Suchergebnisse

The article considers the Russian Federation policy towards Afghanistan, in particular, a brief historical overview and the events of 2021, and analyzes the associated media image of the state in the international media. Among the research methods, a comparative method and a case method were used. In the course of the study, it can be concluded that today there is a controversial, but pragmatic policy of Russia towards Afghanistan, which was clearly manifested in 2021 after the withdrawal of US troops from the state and the coming to power of an unrecognized government. This problem has a prehistory and a modern aspect, containing many dimensions that allow to fully reveal the issues and their origins. As a result of Russia's behavior towards Afghanistan, a predominantly negative state image has become stronger on the pages of the world media, which broadcasts outside and forms public opinion about the Russian Federation abroad. ; У статті розглянута політика Російської Федерації відносно Афганістану, зокрема, короткий історичний огляд та події 2021 року, та проаналізований пов'язаний з цим медіа-образ держави у міжнародних ЗМІ. Серед методів дослідження було використано порівняльний метод і метод кейсів. У ході дослідження можна дійти висновку, що на сьогодні існує суперечлива, але прагматична політика Росії щодо Афганістану, яка яскраво виявилася у 2021 році після виведення військ США з держави та приходу до влади невизнаного уряду. Зазначена проблема має передісторію та сучасний аспект, які містять багато вимірів, що дозволяють повною мірою розкрити питання та його витоки. Внаслідок поведінки Росії щодо Афганістану на шпальтах світових ЗМІ зміцнився переважно негативний образ держави, який транслюється назовні і формує громадську думку про РФ за кордоном.

There were analyzed preconditions of forming radical movement "Taliban", as well as its returning to power with the aim of revival of Islamic Emirate Afghanistan. It has been defined that today Taliban is recognized as terroristic organization by UNO which formation has been caused not only by domestic policy processes of Afghanistan but by the influence of external actors, in particular Saudi Arabia and Pakistan. It has been analyzed the composition of Taliban in the context of its social classes and it defined that the biggest share of Taliban are the representatives of marginal classes of Afghanistan and Pakistan. There was proved, that at the beginning, in 1994 the emergence of Taliban in Afghanistan was kindly perceived by the biggest part of population. The emigrants' press, which published papers to support Taliban, played the active role in supporting Afghan Taliban. It was defined that later in Afghan society the processes of confrontation and polarization grew and as a result there was the split on two groups by political and ethnic features: anti-Taliban (mainly non-Pashtun) and Taliban (Pashtun). It has been defined that the ideology of Taliban is religious nationalism. The official religion of Taliban is Sunni Islam. Afghanistan was under the control of Taliban till 2001, however the USA with help of North alliance after the situation on 11 September began antiterrorist operation against Taliban and destroyed it. It was defined that in 2021 the USA got the troops out from Afghanistan, what let Taliban to make the revolution and take almost the whole territory of a country under control. It has been proved that modern Taliban uses the religion to have the power in a region as well as to persuade recognition of the global community of it as legal power which has good intentions for saving Islamic traditions and laws of shariah for recovering and peace development of Islamic Emirate Afghanistan.It has been defined that values that Taliban has declared in the Constitution do not correspond to the real ...

