Gambling is an important part of the economic activity in every country. In Greece, the gambling industry is estimated to 3.5% of the GDP. The 30% of this amount is illegal gambling. During this discussion, Greece is trying to regulate the gambling industry and especially the internet gambling through proper legislation in order to raise revenue protecting though the society from the possible implications. This article illustrates the current situation of gambling industry in Greece and compares it with other countries. Furthermore, it relates the success of the internet gaming to the internet percentage penetration, presents the e-commerce dimension and provides potential social impacts.
Purpose of the article is theoretical analysis and generalization of the peculiarities of the culture of the management of Ancient Greece, which will contribute to the enrichment of cultural science with new knowledge about the formation and development of a culture of management at the stage of the birth of European civilization. Methodology. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, sociocultural, activity, historical approaches, fundamental provisions of the theory and history of society, its culture and management. General scientific and interdisciplinary research methods are used: analysis and synthesis, induction and deduction, comparison, generalization, formalization. Scientific novelty of the obtained results is the discovery and systematic generalization of the features of the management culture in Ancient Greece. Conclusions. Entirely new and most significant achievement of ancient Greek management culture is the invention of a democratic system of governance, in which: first, the single state authorities are replaced by collective; secondly, members of joint management bodies are relatively equal in law; and thirdly, decisions are made by the will of the majority; fourthly, public authorities are elected; fifth, the independence of power control; sixth, desacralization of power; Seventh, the division of power into executive, legislative, judicial and authority. The first form of democratic governance was the aristocratic democracy, which included the power of the tribal nobility, which, on a democratic basis, formed the highest collective bodies of state power and governance. With the aggravation of the struggle between the aristocracy and the free population and the implementation of a series of reforms, the following forms of democratic organization and governance emerged: politics – the power and management of wealthy citizens, and popular democracy – the power of all free citizens. It was proved that the most balanced was political, and the expansion of freedom led to the redistribution of property, conflicts, wars, and the weakening of the state. Ancient contribution to the development of the theory, methodology and culture of management was made by ancient Greek philosophers Socrates, Xenophon, Plato, and Aristotle, forming some prerequisites for modern scientific management. ; Цель работы – теоретический анализ и обобщение особенностей культуры управления Древней Греции, способствующие обогащению культурологической науки новыми знаниями о становлении и развитии культуры менеджмента на этапе зарождения европейской цивилизации. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, социо-культурный, деятельностный, исторический подходы, фундаментальные положения теории, истории общества, его культуры и управления. Использованы общенаучные и междисциплинарные методы исследования: анализ и синтез, индукция и дедукция, сравнение, обобщение, формализация. Научная новизна исследования заключается в выявлении и системном обобщении особенностей культуры менеджмента в Древней Греции. Выводы. Абсолютно новым и наиболее значимым достижением древнегреческой культуры менеджмента является изобретение демократической системы управления, при которой: во-первых, единоличные органы управления государством замещаются коллективными; во-вторых, у членов коллективных органов управления относительно равные права; в-третьих, решения принимаются по воле большинства; в-четвертых, органы государственной власти избираются; в-пятых, независимость контроля власти; в-шестых, десакрализация власти; в-седьмых, разделение властей на исполнительную, законодательную, судебную и контрольную. Первичной формой демократического управления была аристократическая демократия, которая предусматривала власть родоплеменной знати, на демократических началах формировала высшие коллективные органы государственной власти и управления. С обострением борьбы между аристократией и свободным населением и проведением ряда реформ возникали такие формы демократического устройства и управления, как полития – власть и управление среднезажиточных граждан, и народная демократия – власть всех свободных граждан. Доказано, что наиболее сбалансированной была полития, а расширение демократии приводило к перераспределению собственности, конфликтам, войнам и ослаблению государства. Существенный вклад в развитие теории, методологии и культуры управления осуществили древнегреческие философы Сократ, Ксенофонт, Платон и Аристотель, сформировав некоторые предпосылки современного научного менеджмента. ; Мета роботи – теоретичний аналіз й узагальнення особливостей культури управління Стародавньої Греції, що сприятиме збагаченню культурологічної науки новими знаннями про становлення й розвиток культури менеджменту на етапі зародження європейської цивілізації. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, соціокультурний, діяльнісний, історичний підходи, фундаментальні положення теорії й історії суспільства, його культури та управління. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція й дедукція, порівняння, узагальнення, формалізація. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та системному узагальненні особливостей культури менеджменту в Стародавній Греції. Висновки. Абсолютно новим і найвагомішим здобутком давньогрецької культури менеджменту є винайдення демократичної системи управління, за якої, по-перше, одноосібні органи управління державою заміщаються колективними; по-друге, у членів колективних органів управління відносно рівні права; по-третє, рішення ухвалюються за волею більшості; по-четверте, органи державної влади обираються; по-п'яте, незалежність контролю влади; по-шосте, десакралізація влади; по-сьоме, поділ влади на виконавчу, законодавчу, судову та контрольну. Первинною формою демократичного управління була аристократична демократія, що передбачала владу родоплемінної знаті, яка на демократичних засадах формувала вищі колективні органи державної влади й управління. Із загостренням боротьби між аристократією й вільним населенням та з проведенням низки реформ виникали такі форми демократичного устрою й управління, як політія – влада та управління середньозаможних громадян, і народна демократія – влада всіх вільних громадян. Доведено, що найбільш збалансованою була політія, а розширення демократії призводило до перерозподілу власності, конфліктів, воєн й ослаблення держави. Істотний внесок у розвиток теорії, методології та культури управління здійснили давньогрецькі філософи Сократ, Ксенофонт, Платон і Арістотель, сформувавши деякі передумови сучасного наукового менеджменту.
Мета роботи – теоретичний аналіз й узагальнення особливостей культури управління Стародавньої Греції, що сприятиме збагаченню культурологічної науки новими знаннями про становлення й розвиток культури менеджменту на етапі зародження європейської цивілізації. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, соціокультурний, діяльнісний, історичний підходи, фундаментальні положення теорії й історії суспільства, його культури та управління. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція й дедукція, порівняння, узагальнення, формалізація. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та системному узагальненні особливостей культури менеджменту в Стародавній Греції. Висновки. Абсолютно новим і найвагомішим здобутком давньогрецької культури менеджменту є винайдення демократичної системи управління, за якої, по-перше, одноосібні органи управління державою заміщаються колективними; по-друге, у членів колективних органів управління відносно рівні права; по-третє, рішення ухвалюються за волею більшості; по-четверте, органи державної влади обираються; по-п'яте, незалежність контролю влади; по-шосте, десакралізація влади; по-сьоме, поділ влади на виконавчу, законодавчу, судову та контрольну. Первинною формою демократичного управління була аристократична демократія, що передбачала владу родоплемінної знаті, яка на демократичних засадах формувала вищі колективні органи державної влади й управління. Із загостренням боротьби між аристократією й вільним населенням та з проведенням низки реформ виникали такі форми демократичного устрою й управління, як політія – влада та управління середньозаможних громадян, і народна демократія – влада всіх вільних громадян. Доведено, що найбільш збалансованою була політія, а розширення демократії призводило до перерозподілу власності, конфліктів, воєн й ослаблення держави. Істотний внесок у розвиток теорії, методології та культури управління здійснили давньогрецькі філософи Сократ, Ксенофонт, Платон і Арістотель, сформувавши деякі передумови сучасного наукового менеджменту. ; Цель работы – теоретический анализ и обобщение особенностей культуры управления Древней Греции, способствующие обогащению культурологической науки новыми знаниями о становлении и развитии культуры менеджмента на этапе зарождения европейской цивилизации. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, социо-культурный, деятельностный, исторический подходы, фундаментальные положения теории, истории общества, его культуры и управления. Использованы общенаучные и междисциплинарные методы исследования: анализ и синтез, индукция и дедукция, сравнение, обобщение, формализация. Научная новизна исследования заключается в выявлении и системном обобщении особенностей культуры менеджмента в Древней Греции. Выводы. Абсолютно новым и наиболее значимым достижением древнегреческой культуры менеджмента является изобретение демократической системы управления, при которой: во-первых, единоличные органы управления государством замещаются коллективными; во-вторых, у членов коллективных органов управления относительно равные права; в-третьих, решения принимаются по воле большинства; в-четвертых, органы государственной власти избираются; в-пятых, независимость контроля власти; в-шестых, десакрализация власти; в-седьмых, разделение властей на исполнительную, законодательную, судебную и контрольную. Первичной формой демократического управления была аристократическая демократия, которая предусматривала власть родоплеменной знати, на демократических началах формировала высшие коллективные органы государственной власти и управления. С обострением борьбы между аристократией и свободным населением и проведением ряда реформ возникали такие формы демократического устройства и управления, как полития – власть и управление среднезажиточных граждан, и народная демократия – власть всех свободных граждан. Доказано, что наиболее сбалансированной была полития, а расширение демократии приводило к перераспределению собственности, конфликтам, войнам и ослаблению государства. Существенный вклад в развитие теории, методологии и культуры управления осуществили древнегреческие философы Сократ, Ксенофонт, Платон и Аристотель, сформировав некоторые предпосылки современного научного менеджмента. ; Purpose of the article is theoretical analysis and generalization of the peculiarities of the culture of the management of Ancient Greece, which will contribute to the enrichment of cultural science with new knowledge about the formation and development of a culture of management at the stage of the birth of European civilization. Methodology. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, sociocultural, activity, historical approaches, fundamental provisions of the theory and history of society, its culture and management. General scientific and interdisciplinary research methods are used: analysis and synthesis, induction and deduction, comparison, generalization, formalization. Scientific novelty of the obtained results is the discovery and systematic generalization of the features of the management culture in Ancient Greece. Conclusions. Entirely new and most significant achievement of ancient Greek management culture is the invention of a democratic system of governance, in which: first, the single state authorities are replaced by collective; secondly, members of joint management bodies are relatively equal in law; and thirdly, decisions are made by the will of the majority; fourthly, public authorities are elected; fifth, the independence of power control; sixth, desacralization of power; Seventh, the division of power into executive, legislative, judicial and authority. The first form of democratic governance was the aristocratic democracy, which included the power of the tribal nobility, which, on a democratic basis, formed the highest collective bodies of state power and governance. With the aggravation of the struggle between the aristocracy and the free population and the implementation of a series of reforms, the following forms of democratic organization and governance emerged: politics – the power and management of wealthy citizens, and popular democracy – the power of all free citizens. It was proved that the most balanced was political, and the expansion of freedom led to the redistribution of property, conflicts, wars, and the weakening of the state. Ancient contribution to the development of the theory, methodology and culture of management was made by ancient Greek philosophers Socrates, Xenophon, Plato, and Aristotle, forming some prerequisites for modern scientific management.
Розглядаються головні соціальні проблеми Греції: зайнятості та безробіття, бідності, загострені економічною кризою 2008–2009 рр. Наголошується на інтенсивності прояву проблем на рівні всього Європейського Союзу. З'ясовано зв'язок між характеристиками ринку праці та рівня освіти населення Греції. Продемонстровано наростання нерівномірності розподілу доходів населення внаслідок економічної кризи. Main social problems in Greece: employment and unemployment, poverty, deepened d by the economic crisis of 2008–2009 are considered. The intensity of problems compare to the European Union level are emphasized. The relationship between the characteristics of the labor market and the education level of the population of Greece are regarded. Growing of unequal distribution of incomes due to the economic crisis are shown.
The article analyzes the emergence and development of human rights in ancient Greece as a socio-historical phenomenon. The author finds that the term «human rights» originated relatively recently and finally became established after the adoption of the Universal Declaration of Human Rights by the UN General Assembly on December 10, 1948, but the ideas of equality and justice were traced in such ancient collections as Hammurabi's Laws, Moses' Laws, Old Testament, Laws of Manu, etc.It is established that the protection of individual rights in ancient times became widespread in ancient Greece, where human rights became a natural consequence of the polis form of democracy and were associated mainly with the concept of citizenship, which provided the equality of all members of the policy in the exercise of rights and freedoms, especially political. Consequently, the existence of human rights, recognized by most ancient Greek thinkers, in particular the principles of equality, justice, freedom and protection of individual rights are traced in the works of Homer, Hesiod, Pythagoreans, Democritus, Sophists (especially Protagoras, Antiphon, Lycophron, Alcidamas of Elaea), Socrates, Plato, Aristotle and Epicurus.Certain human rights provisions were included in the Draconian laws, which restricted the over-interpretation of the law by the archons, as well as Solon's reforms, regarding to, inter alia, the cancellation of the debts of the poor and the granting them of certain rights, including political ones.For ancient Greece, the notion of natural law, founded by Hesiod as a law by nature (feses), is fundamental. The Pythagoreans formulated the concepts of «appropriate measure» and «proportionality» as justice in human relations, which played an important role in shaping the ideas of legal equality of people.Democritus first raised the problem of individual human freedom, arguing that wise and good people, because they are able to comprehend the laws of nature and the highest justice, must live freely.The Sophists ...
