Suchergebnisse

The publication highlights the issue of gender equality, namely the representation of women in the parliaments of Ukraine and Norway. The low percentage of women involved in the Ukrainian parliament indicates that this problem has not been resolved. The paper provides an overview of the structure of the parliaments of Norway and Ukraine, the number of women MPs and women who are members of other parliamentary structures, the number and gender composition of parties represented in the parliament, legislation that promotes gender equality in parliament. ; Публікація актуалізує питання ґендерної рівності, а саме представництва жінок у парламентах України та Норвегії. Низький відсоток залучення жінок у парламент України свідчить про невирішеність даної проблеми. Робота містить огляд структури парламентів Норвегії та України, кількості жінок-депутаток та жінок, що є членкинями інших структур парламенту, кількісно-статевий склад партій, що пройшли до парламенту, законодавства, що сприяє ґендерній рівності в парламенті.

The article deals with the decentralization of education in modern conditions of its new format of functioning as an important component in the implementation of the tasks of sustainable development of the world community in accordance with the strategic objectives set by UNESCO. The theoretical basis of the research is the characteristics of the process of decentralization of education as a tool for changing a society at the present stage and its components based on the analysis of research by European and Ukrainian scientists, statistics of international organizations on the development of the phenomenon in the country. In the European area, Norwegian decentralized education is distinguished by its achievements in management and funding, where the state is the main player, which is also the driving force of change.Decentralization of education is implemented through the national policy aimed at supporting the public and private sectors as the opportunities to diversify the national education, building social interaction at all government and educational levels as well as their openness, cooperation and support. Territorially, the national decentralization is built on the basis of administrative division and delegation of powers to regional and municipal levels with the responsibility for particular educational levels. The degree of decentralization at the educational levels varies according to the principle from lower to higher, concentrating in higher education. Education is funded by the state, including private institutions and with parental contributions regulated by the law.It has been demonstrated the education as an instrument of democratization, citizenship and decentralization of the country's community through its reforms and through the active involvement of all stakeholders in this process at every level of education. The peculiarities of the current decentralization of the national education system encompass: existing and new forms of governance and funding, active cooperation of all levels of power with appropriate empowerment according to the functions performed in the transparent system of interactions, the responsibilities and freedom at all educational levels, the encouragement for all community members to participate in dealing with the issues and further educational reforms. ; Устатті розглянуто децентралізацію освіти вумовах нового формату її функціонування зорієнтацією нареалізацію стратегічних завдань сталого розвитку світової спільноти. Уєвропейському просторі децентралізована освіта Норвегії виокремлюється своїми досягненнями вуправлінні та фінансуванні звагомою участю держави як провідної рушійної сили змін. Продемонстровано, як освіта є інструментом демократизації, громадянськості та децентралізації спільноти країни шляхом її реформування та через активне залучення до цього процесу зацікавлених сторін. Визначено особливості сучасного стану децентралізації освіти, яка поєднує існуючі та новітні форми управління іфінансування, активну співпрацю усіх щаблів влади звідповідним наділенням повноважень та ступенем академічної свободи за освітніми рівням, заохоченням участі усіх представників спільноти до практичного вирішення питань та подальшого реформування освіти.

In the article the social policy of Kingdom is investigational Norway and its realization on the modern stage of development of country. In particular, the system of social protection of the state is exposed; basic directions, tasks and principles of realization of social security and social payments, are described. It is set that the social policy of Norway is developed enough and foresees different kinds the social allowance population of country. In particular, payments on unemployment, to disability and others like that. The social protected of population of Norway foresees not only the grant of financial help from the side of the states but also not material, in particular creation of the unique system of registration of free vacancies, preparation and retraining of shots, on numerous free courses. To it follows to add existence of various centers, youth clubs, refuges, services and social projects of called, to render a necessary help the different categories of population. The special attention in Norway is spared the question of health protection, that positively influences on the demographic situation of country. It is found out, that due to economic expansion of country and successful social policy life-span in Norway is high enough. During research an author it is indicated on the lacks of this policy. Without regard to that an unemployment rate in Norway is not considerable, the question of unemployment population sharply appeared in a country. One of reasons distribution of unemployment among the population of capable of working age high social payments became from the side of the state. As a rule, immigrants practise upon such payments which, having a far of children, live due to a money got from the state. ; У статті висвітлена соціальна політика Королівства Норвегія та її реалізація на сучасному етапі розвитку держави. Зокрема, розкрито системусоціального захисту держави; охарактеризовано основні напрямки, завдання та принципи здійснення соціального страхування та соціальних виплат. Встановлено, що соціальна політика Норвегії досить розвинена та передбачає різні види соціальної допомоги населенню країни. Соціальна захищеність населення Норвегії передбачає не лише надання матеріальної допомоги з боку держав, але й не матеріальної, зокрема створення єдиноїсистеми реєстрації вільних вакансій, підготовки і перепідготовки кадрів на численних безкоштовних курсах. До цього слід додати існування різноманітних центрів, молодіжних клубів, притулків, служб та соціальних проектів, покликаних надавати необхідну допомогу різним категоріям населення. Особлива увага у Норвегії приділена питанню охорони здоров'я, що позитивно впливає на демографічну ситуацію країни. З'ясовано, що завдяки економічному процвітанню та вдалій соціальній політиці держави, тривалість життя в Норвегії досить висока. У ході дослідження автором вказано на недоліки даної політики. Незважаючи на те, що рівень безробіття у Норвегії не значний, питання непрацюючого населення гостро постало в країні. Однією із причин поширенню безробіття серед населення працездатного віку стали високі державні соціальні виплати. Як правило, такими виплатами зловживають іммігранти, які, за наявності значної кількості дітей, живуть за рахунок "дитячих коштів", які, отримують від держави.