There were analyzed preconditions of forming radical movement "Taliban", as well as its returning to power with the aim of revival of Islamic Emirate Afghanistan. It has been defined that today Taliban is recognized as terroristic organization by UNO which formation has been caused not only by domestic policy processes of Afghanistan but by the influence of external actors, in particular Saudi Arabia and Pakistan. It has been analyzed the composition of Taliban in the context of its social classes and it defined that the biggest share of Taliban are the representatives of marginal classes of Afghanistan and Pakistan. There was proved, that at the beginning, in 1994 the emergence of Taliban in Afghanistan was kindly perceived by the biggest part of population. The emigrants' press, which published papers to support Taliban, played the active role in supporting Afghan Taliban. It was defined that later in Afghan society the processes of confrontation and polarization grew and as a result there was the split on two groups by political and ethnic features: anti-Taliban (mainly non-Pashtun) and Taliban (Pashtun). It has been defined that the ideology of Taliban is religious nationalism. The official religion of Taliban is Sunni Islam. Afghanistan was under the control of Taliban till 2001, however the USA with help of North alliance after the situation on 11 September began antiterrorist operation against Taliban and destroyed it. It was defined that in 2021 the USA got the troops out from Afghanistan, what let Taliban to make the revolution and take almost the whole territory of a country under control. It has been proved that modern Taliban uses the religion to have the power in a region as well as to persuade recognition of the global community of it as legal power which has good intentions for saving Islamic traditions and laws of shariah for recovering and peace development of Islamic Emirate Afghanistan.It has been defined that values that Taliban has declared in the Constitution do not correspond to the real situation which is today in Afghanistan: the rights of women to study and work are violated, entertainments are banned in the other words promises and real actions of Taliban today differ. ; В роботі проаналізовано передумови формування радикального руху «Талібан», а також повернення його до влади з метою відродження Ісламського Емірату Афганістан. Визначено, що наразі «Талібан» визнано ООН терористичною організацією, формування якої обумовлено не лише внутріполітичними процесами Афганістану, а й впливом зовнішніх акторів, зокрема Саудівської Аравії та Пакистану. Проаналізовано склад «Талібану» в контексті його соціальних шарів і визначено, що найбільша частка талібів є представниками маргінальних прошарків населення Афганістану і Пакистану. Доведено, що на самому початку, в 1994 р., поява талібів у Афганістані дуже схвально сприймалася більшістю населення. Активну участь у підтримці руху «Талібан» приймала афганська емігрантська преса, яка постійно публікувала статті на підтримку талібів. Визначено, що пізніше в афганському суспільстві наростали процеси конфронтації та поляризації, в результаті чого відбувся розкол на два табори по політичній та етнічній ознаці: антиталібський (в основному непуштунський) та проталібський (пуштунський). Визначено, що ідеологією «Талібану» є релігійний націоналізм. Офіційною релігією талібів є сунністський іслам. Під контролем талібів Афганістан був до 2001 р, однак США при підтримці Північного альянсу після подій 11 вересня розпочали проти «Талібану» антитерористичну операцію і фактично знищили його. Визначено, що в 2021 р. США вивели війська із Афганістану, що дозволило талібам здійснити державний переворот та взяти під контроль майже всю територію країни. Доведено, що сучасні таліби маніпулюють релігією для того, щоб утримувати владу в регіоні, а також щоб домогтися визнання світовою спільнотою їх у якості легітимної сили, яка має благі наміри для збереження ісламських традицій та законів шаріату для відновлення та мирного розвитку Ісламського Емірату Афганістан. Визначено, що ті, цінності, які таліби задекларували в Конституції, не відповідають реальній ситуації, яка наразі складається в Афганістані: права жінок на навчання та працевлаштування порушуються, розважальні заходи також заборонені, тобто обіцянки та реальні дії талібів на сьогоднішній день не співпадають.

The article deals with two aspects of Pakistani-Afghanistan relations such as drug trafficking and Afghan refugees. Described issues characterized as «non-traditional» threats to the security of both countries, which have military and political nature. The purpose of the research is to consider drug trafficking and refugees issues in their coexistence and importance in bilateral relations, especially in Pakistani foreign policy towards Afghanistan. The conclusion of the research is that terrorism and internal instability of the political situation in both countries contribute to greater inter-dependence problems of drug trafficking and refugees in the Pakistani-Afghan relations. As a result, contacts between neighbors have permanent deterioration. It is visible to conduct an assumption that named problems cannot be solved in nowadays conditions. Such assumption was confirmed by the existence of the dichotomy of bilateral contacts in which Pakistan is trying to play a leadership role, using the problems of drug trafficking and refugees as pressure on Afghanistan in its foreign policy decisions. That is why such topical for states and regional security issues became a hostage of political ambitions. ; Рассматривается роль наркоторговли и проблемы афганских беженцев на территории Пакистана в дву-сторонних отношениях Исламабада и Кабула. Описанные вопросы характеризуются как «нетрадиционные» угрозы безопасности обоих государств, которые имеют черты военно-политического характера. Фактор терроризма и нестабильность внутриполитической ситуации в обеих странах способствуют большей взаи-мозависимости проблем наркотрафика и беженцев в пакистано-афганских отношениях, что приводит к их перманентному обострению. Автор пришел к выводу о невозможности комплексного решения данных вопро-сов в современных условиях. Преградой к чему есть дихотомия двусторонних контактов, в которой Пакистан пытается играть роль лидера, используя проблемы наркотрафика и беженцев как рычаги влияния на Афгани-стан в его внешнеполитических решениях. ; Розглядається роль наркоторгівлі та проблеми афганських біженців на території Пакистану у двосторонніх відносинах Ісламабаду та Кабулу. Описані питання характеризуються як «не-традиційні» загрози безпеці обох держав, які мають риси військово-політичного характеру. Фак-тор тероризму та чинник нестабільності внутрішньополітичної ситуації у обох державах спри-яють більшій взаємозалежності проблем наркотрафіку та біженців у пакистансько-афганських відносинах, що призводить до їхнього перманентного загострення. Автор дійшов висновку про неможливість комплексного вирішення даних питань у сучасних умовах. Перепоною до чого є ди-хотомія двосторонніх контактів, у якій Пакистан намагається грати роль лідера, використову-ючи проблеми наркотрафіку та біженців як важелі впливу на Афганістан у його зовнішнь-ополітичних рішеннях

