Suchergebnisse

The article investigates modern trends of development public-private partnership and grounded directions of estimation of efficiency of realization of infrastructure projects taking into account public necessities and interests of different stakeholders. Based on the analysis of the current state and experience of implementation of projects involving the mechanism of public-private partnership it has been revealed that, unlike the countries of the European Union, the effectiveness of its use in the regions and various sectors of the economy of Ukraine is at a rather low level. It has been proven that the synergy of collaboration between the state and private business has certain complications, but instead generates a number of benefits for each partner. It has been marked, that the feasibility of implementing joint projects is determined by their positive impact on society and high level of efficiency for different stakeholders. It has been recommended to perform he evaluation of the effectiveness of the public-private partnership project on a multi-criteria basis, involving formalized and non-formalized methods of estimation of efficiency of projects of the real investments, and determine the utility of a project for a society, its financial, budgetary, environmental and socio- economic efficiency. The methodical tool of estimation of efficiency of the real projects is specified taking into account interests of different stakeholders, that provides possibility of integral estimation, instrumental in transparency of making decision and allows to determine the most effective forms and mechanisms of co-operation of the state and business. ; В статье исследованы современные тенденции развития государственно-частного партнерства и обоснованы направления оценки эффективности реализации инфраструктурных проектов с учетом общественных потребностей и интересов различных стейкхолдеров. На основании анализа современного состояния и опыта реализации проектов с привлечением механизма государственно-частного партнерства обнаружено, что в отличие от стран Европейского Союза, эффективность его использования в регионах и разных секторах экономики Украины находится на достаточно низком уровне. Доказано, что синергия сотрудничества государства и частного бизнеса имеет определенные сложности, но зато формирует ряд преимуществ для каждого партнера. Указано, что целесообразность реализации совместных проектов определяется их положительным влиянием на общество и высоким уровнем эффективности для различных стейкхолдеров. Рекомендуется осуществлять оценку эффективности проекта государственно-частного партнерства на мультикритериальных основах с привлечением формализованных и неформализованных методов оценки эффективности проектов реальных инвестиций, и определять полезность проекта для общества, его финансовую, бюджетную, экологическую и социально-экономическую эффективность. Конкретизированы методический инструментарий оценки эффективности реальных проектов с учетом интересов различных стейкхолдеров, что обеспечивает возможность интегральной оценки, способствует прозрачности принятия решений и позволяет определять наиболее действенные формы и механизмы взаимодействия государства и бизнеса. ; У статті досліджено сучасні тенденції розвитку державно-приватного партнерства та обґрунтовано напрями оцінки ефективності реалізації інфраструктурних проектів з урахуванням суспільних потреб та інтересів різних стейкхолдерів. На підставі аналізу сучасного стану та досвіду реалізації проектів із залученням механізму державно-приватного партнерства виявлено, що на відміну від країн Європейського Союзу, ефективність його використання в регіонах та різних секторах економіки України перебуває на досить низькому рівні. Доведено, що синергія співпраці держави та приватного бізнесу має певні складнощі, але натомість формує низку переваг для кожного партнера. Зазначено, що доцільність реалізації сумісних проектів визначається їх позитивним впливом на суспільство та високим рівнем ефективності для різних стейкхолдерів. Рекомендовано здійснювати оцінку ефективності проекту державно-приватного партнерства на мультикритериальній основі із залученням формалізованих і неформалізованих методів оцінки ефективності проектів реальних інвестицій, і визначати корисність проекту для суспільства, його фінансову, бюджетну, екологічну та соціально- економічну ефективність. Конкретизовано методичний інструментарій оцінки ефективності реальних проектів з урахуванням інтересів різних стейкхолдерів, що забезпечує можливість інтегральної оцінки, сприяє прозорості прийняття рішень та дозволяє визначати найбільш дієві форми і механізми взаємодії держави та бізнесу.

Систематизирован и обобщен опыт мировой науки в подходах к определению понятия "государственно-частное партнерство". На основе оценки зарубежных и отечественных определений выявлено специфику партнерского взаимодействия государства и бизнеса и конкретизированы основные признаки ГЧП. ; The experience of the world science approaches to the definition of the concept of "public-private partnership" are systematized and summarized. Based on the evaluation of foreign and domestic definitions identified the specifics of the partnership of government and business and fleshed out the main features of the PPP.

