FROM VOLYN TO BABYN YAR: UKRAINIAN COMPONENT IN THE MUSEUM OF THE SECOND WORLD WAR IN GDANSK AS A POLISH SITE OF MEMORY ; OD WOŁYNIA DO BABIEGO JARU: UKRAIŃSKI SKŁADNIK MUZEUM II WOJNY ŚWIATOWEJ W GDAŃSKU JAKO POLSKIEGO MIEJSCA PAMIĘCI ; ВІД ВОЛИНІ ДО БАБИНОГО ЯРУ: УКРАЇНСЬКА СКЛАДОВА МУЗЕЮ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ГДАНСЬКУ ЯК ПОЛЬСЬКОГО МІСЦЯ ПАМ'ЯТІ

Abstract

The Museum of the Second World War in Gdansk was opened on the 23rd of March 2017 and one of the main aims of the institution was to represent the history of the war with the focus on the Eastern and Central Europe. However, from the very beginning, when the idea of creating of such museum developed in 2008, it has become the memory battleground for Polish intellectuals as well as for Polish politicians. The overall situation led to the change of the director of the museum and several pieces in the permanent exhibition after its official opening. From this point of view Ukrainian topics in the permanent exhibition do not only represent the Polish vision of the Second World War, but they also show the issues relevant for the Polish-Ukrainian dialogue nowadays. Among the main Ukrainian topics, which are represented in the main exhibition, there are several theme groups: 1) September 17, 1939; 2) occupation and collaboration; 3) violence against the Jewish population; 4) ethnic cleansing in Volyn and Eastern Galicia; 5) forced workers in the Third Reich; 6) deportations and resettlement. The analysis of the aforementioned historical themes shows that the exhibition presents the main events which are being investigated in the current Ukrainian historiography and not all of them have a direct connection with Polish history (for instance, forced labor or mass shootings of the Jews on the pre-war Soviet territory). At the same time, the event like Volyn massacre is represented as ethnic cleansing, while pogroms against the Jews in 1941 in Lviv are put in a wider context of violence at the beginning of the war alongside with other similar pogroms in Jedwabne. ; Muzeum II Wojny Światowej w Gdańsku otwarto 23 marca 2017 r., a jedną z głównych funkcji tej instytucji było pokazanie historii Drugiej Wojny Światowej z akcentem na Wschodniej oraz Centralnej Europie. Jednak od samego początku powstania pomysłu na stworzenie takiego muzeum w 2008 r. on się stał miejscem wojny pamięci zarówno wśród polskich intelektualistów, jak i wśród polskich polityków. Ta sytuacja doprowadziła do zmiany dyrektora instytucji oraz zmiany niektórych eksponatów w muzeum już po jego oficjalnemu otwarciu. Z tego punktu widzenia reprezentacja linii ukraińskiej na wystawie głównej jest nie tylko sposobem przedstawiania polskiej percepcji historii Drugiej Wojny Światowej, lecz również pokazaniem wydarzeń, które są ważne dzisiaj dla polsko-ukraińskiego dialogu. Spośród istotnych ukraińskich tematów obecnych na wystawie głównej jest kilka grup: 1) 17 września 1939; 2) okupacja i kolaboracja; 3) przemoc przeciwko ludności żydowskiej; 4) czystka etniczna na Wołyniu i w Galicji Wschodniej; 5) robotnicy przymusowi w Trzeciej Rzeszy; 6) deportacje oraz przesiedlenie. Analiza tematów historycznych wskazuje na to, że na wystawie przedstawiono główne wydarzenia, które obecnie badają się w historiografii ukraińskiej oraz to, że nie wszystkie wątki mają szczególne nawiązywanie się do polskiej historii (na przykład, pokazywanie robotników przymusowych lub masowe egzekucje Żydów na terenach przedwojennego Związku Radzieckiego). Natomiast wydarzenia na Wołyniu opisane jako czystka etniczna, a pogromy przeciwko Żydom 1941 r. we Lwowie wpisane do szerokiego kontekstu przemocy na początku wojny razem z podobnymi pogromami w Jedwabnym, Jassach oraz Kownie. ; Музей Другої світової війни у Гданську було відкрито 23 березня 2017 р. Однією з головних цілей інституції стало представлення історії Другої світової війни з фокусом на Східній та Центральній Європі. Однак від самого початку повстання ідеї про створення такого музею у 2008 р. він став місцем війни пам'ятей про цю подію як серед польських інтелектуалів, так і серед польських політиків. Результатом протистояння стала зміна директора інституції та деяких експонатів музею вже після його офіційного відкриття. Представлення української лінії на головній експозиції є не лише способом презентації польського бачення історії Другої світової війни, але також показом подій з історії війни, які є релевантними на сьогодні для польсько-українського діалогу. Серед головних українських тем, які представлені на основній експозиції можна виокремити кілька груп: 1) 17 вересня 1939 р.; 2) окупація та колаборація; 3) насилля проти єврейського населення; 4) етнічна чистка на Волині та Східній Галичині; 5) примусові робітники у Третьому Райху; 6) депортації та переселення. Аналіз історичних тем вказує на те, що на виставці охоплені головні сюжети, які на сьогодні активно досліджуються в українській історіографії та які не обов'язково мають прямий зв'язок з польською історією (наприклад, представлення примусових робітників або масові розстріли євреїв на теренах, які до Другої світової війни входили до складу Радянського Союзу). У той час, як події на Волині представлені як етнічна чистка, а погроми проти євреїв 1941 р. у Львові вписані у широкий контекст насилля початку війни разом з іншими подібними погромами у Єдвабному, Яссах і Каунасі.