A look at the main causes and factors, as well as the historical dynamics of drug production evolution in Afghanistan. The Talihban movement's influence on mass poppy cultivation and production is shown. The research focuses on the economic effects of poppy production for the population, as well as the amount of local citizens taking part in the production process. It is proved that poppy cultivation has become a necessary survival strategy for afghan lower-class due to lack of similar paying labour within the country. ; Рассматриваются основные предпосылки и факторы, а также историческое развитие наркопроизводства в Афганистане. Отмечается влияние движения Талибан на динамику маковых посевов и объемов производства опия в стране. Исследуется экономический эффект от производства опия для населения, оцениваются масштабы привлечения населения Афганистана в процесс производства опия. Доказывается, что культивирование опийного мака стало стратегией выживания для афганских крестьян при условии отсутствия эквивалентной по уровню доходов альтернативы. ; Розглядаються основні передумови і фактори, а також історичний розвиток нарковиробництва в Афганістані. Відзначається вплив руху Талібан на динаміку макових посівів та обсягів виробництва опію в країні. Досліджується економічний ефект від виробництва опію для населення, оцінюються масштаби залучення населення Афганістану у процесі виробництва опію. Доводиться, що культивування опійного маку стало стратегією виживання для афганських селян за умов відсутності еквівалентної за рівнем доходів альтернативи.

A look at the main causes and factors, as well as the historical dynamics of drug production evolution in Afghanistan. The Talihban movement's influence on mass poppy cultivation and production is shown. The research focuses on the economic effects of poppy production for the population, as well as the amount of local citizens taking part in the production process. It is proved that poppy cultivation has become a necessary survival strategy for afghan lower-class due to lack of similar paying labour within the country. ; Рассматриваются основные предпосылки и факторы, а также историческое развитие наркопроизводства в Афганистане. Отмечается влияние движения Талибан на динамику маковых посевов и объемов производства опия в стране. Исследуется экономический эффект от производства опия для населения, оцениваются масштабы привлечения населения Афганистана в процесс производства опия. Доказывается, что культивирование опийного мака стало стратегией выживания для афганских крестьян при условии отсутствия эквивалентной по уровню доходов альтернативы. ; Розглядаються основні передумови і фактори, а також історичний розвиток нарковиробництва в Афганістані. Відзначається вплив руху Талібан на динаміку макових посівів та обсягів виробництва опію в країні. Досліджується економічний ефект від виробництва опію для населення, оцінюються масштаби залучення населення Афганістану у процесі виробництва опію. Доводиться, що культивування опійного маку стало стратегією виживання для афганських селян за умов відсутності еквівалентної за рівнем доходів альтернативи.

In the article, on the basis of verbal evidences of soldiers who fought in Afghanistan, sources of personal origin and different literature, was made an attempt to show the socio-cultural space of Afghanistan during the war on years 1979-1989 through the perception of Soviet soldiers. The socio-economic situation of the local population was observed, indicating significant property differentiation. This gave reason to both there searchers and the soldiers of the Afghanistan war to talk about the anachronisms of the "feudal" system in the country.It was specified on a number of management problems in a war, about which our respondents spoke and researchers wrote. In particular, the negative phenomenon was the desertion of the local population from the ranks of the army, sale of state property, and even worse cases - transition to the side of illegal armed groups. The existence of different "tactics of treatment" of the local population with the Soviet soldiers was proved. It was established that the dominant components of the attitude of Afghans to the military contingent of the Soviet troops in Afghanistan were as "national-ethnic", economic, as well as religious affiliation of the Afghan society. The attitude towards the Soviet forces in the investigated period was also viewed through the property situation of the local population, when the imp over is heed residents, being socially unprotected, found support among the Soviet military. At the sometime, due to the struggle, often armed, between different clans and tribes, oil legal armed formations for spheres of influence, there was cooperation of some of them with the official ruling regime and, accordingly, Soviet forces. ; В статье на основании устных свидетельств воинов-"афганцев", источников личного происхождения и литературы сделана попытка показать социокультурное пространство Афганистана в период войны 1979-1989 гг. через восприятие советских бойцов. Проанализировано социально-экономическое положение местного населения, констатирована значительная имущественная дифференциация. Это дало основания как исследователям, так и воинам-"афганцам" говорить об анахронизмах "феодального" строя в стране. Указан ряд управленческих проблем в условиях войны, о которых говорили наши респонденты и писали исследователи. Установлено, что отличительными особенностями отношения афганцев к военным контингента советских войск в Афганистане были такие доминантные составляющие, как "национально-этническая", экономическая, а также религиозная принадлежность членов афганского социума. ; У статті, на основі усних свідчень воїнів-"афганців", джерел особистого походження та різнопланової літератури зроблена спроба показати соціокультурний простір Афганістану в період війни 1979-1989 рр.через сприйняття радянських бійців. Простежено соціально-економічне становище місцевого населення, що свідчило про значну майнову диференціацію. Це дало підстави як дослідникам, так і воїнам-"афганцям", говорити про анахронізми "феодального" ладу в країні. Визначено низку управлінських проблем в умовах війни. Установлено, що різне ставлення афганців до контингенту радянських військ в Афганістані залежало від "національно-етнічної", економічної та релігійної приналежності членів афганського соціуму.

