Features of an expert study of the materiality of damage lies in taking into account the variety of actual circumstances of the occurrence of the event of cutting green spaces and the substantiation of signs of materiality of damage. A forensic environmental engineering examination to investigate the materiality of environmental damage is appointed during an investigation by the legislature to compensate for damage caused by the destruction of green spaces. The essence of forensic engineering and environmental expertise is based on three cumulative features that are inherent in the nature of the expert's special knowledge: subject, object and methodology of expert research. The main task of the forensic engineering and environmental review in the study of determining the materiality of damage resulting from the destruction of green spaces is to confirm the fact of causing significant damage as a result of the destruction of green spaces by the legislative bodies and the checks recorded in the documentation, to correctly determine the size and characteristics of the material damage caused by these bodies. A detailed examination of the features of the materiality of the damage leads to a comprehensive application of knowledge in the field of environmental engineering, economics, forestry, phytopathology, biology. In expert practice, it may be necessary to solve individual variants of the expert task, in relation to any set of main subtasks, their components or modifications, which are determined by the body that appointed the execution of the forensic engineering and environmental examination to study the materiality of damage resulting from the destruction of green spaces. ; Особливості експертного дослідження істотності шкоди полягає у врахуванні різноманітності фактичних обставин настання події порубок зелених насаджень та обґрунтування ознак істотності шкоди. Детальний розгляд особливостей істотності шкоди зумовлює проведення комплексного застосування знань у галузях інженерної екології, економіки, лісознавства, фітопатології, біології. ; Особенности экспертного исследования существенного вреда заключается в учете разнообразия фактических обстоятельств наступления события порубок зеленых насаждений и обоснование признаков существенности ущерба. Судебная инженерно-экологическая экспертиза по исследованию существенности ущерба окружающей среде назначается при расследовании законодательными органами по возмещению ущерба, причиненных в результате уничтожения зеленых насаждений. Сущность судебной инженерно-экологической экспертизы базируется на трех совокупных признаках, которые присущи природе специальных знаний эксперта: предмете, объекте и методике экспертного исследования. Главная задача судебной инженерно-экологической экспертизы при исследовании определения существенности ущерба в результате уничтожения зеленых насаждений заключается в подтверждении факта нанесения существенного ущерба в результате уничтожения зеленых насаждений законодательными органами и зафиксированной в документации проверок, правильности определения этими органами размера и характеристик причиненного существенного ущерба. Детальное рассмотрение особенностей существенности ущерба обусловливает проведение комплексного применения знаний в области инженерной экологии, экономики, лесоведения, фитопатологии, биологии. В экспертной практике может возникать необходимость в решении отдельных вариантов экспертного задания, в отношении любой совокупности главных подзадач, их составных частей или модификаций, которые определяются органом, который назначил проведение судебной инженерно-экологической экспертизы по исследованию существенности ущерба в результате уничтожения зеленых насаждений.
Features of afforestation in Northwest Priazovye in the 19th century are covered in article. Separately Johann and David Kornis's activity who have based unique forest plantations in the steppe is considered. Attention is paid to emergence and development of the Berdyansk, Altagirsky and Dzhekenlynsky forest dachas. Important aspect is educational function of forest areas. At them there was a school where boys were taught forestry. Since 1846 in forest area study of boys to forest business has begun. At the beginning study lasted 5 years, later the term of study has been increased up to 6 years. For this period they not only gained knowledge and skills on afforestation, but also on agriculture, gardening, silkworm breeding, tobacco growing, truck farming. In the winter they learned to write, read and consider. The first pupils were from continental counties of the Taurian province. Further for study began to take boys and from the Crimean Counties (uezdov). Pupils represented different nationalities: Russians, Ukrainians, the Crimean Tatars (for example, in 1851 for study the Crimean Tatar from the village of Karagurt of the Evpatoriysky County of Asanas Selyamiyev, Nogais (in 1848 – Shemeredin Sakalov from the village Burkut of the Berdyansk County (uezd) has arrived).Besides, in forest areas there passed alternative forest service Mennonites. Introduction in 1874 of the general military duty has met sharp rejection of Mennonites whose dogma forbade to hold weapon in hand, and has caused their mass emigration to North America. As a result of negotiations between the government of the Russian Empire and leaders of the Mennonite communities there was a reached compromise according to which the general military duty for Mennonites has been replaced with alternative civil service in so-called forest teams.Fundamental obligations of the Mennonites called on service and rules of an internal order in divisions regulated the Rules of service of Mennonites in forest area approved on July 14, 1880.Agricultural works which were performed in forest areas – clearing of young growth, extermination of wreckers, collecting seeds, irrigation, repair of agricultural tools are analyzed. For 1868-1917 different exhibitions - agricultural and forest, World and All-Russian, periodic, industrial and handicraft Fairs were organized. Demonstration of the achieved success in the field of agriculture and forestry of the Berdyansk forest area was their purpose. The commissions on drawing up collections for the Parisian World Fair which has taken place in 1867 were organized.The international jury at this exhibition to the Berdyansk educational steppe forest area has awarded a bronze medal and to her the diploma for a collection of samples of tree species is given. ; У статті висвітлюються особливості заліснення Північно-Західного Приазов'я у XIX ст. Окремо розглядається діяльність Іогана та Давіда Корнісів, які заснували унікальні лісові плантації у степу. Звертається увага на історію створення та розвитку Бердянської, Алтагірської та Джекенлинської лісових дач. Важливим аспектом є освітнє значення лісництв. При них існувала школа, де хлопчиків навчали лісовій справі. Крім того, на їх території проходили альтернативну військову службу меноніти. Аналізуються лісогосподарські роботи, які виконувалися у лісництвах – прочищення порослі, знищення шкідників, сбір насіння, рівняння рядків, зрошення, ремонтування сільськогоподарських знарядь праці тощо.
