spatial development must be strategically attractive primarily for the private sector. Therefore, a topical area for further research may be the search of mechanisms for reconciling the strategic priorities established by the authorities in spatial development strategies with the strategic priorities of private structures as the main actors in spatial development.
Problem setting. Spatial development of Ukraine today is characterized by the presence of serious problems and negative trends, including inequalities of socio-economic development of some regions and settlements, inconsistency of social, economic, urban and environmental aspects of their development.State and local governments solve these problems by developing and implementing spatial development strategies. However, very few of such strategies met the real challenges and needs of local communities, were implemented or integrated.Recent research and publications analysis. Such Ukrainian scientists as O. Berdanova, B. Bezzubko, V. Vakulenko, G. Vasylchenko, Z. Gerasymchuk, O. Kary, V. Mamonova, O. Karlova, I. Parasyuk, A. Tkachuk and some others should be noted among the researchers of strategic planning and territorial development. Some national scientists devoted their research to relevant aspects of project management in territorial development, such as O. Amosha, V. Babayev, O. Bezugly, Z. Varnaliy, S. Vovkanych, S. Ghazaryan, A. Galchynsky, V. Geets, Z. Gerasymchuk, B. Danylyshyn, M. Dolishniy, T. Zayats, O. Kavtysh, I. Katsai, G. Litosh, O. Medvedeva, V. Molokanova, O. Novikova, O. Pidkuyko, S. Pisarenko, V. Rach, O. Rossoshanska, V. Seminozhenko, S. Chernov and some others.A number of methodological documents for spatial development planning have also been developed as part of EuropeAid technical assistance programs and projects.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Previous research has paid almost no attention to the identification of specific entities that are currently involved in the spatial development of Ukraine. The lack of clearly defined development "recipients" deprives the developed strategic documents of any specific vector of their implementation. This greatly complicates the functioning of the spatial development system in our country and reduces its efficiency. Therefore, the aim of the study is to propose a method of spatial development entities analysis in order to identify the actors who now provide implementation of measures in the field of spatial development in Ukraine.Paper main body. According to the proposed method, the first stage of the spatial development entities analysis is the establishment of landowners as potential assets users for the implementation of development measures. The next analyzed group of participants includes the subjects of urban planning, namely – customers of buildings construction and reconstruction, which are contained in the Unified Register of documents certifying the commissioning of completed facilities. The third group of spatial development entities studied includes investors who provide financing for spatial development activities. Statistical data on capital investments by sources of financing were obtained from the State Statistics Service of Ukraine.Certain spatial development entities are clearly divided into the public or private sphere, as project management approaches and methods in these areas have traditionally differed significantly. According to the developed method, the analysis of current entities in Ukrainian spatial development was carried out.Conclusions of the research and prospects for further studies. Obtained results of the analysis allow us to establish the representatives of the private sector as the main players in the spatial development in Ukraine. They own almost three quarters of Ukraine's land. They are the most active participants in urban development, and they are the ones who provide more than 87% of capital investments with their own funds. That is, spatial development must be strategically attractive primarily for the private sector. Therefore, a topical area for further research may be the search of mechanisms for reconciling the strategic priorities established by the authorities in spatial development strategies with the strategic priorities of private structures as the main actors in spatial development. ; Зазначено, що сучасний стан територій України свідчить про наявність суттєвих проблем і негативних явищ. Визначено, що причинами цього є відсутність чітко встановлених суб'єктів розвитку, що позбавляє стратегічні документи з розвитку конкретного вектору їх реалізації. Запропоновано модель аналізу суб'єктів просторового розвитку, за якою визначені представники приватного сектора як основні учасники процесів просторового розвитку України.
