Suchergebnisse

В статье исследуются экономические связи СССР и Китая в сфере железнодорожного транспорта в период 30-40-х гг., обусловленные значительным влиянием внешних факторов. Рассматриваются международная обстановка на Дальнем Востоке в этот период, агрессия Японии в Китае и образование марионеточного государства Маньчжоу-го, вызвавшее изменения в функционировании совместного российско-китайского акционерного общества Китайско-Восточной железной дороги (КВЖД). В целях предотвращения войны в Северо-Восточном Китае СССР в 1935 г. был вынужден переуступить свои права на КВЖД Маньчжоу-го за минимальную цену по сравнению с первоначальной стоимостью дороги. После этих событий экономические связи Советского Союза и Китая на Дальнем Востоке практически прекратились. КВЖД была присоединена к государственным дорогам Маньчжоу-го, а 1 октября 1936 г. объединена с Южно-Маньчжурской железной дорогой (ЮМЖД) в одну дорогу с главным управлением в Мукдене. Учитывая важность транспортных коммуникаций в экономической жизни и военных операциях, на Крымской конференции и советско-китайских переговорах в 1945 г. обсуждались различные аспекты функционирования КВЖД и ЮМЖД, названных после их объединения Китайско-Чанчуньской железной дорогой (КЧЖД). Обговаривались вопросы собственности дорог, организации правления, характера перевозок. В статье даётся оценка советско-китайского Договора о дружбе и союзе от 14 августа 1945 г., в период Сопротивления японской агрессии сыгравшего большую роль в экономических связях СССР и Китая, в том числе и в сфере железнодорожного транспорта. Делается вывод, что Советский Союз оказал существенную помощь в восстановлении железнодорожных коммуникаций Северо-Востока, разрушенных в период отступления японских войск, в управлении КЧЖД, подготовке квалифицированных железнодорожников на специально организованных курсах в Харбине, а также на различных факультетах Харбинского политехнического института КЧЖД, в снабжении рабочих и служащих железной дороги продовольствием и промтоварами. На заводах Сибири и Дальнего Востока ремонтировались повреждённые паровозы и вагоны КЧЖД. Всё это способствовало победе китайского народа в национально-освободительной борьбе против японской агрессии, которая стала частью Второй мировой войны. Для Китая это были заимствование передовых технологий, подготовка собственных административных и технических кадров, модернизация региона. Для России сохранение материальных ценностей путём организации сферы обращения, защита интересов страны в межгосударственных отношениях. Деятельность смешанного Советско-Китайского общества КЧЖД опыт создания нового типа производственной структуры, свойственной рыночной экономике. ; The paper analyzes economic ties of USSR and China in the railway industry in 1930's 1940's conditioned by significant influence of external factors. The international situation in the Far East, Japanese aggression in China and creation of marionette state Manchukuo resulting in operation changes of Russian-Chinese joint-stock company Chinese Eastern Railway are reviewed. To prevent the war in North-East China, USSR had to assign its title for the Chinese Eastern Railway in 1935 to Manchukuo for a minimum price compared with the railway's initial cost. After the said events, economic ties of USSR and China in the Far East virtually discontinued. Chinese Eastern Railway was attached to state Manchukuo railways and united with South Manchuria Railway on October 1, 1936 into a single railway with headquarters in Mukden. Taking into consideration the importance of transportation services in the economic life and military operations in China, diverse aspects of Chinese Eastern Railway's and South Manchuria Railway's (called Chinese Changchun Railway after their unification) operation were discussed at Yalta conference and Soviet-Chinese negotiations in 1945. Such issues as ownership for the railways, management organization, and shipments nature were discussed. The paper gives an assessment of Sino-Soviet Treaty of Friendship and Alliance dated August 14, 1945, playing an important role during the Anti-Japanese Aggression War in economic ties between USSR and China including the field of railway transportation. The author draws a conclusion that Soviet Union rendered significant assistance in reconstruction of railway infrastructure of the North-East destroyed during the Japanese troops' stepback, in management of Chinese Changchun Railway, training qualified railway specialists at specially organized courses in Harbin and at diverse departments of Harbin Polytechnic Institute of Chinese Changchun Railway, in providing food and manufactured goods for the railways' workers and employees. Damaged locomotives and railway cars of Chinese Changchun Railway were repaired at plants of Siberia and Russian Far East. All the above-mentioned promoted to the victory of the Chinese people in their national liberation fight against Japanese aggression becoming a part of World War II. For China, it meant borrowing advanced technologies, training their own administrative and technical personnel, the region's modernization. For Russia, it was an experience of material value augmentation by organizing the distribution chain, protection of the country's interests in state-to-state relationships. Activity of incorporate Soviet-Chinese Association of Chinese Changchun Railway was an experience of creating a new type of production structure characteristic for market economy.

[spa] Esta tesis doctoral trata sobre la relación entre política y pasiones. En general, la tradición filosófica suele hablar de las pasiones como perturbaciones que deben ser desechadas. La filosofía de la naturaleza spinozista, que tiene como premisa intrínseca la unidad de la realidad, retoma todo el poder explicativo de los afectos y los afirma. Las pasiones son constitutivas del plano político y contienen la promesa que nos eleva paulatinamente hacia el conocimiento de las cosas: deben analizarse y comprenderse. Para conocer la filosofía spinozista nos adentramos en los escritos maduros del autor: la Ética, el TTP y el TP. La Ética, como el tratado principal de Spinoza, contiene los lineamientos principales de su pensamiento. El TTP y el TP siguen su huella, pero se adentran con mayor espesor en un tema que es esbozado solo brevemente en la Ética: la política. Si hay un elemento que puede dar unidad y correcta comprensión al contenido de estos tres libros es la idea de inmanencia. La inmanencia expresa una causa interior de producción y evita la cualquier explicación trascendente de la Naturaleza. La inmanencia borra cualquier jerarquía que divida el mundo improductivamente en dos y así reposiciona el carácter explicativo del cuerpo. La insistencia en considerar a la razón o el alma como la parte más pura del hombre, ha ocultado la pregunta relativa a la potencia del cuerpo. Estas ideas de la Ética son fundamentales para entender la política spinozista, en especial el TP, donde Spinoza saca todas las consecuencias de guiarse por una noción estrictamente inmanente. Lo fundamental de la política serán dos tendencias constituyentes que siguen sentidos opuestos: la "ampliación de poder" y la "concentración de poder". A partir de la comprensión del sentido de la filosofía spinozista, forjamos algunos criterios de análisis para probar la fecundidad de la inmanencia como herramienta de análisis político-afectiva. Nuestro primer objeto de análisis es del orden del discurso: las teorías políticas de Thomas Hobbes y John Locke. El segundo es del orden de los hechos: la República de Chile comprendida entre el periodo de 1973 hasta la actualidad. ; [eng] This PhD thesis draws on the relationship between politics and passions. In general, the philosophical tradition often presents passions as anguishes that should be rejected. Spinoza's philosophy of nature, which takes the unity of reality as its intrinsic premise, affirms and goes back on the explanatory power of emotions. Passions are constitutive of the political sphere and contain the promise that elevates us gradually to reach the knowledge of things: all things must be analyzed and understood. In order to fathom Spinoza's philosophy we delve into the mature writings of the author: Ethics, TTP and TP. Ethics, as well as the main treaty of Spinoza, contains his main trains of thought. The TTP and TP follow their track, but with a deeper view into a subject that is only briefly outlined in the Ethics: politics. The element that provides unity and allows a correct understanding of these three books content is the idea of immanence. Immanence expresses an inner cause of production and prevents any transcendent explanation of Nature. Immanence ends up with any hierarchy that divides the world unproductively into two parts and thus reinstates the explanatory nature of the body. The insistence on considering reason or soul as the purest parts of man has hidden the question about the power of the body. These ideas of ethics are fundamental to understand Spinoza's Politics, especially the TP, where Spinoza extracts all the consequences of being guided by a strictly immanent notion. The essence of politics will feature two constituent trends heading opposite directions: "expansion of power" and "concentration of power". Based on the understanding of Spinoza's philosophy meaning, we shape some criteria to test the fruitfulness of immanence as a tool for political and emotional analysis. Our first object of analysis belongs to the scope of discourse: the political theories of Thomas Hobbes and John Locke. The second one is enclosed in the field of events: the Republic of Chile between the period 1973 to the present.