The article analyzes the conceptual foundations of the foreign policy strategy of theKingdomofNorway. It is noted that the influence of the state and the ability to achieve its goals in the foreign policy arena are largely associated with the country's strategic priorities. The approaches to the definition of the concept of "strategy" are described, which describe the behavioral motives for choosing strategic objectives and priorities. When choosing a strategy, it is necessary to assess the value of available resources and choose the most important goal, the achievement of which will be directed to further efforts, taking into account their usefulness for the country. The article explores the evolution of the Norwegian foreign policy discourse. It is noted that Norway's foreign policy discourse as a sovereign state is based on a combination of two areas - Norway's vulnerable position in the international arena as a small country and the need for political elites to reach consensus on foreign policy. The development of foreign policy ofNorwaytook place within the framework of three paradigms - neutralism, moralism and internationalism, which were formed due to the specifics of the identity ofNorwayas a small country. Scientists note that the coexistence of the three paradigms in the foreign policy ofNorwaywas the result of the so-called bifurcation between the security policy and diplomacy of values. It is noted that the main interests of Norway since the 90s began to concentrate in the field of transnational economic activity, promoting the idea of global governance; Norway's new foreign policy priority has become an "engagement policy," which was based on foreign policy efforts to overcome development problems, provide humanitarian assistance, maintain peace, and mitigate the effects of climate change. It is concluded thatNorwayimplements a foreign policy strategy based on the principle of "coherence," which implies the relationship betweenNorway's security policy and world political stability in general. ; В статье анализируются концептуальные основы внешнеполитической стратегии Королевства Норвегия. Отмечается, что влиятельность государства и возможность достижения своих целей на внешнеполитической арене в значительной степени связаны со стратегическими приоритетами страны. Исследуются подходы к определению понятия «стратегия», описывающих поведенческие мотивы выбора стратегических задач и приоритетов. При выборе стратегии необходимо оценить значение имеющихся ресурсов и выбрать наиболее важную цель, на достижение которой и будут направлены дальнейшие усилия с учетом их полезности для страны. В статье исследована эволюция норвежского внешнеполитического дискурса. Отмечается что в основе внешнеполитического дискурса Норвегии как суверенного государства лежит сочетание двух направлений - уязвимого положения Норвегии на международной арене как малой страны и необходимости достижения политическими элитами консенсуса по внешней политике. Развитие внешней политики Норвегии происходило в пределах трех парадигм - нейтрализма, морализма и интернационализма, сложившихся в силу специфики идентичности Норвегии как малой страны. Ученые отмечают, что сосуществование трех парадигм во внешней политике Норвегии имело следствием так называемой бифуркации между политикой безопасности и дипломатии ценностей. Отмечается, что основные интересы Норвегии с 90-х годов стали концентрироваться в сфере транснациональной экономической деятельности, продвижение идеи глобального управления; новым приоритетом внешней политики Норвегии стала «политика вовлечения», основу которой составляли внешнеполитические усилия по преодолению проблем развития, оказания гуманитарной помощи, поддержанию мира, смягчения последствий изменения климата. Сделан вывод, что Норвегия реализует внешнеполитическую стратегию с опорой на принцип «когерентности», что предполагает взаимосвязь между политикой безопасности Норвегии и мирополитеческой стабильностью в целом. ; Метою роботи зазначається аналіз розвитку концептуальних засад зовнішньополітичної стратегії Королівства Норвегії. В роботі здійснюється теоретико-методологічний аналіз підходів щодо тлумачення поняття «стратегії». Зазначаєьться, що дослідження логіки, яка лежить в основі прийняття рішень державою щодо вибору стратегічних пріоритетів, допомагає відтворити сам процес їх прийняття, сутність стратегічної поведінки держави, зосередитись на цілях, яких прагне досягти актор, наявних ресурсах і процесі вибору способу досягнення мети. У статті розглядається історична ретроспектива зовнішньополітичні пріоритетів Норвегії від часу отримання країною незалежності і до теперішнього часу. Зазначається, що розвиток зовнішньої політики Норвегії відбувався в межах трьох парадигм – нейтралізму, моралізму та інтернаціоналізму, сформованих внаслідок специфіки ідентичності Норвегії як малої країни. Показано, що