The scientific article is devoted to the study of the concept of public-private partnership, establishing the proportionality of risks and benefits of public-private partnership, the feasibility of using this type of cooperation and the objectivity of unsuccessful examples, as evidence of the inexpediency of using public-private partnership. The author examines the historical aspect of the origin and emergence of public-private partnership. The concept of public-private partnership is considered through the prism of national and international law. Analyzing the modern literature on the classification of public-private partnership, its types are distinguished according to different criteria of classification: by subject composition (unilateral, multilateral); by level of origin and implementation (local-state, national, international); by type (concession, corporate, contractual). It is emphasized that the separation of the three types of public-private partnership is appropriate, because, although each of the types will be based on the contract, but the legal relationship that will arise for each type will be different, although they will have some common features. With regard to the regulation of public-private partnerships at the legislative level, it is argued that each state, at its discretion, can adopt legislation that will fully or partially regulate relations related to public-private partnerships. Such acts may be not only laws that fully regulate public relations related to public-private partnership, but also other acts that improve the legislation or regulate public relations related to concession agreements. However, it is noted that there is currently a lack of international legal framework. The current situation requires improvement and unification of the legislation governing public-private partnerships in different countries. It is justified that public-private partnership should be used in the case when the public site is more profitable than the use of alternatives. It is argued that with the help of public-private partnerships, if used properly, everyone can benefit: the State, the private partner, and the public, who will be able to use the public facility in the future. However, the benefit is possible only with correct calculation. ; Наукова стаття присвячена дослідженню поняття «державно-приватне партнерство», встановленню пропорційності ризиків та вигоди у державно-приватному партнерстві, доцільності використання даного типу співпраці й об'єктивності невдалих прикладів як свідчення про недоцільність використання державно-приватного партнерства. Автором досліджується історичний аспект зародження та виникнення державно-приватного партнерства. Розглядається поняття державно-приватного партнерства крізь призму національного та міжнародного законодавства. У результаті проведеного аналізу сучасної літератури щодо класифікації державно-приватного партнерства виокремлено його види за різними критеріями класифікації: за суб'єктним складом (одностороннє, багатостороннє); за рівнем виникнення та виконання (локально-державне, загальнодержавне, міжнародне); за типом (концесійне, корпоративне, договірне). Наголошується, що виокремлення трьох типів державно-приватного партнерства доцільне, адже, хоча і кожен із типів буде ґрунтуватися на договорі, однак правовідносини, що виникатимуть у кожному типі, будуть відрізнятись, хоч і матимуть деякі спільні риси. Щодо регулювання державно-приватного партнерства на законодавчому рівні аргументується, що кожна держава на власний розсуд може ухвалити законодавчі акти, які будуть цілком або частково регулювати відносини, що пов'язані з державно-приватним партнерством. Такими актами можуть бути не тільки закони, які регулюють суспільні відносини пов'язані з державно-приватним партнерством, а й інші акти, які вдосконалюють законодавство або регулюють суспільні відносини, пов'язані з концесійними угодами. Також зазначено, що нині бракує міжнародної правової бази. Теперішня ситуація вимагає вдосконалення й уніфікації законодавства, що регулює державно-приватне партнерство в різних країнах. Обґрунтовано, що державно-приватне партнерство доцільно використовувати тоді, коли публічній стороні таке партнерство є вигіднішим, аніж використання альтернатив. Стверджується, що за допомогою державно-приватного партнерства, за правильного застосування, вигоду можуть отримати всі: і держава, і приватний партнер, і населення, яке в подальшому матиме змогу користуватись публічним об'єктом. Однак отримання вигоди можливе лише за умови правильного розрахунку.