The paper analizes the phenomenon of "Austro-Greek Empire" — a collective art-research project that includes ethno-cultural, social-political, and artistic frames. The fictional dimension of this "work-in-progress" project becomes its substantial part due to the topical issue of the post-truth phenomenon and conspiracy theories that are prevailing the media space. The importance of fictionalization methods in post-conceptual art is analyzed and demonstrated, given the possibility of constructing a metaposition in a situation of historical and political uncertainty. The "Austro-Greek Empire" is an emblematic project for the contemporary Ukrainian art process, as it aggregates a series of key issues, one of which is still the problem of identity. The article uses various methodological approaches, in particular, the optics of "parafiction" by C. Lambert-Beatty, psychoanalysis of J. Lacan, post-structuralist analysis of the mythology by R. Barthes and fictionalization of P. Osborne. ; Стаття аналізує феномен «Австро-Грецької Імперії», яка є прикладом етнокультурного, соціополітичного, мистецького колективного проєкту-дослідження. Важливою у цьому проєкті, який розвивається в режимі work-in-progress, є його фікціональна складова, яка стає дедалі актуальнішою в контексті феномену постістини та конспірологічних теорій, що вірулентно захоплюють медійний простір. Окремо проаналізовано і продемонстровано важливість методів фікціоналізації в постконцептуальному мистецтві, з огляду на можливість конструювання метапозиції в ситуації історико-політичної невизначеності. Саме проєкт Австро-Греції є емблематичним прикладом цього в сучасному українському художньому процесі, адже він агрегує серію ключових проблематик, однією з яких і досі є проблема ідентичності. У статті задіяно різні методологічні підходи та категорії, зокрема, оптику «парафікції» К. Ламберт-Бітті, психоаналіз Ж. Лакана, постструктуралістський аналіз міфології Р. Барта та фікціоналізацію П. Осборна.
The paper analizes the phenomenon of "Austro-Greek Empire" — a collective art-research project that includes ethno-cultural, social-political, and artistic frames. The fictional dimension of this "work-in-progress" project becomes its substantial part due to the topical issue of the post-truth phenomenon and conspiracy theories that are prevailing the media space. The importance of fictionalization methods in post-conceptual art is analyzed and demonstrated, given the possibility of constructing a metaposition in a situation of historical and political uncertainty. The "Austro-Greek Empire" is an emblematic project for the contemporary Ukrainian art process, as it aggregates a series of key issues, one of which is still the problem of identity. The article uses various methodological approaches, in particular, the optics of "parafiction" by C. Lambert-Beatty, psychoanalysis of J. Lacan, post-structuralist analysis of the mythology by R. Barthes and fictionalization of P. Osborne. ; Стаття аналізує феномен «Австро-Грецької Імперії», яка є прикладом етнокультурного, соціополітичного, мистецького колективного проєкту-дослідження. Важливою у цьому проєкті, який розвивається в режимі work-in-progress, є його фікціональна складова, яка стає дедалі актуальнішою в контексті феномену постістини та конспірологічних теорій, що вірулентно захоплюють медійний простір. Окремо проаналізовано і продемонстровано важливість методів фікціоналізації в постконцептуальному мистецтві, з огляду на можливість конструювання метапозиції в ситуації історико-політичної невизначеності. Саме проєкт Австро-Греції є емблематичним прикладом цього в сучасному українському художньому процесі, адже він агрегує серію ключових проблематик, однією з яких і досі є проблема ідентичності. У статті задіяно різні методологічні підходи та категорії, зокрема, оптику «парафікції» К. Ламберт-Бітті, психоаналіз Ж. Лакана, постструктуралістський аналіз міфології Р. Барта та фікціоналізацію П. Осборна.