This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry. ; У статті аналізуються теорії складності (complexity theories) з точки зору доцільності їх використання в дослідженнях соціальних теоретиків. Відкриття можливості вивчення складних систем, яким притаманні властивості самоорганізації як аутопойезису, нелійності та стану нерівноваги, спонукало соціальних теоретиків до використання інструментарію науки про складність у дослідженнях соціальної складності в межах політології, соціології, міжнародних відносинах та інших дисциплінах про суспільство та людину.В якості конкретного прикладу розглядається відповідний внесок у соціальну теорію соціолога Джона Уррі. Всупереч емпіричній та позитивістській традиції він запропонував пост-дисциплінарний підхід на підставі того, що як соціальні, так і природничі науки характеризуються належністю до складних систем. Наш аналіз еволюції його поглядів фіксує в якості її початкового і фундаментального етапу саме теорію складності. Її можна назвати головним поворотом, який Дж. Уррі здійснив у соціальній теорії. Всі інші його інновації, зокрема теорія соціальної мобільності та геоекологічний підхід у питаннях природи, планетарного споживання і людського тіла, стали закономірним наслідком цього фокусу на теорії складності.Ключові слова: соціальні та природничі науки, теорії складності, теорії хаосу, мобільність. Джон Уррі. В статье анализируются теории сложности (complexity theories) с точки зрения обоснованности их использования в исследованиях социальных теоретиков. Открытие возможности изучения сложных систем, которые обладают свойствами самоорганизации как аутопоэзиса, нелинейности и неравновесности подтолкнуло социальных теоретиков к использованию этого инструментария в изучении социальных сложных систем в рамках политологии, социологии, международных отношений и других дисциплин об обществе и человеке.В качестве конкретного примера рассматривается соответствующий вклад в социальную теорию социолога Дж. Урри. В противовес эмпирической и позитивистской традиции он отстаивает пост-дисциплинарный подход, исходя из того, что и социальные, и естественные науки характеризуются принадлежностью к сложным системам. Наш анализ эволюции его взглядов фиксирует в качестве ее стартового и фундаментального этапа именно теорию сложностей. Ее можно назвать главным поворотом, который Дж. Урри совершил в социальной теории. Все другие его инновации, в частности теория социальной мобильности и гео-экологический подход подход в вопросах природы, планетарного потребления и человеческого тела, стали лишь закономерным следствием этой сфокусированности на теории сложных системКлючевые слова: социальные и естественные науки, теория сложных систем, теория хаоса, мобильность, Джон Урри. This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry.
Стаття присвячена висвітленню тенденцій розвитку наукових досліджень правового режиму земель житлової та громадської забудови в Україні. Визначено, що специфіка правового регулювання використання земель в межах населених пунктів, як більш ширшої категорії, яка охоплює і землі громадської та житлової забудови, зумовлена їх функціональним призначенням (територіальний базис для розміщення об'єктів містобудування, виробничих сил, ведення суспільного та іншого виробництва) та визначається нормами земельного законодавства з поєднанням містобудівних вимог як до організації всієї території так і окремих її частин.Зроблено висновок, що в земельному праві України є велика кількість наукових робіт, присвячених аналізу окремих аспектів правового режиму земель населених пунктів. Предметом цих досліджень є: а) правовий режим земель населених пунктів; б) правовий режим окремих складових земель населених пунктів (житлової і громадської забудови, промислових зон, зелених зон в межах населених пунктів, земель об'єднаних територіальних громад та ін.); в) окремі елементи правового режиму земель населених пунктів або проблеми їх реалізації (зонування, дотримання містобудівного законодавства, забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові територій та ін.). Водночас, сучасне комплексне дослідження правового режиму земель в межах населених пунктів, в якому б поєднувався аналіз земельно-правових норм та норм містобудівного законодавства наразі відсутнє.Ключові слова: наука земельного права, правовий режим земель, землі житлової та громадської забудови, землі населених пунктів, містобудівне законодавство ; The article is devoted to the coverage of trends in the development of scientific research of the legal regime of residential and public lands in Ukraine. It is determined that the specifics of legal regulation of land use within settlements, as a broader category, which includes land for public and residential development, due to their functional purpose (territorial basis for the location of urban planning, production forces, social and other production) and is determined by the norms of land legislation with a combination of town-planning requirements both for the organization of the whole territory and its separate parts.It is concluded that in the land law of Ukraine there is a large number of scientific works devoted to the analysis of certain aspects of the legal regime of lands of settlements. The subject of these studies are: a) the legal regime of land settlements; b) the legal regime of certain components of the lands of settlements (residential and public buildings, industrial zones, green zones within settlements, lands of united territorial communities, etc.); c) certain elements of the legal regime of lands of settlements or problems of their realization (zoning, observance of town-planning legislation, maintenance of ecological safety at planning and building of territories, etc.). At the same time, there is currently no comprehensive study of the legal regime of lands within settlements, which would combine the analysis of land legal norms and norms of urban planning legislation.Keywords: science of land law, legal regime of lands, lands of housing and public buildings, lands of settlements, town-planning legislation