In the article, on the basis of verbal evidences of soldiers who fought in Afghanistan, sources of personal origin and different literature, was made an attempt to show the socio-cultural space of Afghanistan during the war on years 1979-1989 through the perception of Soviet soldiers. The socio-economic situation of the local population was observed, indicating significant property differentiation. This gave reason to both there searchers and the soldiers of the Afghanistan war to talk about the anachronisms of the "feudal" system in the country.It was specified on a number of management problems in a war, about which our respondents spoke and researchers wrote. In particular, the negative phenomenon was the desertion of the local population from the ranks of the army, sale of state property, and even worse cases - transition to the side of illegal armed groups. The existence of different "tactics of treatment" of the local population with the Soviet soldiers was proved. It was established that the dominant components of the attitude of Afghans to the military contingent of the Soviet troops in Afghanistan were as "national-ethnic", economic, as well as religious affiliation of the Afghan society. The attitude towards the Soviet forces in the investigated period was also viewed through the property situation of the local population, when the imp over is heed residents, being socially unprotected, found support among the Soviet military. At the sometime, due to the struggle, often armed, between different clans and tribes, oil legal armed formations for spheres of influence, there was cooperation of some of them with the official ruling regime and, accordingly, Soviet forces. ; В статье на основании устных свидетельств воинов-"афганцев", источников личного происхождения и литературы сделана попытка показать социокультурное пространство Афганистана в период войны 1979-1989 гг. через восприятие советских бойцов. Проанализировано социально-экономическое положение местного населения, констатирована значительная имущественная дифференциация. Это дало основания как исследователям, так и воинам-"афганцам" говорить об анахронизмах "феодального" строя в стране. Указан ряд управленческих проблем в условиях войны, о которых говорили наши респонденты и писали исследователи. Установлено, что отличительными особенностями отношения афганцев к военным контингента советских войск в Афганистане были такие доминантные составляющие, как "национально-этническая", экономическая, а также религиозная принадлежность членов афганского социума. ; У статті, на основі усних свідчень воїнів-"афганців", джерел особистого походження та різнопланової літератури зроблена спроба показати соціокультурний простір Афганістану в період війни 1979-1989 рр.через сприйняття радянських бійців. Простежено соціально-економічне становище місцевого населення, що свідчило про значну майнову диференціацію. Це дало підстави як дослідникам, так і воїнам-"афганцям", говорити про анахронізми "феодального" ладу в країні. Визначено низку управлінських проблем в умовах війни. Установлено, що різне ставлення афганців до контингенту радянських військ в Афганістані залежало від "національно-етнічної", економічної та релігійної приналежності членів афганського соціуму.

