Suchergebnisse

In the essays in Outliers and American Vanguard Art, claims are made by the editor Lynn Cooke (Cooke 14) and others (English 49) (Sorkin 102) speak on behalf of or around the topic of "mental disability". The social experience of being "the mentally ill" and/or those grouped by certain categories of "dis-order" (Wells, Creating the Dis-City) (Wells, Mentally Ill Deserve Equal Opportunity: Ph.D. Value is that of your future) (U.S. Congress)(see Appendix A) is problematic. Without understanding the language of self-empowerment being created by citizens with disabilities, nor the possibilities of experience for a more effective and efficient recovery in modern terms of altered ways of thinking, i.e. "The Altered State" , a profound understanding for the aesthetics and presence of citizens with psychiatric labels (disabilities) remains silent as a response to the imbalance of political and economic power. I realized a review of the catalog (Zeger) that inspired Hilma af Klint, Emma Kunz, and Agnes Martin prior to visiting New York City on March 9th, 2019 where a visit to the Guggenheim's show of Helma af Klint, Mapplethorpe, and Brancusi was occurring. I submit as a thesis, the conceptual structure inherent to life, as to how one learns to create art, challenges the self to reconcile constantly a love for creative learning. Art becoming information by itself is only data, but to transform the information into "profound knowledge" (Deming, Out of the Crisis) creates joy and transformation within an artist or even a team of individuals, within an organization, or an organization, itself. The visit to New York City's museums and galleries afforded me once again to be in wonder at the weight, the mass of a city as art form while seeing light and every physical object in motion with deeper understandings for my existence as well as others (Merton) . This attempt into Fine Art is an effort to recognize the forces by which processes respond to entropy not just aligned with Rodin's portrayal of the Gates of Hell (Getsy 60) but also to comprehend the perpetual flow of disorder with nuances by which nature/economies create forms. In other words, I am suggesting an integration with a philosophy that understands in toto, how materialization of an idea is still important for economic development, but at a meta-supra level of analytics and knowledge production being realized more specifically into public policy (Lepowski 33): "before time runs out on mankind". In creating a visual language, the artist expends energy in response to a vision within (Terkel). With the head of MIT's physics department referring me to see his friend, Cyril Smith at the Christmas Break in 1982, my realization became aware of how beauty arises in art, as a transformational function in the micro to the macro. Complexity now is a concept, that transforms space into beauty, i.e. abstracting to ultimately realize an artifact or even a city . This observation was outside of self and had not been internalized as thought at this time. Now, my senses are that Life is the Art and to attempt in a few pages, an assemblage that connects the dots for a more coherent order is a moment by moment engagement with my psyche. My perception(s) of reality requires only an acceptance of living with renewal and uncertainty (Prigogine). Risks are essentially part of the deeper thought process rooted in time that are now only being discussed in terms of "ephaptic oscillations" in regards to how the brain processes time (Wassenhove, 2017 European Frequency and Time Forum & International Frequency Control Symposium). As one who experienced mental illness and is challenged to understand the nature of labels and the mental health industry, my research question is from the outlier's position that has found meaning with relation to the bell curve of statistical sampling in the verb of creative expression . To go a little bit deeper in trying to understand this dilemma, I/We (Foster) face an arts community that is perpetuating a discriminatory language as an economy. Somehow, the turn to the hard right (Fraser) from the last presidential election rejects directly and indirectly the value and values the art industry, being that "donations" or "investments" are as much a function of tax benefits codified by favorable laws conducive to the investment banking industry and their clients (Fraser). On the other hand, Disability is the last category of civil rights and yet this category reflects a membership by multiple races, sex, creeds, and gender in an aging world that denies inclusive expressions. The value in being different, by choice, genetics (not so much choice though one can learn to improve) with access to economies built on credit, requires a certain artistry of response and greatness of citizenship. The struggle is ongoing and at times may reflect more of a retrograde motion.

Background: Cities are an important driving force to implement the Sustainable Development Goals (SDGs) and the New Urban Agenda. The SDGs provide an operational framework to consider urbanization globally, while providing local mechanisms for action and careful attention to closing the gaps in the distribution of health gains. While health and well-being are explicitly addressed in SDG 3, health is also present as a pre condition of SDG 11, that aims at inclusive, safe, resilient and sustainable cities. Health in All Policies (HiAP) is an approach to public policy across sectors that systematically takes into account the health implications of decisions, seeks synergies, and avoids harmful health impacts in order to improve population health and health equity. HiAP is key for local decision-making processes in the context of urban policies to promote public health interventions aimed at achieving SDG targets. HiAPs relies heavily on the use of scientific evidence and evaluation tools, such as health impact assessments (HIAs). HIAs may include city-level quantitative burden of disease, health economic assessments, and citizen and other stakeholders' involvement to inform the integration of health recommendations in urban policies. The Barcelona Institute for Global Health (ISGlobal)'s Urban Planning, Environment and Health Initiative provides an example of a successful model of translating scientific evidence into policy and practice with regards to sustainable and healthy urban development. The experiences collected through ISGlobal's participation implementing HIAs in several cities worldwide as a way to promote HiAP are the basis for this analysis. Aim: The aim of this article is threefold: to understand the links between social determinants of health, environmental exposures, behaviour, health outcomes and urban policies within the SDGs, following a HiAP rationale; to review and analyze the key elements of a HiAP approach as an accelerator of the SDGs in the context of urban and transport planning; and to describe lessons learnt from practical implementation of HIAs in cities across Europe, Africa and Latin-America. Methods: We create a comprehensive, urban health related SDGs conceptual framework, by linking already described urban health dimensions to existing SDGs, targets and indicators. We discuss, taking into account the necessary conditions and steps to conduct HiAP, the main barriers and opportunities within the SDGs framework. We conclude by reviewing HIAs in a number of cities worldwide (based on the experiences collected by co-authors of this publication), including city-level quantitative burden of disease and health economic assessments, as practical tools to inform the integration of health recommendations in urban policies.Results: A conceptual framework linking SDGs and urban and transportplanning, environmental exposures, behaviour and health outcomes, following a HiAP rationale, is designed. We found at least 38 SDG targets relevant to urban health, corresponding to 15 SDGs, while 4 important aspects contained in our proposed framework were not present in the SDGs (physical activity, noise, quality of life or social capital). Thus, a more comprehensive HiAP vision within the SDGs could be beneficial. Our analysis confirmed that the SDGs framework provides an opportunity to formulate and implement policies with a HiAP approach. Three important aspects are highlighted: 1) the importance of the intersectoral work and health equity as a cross-cutting issue in sustainable development endeavors; 2) policy coherence, health governance, and stakeholders' participation as key issues; and 3) the need for high quality data. HIAs are a practical tool to implement HiAP. Opportunities and barriers related to the political, legal and health governance context, the capacity to inform policies in other sectors, the involvement of different stakeholders, and the availability of quality data are discussed based on our experience. Quantitative assessments can provide powerful data such as: estimates of annual preventable morbidity and disability-adjusted life-years (DALYs) under compliance with international exposure recommendations for physical activity, exposure to air pollution, noise, heat, and access to green spaces; the associated economic impacts in health care costs per year; and the number of preventable premature deaths when improvements in urban and transport planning are implemented. This information has been used to support the design of policies that promote cycling, walking, public, zero and lowemitting modes of transport, and the provision of urban greening or healthy public open spaces in Barcelona (e.g. Urban Mobility, Green Infrastructure and Biodiversity Plans, or the Superblocks's model), the Bus Rapid Transit and Open Streets initiatives in several Latin American cities or targeted SDGs assessments in Morocco. Conclusions: By applying tools such as HIA, HiAP can be implemented to inform and improve transport and urban planning to achieve the 2030 SDG Agenda. Such a framework could be potentially used in cities worldwide, including those of less developed regions or countries. Data availability, taking into account equity issues, strenghtening the communication between experts, decision makers and citizens, and the involvement of all major stakeholders are crucial elements for the HiAP approach to translate knowledge into SDG implementation.