Problem setting. The status of the state and private partnership in Ukraine and the prospects of its development under conditions of the healthcare reform were examined. The cooperation of the state and private sector becomes increasingly important in a social sense, however the existing practice does not demonstrate the efficiency of the fulfillment of the assigned tasks. The conducted analysis allowed to determine the risks and problems of the implementation of the state and private partnership in the sphere of healthcare under current conditions in Ukraine. It was substantiated that the fulfillment of the concept of the state and private partnership in the healthcare system of Ukraine is one of the key issues of the state policy. Recent research and publications analysis. The involvement of a private partner in the field of healthcare is highly common in many countries of the world. The effectiveness of such cooperation is confirmed and described in a number of various studies. At the same time, authors' publications fail to mention the aspects of involving the private sector in the activities of municipal and state healthcare facilities, including under conditions of healthcare reform in Ukraine. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. At the modern stage of reforming of the healthcare system which is an integral part of socioeconomic transformations in Ukraine, the problem of the state regulation of investment support for the development of healthcare sector is becoming ever more important. The main goal of the reform is to build such a model of the healthcare system which would ensure equal and fair access of all members of society to necessary medical services, their high quality and cost-effectiveness while maintaining socially expected volume of state guarantees. The purpose of this article is to reveal the prospects of the state and private partnership under conditions of implementation of the healthcare reform. Paper main body. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine continues to play a key role in the institutional support of the state and private partnership in Ukraine. According to the regulatory document (Decree on the Ministry) it is entrusted with various functions related to the implementation of the state policy in this sector, and namely: monitoring the efficiency of the central, regional and municipal authorities in the field of the state and private partnership; verification of the fulfilment of the signed contracts on the state and private partnership; preparation and provision of information on the results of the state and private partnership to the public; monitoring and evaluation of various types of risks (and namely, general risk) of state partners within the framework of the contracts on the state and private partnership; accounting of contracts on the state and private partnership; organizing and conducting training in order to form and implement the contracts on the state and private partnership; monitoring of compliance with the requirements of current laws on the state and private partnership with respect to existing and new contracts. As of today, the development of the concept of the state and private partnership in the field of healthcare of Ukraine, unfortunately, is not a matter of priority of the state policy and modern budgeting system creates high financial risks for the state and private partnership which are related to short-term (yearly) budget cycles of planning and their annual approval procedures which are sometimes unnecessarily prolonged. Joint activities, distribution of products etc. may be forms of implementation of the projects of the state and private partnership and they may be financed from the funds of the state and local budgets, financial resources of the private partner, loaned funds and other sources which are not prohibited by laws. In this case, the legislation foresees the provision of support to projects of the state and private partnership through state guarantees, provision of funds from state and local budgets and other sources within the framework of the state-wide and local programmes. There are also preconditions for organizing high-tech centres for treating various types of diseases while using financial instruments of investors and staff capacity of the state healthcare facilities. However, presently there are certain doubts on the side of potential private partners regarding the possibility of implementation of long-term mutually beneficial cooperation. It resulted in the absence of transparency and clarity in the normative and legal regulation of the state and private partnership in Ukraine. Therefore, state and private partnership must ensure: The use of the mechanism for planning and funding projects of the state and private partnership because it contributes significantly to the interest of private domestic and foreign investors in participating in the state and private partnership. Normative and legal regulation of implementation of projects of the state and private partnership. Successful introduction of infrastructure projects of the state and private partnership into the activities of healthcare facilities. Construction of high-tech centres for treatment of various types of diseases. Increasing the accessibility of health services for the population and supporting the development of the private sector. Conclusions of the research and prospects for further studies. The majority of projects were implemented in order to reduce the expenses incurred by state and municipal healthcare facilities and neither to increase the quality of provision of health services nor to optimize the expenditure for upgrading material and technical equipment. As a result, the efficiency of such state and private cooperation is one-sided and, as a rule, it has a positive impact solely on the private partner or a short-term result for a healthcare facility where such cooperation is implemented. In this case, the primary task laid as part of implementation of the state policy within the framework of healthcare reform, and namely improving the quality and accessibility of health services for the population of Ukraine, remains uncompleted on the side of the state and municipal healthcare facilities. However, there is a positive experience of involvement of private business in the process of introduction of infrastructure projects of the state and private partnership into the activities of healthcare facilities; confirmation of the relevance of the development for practical introduction of infrastructural projects of the state and private partners into the activities of facilities of the system of emergency medical care of Ukraine. Introduction of the mentioned infrastructural forms of the state and private partnership into the activities of emergency medical care facilities in Ukraine may be an effective instrument for reducing the share of the non-market sector in the field of healthcare while simultaneously increasing the efficiency of the state management. The involvement of the private sector helps to resolve several issues at once: Involvement of personnel oriented towards the provision of services which will contribute significantly to the competitive ability of the state and municipal facilities. Management which reacts quickly to changes on the market of health services which is somewhat restricted under conditions of budgetary legislation on the side of the state and municipal healthcare facilities and is sufficiently important for constantly adapting the needs of the population to the modern global requirements. Raising funds from partners for upgrading material and technical equipment, on the one hand, may significantly reduce financial losses with the involvement of the most up-to-date technologies or give the facilities an opportunity to receive modern services and equipment with the use of the funds of private partners. Reducing financial burden of expenses on local authorities and the state budget of Ukraine in general while keeping a healthcare facility in a satisfactory condition and corresponding level of provision of health services. Improvement of socioeconomic standard of living on account of an increase in accessibility of healthcare to the population of Ukraine in accordance with global requirements. All of this will finally result in a change of the situation in the healthcare sector, will help to build trust in the domestic medicine and increase the health of the nation in the overall perspective. Further research prospects in this direction should include the study of successful foreign experience for strengthening the state and private partnership and determining the feasibility of implementation of the best foreign practices under current conditions in Ukraine on account of development, adaptation and introduction of changes into the legal framework. ; Розглянуто стан державно-приватного партнерства в Україні та перспективи його розвитку в умовах реформи охорони здоров'я. Зауважено, що співпраця державного та приватного сектору набуває все більшого соціального значення, проте існуюча практика не демонструє ефективність у реалізації визначених цілей. На основі проведеного аналізу визначено ризики та проблеми в реалізації державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я у сучасних умовах в Україні. Обґрунтовано, що реалізація концепції державно-приватного партнерства у системі охорони здоров'я України є одним із ключових питань державної політики.

