Suchergebnisse

On 11 February 1975 Heath lost the election as leader of the Conservative Party and transferred his place to Margaret Thatcher. This date marks the anchor of a process of voluntary marginalisation through which Heath opposed Thatcher and rejected thatcherism. During the fifteen years of the Thatcher era, Heath took on the role of the revolted dissident and, according to John Campbell, became "the embodiment of anti-Thatcherism." We will see on this occasion that if his dissent company follows traditional mechanisms — denial of leadership, denial of legitimacy, systematic criticism of his action — it nevertheless offers an interesting reversal of the codes. Her entry into dissent was much more than an opposition to a political adversary, she was a means of life and renaissance. Power muted Heath, the dissent released him. Heath opposed himself and turned out to rebel. His dissent experience thus provides original insights into a concept too often associated with the concepts of oppression or clandestine. Heath was the only real resistance to Thatcher and there is still a key feature of dissent and rebellion in the British political landscape. It will be interesting to look at his years of revolt — not yet studied to date — and to see how he built his opposition to a leader that nothing seemed to reach and how it operated within a party known to be untolerant of acts of dissension and disloyalty. ; Le 11 février 1975 Heath perdit l'élection au poste de chef du Parti Conservateur et céda sa place à Margaret Thatcher. Cette date marque le point d'ancrage d'un processus de marginalisation volontaire au travers duquel Heath marqua son opposition à Thatcher et son refus du Thatchérisme. Pendant les quinze ans de l'ère Thatcher, Heath endossa le rôle du dissident révolté et devint selon John Campbell "the embodiment of anti-Thatcherism." Nous verrons à cette occasion que si son entreprise de dissidence suivit des mécanismes classiques – négation de l'autorité du leader, refus de sa légitimité, critique systématique de ...

Over the past decade, there has been a surge of "new Left" governments in Latin America, yet polling data shows no comparable shift to the left among the general Latin American population. If electorates have not followed their political leaders to the left, then it is likely that new right-wing political actors will emerge to compensate for the leftward shift in Latin American politics. The author proposes a research agenda for studying right-wing politics in light of the current wave of left-leaning governments in the region. He argues that we should focus on four main areas of right-wing politics: the political agenda of right-wing groups; their political organization; their power capability; and the institutional environment in which they operate. This agenda requires that we move beyond the traditional focus on right-wing political parties and focus on right-wing organizations at all levels of formal politics, as well as groups that operate outside the formal political arena. (GIGA)

'In dieser Studie wird untersucht, wie die Geschlechtsrollenvorstellungen türkisch-deutscher Jugendlicher sowohl durch intergenerationale als auch interkulturelle Beziehungen geprägt werden. Als Teil einer größeren Befragung von Einwandererfamilien in Deutschland (Nauck 2000) wurden Eltern-Kind-Dyaden gleichen Geschlechts (N=405) getrennt voneinander über ihre Geschlechtsrollenvorstellungen, Sozialisationsziele und Erziehungsstile in den Eltern-Kind-Beziehungen, sowie über das Ausmaß von Akkulturation und wahrgenommener Diskriminierung in den interkulturellen Beziehungen befragt. Die Diskrepanz zwischen den Generationen unterschied sich je nach Geschlecht dahingehend, dass bei den Töchtern ein signifikanter Schub in Richtung egalitärer Wertvorstellungen auftrat, während die Söhne so konservativ wie ihre Väter blieben. Um die Annahme egalitärer vs. konservativer Geschlechtsrollenvorstellungen durch türkische Heranwachsende zu erklären wurden soziodemographische, intergenerationale und interkulturelle Faktoren als unabhängige Variablen in Kovarianzanalysen einbezogen, wobei die Wertvorstellungen der Heranwachsenden als abhängige Variable angesehen wurde. Wie erwartet waren im höhere Maße akkulturierte