This paper discusses the concept of 'contametría' (social accountics) ―which is one of the outstanding contributions to accounting made by the accounting thinker Rafael Franco-Ruiz, to whom the author pays his sincere tribute and "insuffi cient acknowledgement", expressed in literary-musical clef, in order argue that "Franco's wording does not sound like the violins of the Muses, but as a bass trombone tuned by Mars", the ancient god of war. The concept, coined by Franco's Contabilidad Integral (1989), is studied here in the context of what is proposed in the Third International Symposium on Accountics: "to present concepts of a more scientifi c knowledge in order to defi ne a social project of popular democracy to reconsider the core of the modern accounting as institutionalized by the dictatorship of Finance, and so being able to walk through the wide boardwalk of Society". For establishing the question: what Accountics ('contametría') is?, the socio-historical method is employed by the author, following Castoriadis (2013, pp. 269-350), which stipulates that the social and the historical can only be understood as one and the same thing, so that Accountics will have only one position in the socio-political making of Accounting as a prudential science, conductive to the protection of society and public interest, in the light of a critical accounting thought that would dispute the establishment that has conceived financial accounting to protect private interests at the expense of the common good. The socio-historical issue is therefore what to do. Three working hypotheses are examined by the autor: a) accountics can reinforce the scientific nature of accounting as a social technology, to enhance its social efficiency; b) accountics could be established as a mode of thinking the social dimension of accounting in order to overcome "the epistemic siege of finances that deals the monetary as information and the social as interference, wealth as something perceivable and the social responsabilities as imperceivable"; c) accountics may be constituted the way to an accounting as a science-based social technology, with a human base, whose general and comprehensive framework are the prudential sciences, from the Aristotelian conception of humanities. The paper concludes that accountics needs to be an expectation of supply security for humanism. The key point tested is: what is accounting for? An answer is proposed: "not only for accountability, but rather to act with prudence". ; El artículo discute el concepto de "contametría" como uno de los aportes fundamentales a la contabilidad del pensador contable colombiano Rafael Franco Ruiz, a quien el autor le rinde su homenaje sincero y "reconocimiento insuficiente", expresado en clave literaria-musical, para aducir que "sus palabras no suenan como violines de las musas sino como un trombón afinado por Ares", el antiguo dios de la guerra. El concepto, acuñado por Franco en su Contabilidad Integral (1989), es estudiado aquí en el contexto de lo que propone el Tercer Simposio Internacional de Contametría: "presentar conceptos de un conocimiento contable más científico para un proyecto social de democracia popular, para escapar de la dictadura de las finanzas y poder caminar por la amplia alameda de la Sociedad". Para dilucidar la cuestión acerca de qué es contametría, el autor emplea el método de lo social-histórico, siguiendo a Castoriadis (2013, pp. 269-350), según el cual lo social y lo histórico sólo pueden entenderse como una única y misma cuestión, de modo que la contametría solo tendrá un lugar en la construcción sociopolítica de una contabilidad como ciencia prudencial, que propenda a la defensa de la sociedad y del interés público, a la luz de un pensamiento contable crítico que cuestione lo instituido que naturaleza la contabilidad financiera para proteger el interés privado en detrimento del bien común. La cuestión social-histórica es entonces: .qué hacer? El autor plantea tres hipótesis de trabajo: a) la contametría puede reforzar el carácter científico de la contabilidad como tecnología social, para mejorar su eficacia social; b) la contametría podría instituirse como un modo de pensar la dimensión social de la contabilidad para superar "el cerco epistémico de las finanzas que trata lo monetario como información y lo social como ruido, la riqueza como perceptible y las responsabilidades sociales como imperceptibles"; c) la contametría puede constituirse en el camino hacia una contabilidad como sociología social, de base científica y con rostro humano, cuyo marco general y abarcativo son las ciencias prudenciales, desde la concepción aristotélica de las humanidades. El artículo concluye que la contametría tiene que ser una expectativa de garantía para el humanismo. A la pregunta: .para qué sirve la contabilidad?, se propone como respuesta: "no sólo para dar cuentas, sino para actuar con prudencia".

In "Iconography after Identity," a text published as a part of the book Shades of Black: Assembling Black Arts in 1980s Britain, art historian Kobena Mercer puts forward a challenge.1 He calls for artists, curators, and critics to begin the long, overdue process of constructing an art history that maps the dialogues and developments of black British art onto broader stories of British and twentieth-century art as a whole. He urges the reader to confront the critical tendencies that have sidelined comprehensive analysis of black British art, and move beyond narratives that approach the creative production of black artists instrumentally, as a lens through which, at best, to examine (and, at worst, explain) the social and political implications of race and ethnicity in twentieth century Britain. Echoing Mercer's assessment, recent publications by scholars such as Leon Wainwright and, from an American perspective, Darby English have highlighted the ways in which this problematic halfstory has been written both by racism's "inventive way of isolating black realities from the spaces whose purity it would conserve by doing so" and also – notably – even by some countermeasures against this systemic racism. Returning to British shores, to these two factors we might also add the dominance of voices from the fields of sociology and cultural theory, not least in important foundational works by Stuart Hall and Paul Gilroy, in the establishment of early scholarship around "black art" and black British artists. Arguing for a loosely reconfigured version of Erwin Panofsky's iconographic model, Mercer offers one possibility for object-based engagement. More recently, English, Wainwright and others have looked to frameworks of materiality and phenomenology (respectively), to de-center narratives of racial and ethnic identity in art historical assessments of works by black and diaspora artists. But, of course, these critiques are not new, nor is the stilted discourse that they observe. They join the voices of Rasheed Araeen, Sonia Boyce, Lubaina Himid, Eddie Chambers, Keith Piper, Veronica Ryan, Rotimi Fani-Kayode, Marlene Smith, and others, a chorus gathering force since the late 1970s, when the constellation of artists, activists, and critics of what has come to be known, in some circles, as the Black Arts Movement burst on the British art scene. Working in relation to questions of "blackness" in Britain and the possibilities and implications of a black British art through visual practice and in art-adjacent practices as artist-curators, artist-critics, artist-researchers and artist-archivists, though somewhat imprecise and contested, the Black Arts Movement laid the foundations for the radical art history that lies at the root of Mercer's challenge: an art history that accounts for the work of black British artists within the context of wider national and international aesthetic, cultural and historical formations, rather than footnotes haphazardly inserted into mainstream narratives of art in the twentieth century, if they (black British artists) are included at all. This article springs from the interstices of a pair of projects—one that is wrapping up, and the other starting out—which continue the work of excavating this art history, building on a rapidly growing literature around the Black Arts Movement in Britain by tracing its roots from the early 1960s. Following the contours of the first two of what Stuart Hall has called "waves" of black arts activity in postwar Britain, this article takes as a starting point a critical examination of the notion of "black art" in a British context in order to unravel attendant questions around the formation and framing of what has come to be generally known as a Black Arts Movement. This mode of engagement with the creative products of black British artists must address, as Mercer notes, "the necessity of interpreting the work as a document of the human imagination that exists as an object of aesthetic attention in its own right." This is not to say, however, that we should, or even can, disavow the politics of identity or politics more broadly. Indeed, much of the work created during the broad period from the early 1960s is overtly concerned with the radical possibilities made available by the construction and interrogation of identities that are variously and simultaneously defined by race, gender, class, and sexuality. To disentangle aesthetics and politics entirely in these cases would be futile and tell a different, but still problematic, half-story. Rather, building on and supplementing the work that has been done in this field by earlier historians and critics working within identity-based frameworks, this article, and the projects from which it arises, aim to create a more comprehensive understanding of artworks that at times deal explicitly, though not exclusively, with identity, together with wider questions of politics, aesthetics, and the construction of art's histories.