Features of afforestation in Northwest Priazovye in the 19th century are covered in article. Separately Johann and David Kornis's activity who have based unique forest plantations in the steppe is considered. Attention is paid to emergence and development of the Berdyansk, Altagirsky and Dzhekenlynsky forest dachas. Important aspect is educational function of forest areas. At them there was a school where boys were taught forestry. Since 1846 in forest area study of boys to forest business has begun. At the beginning study lasted 5 years, later the term of study has been increased up to 6 years. For this period they not only gained knowledge and skills on afforestation, but also on agriculture, gardening, silkworm breeding, tobacco growing, truck farming. In the winter they learned to write, read and consider. The first pupils were from continental counties of the Taurian province. Further for study began to take boys and from the Crimean Counties (uezdov). Pupils represented different nationalities: Russians, Ukrainians, the Crimean Tatars (for example, in 1851 for study the Crimean Tatar from the village of Karagurt of the Evpatoriysky County of Asanas Selyamiyev, Nogais (in 1848 – Shemeredin Sakalov from the village Burkut of the Berdyansk County (uezd) has arrived).Besides, in forest areas there passed alternative forest service Mennonites. Introduction in 1874 of the general military duty has met sharp rejection of Mennonites whose dogma forbade to hold weapon in hand, and has caused their mass emigration to North America. As a result of negotiations between the government of the Russian Empire and leaders of the Mennonite communities there was a reached compromise according to which the general military duty for Mennonites has been replaced with alternative civil service in so-called forest teams.Fundamental obligations of the Mennonites called on service and rules of an internal order in divisions regulated the Rules of service of Mennonites in forest area approved on July 14, 1880.Agricultural works which were performed in forest areas – clearing of young growth, extermination of wreckers, collecting seeds, irrigation, repair of agricultural tools are analyzed. For 1868-1917 different exhibitions - agricultural and forest, World and All-Russian, periodic, industrial and handicraft Fairs were organized. Demonstration of the achieved success in the field of agriculture and forestry of the Berdyansk forest area was their purpose. The commissions on drawing up collections for the Parisian World Fair which has taken place in 1867 were organized.The international jury at this exhibition to the Berdyansk educational steppe forest area has awarded a bronze medal and to her the diploma for a collection of samples of tree species is given. ; У статті висвітлюються особливості заліснення Північно-Західного Приазов'я у XIX ст. Окремо розглядається діяльність Іогана та Давіда Корнісів, які заснували унікальні лісові плантації у степу. Звертається увага на історію створення та розвитку Бердянської, Алтагірської та Джекенлинської лісових дач. Важливим аспектом є освітнє значення лісництв. При них існувала школа, де хлопчиків навчали лісовій справі. Крім того, на їх території проходили альтернативну військову службу меноніти. Аналізуються лісогосподарські роботи, які виконувалися у лісництвах – прочищення порослі, знищення шкідників, сбір насіння, рівняння рядків, зрошення, ремонтування сільськогоподарських знарядь праці тощо.
Materials on the distribution of hazel grouse within the Ukrainian part of Roztochya were collected in the period from 1985 to 2021 (36 years). The article presents the results of own field research, as well as the results of surveys of hunting and forestry workers of the studied natural region. The route accounting method and the route tape method using bait were mainly used. Traces of hazel grouse in the snow are recorded. A description of the main habitats of the species is given. Most attention was paid to the structure of the stand, undergrowth, as well as the type of conditions of forest vegetation. Already in the second half of the 1980 hazel grouse in the Ukrainian part of Roztoczya was quite common, although not numerous. This species was regularly found on the outskirts of Novoyavorivsk, inhabiting the forest on the left side of the highway Lviv - Krakovets, between the village of Ivano-Frankovo and Novoyavorivsk. This species is the most common and numerous on the territory of the Yavoriv military training ground (Starytske and Magerivske military forestry). Hazel grouse is regularly found in some areas of Shklivske and Nemyrivske forestry of the Rava-Ruske state forestry. Less often, the bird were seen in Stradchevsky training and production forestry and Roztochya Reserve. A slight increase in the number and settlement of birds outside the Yavoriv military range was observed in the period – from 2012 to 2016. After 2016, the population declined sharply. Over the past 3 years, grouse are no longer registered in most former habitats. Recently, these birds have ceased to be recorded in most of their former habitats. Several local microgroups have survived only in the forest adjacent to the tactical field of the military training ground. In the studied natural region, the habitats of these birds are mainly limited to young plantations, which are in contact zones of several types of forest growing conditions. In old forests, the presence of undergrowth is important condition of the habitat of these birds. There are five main types of habitat for this species. The best of them are pine-birch young stands formed as a result of a secondary succession of forests, as well as alder forests in river valleys. ; Матеріали щодо поширення орябка в межах української частини Розточчя зібрано у період з 1985 по 2021 рр. (36 років). У роботі представлено результати власних польових досліджень, а також матеріали спостережень працівників мисливських і лісових господарств досліджуваного природного регіону. В основному застосовували маршрутний метод обліку та маршрутний стрічковий метод із використанням вабика. Проводили реєстрацію слідів життєдіяльності орябків на снігу. Здійснювали опис основних біотопів виду. Основну увагу звертали на структуру насаджень: деревостан, підріст і підлісок, а також тип лісорослинних умов. Ще у другій половині 1980-х років минулого століття T. bonasia на Розточчі був