Heranwachsende - was durch die Selbsteinschätzung der Kenntnisse in der deutschen Sprache gemessen wurde - egalitärer eingestellt. Darüber hinaus waren die egalitärsten Wertvorstellungen bei denjenigen Töchtern anzutreffen, die Mütter mit höherer Bildung und egalitären Wertvorstellungen hatten. Umgekehrt verstärkten die väterlichen Ziele im Bereich der religiösen Sozialisation und Diskrimierungswahrnehmungen konservative Wertvorstellungen bei den Söhnen. Die Ergebnisse legen ein geschlechtsspezifisches Transmissionsmuster nahe, bei dem die Mutter die unmittelbare Kulturvermittlerin ist, der Vater aber über die normative Bezugnahme auf religiöse Autorität Einfluss ausübt. Am wichtigste ist jedoch, dass angespannte interkulturelle Beziehungen mit konservativen Geschlechterrollenvorstellungen bei den Söhnen der türkischen Migranten assoziiert sind.' (Autorenreferat)

'Ein neu entwickeltes österreichisches Werteinventar, welches die Skalen Intellektualität, Harmonie, Religiosität, Materialismus sowie Konservatismus und 13 Subskalen umfasst, wurde in einer explorativen Studie von einem Umfrageinstitut einer hinsichtlich der wichtigsten soziodemographischen Variablen repräsentativen, österreichischen Stichprobe (N = 421) vorgegeben. In nahezu allen Teilstichproben wurden Harmonie, Materialismus und Intellektualität deutlich stärker bevorzugt als religiöse und politische Werte. Frauen erzielten gegenüber Männern höhere Ausprägungen für Intellektualität, Harmonie und Religiosität und niedrigere Werte auf der Materialismusskala. Die Ergebnisse zu verschiedenen Altersgruppen widersprechen Ronald Ingleharts Theorie des Materialismus vs. Postmaterialismus, weil jüngere Personen im Vergleich zu älteren signifikant materialistischere Werte vertreten. Bei multivariater Signifikanzprüfung zeigten sich mit dem Alter zunehmende Religiositätswerte, während für Konservatismus keine signifikanten Unterschiede nach Altersgruppen gefunden wurden. Während Arbeiterinnen und Arbeiter gegenüber Angestellten Intellektualität niedriger bewerteten, unterschieden sich die beiden Gruppen nicht hinsichtlich Konservatismus, Beamtinnen und Beamte waren hingegen deutlich konservativer. Arbeiter, Angestellte und Selbständige orientierten sich im Vergleich zu Hausfrauen(-männern) und Pensionistinnen und Pensionisten stärker an materiellen Werten. Befürworter von ÖVP, SPÖ und FPÖ unterschieden sich nicht hinsichtlich Konservatismus. Wählerinnen und Wähler der ÖVP waren aber durch hohe Ausprägungen von Religiosität, Intellektualität und Materialismus gekennzeichnet, jene der Grünen durch hohe Intellektualität neben geringem Konservatismus, Materialismus sowie niedriger Religiosität. Wien und Tirol sind durch ein hohes Maß an intellektueller Aufgeschlossenheit gekennzeichnet, auffallend sind für Tirol auch hohe Ausprägungen von Religiosität und niedrige von Materialismus. Aus den Ergebnissen wird gefolgert, dass soziodemographische Variablen einen ausgeprägt moderierenden Einfluss auf Wertorientierungen haben. Es wird vorgeschlagen, den neu entwickelten Fragebogen als zusätzliches Instrument in der Werteforschung weiter zu erproben.' (Autorenreferat)

Los presentes Apuntamientos para la historia de la república, que ofrecemos humildemente al público, son una sencilla esposicion de los acontecimientos relativos a la guerra que acaba de pasar. Para escribir esta narracion, a que no damos el nombre de historia, por creer que semejante bautismo no convienen a este libro, hemos derivado de tres fuentes los hechos que él contiene : primera, de los documentos de carácter oficial, relativos a los sucesos que se cumplieron ; segunda, del testimonio de personas serias i verídicas, que fueron testigos oculares de muchos acontecimientos en que tomaron parte ; tercera, de la correspondencia privada que hemos mantenido con algunos individuos que siguieron todos los movimientos de la guerra, i que no han podido tener interes alguno en desfigurar los hechos. Se engaña quien crea que esta narracion es la historia completa de la guerra que ha dejado desolado el pais ; desolacion de que no podrá reponerse sino despues de muchos años de esfuerzos de todo jénero ; no, ella se compone solamente de los hechos mas públicos que tuvieron lugar mediante la guerra ; 320 p.