The article is devoted to actual issues of the State Tax Service of Ukraine reforming for creation a comprehensive tax risk management system in view of the basics of risk theory, risk management standards, global trends and specific features of domestic tax administration. The article focuses on the concretization of specific areas of work with tax risks, taking into account the expert evaluation by the TADAT methodology. The strategic approaches of tax authorities to increase the level of compliance by taxpayers with tax rules, as well as the interdependence of instruments to counteract of the tax risks are presented. It is proved that the differential approach application requires the creation and functioning of tax risk monitoring, the level of taxpayer risk determining, as well as a high level of communication with taxpayers to minimize tax risks in order to be able to minimize the number of tax violations through non-audit measures and service functions. The ways of responding to the risks of non-compliance with tax legislation are defined. Performed analysis of relevant indicators for key areas of tax risk management performance assessing allowed determining the priority directions for integrated tax risk management system development regarding non-compliance by taxpayers with tax legislation in the State tax service of Ukraine activity in accordance with modern international best practice. It is noted that the level and effectiveness of tax risk management largely depends on the level of analytical work and provides for identification stages, analysis, evaluation (measurement), and ranking. Recommendations for the TADAT assessment are presented, which indicate that the main steps for working with risk information are: environmental testing, analysis of audit data, third-party data, taxpayer behavior, cross-border trade research on the application of tax evasion schemes, the shadow economy. ; Статья посвящена актуальным вопросам реформирования деятельности налогового ведомства в направлении формирования целостной системы управления налоговыми рисками с учетом основ теории риска, стандартов управления рисками, мировых тенденций и специфики отечественного налогового администрирования. В статье акцентировано внимание на конкретизации отдельных направлений работы с налоговыми рисками с учетом экспертной оценки по методологии TADAT. Представлены стратегические подходы налоговых органов к повышению уровня соблюдения плательщиками налоговых норм, а также взаимозависимость инструментов противодействия налоговым рискам. Доказано, что применение дифференциального подхода требует создания и функционирования мониторинга налоговых рисков, определения уровня рисковости налогоплательщиков, а также высокого уровня коммуникации с налогоплательщиками по минимизации налоговых рисков для того, чтобы иметь возможность за счет неаудиторских мероприятий и сервисных функций минимизировать количество налоговых правонарушений. Определены способы реагирования на риски несоблюдения налогового законодательства. Проведенный анализ соответствующих показателей оценки ключевых областей результативности управления налоговыми рисками позволил определить приоритетные направления развития комплексной системы управления налоговыми рисками относительно несоблюдения налогоплательщиками налогового законодательства в деятельности государственной налоговой службы Украины в соответствии с современной мировой передовой практикой. Отмечено, что уровень и эффективность управления налоговыми рисками в значительной степени зависит от уровня аналитической работы и предусматривает подэтапы идентификации, анализа, оценки (измерения) и ранжирования. Представлены рекомендации по оценке TADAT, где указано, что основными этапами по работе с информацией о риске являются: проверка внешней среды, анализ данных проверок, данных третьих лиц, поведения налогоплательщиков, исследования трансграничной торговли по применению схем уклонения от налогообложения, теневой экономики. ; Статтю присвячено актуальним питанням реформування діяльності податкового відомства у напрямі формування цілісної системи управління податковими ризиками з огляду на основи теорії ризику, стандарти управління ризиками, світові тенденції та специфіку вітчизняного податкового адміністрування. У статті акцентовано увагу на конкретизації окремих напрямів роботи з податковими ризиками з урахуванням експертної оцінки за методологією TADAT. Представлено стратегічні підходи податкових органів до підвищення рівня дотримання платниками податкових норм, а також взаємозалежність інструментів протидії податковим ризикам. Доведено, що застосування диференційного підходу вимагає започаткування та функціонування моніторингу податкових ризиків, визначення рівня ризиковості платників податків, а також високого рівня комунікації з платниками податків щодо мінімізації податкових ризиків для того, щоб мати можливість за рахунок неаудиторських заходів та сервісних функцій зменшувати кількість податкових правопорушень. Визначено способи реагування на ризики недотримання податкового законодавства. Здійснений аналіз відповідних показників оцінювання ключових областей результативності управління податковими ризиками дозволив визначити пріоритетні напрями розбудови комплексної системи управління податковими ризиками з недотримання платниками податків податкового законодавства в діяльності Державної фіскальної служби України відповідно до сучасної світової передової практики. Відмічено, що рівень та ефективність управління податковими ризиками значною мірою залежить від рівня аналітичної роботи, що передбачає підетапи з ідентифікації, аналізу, оцінювання (вимірювання) та ранжування. Представлено рекомендації щодо оцінювання TADAT, де зазначено, що основними етапами роботи з інформацією про ризик є такі: перевірка зовнішнього середовища, аналіз даних перевірок, даних третіх осіб, поведінки платників податків, дослідження транскордонної торгівлі щодо застосування схем уникнення оподаткування, тіньової економіки

Problem setting. Assessments of perception and attitude towards corruption are the basis of most of the monitoring of anticorruption potential in the world as well as in Ukraine. They are most often the subject of scientific discourse. However, unresolved issues are related not so much to the measurement as to the factors that determine the peculiarities of the perception of corruption.Analysis of actual research. The problem of corruption was widely studied in the works of such prominent Western scholars as G. Broadman, G. Davos, D. Kaufman, P. Mauro, V. Miller, S. Rose-Exerman, V. Dances, E. Tebaldi, J. Helman, M. Horton et al. Among the Russian and Ukrainian researchers, corruption problems should be mentioned by L. Bagryi- Shakhmatov, O. Baranovsky, A. Bovu, Y. Kuzminov, M. Melnyk, T. Koshechkin and others like that. Issues of effective prevention and counteraction of corruption, implementation of anticorruption policy, cooperation between civil society and authorities in combating corruption were investigated by Ukrainian researchers such as VMartynenko, A. Mikhnenko, E. Makarenko, S. Kravchenko, O. Sosnin, Yu. Kannish, E. Nevmerzhitsky and many others.The purpose of this article is the analysis the factors that determine the peculiarities of perceptions of corruption in Ukraine and thus explain the phenomenon of low anti­corruption potential.Presenting the main material. Corruption counteraction requires definite and consistent ideas about the essence and forms of corrupt behavior. In other words, in the course of development and implementation of a national anticorruption policy, it is important to consider existing standards or stereotypes in the understanding of corruption. People rely on such standards in their assessments of various dimensions of corruption, which, sometimes, differ from a legislative vision of the essence and forms of corruption entirely. In the countries where the process of implementation of the international anticorruption conventions containing fundamental or model descriptions of elements of corruption crimes has not been completed, the picture is even more complicated. For instance, prior to June 2009 (the first attempt to pass «the anticorruption package»), only an insignificant number of administrative offences was classified as corruption under the Ukrainian law. At the same time, various types of actions were regarded as corruption both by the public and by politicians.From a legal standpoint, there is presumed knowledge of the law. In other words, for the purposes of law enforcement, it is presumed that every citizen is aware of the types of actions that are considered corruption crimes or administrative corruption offences in a given society. However, social reality considerably deviates from the regulatory model of the anticorruption laws. Besides, the problem in this case is much more complex than a mere knowledge of respective legal provisions.Conclusions. In the public opinion, corruption may take various forms; and a model described in an anticorruption law is not always acceptable for people. Moreover, there are types of actions that look like corruption but are not corruption from a legal perspective; conversely, circumstances that may not look corrupt atfirst sight are corruption under the law. It is very important to determine how respondents understand corruption and how they distinguish its various forms in specific everyday situations. From a socio cultural perspective, perceived assessments of corruption depend on the public conceptions of corruption.The problem has received essentially no attention in the studies conducted in Ukraine. To an extent, an explanation could be that there were no legal experts in the research groups carrying these surveys out and that the conceptions of sociologists in respect of corruption were, at best, incomplete or superficial, because they covered only most common forms of corrupt conduct, i.e. bribery and abuse of power. Legal subtleties associated with the definition of offenders, elements of crime, types of liability and correlation between moral and legal aspects etc. have been left without attention of the methodology designers.In this case, these findings could be used as «background information» in the interpretation offindings received in respect of the public perceptions of corruption and the extent of involvement in corrupt relations. ; Оценки восприятия и отношения к коррупции являются основой большинства мониторингов антикоррупционного потенциала как в мире, так и в Украине. Имен­но они чаще всего становятся предметом научного дискурса. Вместе с тем, нерешенным остается вопрос, связанный не столько с измерением, сколько с фак­торами, которые обуславливают особенности восприятия коррупции. В статье проанализированы факторы, обусловливающие особенности восприятия коррупции в Украине и объясняющие феномен низкого антикоррупционного потенциала. ; Оцінки сприйняття та ставлення до корупції, як елемент масової свідомості, є основою більшості моніторингів корупції як у світі, так і в Україні. Саме вони найчастіше є предметом наукового дискурсу. Проте невирішеними є питання, що пов'язані не стільки з вимірюванням, скільки з чинниками, що обумовлюють осо­бливості сприйняття корупції. В статті проаналізовано чинники, що зумовлюють особливості сприйняття корупції в Україні і, таким чином, пояснюють феномен низького антикорупційного потенціалу.