Die Studie untersucht, wie in Deutschland und Frankreich die beiden Politikbereiche Entwicklungszusammenarbeit und Migrationspolitik miteinander verbunden werden. Hintergrund ist eine seit etwa fünfzehn Jahren laufende intensive internationale Debatte über Möglichkeiten einer kohärenten Verknüpfung der beiden Politikfelder. Dabei wurden Vorschläge gemacht, wie Migration so gestaltet werden kann, dass allen Beteiligten, d.h. Herkunftsländern, Aufnahmeländern und den Migranten selbst, möglichst große Vorteile daraus erwachsen (Schlagwort Triple-Win). Positive Effekte der Migration auf die Entwicklung der Herkunftsländer sollen verstärkt und negative minimiert werden. Bisher stand staatliches Handeln in diesem Zusammenhang selten im Fokus der Forschung. Dieser Mangel ist umso eklatanter, als die an der Debatte beteiligten Internationalen Organisation vielfach staatliches Handeln zu beeinflussen suchen. Musekamps Studie stellt daher die politische Verknüpfung von Migration und Entwicklung in den Mittelpunkt und zeigt anhand der zwei Länderfallstudien Deutschland und Frankreich, warum bestimmte Vorschläge zur politischen Verknüpfung von Migration und Entwicklung in staatliches Handeln umgesetzt worden sind, andere hingegen nicht. Zur Erklärung dient der politikwissenschaftliche Ansatz des Policy Transfer. Musekamp kommt in seiner Studie zu dem Ergebnis, dass es insbesondere politische Gründe sind, die eine Aufnahme von Vorschlägen in politisches Handeln bedingen. Diese sind etwa das Konfliktpotenzial der Vorschläge und ihre Kompatibilität mit dem Status quo. Sachlich-inhaltliche Gründe, auf die sich die bisherige Debatte und Forschung konzentrieren, sind weniger ausschlaggebend. Die Arbeit zeigt eindrücklich, dass ein Erreichen der erwarteten "Triple-Win-Situationen" wesentlich voraussetzungsreicher ist, als dies manche Beiträge der internationalen Debatte suggerieren. So stehen viele Vorhaben zur Zeit auf sehr niedrigem Umsetzungsniveau. Deutlich wird dies am deutschen Fall, bei dem bislang vor allem Pilotprojekte umgesetzt wurden, die sich weitgehend auf jene Bereiche beschränken, die die Entwicklungszusammenarbeit allein umsetzen kann. Auch in der französischen Fallstudie zeigt sich dies etwa daran, dass die Zahl staatlich unterstützter Kleinprojekte von Migrantenorganisationen stagniert. Zudem ist der dreiseitige Vorteil selbst dort, wo Migration und Entwicklung in politischem Handeln verknüpft werden, keineswegs sicher. So wurde in Frankreich Migrationspolitik zwar verstärkt in Kooperation mit den Herkunftsländern auf Basis umfassender Partnerschaftsverträge geregelt. Gerade hier zeigt sich aber weniger ein ausgewogener partnerschaftlicher Ansatz als vielmehr eine Instrumentalisierung der EZ und des Engagements von Migrantengruppen für Zwecke der Migrationssteuerung. Die Einzelergebnisse der Länderanalyse und deren systematischer Vergleich setzen neue Impulse für eine praktische Umsetzung von Politik im Schnittfeld von Migration und Entwicklung, die der Komplexität des Feldes angemessen ist. ; The study examines how development cooperation and migration policy are politically linked in Germany and France. Since about fifteen years, there has been an intense international debate on possibilities to link both policy fields in a consistent manner. Suggestions have been made on how migration can be organized in a way that would be advantageous to all parties involved, i.e., to countries of origin, countries of destination, and the migrants themselves (buzzword "triple-win"). Positive effects of migration on the development of countries of origin are to be maximized, while negative effects are to be minimized. Until now, specific governmental activities in this context have rarely been the focus of scientific research. This research gap is all the more striking seeing as the International Organizations involved in the debate aim at influencing governmental action. The study therefore focusses on the political links between migration and development in two case studies of Germany and France. The author provides reasons for why certain proposals to link migration and development have been implemented in governmental action, while others have not been put to action. To provide an explanation, the study applies the scientific approach of policy transfer. The main finding of Musekamp- study is that differences in the implementation of the proposals depend largely on political reasons, i.e. the potential for conflict of a proposal and its compatibility with the status quo. The content of the proposals is less important as an explanation. This is a striking finding, given that the current debate and research focus largely on the content of the proposals, not so much on the political framework conditions of their implementation. Furthermore, the study shows that it is much harder to arrive at the expected "triple-win" situations than some contributions to the international debate might suggest. Many projects are currently at a very low level of implementation. For example, in the German case, it is mostly pilot projects that have been implemented so far. These projects have largely been confined to those areas where development cooperation can act autonomously. In the French case, this finding becomes apparent for example by the fact that the number of state-supported small projects of migrant organizations (co-development projects) is stagnating. In addition, even in cases where migration and development are linked in political action, the "triple- win" is by no means certain. In the French case, we indeed find that migration policy has recently been regulated in close co-operation with the countries of origin on the basis of comprehensive partnership agreements. However, this should be interpreted as an instrumentalization of development co-operation and of the efforts of migrant groups for the purpose of migration control, rather than as a balanced partnership approach. The individual results of the case studies and their systematic comparison, while taking into acount the the complexity of the field, provides new impulses for practical policy at the interface between migration and development.