The article analyzes the reasons and consequences of the spread of the ideology of left populism in Greece. It has been established that the success of the SYRIZA Coalition of Left Radical Forces, which was in power in Greece during 2015-2019, was facilitated by a number of factors. The most important among them: the popularity of leftist ideas in the social and political space of Greece; the traditions of populism inherent in most of the country's political forces; unbalanced fiscal policy, structural macroeconomic imbalances, low statistical reliability and significant government debt; the world economic crisis of 2008-2009; deterioration of social standards and demographic indicators, the spread of unemployment; negative impact of the migration crisis; the tough position of Greece's creditors, on whom public opinion blamed the country's socio-economic problems. It is noted that the phenomenon of left populism in Greece was the fact that immediately after the victory in the elections, SYRIZA, sandwiched between the demands of creditors and the real state of the economy, abandoned radical left populist ideas and was forced to pursue a neoliberal economic policy. Already in 2016, the country returned to slow economic growth, and in 2018 the financial assistance program was completed. However, due to the failure to fulfill its own campaign promises, SYRIZA lost power in the 2019 elections and took a centrist place in the Greek political system. A significant merit of the SYRIZA Coalition of Radical Left Forces was the successful resolution of an almost thirty-year dispute with North Macedonia over the name of the latter. The opinion is substantiated that for Ukraine the main conclusion from the analysis of the Greek events of the early XXIst century is the realization of the fact that the complex problems of a political and socio-economic nature that face our country do not have a simple and quick solution. To achieve success, Ukraine must consistently defend its own national interests, strengthen sovereignty and independence, and pursue a balanced budgetary and financial and economic policy. ; У статті проаналізовано причини і наслідки поширення ідеології лівого популізму у Греції. Встановлено, що успіху Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА, яка перебувала при владі у Греції протягом 2015-2019рр., сприяла низка чинників. Найважливіші серед них: популярність лівих ідей у суспільно-політичному просторі Греції; традиції популізму, які притаманні більшості політичних сил країни; незбалансована бюджетно-фінансова політика, структурні макроекономічні дисбаланси, низька достовірність статистичних даних та значний державний борг; світова фінансово-економічна криза 2008-2009рр.; погіршення соціальних стандартів та демографічних показників, поширення безробіття; негативний вплив міграційної кризи; жорстка позиція кредиторів Греції, на яких суспільна думка перекладала відповідальність за соціально-економічні проблеми країни. Зазначається, що феноменом лівого популізму у Греції став той факт, що відразу після перемоги на виборах Коаліція радикальних лівих СІРІЗА, затиснута між вимогами кредиторів і реальним станом економіки, відмовилась від ліворадикальних популістських ідей і була вимушена проводити неоліберальну економічну політику. Вже у 2016р. країна повернулася до повільного економічного зростання, а у 2018р. була завершена програма фінансової допомоги. Проте через невиконання власних передвиборних обіцянок СІРІЗА втратила владу на виборах 2019р. і зайняла центристське місце у політичній системі Греції. Вагомою заслугою Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА стало успішне вирішення майже тридцятирічної суперечки із Північною Македонією щодо назви останньої. Обґрунтовується думка, що для України головний висновок із аналізу грецьких подій початку ХХІст. полягає в усвідомленні того факту, що складні проблеми політичного та соціально-економічного характеру, які постали перед нашої країною, не мають простого і швидкого вирішення. Щоб досягти успіху, Україна повинна послідовно захищати власні національні інтереси, зміцнювати суверенітет і незалежність, проводити збалансовану бюджетну та фінансово-економічну політику.