достатньо поширеним, хоча і нечисленним видом. Орябки регулярно траплялися навіть в околицях м. Новояворівськ, мешкали в лісових масивах ліворуч автодороги Львів-Краковець, на відрізку між смт Івано-Франкове та м. Новояворівськ. Найбільш розповсюдженим і численним цей вид був на території Яворівського військового полігону (Старицьке і Магерівське військові лісництва). Орябків регулярно реєстрували в окремих урочищах Шклівського та Немирівського лісництв Рава-Руського держлісгоспу. Рідше цей птах траплявся у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті та природному заповіднику «Розточчя». Упродовж останніх двох десятиріч ХХ ст. популяція виду поступово скорочувалася. Незначне зростання чисельності й розселення птахів за межі Яворівського військового полігону спостерігали у період з 2012 по 2016 рр. Після 2016 р. чисельність популяції різко зменшилася. В останні 3 роки орябка вже не реєструють у більшості місць його колишнього мешкання. Кілька локальних мікроугруповань збереглося лише на території військового полігону. У досліджуваному природному регіоні оселища орябків здебільшого приурочені до молодих лісостанів, які лежать у зонах контакту кількох типів лісорослинних умов. У насадженнях старшого віку для мешкання цих птахів важливою умовою є наявність підросту і підліску. Виділено п'ять основних типів оселищ виду. Найкращі з них – сосново-березові молодняки, що утворилися внаслідок вторинної сукцесії лісу, а також вільхові ліси у долинах річок.
The issue of green plantings pruning is now fully covered in the scientific literature, but scientific data on research of topping as a method of pruning and related problems are currently insufficient. The topic of pruning of non-fruiting green plantations in the settlements of Ukraine is covered the most fully in the scientific work "Landscaping of settlements" byV.P.Kucheriavyi, where the author distinguishes three types of pruning: shaping pruning, sanitation pruning and regenerative pruning. This is indicated in the regulatory act "Regulations for the Maintenance of Green Plantations in the Settlements of Ukraine", order № 105of the Ministry of Construction, Architecture and Public Housing and Utilities of Ukraine as of April 10, 2006. Nowadays this is the only document in Ukrainian legislation that most fully regulates the green plantation treatment in the cities. According to the Regulations of Green Plantations Keeping, item 9.1.11.1, the shaping pruning of trees is carried out in row and alley plantings for the purpose of preservation of a natural or artificial form of plants, uniform arrangement of main branches in space. Topping is not a viable practice to reduce the size of the tree, it significantly worsens the condition of the trees and leads to risks in future. In Western literature, topping is also called indiscriminate pruning of tree branches to lateral branches, not large enough to take over the function of a main branch. In Ukrainian realities, topping, which is often called crowning, implies that all branches of the crown and the upper part of the trunk have been cut. There is no "transfer to the lower lateral branch", because no lateral branch is usually left by the pruning performers. At the same time, it is not normalized in any way which part of the trunk will be cut down, so there are often situations when after pruning only 2-3-meter stump remains instead of the tree. As a justification for such pruning, its performers provide a quote from the Regulations of Green Plantations Keeping, item 9.1.11.3, that "regeneration can be done by sawing tree trunks to the stump". So, considering the peculiarities of green plantations pruning, analyzing the information obtained from long-term observations on the process of pruning trees, their subsequent condition after pruning, topping is a harmful practice of destroying tree crowns by indiscriminate sawing of all main branches to the cuttings which are too short to restore. Thus, topping as a type of pruning causes significant damage to trees. ; Встановлено, що останнім часом під час обрізування дерев у населених пунктах широко застосовують такий метод, як топінг, за якого у дерев спилюють усі скелетні гілки і залишають один стовбур, позбавлений усієї крони. Згідно з Міжнародною асоціацією арбористів, топінг – це шкідлива практика знищення крони дерев шляхом невибіркового спилу всіх скелетних гілок до занадто коротких для відновлення. Топінг не є життєздатною практикою зменшення розмірів дерева, істотно погіршує стан дерев і призводить до ризиків у майбутньому. Також у західній літературі топінгом називають невибіркове обрізування гілок дерев до бокових гілок, недостатньо великих, щоб перейняти на себе функцію скелетної гілки. В українських же реаліях топінг, який частіше називають кронуванням, передбачає, що в дерева зрізують всі гілки крони і верхню частину стовбура. Ні про яке "переведення на нижню бічну гілку" не йдеться, тому що жодної бічної гілки виконавці обрізування зазвичай не залишають. Видалення всіх гілок крони заборонено українським законодавством, зокрема, дерево із втратою понад як 50% крони вважають пошкодженим до ступеня припинення росту. Незважаючи на це, такий метод обрізування набуває щораз більшої популярності в багатьох населених пунктах України. Однією з поширених причин є низька кваліфікація працівників комунального зеленого господарства, які зазвичай не мають фахової освіти і не ознайомлені про шкоду застосування топінгу як методу обрізування. Масове всихання зелених насаджень після застосування такого методу стає серйозною проблемою як для місцевої влади населеного пункту, так і для його мешканців. Всихаючі дерева, пошкоджені до ступеня припинення росту, часто стають аварійно небезпечними і несуть загрозу мешканцям. Ще одним з мінусів є хаотичний розвиток обростаючих пагонів після обрізування (якщо не виконувати їх прорідження), ураження стовбурів дерев патогенними грибами і мікроорганізмами, вигнивання середини стовбурів та відламування вже досить великих обростаючих пагонів, і, як наслідок, рання загибель дерева. Правильне проведення обрізування зелених насаджень відповідно до норм і вимог українського законодавства та зі знанням елементарних правил обрізування дерев різних порід дає змогу зберегти зелені насадження, зробити їх естетично привабливими і при цьому вирішити проблемну ситуацію (наприклад, видалити аварійні гілки чи гілки під електромережами тощо).