In today's world, the decision-making process of urban development in the context of its economic development is implemented by governments, local authorities, international organizations or private bodies, as well as officials, based on a wealth of information, analytical data and scientific assumptions. According to the author, the main challenge in planning and making adjustments to existing documents, such as a city development plan, is the lack of a holistic picture and general theoretical models that could be used by the above institutions and officials in practice. Undoubtedly, in this scientific work we are only making the first step towards building such a model. That is why it is advisable to start by analyzing existing data and accepted models in order to have a clear picture of the situation and to take further steps towards the creation of a common urbanization model, taking into account environmental, industrial and other contemporary challenges, without repeating the mistakes of existing models and systems, and focus on the practical implementation of such a model and direction for the future.The problem of inconsistency of the existing norms and regulations in Ukraine, concerning the rational and effective land use and planning in the long term, is noted. The author places an emphasis why economics in the context of urbanization needs a new look. The author studies as a city planning case, the of the city of Kyiv, as such that it is possible to develop and develop a new approach that will solve the existing problems of urbanization and positively influence the development of the economy of the city and the region.Urbanization is an important factor in the development of the economy of the city and the state, which to some extent does not directly dictate the path of development of the micro- and macroeconomics of the regions. Under this condition's globalization can play a significant role in influencing them. The issues of suburban areas development, industrialization, post-industrialization, environmental problems, and issues of the continued existence and development of agricultural regions bordering urban centers (urban agglomerations) cannot be excluded.Keywords: urbanization, economics, modern city problems, land management, zoning, spatial planning, strategic planning ; Анотація: У сучасному світі процес прийняття рішень про розбудову міста в контексті його економічного розвитку реалізується урядами країн, місцевими органами влади, міжнародними організаціями чи приватними установами, а також посадовими особами, на основі великої кількості інформації, аналітичних даних та наукових припущень. На думку автора, основним викликом при плануванні та внесенні коректив до існуючих документів, наприклад, таких як план розвитку міста, є відсутність цілісної картини та загальних теоретичних моделей, які можна було б використати вищезазначеними інституціями та посадовими особами на практиці. Безперечно, у цій науковій праці ми робимо лише перший крок на шляху до побудови такої моделі. Саме тому, доцільно почати з аналізу існуючих даних і прийнятих моделей, щоб мати чітке уявлення про стан речей та розробити подальші кроки на шляху до створення загальної моделі урбанізації, з врахуванням екологічних, індустріальних та інших сучасних викликів, не повторюючи помилок існуючих моделей та систем, а сфокусуватися на практичному впровадженні такої моделі і напрямку дослідження в майбутньому. Відзначено проблему невідповідності існуючих норм і регламентів в Україні, тих що стосуються раціонального та ефективного землекористування і планування у довгостроковій перспективі. Автор обґрунтовує, чому саме економіка в контексті урбанізації потребує нового погляду. Наводить, як приклад, планування міста Києва, як таке що можна розвивати та розробити новий підхід, який дозволить вирішити існуючі проблеми урбанізації і позитивно вплинути на розвиток економіки міста та регіону. Урбанізація - це важливий фактор розвитку економіки міста та держави у цілому, котрий певною мірою не напряму диктує шлях розвитку мікро- та макроекономіки регіонів, що в умовах глобалізації може відігравати значну роль. Не можна виключати з поля зору і питання розвитку приміських зон, індустріалізацію, пост-індустріалізацію, екологічні проблеми та питання подальшого існування та розвитку сільськогосподарських регіонів, які межують з урбаністичним центрами (міськими агломераціями).Ключові слова: урбанізація, економіка, сучасні проблеми міст, управління земельними ресурсами, зонування, просторове планування, стратегічне планування.