Innovations introduced in connection with the New Enterprises in Iceland in the second half of the 18th century have long been considered largely unsuccessful, but a more detailed analysis of the reception of particular innovations has been lacking. After a series of unsuccessful experiments in cereal cultivation a decision was made early in the 1770s to start the import of unground grain and revive indigenous quernstone production all around Iceland. The revival was successful beyond expectations and quernstone production was continued into the early 20th century. The aim of this thesis was threefold: 1) to piece together the historical chain of events and analyse the ideology behind the revival of indigenous quernstone production, 2) to identify which aspects in the revivals' management, introduction and public participation were crucial for its progress and eventual success, and 3) identify any potential changes in Icelandic quernstone typology that may have taken place in connection with this late 18th century revival. The analysis is based on available historical information regarding the revival's execution and its key participants; general models of Icelandic pre-industrial social structure and economy; the availability of indigenous raw materials and a typological analysis of the Icelandic quernstone assemblage from first settlement into modern times. As an example of innovation acceptance in a rural society, the revival of quernstone production in Iceland gives a rare chance to analyse both the process and its archaeological consequences. The analysis is mainly structured around diffusion of innovation theory developed within American rural sociology in the mid-20th century. There is clear correspondence between the defined parameters that need the most attention for successful innovation diffusion in an underdeveloped rural society, and the methods employed by the Danish-Icelandic government during the successful introduction of the quernstone in the late 18th century. A clear change can be detected in Icelandic quernstone design towards a simpler but highly varied form after the revival, which can be traced to the influence of imported quernstone models and the Icelandic farming craftsmen's non-specialised experience in general handicraft. The quernstones' history in Iceland shows that it was neither ingrained conservatism nor stagnation that caused many of the innovations introduced by the New Enterprises to fail. A poor and uneducated class of farmers in a society built on subsistence farming had no reason to value innovations in terms of the wider improvement ideology of the state. The quernstone could be assimilated into society from within, without radical changes in social structure or economy and it was made widely accessible to the general public. It was quickly and clearly advantageous to the whole community and suitable for further production and development in the recipients' immediate environment, which helped to integrate them successfully into society in the long term. Beyond Iceland this research gives clear insights into the nature of the evaluation, adaptation and developments in the reception of new technologies in pre-industrial farming societies. ; Nýjungar sem teknar voru upp í tengslum við Innréttingarnar um miðja 18. öld hafa lengi verið taldar að stórum hluta misheppnaðar. Ýtarlegar greiningar á ástæðum mismunandi velgengi einstakra nýjunga hefur hinsvegar skort. Eftir mistækar tilraunir með innlenda kornrækt var tekin sú ákvörðun á 7. áratug 18. aldar að hefja innflutning á ómöluðu korni og endurvekja innlenda kvarnarsteinaframleiðslu um allt Ísland. Sú endurvakning gekk framar vonum og var framleiðslunni haldið við fram á 20. öld. Markmið þessa doktorsverkefnis var þríþætt: 1) að greina þá hugmyndafræði og atburðarás sem leiddi til endurvakningar á innlendri kvarnarsteinaframleiðslu, 2) að greina hvaða þættir skiptu sköpum fyrir framgang þessarar 18. aldar endurvakningar og 3) að greina hvort breytingar urðu í hönnun íslenska kvarnarsteinsins fyrir og eftir viðreisn innlendrar framleiðslu. Byggt var á tiltækum upplýsingum um framkvæmd kvarnarsteinaverkefnisins og þátttakendur þess, um almenna samfélagsgerð og hagkerfi tímabilsins, um framboð á nýtanlegum innlendum hráefnum, og gerðfræðilegri greiningu á íslenska kvarnarsteinasafninu frá landnámi til nútíma. Sem dæmi um viðtöku nýjunga í fábreyttu samfélagi veitir endurvakning kvarnarsteinaframleiðslu á Íslandi fágætt tækifæri til að greina bæði ferlið sjálft og fornleifafræðilegar afleiðingar þess. Byggt er á kenningum um viðtöku nýjunga (diffusion of innovation theory) sem þróaðar voru