Посвящено выявлению в структуре правосознания специфических констант, характеризующих его как демократическое, на основе коммуникативно-дискурсивного взгляда на правовую реальность и базовых допущений, на которых основано понимание демократии в рамках теории дискурса. В качестве таких констант рассматриваются: открытость, способность к рациональной аргументации, заинтересованность в разрешении конфликтов дискурсивным путем, детерминация будущим и осознание ответственности за собственное место в практическом дискурсе. ; The article is devoted to the detection of specific characteristics of the legal awareness defined it as democratic within the communicative-discursive approach to the comprehension of legal reality and the understanding of democracy based on the theory of discourse. These characteristics are openness, the capacity of rational argumentation, the interest in the settlement of conflicts in discursive way, determination by future and awareness of the responsibility.
The article exposed features of phenomenological analysis of political processes and his practical value. Analysed stage development phenomenology interpretation of reality and it extrapolation in the field of research bases social dynamics. Outlined the substantive provisions of Alfred Schütz's Phenomenological Sociology. Сonsidered а difference between understanding-historiographical and explanatory-analytical approaches in social sciences. Analyzed specificity determinate symbiotic structures influence the dynamics of political processes, examined the political system through the prism of the phenomenon of intersubjectivity. Key words: phenomenology, ethnomethodology, intersubjectivity, symbolic structures, systems of relevance. ; У статті розкриті особливості феноменологічного аналізу політичних процесів та його предметно-практичне значення. Проаналізована етапність розвитку феноменологічної інтерпретації реальності та її екстраполяція у поле дослідження основ соціальної динаміки. Окреслені основні положення феноменологічної соціології Альфреда Щютца. Розглянута відмінність між розуміючо-історіографічним та пояснюючо-аналітичним підходами в соціальних науках. Проаналізовано специфіку детермінантного впливу символічних структур на динаміку політичних процесів; розгляд політичної системи крізь призму явища інтерсуб'єктивності. Ключові слова: феноменологія, етнометодологія, інтерсуб'єктивність, символічні структури, системи релевантностей.
This article is dedicated to the analysis of some peculiarities of Losev's criticism of the philosophical conceptions of Kant, Fichte, Schelling and Hegel in his work «Samoe samo». The article proves that this criticism is based on significant oversimplification of these conceptions. This makes Losev's criticism not quite objective, and therefore not immanent. ; Статья посвящена анализу некоторых особенностей подхода А. Ф. Лосева к критике философских концепций Канта, Фихте, Шеллинга и Гегеля в его работе «Самое само». Доказано, что характерной чертой этой критики было значительное упрощение критикуемых концепций. Это делает ее недостаточно объективной, а потому не имманентной.СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫВышеславцев Б. П. Этика Фихте.– М.: Путь, 1914. – 438 с.Гегель Г. В. Ф. Наука логики в 3-х тт. – Т.3. – М.: Мысль, 1972. – 498 с.Доброхотов А. Л. «Волны смысла», или генология А. Ф. Лосева в трактате «Самое само» // Доброхотов А. Л. Избранное. – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2008. – С. 337–356.Доброхотов А. Л. Символ // Доброхотов. А. Л. Избранное. – М.: Издательский дом «Терри-тория будущего», 2008. – С. 459–465.Лосев А. Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития в 2-х кн. – Кн. 1. – М.: Искусство, 1992. – 830 с.Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М.: Мысль, 1993. – 959 с.Лосев А. Ф. Вещь и имя // Лосев А. Ф. Бытие – Имя – Космос / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1993. – С. 802–880.Лосев А. Ф. Самое само // Лосев А. Ф. Миф – Число – Сущность / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1994. – С. 299–526.Лосев А. Ф. Диалектика художественной формы // Лосев А. Ф. Форма – Стиль – Выраже-ние / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1995. – С. 5–297.Лосев А. Ф. История эстетических учений // Лосев А. Ф. Форма – Стиль – Выражение / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1995. – С. 321–405.Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной церкви // Мистическое богосло-вие / Сост. Л. Лутковский. – К.: Путь к истине, 1991. – С. 95–260.