Problem setting. The status of the state and private partnership in Ukraine and the prospects of its development under conditions of the healthcare reform were examined. The cooperation of the state and private sector becomes increasingly important in a social sense, however the existing practice does not demonstrate the efficiency of the fulfillment of the assigned tasks. The conducted analysis allowed to determine the risks and problems of the implementation of the state and private partnership in the sphere of healthcare under current conditions in Ukraine. It was substantiated that the fulfillment of the concept of the state and private partnership in the healthcare system of Ukraine is one of the key issues of the state policy. Recent research and publications analysis. The involvement of a private partner in the field of healthcare is highly common in many countries of the world. The effectiveness of such cooperation is confirmed and described in a number of various studies. At the same time, authors' publications fail to mention the aspects of involving the private sector in the activities of municipal and state healthcare facilities, including under conditions of healthcare reform in Ukraine. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. At the modern stage of reforming of the healthcare system which is an integral part of socioeconomic transformations in Ukraine, the problem of the state regulation of investment support for the development of healthcare sector is becoming ever more important. The main goal of the reform is to build such a model of the healthcare system which would ensure equal and fair access of all members of society to necessary medical services, their high quality and cost-effectiveness while maintaining socially expected volume of state guarantees. The purpose of this article is to reveal the prospects of the state and private partnership under conditions of implementation of the healthcare reform. Paper main body. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine continues to play a key role in the institutional support of the state and private partnership in Ukraine. According to the regulatory document (Decree on the Ministry) it is entrusted with various functions related to the implementation of the state policy in this sector, and namely: monitoring the efficiency of the central, regional and municipal authorities in the field of the state and private partnership; verification of the fulfilment of the signed contracts on the state and private partnership; preparation and provision of information on the results of the state and private partnership to the public; monitoring and evaluation of various types of risks (and namely, general risk) of state partners within the framework of the contracts on the state and private partnership; accounting of contracts on the state and private partnership; organizing and conducting training in order to form and implement the contracts on the state and private partnership; monitoring of compliance with the requirements of current laws on the state and private partnership with respect to existing and new contracts. As of today, the development of the concept of the state and private partnership in the field of healthcare of Ukraine, unfortunately, is not a matter of priority of the state policy and modern budgeting system creates high financial risks for the state and private partnership which are related to short-term (yearly) budget cycles of planning and their annual approval procedures which are sometimes unnecessarily prolonged. Joint activities, distribution of products etc. may be forms of implementation of the projects of the state and private partnership and they may be financed from the funds of the state and local budgets, financial resources of the private partner, loaned funds and other sources which are not prohibited by laws. In this case, the legislation foresees the provision of support to projects of the state and private partnership through state guarantees, provision of funds from state and local budgets and other sources within the framework of the state-wide and local programmes. There are also preconditions for organizing high-tech centres for treating various types of diseases while using financial instruments of investors and staff capacity of the state healthcare facilities. However, presently there are certain doubts on the side of potential private partners regarding the possibility of implementation of long-term mutually beneficial cooperation. It resulted in the absence of transparency and clarity in the normative and legal regulation of the state and private partnership in Ukraine. Therefore, state and private partnership must ensure: The use of the mechanism for planning and funding projects of the state and private partnership because it contributes significantly to the interest of private domestic and foreign investors in participating in the state and private partnership. Normative and legal regulation of implementation of projects of the state and private partnership. Successful introduction of infrastructure projects of the state and private partnership into the activities of healthcare facilities. Construction of high-tech centres for treatment of various types of diseases. Increasing the accessibility of health services for the population and supporting the development of the private sector. Conclusions of the research and prospects for further studies. The majority of projects were implemented in order to reduce the expenses incurred by state and municipal healthcare facilities and neither to increase the quality of provision of health services nor to optimize the expenditure for upgrading material and technical equipment. As a result, the efficiency of such state and private cooperation is one-sided and, as a rule, it has a positive impact solely on the private partner or a short-term result for a healthcare facility where such cooperation is implemented. In this case, the primary task laid as part of implementation of the state policy within the framework of healthcare reform, and namely improving the quality and accessibility of health services for the population of Ukraine, remains uncompleted on the side of the state and municipal healthcare facilities. However, there is a positive experience of involvement of private business in the process of introduction of infrastructure projects of the state and private partnership into the activities of healthcare facilities; confirmation of the relevance of the development for practical introduction of infrastructural projects of the state and private partners into the activities of facilities of the system of emergency medical care of Ukraine. Introduction of the mentioned infrastructural forms of the state and private partnership into the activities of emergency medical care facilities in Ukraine may be an effective instrument for reducing the share of the non-market sector in the field of healthcare while simultaneously increasing the efficiency of the state management. The involvement of the private sector helps to resolve several issues at once: Involvement of personnel oriented towards the provision of services which will contribute significantly to the competitive ability of the state and municipal facilities. Management which reacts quickly to changes on the market of health services which is somewhat restricted under conditions of budgetary legislation on the side of the state and municipal healthcare facilities and is sufficiently important for constantly adapting the needs of the population to the modern global requirements. Raising funds from partners for upgrading material and technical equipment, on the one hand, may significantly reduce financial losses with the involvement of the most up-to-date technologies or give the facilities an opportunity to receive modern services and equipment with the use of the funds of private partners. Reducing financial burden of expenses on local authorities and the state budget of Ukraine in general while keeping a healthcare facility in a satisfactory condition and corresponding level of provision of health services. Improvement of socioeconomic standard of living on account of an increase in accessibility of healthcare to the population of Ukraine in accordance with global requirements. All of this will finally result in a change of the situation in the healthcare sector, will help to build trust in the domestic medicine and increase the health of the nation in the overall perspective. Further research prospects in this direction should include the study of successful foreign experience for strengthening the state and private partnership and determining the feasibility of implementation of the best foreign practices under current conditions in Ukraine on account of development, adaptation and introduction of changes into the legal framework. ; Розглянуто стан державно-приватного партнерства в Україні та перспективи його розвитку в умовах реформи охорони здоров'я. Зауважено, що співпраця державного та приватного сектору набуває все більшого соціального значення, проте існуюча практика не демонструє ефективність у реалізації визначених цілей. На основі проведеного аналізу визначено ризики та проблеми в реалізації державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я у сучасних умовах в Україні. Обґрунтовано, що реалізація концепції державно-приватного партнерства у системі охорони здоров'я України є одним із ключових питань державної політики.