This paper considers normative dimensions of the memory of Ukrainians and the problem related to the post soviet model of memory in Ukrainian society. The author emphasizes the social and cultural determinants of the process of formation and development of soviet model of memory, its conceptualization in the Soviet and Post soviet world. The analysis is centered on the clash of European and post soviet discourses in the context of the conflict of identities. The paper raises some general problems regarding these discourses as well as the development of values within the antonymic memory frames in the context of its belonging to certain socio-cultural traditions, its compatibility with the dimensions of morality, the observance of Low, social responsibility, solidarity and openness too changes. Sintering the different approaches to the values, experience of formation and evolution social institutions, it also explores the role of Central European changes in the process of memory reconstruction in Ukraine. The paper considers cultural and law foundations of social reconstruction and problems related to historical foundation of different grope and communities. The article emphasizes that the lack of legal consciousness, disrespect for the law, the spread of rooted traditions of revolutionary purposefulness and the post soviet stile telephone justice are the serious obstacle for changes of post soviet frame and changes within European Union. In this context the aim of social groups is oriented to their historical memory transformation as well as the development of common European experience, symbolic and values heritage. At the same time the role of civil society as European foundation for historical changes is analyzed. ; В статье рассматриваются нормативные измерения национальной памяти, а также проблемы связанные с постсоветской моделью памяти и ее концептуализацией в украинском обществе. Автор фокусирует внимание на социальных и культурных детерминантах, процессах формирования и развития советской модели памяти, ее воплощением в советском и постсоветском мире. Внимание автора приковано к столкновению советского и постсоветского дискурсов в контексте конфликта идентичностей. Исследование поднимает дискурсивные проблемы , проблематику ценностей внутри различных фреймов памяти в ракурсе принадлежности к определенной социо-культурной традиции, ее совместимости с измерениями морали, соблюдения закона, социальной ответственности, солидарности и открытости к изменениям. Синтезируя различные подходы к ценностям, к развитию социальных институтов автор исследует роль и значение изменений в Центральной Европе в процессе реконструкции национальной памяти в Украине. В статье концептуализируется значение культурных и правовых оснований в процессе социальной реконструкции, которые формируют базовые основания исторического восприятия различных социальных страт и слоев. Отмечается, что слабость правых оснований, неуважение к закону, традиция революционной целесообразности являются серьезными препятствиями для имплементации центрально-европейской модели памяти, благоприятной для комплексных социальных изменений в границах европейского союза. В этих условиях целью демократических социальных групп является создание благоприятных условий для эволюции и комплексной трансформации исторической памяти на основе общей интериоризации совместного с центральной Европой опыта, символического и ценностного наследия. Важным для автора статьи является также формирования гражданского общества как универсалии европейского единства. ; У статті розглядаються нормативні виміри національної пам'яті, а також проблеми, що пов'язані з пострадянською моделлю пам'яті та її концептуалізацією в українському суспільстві. Автор фокусує увагу на соціальних та культурних детермінантах, процесах формування та розвитку радянської моделі пам'яті, її втіленням в радянському та пострадянському світі. Дослідник зачіпає проблему зіткнення радянського та пострадянського дискурсів в контексті формування ідентичностей. Дослідження актуалізує дискурсивні проблеми, проблематику цінностей у ракурсі різних фреймів пам'яті та належності до певної соціокультурної традиції, її сумісності з вимірами моралі, збереження правових норм, соціальної відповідальності, солідарності та відкритості до змін. Синтезуючи різні підходи до цінностей, до розвитку соціальних інститутів автор досліджує роль і значення змін в Центральній Європі у процесі реконструкції національної пам'яті в Україні. У статі концептуалізується значення культурних та правових підвалин в процесі соціальної реконструкції, які формують базові підвалини історичного сприйняття різних соціальних страт та прошарків. Відзначається, що слабкість правових підвалин, неповага до законів, традиції революційної доцільності є серйозними перешкодами для імплементації центральноєвропейської моделі історичної пам'яті, важливої для започаткування комплексних змін у кордонах Європейського Союзу. У цих умовах метою демократичних соціальних груп є створення позитивних умов для еволюції та комплексної трансформації історичної пам'яті на основі інтеріоризації спільного з Європою історичного досвіду, символічного та ціннісного спадку. Важливим для автора статі є також формування громадянського суспільства як важливої універсалії для формування спільної пам'яті.

The article is devoted to the analysis of the international community position according to the problems of the unrecognized states. The purpose of the article is to estimate the reaction of international community and to give the general characteristic of its main actions according to the new states and to retrace the direct influence on recognition process. For achieving the most objective analysis of the problem a number of general and special methods of synthesis, analysis, comparison, generalization, ethnopolitological, world-system analysis and case-study, behaviour method and so on have been used. There was introduced the term «international settlement technologies» in the scientific revolution at first.The international community has long considered the problem of unrecognized states as a fleeting phenomenon — the result of current circumstances coincidence, part of the world players political interests game. This approach did not help to settlement the situation but only exacerbated it.Typical features of the international community position according to this issue are: first, the «international community» considers that to freeze such conflicts on a long-term is safer. As example, long-term process of settlement the situation of Transnistria, Nagorno-Karabakh, Taiwan and others is evident. Secondly, the existence of unrecognized states is a bright example of regional international institutions in the process of conflict settlement. The author propose to use the term «international settlement technologies», characterizing the reaction and international community actions according to unrecognized states problem.To our point of view, the term conflict «solution» is the process of finding a mutual solution that would satisfy all conflict parties (finding consensus). «Settlement» of the conflict is a broader concept that includes prevention of conflict open forms, conflict solution, and the formation of a new relations level between the conflict parties. «Solving» of the conflict is possible only through a complete breakdown or destruction of conflict actor (one or both) with his values, needs, interests and goals. So, it gives an suggestions that it's more correct to use the term «settlement». To our mind, specifying ways of international settlement, the most successful acts is the term «international settlement technologies».There were analyzed and defined international settlement technologies of unrecognized states problems, including the following: peace technologies, confrontation technologies, «frozen» conflict technologies, technologies «no peace — no war», isolation technologies.To sum up, we note that a settlement of this problem is very complex and long term process. However, its success depends on a favorable combination of many, both external and internal factors, subjective and objective conditions. Moreover, international experience shows that legal procedure (national referendum on independence, democratic elections, decision-civilized laws, etc.) is important for getting recognition. However, the dominant factor in the decision on recognition is political expediency.Currently, the technologies settlement of the unrecognized states problem are determined largely not by the interests of the people but by the «double standards» of the world's leading actors. ; Статья посвящена исследованию позиций международного сообщества по урегулиро-ванию проблем непризнанных государств. Автор дает обобщенную характеристику типичным технологиям урегулирования, которые использует международное сообщество в отношении непризнанных государств. В качестве исследовательской задачи автором была определена попытка дать обобщенную характеристику основных действий международного сообщества, а также выяснить непосредственное влияние на процесс признания. Проанализированы характерные особенности международных технологий урегулирования проблем непризнанных государств. Для достижения максимально объективного анализа перечисленных проблемы был использован ряд общенаучных и специальных методов: синтез, анализ, сравнение, обобщение, компаративный, політо-логический, этнополитологический, мир-системный анализ и анализ конкретних случаев, бихевиористский и др. В статье впервые вводится в научный оборот термин «международные технологии урегулирования». ; Статтю присвячено дослідженню позицій міжнародного співтовариства щодо врегулювання проблем невизнаних держав. Автором подано узагальнену характеристику типових технологій врегулювання, які використовує міжнародне співтовариство щодо невизнаних держав. У ролі дослідницького завдання автором було визначено спробу дати узагальнену характеристику основних дій міжнародного співтовариства та з'ясувати безпосередній вплив на процес визнання/невизнання. Проаналізовано характерні особливості міжнародних технологій врегулювання проблем невизнаних держав. Для досягнення максимально об'єктивного аналізу зазначених проблем було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема синтезу, аналізу, узагальнення, компаративний, політологічний, етнополітологічний, світ-системний аналіз та аналіз конкретних випадків, біхевіористський та ін. У статті вперше введено в науковий обіг термін «міжнародні технології врегулювання».