Тащиан А. А. Триада, тетрактида и пентада в методологии Лосева sub specie диалектики Гегеля (опыт логического, теологического и историко-культурного анализа) // Kultura polisa. Časopis za negovanje demokratske političke culture. – 2010. – №13–14. – S. 263–278. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа к тексту: http: // kpolisa.com / KP 13-14-III-3-RusTasian.pdf Hegel G.W.F. Wissenschaft der Logik, Bd. 2. – Berlin, Akademie-Verlag, 1975. – 512 S. ; Статтю присвячено аналізу деяких особливостей підходу О. Ф. Лосєва до критики філософських концепцій Фіхте, Шелінґа та Геґеля у його праці «Саме само». Доведено, що характерною рисою цієї критики було значне спрощення згаданих концепцій. Це робить її недостатньо об'єктивною, а тому не іманентною.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИВышеславцев Б. П. Этика Фихте.– М.: Путь, 1914. – 438 с.Гегель Г. В. Ф. Наука логики в 3-х тт. – Т.3. – М.: Мысль, 1972. – 498 с.Доброхотов А. Л. «Волны смысла», или генология А. Ф. Лосева в трактате «Самое само» // Доброхотов А. Л. Избранное. – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2008. – С. 337–356.Доброхотов А. Л. Символ // Доброхотов. А. Л. Избранное. – М.: Издательский дом «Терри-тория будущего», 2008. – С. 459–465.Лосев А. Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития в 2-х кн. – Кн. 1. – М.: Искусство, 1992. – 830 с.Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М.: Мысль, 1993. – 959 с.Лосев А. Ф. Вещь и имя // Лосев А. Ф. Бытие – Имя – Космос / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1993. – С. 802–880.Лосев А. Ф. Самое само // Лосев А. Ф. Миф – Число – Сущность / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1994. – С. 299–526.Лосев А. Ф. Диалектика художественной формы // Лосев А. Ф. Форма – Стиль – Выраже-ние / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1995. – С. 5–297.Лосев А. Ф. История эстетических учений // Лосев А. Ф. Форма – Стиль – Выражение / Сост. А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1995. – С. 321–405.Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной церкви // Мистическое богосло-вие / Сост. Л. Лутковский. – К.: Путь к истине, 1991. – С. 95–260.Тащиан А. А. Триада, тетрактида и пентада в методологии Лосева sub specie диалектики Гегеля (опыт логического, теологического и историко-культурного анализа) // Kultura polisa. Časopis za negovanje demokratske političke culture. – 2010. – №13–14. – S. 263–278. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа к тексту: http: // kpolisa.com / KP 13-14-III-3-RusTasian.pdf Hegel G.W.F. Wissenschaft der Logik, Bd. 2. – Berlin, Akademie-Verlag, 1975. – 512 S.
Розглядаються філософсько-практичні проблеми міжнародного космічного права крізь призму ідей комунікативного розуму К.-О.Апеля, Ю.Габермаса, принципу відповідальності Г.Йонаса, теорії справедливості Дж.Ролза. З'ясовані аспекти концептуального фрейму існуючих нормативно-правових документів: пріоритет інтересів людства, відкритість космосу для всіх держав на основі рівності, заборона національного привласнення й окупації космічного простору, верховенство діючого міжнародного права, міжнародна відповідальність, співробітництво, космонавт як уособлення людства тощо. Окреслений абрис соціокультурного підґрунтя міжнародного космічного права у вигляді, з одного боку, протистояння західного та східного геополітичних блоків, а з іншого, їх співпраці у засвоєнні космосу. Висвітлені суттєві ознаки комунікативної теорії К.-О.Апеля й Ю.Габермаса: дискурс, ідеальна та реальна комунікативна спільнота, регулятивні принципи apriori комунікації, планетарна макроетика, комунікативна дія (інтерсуб'єктивність, взаєморозуміння) як важіль врівноваження інструментальної (технічне опанування космосом) й цілераціональної (успіх, конкурентоздатність) дій тощо. Продемонстровані аспекти кореляції між концептом міжнародної відповідальності держав у засвоєнні космосу та принципом відповідальності Г.Йонаса: принципова амбівалентність сучасної техніки, природня та контракторна відповідальність, нові формули категоричного імперативу сучасної епохи, глобальність й трансцендентність сучасної етики. Показані можливості застосування теорії справедливості Дж.Ролза у забезпеченні легітимності принципів пріоритету добробуту інтересів людства, відкритості космічного простору на підставі рівності, співробітництва у горизонтах: чесності на підставі принципів рівності прав та вигідності; розподілу на підставі процедури «завіси невігластва»; взаємної прозорості як основи досягнення спільних домовленостей.