Найважливішою умовою ефективного економічного розвитку є випереджаюче зростання інфраструктурних галузей. В даний час основною проблемою регіонального розвитку є відставання розвитку інфраструктурних галузей, подолати яке можна шляхом використання інструментів взаємодії держави та бізнесу, зокрема державно-приватне партнерство (ДПП). Ефективність та успішність реалізації ДПП-проектів багато в чому залежить від виконання органами влади низки заходів, які доцільно стандартизувати, наприклад, щодо розподілу відповідальності між партнерами на всіх стадіях реалізації проекту. Крім цього важливим моментом є послідовне виконання стадій та процесів реалізації ДПП-проектів. Запропоновано основні напрямки вдосконалення ДПП на регіональному рівні: 1. Стратегічне планування розвитку інфраструктури та стимулювання ринку застосування ДПП. Розробка стратегії розвитку інфраструктури ДПП дозволить на регіональному рівні сформувати довгострокові орієнтири та цілі розвитку інституту ДПП. У принципі можна поєднати процес розробки стратегії розвитку ДПП із загальною стратегією соціально-економічного розвитку регіону. Це дозволить синхронізувати зусилля регіональної влади у соціально-економічній сфері із заходами щодо залучення бізнесу у процеси регіонального розвитку, на сонові інструментів ДПП. Звісно ж, що розвиток інституту ДПП у регіоні має йти за такими напрямами: – удосконалення системи управління розвитком інфраструктури із залученням приватного капіталу, прогнозування інфраструктурних розривів; – урахування у системі стратегічного планування розвитку регіонів додаткових вимог до рівня розвитку інфраструктури, інтеграція ДПП як інструменту взаємодії влади та бізнесу у систему програмних документів розвитку. 2. Підвищення якості та ефективності реалізації проектів ДПП. Тут можливі різні заходи, проте найважливішим на сьогоднішній день є проведення уніфікації методик співфінансування пріоритетних соціальних проектів, а також формування практики реалізації таких проектів із залученням до реалізації бізнес-структур на конкурсній основі. 3. Забезпечення доступності фінансування для реалізації проектів ДПП: – розробка та впровадження механізмів стимулювання використання ДПП в інфраструктурних галузях; – розробка механізмів залучення як джерела фінансування інвестиційних фондів регіонів, а також венчурного фінансування; – розвиток системи державних гарантій для бізнес-структур, які здійснюють інвестування в ДПП із залученням кредитних ресурсів банків. 4. Розвиток нормативної правової бази у сфері ДПП. Вважаємо за доцільне підготувати зміни до законодавства України про оподаткування щодо встановлення особливостей оподаткування при реалізації угод про державно-приватне партнерство. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є удосконалення інституційного середовища державно-приватного партнерства у реалізації пріоритетних проектів соціально-економічного розвитку на регіональному рівні. Методологія. Враховуючи зарубіжний та вітчизняний досвід надання податкових пільг, спрямованих на підвищення інвестиційної активності суб'єктів підприємництва, потрібно впровадити у регіональну практику надання таких пільг підприємствам та підприємцям, що здійснюють проекти ДПП. Слід також розглянути можливість та доцільність створення спеціального режиму оподаткування під час виконання угод про державно-приватне партнерство. Під час розробки податкових пільг слід враховувати інтереси бюджету: – по-перше, надані податкові пільги мають бути ефективними, що реально знижують податкове навантаження для інвесторів; – по-друге, у довгостроковій перспективі внаслідок розвитку інфраструктурних об'єктів витрати бюджету, як мінімум, мають бути відшкодовані за рахунок зростання податкової бази з податків у зв'язку із створенням інфраструктурного об'єкта. Наукова новизна. Розроблено організаційно-управлінську модель розвитку інституційного та інфраструктурного середовища взаємодії публічної влади, бізнес-структур та структур громадянського суспільства на основі державно-приватного партнерства (ДПП) на регіональному рівні, яка передбачає організаційний блок (взаємоузгоджені дії центру розвитку ДПП регіону з профільним департаментом обласної (міської) державної адміністрації, науковим, експертним та бізнес середовищем), управлінський блок (визначення цільових орієнтирів ДПП регіону у стратегіях розвитку регіону, галузі, ДПП; моніторинг та удосконалення законодавства у сфері ДПП; формування та удосконалення інформаційної системи ДПП, оцінку доцільності ініціації проектів, їх фінансування з боку держави та приватного партнеру, моніторинг і контроль ефективності реалізації). Висновки. У цілому місія ДПП на регіональному рівні може бути визначена як стійке зростання інвестицій у значні соціально-економічні проекти за одночасного створення комфортних умов проживання та праці, духовного та творчого розвитку особистості, а також підвищення добробуту суспільства на основі прискореного розвитку соціальної інфраструктури та підвищення доступності, якості надання послуг.

Public-private partnership (PPP) long ago became a worldwide mechanism for the implementation of big-scale state projects, which require significant financing. One of the most widespread areas of PPP application are the sustainable energy development programs, which when successfully carried out become a key to the energy security for any country. The implementation of similar projects at the national level require the detailed examination and systematization of the international experience, which may be used to elaborate the methodical and practical recommendations for its application in the Ukrainian context. This article analyzes the Asian countries' experience and introduces the efficiency assessment mechanism for PPP project management by the public sector, based on the analysis made. European countries are well-known leaders in application of public-private partnership for big-scale projects implementation in various economic sectors. Their experience is a good example for Ukraine on its way to energy independence and economic stability. The establishment of partner liaisons with businesses will expand the State's capacities and facilitate the private sector engagement to profitable and image-building projects for both stakeholders. Prior to elaboration of mechanisms and recommendation for PPP development, an analysis should be carried out to study the international experience of favorable basis establishment to incentivize PPP. The ontological approaches to classification of the national targeted programs were updated to reflect the essence of the targeted sustainable energy development programs. The study of the relevant international experience and domestic practices of clusterization and public-private partnerships has confirmed that for the energy-cluster-based PPPs to be successful the political will of the national government shall be supported by businesses, civil society organizations, research centers and think-tanks, and administrative centers providing assistance to authorities and territorial communities in preparation and implementation of the targeted programs. ; Державно-приватне партнерство вже давно у світі стало надійним механізмом для реалізації масштабних державних проєктів, які вимагають великих фінансових вливань. Одним із найпопулярніших напрямів ДПП є програми сталого енергетичного розвитку, успішне впровадження яких є запорукою енергетичної безпеки будь-якої держави. Реалізація подібних проєктів на національному рівні вимагає детального вивчення та систематизації міжнародного досвіду, який може бути використаний для розроблення методичних та практичних рекомендацій з його втілення в умовах України. У статті проаналізовано досвід азійських країн та на його основі запропоновано механізм оцінки ефективності управління проєктами ДПП державним сектором. Європейські країни є визнаними лідерами у застосуванні державно-приватного партнерства для реалізації масштабних інфраструктурних проєктів, у т. ч. й таких, що сприяють підвищенню енергоефективності у різних секторах економіки. Їх досвід є корисним прикладом для України у її прагненні здобути енергетичну незалежність і забезпечити економічну стабільність. Налагодження партнерських відносин з бізнесом підвищить ресурсні можливості держави і сприятиме залученню приватного сектору до впровадження вигідних й іміджевих проєктів для обох зацікавлених сторін. Виробленню механізмів і розробці рекомендацій з розвитку державно-приватного партнерства має передувати аналіз міжнародного досвіду зі створення сприятливого та привабливого середовища, в якому може активізуватися державно-приватне партнерство. Вивчений міжнародний та національний досвід кластеризації та державно-приватного партнерства засвідчує, що для застосовування та успішного розвитку ДПП на ґрунті енергетичних кластерів необхідна політична воля центрального уряду, підкріплена реально функціонуючими структурами (бізнесу, громадських та волонтерських неприбуткових організацій, консультативно-аналітичних і адміністративних центрів тощо), які надають супровід і допомогу органам владі та територіальним громадам у підготовці та впровадженні цільових програм.