The article analyzes the methodology for assessing the capabilities of the medical service units of the Armed Forces of Ukraine. According to the Strategic Defense Bulletin of Ukraine, the purpose of defense reform in Ukraine is the acquisition and maintenance by the defense forces of the required combat readiness level and ability to fulfill the tasks of defense of the state (defense capabilities), effective response to emerging military threats and military-political challenges to national security, the level of interoperability of the Armed Forces of Ukraine with units of the armed forces of NATO member states and the EU to fulfill common tasks in international peacekeeping and security operations. Purpose of the study. Conduct a scientific analysis of world and domestic sources of information on modern views on the organization and conduct of defense planning activities and assessing the capabilities of the medical service in the armed forces of the leading countries of the world. Research methods are descriptive, biblio-semantic, statistical, system analysis, conceptual modeling for the analysis and synthesis of defense planning data based on the capabilities and assessment of the capabilities of the armed forces medical service. The scientific novelty lies in the analysis and justification of the direction of further research to improve the metho-dology for assessing the capabilities of the medical service of the Armed Forces of Ukraine. Conclusions: Capability-based defense planning is the next stage in the development of the strategic planning system, which greatly improves the quality of planning, enhances the ability of the Armed Forces of Ukraine to perform its intended tasks, in particular, introduces a mechanism for identifying and correcting risks. The directions of improvement of the methodology for assessing the capabilities of the medical service of the Armed Forces of Ukraine are analyzed. The identification of risks occurs through an assessment of opportunities, but the process requires development and adaptation. The lack of effective approaches to capacity assessment, as well as the need for developing new or improving existing algorithms and assessment methods are highlighted. ; L'article analyse la méthodologie d'évaluation des capacités des unités de service médical des forces armées ukrainiennes. Le but de l'étude. Réaliser une analyse scientifique des sources d'information mondiales et nationales sur la pertinence de leur contenu par rapport aux conceptions modernes sur l'organisation et la conduite des activités de planification de la défense et sur l'évaluation des capacités du service médical dans les forces armées des principaux pays du monde. Méthodes de recherche: descriptif, biblio-sémantique, statistique, analyse de système, modélisation conceptuelle pour analyse et synthèse des données dans la planification de la défense en fonction des capacités et de leur évaluation dans le travail du service médical des forces armées. La nouveauté scientifique réside dans l'analyse et la justification de l'orientation des recherches futures visant à améliorer la méthodologie d'évaluation des capacités du service médical des forces armées ukrainiennes. Conclusions: une planification de la défense basée sur leurs capacités réelles estle stade actuel de développement du système de planification stratégique. La détermination des risques se fait en effectuant Cependant, ce processus nécessite un développement plus poussé et une adaptation à de nouveaux objectifs concrets les circonstances. ; В статье произведен анализ методики оценки возможностей подразделений медицинской службы Вооруженных Сил Украины. Цель исследования. Провести научный анализ мировых и отечественных источников информации по соответствию их содержания современным взглядам на организацию и проведение мероприятий оборонного планирования и оценивания возможностей медицинской службы в вооруженных силах ведущих стран мира. Методы исследования: описательный, библиосемантический, статистический, системного анализа, концептуального моделирования для анализа и синтеза данных в обоборонном планировании на основе возможностей и их оценки в работе медицинской службы вооруженных сил. Научная новизна заключается в анализе и обосновании направления дальнейших исследований по совершенствованию методологии оценки возможностей медицинской службы Вооруженных Сил Украины. Выводы: оборонное планирование, базирующееся на основе их реальных возможностей, является современным этапом развития системы стратегического планирования. Определение рисков происходит проведением оценивания возможностей, однако, данный процесс требует дальнейшего развития и адаптации к новым конкретнымобстоятельствам. ; У статті проведений аналіз методики оцінки можливостей підрозділів медичної служби Збройних Сил України. Мета дослідження. Провести науковий аналіз світових і вітчизняних джерел інформації щодо відповідності їх змісту сучасним поглядам на організацію і проведення заходів оборонного планування та оцінювання можливостей медичної служби в збройних силах провідних країн світу. Методи дослідження: описовий, бібліосемантіческій, статистичний, системного аналізу, концептуального моделювання для аналізу і синтезу даних в обоборонном плануванні на основі можливостей і їх оцінки в роботі медичної служби збройних сил. Наукова новизна полягає в аналізі та обгрунтуванні напрямки подальших досліджень щодо вдосконалення методології оцінки можливостей медичної служби Збройних Сил України. Висновки: оборонне планування, що базується на основі їх реальних можливостей, є сучасним етапом розвитку системи стратегічного планування. Визначення ризиків відбувається проведенням оцінювання можливостей, однак, цей процес вимагає подальшого розвитку та адаптації до нових конкретним обставинам.

In 2020, the scientific community will celebrate the 90th birthday of Vitaly Grigorevsky – the Ukrainian astronomer, a specialist in satellite astronomy, a representative of a scientific school of an outstanding Ukrainian scientist, corresponding member of the Ukrainian Academy of Sciences, a director of the Odessa Astronomical Observatory – a professor Vladimir Platonovich Tsesevich. In the article on the basis of complex use of biographical method and methods of bibliographic and source analysis the basic milestones of life and scientific activity of Vitaly Grigorevsky are investigated. The Kherson, Odessa before-Chisinau, Chisinau and Odessa after-Chisinau periods of the scientist's life and work at the Odessa and Chisinau State University, Odessa Technological Institute named after M.V.Lomonosov. The basic directions of scientific researches of the scientist are defined: physical processes in semi-regular variable stars, photometric researches of artificial satellites of the Earth, research of geometry and motion of artificial satellites of the Earth and small planets, optimization of technological processes by mathematical methods with use of electronic computing methods. The contribution of Vitaly Grigorevsky to the formation and development of a new direction of scientific research in the 1960s - photometric observations of artificial satellites of the Earth is shown. The international aspect of Vitaly Grigorevsky's scientific and organizational activity and his work in the Commission on Multilateral Scientific Cooperation between the Academies of Sciences of Socialist Countries are covered. The activity of Vitaliy Grigorevsky as the initiator and coordinator of cooperative research in the field of photometric observations of artificial satellites of the Earth under the SPIN program was noted. The SPIN program included the stations of the People's Republic of Bulgaria, the Czechoslovak Socialist Republic, the Hungarian People's Republic, the German Democratic Republic, the Polish People's Republic, the Soviet Union and the United Arab Republic (Egypt). The little-known facts about the scientist's biography are covered. ; У 2020 році наукова громадськість буде відзначати 90-річчя з дня народження Віталія Григоревського – українського астронома, фахівця в галузі супутникової астрономії, представника наукової школи видатного українського вченого, члена-кореспондента Академії Наук УРСР, директора Одеської астрономічної обсерваторії, професора Володимира Платоновича Цесевича. У статті на підставі комплексного використання біографічного методу та методів бібліографічного й джерелознавчого аналізу досліджено основні віхи життя та наукової діяльності Віталія Григоревського. Розглянуто херсонський, одеський докишинівський, кишинівський і одеський післякишинівський періоди життя науковця та його трудову діяльність в Одеському та Кишинівському державному університетах, Одеському технологічному інституті ім. М. В. Ломоносова. Визначено основні напрями наукових пошуків вченого: фізичні процеси у напівправильних змінних зірках, фотометричні дослідження штучних супутників Землі, дослідження геометрії і руху штучних супутників Землі і малих планет, оптимізація технологічних процесів математичними методами з застосуванням електронно-обчислювальних методів. Показано внесок Віталія Григоревського у становлення та розвиток нового для 60-х років минулого століття напряму наукових досліджень – фотометричних спостережень штучних супутників Землі. Висвітлено міжнародний аспект науково-організаційної діяльності Віталія Григоревського, його роботу в Комісії з багатостороннього наукового співробітництва між Академіями Наук соціалістичних країн. Відзначено діяльність Віталія Григоревського, як ініціатора та координатора кооперативних досліджень у галузі фотометричних спостережень штучних супутників Землі за програмою SPIN, учасниками якої були станції Народної Республіки Болгарії, Чехословацької Соціалістичної республіка, Угорської Народної Республіки, Німецької Демократичної Республіки, Польської Народної Республіки, Радянського Союзу і Об'єднаної Арабської Республіки (Єгипет). Висвітлено маловідомі факти з біографії вченого. ; В 2020 году научная общественность будет отмечать 90-летие со дня рождения Виталия Григоревского – украинского астронома, специалиста в области спутниковой астрономии, представителя научной школы выдающегося украинского ученого, члена-корреспондента Академии наук УССР, директора Одесской астрономической обсерватории, профессора Владимира Платоновича Цесевича. В статье на основании комплексного использования биографического метода и методов библиографического и источниковедческого анализа исследованы основные вехи жизни и научной деятельности Виталия Григоревского. Рассмотрены херсонский, одесский докишиневский, кишиневский и одесский послекишиневский периоды жизни ученого и его трудовая деятельность в Одесском и Кишиневском государственных университетах, Одесском технологическом институте им. М.В.Ломоносова. Определены основные направления научных изысканий ученого: физические процессы в полуправильных переменных звездах, фотометрические исследования искусственных спутников Земли, исследования геометрии и движения искусственных спутников Земли и малых планет, оптимизация технологических процессов математическими методами с применением электронно-вычислительных методов. Показан вклад Виталия Григоревского в становление и развитие нового для 60-х годов прошлого века направления научных исследований – фотометрических наблюдений искусственных спутников Земли. Освещен международный аспект научно-организационной деятельности Виталия Григоревского, его работа в Комиссии по многостороннему научному сотрудничеству между Академиями наук социалистических стран. Отмечена деятельность Виталия Григоревского, как инициатора и координатора кооперативных исследований в области фотометрических наблюдений искусственных спутников Земли по программе SPIN, участниками которой были станции Народной Республики Болгарии, Чехословацкой Социалистической республики, Венгерской Народной Республики, Германской Демократической Республики, Польской Народной Республики, Советского Союза и Объединенной Арабской Республики (Египет). Освещены малоизвестные факты из биографии ученого.