Systems forest of shelter belts are the efficient, durable and effective tools of stabilizing agricultural landscapes, which are predominant in the structure of the land fund of Ukraine. They create ecological agricultural landscapes frame, but their number, state, forestry and haphazard placement do not meet current requirements. To improve the situation, the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from September 18, 2013 p. № 725-p adopted the Concept of agroforestry in Ukraine. The Concept is identifying areas of institutional change and improvement of legislation, which will provide special optimization of protective forest plantations of linear type on zonal basis, effective management and they will become a prerequisite for ecological by sustainable development of agricultural landscapes. Among the many causes of deterioration in the effectiveness of protection of arable land protective forest plantations linear type are: low efficiency targeted system of government measures to protective forest plantations linear type, and the lack of legal norms, which provides for liability for inefficient land use, and low level of financial security measures to protect soil from erosion. The purpose of this article is to propose the changes in legislative documents regulating forest management in protective forest plantations of linear type. During the years of independence Ukraine has not made clarity as to which governmental authority in current conditions have to deal with protective afforestation, the creation, protection and farming in windbreaks. After the beginning of land privatization in 1992 in the fate of shelterbelts it was a stuck for many years of uncertainty. They are not subject to sharing under the Land Code of Ukraine (Ed. 1992). Therefore, units of land sharing or land reserves the identified and in respect of windbreaks question remained open. In connection with the reorganization in 2000 the collective farms in agricultural market-type formation (private enterprises, farms, limited liability company, etc.) that were subjects of collective ownership of land, windbreaks were divested respective to local councils. One of the most effective solutions to the problem of protective afforestation is amending the regulations on the use of protective forest plantations of linear type. The policy amendments made to the regulations, consideration of national target programs in forestry, environmental protection and the optimization of land area of protective forest plantations of linear type on zonal basis. This will direct the state budget for the protection of the most vulnerable agricultural land - arable lands. The next step was the adoption of the Action Plan to implement the Concept. The primary objective of the Action Plan determined the preparation of proposals for amendments and additions to laws and other legal acts of reproduction, use and maintenance of protective forest plantations of linear type. Addressing protective afforestation problems require coordinated interaction and cooperation between scientists of different fields for a clear definition of the legal regime and preserve these unique plants. To eliminate uncertainty the status of the land occupied by windbreaks, the Land Code of Ukraine need to remove the windbreaks of the list of non-agricultural land for the purpose of classification of these and other agroforestry plantations to the land for forestry purposes. The legislate should developed to empower rural, town and city councils to regulate land relations in monitoring the use and protection of lands of communal property, land and environmental compliance legislation with mandatory environmental certification of land-based assessment of their compliance with the current requirements of soil protection by application of complex agronomic, hydraulic, organizational, economic and agroforestry measures. Corrections in Land Code required that land for windbreaks and other protective plantings may be available for use by land owners and other land users who use adjacent land for commercial agricultural production and have subordinate specialized units for forest management. For effective implementation of key provisions of the Concept of development of agroforestry in Ukraine is proposed amendments to the Laws of Ukraine, which regulate the protective afforestation realization. The necessity of providing windbreaks conservation status, securing them with entities providing economic incentives for the provision of tax and credit benefits to persons who take care of forest protective stands existing and create new plantations. Listed as proposals for state control over land use and protection, exemption from compensation for loss of agricultural and forestry production, drafting land inventory with analysis of agroforestry providing for land protection and to scope the area of protective plantations by category in the near future. ; Системы полезащитных лесных полос – действенный, долговечный и эффективный способ стабилизации агроландшафтов, которые являются преобладающими в структуре земельного фонда Украины. Они создают экологический каркас агроландшафтов, но их количество, состояние и бессистемное размещение не отвечают современным требованиям. Для исправления ситуации распоряжением КМ Украины от 18 сентября 2013 № 725-р одобрена Концепция развития агролесомелиорации в Украине. Целью Концепции является определение направлений институциональных изменений и совершенствования законодательства, что обеспечит оптимизацию площадей защитных лесных насаждений линейного типа по зональному принципу, эффективное хозяйствование в них и станет экологической предпосылкой для устойчивого развития агроландшафтов. Среди многих причин ухудшения эффективности защиты пахотных земель полезащитными насаждениями линейного типа выделяются: низкая эффективность целенаправленных системных государственных мер полезащитных лесных полос, а также отсутствие юридических норм, которыми предусмотрена ответственность за неэффективное землепользование, и низкий уровень финансового обеспечения мероприятий по защите почв от эрозии. Поэтому целью данного исследования является внесение изменений в законодательные документы, регламентирующие ведение хозяйства в защитных лесных насаждениях линейного типа. Одним из действенных путей решения проблемы полезащитного лесоразведения является внесение изменений в нормативно-правовые акты по использованию защитных лесных насаждений линейного типа. Концепцией предусмотрено внесение соответствующих изменений в законодательные акты, участие в государственных целевых программах в сфере лесного хозяйства, охраны и защиты земель вопросы оптимизации площадей защитных лесных насаждений линейного типа по зональному принципу. Это позволит направить средства государственного бюджета на охрану уязвимой части сельскохозяйственных угодий – пахотных земель. Следующим шагом стало утверждение Плана мероприятий по реализации Концепции. Первоочередной задачей Плана мероприятий определено подготовку предложений по внесению изменений и дополнений в законодательные и другие нормативно-правовые акты в части воспроизводства, использования и содержания защитных лесных насаждений линейного типа. Решение проблемы полезащитных лесоразведения требует слаженного взаимодействия и сотрудничества ученых разных отраслей наук для четкого определения правового режима и сохранения этих уникальных насаждений. Для устранения неопределенности статуса земель, занятых под полезащитными лесными полосами, в Земельном кодексе Украины необходимо изъять полезащитные лесные полосы из перечня несельскохозяйственных угодий с целью отнесения этих и других лесомелиоративных насаждений к землям лесного фонда. Законодательно предоставить полномочия сельским, поселковым, городским советам в области земельных отношений для осуществления контроля за использованием и охраной земель коммунальной собственности, соблюдением земельного и экологического законодательства с обязательным экологической сертификацией земельных участков на основе оценки соответствия их современным требованиям по охране почв путем применение комплекса агротехнических, гидротехнических, организационно-хозяйственных и агролесомелиоративных мероприятий. Для эффективной реализации основных положений Концепции развития агролесомелиорации в Украине предложено внесение изменений в Законы Украины, которые регламентируют ведение полезащитных лесоразведения. Обоснована необходимость предоставления полезащитных лесных полос природоохранного статуса, закрепление их за субъектами хозяйствования, обеспечение экономического стимулирования с предоставлением налоговых и кредитных льгот лицам, осуществляющим уход за существующими агролесомелиоративными насаждениями и создают новые. Внесены также предложения по Государственному контролю использования и охраны земель, освобождение от возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства, составление проектов землеустройства по анализу агролесомелиоративного обеспечения охраны земель и объемов необходимых площадей защитных насаждений по категориям на ближайшую перспективу ; Для ефективної реалізації основних положень Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні запропоновано внесення змін у Закони України і підзаконні акти, які регламентують ведення полезахисного лісорозведення. Обґрунтовано необхідність надання полезахисним лісовим смугам природоохоронного статусу, закріплення їх за суб'єктами господарювання, забезпечення економічного стимулювання з наданням податкових та кредитних пільг особам, які здійснюють догляд за існуючими агролісомеліоративними насадженнями та створюють нові. Внесено також пропозиції щодо Державного контролю за використанням та охороною земель, звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, складання проектів землеустрою з аналізом агролісомеліоративного забезпечення щодо охорони земель і обсягів необхідних площ захисних насаджень за категоріями на найближчу перспективу.