This project was undertaken to assess whether—and how—municipalities in British Columbia are incorporating food systems planning into their official community plans (OCPs). A literature review of current trends and recommended best practices in local government food systems planning, as well as research into the state of the food system in British Columbia communities and readings on plan quality content analysis, informed the development of a plan evaluation protocol that was used to assess 30 randomly selected official community plans from municipalities across the province. Application of this 61-item protocol tests whether OCPs include specific examples of planning related to food systems across four categories: fact base, goals, policies, and implementation/monitoring. Statements in each plan that corresponded to one of the evaluation protocol items received a score of 1. Each protocol item was scored only once for each plan, allowing for a maximum score of 61 for any plan. The author also undertook basic inferential statistical analysis to assess whether any correlation could be found between a municipality's food system planning score and four independent variables. Results from the 30-plan evaluation suggest that British Columbia municipalities are not using their OCPs to plan for food in a manner that is either broad or deep. Where they are planning for food, examples come most often in the form of general policy statements about supporting a sustainable local food system or supporting urban agriculture, rather than targeted statements about the policies governments intend to enact to achieve the sustainable food system they aspire to, or how they will measure progress on the path towards their food system goals. Sample plans in the study generally scored highest in the policy category, while very few provided a strong food system fact base on which to build their goals and policies. Only two plans demonstrated targets for any of their chosen food policies by which success could be measured. The protocol evaluation results show that none of the sample municipalities scored above 80 percent in any of four planning categories, so at best even those who scored highest on the evaluation protocol are planning only moderately well for food systems in their OCPs. The author's inferential statistical analysis revealed only one moderate positive correlation score between food systems planning score and any of the four independent variables tested; a Pearson's R value of 0.50 between a municipality's food systems planning score and its population size. Constraints limiting the reliability of this study pertain to issues of subjectivity. First, the plans were coded by a single researcher, rather than using the double-coding method prescribed by planning academics (e.g. Krippendorff, 2004; Baer, 1997). This means the results are based on a single researcher's interpretation of the evaluation protocol and the differentiation between general and specific statements within the sample plans. Second, despite being informed by the literature on the subject and contact with experts in the field, the evaluation protocol remains a subjective list of what an OCP that plans for the food system should contain. Whether there are too few or too many items, or whether all items should be equally weighted as they are in this study, is a matter for debate. The low scores achieved by most sample municipalities in this study suggests that food systems planning is not commonly or comprehensively incorporated into the OCPs of British Columbia communities despite the food system's intersection with numerous subjects typically considered to be in the planner's purview. Recognizing this fact, the most important recommendation to emerge from this research is that the province's towns and cities would all benefit from the inclusion in their OCPs of a goal to create a more self-reliant food system and a supportive general policy in each of the five food systems areas—production, processing, distribution, access, and waste. The inclusion of such a goal and policies would provide elected officials a touchstone with which to guide their decision making in situations, for example, when a community group comes before them to request a zoning change to allow backyard chickens, or city staff recommend implementing curbside food-waste pick-up. In the absence of such policy statements in their guiding OCPs, elected officials may hesitate to allocate the resources or make the regulatory changes required to strengthen the local food system. ; Applied Science, Faculty of ; Community and Regional Planning (SCARP), School of ; Unreviewed ; Graduate

Subject, theme, goal: Development of theoretical and theoretical and methodological bases of formation and development of the information society is evolving to the "knowledge society." This article discusses the emergence of the information society, in which the diffusion of information technology in the field of material and non-material production; notes that information becoming the major information resource as an important factor of social and economic progress of the society of the information society. The main purpose of this study is the phenomenon of " informationalism " as a way of development in which the main source of productivity acts qualitative capacity to optimize the use of production factors on the basis of knowledge and information. The new "information economy" based on the information because of cultural and institutional capacity of the entire political and social system are included in the dissemination and implementation of a new information paradigm. Method and methodology of work. The use of cross-cultural analysis and synergistic dialectical method helps to deeply analyze the information society as a complex social phenomenon of our time, which is identified with the formation of all the contradictions of the modern era. The article analyzes the issues of the new global information economy, which contributes to the emergence of a new form of information - the network society, which is characterized by flexible production, new management systems. The author tries to form a theoretical foundation of the concept of the information society, which is one of the hottest trends postnonclassical sciences in the context of globalization. For this article the conditions of the new global information economy and new forms of information society - the network society; it turns out the question of how and to what extent revolution increased the ability of people to monitor the changes that occur in the environment, social and political life. The article examines the role of information technology, which is key to understanding the context of the information society in the center of the study of culture. These technologies are based on computer programs, information processing in order to manage information and communications technology and processes; Telecommunications set the rhythm of the whole of society, and the electronic media are the main channels of information dissemination. Information Technology Company makes its own motives in the issue of social equality, and the centralization of the state loses, since it opens up space for the manifestation of individual freedoms. Notes that the infosphere is seen as a new social concept of the global information society, which creates many informational resources that contribute to the implementation of information and communication processes at all levels of governance. In this connection, great importance is the development of the scope of scientific and technical information, which in many countries is related to the main priorities in the field and focus of governance. Deliverable: The technique developed cross- cultural study of the problem shows that in the U.S., Japan, China, India and other countries , there are clear diagrams government information systems , collecting and disseminating scientific and technical information and the creation of conditions for the formation of informationalism as new state of society. Scope results: the results of research can be used in scientific research, public administration to develop a system of urgent measures that are necessary to develop the state authorities of Ukraine to the information society. ; Предмет, тема, цель работы. Разработка теоретико-теоретико-методологических оснований становления и развития информационного общества, которое эволюционирует к «обществу знаний». В статье обсуждается вопрос о возникновении информационного общества, в котором происходит распространение информационных технологий в сфере материального и нематериального производства; отмечается, что информация превращается в важнейший информационный ресурс как важнейший фактор социально-экономического прогресса информационного общества. Основной целью исследования является феномен «информационализма» как способ развития, при котором основным источником продуктивности выступает качественная способность оптимизировать использование факторов производства на основе знания и информации. ; Предмет, тема, ціль роботи. Розробка теоретико-методологічних засад становлення і розвитку суспільства знань, яке еволюціонує до «суспільства знань». В статті обговорюється питання про виникнення інформаційного суспільства, у якому відбувається розповсюдження інформаційних технологій у сфері матеріального і нематеріального виробництва; відмічається, що інформація перетворюється на важливий інформаційний ресурс як важливий фактор соціально-економічного прогресу інформаційного суспільства. Головною метою дослідження являється феномен «інформаціоналізму» як спосіб розвитку, при якому основним джерелом продуктивності виступає якісна здатність оптимізувати використання факторів виробництва на основі знання та інформації.

In this article, the author attempted analyze position and role of political manipulation technologies within the context of electoral political technologies, and has considered political advertising campaign four the main candidates for President of Ukraine 2010 - A.P.Yatseniuk, S.L. Tihipko, U.V . Tymoshenko and V.F. Yanukovych.Any political party and its the election campaign is aimed at attracting for the widest possible support of the electorate, and in order to achieve desired objective using of various kinds means and methods of political influence, called in political science political technologies. The basic purpose of using political technologies can be considered as subjects process optimization the implementation of their tasks and responsibilities. Is most exactly are directed at achieving specific purposes that meet specific interests and purpose defining the sequence of actions in the form of algorithms behavior of the subjects the process.Political technologies applicable to the whole field of political power and public administration, and to use as a legitimate (legally permitted) and illegal (prohibited by law or contrary to the generally accepted standards of morality) means. Depending on the nature and extent of the subject, political technologies may be different in their parameters: resource estimations, methods of operation.Use of any of political technologys depends on a number of features installed and existing in a specific country: the order of elections, counting, establishment of election results, normative - legal base of the country. The combination of these rules determines the features of the behavior of all participants in the political process by providing equal opportunity activities under a single legislation.In any case, these technologies are aimed at society and their main aim is to manipulate the consciousness, and therefore the choice and citizens, so we can talk and that the will of the people is not fully and completely independently, on which you can also easily affected by knowing certain technologies and methods of their introduction and realization.A special place in the impact on the electorate has the manipulation as a characteristic feature of this type is the hidden impact on the emotional, a subconscious part of the human psyche, which distinguishes it among other means of political influence.Political manipulation by means of the implementation and impact on the voters can be divided into two types: visual and non-visual manipulative techniques. By visual manipulation technologies include: advertising the videos, newspapers, printed agitation products, advertising boards, billboards, and political debates show. That all means of political influence on the minds of citizens directly implemented through visual receptors and at a conscious level form some conclusions and guide the actions of people. By no visual manipulation political technologies include the calls mottos, slogans; political myths, stereotypes, social survey data fraud, commercials are broadcast on the radio, labeling, involving the campaign of so-called "technical" candidates, the means of influence that a voter on notice, but feels emotional, subconscious level.The most effective manipulative techniques used in large aggregations of people involved, it could be a concert, a meeting with voters, political, social actions, protests, mitenhy, demonstrations.l . At this time the person who is involved in the event loses its individuality and emotionally charged mood of the public or crowd intercepting not only emotion, but also certain patterns of action. In order to achieve desired objective and avoid the effects of uncontrolled crowd in a mass attracted agitators, and which provide for the emotional charge.Conclusions. So analyzing the electoral campaigns of major political leaders and candidates for President of Ukraine 2010 can be said about the active involvement of the manipulative electoral technologies at all levels, both visual and non-visual nature, and above all the political leaders. Arsenal use of manipulative political technologies in the electoral process in Ukraine is growing more and more as they are a very effective way to power. ; Осуществляется анализ места и роли манипулятивных технологий в контексте политических избирательных технологий. По средствам реализации и по отношению к избирателю автор разделяет манипулятивные технологий на визуальные, а также не визуальные и согласно данной характеристики рассматривает предвыборные кампании четырех основных кандидатов на пост Президента Украины 2010 года: А. П. Яценюка, С. Тигипко, Ю. В. Тимошенко и В. Ф. Януковича. ; Здійснено аналіз місця та ролі маніпулятивних технологій у контексті політичних виборчих технологій. За засобами реалізації та стосовно виборця автор розділяє маніпулятивні технологій на візуальні та не візуальні та відповідно до цієї характеристики розглядає передвиборчі кампанії чотирьох основних кандидатів на пост Президента України 2010 року: А. П. Яценюка, С. Л. Тігіпко, Ю. В. Тимошенко та В. Ф. Януковича.