The article discusses mechanisms and models of state regulation of the labor market in Ukraine. The system of relations in the labor market is one of the most urgent directions of the socio-economic link of the state. The greatest influence on a state and dynamics of development of labor market provide socio-economic factors. The purpose of article is the research and assessment of the Ukrainian labor market, determine the socio-economic conditions for its development. It was noted not high position in a number of international rankings, a much higher level of remuneration in European countries than in Ukraine in recent years. It was analyzed the tendencies of labor migration of Ukrainian citizens under the conditions of European integration. Key problems in the development of the labor market in Ukraine include: low level of unemployment regulation, lack of clear structure of the labor market, insufficient number of jobs, lack of mechanisms for regulating the labor market, etc. It was investigated the main foreign models of regulation of employment and the labor market. It was considered the creation of a migration labor exchange to solve the problems of employment of Ukrainian citizens abroad. The implementation of this program will bring back into the labor market able-bodied unemployed citizens who already long time cannot find work in Ukraine and reduce the abuse associated with the shadow economy that does not declare their income. It was established that the effectiveness of solving the problems of the labor market and employment are substantially caused by state regulation. There are given the main directions of ensuring the efficiency of state management of the labor market of Ukraine on the basis of the conducted research of problems and tendencies of development, foreign experience. The directions include flexible employment policies at the national and regional levels, improving the system of continuing vocational education, creating appropriate legislation, promoting the development of the national economy and legalizing shadow employment. ; В статье рассматриваются механизмы и модели государственного регулирования рынка труда в Украине. Система отношений на рынке труда является одним из самых актуальных направлений социально-экономического развития государства. Наибольшее влияние на состояние и динамику развития рынка труда оказывают именно социально-экономические факторы. Целью статьи является исследование и оценка состояния рынка труда Украины, определение социально-экономических условий обеспечения его развития. Отмечена не высокая позиция Украины в ряде международных рейтингов, более высокий уровень оплаты труда в европейских странах, чем в Украине за последние годы. Проанализированы тенденции трудовой миграции граждан Украины в условиях евроинтеграции. К ключевым проблемам развития рынка труда в Украине отнесены: низкий уровень регулирования безработицы, отсутствие четкой структурированности рынка труда, недостаточное количество рабочих мест, отсутствие механизмов регулирования рынка труда и тому подобное. Исследованы основные зарубежные модели регулирования занятости и рынка труда. Рассмотрено создание миграционной биржи труда с целью решения проблем трудоустройства граждан Украины за рубежом. Воплощение данной программы позволит вернуть на рынок труда трудоспособных незанятых граждан, которые уже длительное время не могут найти работу в Украине и уменьшить злоупотребления, связанные с теневым сектором экономики, который не декларирует своих доходов. Установлено, что эффективность решения проблем рынка труда и занятости населения в значительной степени обусловлены государственным регулированием. На основании проведенного исследования проблем и тенденций развития, зарубежного опыта приведены основные направления обеспечения эффективности государственного управления рынком труда Украины. К которым относятся проведение гибкой политики занятости на государственном и региональном уровнях, совершенствование системы непрерывного профессионального образования, создание соответствующего законодательства, содействие развитию национальной экономики и легализации теневой занятости. ; У статті розглядаються механізми і моделі державного регулювання ринку праці в Україні. Система відносин на ринку праці є однією з найактуальніших напрямків соціально-економічної ланки держави. Найбільший вплив на стан і динаміку розвитку ринку праці надають саме соціально-економічні фактори. Метою статті є дослідження та оцінка стану ринку праці України, визначення соціально-економічних умов забезпечення його розвитку. Відзначена не висока позиція України в ряді міжнародних рейтингів, значно вищий рівень оплати праці в європейських країнах, ніж в Україні за останні роки. Проаналізовано тенденції трудової міграції громадян України в умовах євроінтеграції. До ключових проблем розвитку ринку праці в Україні віднесено: низький рівень регулювання безробіття, відсутність чіткої структурності ринку праці, недостатня кількість робочих місць, відсутність механізмів регулювання ринку праці тощо. Досліджено основні зарубіжні моделі регулювання зайнятості та ринку праці. Розглянуто створення міграційної біржі праці з метою рішення проблем працевлаштування громадян України за кордоном. Втілення даної програми дозволить повернути на ринок праці працездатних незайнятих громадян, які вже тривалий час не можуть знайти роботу в Україні та зменшити зловживання, пов'язані з тіньовим сектором економіки який не декларує своїх доходів. Встановлено, що ефективність вирішення проблем ринку праці та зайнятості населення в значній мірі обумовлені державним регулюванням. На підставі проведеного дослідження проблем і тенденцій розвитку, зарубіжного досвіду наведені основні напрямки забезпечення ефективності державного управління ринком праці України. До яких належать проведення гнучкої політики айнятості на державному і регіональному рівнях, удосконалення системи безперервної професійної освіти, створення відповідного законодавства, сприяння розвитку національної економіки та легалізації тіньової зайнятості

This study, which was undertaken in the Netherlands and Ghana, contributes to the migration and development-nexus debate by using a combination of concepts – 'agency', 'policy window', 'here and there' and 'win-win-win' – to shed light on the transnational practices and the impact of these activities in the country of residence and origin. Empirically, the study addresses the challenges inherent in diaspora engagement initiatives by policy makers, aimed at harnessing the development potential of migration through remittances. It emphasises the collective dimensions of diaspora development potential by bringing to the fore the transformative role of diaspora organisations, with all their different organisational capacities. The findings of this study show the relevance of diaspora collective organising and their impact from 'here and there' and 'win-win-win' perspectives. Research methods used The study used a qualitative methodological approach and a multi-sited ethnographic lens to enhance an in-depth examination of the historic, political, socioeconomic context and the social relationships influencing diaspora transnational collective activities at the local and national levels both in the country of residence and origin. Data collection, included in-depth interviews, focus groups discussion, participant observations, process tracing and analysis of secondary sources. Key conclusions • Associational life among diasporas is mainly for the welfare of its members in the host society ('here'), linked to integration, participation and safety nets against vulnerabilities, ties with the country of origin ('there'), individual and collective interests to improve the conditions of those left behind. These undertakings in these areas resolve socio-economic and emotional issues that would otherwise constitute political and policy problems for institutions in the country of residence and origin. • The three main significant categories of diaspora organisations are hometown associations, migrant development NGOs and umbrella organisations. Their activities have a 'here and there' orientation focused on public service delivery, have the potential for broad impact, and are relatively inclusive in nature (broad reach – both direct and indirect) within a 'win-win- win' framework. • A combination of political opportunity structures and policy windows in the countries of residence and origin and the dual identity and multiple layers of belonging of members of the diaspora, which are constantly being reconstructed and renegotiated, are central to diaspora transnational collective activities and their transformative potential. • Agency within diaspora organisations is crucial to how they seek to influence the policy agenda through collective action aimed at various streams (problem, policy and political) with a 'here and there' orientation. This also applies to the meanings attached to existing opportunities or emerging policy windows for access to opportunities (resources and space for influencing policy agenda). • Diaspora transnational collective activities constitute part of the social development processes in multiple contexts and inherently have 'here and there' and 'win-win-win' orientations in terms of the impact felt at different levels (individual, family, community, local, national and international). Key recommendations • Create an enabling political, institutional and policy environment : Conditions (migration regimes) need to be created that open up opportunities for diasporas to return to their country of origin and facilitate circular transfer through transnational collective activities between the country of residence and the country of origin, which requires coherence among the different institutions at the different levels at which diasporas operate. • Institutionalise diaspora participation in policy processes in the country of residence and origin : Inclusive consultation mechanisms can tap into the complementary, bridging and interlocutory role of diasporas and collective organising in its diverse forms within migrant communities. • Scale-up innovative and policy relevant diaspora collective initiatives : A menu of policy options for scaling-up the best practices and embedding them in local policy frameworks for diaspora engagement. This include rethinking of strategies for sustaining diaspora collective initiatives that add value to local policies on immigrant integration and participation and that harness the development potential of migration. • Develop policy frameworks that promote reciprocity and 'win-win-win' scenarios : Diaspora contribution to development in their country of residence and their country of origin, can derive from diaspora entrepreneurship and other forms of reverse flows through transnational linkages, facilitated by multiple layers of belonging. This calls for a complementarity framework in which initiatives taken by diaspora organisations are linked to the priorities of government, municipalities and local communities. • Extend and enhance diaspora capacities : Different categories of diaspora organisations as part of civil society possess ideas, skills, expertise, experience and cross-cultural knowledge that, if recognised, could be leveraged innovatively for collaborations and partnerships that enhance development cooperation projects and promote investment in emerging markets. This requires structured institutional support and sustained funding for diaspora initiatives within the framework of public-private partnerships.