um miðja 20. öld innan bandarískrar landsbyggðafélagsfræði (rural sociology). Greinilegt samræmi er á milli kennilegra skilgreininga á þeim vandamálum sem leysa þarf til þess að nýjung breiðist út, og þeim aðferðum sem stjórnvöld beittu í kynningu kvarnarsteinsins á 18. öld. Sjá má breytingar í átt að einfaldara en þó mun fjölbreyttara formi og útliti í hönnun íslenskra kvarnarsteina eftir endurvakninguna sem m.a. er hægt að rekja til nýtingar á innfluttum kvarnarsteinafyrirmyndum og lítilli sérhæfingu íslenskra handverksmanna. Saga kvarnarsteinsins á Íslandi sýnir að það var ekki inngróin íhaldssemi og stöðnun sem orsakaði að ýmsar aðrar nýjungar Innréttinganna náðu ekki fótfestu. Fátæk og lítt menntuð bændastétt í samfélagi sem byggði á sjálfsþurft hafði hvorki forsendur né ástæðu til að meta nýjungar út frá utanaðkomandi efnahagslegum sjónarmiðum ríkisvaldsins. Kvarnarsteinar voru nýjung sem hægt var að aðlaga samfélaginu innan frá án róttækra breytinga á samfélagsgerð eða hagkerfi. Þegar kvarnarsteinarnir voru kynntir var þeim útbýtt víða og voru því vel sýnilegir. Þeir voru fjótt tilfinnanlega hagkvæmir og hentugir til frekari framleiðslu og mótunar í nánasta umhverfi viðtakenda sem allt hjálpaði til þess að frekar var hægt að aðlaga þá að samfélaginu til langs tíma litið. Út fyrir landsteinana gefur rannsóknin greinilegar vísbendingar um eðli aðlögunar og þróunar í viðtöku tækninýjunga í fábreyttum og strjálbýlum bændasamfélögum. ; Háskóli Íslands, Minjastofnun Íslands, Fornleifastofnun Íslands, Margrét Baldursdóttir

The development of the Ukrainian party system and its ideological component can not be considered in isolation from the specifics of the transformational processes in Ukrainian society, which largely determined the nature and principle of the functioning of the political system and the state mechanism, as well as world trends.Factors such as the war on the Donbas, the need to reform all spheres of society's life (often through its opposition), advancement through European integration, which necessitates the adaptation of Ukrainian realities to modern European norms, will, for a long time, determine the framework conditions for the development of the party system and parties as key subjects of socio-political processes and will have an unconditional influence on the formation of ideological foundations of certain political actors. It should also be noted that, since the process of determining the basic parameters of the functioning of the party system is far from complete, as well as the process of developing party ideologies, it is obvious that it is in the early stages of its development.The definition of the ideological spectrum inherent in contemporary political parties, theoretically, taking into account the traditional definition of the term "political party", makes it possible to recreate the socio-political and transformational development of the state in an instantaneous time perspective.At the same time, the gradual opening of the country means the penetration of trends typical of the modern West of the political life. Among these trends – for example, the departure of mass parties in favor of the so-called which leads to the transformation of parties into powerful machines for receiving electronic support from society, the gradual convergence of classical ideologies, the departure of the ideological component of campaigns and political activity in the second plan.In recent decades it has come to the conclusion about crises as traditional, classical ideologies (such as conservation, liberalism, social democracy, nationalism) so that in developing countries in the best countries of the world (in particular, the USA, EU countries, NATO, the Organization economic cooperation and development) and the so-called neo-ideologies (neo-liberalism, neo-conservatism, etc.).So, it is primarily about narrowing, and in some cases, the actual disappearance of ideological differences between key political actors (first and foremost, parties). Obviously, it was the narrowing of ideological differences that made it possible, in particular, to have rather strong positions of the socalled A "broad coalition" in Germany (between the CDU / CSU party bloc traditionally defending Christian-democratic, right-centered and liberal approaches, and the Social-Democrats historically belonging to the center-left spectrum).In this context, it's worth mentioning the phenomenon of the so-called. "Comprehensive", or "universal" party (in Y. Shvedi – a party of voters, or a party for all (the general party)). Such parties are trying to focus on the most common at this moment in the public sentiment in order to first receive as many votes as possible in the elections, and then decide on the main lines of their policies. ; Розвиток української партійної системи та її ідеологічної складової неможливо розглядати у відриві як від специфіки трансформаційних процесів в українському суспільстві, які багато в чому визначили природу і принцип функціонування політичного устрою і державного механізму, так і загальносвітових тенденцій.