У статті проведено аналіз надання підтримки силам безпеки Афганістану з боку НАТО. Визначено основні ключові напрями діяльності Північноатлантичного Альянсу в ході "Операції з підтримання безпеки в Афганістані" силами контингенту ISAF, місії "Рішуча підтримка" та довгострокового співробітництва. ; На сегодня коллективная оборона остается главной задачей НАТО. Появление новых вызовов и угроз, которые возникают далеко за пределами зоны ответственности этой организации, в частности терроризм, являют собой вызовы, которые невозможно преодолеть, исходя лишь из "территориального" понимание безопасности. Итак, изучение и анализ поддержки НАТО сил безопасности других стран является важным, учитывая процессы, происходящие на востоке Украины.В статье проанализирован опыт деятельности НАТО по оказанию поддержки институтам обороны и безопасности Афганистана во время "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF (International Security Assistance Force, ISAF) во время миссии НАТО "Решительная поддержка" (РП-А), а также в рамках долгосрочного сотрудничества.Поддержка во время "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF. Мандат ИСАФ сначала ограничивался обеспечением безопасности в Кабуле и вокруг него. В октябре 2003 года ООН распространила полномочия ИСАФ на всю территорию Афганистана (Резолюция СБ ООН № 1510), что положило путь для расширения деятельности миссии по всей стране.Поддержка в ходе выполнения миссии "Решительная поддержка" (РП-А). Принципиальной функцией миссии РП-А является предоставление консультативной помощи правительству Афганистана по развитию операционных возможностей Афганских национальных сил безопасности и обороны, в том числе с применением экспедиционных групп советников (Expeditionary Advisory Package) вне пунктов постоянной дислокации. По словам Генерального секретаря НАТО, миссия РП-А является миссией по учебной подготовке консультированию и содействию афганским силам безопасности.Поддержка в рамках долгосрочного сотрудничества. Несмотря на то, что НАТО сосредоточивает усилия по поддержке Афганистана в рамках миссии РП-А и финансирование афганских сил безопасности продолжается работа и в области долгосрочного партнерства, которое включает политический диалог и практическое сотрудничество между НАТО и Афганистаном.Выводы.1. Поддержка сил безопасности и обороны Афганистана проводится НАТО по трем важным направлениям – в рамках не боевой миссии "Решительная поддержка", которая стала логическим продолжением боевой операции – "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF, финансовая поддержка в рамках фонда, которым руководит НАТО совместно с фондом ООН и в рамках долгосрочного сотрудничества.2. Несмотря на значительный объем финансирования и поддержки сил безопасности и обороны Афганистана не способны полностью контролировать ситуацию в стране самостоятельно без международной помощи.3. Перспективным направлением практической помощи НАТО Афганистан считается постепенный переход к "Устойчивому партнерству".Дальнейшие исследования целесообразно сосредоточить на изучении опыта поддержки НАТО сектора безопасности и обороны других стран, не являющихся членами НАТО с целью определения концептуальных подходов, общих принципов и тенденций по оказанию помощи, а также особенностей формирования и принятия решений в поддержку отдельных стран в политической, военной и других сферах. ; Today, collective defense remains the main task of NATO. The emergence of new challenges and threats that arise far beyond the borders of the area of responsibility of this Organization, in particular terrorism, are challenges that can not be overcome solely on the basis of a "territorial" understanding of security.Therefore, the study and analysis of NATO support to the security forces of other countries is important given the processes taking place in easternUkraine.The purpose of the article. Analyze the experience of NATO activities to provide support to Afghanistan's defense and security institutions during the "Security Operations in Afghanistan" by the International Security Assistance Force (ISAF) contingent within the NATO Resolute Support Mission (RS-A), as well as in the within the framework of long-term cooperation.Support for the "Security Operations in Afghanistan" by the contingent of ISAF.The ISAF mandate was initially confined to security in and around Kabul. In October 2003, the UN extended the mandate of ISAF to the entire territory of Afghanistan (UNSCR 1510), which paved the way for expanding its mission throughout the country.Support during the mission "Resolute Support" (RS-A).The principal function of the RS-A mission is to provide advisory and consultative assistance to the Government of Afghanistan on the development of the operational capabilities of the Afghan national security and defense forces, including with the use of Expeditionary Advisory Packages outside the permanent locations. According to the Secretary-General of NATO, the RS-A mission is a mission to train advisers and assist the Afghan security forces.Support in the framework of long-term cooperationDespite the fact that NATO focuses its support efforts onAfghanistanwithin the framework of the RS-A mission and the financing of the Afghan security forces, work continues in the area of long-term partnership, which includes political dialogue and practical cooperation between NATO andAfghanistan.Conclusions:1. The support of the Afghan security and defense forces is carried out by NATO in three important areas - within a non-combat Resolute Support Mission, which was the logical continuation of the military operation, "Operation Security Assistance in Afghanistan" by the contingent of the ISAF, financial support under the fund managed by NATO together with the UN fund and in the framework of long-term cooperation.2. Despite the significant amount of funding and support to the Afghan security and defense forces, they are not able to fully control the situation in the country independently without international assistance.3. A promising direction for NATO's practical assistance to Afghanistan is the gradual transition to a Sustainable Partnership.Further studies should focus on the study of NATO's support of the security and defense sector of non-NATO countries in order to identify conceptual approaches, general principles and tendencies in providing assistance, as well as the peculiarities of shaping and decision-making in support of individual countries in political, military and other areas.