протягом різних історичних періодів політичним керівництвом Норвегії реалізовувалася зовнішньополітична стратегія, яка включала в себе елементи всіх вищезазначених парадигм. Зазначено, що завершення Холодної війни та переоцінка Норвегією співвідношення безпекової політики та дипломатії цінностей мало наслідком виникнення «політики залучення», що базувалася на невід'ємному зв'язку між безпекою Норвегії та подоланням таких глобальних викликів як недорозвиненість ряду країн світу. Доведено, що незважаючи на статус малої країни, на міжнародно-політичній арені Норвегія реалізує зовнішньополітичну стратегію з охопленням як власного, так і інших регіонів світу з опорою на принцип «когерентності», що передбачає взаємозв'язок між розвитком слаборозвинених регіонів світу, безпекою Норвегії та світополітичною стабільністю в цілому. В зовнішній політиці Норвегії знайшло місце таке явище як злиття ідеалів та інтересів в тому сенсі, де ідеали виявилися включеними в широке розуміння поняття інтересів в той час, як інтереси забезпечуються шляхом використання мови та практики ідеалізму.

Метою роботи зазначається аналіз розвитку концептуальних засад зовнішньополітичної стратегії Королівства Норвегії. В роботі здійснюється теоретико-методологічний аналіз підходів щодо тлумачення поняття «стратегії». Зазначаєьться, що дослідження логіки, яка лежить в основі прийняття рішень державою щодо вибору стратегічних пріоритетів, допомагає відтворити сам процес їх прийняття, сутність стратегічної поведінки держави, зосередитись на цілях, яких прагне досягти актор, наявних ресурсах і процесі вибору способу досягнення мети. У статті розглядається історична ретроспектива зовнішньополітичні пріоритетів Норвегії від часу отримання країною незалежності і до теперішнього часу. Зазначається, що розвиток зовнішньої політики Норвегії відбувався в межах трьох парадигм – нейтралізму, моралізму та інтернаціоналізму, сформованих внаслідок специфіки ідентичності Норвегії як малої країни. Показано, що протягом різних історичних періодів політичним керівництвом Норвегії реалізовувалася зовнішньополітична стратегія, яка включала в себе елементи всіх вищезазначених парадигм. Зазначено, що завершення Холодної війни та переоцінка Норвегією співвідношення безпекової політики та дипломатії цінностей мало наслідком виникнення «політики залучення», що базувалася на невід'ємному зв'язку між безпекою Норвегії та подоланням таких глобальних викликів як недорозвиненість ряду країн світу. Доведено, що незважаючи на статус малої країни, на міжнародно-політичній арені Норвегія реалізує зовнішньополітичну стратегію з охопленням як власного, так і інших регіонів світу з опорою на принцип «когерентності», що передбачає взаємозв'язок між розвитком слаборозвинених регіонів світу, безпекою Норвегії та світополітичною стабільністю в цілому. В зовнішній політиці Норвегії знайшло місце таке явище як злиття ідеалів та інтересів в тому сенсі, де ідеали виявилися включеними в широке розуміння поняття інтересів в той час, як інтереси забезпечуються шляхом використання мови та практики ідеалізму. ; В статье анализируются концептуальные основы внешнеполитической стратегии Королевства Норвегия. Отмечается, что влиятельность государства и возможность достижения своих целей на внешнеполитической арене в значительной степени связаны со стратегическими приоритетами страны. Исследуются подходы к определению понятия «стратегия», описывающих поведенческие мотивы выбора стратегических задач и приоритетов. При выборе стратегии необходимо оценить значение имеющихся ресурсов и выбрать наиболее важную цель, на достижение которой и будут направлены дальнейшие усилия с учетом их полезности для страны. В статье исследована эволюция норвежского внешнеполитического дискурса. Отмечается что в основе внешнеполитического дискурса Норвегии как суверенного государства лежит сочетание двух направлений - уязвимого положения Норвегии на международной арене как малой страны и необходимости достижения политическими элитами консенсуса по внешней политике. Развитие внешней политики Норвегии происходило в пределах трех парадигм - нейтрализма, морализма и интернационализма, сложившихся в силу специфики идентичности Норвегии как малой страны. Ученые отмечают, что сосуществование трех парадигм во внешней политике Норвегии имело следствием так называемой бифуркации между политикой безопасности и дипломатии ценностей. Отмечается, что основные интересы Норвегии с 90-х годов стали концентрироваться в сфере транснациональной экономической деятельности, продвижение идеи глобального управления; новым приоритетом внешней политики Норвегии стала «политика вовлечения», основу которой составляли внешнеполитические усилия по преодолению проблем развития, оказания гуманитарной помощи, поддержанию мира, смягчения последствий изменения климата. Сделан вывод, что Норвегия реализует внешнеполитическую стратегию с опорой