Такі чинники, як війна на Донбасі, необхідність реформування всіх сфер життя суспільства (часто через його спротив), просування шляхом європейської інтеграції, що зумовлює необхідність адаптації українських реалій до сучасних європейських норм, ще довгий час визначатимуть рамкові умови розвитку партійної системи і партій як ключових суб'єктів суспільно-політичних процесів і чинитимуть безумовний вплив на формування ідеологічних засад тих чи інших політичних акторів. Необхідно також зазначити, що оскільки процес визначення базових параметрів функціонування партійної системи далекий до свого завершення, тож і процес розвитку партійних ідеологій знаходиться, очевидно, на початкових стадіях свого розвитку.Визначення ідеологічного спектра, властивого сучасним політичним партіям, теоретично, з урахуванням традиційного визначення терміну "політична партія", дає змогу змоделювати соціально-політичний і трансформаційний розвиток держави в осяжній часовій перспективі.Разом з тим, поступове відкриття країни світу означає й проникнення характерних для сучасного Заходу тенденцій політичного життя. Серед цих тенденцій – наприклад, відхід від масових партій на користь т.зв. виборчих, що зумовлює перетворення партій на потужні машини для отримання електоральної підтримки з боку суспільства, поступове зближення класичних ідеологій, відхід ідеологічного компонента кампаній і політичної діяльності на другий план.Ситуація в найбільш розвинутих країнах світу (зокрема, США, країничлени ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку) в останні десятиліття підводять до висновку щодо кризи як традиційних, класичних ідеологій (таких як консерватизм, лібералізм, соціал-демократія, націоналізм), так і т.зв. неоідеологій (неолібералізим, неоконсерватизм тощо).Отже, йдеться передусім, про звуження, а в деяких випадках – і про фактичне зникнення ідеологічних розбіжностей між ключовими політичними акторами (в першу чергу, партіями). Очевидно, саме звуження ідеологічних розбіжностей уможливило, зокрема, достатньо міцні позиції т.зв. "широкої коаліції" у Німеччині (між блоком партій ХДС/ХСС, що традиційно відстоюють християнсько-демократичні, правоцентристські і ліберальні підходи, та соціалдемократами, що історично належать до лівоцентристського спектра).У цьому контексті варто було б згадати феномен т.зв. "всеохоплюючої", або "універсальної" партії (у Ю.Шведи – партія виборців, або партія для всіх, (catch-all party)) . Такі партії намагаються орієнтуватися на найбільш поширені на цей момент суспільні настрої з тим, щоб спочатку здобути якомога більше голосів на виборах, а вже потім визначатися з основними лініями своєї політики.

The development of the Ukrainian party system and its ideological component can not be considered in isolation from the specifics of the transformational processes in Ukrainian society, which largely determined the nature and principle of the functioning of the political system and the state mechanism, as well as world trends.Factors such as the war on the Donbas, the need to reform all spheres of society's life (often through its opposition), advancement through European integration, which necessitates the adaptation of Ukrainian realities to modern European norms, will, for a long time, determine the framework conditions for the development of the party system and parties as key subjects of socio-political processes and will have an unconditional influence on the formation of ideological foundations of certain political actors. It should also be noted that, since the process of determining the basic parameters of the functioning of the party system is far from complete, as well as the process of developing party ideologies, it is obvious that it is in the early stages of its development.The definition of the ideological spectrum inherent in contemporary political parties, theoretically, taking into account the traditional definition of the term "political party", makes it possible to recreate the socio-political and transformational development of the state in an instantaneous time perspective.At the same time, the gradual opening of the country means the penetration of trends typical of the modern West of the political