Objective. The modern terms of vital functions of man and society are characterized by prevailing of vagueness, complication and contradiction of the social phenomena. Such terms are actively used by the subjects of the geopolitical opposing with the purpose of achievement of advantages and make basis of strategy of asymmetric actions. The use of facilities for such actions is foreseen by conceptual maintenance and logic hybrid, asymmetric, proxy-wars. Corresponding activity takes place in all accessible to the opposing subject spheres of social life with the use of conformities to law of the game phenomenon. A research aim consists in the exposure of actual psychological approaches in relation to the game phenomenon and ontology of game as a genetic source and program of military confrontation. The methods of abduction are applied in research, analysis and systematization of scientific positions and going near the study of psychological conformities to law of playing activity, method of theoretical reconstruction (design) of psychological determination of influence of conformities to law of game on development of warfare. Research confirms connection of historical development of facilities of the armed fight against conformities to law of development of types of scientific rationality. The game aspects of activity of man and task force are specified in the conditions of competition, prosecution of information war. Expediency of application in research of conformities to law of opposing is grounded in the military sphere of logic and principles of scientific post-nonclassical type (anthropocentrism and intersubjectivity). Research results accentuate problematic of game genesis of the modern opposing in a military sphere. Development of war modes is opened out from banal talion-war to the difficult forms of asymmetric action, inclusive with the use of facilities of informatively-psychological influence on a man and social processes. The prospects of research of modern possibilities of opposing in a military sphere are related to research of the phenomenon of game as a fundamental form of life of man and society in the conditions of gradual cultural development. Importance of continuation of researches of conformities to law of game in the military context requires realization of the forced researches of essence, maintenance and facilities of game as a program of activity in the conditions of the obvious or hidden armed fight. ; Исследован феномен игры как генетического источника и программы деятельности субъекта в сложных обстоятельствах конкурентной борьбы, включительно военного противоборства. Обоснована целесообразность применения в исследовании закономерностей противоборства в военной сфере логики и принципов постнекласичної научной рациональности. Конкретизированы игровые аспекты деятельности человека и социальной группы в современных условиях конкуренции, в частности в условиях ведения інформационной борьбы. ; Досліджено феномен гри як генетичного джерела і програми діяльності суб'єкта за складних обставин конкурентної боротьби, включно воєнного протиборства. Обґрунтовано доцільність застосування у дослідженні закономірностей протиборства у воєнній сфері логіки та принципів постнекласичної наукової раціональності. Конкретизовано ігрові аспекти діяльності людини і соціальної групи в сучасних умовах конкуренції, зокрема в умовах ведення інформаційної боротьби.
Objective. The modern terms of vital functions of man and society are characterized by prevailing of vagueness, complication and contradiction of the social phenomena. Such terms are actively used by the subjects of the geopolitical opposing with the purpose of achievement of advantages and make basis of strategy of asymmetric actions. The use of facilities for such actions is foreseen by conceptual maintenance and logic hybrid, asymmetric, proxy-wars. Corresponding activity takes place in all accessible to the opposing subject spheres of social life with the use of conformities to law of the game phenomenon. A research aim consists in the exposure of actual psychological approaches in relation to the game phenomenon and ontology of game as a genetic source and program of military confrontation. The methods of abduction are applied in research, analysis and systematization of scientific positions and going near the study of psychological conformities to law of playing activity, method of theoretical reconstruction (design) of psychological determination of influence of conformities to law of game on development of warfare. Research confirms connection of historical development of facilities of the armed fight against conformities to law of development of types of scientific rationality. The game aspects of activity of man and task force are specified in the conditions of competition, prosecution of information war. Expediency of application in research of conformities to law of opposing is grounded in the military sphere of logic and principles of scientific post-nonclassical type (anthropocentrism and intersubjectivity). Research results accentuate problematic of game genesis of the modern opposing in a military sphere. Development of war modes is opened out from banal talion-war to the difficult forms of asymmetric action, inclusive with the use of facilities of informatively-psychological influence on a man and social processes. The prospects of research of modern possibilities of opposing in a military sphere are related to research of the phenomenon of game as a fundamental form of life of man and society in the conditions of gradual cultural development. Importance of continuation of researches of conformities to law of game in the military context requires realization of the forced researches of essence, maintenance and facilities of game as a program of activity in the conditions of the obvious or hidden armed fight. ; Исследован феномен игры как генетического источника и программы деятельности субъекта в сложных обстоятельствах конкурентной борьбы, включительно военного противоборства. Обоснована целесообразность применения в исследовании закономерностей противоборства в военной сфере логики и принципов постнекласичної научной рациональности. Конкретизированы игровые аспекты деятельности человека и социальной группы в современных условиях конкуренции, в частности в условиях ведения інформационной борьбы. ; Досліджено феномен гри як генетичного джерела і програми діяльності суб'єкта за складних обставин конкурентної боротьби, включно воєнного протиборства. Обґрунтовано доцільність застосування у дослідженні закономірностей протиборства у воєнній сфері логіки та принципів постнекласичної наукової раціональності. Конкретизовано ігрові аспекти діяльності людини і соціальної групи в сучасних умовах конкуренції, зокрема в умовах ведення інформаційної боротьби.