(UA) У статті розглядаються обставини та наслідки антиурядового заколоту в м. Герат у березні 1979 року та визначені ним зміни в характері радянської військово-технічної присутності в Демократичній республіці Афганістан. ; (EN) The article discusses the circumstances and consequences of anti-government revolt in Herat in March 1979 and is defined by changes in the nature of the Soviet military-technical presence in the Democratic Republic of Afghanistan.

The article analyzes the main policy directions towards Tajikistan, neighboring countries of Central Asia and culturally related to the Tajiks of the Middle East towards Tajikistan. The civil war in Tajikistan between supporters of the country's secular and religious paths of development (1992-1997) caused mixed attitudes and policies on the part of various state, political and religious circles in Afghanistan. However, after it became clear that the struggle between secular and Islamist forces in Tajikistan could destroy the country as such, the culturally and linguistically close to the Tajiks political elite of Afghanistan (B.Rabbani and A.Masood) and Iran (A.Rafsanjani) made significant efforts to end the civil war in Tajikistan as mediators and expressed interest in the sustainable development of Tajikistan. In the 2000s, Iran abandoned attempts to influence Tajik policy in order to promote the establishment of a religious state in Tajikistan, turning to cooperation with the secular Tajik authorities in the economic sphere. Important issues complicating relations between Uzbekistan and Kyrgyzstan and Tajikistan are the construction by Tajiks of large hydropower plants on mountain rivers, which Uzbekistan considers a threat to national security, and unresolved border disputes, which are a source of constant aggravation in Kyrgyz-Tajik. In general, Tajikistan has complex problems of various kinds with most of its neighbors (with Afghanistan - drug trafficking and Islamic influences, with Uzbekistan - water energy, with Kyrgyzstan - border), which prevent bilateral relations to reach a new level of quality. ; У статті аналізуються основні напрямки політики щодо Таджикистану сусідніх країн Центральній Азії та культурно споріднених з таджиками країн Середнього Сходу. Громадянська війна у Таджикистані між прихильниками світського та релігійного шляхів розвитку країни (1992-1997рр.) спричинила неоднозначне ставлення та політику з боку різних державних, політичних та релігійних кіл Афганістану. Однак, після того, як стало зрозуміло, що боротьба між світськими та ісламістськими силами у Таджикистані може зруйнувати країну як таку, культурно та мовно близька таджикам політична еліта Афганістану (Б.Раббані та А.Масуд) та Ірану (А.Рафсанджані) доклала вагомих зусиль для припинення громадянської війни в Таджикистані у статусі посередників та проявила зацікавленість у стабільному розвитку Таджикистану. У 2000-хрр. Іран відмовився від спроб впливати на таджицьку політику з метою сприяння становленню у Таджикистані релігійної держави, перейшовши до співпраці зі світською таджицькою владою в економічній сфері. Важливими питаннями, які ускладнюють відносини Узбекистану та Киргизстану з Таджикистаном є будівництво таджиками великих ГЕС на гірських річках, що в Узбекистані вважають загрозою національній безпеці та невирішені прикордонні суперечки, які є джерелом постійного загострення ситуації на киргизько-таджицькому кордоні. Загалом Таджикистан має складні проблеми різного характеру з більшістю своїх сусідів (з Афганістаном – наркотрафік та ісламіські впливи, з Узбекистаном – водноенергетичні, з Киргизстаном – прикордонні), які перешкоджають виходу двосторонніх відносин на новий якісний рівень.

The armed oppositions in armed conflict in Afghanistan, Persian gulf, two military campaigns in Chechnia and in zone anti-terrorist operations are analysed. Offers for strengthening of blockhouses as element of the defence are broughted, and recommendations for introducing the new tactical ways of conduct combat action are given. ; Проаналізовано збройні протистояння у збройних конфліктах в Афганістані, Перській затоці, двох військових кампаніях у Чечні та у зоні антитерористичної операції. Наведено пропозиції щодо посилення блокпостів як елементів оборони і надано рекомендації для запровадження нових тактичних способів ведення бойових дій.