The urgency of forming scientific and methodical approaches to evaluation of cultural and historical value of park space due to urban development (the need to adapt the existing fleet to modern building and social realities); regulatory (uncoordinated regulatory and legislative documents with each other and with a number of international instruments covering issues of cultural heritage, lack of legal framework which defines the order of research of parks in the context of their cultural and historical value) and scientific (lack of coherent science-based framework that covers the evaluation of analytical studies of cultural and historical significance of park areas) aspects caused the purpose of the research.The legislative and regulatory documents related to the functioning of parks as objects of cultural heritage, recreational facilities and components of urban environment served as the research materials. The authors based on analytical studies of existing principles and approaches to the evaluation of park landscapes, legislative and regulatory framework for regulating operation of parks as objects of cultural heritage, grounded scientific and methodological approaches determining cultural and historical value of the components of park space that characterize its cultural historical potential and include field and desk research, archival research, analysis of scientific literature sources, and regulatory documentation. The list and reasonably substantive content of incoming documentation necessary to analyze historical and cultural values of the park, as well as the basic components of the content and quality of scientific materials that characterize the cultural and historical value of the object in general and its individual components space were formed. As the results of cultural and historical evaluation we have methodological guideline and scientific justification to determine not only the direction for further study of the current state composite structure parks and pointing to the effectiveness and appropriateness of selection of experts to be involved to form a competent conclusions about the value of individual elements of the park environment cultural and historical context, architectural and natural values. ; На основе аналитических исследований существующих принципов и подходов относительно оценивания парковых ландшафтов, законодательной, нормативно-правовой базы по вопросам урегулирования функционирования парков как объектов культурного наследия, обоснованы научно-методические подходы к определению культурно-исторической ценности компонентов паркового пространства (в том числе нематериальных), которые характеризуют его культурно-исторический потенциал. Сформирован перечень и обосновано качественное наполнение входящей документации, необходимой для проведения анализа культурно-исторической ценности парка, а также определены основные составляющие и содержание научных материалов, которые характеризуют культурно-историческую ценность объекта в целом и отдельных компонентов его территории. Результаты культурно-исторического оценивания, осуществляемого в соответствии с приведенными научно-методическими рекомендациями, являются научным обоснованием для подбора методов дальнейших исследований, а также глубины данных изысканий; определения специалистов, которые могут быть привлечены для формирования компетентных заключений, касающихся ценности отдельных компонентов парковой среды в контексте их культурно-исторической, архитектурной и природной ценности, а как результат – определение направлений дальнейших исследований современного состояния композиционной структуры парка. ; На основі аналітичних досліджень принципів та підходів щодо оцінювання паркових ландшафтів, законодавчої та нормативно-правової бази з питань урегулювання функціонування парків як об'єктів культурної спадщини, обґрунтовано науково-методичні підходи до визначення культурно-історичної цінності компонентів паркового простору (зокрема нематеріальних), які характеризують його культурно-історичний потенціал. Сформовано перелік та обґрунтовано змістовне наповнення вхідної документації, яка потрібна для здійснення аналізу культурно-історичної цінності парку, а також визначено основні складники та якісне наповнення наукових матеріалів, які характеризують культурно-історичну цінність об'єкта загалом та окремих компонентів його простору. Результати культурно-історичного оцінювання, виконаного за наведеними науково-методичними рекомендаціями є науковим обґрунтуванням, для добору методів подальших досліджень та глибини їх проведення; визначення фахівців, які мають бути залучені для формування компетентних висновків щодо цінності окремих елементів паркового середовища в контексті культурно-історичної, архітектурної та природної цінності і як результат – окреслення напрямів подальшого дослідження сучасного стану композиційної структури парку.