life. Among these trends – for example, the departure of mass parties in favor of the so-called which leads to the transformation of parties into powerful machines for receiving electronic support from society, the gradual convergence of classical ideologies, the departure of the ideological component of campaigns and political activity in the second plan.In recent decades it has come to the conclusion about crises as traditional, classical ideologies (such as conservation, liberalism, social democracy, nationalism) so that in developing countries in the best countries of the world (in particular, the USA, EU countries, NATO, the Organization economic cooperation and development) and the so-called neo-ideologies (neo-liberalism, neo-conservatism, etc.).So, it is primarily about narrowing, and in some cases, the actual disappearance of ideological differences between key political actors (first and foremost, parties). Obviously, it was the narrowing of ideological differences that made it possible, in particular, to have rather strong positions of the socalled A "broad coalition" in Germany (between the CDU / CSU party bloc traditionally defending Christian-democratic, right-centered and liberal approaches, and the Social-Democrats historically belonging to the center-left spectrum).In this context, it's worth mentioning the phenomenon of the so-called. "Comprehensive", or "universal" party (in Y. Shvedi – a party of voters, or a party for all (the general party)). Such parties are trying to focus on the most common at this moment in the public sentiment in order to first receive as many votes as possible in the elections, and then decide on the main lines of their policies. ; Розвиток української партійної системи та її ідеологічної складової неможливо розглядати у відриві як від специфіки трансформаційних процесів в українському суспільстві, які багато в чому визначили природу і принцип функціонування політичного устрою і державного механізму, так і загальносвітових тенденцій.Такі чинники, як війна на Донбасі, необхідність реформування всіх сфер життя суспільства (часто через його спротив), просування шляхом європейської інтеграції, що зумовлює необхідність адаптації українських реалій до сучасних європейських норм, ще довгий час визначатимуть рамкові умови розвитку партійної системи і партій як ключових суб'єктів суспільно-політичних процесів і чинитимуть безумовний вплив на формування ідеологічних засад тих чи інших політичних акторів. Необхідно також зазначити, що оскільки процес визначення базових параметрів функціонування партійної системи далекий до свого завершення, тож і процес розвитку партійних ідеологій знаходиться, очевидно, на початкових стадіях свого розвитку.Визначення ідеологічного спектра, властивого сучасним політичним партіям, теоретично, з урахуванням традиційного визначення терміну "політична партія", дає змогу змоделювати соціально-політичний і трансформаційний розвиток держави в осяжній часовій перспективі.Разом з тим, поступове відкриття країни світу означає й проникнення характерних для сучасного Заходу тенденцій політичного життя. Серед цих тенденцій – наприклад, відхід від масових партій на користь т.зв. виборчих, що зумовлює перетворення партій на потужні машини для отримання електоральної підтримки з боку суспільства, поступове зближення класичних ідеологій, відхід ідеологічного компонента кампаній і політичної діяльності на другий план.Ситуація в найбільш розвинутих країнах світу (зокрема, США, країничлени ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку) в останні десятиліття підводять до висновку щодо кризи як традиційних, класичних ідеологій (таких як консерватизм, лібералізм, соціал-демократія, націоналізм), так і т.зв. неоідеологій (неолібералізим, неоконсерватизм тощо).Отже, йдеться передусім, про звуження, а в деяких випадках – і про фактичне зникнення ідеологічних розбіжностей між ключовими політичними акторами (в першу чергу, партіями). Очевидно, саме звуження ідеологічних розбіжностей уможливило, зокрема, достатньо міцні позиції т.зв. "широкої коаліції" у Німеччині (між блоком партій ХДС/ХСС, що традиційно відстоюють християнсько-демократичні, правоцентристські і ліберальні підходи, та соціалдемократами, що історично належать до лівоцентристського спектра).У цьому контексті варто було б згадати феномен т.зв. "всеохоплюючої", або "універсальної" партії (у Ю.Шведи – партія виборців, або партія для всіх, (catch-all party)) . Такі партії намагаються орієнтуватися на найбільш поширені на цей момент суспільні настрої з тим, щоб спочатку здобути якомога більше голосів на виборах, а вже потім визначатися з основними лініями своєї політики.