на принцип «когерентности», что предполагает взаимосвязь между политикой безопасности Норвегии и мирополитеческой стабильностью в целом. ; The article analyzes the conceptual foundations of the foreign policy strategy of theKingdomofNorway. It is noted that the influence of the state and the ability to achieve its goals in the foreign policy arena are largely associated with the country's strategic priorities. The approaches to the definition of the concept of "strategy" are described, which describe the behavioral motives for choosing strategic objectives and priorities. When choosing a strategy, it is necessary to assess the value of available resources and choose the most important goal, the achievement of which will be directed to further efforts, taking into account their usefulness for the country. The article explores the evolution of the Norwegian foreign policy discourse. It is noted that Norway's foreign policy discourse as a sovereign state is based on a combination of two areas - Norway's vulnerable position in the international arena as a small country and the need for political elites to reach consensus on foreign policy. The development of foreign policy ofNorwaytook place within the framework of three paradigms - neutralism, moralism and internationalism, which were formed due to the specifics of the identity ofNorwayas a small country. Scientists note that the coexistence of the three paradigms in the foreign policy ofNorwaywas the result of the so-called bifurcation between the security policy and diplomacy of values. It is noted that the main interests of Norway since the 90s began to concentrate in the field of transnational economic activity, promoting the idea of global governance; Norway's new foreign policy priority has become an "engagement policy," which was based on foreign policy efforts to overcome development problems, provide humanitarian assistance, maintain peace, and mitigate the effects of climate change. It is concluded thatNorwayimplements a foreign policy strategy based on the principle of "coherence," which implies the relationship betweenNorway's security policy and world political stability in general.

Метою роботи зазначається аналіз розвитку концептуальних засад зовнішньополітичної стратегії Королівства Норвегії. В роботі здійснюється теоретико-методологічний аналіз підходів щодо тлумачення поняття «стратегії». Зазначаєьться, що дослідження логіки, яка лежить в основі прийняття рішень державою щодо вибору стратегічних пріоритетів, допомагає відтворити сам процес їх прийняття, сутність стратегічної поведінки держави, зосередитись на цілях, яких прагне досягти актор, наявних ресурсах і процесі вибору способу досягнення мети. У статті розглядається історична ретроспектива зовнішньополітичні пріоритетів Норвегії від часу отримання країною незалежності і до теперішнього часу. Зазначається, що розвиток зовнішньої політики Норвегії відбувався в межах трьох парадигм – нейтралізму, моралізму та інтернаціоналізму, сформованих внаслідок специфіки ідентичності Норвегії як малої країни. Показано, що протягом різних історичних періодів політичним керівництвом Норвегії реалізовувалася зовнішньополітична стратегія, яка включала в себе елементи всіх вищезазначених парадигм. Зазначено, що завершення Холодної війни та переоцінка Норвегією співвідношення безпекової політики та дипломатії цінностей мало наслідком виникнення «політики залучення», що базувалася на невід'ємному зв'язку між безпекою Норвегії та подоланням таких глобальних викликів як недорозвиненість ряду країн світу. Доведено, що незважаючи на статус малої країни, на міжнародно-політичній арені Норвегія реалізує зовнішньополітичну стратегію з охопленням як власного, так і інших регіонів світу з опорою на принцип «когерентності», що передбачає взаємозв'язок між розвитком слаборозвинених регіонів світу, безпекою Норвегії та світополітичною стабільністю в цілому. В зовнішній політиці Норвегії знайшло місце таке явище як злиття ідеалів та інтересів в тому сенсі, де ідеали виявилися включеними в широке розуміння поняття інтересів в той час, як інтереси забезпечуються шляхом використання мови та практики ідеалізму. ; В статье анализируются концептуальные основы внешнеполитической стратегии Королевства Норвегия. Отмечается, что влиятельность государства и возможность достижения своих целей на внешнеполитической арене в значительной степени связаны со стратегическими приоритетами страны. Исследуются подходы к определению понятия «стратегия», описывающих поведенческие мотивы выбора стратегических задач и приоритетов. При выборе стратегии необходимо оценить значение имеющихся ресурсов и выбрать наиболее важную цель, на достижение которой и будут направлены дальнейшие усилия с учетом их полезности для страны. В статье исследована эволюция норвежского внешнеполитического дискурса. Отмечается что в основе внешнеполитического