Public-private partnership (PPP) long ago became a worldwide mechanism for the implementation of big-scale state projects, which require significant financing. One of the most widespread areas of PPP application are the sustainable energy development programs, which when successfully carried out become a key to the energy security for any country. The implementation of similar projects at the national level require the detailed examination and systematization of the international experience, which may be used to elaborate the methodical and practical recommendations for its application in the Ukrainian context. This article analyzes the Asian countries' experience and introduces the efficiency assessment mechanism for PPP project management by the public sector, based on the analysis made. European countries are well-known leaders in application of public-private partnership for big-scale projects implementation in various economic sectors. Their experience is a good example for Ukraine on its way to energy independence and economic stability. The establishment of partner liaisons with businesses will expand the State's capacities and facilitate the private sector engagement to profitable and image-building projects for both stakeholders. Prior to elaboration of mechanisms and recommendation for PPP development, an analysis should be carried out to study the international experience of favorable basis establishment to incentivize PPP. The ontological approaches to classification of the national targeted programs were updated to reflect the essence of the targeted sustainable energy development programs. The study of the relevant international experience and domestic practices of clusterization and public-private partnerships has confirmed that for the energy-cluster-based PPPs to be successful the political will of the national government shall be supported by businesses, civil society organizations, research centers and think-tanks, and administrative centers providing assistance to authorities and territorial communities in preparation and implementation of the targeted programs. ; Державно-приватне партнерство вже давно у світі стало надійним механізмом для реалізації масштабних державних проєктів, які вимагають великих фінансових вливань. Одним із найпопулярніших напрямів ДПП є програми сталого енергетичного розвитку, успішне впровадження яких є запорукою енергетичної безпеки будь-якої держави. Реалізація подібних проєктів на національному рівні вимагає детального вивчення та систематизації міжнародного досвіду, який може бути використаний для розроблення методичних та практичних рекомендацій з його втілення в умовах України. У статті проаналізовано досвід азійських країн та на його основі запропоновано механізм оцінки ефективності управління проєктами ДПП державним сектором. Європейські країни є визнаними лідерами у застосуванні державно-приватного партнерства для реалізації масштабних інфраструктурних проєктів, у т. ч. й таких, що сприяють підвищенню енергоефективності у різних секторах економіки. Їх досвід є корисним прикладом для України у її прагненні здобути енергетичну незалежність і забезпечити економічну стабільність. Налагодження партнерських відносин з бізнесом підвищить ресурсні можливості держави і сприятиме залученню приватного сектору до впровадження вигідних й іміджевих проєктів для обох зацікавлених сторін. Виробленню механізмів і розробці рекомендацій з розвитку державно-приватного партнерства має передувати аналіз міжнародного досвіду зі створення сприятливого та привабливого середовища, в якому може активізуватися державно-приватне партнерство. Вивчений міжнародний та національний досвід кластеризації та державно-приватного партнерства засвідчує, що для застосовування та успішного розвитку ДПП на ґрунті енергетичних кластерів необхідна політична воля центрального уряду, підкріплена реально функціонуючими структурами (бізнесу, громадських та волонтерських неприбуткових організацій, консультативно-аналітичних і адміністративних центрів тощо), які надають супровід і допомогу органам владі та територіальним громадам у підготовці та впровадженні цільових програм.

The aim of the article is to analyze the state of PPP in Ukraine, to identify political and economic features, advantages, disadvantages and risks for stakeholders, to identify blocks of barriers that prevent PPP in a market economic system. In solving the tasks we used a number of research methods: analysis, synthesis and comparison of the features of public-private partnership for stakeholders. A successful platform for the development of public-private partnership (PPP) is a mutually beneficial relationship between all stakeholders. Public management often determines the vectors of development of industries, spheres and regions for effective investment activities, taking into account the development strategy. It should be noted that the advantages of PPP include the fact that the efficiency of management of both state and municipal property increases; the quality of public services to the population and businesses; conditions are created for the use of modern achievements of science and technology, innovations are introduced; the burden on the state budget is reduced and expenditures on the provision of public services are optimized. Along with the advantages, there are a number of disadvantages of PPPs related to the implementation of projects. These include: certain difficulties associated with obtaining permits and approvals; procedure of complexity in re-registration of the right of use of the earth on the private partner; insufficient motivation and lack of professional training of officials, the presence of corruption. The scientific novelty is that for the first time the political and economic features of public-private partnership are analyzed, which in a market economy are clearly manifested through the relations between stakeholders - stakeholders. The development of public-private partnership has achieved key changes and has a positive dynamics: updated legal framework on PPP and concessions, opening of external proposals for initiation of potential partners of national or regional PPP projects, ...