Submitted on 06-04-2017. Review date: 04-04-2017. Publication date: 29-01-2018 ; Exploring performances of Russian music at the Metropolitan Opera in New York allows observing the evolutions and paradigmatic changes in American high-brow cultural discourse and analyzing changing structures of repertoire policies and public preferences over the period that covers the entire existence of the Met between 1883 and December 2016. Using the opera's digital archive, a number of queries on leading Russian composers (Glinka, Tchaikovsky, Mussorgsky, Borodin, Rimsky-Korsakov, Stravinsky, Prokofiev, and Shostakovich) were conducted in order to examine the interrelationship between cultural, political, and musical-historical factors that fed into repertoire dynamics and their reflection in the public space. Within the general operatic context, the Russians could never vie the dominating Italian and German composers. However, Russian authors have consistently taken mid-range positions and their works gained substantial public visibility. Tchaikovsky and Mussorgsky emerged as leaders throughout the period of the inquiry, confirming the thesis of reductionist conservatism of the standard opera repertoire at the Met. Modern composers showed different dynamics, with Stravinsky clearly surpassing the Soviet school due to his public stature, a long period of stay in America, particular position as the doyen of 20th century music, and cultural-political involvement during cold war. Indeed, all important premieres of Prokofiev and Shostakovich fall into the period after 1991, and the critical reactions show the centrality of democracy-totalitarianism binomial in the construction of discourses on contemporary Soviet music. Economic and macro-political factors did not necessarily have a direct impact on opera performances: while the Great Depression years expectedly show an ebbing down of operatic activities, the wartime alliance did not translate in a spike in Russian performances. Favorable economic conjuncture of the post-war period and continuous media expansion of the Met ensured the growing quantity and increasing prominence of Russian works within the New York and American society, available to audiences larger than New York's educated public thanks to Met's Anglicization policy, performances at various venues at home and abroad, and radio, television, and internet broadcasts. The market made Tchaikovsky's rule supreme, otherwise leading to partial diversification of Russian repertoire, favored by growing internationalization and public stature of the Met. Overall, the transferred imageries included exoticism, high quality expectations (concomitant with growing musical prestige) and often contradictory perceptions of Russia that went beyond the immediate political agenda and fitted the globalizing patterns of "national" opera repertoire and discourse. ; Предметом исследования является динамика исполнений произведений русской музыке на сцене Метрополитан-оперы в Нью-Йорке и развитие публичного дискурса рассмотренного через призму социо-экономической истории и динамики российско- и советско-американских отношений в ХХ в. На протяжении временного периода существования Метрополитан-оперы (1883-2016 г.) анализируется история премьер, формата, частоты и распределения представлений русской оперы и балета, а также отзывов ведущих критиков, которые позволяют вычленить основные элементы восприятия русской музыки и конструкции образа России среди образованной публики Нью-Йорка, а также их трансмиссию в более широкие слои общества (публикации в газетах, теле-, радио- и интернет-трансляции в новейшее время). С помощью оцифрованного архива Метрополитан-оперы проводится количественный анализ наиболее значительных композиторов и опер "русского" репертуара и их контекстуализация как на фоне общей репертуарной политики, так и социально-политических и экономических условий основных периодов американской истории ХХ в. В частности выделены довоенный период, в особенности десятилетие между началом Великой депрессии и Второй мировой войны, годы Великой отечественной войны и советско-американского союза, Холодной войны и новейший период после 1991 г. Внимание уделяется как общей статистике, так и отдельным операм в их стилистическом ключе и общественно-политическом контексте. Также рассмотрена выборка критических отзывов ведущих журналистов США и, реже, Великобритании, опубликованных на сайте, которая подвергнута дискурсивному анализу. Новизна исследования заключается в комплексном репертуарном и дискурсивном анализе с социально-политической точки зрения. Основными выводами является ясное разделение на лидирующих композиторов - Чайковского и Мусоргского в классической музыке XIX века и Стравинского в современной академической музыке. Наряду с доминированием ограниченного числа классиков, в чём Метрополитан-опера следовала тенденциям консервативного редукционизма, характерного и для других оперных театров и усиленного рыночными тенденциями, обращает на себя внимание ясное дистанцирование от современной советской школы до окончания Холодной войны. Кратковременное сближение с Советским Союзом в годы Второй мировой войны, напротив, не привело к увеличению доли русского репертуара, в то время как экономическая конъюнктура оказывала прямое воздействие на частоту, разнообразие и общественный резонанс произведений русской музыки. В рецепции русских опер и дискурсивных практиках, конструируемых вокруг русского репертуара, прослеживаются элементы экзотицизма, культурной дистанции, однако в то же время и высокого престижа русской музыки и связанных с ним ожиданий. Антикоммунизм не привёл к негативному образу русской культуры, однако оказывал влияние на восприятие современной музыки и усиливал культурно-политическое дистанцирование по отношению к России. Системный анализ истории русской оперы в "Мет" показывает нелинеарный характер взаимодействия с экономическими, макрополитическими и социальными факторами и проливает свет на характер и динамику общественной дискуссии, в которой отношение к России и её образ преломлялись в многомерном характере восприятия русской музыки. Обогащая существующее понимание культурных трансферов из России в Соединённые Штаты, данное исследование осуществляет междисциплинарную интеграцию проблем музыковедческого характера в социальную и политическую историю, что представляет интерес для историков Соединённых Штатов, международных отношений в широком понимании, наций и национализма, а также культурных и дискурсивных процессов.