дискурса Норвегии как суверенного государства лежит сочетание двух направлений - уязвимого положения Норвегии на международной арене как малой страны и необходимости достижения политическими элитами консенсуса по внешней политике. Развитие внешней политики Норвегии происходило в пределах трех парадигм - нейтрализма, морализма и интернационализма, сложившихся в силу специфики идентичности Норвегии как малой страны. Ученые отмечают, что сосуществование трех парадигм во внешней политике Норвегии имело следствием так называемой бифуркации между политикой безопасности и дипломатии ценностей. Отмечается, что основные интересы Норвегии с 90-х годов стали концентрироваться в сфере транснациональной экономической деятельности, продвижение идеи глобального управления; новым приоритетом внешней политики Норвегии стала «политика вовлечения», основу которой составляли внешнеполитические усилия по преодолению проблем развития, оказания гуманитарной помощи, поддержанию мира, смягчения последствий изменения климата. Сделан вывод, что Норвегия реализует внешнеполитическую стратегию с опорой на принцип «когерентности», что предполагает взаимосвязь между политикой безопасности Норвегии и мирополитеческой стабильностью в целом. ; The article analyzes the conceptual foundations of the foreign policy strategy of theKingdomofNorway. It is noted that the influence of the state and the ability to achieve its goals in the foreign policy arena are largely associated with the country's strategic priorities. The approaches to the definition of the concept of "strategy" are described, which describe the behavioral motives for choosing strategic objectives and priorities. When choosing a strategy, it is necessary to assess the value of available resources and choose the most important goal, the achievement of which will be directed to further efforts, taking into account their usefulness for the country. The article explores the evolution of the Norwegian foreign policy discourse. It is noted that Norway's foreign policy discourse as a sovereign state is based on a combination of two areas - Norway's vulnerable position in the international arena as a small country and the need for political elites to reach consensus on foreign policy. The development of foreign policy ofNorwaytook place within the framework of three paradigms - neutralism, moralism and internationalism, which were formed due to the specifics of the identity ofNorwayas a small country. Scientists note that the coexistence of the three paradigms in the foreign policy ofNorwaywas the result of the so-called bifurcation between the security policy and diplomacy of values. It is noted that the main interests of Norway since the 90s began to concentrate in the field of transnational economic activity, promoting the idea of global governance; Norway's new foreign policy priority has become an "engagement policy," which was based on foreign policy efforts to overcome development problems, provide humanitarian assistance, maintain peace, and mitigate the effects of climate change. It is concluded thatNorwayimplements a foreign policy strategy based on the principle of "coherence," which implies the relationship betweenNorway's security policy and world political stability in general.

Este trabalho apresenta um estudo comparativo das principais características dos modelos de regulação adotados em assuntos relacionados à saúde do trabalhador no setor petroleiro no Brasil e na Noruega. As legislações de ambos os países estão inseridas na tradição da lei escrita, mas cada nação tem uma abordagem particular de sua regulação. O Brasil conta com uma típica postura regulatória, enquanto a Noruega apresenta traços do direito consuetudinário, com modelos legais baseados na presunção de que as partes envolvidas são capazes de agregar boas e seguras práticas profissionais. Percebe-se que ambas as abordagens regulatórias relacionam-se com o panorama social de cada nação. Porém, como o tempo e a cultura se modificam, os dois países talvez tenham algo a aprender um com outro. ; The purpose of this article is to compare the regulations on work related health issues in the offshore petroleum sector in Brazil and Norway. The regulation of reporting and handling of work related illness has been used as a case for the study. We aim to show that even though the legislation both in Brazil and Norway relies upon similar legislative traditions, emphasising statute law, with written norms given by national authorities, there are considerable differences in how the regulation is developed and how the this kind of norms are formulated in the two countries. The differences will be interpreted in view of the governance cultures in the petroleum sector in the two countries. What can be learnt from this comparison may be of general interest when working with development of legislation and regulations.