The modern system of landscaping in the cities and villages of Ukraine was formed in Soviet times in different socio-economic conditions, and it does not meet the requirements of time nowadays. The main problems include trees aging, their sanitary condition deterioration, loss of decorative appearance, deadwoods and dry top trees in gardens and parks due to the lack of qualified nursing care. The reconstruction and restoration of urban gardening facilities in most settlements have not been carried out for years and the scale of new objects establishment has significantly decreased. Limitation or lack of funding led to the clutter of urban parks and gardens, to spontaneous planting of trees and bushes, destruction of tracks, sites, small architectural forms of utilitarian purpose. There is an expansion of invasive species selfseedlings, infestation of many species with mistletoe white, the spread of quarantine diseases and pests in the area which reduces the longevity of plantings, decreases their decorative value, weakens the recreational and ecological functions. The negative trends are aggravated by the impact of climate change resulted by global warming, while the role and importance of green spaces in the localities is increasing. The analysis shows that the negative trends in the greenery economy are predertmined by a set of causes, among which the following are highlighted: 1) Legal reasons arising from imperfection of the existing legislation regulating legal relations in the field of landscape and of green spaces maintenance in the towns and cities of Ukraine. The Law of Ukraine "On settlements planning in Ukraine" and a number of by-laws that do not consider the moderm realities fail to provide protection of urban green spaces and regulate legal relations in this area. The need to improve legal relations in this area is emphasized. 2) Financial grounds are manifested in the long-term lack of financing of the industry, which resulted in destruction of public nurseries and specialized enterprises of green economy in the cities as well as in termination of professional care for plantings. 3) Organizational causes were predetermined by the destruction of public and state institutions involved in the creation and operation of green spaces in cities and towns of Ukraine; the lack of strategic and tactical plans for the development of green economy, the transfer of green spaces under the care of private structures that often have no properly trained personnel, mechanisms and equipment for skilled work; low quality control of the work and absence of mechanisms of effective administrative influence on the facts of plantats destruction or damage. 4) Environmental causes are due to increased environmental load on green plantations due to the deterioration of climate in recent years due to global warming, the spread of adventitious plant and insect species, the growth of technogenic load on plants due to an increase in vehicles in cities. 5) Natural aging of perennial green plantations along with trees and shrubs falling out from the plantings content, reducing the viability of plants due to the deterioration of mineral and water supply and the spread of pests, diseases, including quarantine and parasite plants make biological reasons for plantings deterioration in Ukraine. 6) Scientific reasons are caused by inadequate study of the issues of creation and maintenance of green plantations by scientific institutions of Ukraine, which adversely affects the development and implementation of modern technology of planting and taking care for them. 7) Personnel reasons are caused by the fact that the issues of landscaping and planning are often carried out by people in the state and municipal institutions who do not have special training and practical experience in gardening. Also, the level of cooperation of local self-government bodies with higher educational institutions in terms of involving the scientific and pedagogical staff for the personnel retraining is low. 8) The mental causes are predetermined by Ukrainians' attitude to public facilities: the majority of Ukrainian people, unlike those in Western European, still consider public facilities as someone's, so green public landscapes are often damaged by visitors, they park their transport in the area, steal items and so on. We have proposed a range of activities, the implementation of which will provide redressing the current situation and improve the condition of green spaces in Ukrainian settlements. ; Проаналізовано сучасні проблеми створення і утримання багаторічних зелених насаджень у населених пунктах України. Показано, що в умовах глобального потепління кліматорегулювальна роль та містотвірне і декоративне значення деревних насаджень, розташованих у містах, зростають. Встановлено, що основними чинниками, що впливають на стан багаторічних насаджень, є: старіння дерев та кущів, масове заселення багатьох видів Viscum album, самосійне поширення адвентивних видів рослин, масове порушення "Правил утримання зелених насаджень", інвазії шкідливих організмів, погіршення кліматичних умов. Існуючі проблеми зумовлені нормативно-правовими, фінансовими, організаційними, екологічними, біологічними, науковими, кадровими, культурно-історичними, ментальними причинами. Проведений аналіз причинно-наслідкових зв'язків причин і наслідків дав змогу запропонувати комплекс заходів, реалізація яких сприятиме вирішенню існуючих проблем. Зокрема запропоновано на законодавчому рівні закріпити охоронний статус міських зелених насаджень, визначити їхні площі, провести інвентаризацію та закріпити за балансокористувачами. Внесено пропозиції щодо покращення перспективного та поточного планування, поліпшення кадрового забезпечення та рівня наукових досліджень. Необхідно організувати постійний науковий моніторинг стану довкілля і насаджень як основи ефективних заходів, спрямованих на поліпшення стану насаджень. Наголошено на необхідності врахування культурно-історичних особливостей та ментальності населення різних регіонів України під час озеленення міського середовища.