Symbolic politics affects on the form of national memory, through that people, as imaginary to nation, become political sense of the state. But the institutional level of politics of memory in the context of the political mode "over-produces" the idea of people and creates new discourse of memory. What can enter into contradictions and carry a destructive force for nation. The representation of war in Afghanistan through monuments, as monumental text, is the example of such a policy.Memory places are the markers of social groups. When they becomes too much, they cease to be appreciable. They are overlooked. And together with them as well the appreciableness of social groups gets lost. Because, according to J. Assman, memories are defined by the pronoun "we". When the state monopolizes right by heart, domination of collective memory above individual takes place. The mechanism of identity is formed through compulsion to remember.Mixing of entirely different events in one monumental text is split by the value of each historical event, and combination of two different symbols gives birth to the third. So character is created without sense. And symbol transforms to denoted without designating for the age which still remembers historical events.Monument, as the code which bears determined message, forms attitude to the history. As artificial sense that it is created due to society, the monument plays a big role in formation of national memory. But the monuments influence and to formation of party unconscious, as they create determined archetypes in the society. Due to them short-term society memory transforms to long-term.They influence formation of feeling of national unity, advantage, self-esteem. But, together with that, they can form and national injury, threaten to turn to revolutionary mood. Acting by the marker which influences specifications of "one's" and "strange", the monument is capable both to unite, and to separate society. ; Символічна політика впливає на форму національної пам'яті, через яку народ, як уявне нації, стає політичним смислом держави. Але інституційний рівень політики пам'яті у контексті політичного режиму «перевиробляє» ідею народу і створює новий дискурс пам'яті. Яка може вступати в протиріччя і нести руйнівну силу для нації. Репрезентація війни в Афганістані через пам'ятники, як монументальний текст, є прикладом такої політики.Міста пам'яті є маркерами соціальних груп. Коли їх стає занадто багато, вони перестають бути помітними. Їх не помічають. І разом з ними втрачається й помітність соціальних груп. Тому, що за висловом Я. Ассмана, спогади визначаються займенником «ми». Коли держава монополізує право на пам'ять, відбувається домінування колективної пам'яті над індивідуальною. Формується механізм ідентичності через примус пам'ятати.Змішування зовсім різних подій в одному монументальному тексті розщеплює значення кожної історичної події, а поєднання двох різних символів народжує третій, який створює знак без смислу. Так символ перетворюється на позначуване без позначувального для епохи, яка пам'ятає історичні події. А для епохи, яка буде отримувати недостатні знання про війну в Афганістані, цей знак знов перетвориться на символ, але вже з іншим наповненням змісту.Пам'ятник, як код, який несе певне повідомлення, формує ставлення до історії. Як штучний смисл, що створюється завдяки суспільству, пам'ятник відіграє велику роль у формуванні національної пам'яті. Але пам'ятники впливають і на формування колективного несвідомого, оскільки створюють певні архетипи у суспільстві. Завдяки ним короткострокова пам'ять суспільства перетворюється на довгострокову. Вони впливають на формування почуття національного єднання, гідності, самоповаги. Але, разом з цим, вони можуть формувати і національну травму, яка загрожує перетворитися на революційний настрій. Виступаючи маркером, який впливає на характеристики «своїх» та «чужих», пам'ятник здатен як об'єднувати, так і роз'єднувати суспільство.

Symbolic politics affects on the form of national memory, through that people, as imaginary to nation, become political sense of the state. But the institutional level of politics of memory in the context of the political mode "over-produces" the idea of people and creates new discourse of memory. What can enter into contradictions and carry a destructive force for nation. The representation of war in Afghanistan through monuments, as monumental text, is the example of such a policy.Memory places are the markers of social groups. When they becomes too much, they cease to be appreciable. They are overlooked. And together with them as well the appreciableness of social groups gets lost. Because, according to J. Assman, memories are defined by the pronoun "we". When the state monopolizes right by heart, domination of collective memory above individual takes place. The mechanism of identity is formed through compulsion to remember.Mixing of entirely different events in one monumental text is split by the value of each historical event, and combination of two different symbols gives birth to the third. So character is created without sense. And symbol transforms to denoted without designating for the age which still remembers historical events.Monument, as the code which bears determined message, forms attitude to the history. As artificial sense that it is created due to society, the monument plays a big role in formation of national memory. But the monuments influence and to formation of party unconscious, as they create determined archetypes in the society. Due to them short-term society memory transforms to long-term.They influence formation of feeling of national unity, advantage, self-esteem. But, together with that, they can form and national injury, threaten to turn to revolutionary mood. Acting by the marker which influences specifications of "one's" and "strange", the monument is capable both to unite, and to separate society. ; Символічна політика впливає на форму національної пам'яті, через яку народ, як уявне нації, стає політичним смислом держави. Але інституційний рівень політики пам'яті у контексті політичного режиму «перевиробляє» ідею народу і створює новий дискурс пам'яті. Яка може вступати в протиріччя і нести руйнівну силу для нації. Репрезентація війни в Афганістані через пам'ятники, як монументальний текст, є прикладом такої політики.Міста пам'яті є маркерами соціальних груп. Коли їх стає занадто багато, вони перестають бути помітними. Їх не помічають. І разом з ними втрачається й помітність соціальних груп. Тому, що за висловом Я. Ассмана, спогади визначаються займенником «ми». Коли держава монополізує право на пам'ять, відбувається домінування колективної пам'яті над індивідуальною. Формується механізм ідентичності через примус пам'ятати.Змішування зовсім різних подій в одному монументальному тексті розщеплює значення кожної історичної події, а поєднання двох різних символів народжує третій, який створює знак без смислу. Так символ перетворюється на позначуване без позначувального для епохи, яка пам'ятає історичні події. А для епохи, яка буде отримувати недостатні знання про війну в Афганістані, цей знак знов перетвориться на символ, але вже з іншим наповненням змісту.Пам'ятник, як код, який несе певне повідомлення, формує ставлення до історії. Як штучний смисл, що створюється завдяки суспільству, пам'ятник відіграє велику роль у формуванні національної пам'яті. Але пам'ятники впливають і на формування колективного несвідомого, оскільки створюють певні архетипи у суспільстві. Завдяки ним короткострокова пам'ять суспільства перетворюється на довгострокову. Вони впливають на формування почуття національного єднання, гідності, самоповаги. Але, разом з цим, вони можуть формувати і національну травму, яка загрожує перетворитися на революційний настрій. Виступаючи маркером, який впливає на характеристики «своїх» та «чужих», пам'ятник здатен як об'єднувати, так і роз'єднувати суспільство.