A large number of healing mineral springs have been discovered in Subcarpathia already in the first half of the XIX century. This created a demand to set up a lot of resort towns. Among those, Truskavets and Velykyi Lubin have been wellrecognized across Europe at the end of the XIX century. During Soviet period (1960–1990 years) large public sanatoriums have been built and small resort towns of Lviv region turned into major Ukrainian balneological centers.Ukraine becoming independent, difficult political and economic transformations affected the medical and economic potential of resorts in the region. Most of them started to decline and now require effective strategies for urban regeneration.Effective medical treatment sets high requirements for the landscape and spatial organization of the resort towns and demands a whole range of measures to bring the recreational areas to a far better aesthetic appearance and efficient functionality. First of all, it is needed to reconstruct the historic resort parks on the basis of historical, architectural and dendrological studies. It is also important to enlarge the green areas and expand the functionality of landscape and recreational areas. Accordingly, resort towns should be planned in deep interconnection with the whole system of landscape and recreational territories of the town. The authors of the article propose to disregard the monofunctional health-therapeutic use of these territories and refocus them on the recreational multifunctionality on the basis of private businesses. This approach is far more consistent with current socio- economic changes of society. Therefore, there are truly favorable conditions for the implementation of the principle of recreational multifunctionality when working over master plans of this towns.The article describes the principles of their functional, planning, and architectural reorganization, and presents findings and recommendations on this topic. ; Аналізуються перспективи відродження курорту Великий Любінь та можливості розвитку в ньому масової короткочасної рекреації для мешканців міста Львова. Представлені пропозиції розвитку відповідної туристично-рекреаційної інфраструктури.
A large number of healing mineral springs have been discovered in Subcarpathia already in the first half of the XIX century. This created a demand to set up a lot of resort towns. Among those, Truskavets and Velykyi Lubin have been wellrecognized across Europe at the end of the XIX century. During Soviet period (1960–1990 years) large public sanatoriums have been built and small resort towns of Lviv region turned into major Ukrainian balneological centers.Ukraine becoming independent, difficult political and economic transformations affected the medical and economic potential of resorts in the region. Most of them started to decline and now require effective strategies for urban regeneration.Effective medical treatment sets high requirements for the landscape and spatial organization of the resort towns and demands a whole range of measures to bring the recreational areas to a far better aesthetic appearance and efficient functionality. First of all, it is needed to reconstruct the historic resort parks on the basis of historical, architectural and dendrological studies. It is also important to enlarge the green areas and expand the functionality of landscape and recreational areas. Accordingly, resort towns should be planned in deep interconnection with the whole system of landscape and recreational territories of the town. The authors of the article propose to disregard the monofunctional health-therapeutic use of these territories and refocus them on the recreational multifunctionality on the basis of private businesses. This approach is far more consistent with current socio- economic changes of society. Therefore, there are truly favorable conditions for the implementation of the principle of recreational multifunctionality when working over master plans of this towns.The article describes the principles of their functional, planning, and architectural reorganization, and presents findings and recommendations on this topic. ; Аналізуються перспективи відродження курорту Великий Любінь та можливості розвитку в ньому масової короткочасної рекреації для мешканців міста Львова. Представлені пропозиції розвитку відповідної туристично-рекреаційної інфраструктури.