Afforestation is a significant component of the state strategy of environment conservation, rational use and increasing Ukraine's natural resource potential, solving problems of its ecological and food security. Implementation of the afforestation strategy in Ukraine will increase the sustainability of the forest component of agricultural landscapes; significantly reduce soil erosion and degradation processes; preserve and enrich biological and landscape diversity; accelerate the processes of natural restoration of agricultural landscapes; to optimize the forest-meliorate component of ecological and landscape arrangement of agro-landscapes; increase forest cover; ensure filtration and purification of surface runoff from harmful ingredients; improve the ameliorative properties of shelterbelts ; increase crop yields; provide additional carbon sequestration that will mitigate climate changes; to increase the efficiency of state environmental programs implementation. For the successful implementation of strategic tasks at the legislative level, it is necessary: to free the land transferred for afforestation from paying compensation for losses to the local budget, and to land users from paying tax on the land if it is conserved for environmental use; provide for compensation for losses of land users' incomes from the shortage of agricultural products on lands transferred for the protective afforestation, before they begin to perform protective functions; introduce a reduction in the land tax on agricultural land on which afforestation is carried out in the volumes stipulated by the project for the period until the introduction of protective forest plantations into operation; to abolish value added tax and profit on additional products received as a result of positive effect of protective forest plantations restoration. For effective management of the implementation of afforestation measures it is necessary to prepare the appropriate staffing with the formation of regional forest management services. It is needed to restore the training of specialists in agroforestry in the higher educational institutions, to provide retraining of managerial and engineering personnel. Implementation of the main strategic areas of afforestation in Ukraine in general will increase the ecological and economic potential of agricultural landscapes, diversify agro-industrial production, and improve the living conditions and production activity of the local population. It would be provided a comprehensive approach to the creation of the necessary area of protective forest plantations and proper maintenance of existing plantations; there will be a significant improvement in the microclimatic conditions of the reclaimed territories, increase the productivity of agro-landscapes, prevention of climate changes. The annual estimated afforestation cost related activities is estimated at approximately UAH 3 billion. Along with this, the loss of net annual income from agricultural production, due to huge plowing of the territory, the lack of forests and protective forest plantations amounts to almost $3 billion, that far exceeding the annual cost of afforestation. ; Лесоразведение является важной составляющей государственной стратегии сохранения окружающей природной среды, рационального использования и приумножения природно-ресурсного потенциала Украины, решение проблем ее экологической и продовольственной безопасности. Реализация стратегии лесоразведения в Украине позволит повысить устойчивость лесной компоненты агроландшафтов; существенно уменьшить процессы эрозии и деградации почв; сохранить и обогатить биологическое и ландшафтное разнообразие; ускорить процессы естественного воспроизводства агроландшафтов; оптимизировать лесомелиоративную составляющую эколого-ландшафтного обустройства агроландшафтов; повысить уровень лесистости; обеспечить фильтрацию и очистку поверхностного стока от вредных ингредиентов; улучшить мелиоративные свойства защитных насаждений линейного типа; увеличить урожайность сельскохозяйственных культур; обеспечить дополнительный объем поглощения углерода, замедлит процессы изменения климата; повысит эффективность внедрения государственных экологических программ. Для успешной реализации стратегических задач на законодательном уровне необходимо: освободить земли, переданные под лесоразведение, от уплаты возмещения потерь в местный бюджет, а землепользователей – от уплаты налога на земельный участок в случае его консервации для природоохранного использования; предусмотреть возмещение потерь доходов землепользователей от недополучения сельскохозяйственной продукции на землях, переданных под создание защитных лесонасаждений, до начала выполнения ими защитных функций; ввести уменьшение земельного налога на сельскохозяйственные угодья, на которых осуществляют лесоразведение в предусмотренных проектом объемах на период до введения защитных лесных насаждений в эксплуатацию; отменить налог на добавленную стоимость и прибыль с дополнительной продукции, полученной в результате положительного мелиоративного влияния защитных лесных насаждений. Для эффективного управления реализацией мероприятий по лесоразведению необходимо подготовить соответствующее кадровое обеспечение с образованием районных лесомелиоративных служб. В высших учебных заведениях восстановить подготовку специалистов по агролесомелиорации, обеспечить переподготовку управленческого и инженерно-технического персонала. Выполнение основных стратегических направлений лесоразведения в Украине в целом повысит эколого-экономический потенциал агроландшафтов, диверсификацию агропромышленного производства, улучшит условия проживания и производственной деятельности местного населения. При комплексном подходе к созданию в необходимом объеме защитных лесных насаждений и надлежащего содержания существующих, произойдет существенное улучшение микроклиматических условий мелиорированных территорий, повышение производительности агроландшафтов, предотвращение изменения климата. Ежегодные общие ориентировочные расходы на все мероприятия, связанные с лесоразведением, приближенно оценены в 3 млрд грн. Наряду с этим, потери чистого годового дохода сельскохозяйственного производства из-за значительной распаханности территории, недостатка лесов и защитных лесных насаждений, составляют почти 3 млрд долл. США, что значительно превышает годовые расходы на лесоразведение. ; Лісорозведення є вагомою складовою державної стратегії збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання та примноження природно-ресурсного потенціалу України, вирішення проблем її екологічної та продовольчої безпеки. Реалізація стратегії лісорозведення в Україні дасть змогу підвищити стійкість лісової компоненти агроландшафтів; суттєво зменшити процеси ерозії та деградації ґрунтів; зберегти і збагатити біологічне та ландшафтне різноманіття; пришвидшити процеси природного відтворення агроландшафтів; оптимізувати лісомеліоративну складову еколого-ландшафтного облаштування агроландшафтів; підвищити рівень лісистості; забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів; поліпшити меліоративні властивості захисних насаджень лінійного типу; збільшити врожайність сільськогосподарських культур; забезпечити додатковий обсяг поглинання вуглецю, що уповільнить процеси зміни клімату; підвищити ефективність впровадження державних екологічних програм. Виконання основних стратегічних напрямів лісорозведення в Україні загалом підвищить еколого-економічний потенціал агроландшафтів, диверсифікацію агропромислового виробництва, поліпшить умови проживання і виробничої діяльності місцевого населення. За умови комплексного підходу до створення у необхідному обсязі захисних лісових насаджень та належного утримання існуючих, відбудеться істотне поліпшення мікрокліматичних умов меліорованих територій, підвищення продуктивності агроландшафтів, запобігання змінам клімату. Щорічні загальні орієнтовні витрати на всі заходи, пов'язані з лісорозведенням, можуть сягати 2,3 млрд грн. Поряд з цим, втрати чистого річного доходу сільськогосподарського виробництва через значну розораність території, недостатню кількість лісів та захисних лісових насаджень, сягають майже 3 млрд дол. США, що значно перевищує річні витрати на лісорозведення.