Participation in combat actions of the Border Troops of the USSR State Secu- rity Committee (SSC) has been silenced for a long time, as the border guards did not officially fight in Afghanistan. Servicemans of the Border Troops who died in the Democratic Republic of Afghanistan were officially considered dead while guarding and protecting the state border. At the same time many border guards have gone through the crucible of the Afghan War. It is only recently the memoirs of direct participants of those events have begun to appear, in some measure ar- chival data have been opened and scientific papers on this topic have been pub- lished by specialists. The article emphasizes the extraordinary and very important role played by the Border Troops in the war in Afghanistan. Using the analysis of sources and literature examines the experience of the USSR in the formation, de- velopment and direct combat activities of special units of the Border Troops of the USSR SSC. The creation, structure, armaments and activities of an unprecedented phenomenon for the Border Troops, in particular the air assault component of the special units of the Border Troops of the USSR SSC are considered. The role and place of the air assault groups in the general structure and activities of the special units of the USSR border guards are highlighted. The separation of the air as- sault component into ground and air components is substantiated, and a system of interaction between these components is outlined. It is revealed the evolutionary process of creation and further development of the air component - the aviation of the Border Troops. The structure of the aviation of the Border Troops, its armament and combat activity during the air assault operations in cooperation with the air assault units are analyzed. ; Участь у бойових діях Прикордонних військ Комітету державної без- пеки СРСР тривалий час замовчувалася, оскільки офіційно прикордонники бойові дії на території Афганістану не вели. Військовослужбовці Прикор- донних військ, які загинули в Демократичній Республіці Афганістан офі- ційно вважались загиблими при охороні та захисті державного кордону. В той же час дуже багато прикордонників пройшли через горнило Афган- ської війни. Лише нещодавно почали з'являтись згадки про ті події від без- посередніх учасників подій, в деякій мірі почали відкриватись архівні дані та публікуватись спеціалістами наукові роботи по даній темі. У статті розкривається як Прикордонні війська відіграли у війні в Афганістані над- звичайну та дуже важливу роль. На основі аналізу джерел та літератури розкривається досвід СРСР щодо створення, розвитку та безпосередньої бойової діяльності спеціальних підрозділів Прикордонних військ КДБ СРСР. Розглядається створення, структура, озброєння та діяльність безпреце- дентного феномену для прикордонних військ, а саме десантно-штурмового компоненту спеціальних підрозділів Прикордонних військ КДБ СРСР. Роз- кривається роль та місце десантно-штурмових груп у загальній структурі та діяльності спеціальних підрозділів прикордонних військ СРСР. Обґрун- товується розділення десантно-штурмового компоненту на наземний та повітряний компоненти. Приводиться система взаємодії між цими ком- понентами. Розглядається еволюційний процес творення та подальшого розвитку повітряного компоненту – авіації Прикордонних військ. Аналізу- ється структура авіації Прикордонних військ, її озброєння та бойова діяльність під час ведення десантно-штурмових дій у взаємодії з десантно- штурмовими підрозділами.