The integration relations between Norway and EU have been studied in the article. The core of the Norwegian model of participation in the European integration process is the integration without co-determination. Norway is simultaneously both outside and inside the EU. The country is not a member of the EU and it does not participate in any decision-making and policy-making process in the EU and it is also excluded from important aspects of the cooperation, such as Economic and Monetary Union and Common external and security policy. But, Norway has adopted nearly three-quarters of the EU legislation, and it has implemented this legislation more effectively than many of the EU Member States. From the EU's perspective, Norway is the third country with which the EU is most closely integrated. It has been noted that this Norwegian model has become the subject of intense internal political debates in the UK during the national preparations for the national referendum on the future of this country in the Union. The fundamental characteristics of the Norwegian model of integration with the EU has been identified and described. Thus, Norway doesn't have the unified institutional structure, with the help of which its relationships with the EU are regulated. An important characteristic of Norway's agreements with the EU is that they do not have their own material. Also, they are indefinite and are characterized by a substantial gap between formality and reality. Other fundamental characteristics of Norway's integration with the EU are that this process is reactive, asymmetrical, and remarkably pragmatic. Moreover, Norway's model of integration depoliticizes many important issues. It has been found that the main pillar of EU – Norway relations is EEA agreement. It is the largest and the most important international legal document, which comprises most of the bilateral cooperation and influences the entire model of association. It has been determined that the key negative feature of Norwegian model of relations with the EU ...

The article deals with the adult migrants' learning challenges. Until recently the problem has been seen as the simple second language acquisition by migrants. The practice showed its inconsistency due to the wide range of skills and competences which adult migrants had to acquire in a new community. European Council has worked out the common policy of integration of migrants, one of the powerful tools being learning. Despite the common integration policy, every European country has some unique features of their migrants' policy. The authors of the article analyze the Norwegian experience in this field and some legislative documents that provide its efficiency. The scientific research methods of analysis, synthesis, comparison and generalization have been used to describe the achievements of Norway. Hence to the systematic and structural method the Norwegian peculiarities of migrants' learning policy have been identified. It has been found out that like other European Union member-countries Norway has the same tendency in migrant's educational policy. There is a shift from simple language learning of the host country to meeting other educational needs of migrants. Yet, the peculiar feature in Norway is the model of integrating migrants into the society with the help of learning. There have been identified three constituent elements: learning the Norwegian language, learning social studies, literacy learning. Being characterized in short they have given the grounds to the conclusion that only in their unity, they provide the effectiveness of the Norwegian migrants' learning model and meet the current demands of the society and migrants themselves. ; В статье анализируется опыт Норвегии в вопросах обучения взрослых мигрантов. Сделан обзор научно-методической литературы по исследуемой проблеме, определены эволюционные изменения в самом обучении взрослых мигрантов в Европе и в Норвегии. Проанализированы некоторые законодательные документы, обеспечивающие эффективность функционирования образовательной модели ...

It has been determined that the study of foreign organization and functioning experience of higher education gained the value in the conditions of globalization and integration processes. It is important for Ukraine to solve the problems of training specialists in the field of social work. The educational practice of countries that have a long experience in such type of training, including Denmark, Norway, Sweden are of particular interest in this aspect.It was revealed that research and practical activity of training of social sphere professionals demonstrated enhancement in study activity having mentioned transformation processes, updated approaches to the organization of the learning process, innovative technological means of training in the Nordic countries. The active usage of electronic means of communications, distance learning (distance learning programs, massive open online courses, webinars, consultations, etc.) in educational activities of universities and university colleges of Denmark, Norway and Sweden are demonstrated in specific examples. It was grounded that innovative technologies usage provided training of future professionals having formed social skills for research, professional competence.It has been argued that educational programs for preparing the «European Master's» of Social Work inherited innovative as they are realized by international university consortia of Denmark, Norway, Sweden with the active participation and cooperation of Germany, the Netherlands, Bulgaria, Spain, Portugal and other countries.It has been determined that the process of technology innovation in the learning process was more updated in recent years due to the introduction of a new generation of educational programs: «Erasmus +» and «Horizon 2020», which opens new opportunities for cooperation in education, training, including social workers, expand the circle of partners outside the European Union.The attention was paid on the important role of practice in the educational process of students, which is directed ...