A large number of healing mineral springs have been discovered in Subcarpathia already in the first half of the XIX century. This created a demand to set up a lot of resort towns. Among those, Truskavets and Velykyi Lubin have been wellrecognized across Europe at the end of the XIX century. During Soviet period (1960–1990 years) large public sanatoriums have been built and small resort towns of Lviv region turned into major Ukrainian balneological centers.Ukraine becoming independent, difficult political and economic transformations affected the medical and economic potential of resorts in the region. Most of them started to decline and now require effective strategies for urban regeneration.Effective medical treatment sets high requirements for the landscape and spatial organization of the resort towns and demands a whole range of measures to bring the recreational areas to a far better aesthetic appearance and efficient functionality. First of all, it is needed to reconstruct the historic resort parks on the basis of historical, architectural and dendrological studies. It is also important to enlarge the green areas and expand the functionality of landscape and recreational areas. Accordingly, resort towns should be planned in deep interconnection with the whole system of landscape and recreational territories of the town. The authors of the article propose to disregard the monofunctional health-therapeutic use of these territories and refocus them on the recreational multifunctionality on the basis of private businesses. This approach is far more consistent with current socio- economic changes of society. Therefore, there are truly favorable conditions for the implementation of the principle of recreational multifunctionality when working over master plans of this towns.The article describes the principles of their functional, planning, and architectural reorganization, and presents findings and recommendations on this topic. ; Аналізуються перспективи відродження курорту Великий Любінь та можливості розвитку в ньому масової короткочасної рекреації для мешканців міста Львова. Представлені пропозиції розвитку відповідної туристично-рекреаційної інфраструктури.
Problem. An analysis of the ecological state of rivers in Kharkiv region shows that the limit for using their water resources has been reached. Methods for rationing anthropogenic load on water bodies, based on sanitation and hygiene regulations, do not allow assessing the possibility of using water resources with observation of the equilibrium state of aquatic ecosystems. Recent studies on the impact of climate change on the state of aquatic ecosystems have shown the urgency of the need for forecasting climate change and the ecological state of the Udy River for the purpose of improving the system of surface water quality management and its adaption to EU environmental legislation. Goal. The purpose of the article is to forecast the ecological state of the Udy River considering climate change in tKharkiv region for providing scientific substantiation of the water conservation strategy. Methodology. The Holt-Winters method has been used in the work. It provides an opportunity to predict time series when there is a trend and seasonality in the data structure. The advantage of this method is the ability to make a long-range forecast. Results. The assessment of the ecological state of the Siversky Donets River basin located in Kharkiv region has been carried out. It has shown that the Udy River running through village Khoroshevo and urban area Eskhar is in the worst state. According to the assessment of the ecological state of the Udy River basin in the Chuhuevsky district of Kharkiv region, which has been performed for the period from 1964 to 2015, the river is in poor state. The forecast of changes in rainfall until 2022 in Kharkiv region performed on the basis of observations for the period from 1969 to 2015 has shown a slight decrease in precipitation by 31.7 mm from 536.5 mm in 2015 to 504.78 mm in 2022. On the basis of the research on climate change in Kharkiv region and the ecological state of the Udy River in urban area Eskhar (1969-2015) it has been found out that climate change has a significant impact on the hydrological regime of the river. Originality. The quality prediction for the Udy River is presented in the article for the first time considering climate change by the Holt-Winters method. The analysis of the current and the projected state has revealed the need to implement an iterative approach to surface water quality management. Practical value. The projection data of the ecological state of the Udy River can be used as ecological component of the target indicators of the water conservation strategy. ; Впервые представлен долгосрочный прогноз изменений климата в Харьковской области и экологического состояния реки Уды методом Хольта-Уинтерса. Прогнозирование экологического состояния наиболее загрязненной реки Уды с учетом изменений климата в Харь-ковской области позволит определить экологическую составляющую целевых показателей качества поверхностных вод и разработать научно-обоснованную водоохранную стратегию, что представляет практическую ценность работы. ; Вперше подано довгостроковий прогноз змін клімату в Харківській області та екологічного стану річки Уди методом Хольта–Уінтерса. Прогнозування екологічного стану найбільш забрудненої річки Уди, з урахуванням змін клімату в Харківській області, дасть змогу визначити екологічну складову цільових показників якості поверхневих вод і розробити науково-обґрунтовану водоохоронну стратегію, що являє собою практичну цінність роботи.