The article describes the most common classification of PPP in the implementation of infrastructure projects, examines the state of PPP in the construction of national highways and focuses on the need to intensify the process of the experience of the European Union. ; У статті наводиться класифікація найпоширеніших моделей Державно-приватного партнерства (ДПП) у реалізації інфраструктурних проектів, аналізується стан розвитку вітчизняних ДПП у будівництві автомобільних доріг та акцентується увага на необхідності активізації даного процесу з врахуванням досвіду країн Європейського Союзу.

The article describes the most common classification of PPP in the implementation of infrastructure projects, examines the state of PPP in the construction of national highways and focuses on the need to intensify the process of the experience of the European Union. ; У статті наводиться класифікація найпоширеніших моделей Державно-приватного партнерства (ДПП) у реалізації інфраструктурних проектів, аналізується стан розвитку вітчизняних ДПП у будівництві автомобільних доріг та акцентується увага на необхідності активізації даного процесу з врахуванням досвіду країн Європейського Союзу.

The article describes the most common classification of PPP in the implementation of infrastructure projects, examines the state of PPP in the construction of national highways and focuses on the need to intensify the process of the experience of the European Union. ; У статті наводиться класифікація найпоширеніших моделей Державно-приватного партнерства (ДПП) у реалізації інфраструктурних проектів, аналізується стан розвитку вітчизняних ДПП у будівництві автомобільних доріг та акцентується увага на необхідності активізації даного процесу з врахуванням досвіду країн Європейського Союзу.

В роботі розглянуті напрями використання відтворювального потенціалу відносин партнерства між державою і бізнесом в контексті вирішення завдань реформаційних перетворень національної економіки в умовах глобалізації. Обґрунтована актуальність модернізаційних змін у підходах до державного устрою і державного управління за моделлю «активізуючої держави відповідно до теорії «нового державного управління».В работе рассмотрены направления реализации созидательного потенциала отношений партнерства между государством и бизнесом в контексте реформационного переустройства национальной экономики в условиях глобализации. Обоснована актуальность модернизации подходов к государственному устройству и государственному управлению в рамках модели «активизирующего государства» в соответствии положениям теории «нового государственного управления».The nature of change and transformation of the economic system of Ukraine is analyzed in the paper. The content of global transformation processes that cause them, are determined. It is proven the exhaustion of reproductive potential of the model of liberal market fundamentalism, the concept of which was chosen as the basic paradigm of development of the national economy, the negative effects of the weakening of the state's role in the management and controls the spread of purely market principles of conduct in all aspects of life are clarified. Directions of modernization restructuring of the national economy are determined. The first direction is transition to high-industrial level of economic development and creates conditions for transition to a post-industrial economy by modernizing industrial and technological base for innovative principles and development of post-industrial sectors. The second direction is playing a market economy mechanism in cooperation with government regulation, strengthening the role of the state in certain national development goals and maintaining business cooperation with a partner. The relevance of the research problems caused by the aggravation of choice vector transformation changes the national economic system, formation process of updating the ultimate goal of transformational changes, identify ways and methods to achieve in terms of economic crisis and the emergence of threats to national statehood. The proposed directions of transformational changes in governance and the role of government in society in accordance with the principles of partnership provided the absolute dominance of the public interest create a real background for task solution of economic development and improving the quality of life.