The article is devoted to the analysis of the current status of the beer market of Ukraine. During the last 10 years, the beer market of Ukraine is in a difficult situation, in particular, since 2012, brewing has seen a gradual decline in production, and in 2014 it became the most difficult for all national beer producers. Ukraine's integration into the European space contributes to the formation of strategies for the development of the beer market in accordance with EU market characteristics. Depending on the volume of beer production among the 28 European Union beer market countries allocated 4 groups of countries. In terms of production, Ukraine can be attributed to the 4 group of countries with production volumes up to 500 million dal per year. Among this group of countries Norway, Lithuania, Slovakia, Croatia are most close to the Ukrainian beer market. The paper presents statistical and analytical data on the state of the beer market in Ukraine and Lithuania, Norway, Slovakia, Croatia over the last ten years. The overall dynamics of the beer market in Ukraine, Norway, Slovakia and Croatia during 2008-2017 indicates a steady trend towards a reduction in production volumes. Lithuanian beer market, despite the increase in production volumes in 2014-2015, in 2017 returned to the indicators of 2008. In general, the EU countries of the fourth group in terms of beer production in 500 million dall per year are decline in beer production during the period from 2008 to 2017. At the same time, the total volume of beer production in the EU countries over the past 10 years has remained with small fluctuations accounted near 40 billion dal. On the basis of the study, systemic problems have been identified that negatively affect the performance of beer beverage production. The main market leaders and beer trends are investigated. The reasons of the unstable situation of this market are found out. The main directions of development in the conditions of the economic crisis are determined. The necessity of attraction of international investments, which will help increase beer production volumes, will promote the development of the Ukrainian soft drinks sector and the economy of Ukraine as a whole. ; Стаття присвячена аналізу сучасного стану пивного ринку в Україні. У роботі представлено статистичні та аналітичні дані відносно стану ринку пива України, а також Литви, Норвегії, Словаччини та Хорватії за останні десять років. На основі проведеного дослідження виділено системні проблеми, які негативно впливають на ефективність роботи виробництва пивних напоїв. Досліджено основних лідерів ринку та тенденції в галузі пива. З'ясовано причини нестабільної ситуації цього ринку. Визначено основні напрями розвитку в умовах економічної кризи. Обґрунтовано необхідність залучення міжнародних інвестицій, що допоможе підвищити обсяги пивного виробництва, сприятиме розвитку галузі українських слабоалкогольних напоїв та економіки України загалом.

The article is devoted to the analysis of the current status of the beer market of Ukraine. During the last 10 years, the beer market of Ukraine is in a difficult situation, in particular, since 2012, brewing has seen a gradual decline in production, and in 2014 it became the most difficult for all national beer producers. Ukraine's integration into the European space contributes to the formation of strategies for the development of the beer market in accordance with EU market characteristics. Depending on the volume of beer production among the 28 European Union beer market countries allocated 4 groups of countries. In terms of production, Ukraine can be attributed to the 4 group of countries with production volumes up to 500 million dal per year. Among this group of countries Norway, Lithuania, Slovakia, Croatia are most close to the Ukrainian beer market. The paper presents statistical and analytical data on the state of the beer market in Ukraine and Lithuania, Norway, Slovakia, Croatia over the last ten years. The overall dynamics of the beer market in Ukraine, Norway, Slovakia and Croatia during 2008-2017 indicates a steady trend towards a reduction in production volumes. Lithuanian beer market, despite the increase in production volumes in 2014-2015, in 2017 returned to the indicators of 2008. In general, the EU countries of the fourth group in terms of beer production in 500 million dall per year are decline in beer production during the period from 2008 to 2017. At the same time, the total volume of beer production in the EU countries over the past 10 years has remained with small fluctuations accounted near 40 billion dal. On the basis of the study, systemic problems have been identified that negatively affect the performance of beer beverage production. The main market leaders and beer trends are investigated. The reasons of the unstable situation of this market are found out. The main directions of development in the conditions of the economic crisis are determined. The necessity of attraction of international investments, which will help increase beer production volumes, will promote the development of the Ukrainian soft drinks sector and the economy of Ukraine as a whole. ; Стаття присвячена аналізу сучасного стану пивного ринку в Україні. У роботі представлено статистичні та аналітичні дані відносно стану ринку пива України, а також Литви, Норвегії, Словаччини та Хорватії за останні десять років. На основі проведеного дослідження виділено системні проблеми, які негативно впливають на ефективність роботи виробництва пивних напоїв. Досліджено основних лідерів ринку та тенденції в галузі пива. З'ясовано причини нестабільної ситуації цього ринку. Визначено основні напрями розвитку в умовах економічної кризи. Обґрунтовано необхідність залучення міжнародних інвестицій, що допоможе підвищити обсяги пивного виробництва, сприятиме розвитку галузі українських слабоалкогольних напоїв та економіки України загалом.