Розглянуто систему освіти Стародавньої Греції, що передбачала початкову, середню та вищу освіту, остання була представлена такими освітніми інститутами, як ефебії, софістичні, риторичні та філософські школи. З'ясовано, що викладацька майстерність була низькою для елементарної освіти, але на рівні вищої – активно розвивалася як викладацька практика, так і педагогічна теорія. Визначено, що зовнішніми чинниками розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції є техніко-економічний прогрес та політична експансія, демократична форма правління, уклад життя, який вимагав різносторонньої освіченості. Внутрішніми (норми та цінності): гомеровський епос як етичний ідеал, що "виховав Грецію", культура закритого чоловічого клубу, поширеність особистісних свобод, агоністичний дух суспільства, культ успіху та слави, розвиток раціонального мислення та науки, розповсюдженість переконання про цінність освіти, ідеал різносторонньо освіченої особистості. ; The education system of ancient Greece provided for primary, secondary and higher education, the latter was represented by such educational institutions as ephebic, sophistic, rhetorical and philosophical schools. Teaching skills were low for elementary edu-cation, but at the level of higher education, both teaching practice and pedagogical theory. The outer components of education and teaching skills development in Ancient Greece were technic-and-economic progress and political expansion, democratic form of government, and a way of life that demanded all-sided education. The inner factors (norms and values) were Homerus' epos as ethical ideal that "educated Greece", the culture of men's closed society, widely spread personal freedoms, agonistic spirit of society, success and glory cult, develop-ment of rational thinking and science, the widely spread belief in value of education, the ideal of a well-educated person.
In the article the legislative base of regulation of the controlled from distance studies is certain in Ukraine, his advantages and basic elements, circle of authors, algorithm and basic aspects of introduction of course «History of Ancient to Greece and Rome» in an educational process with the use as separate services that give the complex providing of educational process, and auxiliary for the sake of bringing in of maximal amount of standard online and of лайн services for more effective organization of educational process, in particular, and platform Mооdle. The set fоrth principles of introduction of course are on this platform, his elements and rich in content filling, certain advantages and lacks of his use both during lessons and introduction of him as element of independent work, and also the described algorithm of realization of examination in distance. ; У статті визначено законодавчу базу регламентації дистанційного навчання в Україні, його переваги та основні елементи, коло авторів, алгоритм та основні аспекти впровадження курсу «Історія Стародавніх Греції та Риму» в навчальний процес із використанням як окремих сервісів, які надають комплексне забезпечення навчального процесу, та і допоміжних задля залучення максимальної кількості стандартних онлайн та офлайн сервісів для більш ефективної організації навчального процесу, зокрема, і платформи Mооdle. Сформульовані принципи впровадження курсу на цій платформі, його елементи та змістове наповнення, визначені переваги та недоліки його використання як під час навчальних занять, так і під час впровадження його як елементу самостійної роботи, а також описаний алгоритм проведення іспиту в дистанційному форматі
The place of tolerance, as a special form of manifestation in the form of ethics and morality in ancient days. Emphasis is placed on the features of philosophical ideas of ancient Greek and Roman thinkers. Considered aspect ratio of ethics and morality, as an expression of tolerance, and their influence on the formation and development of civil society. The role of social and cultural influence on the formation of distinct political thought in ancient days.Key words: tolerance, Epicureanism, Stoicism, Scepticism, ethics, Neopythagoreanism. ; Проаналізовано місце толерантності як особливої форми її вияву у вигляді етики і моралі в Античну добу. Акцент зроблений на особливостях філософських поглядів давньогрецьких та давньоримських мислителів. Розглянуто співвідношення етики та моралі як вияву толерантності та їхнього впливу на формування та розвиток громадянського суспільства. З'ясовано роль соціокультурного впливу на формування особливостей політичної думки в Античну добу.Ключові слова: толерантність, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, етика, неопіфагореїзм.
A thorough theoretical and legal study of the key features of general philosophical and special legal understanding and interpretation of security issues of man, society and state in the pre-classical political and legal thought of ancient Greece is given. An analysis of the views of ancient Greek authors (poets, philosophers, historians, lawyers) who are representatives of socio-philosophical and political legal thought of the period against the background of widespread collective ideas about security as a state of social relations, the condition of human (social) life and / or unique social value, objects (spheres) of this security, as well as subjects and regulatory mechanisms to ensure the appropriate state of society and the state is presented.It is proved that the ancient political and legal doctrines, which comprehend public safety, have the following main features: its nationalization (elevation of the state and its institutions in guaranteeing this security), personalization (close dependence of personal security on public, sometimes even raising personal security over public), universalization (security as a phenomenon of the space world order, general Hellenic security), rationalization (discursive understanding of public security issues), legalization (transfer of public security issues to the plane of its legal support, which becomes imperative, mandatory compliance with polis laws, a system of severe penalties for offenses in the field of public safety, law and order in society and the state), indefiniteness of the actual state and public security (which was due to the polis nature of the state system), axiologization (security as a high human and social value, as a good, as an integral element of the polis worldview and ensuring the proper organization of polis life), polymorphism (breadth of spectrum of public security and specification of its "images" in philosophy, poetry, historiography, rhetoric, etc.).It is concluded that for the vast majority of ancient Greek thinkers, security issues were ...