Urgency of the research. Public-private partnership is a mechanism for higher education and science to improve the efficiency of the HEI functioning through the development of partnerships between the state, business partners and HEI. Target setting. To use the benefits of interaction between the state and business through the implementation of the public-private partnership mechanism with the aim of solving strategic problems of the higher education and science development in Ukraine. Actual scientific researches and issues analysis. The research of the essence, conditions and benefits of the mechanism of public-private partnership in the field of education are studied in the works by such scholars as Dzhandosova R. D. [1], Sianov O. V., Stepanov O. O. [2], Dmytriieva Ye. O. [3], Ivanova Yu. V. [4], Zakharov M. M., Cherdantsev V. P., Tronyna M. V. [5], Liakhovets O. O. [6]. Uninvestigated parts of general matters defining. Taking into account the peculiarities of the organization of educational process and scientific activity in higher education institutions, considering the interests and opportunities of business partners, the direction of projects in the field of public-private partnership to meet the interests of third parties, the conclusion on the need for targeted search of potential private part-ners, which requires improvement of the process of practical implementation of such projects was made. The research objective. Improvement of the implementation mechanism of public-private partnership taking into account the peculiarities of such projects in the field of higher education and science. The statement of basic materials. A series of procedures for implementing public-private partnership projects is proposed to improve the of implementation efficiency of public-private partnership projects in the field of higher education in Ukraine; the necessity of improvement and development of the corresponding support (legislative, organizational, normative-legal, human resources) is substantiated. Conclusions. Since public-private partnership is a mechanism whose implementation involves private investment in the educational sphere, an important condition for the effectiveness of its implementation and functioning is the improvement of the relevant procedures, the creation of the necessary legislative, regulatory, resource and organizational support. ; Актуальність теми дослідження. Державно-приватне партнерство є механізмом, застосування якого у сфері вищої освіти та науки дозволяє підвищити ефективність функціонування ЗВО на основі розвитку партнерських відносин між державою, бізнес-партнерами та ЗВО. Постановка проблеми. Використання переваг від взаємодії держави і бізнесу через застосування механізму державно-приватного партнерства з метою вирішення стратегічних завдань розвитку вищої освіти та науки в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності, умов і переваг застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері освіти присвячено праці таких науковців, як: Джандосова Р. Д. [1], Сьянов О. В., Степанов О. О. [2], Дмитрієва Є. О. [3], Іванова Ю. В. [4], Захаров М.М., Черданцев В. П., Тронина М. В. [5], Ляховець О. О. [6]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зважаючи на особливості організації освітнього процесу та наукової діяльності в закладах вищої освіти, враховуючи інтереси та можливості бізнес-партнерів, спрямованість проектів у сфері державно-приватного партнерства на задоволення інтересів третіх осіб, зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого пошуку потенційних приватних партнерів, що потребує удосконалення процесу практичної реалізації таких проектів. Постановка завдання. Удосконалення процесу реалізації механізму державно-приватного партнерства з урахуванням особливостей таких проектів у сфері вищої освіти та науки. Викладення основного матеріалу. Для підвищення ефективності процесу імплементації проектів державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти в Україні запропоновано послідовність процедур реалізації проектів державно-приватного партнерства; обґрунтовано необхідність удосконалення та розвитку відповідного забезпечення (законодавчого, організаційного, нормативно-правового, кадрового). Висновки. Оскільки державно-приватне партнерство є механізмом, реалізація якого передбачає здійснення приватних інвестицій у освітню сферу, то важливою умовою ефективності його імплементації та функціонування є удосконалення відповідних процедур, створення необхідного законодавчого, нормативно-правового, ресурсного та організаційного забезпечення.

Urgency of the research. Public-private partnership is a mechanism for higher education and science to improve the efficiency of the HEI functioning through the development of partnerships between the state, business partners and HEI. Target setting. To use the benefits of interaction between the state and business through the implementation of the public-private partnership mechanism with the aim of solving strategic problems of the higher education and science development in Ukraine. Actual scientific researches and issues analysis. The research of the essence, conditions and benefits of the mechanism of public-private partnership in the field of education are studied in the works by such scholars as Dzhandosova R. D. [1], Sianov O. V., Stepanov O. O. [2], Dmytriieva Ye. O. [3], Ivanova Yu. V. [4], Zakharov M. M., Cherdantsev V. P., Tronyna M. V. [5], Liakhovets O. O. [6]. Uninvestigated parts of general matters defining. Taking into account the peculiarities of the organization of educational process and scientific activity in higher education institutions, considering the interests and opportunities of business partners, the direction of projects in the field of public-private partnership to meet the interests of third parties, the conclusion on the need for targeted search of potential private part-ners, which requires improvement of the process of practical implementation of such projects was made. The research objective. Improvement of the implementation mechanism of public-private partnership taking into account the peculiarities of such projects in the field of higher education and science. The statement of basic materials. A series of procedures for implementing public-private partnership projects is proposed to improve the of implementation efficiency of public-private partnership projects in the field of higher education in Ukraine; the necessity of improvement and development of the corresponding support (legislative, organizational, normative-legal, human resources) is substantiated. Conclusions. Since public-private partnership is a mechanism whose implementation involves private investment in the educational sphere, an important condition for the effectiveness of its implementation and functioning is the improvement of the relevant procedures, the creation of the necessary legislative, regulatory, resource and organizational support. ; Актуальність теми дослідження. Державно-приватне партнерство є механізмом, застосування якого у сфері вищої освіти та науки дозволяє підвищити ефективність функціонування ЗВО на основі розвитку партнерських відносин між державою, бізнес-партнерами та ЗВО. Постановка проблеми. Використання переваг від взаємодії держави і бізнесу через застосування механізму державно-приватного партнерства з метою вирішення стратегічних завдань розвитку вищої освіти та науки в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності, умов і переваг застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері освіти присвячено праці таких науковців, як: Джандосова Р. Д. [1], Сьянов О. В., Степанов О. О. [2], Дмитрієва Є. О. [3], Іванова Ю. В. [4], Захаров М.М., Черданцев В. П., Тронина М. В. [5], Ляховець О. О. [6]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зважаючи на особливості організації освітнього процесу та наукової діяльності в закладах вищої освіти, враховуючи інтереси та можливості бізнес-партнерів, спрямованість проектів у сфері державно-приватного партнерства на задоволення інтересів третіх осіб, зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого пошуку потенційних приватних партнерів, що потребує удосконалення процесу практичної реалізації таких проектів. Постановка завдання. Удосконалення процесу реалізації механізму державно-приватного партнерства з урахуванням особливостей таких проектів у сфері вищої освіти та науки. Викладення основного матеріалу. Для підвищення ефективності процесу імплементації проектів державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти в Україні запропоновано послідовність процедур реалізації проектів державно-приватного партнерства; обґрунтовано необхідність удосконалення та розвитку відповідного забезпечення (законодавчого, організаційного, нормативно-правового, кадрового). Висновки. Оскільки державно-приватне партнерство є механізмом, реалізація якого передбачає здійснення приватних інвестицій у освітню сферу, то важливою умовою ефективності його імплементації та функціонування є удосконалення відповідних процедур, створення необхідного законодавчого, нормативно-правового, ресурсного та організаційного забезпечення.