Günümüzde artan dünya nüfusu, gıda ihtiyacını arttırmakta ve verimlilik ve verimliliği sağlayan etkinlik ve teknolojik yetkinlikteki gelişmeler açısından tarımsal üretim kapasitesinin önemini vurgulamaktadır. Verimlilik literatürü ve istatistiklere göre, Türkiye yıllar içerisinde tarımsal üretim açısından verimlilik kaybı yaşamaktadır. Bu çalışma, Türkiye'nin tarımsal verimlilik değişimlerini Brezilya, Meksika ve İspanya ülkeleri ile karşılaştırmayı ve ayrıca, 1961-2015 dönemindeki ekonomik ve politik değişimler ışığında, Türkiye'nin tarımsal üretimde verimlilik değişimlerini tek başına ele almayı amaçlamaktadır. Bu çalışma, USDA tarafından sağlanan verileri kullanarak, VZA bazlı çıktı odaklı Malmquist TFV değişim endeksinin yardımıyla, üretimdeki tarımsal girdilerin verimliliğini, etkinliğini ve teknolojik değişikliklerini analiz etmektedir. Karşılaştırmalı verimlilik analizi sonuçlarına göre, Türkiye dahil olmak üzere seçilen ülkeler arasında, 1961-2015 döneminde üretimdeki etkin olmama durumundan ziyade, teknik veya teknolojik değişimdeki kayıp nedeniyle Türkiye'nin tarımsal TFV kaybı yaşadığı gözlemlenmektedir. TFV kaybı açısından Türkiye, Brezilya'dan sonra gelmektedir. Seçilmiş tüm ülkeler TFV açısından kayıp yaşasa da İspanya bu ülkeler arasında görece en iyi durumda olandır. Öte yandan, Türkiye'nin TFV değişimi tek başına incelendiğinde, Türkiye tarımı 1961-2015 periyodu boyunca teknik ya da teknolojik ilerleme eksikliğinden dolayı ortalama %3,8 oranında TFV kaybı yaşamıştır. Belirlenen veriler ile yapılan analiz sonuçlarına göre, üretim fonksiyonunda değişim meydana getiren teknolojik iyileşme sayesinde TFV artışları 1985 yılı sonrasında kümelenmiş olup, sadece 11 dönemde gözlemlenmektedir. Buna rağmen, bu artışlar tarımsal üretim açısından ortalama olarak teknolojik düşüş veya geri kalmışlığı kırmakta yetersiz kalmaktadır. Uluslararası düzeyde yaşanan ve Türkiye ekonomisini etkileyen ve ulusal düzeyde yaşanan ekonomik ve politik değişimler tarım sektörünün hassasiyetini arttırmaktadır. Ayrıca, istatistiklere ve TFV analiz sonuçlarına göre, tarımsal üretimi, istihdamı ve verimliliği arttırmaya yönelik planlı dönemde belirlenen politikalar, hedeflenen seviyelere ulaşmada yetersiz kalmaktadır. Bu bağlamda, kırsal kalkınma ve fiyat istikrarını sağlamanın yanı sıra, tarımsal üretimin, istihdamın, katma değerin ve verimliliğin arttırılması amacıyla politikaların yürütülmesi için piyasa koşullarının, genel ekonomik durumun, üreticinin sorunlarının ve taleplerinin derinlemesine analiz edilmesi için tarım sektörünün kayıt edilebilirliği iyileştirilmelidir. Ayrıca, Türkiye'nin teknolojik olarak gelişmiş tarımsal üretime yetişebilmesi için verimlilik artışı sağlayan Ar-Ge faaliyetlerine odaklanması ve üreticilerin teknolojik gelişmelere yönelik adaptasyonun sağlanması gerekmektedir. --- Currently, the increasing world population aggravates the need for food and highlights the importance of the agricultural production capacity with respect to its developments of efficiency and technological competence which provides productivity. According to the productivity literature and statistics, Turkey encounters with a productivity loss in terms of agricultural production over the years. This study attempts to compare Turkey's agricultural productivity changes with Brazil, Mexico and Spain and also to elaborate Turkish agricultural productivity changes individually in the light of economic and political changes over the period 1961-2015. This study analyzes the technical efficiency and technological changes of agricultural inputs included in the production process with the help of the Data Envelopment Analysis (DEA) based output-oriented Malmquist TFP change index by using the data set provided by USDA. According to the comparative productivity analysis results, selected countries including Turkey lose agricultural TFP mostly due to the loss in technical or technological progress rather than inefficiency in production over the period 1961-2015. Turkey is the second lowest performer country after Brazil in terms of TFP which reveals that agricultural production in Turkey loses its performance and recedes its efficient production line. This ranking is followed by Mexico and Spain, respectively. In this context, according to the comparative TFP analysis results, although selected countries lose TFP, Spain presents the best performance over the period 1961-2015. On the other hand, according to the results of TFP change of Turkish agriculture, on average, Turkey's agriculture loses 3.8% of TFP due to the lack of technical or technological progress over the period 1961-2015. Turkish agriculture demonstrates 28.6% TFP decrease caused by technological backwardness in the 1961-1962 period. According to the analysis results with respect to the data set, only in 11 periods, that are clustered after the period of 1985, increase in TFP occurs by courtesy of technological improvement that brings an upward shift in the production function. Nevertheless, these increases are insufficient to break the technological decline or backwardness, on average. Economic and political changes on both international level that affected Turkish economy and domestic level increase the sensitivity of the agriculture sector. Besides, according to the statistics and TFP analysis results, policies that are set over the planned period on to increase agricultural production, employment and productivity demonstrate insufficiency in reaching the targeted levels. In this context, the recordability of agriculture sector should be improved to analyze the market conditions, general economic condition, problems and demand of the farmers in depth, for conducting policies in terms of increase in agricultural production, employment, value-added and productivity as well as rural development and price stability. Furthermore, Turkey needs to focus on R&D activities to catch-up with the technologically improved agricultural production in global level which provides productivity improvement by ensuring the adaptation of the technological developments for producers.