One of the important elements of national, urban and biosphere identity is the local cuisine, as a code that forms and translates certain values. Recently, in the US and Europe, the direction of interdisciplinary research has become relevant, which combining the problems of food, environmental ethics and safety. In the context of the COVID-19 coronavirus pandemic, the risk of food insecurity is growing, especially in countries dependent on food imports. A pandemic offers the opportunity to transform food systems. Agribusiness is aimed at uninterrupted supply of cheap, unified food. The world trade market is quite pragmatic, it responds to the needs of trends in Western society, because it is a source of income and the basis of modern resource allocation. Concerned about the potential threat to food security during the COVID-19 pandemic, many countries and organizations are working hard to provide affordable food to consumers who can still access and buy food despite restrictions on movement and loss of income, as well as safe rural management farms. The purpose of the article is the implementation of the environmental aspects of identity in modern urban research. The article deals with the development of the 'Slow Food' movement in Ukraine. The movement supports farmers, studies and promotes local products, traditional recipes, and supports the biodiversity of species. In Ukraine, volunteers of the movement for more than ten years have been proving that food should be produced not only in environmentally friendly conditions, but also without harm to the environment, wildlife, society. Dnipro, Kyiv, Odesa, Poltava, Rivne, Simferopol and Chernihiv represent the cities of Ukraine. Bessarabia, Volyn, Galicia, Carpathians, Crimea and Podillia - present the 'culinary dialects' of the regions. Unlike other countries, Ukrainian primary centers are informal associations of enthusiasts who, at their own expense, embody the Slow Food philosophy and take part in the preserving and promotion of traditional foods. But most importantly is a movement of volunteers to help Ukraine to save landscapes and food independence which is based on on local products. Environmental aspects of urban life, the question of what plans we build them , for a long time they remained secondary to political and socio-economic problems. There are many initiatives now and the townspeople are addressing these issues, but they are not yet at the time. Odessa may become one of the sitopic cities of Ukraine. The creation of new lokal spaces and practices for the social cohesion and safe food for Odessa citizens contributes to the successful implementation of Cittaslow principles. An analysis of the trend towards more conscious consumption and understanding of the problems in the current food system will contribute to the development of gastronomic tourism. It is proved that Odessa can become one of the sitopic cities of Ukraine. Due to the creation of new lokal spaces and practices aimed at creating social cohesion and safe food for Odessa citizens, the principles of Cittaslow, a slow and environmentally friendly city, are being successfully implemented. ; Одним із важливих елементів біосферної, національної та міської ідентичності є локальна кухня як код, що формує і транслює певні цінності. Останнім часом у США та Європі актуалізується напрям міждисциплінарних досліджень, який об'єднує проблеми їжі, екологічної етики та безпеки. В умовах пандемії коронавируса COVID-19 посилюється необхідність гарантування продовольчої безпеки, особливо в країнах, що залежать від імпорту продуктів харчування. Агробізнес спрямований на безперебійне постачання дешевої, уніфікованої їжі. Ринок світової торгівлі досить прагматичний, він реагує на потреби трендів західного суспільства, бо це є і джерело прибутків, і основа сучасного розподілу ресурсів. Стривожені потенційною загрозою для продовольчої безпеки під час пандемії COVID-19, багато країн і організації докладають особливих зусиль для забезпечення доступними продуктами харчування споживачів, які все ще можуть отримати доступ і купити продукти, попри обмеження руху і втрати доходу, а також для безпечного ведення сільського господарства. Метою статті є імплементація екологічних аспектів національної та біосферної ідентичності в сучасні міські дослідження. Стаття присвячена розвитку руху Slow Food в Україні. Рух підтримує фермерів, вивчає і просуває локальні продукти і традиційні рецепти, підтримує біорізноманіття продуктів, рецептів і страв. В Україні волонтери руху вже більше десяти років доводять, що їжа повинна бути вироблена не тільки в екологічно чистих умовах, але й не завдавати шкоди навколишньому середовищу, тваринному світу, життю суспільства. Аналіз тенденції більш свідомого споживання та розуміння проблем у нинішній системі харчування сприятиме розвитку гастрономічного туризму. Доводиться, що Одеса може стати одним із сітопічних міст України. Внаслідок створення нових локаворських просторів та практик заради соціальної згуртованостї та безпечної їжі для одеситів успішно реалізуються приципи Cittaslow – повільного та екобезпечного міста.