The article presents complex, systematic study of the political aspects of human trafficking. Today human trafficking gained the grand scale of its spreading and it has affected almost all European countries and their neighboring regions. Nowadays there are a lot of kinds and forms of human exploitation. Although slavery was abolished in 1957, today human exploitation is still widespread both in traditional form and in more modern ones. So «trading in personality» is the feature of the economy of the late XX century.The expediency of analysis of the negative impacts of globalization and illegal immigration in the context of the problem is identified. Globalization has engrossed almost all spheres of human life nowadays and has affected not only economic, political and social processes but also those ones which are connected with activity of criminal groups giving them transboundary nature.Very often human trafficking is confused with illegal migration since both phenomena are connected with shadow economy and they constantly fuel corruption, money laundering, hindering economic and democratic development of society. Human traffickers use illegal migration and people smuggling for providing more profits because they don't need to spend significant money on documents production, legalization, insurance and other items required by law.The negative international results of human trafficking are researched by the author. Namely, problems of governance organization that are created by powerful criminal groups of human traffickers and smugglers, mass stay of a significant number of non­citizens in the country; formation of the negative international image of the origin, destination or transit country as the state which is unable to counter effectively illegal migration and human trafficking. ; У статті здійснено комплексне дослідження політичних аспектів торгівлі людьми. Торгівля людьми сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення і торкнулась майже всіх європейських країн та суміжних з ними регіонів. Сьогодні існує багато видів та форм експлуатації людей. І хоча рабство було скасоване ще в 1957 році, сьогодні все ще широко поширена експлуатація людей, як у традиційних формах, так і в більш сучасних. Таким чином, особливістю економіки кінця XX століття є «товаризація особистості».Визначено доцільність аналізу негативних наслідків глобалізації та нелегальної міграції в контексті досліджуваної проблеми. Адже глобалізація, яка сьогодні поглинула практично всі сфери життєдіяльності людства, зачепила не лише економічні, політичні та соціальні процеси, але й процеси пов'язані з діяльністю злочинних угруповань, наділивши їх транскордонним характером.У процесі торгівлі людьми значною є роль нелегальної міграції, яка стала надзвичайним феноменом періоду глобалізації і пов'язана з активізацією діяльності транснаціональних організованих злочинних угруповань, які забезпечують існування потужних мереж нелегальної міграції, контрабанди та трафікінгу людей.Торгівлю людьми досить часто плутають з незаконною міграцією. Оскільки обидва явища пов'язані з тіньовою економікою та постійно підживлюють корупцію, відмивання грошей, гальмують економічний і демократичний розвиток суспільства. Торговці людьми використовують нелегальну міграцію та контрабанду людей, забезпечуючи цим собі більші прибутки.Автором проаналізовано міжнародно­політичні наслідки торгівлі людьми. А саме: проблеми для організації державного управління, які створюються впливовими злочинними групами торгівців людьми та контрабандистів, масовим перебуванням в країні значної кількості негромадян країни; формування негативного міжнародного іміджу країни походження, призначення чи транзиту, як держави, нездатної ефективно протидіяти нелегальній міграції та торгівлі людьми. ; У статті здійснено комплексне дослідження політичних аспектів торгівлі людьми. Торгівля людьми сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення і торкнулась майже всіх європейських країн та суміжних з ними регіонів. Сьогодні існує багато видів та форм експлуатації людей. І хоча рабство було скасоване ще в 1957 році, сьогодні все ще широко поширена експлуатація людей, як у традиційних формах, так і в більш сучасних. Таким чином, особливістю економіки кінця XX століття є «товаризація особистості».Визначено доцільність аналізу негативних наслідків глобалізації та нелегальної міграції в контексті досліджуваної проблеми. Адже глобалізація, яка сьогодні поглинула практично всі сфери життєдіяльності людства, зачепила не лише економічні, політичні та соціальні процеси, але й процеси пов'язані з діяльністю злочинних угруповань, наділивши їх транскордонним характером.У процесі торгівлі людьми значною є роль нелегальної міграції, яка стала надзвичайним феноменом періоду глобалізації і пов'язана з активізацією діяльності транснаціональних організованих злочинних угруповань, які забезпечують існування потужних мереж нелегальної міграції, контрабанди та трафікінгу людей.Торгівлю людьми досить часто плутають з незаконною міграцією. Оскільки обидва явища пов'язані з тіньовою економікою та постійно підживлюють корупцію, відмивання грошей, гальмують економічний і демократичний розвиток суспільства. Торговці людьми використовують нелегальну міграцію та контрабанду людей, забезпечуючи цим собі більші прибутки.Автором проаналізовано міжнародно­політичні наслідки торгівлі людьми. А саме: проблеми для організації державного управління, які створюються впливовими злочинними групами торгівців людьми та контрабандистів, масовим перебуванням в країні значної кількості негромадян країни; формування негативного міжнародного іміджу країни походження, призначення чи транзиту, як держави, нездатної ефективно протидіяти нелегальній міграції та торгівлі людьми.