Migration is the most common social phenomenon in the modern world. First of all it helps people to improve their financial situation and living conditions. Besides, the decision on migration can be taken due to the unstable safety in the country. The paper presents the migration process from and to the Middle East, in particularly the process of emigration to Western Europe (mainly illegal emigration of refugees, emigration of elite and religious minorities). Moreover, it shows the migration process to the countries of the Middle East, especially in the context of economic migration in the Persian Gulf, taking into consideration features, forms, sources and consequences of this phenomenon. The main hypothesis of the presented concept is the assumption that migration directly affects international relations and is often associated with risk. The issue of migration in many Western countries has become an important and urgent issue related to security and terrorism. Therefore, the European Union began to perceive the flow of illegal migrants as a source of risk that could be a threat to European safety. One should realize that analyzed phenomenon affects almost all aspects of the functioning of society. Moreover, we should emphasize the inestimable economic potential brought by immigrants, especially because of the society aging in Western Europe. Consequently, it is necessary to establish agreements between EU countries and countries-exporters of immigrants, not only on a bilateral basis, but also at a multilateral level. In the countries of emigrants there is no elaborated migration policy, besides there are no signs of improvement in the political, economic and social situation in the Middle East – on the contrary the situation is worsening, that will certainly contribute to an increase of emigrants who want to leave the region. ; Миграция является наиболее распространенным социальным явлением в современном мире, благодаря которому люди, прежде всего, стремятся улучшить свое финансовое положение и стандарты жизни. Случается и так, что решение о миграции принимается в связи с нестабильной безопасностью в данной стране. В статье охарактеризован процесс миграции с и на Ближний Восток, в частности процесс эмиграции в Западную Европу (в основном нелегальная эмиграция беженцев, эмиграция элиты и религиозных меньшинств). Принято во внимание также процесс миграции в страны Ближнего Востока, особенно в контексте экономической миграции в Персидском Заливе. Проанализировано особенности, формы, источники и последствия этого явления. Главной гипотезой представленной концепции является предположение, что миграция непосредственно отражается на международных отношениях и часто связана с риском. Установлено, что кроме экономических причин, значительным явлением является дестабилизация безопасности граждан. Проблематика миграции во многих западных странах стала важным и актуальным вопросом, связанным с безопасностью и терроризмом. Поэтому Европейский Союз стал воспринимать поток нелегальных мигрантов как источник риска, который может быть угрозой для европейской безопасности. Стоит понимать, что рассматриваемый феномен влияет практически на все аспекты функционирования общества. Причем следует подчеркнуть также неоценимый экономический потенциал, который приносят иммигранты, особенно в связи с процессом старения общества в Западной Европе. Поэтому необходимо налаживать договоренности и соглашения между странами ЕС и странами-экспортерами иммигрантов не только на двусторонней основе, но и на многостороннем уровне. В странах эмигрантов нет выработанной программы миграционной политики, кроме того нет никаких признаков улучшения политической, экономической и социальной ситуации на Ближнем Востоке – наоборот, ситуация ухудшается, что безусловно будет способствовать увеличению эмигрантов, желающих покинуть регион. ; Міграція є найбільш поширеним соціальним явищем у сучасному світі, завдяки якому люди, передусім, прагнуть поліпшити своє фінансове становище і стандарти життя. Хоча трапляється і так, що рішення про міграцію приймається у зв'язку з нестабільністю безпеки у даній країні. У статті охарактеризовано процес міграції з і на Близький Схід, зокрема процес еміграції до Західної Європи (в основному нелегальна еміграція біженців, еміграція еліти і релігійних меншин). Взято також до уваги процес міграції до країн Близького Сходу, особливо в контексті економічної міграції до Перської Затоки. Проаналізовано особливості, форми, джерела та наслідки цього явища. Головною гіпотезою представленої концепції є припущення, що міграція безпосередньо відображається на міжнародних відносинах і часто пов'язана з ризиком. З'ясовано, що окрім економічних причин, значущим явищем є дестабілізація безпеки громадян. Виявлено, що проблематика міграції у багатьох західних країнах стала важливим і актуальним питанням пов'язаним з безпекою і тероризмом. Тому Європейський Союз став сприймати потік нелегальних мігрантів як джерело ризику, який може становити загрозу європейській безпеці. Варто усвідомлювати, що аналізований феномен впливає практично на всі аспекти функціонування суспільства. При чому слід підкреслити також неоціненний економічний потенціал, який приносять іммігранти, особливо у зв'язку з процесом старіння суспільства у Західній Європі. Тому необхідно налагоджувати домовленості та угоди між країнами ЄС та країнами-експортерами іммігрантів не тільки на двосторонній основі, але і на багатосторонньому рівні. Країни емігрантів не мають достатньо випрацюваної міграційної політики, окрім того немає жодних ознак поліпшення політичної, економічної та соціальної ситуації на Близькому Сходi – навпаки, ситуація погіршується, що, безумовно, сприятиме збільшенню хвилі емігрантів, які бажатимуть покинути регіон.

The relevance of the present study is predetermined by the widespread political propaganda of new technologies in the digital environment. Analysis of the consequences of their application in journalism is an urgent task for humanities and social practice. Therefore, the article aims, firstly, to reveal the facts of inadequate display of social reality in the media space, secondly, to consider the problems of compliance of the social object and its reflection in the digital environment, and thirdly, to understand the media technologies in terms of their value context. Methods. The essence of the topical issue predetermined the reliance on the methodology of value-based analysis of journalism that allowed considering the impact of media technologies on the humanistic essence of human communication. The research object is the student community as a social and political media audience. In this context, an international research project was prepared and implemented. In the framework of this project, students from Poland, Russia, and Serbia were interviewed. In total, more than 2,000 questionnaires were processed. Results. The article substantiates the following provisions: media technology is the rationalization of the transfer of socially significant texts from the communicator to the mass audience; in terms of value, the effectiveness of technology is ambivalent; the modern media environment is characterized by the dissemination of fakes, and post-truths; media facts and media events have become derivatives of pseudo-social media practice; functional relationship, historically developed in world culture between the object and its reflection in artistic and journalistic creativity, is broken; practice is replaced by media shadow. Conclusion. Materials presented in the article are of practical value for political functionaries and technologists, theorists of journalism, and mass media executives. ; La relevancia del presente estudio está predeterminada por la propaganda política generalizada de las nuevas tecnologías en el entorno digital. El análisis de las consecuencias de su aplicación en el periodismo es una tarea urgente para las humanidades y la práctica social. Por lo tanto, el artículo tiene como objetivo, en primer lugar, revelar los hechos de la visualización inadecuada de la realidad social en el espacio de los medios, en segundo lugar, considerar los problemas de cumplimiento del objeto social y su reflejo en el entorno digital, y en tercer lugar, comprender los medios tecnologías en términos de su contexto de valor. Métodos La esencia del tema de actualidad predeterminó la dependencia de la metodología del análisis del periodismo basado en el valor que permitió considerar el impacto de las tecnologías de los medios en la esencia humanista de la comunicación humana. El objeto de investigación es la comunidad estudiantil como audiencia de medios sociales y políticos. En este contexto, se preparó e implementó un proyecto de investigación internacional. En el marco de este proyecto, se entrevistó a estudiantes de Polonia, Rusia y Serbia. En total, se procesaron más de 2,000 cuestionarios. Resultados El artículo confirma las siguientes disposiciones: la tecnología de los medios es la racionalización de la transferencia de textos socialmente significativos del comunicador a la audiencia masiva; en términos de valor, la efectividad de la tecnología es ambivalente; El entorno de los medios modernos se caracteriza por la difusión de falsificaciones y verdades posteriores; los hechos y los eventos mediáticos se han convertido en derivados de la práctica seudo-social de los medios; se rompe la relación funcional, desarrollada históricamente en la cultura mundial entre el objeto y su reflejo en la creatividad artística y periodística; la práctica es reemplazada por la sombra de los medios. Conclusión. Los materiales presentados en el artículo son de valor práctico para funcionarios políticos y tecnólogos, teóricos del periodismo y ejecutivos de medios de comunicación. ; Актуальность исследования предопределена широким распространением в политической пропаганде новых технологий «цифровой среды». Анализ следствия их применения в журналистике – актуальная задача для гуманитарных наук и общественной практики. Поэтому статья направлена, вопервых, на раскрытие фактов неадекватного отображения социальной реальности в медийном пространстве, во-вторых, на рассмотрение проблем соответствия социального объекта и его отражения в «цифровой среде», в-третьих, на понимание медийных технологий в их ценностном выражении. Method: Смысл актуальной проблемы предопределил опору на методологию ценностного анализа журналистики, что позволяет рассмотреть воздействие медийных технологий на гуманистическую сущность коммуникации человека с человеком. Объект изучения – студенческая молодежь как аудитория общественно-политических медиа. В связи с чем был подготовлен и реализован Международный исследовательский проект, по программе которого опрашивались студенты Польши, России и Сербии – в общей сложности обработано более 2000 анкет. Выводы: В статье обоснованы следующие положения: медийные технологии – это рационализация передачи социально значимых текстов от коммуникатора к массовой аудитории; в ценностном отношении результативность технологий амбивалентна; современная медийная среда характеризуется распространением фейков, постправды; медиафакты, медиасобытия стали производными псевдосоциальной медийной практики; исторически сложившаяся в мировой культуре функциональная связь между объектом и его отражением в художественном и публицистическом творчестве нарушена; медийная «тень» подменяет практику. Improvements: Материалы статьи представляют собой практическую ценность для функционеров политики и политтехнологов, теоретиков журналистики и руководителей массмедиа.