The education system of ancient Greece provided for primary, secondary and higher education, the latter was represented by such educational institutions as ephebic, sophistic, rhetorical and philosophical schools. Teaching skills were low for elementary education, but at the level of higher education, both teaching practice and pedagogical theory. The outer components of education and teaching skills development in Ancient Greece were technic-and-economic progress and political expansion, democratic form of government, and a way of life that demanded all-sided education. The inner factors (norms and values) were Homerus' epos as ethical ideal that "educated Greece", the culture of men's closed society, widely spread personal freedoms, agonistic spirit of society, success and glory cult, development of rational thinking and science, the widely spread belief in value of education, the ideal of a well-educated person. ; Система образования Древней Греции предусматривала начальное, среднее и высшее образование, последняя была представлена такими образовательными институтами, как эфебии, софистические, риторические и философские школы. Преподавательское мастерство было низким для элементарного образования, но на уровне высшего – активно развивается как преподавательская практика, так и педагогическая теория. Внешними факторами развития образования и преподавательского мастерства в Древней Греции являются технико-экономический прогресс и политическая экспансия, демократическая форма правления, уклад жизни, который требовал разносторонней образованности. Внутренними (нормы и ценности) – гомеровской эпос как этический идеал, который «воспитал Грецию», культура закрытого мужского клуба, распространенность личностных свобод, агонистический дух общества, культ успеха и славы, развитие рационального мышления и науки, распространенность убеждения о ценности образования, идеал разносторонне образованной личности. ; Розглянуто систему освіти Стародавньої Греції, що передбачала початкову, середню та вищу освіту, остання була представлена такими освітніми інститутами, як ефебії, софістичні, риторичні та філософські школи. З'ясовано, що викладацька майстерність була низькою для елементарної освіти, але на рівні вищої – активно розвивалася як викладацька практика, так і педагогічна теорія. Визначено, що зовнішніми чинниками розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції є техніко-економічний прогрес та політична експансія, демократична форма правління, уклад життя, який вимагав різносторонньої освіченості. Внутрішніми (норми та цінності): гомеровський епос як етичний ідеал, що «виховав Грецію», культура закритого чоловічого клубу, поширеність особистісних свобод, агоністичний дух суспільства, культ успіху та слави, розвиток раціонального мислення та науки, розповсюдженість переконання про цінність освіти, ідеал різносторонньо освіченої особистості.
The education system of ancient Greece provided for primary, secondary and higher education, the latter was represented by such educational institutions as ephebic, sophistic, rhetorical and philosophical schools. Teaching skills were low for elementary education, but at the level of higher education, both teaching practice and pedagogical theory. The outer components of education and teaching skills development in Ancient Greece were technic-and-economic progress and political expansion, democratic form of government, and a way of life that demanded all-sided education. The inner factors (norms and values) were Homerus' epos as ethical ideal that "educated Greece", the culture of men's closed society, widely spread personal freedoms, agonistic spirit of society, success and glory cult, development of rational thinking and science, the widely spread belief in value of education, the ideal of a well-educated person. ; Система образования Древней Греции предусматривала начальное, среднее и высшее образование, последняя была представлена такими образовательными институтами, как эфебии, софистические, риторические и философские школы. Преподавательское мастерство было низким для элементарного образования, но на уровне высшего – активно развивается как преподавательская практика, так и педагогическая теория. Внешними факторами развития образования и преподавательского мастерства в Древней Греции являются технико-экономический прогресс и политическая экспансия, демократическая форма правления, уклад жизни, который требовал разносторонней образованности. Внутренними (нормы и ценности) – гомеровской эпос как этический идеал, который «воспитал Грецию», культура закрытого мужского клуба, распространенность личностных свобод, агонистический дух общества, культ успеха и славы, развитие рационального мышления и науки, распространенность убеждения о ценности образования, идеал разносторонне образованной личности. ; Розглянуто систему освіти Стародавньої Греції, що передбачала початкову, середню та вищу освіту, остання була представлена такими освітніми інститутами, як ефебії, софістичні, риторичні та філософські школи. З'ясовано, що викладацька майстерність була низькою для елементарної освіти, але на рівні вищої – активно розвивалася як викладацька практика, так і педагогічна теорія. Визначено, що зовнішніми чинниками розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції є техніко-економічний прогрес та політична експансія, демократична форма правління, уклад життя, який вимагав різносторонньої освіченості. Внутрішніми (норми та цінності): гомеровський епос як етичний ідеал, що «виховав Грецію», культура закритого чоловічого клубу, поширеність особистісних свобод, агоністичний дух суспільства, культ успіху та слави, розвиток раціонального мислення та науки, розповсюдженість переконання про цінність освіти, ідеал різносторонньо освіченої особистості.