У статті аналізуються внутрішні та зовнішні чинники впливу на процес європейської інтеграції України. Спираючись на ключові критерії, яким має відповідати країна­претендент на вступ до ЄС, визначено, що, окрім основних вимог, які прописані в провідних документах Європейського Союзу (зокрема, у Маастрихтському договорі та Копенгагенський Декларації Європейської Ради), на якість та швидкість інтеграційного процесу в Україні впливають ще внутрішні чинники, одним із яких є внутрішньополітична консолідація.На основі аналізу даних соціологічних досліджень провідних соціологічних служб України (Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва») визначено, що, з одного боку, мають місце певні регіональні відмінності в становленні громадської ідентичності, але з іншого – наявна тенденція до усвідомлення українцями себе як єдиної нації. На думку автора, провідну роль у формуванні національної консолідації має відігравати національна ідея, яка ґрунтуватиметься на розумінні поліетнічної природи громадян країни; послідовній демократизації суспільства та політичних інститутів; забезпеченні режиму правової держави з особливим контролем за дотриманням свободи слова; формуванні дієздатного громадянського суспільства; ефективній лінії зовнішньої політики з акцентом на європейський вектор; формуванні політичної культури як окремого громадянина, так і політичної еліти, з урахуванням ролі регіонального чинника.В результаті дослідження визначено, що очікування підписання Угоди про асоціацію та подальше прагнення стати членом ЄС стало потужним консолідуючим чинником для українства, водночас дана консолідація виступає однією із умов подальших євроінтеграційних прагнень України. ; У статті аналізуються внутрішні та зовнішні чинники впливу на процес європейської інтеграції України. Спираючись на ключові критерії, яким має відповідати країна­претендент на вступ до ЄС, визначено, що, окрім основних вимог, які прописані в провідних документах Європейського Союзу (зокрема, у Маастрихтському договорі та Копенгагенський Декларації Європейської Ради), на якість та швидкість інтеграційного процесу в Україні впливають ще внутрішні чинники, одним із яких є внутрішньополітична консолідація.На основі аналізу даних соціологічних досліджень провідних соціологічних служб України (Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва») визначено, що, з одного боку, мають місце певні регіональні відмінності в становленні громадської ідентичності, але з іншого – наявна тенденція до усвідомлення українцями себе як єдиної нації. На думку автора, провідну роль у формуванні національної консолідації має відігравати національна ідея, яка ґрунтуватиметься на розумінні поліетнічної природи громадян країни; послідовній демократизації суспільства та політичних інститутів; забезпеченні режиму правової держави з особливим контролем за дотриманням свободи слова; формуванні дієздатного громадянського суспільства; ефективній лінії зовнішньої політики з акцентом на європейський вектор; формуванні політичної культури як окремого громадянина, так і політичної еліти, з урахуванням ролі регіонального чинника.В результаті дослідження визначено, що очікування підписання Угоди про асоціацію та подальше прагнення стати членом ЄС стало потужним консолідуючим чинником для українства, водночас дана консолідація виступає однією із умов подальших євроінтеграційних прагнень України. ; This article analyzes the internal and external factors which influence on the process of Ukraine's European integration. Based on the key criteria of accession to the European Union for applicant country is defined, that in addition to the basic requirements in the European Union leading papers (in particular, the Maastricht Treaty and the Copenhagen Declaration of the European Council), the quality and speed of the integration process in Ukraine still is affected by internal factors, one of which is internal consolidation.Based on the analysis of sociological research of leading sociological services Ukraine (Razumkov Centre, Kyiv International Institute of Sociology, «Democratic initiatives named by Ilko Kucheriv) is determined that, on the one hand, there are some regional differences in the formation of social identity, but on the other – there is a tendency to realize themselves as Ukrainian union nation. The author approves that a leading role in the formation of national unity belongs to the national idea, which is based on an understanding of the multicultural nature of the country's citizens; consistent democratization and political institutions; providing the rule of law, with special control over freedom of expression; formation of a functioning civil society; effective line of foreign policy, focusing on the European vector; formation of political culture as an individual citizen and the political elite based on a regional factor.The study determined that the expectation of the Association Agreement and the subsequent desire to join the EU has been a powerful consolidating factor for Ukrainians. At the same time this consolidation serves a condition of further Ukraine aspirations to the European integration.

In the presented article the author analyzes the activity of the new organization in the international arena – Gas Exporting CountriesForum. Today association of gas strives focus its activities on the optimization of international cooperation in sphere of production and consumption. Besides, member countries of the Forum note the importance of ensuring international energy security is reflected in the major purposes of the organization. Gas Exporting Countries Forum is often called the «gas OPEC». However, a significant difference in the principles of the oil and gas market, cannot say that the GECF could become soon on the «gas cartel». In the article analyzes not only main objectives and provisions of work association, butalso the key problems. In particular, it is a conflict between member states. Different political and economic interests of the participants cannot effectively work within the organization. Also has a significant influence position of the EU and the US, who believe that the a forum directed at monopolizing global gas market. The characteristic feature of the modern world is that the processes of globalization have covered all spheres. They have touched all branches of human life. The long-usual practice was the generation of efforts of representatives of different countries to solve global problems. In the last decade, against the backdrop of long-overdue global problems (climate change, environmental pollution, etc.), a new - energy security has emerged. The ever-increasing demand for natural resources and the unevenness of their location leads to increased tensions not only between individual states but also between entire regions. Conceptual provisions and mechanisms for ensuring international energy security are primarily developed within the framework of intergovernmental relations. However, given the ever-increasing role of international organizations in world society, it is necessary to focus on their activities in the field of energy security. In such associations as the UN, EU, NAFTA and others there are special commissions dealing with energy security. In addition, countries that export natural resources, such as OPEC and the Forum of Gas Exporters (FKEG), play a significant role in ensuring the balance in this area. FKEG is a new actor in the international arena. However, this does not diminish its significance among other associations, especially given the members of this organization. In spite of the desire to reorganize the world gas market and to some extent monopolize it, the participating states express an interest in actively participating in ensuring international security, first of all, in the energy sector. In view of this, the topic of activity of the FCEG is extremely relevant today. ; У представленій статті автором аналізується діяльність нової на міжнародній арені організації – Форуму країн­експортерів газу. Встановлено, що на сьогоднішній день об'єднання виробників газу прагне спрямувати свою діяльність на оптимізацію міжнародного співробітництва в сфері видобутку та споживання газу. Крім того, країни­учасниці Форуму відзначають важливість забезпечення міжнародної енергетичної безпеки, що знаходить своє відображення в головних цілях діяльності організації. Форум країн­експортерів газу дуже часто називають «газовим ОПЕК». Проте суттєва різниця в принципах роботи нафтового та газового ринку не дозволяє говорити про те, що ФКЕГ може перетворитись найближчим часом на «газовий картель». У статті проаналізовані не лише основні цілі та положення роботи об'єднання, а й ключові проблеми. Зокрема мова йде про конфлікти між державами­членами. Різні політичні та економічні інтереси учасників не дозволяють ефективно співпрацювати в рамках організації. Також значний вплив має позиція ЄС та США, які вважають, що створення Форуму спрямоване на монополізацію світового газового ринку. ; У представленій статті автором аналізується діяльність нової на міжнародній арені організації – Форуму країн­експортерів газу. Встановлено, що на сьогоднішній день об'єднання виробників газу прагне спрямувати свою діяльність на оптимізацію міжнародного співробітництва в сфері видобутку та споживання газу. Крім того, країни­учасниці Форуму відзначають важливість забезпечення міжнародної енергетичної безпеки, що знаходить своє відображення в головних цілях діяльності організації. Форум країн­експортерів газу дуже часто називають «газовим ОПЕК». Проте суттєва різниця в принципах роботи нафтового та газового ринку не дозволяє говорити про те, що ФКЕГ може перетворитись найближчим часом на «газовий картель». У статті проаналізовані не лише основні цілі та положення роботи об'єднання, а й ключові проблеми. Зокрема мова йде про конфлікти між державами­членами. Різні політичні та економічні інтереси учасників не дозволяють ефективно співпрацювати в рамках організації. Також значний вплив має позиція ЄС та США, які вважають, що створення Форуму спрямоване на монополізацію світового газового ринку.