[ita] In questo lavoro di ricerca si è tentato di rispondere alla domanda se la teoria dell'universalità di certi diritti come quelli riguardanti i vulnerabili, in particolare le minoranze, donne e bambini, possa essere estesa anche a Paesi di fede musulmana che, al contrario, insistono sulla specificità culturale. È il caso della Tunisia che si è scelto di studiare in virtù del suo passato ricco di civilizzazioni e del nuovo processo di democratizzazione in corso, senza trascurare l'importanza della sua adesione a interessanti accordi internazionali come il Patto di Barcellona. Si è quindi compreso che l'ostacolo alla protezione di certi diritti non può essere attribuito solo alla religione poiché, anche se le diverse confessioni non esistessero, non sarebbe ugualmente facile garantire il rispetto incondizionato dei diritti dei vulnerabili, in particolare di quelle minoranze come gli handicappati e gli omosessuali, che non possono mai diventare, né diventeranno, una maggioranza. Al fine di ridurre e / o risolvere queste forti disparità relative a qualsivoglia ordinamento giuridico, compreso quello del Paese studiato, sarà necessario rendere la libertà di coscienza un principio generale ed efficace erga omnes e assicurare che la società civile sia rafforzata e sensibilizzata verso la tutela dei diritti fondamentali. Ciò dovrà avvenire non solo a livello locale ma universale, attraverso un dialogo tra maggioranze e minoranze, nel segno della vera democrazia, superando l'ostilità delle élites politiche che, il più delle volte, dietro le varie dichiarazioni di principio calpestano i diritti umani per scopi economici. ; [eng] The aim of this work is to answer the research question of whether the theory of universality of certain rights such as those concerning the vulnerable, in particular minorities, women and children, can also be extended to muslim countries, which still insist on cultural specificity instead. Consequently, we decided to study the case of Tunisia, because of both its past full of different civilizations, and the new ongoing process of democratization, and the importance of its subscription to interesting international agreements, such as the Barcelona Pact. What was understood within this thesis is that the obstacle to the protection of certain rights cannot be blamed only on religion; in fact, even if different religions did not exist, it would not be easy as well to guarantee the unconditional respect of the rights of the vulnerable, especially of those minorities such as handicapped and homosexsuals, that unfortunately cannot and will never become a majority. Therefore, in order to reduce and / or resolve these strong disparities related to any legal system, including that of the studied country, it will be necessary to make freedom of conscience a general and effective principle erga omnes, and to ensure that civil society is strengthened and sensitized towards the protection of fundamental rights. This will have to take place not only on a local but also on a universal level, by exploiting dialogue between majorities and minorities, according to the principles of a real democracy. In this way, it would be possible to finally overcome the hostility of political élites which, most of the times, in spite of the various peaceful declarations, trample human rights for economic purposes. ; [spa] En este trabajo de investigación se ha intentado responder a la pregunta si la teoría de la universalidad de algunos derechos, en particular aquellos de las personas indefensas, las minorías, mujeres y niños, pueda ser extendida también a los países de fe musulmana que, al contrario, insisten en la diversidad cultural. Es el caso de Túnez, el cual se ha elegido de estudiar teniendo en cuenta su pasado rico de civilizaciones y del nuevo proceso de democratización en curso, sin pasar por alto la importancia de su adhesión a los interesantes acuerdos internacionales, como el Pacto de Barcelona. Entonces se ha entendido que el obstáculo de la protección de algunos derechos no puede ser atribuido solo a la religión, ya que si las diversas religiones no existieran, no sería fácil garantizar el respeto incondicional de los derechos de los más vulnerables, en particular de aquellas minorías como las personas con discapacidad y homosexuales, que no pueden nunca convertirse, ni se convertirán, en una mayoría. Con el fin de reducir y/o eliminar estas fuertes desigualdades relacionadas con cualquier ordenamiento jurídico, incluido el país objeto de estudio, será necesario hacer de la libertad de conciencia un principio general con eficacia erga omnes y asegurar que la sociedad civil se vea reforzada y sensibilizada hacia la protección de los derechos fundamentales. Esto tendrá que suceder no solo a nivel local sino también universal, a través de un dialogo entre mayorías y minorías, bajo el signo de la verdadera democracia, superando la hostilidad de las élites políticas, que en la mayoría de los casos, detrás de las diferentes declaraciones de principios, pisotean los derechos humanos por objetivos económicos.

In this paper, we propose the analysis of a corpus of aesthetic interventions that took place in public spaces through different supports and materialities and asking for Santiago Maldonado to be returned alive. Maldonado disappeared on August 1, 2017, in Cushamen, Chubut province, Argentina, during the eviction of the Mapuche community and a violent repression by the Argentine National Gendarmerie. News of the case spread quickly at a local and international level. People asked for his safe return and followed with demonstrations throughout the country, with art taking on a central role. Based on the analysis of the corpus, we came to the conclusion that the images crea- ted enemies responsible for a forced disappearance (mainly the Government, through reference to President Mauricio Macri and the Minister for National Security, Patricia Bullrich). Further- more, the use of Maldonado's face, taken from a photograph, resumed the construction of the image of those who disap- peared in Argentina during the last civic-military dictatorship, which became not only the material support of memory, but also a connection between those who disappeared in dictator- ship and in democracy. Finally, the aesthetic resources used by different social groups functioned as a repertoire of substantial actions for politics from the point of view of the opposition to the dominant order, the visibility of demands and practices of solidarity. In terms of methodology, we start from an interdisci- plinary perspective that allows us to describe and analyze the aesthetic interventions emerging in the context of different so- cial and political actions. ; En este artículo, proponemos analizar un corpus de inter- venciones estéticas que a través de diversos soportes y ma- terialidades tuvieron lugar en espacios públicos y en las que se pedían por la aparición con vida de Santiago Maldonado. El 1 de agosto de 2017 desapareció Maldonado en Cushamen, provincia de Chubut, Argentina, en el contexto de desalojo de la comunidad mapuche y de una violenta represión por parte de Gendarmería Nacional Argentina. El caso tuvo rápida reper- cusión local e internacional. Se reclamó su aparición con vida y se sucedieron manifestaciones en todo el país, en las que el recurso artístico adquirió centralidad. A partir del análisis del corpus, arribamos a la conclusión de que las imágenes crea- das construyeron enemigos, responsables de la desaparición forzada (principalmente el Estado, a través de la referencia al presidente Mauricio Macri y a la ministra de Seguridad de la Nación, Patricia Bullrich). Además, la utilización del rostro de Maldonado, derivado de una fotografía, retomó la construcción de la imagen de los desaparecidos argentinos durante la última dictadura cívico-militar, que se constituyó, no solo en el soporte material de la memoria, sino también en una conexión entre los desaparecidos en dictadura y en democracia. Por último, los recursos estéticos, emprendidos por diferentes grupos de la sociedad civil, funcionaron como un repertorio de accio- nes sustanciales para la política desde el punto de vista de la oposición al orden dominante, la visibilización de demandas y las prácticas de solidaridad. Metodológicamente, partimos de una perspectiva interdisciplinaria que nos permite describir y analizar las intervenciones estéticas surgidas en el contexto de diferentes acciones sociales y políticas. ; Neste artigo, propomos analisar um corpus de intervenções es- téticas que ocorreram em espaços públicos através de várias mídias e materialidades e que pediam pela aparição com vida de Santiago Maldonado. No dia1o de agosto de 2017, Maldona- do desapareceu em Cushamen, província de Chubut, Argen- tina, no contexto do despejo da comunidade Mapuche e da violenta repressão da Gendarmaria Nacional Argentina. O caso teve rápida repercussão local e internacional. Pediu-se pela sua aparição com vida e houve manifestações em todo o país, nas quais o recurso artístico um papel central. A partir da análise do corpus, chegamos à conclusão de que as imagens criadas construíram inimigos, responsáveis pela desaparição forçada (principalmente o Estado, através da referência ao Presidente Mauricio Macri e à Ministra da Segurança Nacional, Patricia Bullrich). Além disso, o uso do rosto de Maldonado, derivado de uma fotografia, retomou a construção da imagem dos desa- parecidos da Argentina durante a última ditadura cívico-militar, que se constituiu não apenas no suporte material da memó- ria, mas também em uma conexão entre os desaparecidos na ditadura e na democracia. Finalmente, os recursos estéticos, assumidos por diferentes grupos da sociedade civil, funciona- ram como um repertório de ações substanciais para a política, desde o ponto de vista da oposição à ordem dominante, a vi- sibilidade das demandas e as práticas de solidariedade. Me- todologicamente, partimos de uma perspectiva interdisciplinar que nos permite descrever e analisar as intervenções estéticas que surgem no contexto de diferentes ações sociais e políticas.