Odesa Oblast is a region that absorbed European spirit and created multi-ethnic andmulticultural world. European traditions have deep historical roots and can influence theactivity and consciousness of modern generations. The analysis shows that Odessa Oblast takesan active role in European integration processes through interregional and municipalcooperation with regions, twin cities partnership and participation in internationalorganizations and projects. Decentralization of international cultural cooperation, significantnumber of public organizations and volunteer movement made it possible to reach a qualitativelynew level. International activities and twin-ties of the Odessa Oblast and the Hellenic Republicare progressing intensively and have all the possibilities for further expansion. Twinningrelations were established between the city of Odessa and the city of Piraeus and Kilia with thecity of Farsala, the Odesa Regional Council signed the Memorandums of Understanding oncooperation with the governorates of the regions of Serres, Thessaloniki and Drama. Animportant role in the establishment of cultural contacts is played by the Branch of the HellenicFoundation for Culture, the Charitable Foundation «Buromuras Foundation», the OdessaRegional Community of the Greeks named after G. G. Marazli. Combining of the efforts of allparticipants in international cooperation allows to solve main goals of cultural diplomacy:raising awareness of Ukraine; formation of a positive image of our country and its values,providing understanding of our ideas, aspirations and opinions; attraction of foreigninvestments and political partners to solve urgent problems. At the same time, we are faced withthe problems of the initial period and the novelty of this field of activities, namely, there is nostrategy in the practical plane both by the state and local self-government bodies. The lack ofcapacity of local self-government bodies, especially in terms of financial ability, to implementlarge projects in the field of interregional, municipal cooperation, low level of development ofsocial and tourist infrastructure, etc. become inhibitory factors. Thus the practice ofinterregional and municipal partnership requires further research. ; У статті розглядається процес становлення, розвитку та сучасний станпобратимських зв'язків регіонів, міст Одеської області з містами-побратимами ГрецькоїРеспубліки. Аналізуються основні напрямки міжрегіональної міжнародної діяльності йудосконалення муніципального партнерства як складової культурної дипломатії. Авторрозкриває особливості взаємодії в контексті історичних змін, наводить таохарактеризовує форми прояву міжнародного співробітництва між містами.Стрижневою ідеєю даної статті є положення про те, що формування та реалізаціюефективної політики співробітництва України з країнами ЄС не можна покладатитільки на вищі органи державної влади і управління, яким надано право визначати основнінапрямки зовнішньої політики України. Необхідно більш активно залучати до цієїроботи, особливо в умовах агресивної російської пропаганди, місцеві органи виконавчоївлади та органи місцевого самоврядування. В умовах реалізації європейського векторарозвитку України особливо важливою є побратимська співпраця українських міст, котрірозміщені на прикордонних територіях із країнами-членами Європейського Союзу йвиступають у ролі своєрідних "мостів" між сусідніми країнами. Визначається рольгромадської ініциативи в культурній дипломатії та громадського моніторингудіяльності органів влади. Метою цього дослідження є з'ясування суті поняттякультурної або м'якої дипломатії та міжрегіонального, муніципального партнерства, наприкладі співпраці районів і міст Одеської області з грецькими побратимами.