Невдовзі після свого заснування Одеса почала привертати увагу іноземних торговців і капіталістів і стала справжнім європейським містом з економікою, що динамічно розвивалася. За перші 100 років існування місто не тільки стало найпотужнішим економічним центром морської торгівлі на північному узбережжі Чорного моря, але й містом будівництва найсучасніших на той час фабрик, що забезпечували продукцією європейські країни. Ще з ХVІІІ ст. дослідники історії намагалися зрозуміти фактори економічного розквіту Одеси. Економіку міста досліджували і в інші періоди його існування — радянський та у часи незалежної України. Дослідники економічного розвитку у монографіях часто знаходились під впливом царської, а потім радянської ідеології. І кожен з них у своїй праці намагався довести, що економічного успіху Одеса набула за сприяння існуючої в їх час влади. Так, радянські історики стверджували, що тільки задяки революції 1917 р. та робітничому руху в Одесі був знищений капіталістичний лад і за кілька років були досягнуті вищі, ніж при царському режимі показники. Тільки після 90-х рр. ХХ ст. в книжках про Одесу з'являється всебічна характеристика її економічних галузей з рівнозначними оцінками розвитку місцевої економіки під владою різних урядів у різні часи. Наводяться праці в основному одеських істориків. Автор відмічає значні заслуги до радянських вчених у розробці економічної історії Одеси, як А. Скальковського, П. Бєлявського, В. К. Надлера, А. Шмідта, С. Бернштейна; радянських В. Загоруйка, З. Першиної та сучасних Г. І. Гончарука, О. Ю. Нагайцева, Т. Г. Гончарука. ; Вскоре после своего основания Одесса стала привлекать внимание иностранных торговцев и капиталистов и стала настоящим европейским городом с динамично развивающейся экономикой. За первые 100 лет существования город не только стал мощным экономическим центром морской торговли на северном побережье Черного моря, но и городом с современными на то время фабриками, которые обеспечивали продукцией европейские страны. Еще с XVIII века исследователи истории пытались понять факторы экономического расцвета Одессы. Экономику города исследовали и в другие периоды его существования — советский и во времена независимой Украины. Исследователи экономического развития в монографиях часто находились под влиянием царской, а затем советской идеологии. И каждый из них в своей работе пытался доказать, что экономического успеха Одесса достигла при содействии существующей в их время власти. Так, советские историки утверждали, что только благодаря революции 1917 и рабочему движению в Одессе был уничтожен капиталистический строй и за несколько лет достигнуты по сравнению с царским режимом высокие показатели. Только после 90-х гг. ХХ в. в книгах об Одессе появляется всесторонняя характеристика экономических отраслей с равнозначными оценками развития местной экономики под властью различных правительств в разные времена. Приводятся труды в основном одесских историков. Автор отмечает значительные заслуги дореволюционных ученых в разработке экономической истории Одессы, как А. Скальковского, П. Белявского, В. К. Надлера, А. Шмидта, С. Бернштейна; советских В. Загоруйко, З. Першиной и современных Г. И. Гончарука, А. Ю. Нагайцева, Т. Гончарука. ; Soon after its founding, Odessa began to attract the attention of foreign merchants and capitalists and became a European city with a vibrant economy. During the first 100 years of its existence, the city has not only become a powerful economic center of maritime trade on the northern Black Sea coast, but also the city of modern (for those days) factories exporting products to European countries. Since the eighteenth century, historians have tried to understand the factors of economic prosperity of Odessa. The city's economy was studied in other periods of its existence too — in the days of the Soviet and independent Ukraine. Working on their monographs, researchers of economic development were often influenced by the Tsarist and later Soviet ideology. And each of them tried to prove that Odessa had reached its economic success with the assistance of contemporary government. Thus, Soviet historians argued that only due to the Revolution of 1917 and the labor movement, the capitalism in Odessa had been destroyed, and within a few years the city had reached a higher economic performance than under the tsarist regime. Only in books published after 1990s start appearing comprehensive descriptions of economic sectors with equivalent estimates for local economic development under the rule of various governments at different times. In this article, the author refers largely to the works of Odessa historians and gives credit to the achievements of the following scientists in the development of the economic history of Odessa: A. Skalkovsky, V. Zagoruiko, S. Pershin, G. I. Goncharuk, A. Yu. Nagaytsev, T. G. Goncharuk.

Языковая картина мира является сложнейшим феноменом на стыке человеческого языка, мышления и сознания, который по сей день не является и, вероятно, ещё долго не будет детально и комплексно исследован в той мере, которую можно было бы считать исчерпывающей. Тем не менее его основополагающая значимость для восприятия и вербализации действительности всеми без исключения языковыми коллективами требует разработки научно и практически обоснованной методологии описания состава и структуры её основных элементов. В рамках данной статьи предлагается двухуровневый подход к системному описанию ключевых когнитивно-языковых концептов сегментов языковых картин мира на основании отражающих их текстов. При этом первая ступень реализуется в формате идеографического словаря, а вторая в виде составленного на его основе атласа. Теоретическая обоснованность и практическая применимость данной концепции была продемонстрирована автором данной статьи в ходе лексикографического эксперимента на материалах англоязычного общественно-политического дискурса. Итоговым результатом эксперимента стала разработка формата репрезентации лексических данных в виде так называемого делимитационного атласа, позволяющего системно отображать внутреннее лексико-семантическое разграничение сегментов языковых картин мира, представленных когнитивно-языковыми концептами. Данный формат предполагает выделение двух различных типов границ между лексическими полями концептов, что облегчает системное описание и осмысление их взаимной соотнесённости. Перспективы дальнейшей теоретической разработки и практического применения предлагаемого направления лексикографии и «картографирования» языковых картин мира связаны прежде всего с развитием новой междисциплинарной научной области, лежащей на стыке сопоставительного языкознания и когнитивной лингвистики, задачей которой мыслится дехаотизация существующих представлений о языковых картинах мира и изучение более глубинных различий и сходств между естественными языками, чем это является возможным на сегодняшний день. ; ''At the heart of any language lies a vision. It embraces the world around us in myriads of complex ways. It is the lifeblood of every people''s identity. It is so essential and indispensable that few assets of humankind can rival it for value or timelessness. It is known as the linguistic picture of the world, and it is notorious for being among the knottiest study subjects of language science. No coherent methodology has been proposed to date as to how it should be consistently structured to result in a systemic and navigable map of its core words and concepts. This constitutes a conspicuous gap in contemporary linguistics, which the present article addresses from the perspective of cognitive lexicology and lexicography while engaging the linguistic picture of the world on a segment-by-segment basis. In keeping with the aforesaid approach, one segment at a time is selected, and the discourse that reflects it is analysed with a view to identifying transcendental notions contained therein. The latter are construed as a type of cognitive concepts which epitomise the core ideas inherent in a particular type of spoken or written discourse. Being verbalised by means of relevant verbal fields, these transcendental notions permeate the cognitive and textual fabric of the selected segment of a linguistic picture of the world. By way of demonstrating the feasibility of this approach, a new type of dictionary has been compiled by the author, which captures and reveals in a semantically structured way the verbal side of the transcendental notion "countering" in the socio-political discourse of English-language media. Along with other transcendental notions, such as "facilitation", "communication", "attitude", etc., it is viewed as part of a range of the cognitive pillars which are essential to a limited segment of a linguistic picture of the world, but are by no means reserved to it, stretching far beyond and reaching throughout the vision of the world enshrined in the English language. The present article asserts and demonstrates by example that by creating the described type of dictionaries a basis can be laid for engaging the broader linguistic picture of the world in a whole new way, as their structure enables the drawing of clear semantic boundaries between and within the verbal fields of major concepts. These, in turn, can be used for creating maps, or rather atlases, initially of the smaller segments of linguistic pictures of the world, which may over time, and with enough methodological evolution, transform into larger-scale projects covering different languages, which arguably contains a hitherto unexplored potential for comparing them at a new systemic level, that of the structure and internal semantic delimitation of linguistic pictures of the world.