It has been determined that the study of foreign organization and functioning experience of higher education gained the value in the conditions of globalization and integration processes. It is important for Ukraine to solve the problems of training specialists in the field of social work. The educational practice of countries that have a long experience in such type of training, including Denmark, Norway, Sweden are of particular interest in this aspect.It was revealed that research and practical activity of training of social sphere professionals demonstrated enhancement in study activity having mentioned transformation processes, updated approaches to the organization of the learning process, innovative technological means of training in the Nordic countries. The active usage of electronic means of communications, distance learning (distance learning programs, massive open online courses, webinars, consultations, etc.) in educational activities of universities and university colleges of Denmark, Norway and Sweden are demonstrated in specific examples. It was grounded that innovative technologies usage provided training of future professionals having formed social skills for research, professional competence.It has been argued that educational programs for preparing the «European Master's» of Social Work inherited innovative as they are realized by international university consortia of Denmark, Norway, Sweden with the active participation and cooperation of Germany, the Netherlands, Bulgaria, Spain, Portugal and other countries.It has been determined that the process of technology innovation in the learning process was more updated in recent years due to the introduction of a new generation of educational programs: «Erasmus +» and «Horizon 2020», which opens new opportunities for cooperation in education, training, including social workers, expand the circle of partners outside the European Union.The attention was paid on the important role of practice in the educational process of students, which is directed on performing a wide palette of tasks carried out as in social services of the Nordic countries and abroad, which is particularly valuable.It was concluded that modern innovative technology training of social sphere specialists in the Nordic countries met the needs of the time, scientific concepts, combining traditional forms and methods of innovation and promoted the training of creative and competent professionals in accordance with the requirements of the information society and social work under conditions of functioning «welfare states». ; В статье проанализированы особенности подготовки социальных работников в системах высшего образования Скандинавских стран. Акцентировано внимание на инновационных технологиях этого процесса. Приведены примеры использования инновационных форм и методов профессиональной подготовки социальных работников в Дании, Норвегии, Швеции. ; У статті проаналізовано особливості підготовки соціальних працівників у системах вищої освіти Скандинавських країн. Акцентовано увагу на інноваційних технологіях цього процесу. Наведено приклади застосування інноваційних форм і методів професійної підготовки соціальних працівників у Данії, Норвегії, Швеції.

It has been determined that the study of foreign organization and functioning experience of higher education gained the value in the conditions of globalization and integration processes. It is important for Ukraine to solve the problems of training specialists in the field of social work. The educational practice of countries that have a long experience in such type of training, including Denmark, Norway, Sweden are of particular interest in this aspect.It was revealed that research and practical activity of training of social sphere professionals demonstrated enhancement in study activity having mentioned transformation processes, updated approaches to the organization of the learning process, innovative technological means of training in the Nordic countries. The active usage of electronic means of communications, distance learning (distance learning programs, massive open online courses, webinars, consultations, etc.) in educational activities of universities and university colleges of Denmark, Norway and Sweden are demonstrated in specific examples. It was grounded that innovative technologies usage provided training of future professionals having formed social skills for research, professional competence.It has been argued that educational programs for preparing the «European Master's» of Social Work inherited innovative as they are realized by international university consortia of Denmark, Norway, Sweden with the active participation and cooperation of Germany, the Netherlands, Bulgaria, Spain, Portugal and other countries.It has been determined that the process of technology innovation in the learning process was more updated in recent years due to the introduction of a new generation of educational programs: «Erasmus +» and «Horizon 2020», which opens new opportunities for cooperation in education, training, including social workers, expand the circle of partners outside the European Union.The attention was paid on the important role of practice in the educational process of students, which is directed on performing a wide palette of tasks carried out as in social services of the Nordic countries and abroad, which is particularly valuable.It was concluded that modern innovative technology training of social sphere specialists in the Nordic countries met the needs of the time, scientific concepts, combining traditional forms and methods of innovation and promoted the training of creative and competent professionals in accordance with the requirements of the information society and social work under conditions of functioning «welfare states». ; В статье проанализированы особенности подготовки социальных работников в системах высшего образования Скандинавских стран. Акцентировано внимание на инновационных технологиях этого процесса. Приведены примеры использования инновационных форм и методов профессиональной подготовки социальных работников в Дании, Норвегии, Швеции. ; У статті проаналізовано особливості підготовки соціальних працівників у системах вищої освіти Скандинавських країн. Акцентовано увагу на інноваційних технологіях цього процесу. Наведено приклади застосування інноваційних форм і методів професійної підготовки соціальних працівників у Данії, Норвегії, Швеції.