The article deals with phenomenology and hermeneutics as the philosophical conceptionswhich can be used as the methodological foundation of philosophy and humanities.Phenomenology is treated as antimetaphysical philosophical project. Phenomenology is not aset of methodological prescriptions; it is rather description of the philosophical style of thinking.The author analyzed the publications in the contemporary Ukrainian philosophical journals andseveral important books on this point. Phenomenology and hermeneutics are represented asmethodology of sociology, legal philosophy, philosophy of religion, philosophy of culture,philosophy of art, philosophical anthropology, political philosophy, aesthetics, ethics and soon. It is demonstrated that the phenomenological concepts of intentionality, intersubjectivity,temporality and corporeity can be effectively applied in the empirical studies. So we cansay that phenomenology and hermeneutics are widely used in the Ukrainian humanities asmethodological paradigms. ; У статті йдеться про феноменологіюі герменевтику як філософські концепції,які можуть використовуватися як методологічні засади філософії і гуманітарнихнаук. Феноменологія розглядається як антиметафізичний філософськийпроект. Феноменологія — це не набір методологічних приписів; радше цеопис філософського стилю мислення. Автор аналізує публікації в сучасних українських філософських журналах та кілька важливих книг на цютему. Феноменологія та герменевтика представлені як методологія соціології, філософії права, філософії релігії, філософії культури, філософіїмистецтва, філософської антропології, політичної філософії, естетики,етики тощо. Показано, що феноменологічні поняття інтенційності, інтерсуб'єктивності, темпоральності та тілесності можуть бути ефективно використані в застосовних дослідженнях. Тож ми можемо сказати, що феноменологія і герменевтика широко застосуються в українськійгуманітаристиці як методологічні парадигми.
У статті йдеться про феноменологію і герменевтику як філософські концепції, які можуть використовуватися як методологічні засади філософії і гуманітарних наук. Феноменологія розглядається як антиметафізичний філософський проект. Феноменологія це не набір методологічних приписів; радше це опис філософського стилю мислення. Автор аналізує публікації в сучасних українських філософських журналах та кілька важливих книг на цю тему. Феноменологія та герменевтика представлені як методологія соціології, філософії права, філософії релігії, філософії культури, філософії мистецтва, філософської антропології, політичної філософії, естетики, етики тощо. Показано, що феноменологічні поняття інтенційності, інтерсуб'єктивності, темпоральності та тілесності можуть бути ефективно використані в застосовних дослідженнях. Тож ми можемо сказати, що феноменологія і герменевтика широко застосуються в українській гуманітаристиці як методологічні парадигми.Вахтанг Кебуладзе. Феноменология и герменевтика как методологические стратегии в современной украинской гуманитаристике В статье речь идет о феноменологии и герменевтике как философских концепциях, которые могут быть использованы как обоснование философии и гуманитаристики. Феноменология рассматривается как антиметафизический проект. Феноменология это не набор методологических предписаний, а скорее описание философского стиля мышления. Автор анализирует публикации в современных философских журналах и в некоторых важных монографиях на эту тему. Феноменология и герменевтика представлены как методология социологии, философии права, философии религии, философии культуры, философии искусства, философской антропологии, политической философии, эстетики, этики и т. д. Показано, что феноменологические понятия интенциональности, интерсубъективности, темпоральности и телесности могут быть эффективно применены в прикладных исследованиях. Итак, можно сказать, что феноменология и герменевтика широко используются в украинской гуманитаристике как методологические парадигмы.Vakhtang Kebuladze. Phenomenology and Hermeneutics as Methodological Strategies in Contemporary Ukrainian Humanities The article deals with phenomenology and hermeneutics as the philosophical conceptions which can be used as the methodological foundation of philosophy and humanities. Phenomenology is treated as antimetaphysical philosophical project. Phenomenology isn't a set of methodological prescriptions; it is rather description of the philosophical style of thinking. The author analyzed the publications in the contemporary Ukrainian philosophical journals and several important books on this point. Phenomenology and hermeneutics are represented as methodology of sociology, legal philosophy, philosophy of religion, philosophy of culture, philosophy of art, philosophical anthropology, political philosophy, aesthetics, ethics and so on. It is demonstrated that the phenomenological concepts of intentionality, intersubjectivity, temporality and corporeity can be effectively applied in the empirical studies. So we can say that phenomenology and hermeneutics are widely used in the Ukrainian humanities as methodological paradigms.