Предметом статьи является деятельность органов власти и местного самоуправления по повышению качества государственных и муниципальных услуг. Цель статьи оценка усилий и результатов десяти лет административной реформы в Российской Федерации в части повышения качества и доступности государственных и муниципальных услуг, предоставляемых органами государственной власти и местного самоуправления. В статье систематизированы и оценены основные шаги, цели, ожидаемые результаты, усилия и достигнутые результаты работы по повышению качества указанных государственных и муниципальных услуг, предоставляемых органами государственной власти и местного самоуправления, предпринятые за десять лет административной реформы в Российской Федерации. Представлены и проанализированы данные о достигнутых результатах этого направления административной реформы, полученные в ходе социологических опросов, проведенных Российской академией народного хозяйства и государственной службы при Президенте Российской Федерации (под руководством автора статьи) в 2011-2013 гг. Итоги опросов позволяют сделать вывод о в целом положительном эффекте системных усилий по повышению качества государственных и муниципальных услуг, предоставляемых органами власти и местного самоуправления, проявляющийся в конечном счете в росте удовлетворенности их получателей как в отношении старта административной реформы, так и в последние годы ее проведения. В опросе 2013 г. 77,7% респондентов оценили качество этих, полученных ими государственных и муниципальных услуг, как удовлетворительное (по результатам опросов 2011 г. 74,6%, 2012 г. 75,5%). Основные выводы статьи: а) за десять лет административной реформы в Российской Федерации были предприняты целенаправленные и системные усилия по повышению качества государственных и муниципальных услуг, предоставляемых органами государственной власти и местного самоуправления; б) системность этих усилий, несмотря на сохраняющиеся проблемы и недоработки, приносит ощутимые положительные результаты, повышая уровень удовлетворенности получателей этих услуг; в) для достижения установленных амбициозных целевых значений уровня удовлетворенности получателей этих услуг (90% к 2018 г.) необходимо продолжить усилия по повышению их качества в формате административной реформы, в том числе приняв дополнительные меры по обеспечению достижения этих целевых значений. Опыт административной реформы позволяет предположить, что аналогичные системные усилия могли бы быть полезны для повышения качества и других услуг, предоставляемых за счет государственных и муниципальных бюджетов и/или с их непосредственным участием, в том числе услуг, предоставляемых неопределенному кругу лиц, и социальных услуг. Такие усилия могут быть полезны и для повышения удовлетворенности граждан деятельностью органов государственной власти и местного самоуправления. ; The subject matter of the article is the measures taken by the public administration bodies and municipal authorities to improve the quality of public and municipal services. The goal of the article is to assess the government's efforts to increase the quality, accessibility of public services and the results of 10 years of the administrative reform in the Russian Federation. Conclusions are drawn on the results of sociological polls. The article systematizes the main steps, goals, expectations and efforts to increase the quality of public and municipal services that the bodies of public administration and self governance have made during 10 years of the administrative reform. The data of the sociological poll on the results of this work held by the Academy of National Economy and Public Administration under the President of the Russian Federation in 20112013 and headed by the author of the article, are analyzed and presented here. A positive result of the system efforts to increase the quality of public and municipal services can be ascertained on the basis of the research conclusions. It, in the long run, reveals itself in the growing satisfaction of recipients of the services both at the start and in the last years of the reform. Research of 2013 showed that 77.7% of the respondents estimated the quality of the services provided for them as satisfactory (74.6% in 2011; 75.5% in 2012). Conclusions: a) during 10 years of the administrative reform in the Russian Federation system and goal-oriented efforts to increase the quality of public and municipal services have been undertaken by the bodies of public administration and of local self governance; b) these efforts, despite some problems that still exist, give tangible positive results, thus increasing the level of citizens' satisfaction with the services they receive; c) to achieve the set ambitious satisfaction level goal of 90% by 2018, it is necessary to continue working hard within the framework of the administrative reform, including additional measures to achieve the goals. This experience suggests that analogous system efforts could be useful for making better other services, including social services, provided by the public and municipal administration bodies either under their control or with their direct participation. Such efforts could be useful for making citizens more satisfied with the performance of the public and local administration bodies as well.

Исследование посвящено выяснению проблем становления и функционирования судебной системы Тамбовской губернии в период осуществления НЭПа. Современная социально-правовая действительность обусловила необходимость обращения к идейно-теоретическому и практическому наследию предшествующих поколений, представляющему собой серьезный пласт бесценного опыта, способствующего объективному определению дальнейших ориентиров развития российского общества и государства. Особый интерес в этой связи представляет анализ процессов реформирования, свойственных периоду осуществления новой экономической политики в советской России, как попытка выхода из кризисной ситуации посредством преобразования всех сфер общества и государства, включая систему судов. Исследовательский интерес к означенной проблеме опосредуется тем, что именно выяснение принципиальных особенностей становления и развития системы судов в отдельно взятый исторический период в рамках определенного региона, делает возможным проекцию означенных процессов на современную государственно-правовую действительность. Подобный подход позволяет не только провести исторические параллели, но наметить перспективы дальнейшего развития, с учетом выясненной в процессе исследования специфики становления отечественной судебной системы. Соответственно, обращение к проблемам судоустройства в отдельно взятом регионе, а именно в Тамбовской губернии, в период осуществления новой экономической политики, обусловлено тем, что успешное преобразование системы судов не представляется возможным в отрыве от исторической ретроспективы. Подобный исследовательский подход призван способствовать формированию целостной картины эволюции системы судов в период НЭПа в призме государственно-правовых реалий. Учитывая тот факт, что современная правовая действительность характеризуется назревшей необходимостью судебных преобразований, обусловленных трансформациями в экономической сфере, целесообразным представляется обращение к означенному опыту создания, апробации и модификации органов государства, что в свою очередь призвано обеспечить укрепление современных демократических основ судопроизводства. Таким образом, представляя собой сложное государственно-правовое явление, суды Тамбовской губернии в означенный период не выступали в качестве предмета исследования государствоведов и правоведов, и анализ имевших место процессов проводился только в рамках работ, носивших обобщающий характер. Таким образом, специфические аспекты формирования и развития системы судов в Тамбовской губернии данного периода носят малоизученный характер. ; Research is about clarification of problems of formation and functioning of judicial system of the Tambov province during implementation of the New Economic Policy. The modern social and legal reality caused need of the appeal to ideological theoretically and practical heritage of the previous generations representing serious layer of the invaluable experience promoting objective definition of further reference points of development of the Russian society and state. In this regard the analysis of the processes of reforming peculiar to the period of implementation of new economic policy in the Soviet Russia, as attempt of an exit from a crisis situation by means of transformation of all spheres of society and the state, including system of courts is of special interest. Just clarification of basic features of formation and development of system of courts during separately taken historical period within a certain region mediates research interest in the marked problem It does possible a projection of the marked processes to modern state and legal reality. Similar approach allows not only to draw parallels in history, but to plan prospects of further development, taking into account the specifics of formation of domestic judicial system which author found out in the course of research. The fact that successful transformation of system of courts isn't possible in a separation from a historical retrospective causes, respectively, the appeal to judicial system problems in separately taken region, especially in the Tambov province, during implementation of new economic policy. Similar research approach has to promote formation of a complete picture of evolution of system of courts in the period of the New Economic Policy in a prism of state and legal realities. Considering that fact that the ripened need of the judicial transformations caused by transformations in the economic sphere characterizes the modern legal reality the appeal to the marked experience of creation, approbation and modification of bodies of the state that is in turn urged to provide strengthening of modern democratic basis of legal proceedings is expedient. Thus, representing the difficult state and legal phenomenon, courts of the Tambov province during the marked period didn't act as an object of research of political scientists and men of law, and the analysis of taking place processes was only within the works which had the generalizing character. Thus, specific aspects of formation and development of system of courts in the Tambov province of this period have the low-studied character.