Comparative analysis of dendroflora of the parks "mirsky castle complex" and "The Architectural, Residential and Cultural Complex of the Radziwill Family at Nesvizh" (belarus)The parks "Myr" (park "Mirsky Castle Complex") and Nesvizhskyi (park "The Architectural and Cultural Complex of the Radziwill Family at Nesvizh") have the status of a botanical nature monument of national importance. They are outstanding representatives of the garden art in the region. Structural division of the parks has been formed historically. The park "Myr" consists of two parts: the "Italian garden" and the landscape park. At present, the territory of the "Italian garden" is presented mainly by plantations of autochthonous species of woody plants, an orchard area and a pond. The park Nesvizhskyi has 5 parts, namely: Old, Japanese, Castle, English and Marysin park.Development of the garden art started in Myr long before the parks in Nesvizh were built. In 1582, in Myr, behind the northern bank, the "Italian garden" was laid out by the order of Mykola Khrystofor Radziwill. Historical events left their mark not only on the exterior of the castle, but also on the condition of the planted vegetation. Eventually, the "Italian garden" was created in the Baroque style, but because of the numerous military actions, the accurate information about its plan and structure is lost. At the end of the XIX century, a significant redevelopment of the surrounding territories was done, and formation of the park "Myr" and Nesvizhskyi was started. Water objects were created as well, which has significant influence on the compositions of the parks (the compositional units are closely linked to the water elements of the parks).Formation of the park "Myr" went on during 20 years and of the park Nesvizhskyi – during more than 50 years. Four types of plantations have been detected in course of the research in the park "Myr": groups, alleys, line and bouquet plantings. The main plantings belong to the beginning of the XX century. The types of plantations of the park Nesvizhskyi are presented by massifs, groups, line plantings, alleys, bouquet plantings and solitaires. The species composition of woody plants is more varied in the park Nesvizhskyi. It includes 43 species belonging to 31 genera and 15 families, whine in the park "Myr" only 30 species of woody plants have been found.The taxonomic structure of flora of the parks "Myr" and Nesvizhskyi is dominated by woody plants of the Magnoliophyta Division, 25 and 30 species, respectively; plants of the Pinophyta Division are less common, they are presented by 8 and 5 species, respectively. Among the coniferous species, the most common are: Picea abies (L.) H. Karst., Picea pungens Engelm., Pinus sylvestris L., Juniperus sabina L.Magnoliophyta Division is represented by 25 species of woody plants, which is 84 % of the total number of species of the park "Myr" and 82% of the park Nesvizhskyi. The park Nesvizhskyi has 11% more species of woody plants that belong to Magnoliophyta Division, than the park "Myr".Among phanerophytes, the most numerous appear to be mesophanerophytes, they make up 13 and 21 species of woody plants in the parks "Myr" and Nesvizhskyi. Megaphanerophytes in the park Nesvizhskyi are represented by 12 species of woody plants, which is two times more than in the park "Myr". Microphanerophytes and nanophanerophytes in both objects are represented almost in the same quantity, i.e. from 4 to 6 species of woody plants.Mesophanerophytes are not represented by the coniferous species in the park "Myr". Among microphanerophytes, only deciduous species of woody plants have been detected. By the number of species, mesophanerophytes prevail significantly in plantations of the park Nesvizhskyi.By the number of species, mesophytes in the parks "Myr" and Nesvizhskyi correlate 24:33. Hygrophytes and xerophytes are represented by a significantly less number, i.e. from 2 to 6 species of woody plants. In both objects, the group of hygrophytes includes only the species of woody deciduous plants.By the light requirements, there are mostly helophytes, which mare represented in the park Nesvizhskyi by 18 species of woody plants, which is 3 species more, than in the park "Myr". The majority of them are deciduous species of woody plants. In the park Nesvizhskyi, hemiksiophytes are represented in significant quantity.By the soil requirements, in the parks "Myr" and Nesvizhskyi, deciduous woody plants in the group of mesotrophs (16 and 22 species) ans eutrophs (9 and 12 species) prevail. Oligotrophs in both parks form the lowest number, from 3 to 4 species of woody plants.In the parks "Myr" and Nesvizhskyi, first-magnitude trees and bushes prevail, 14 and 19, 6 and 4 species, respectively. Second-magnitude trees (10 species) are somewhat less common in the park Nesvizhskyi. There are no representatives of the fourth-magnitude trees in the park "Myr", and in the park Nesvizhskyi, there is only one row with such characteristics.Second and fourth-magnitude bushes are uncommon; in each object one of their spices is represented.According to the study results, in the parks "Myr" and Nesvizhskyi, phanerophytes prevail; among them, the most common are mesophanerophytes, less common are megaphanerophytes, uncommon are microphanerophytes and nanophanerophytes.In the park Nesvizhskyi, the species composition of woody plants is represented by 43 species, which belong to 31 genera and 15 families, in the park "Myr", only 30 species of woody plants have been detected. The taxonomic structure of dendroflora of the parks "Myr" and Nesvizhskyi is dominated by species of woody plants of Magnoliophyta Division, plants of Pinophyta Division are uncommon.The ecological structure of dendroflora of the parks "Myr" and Nesvizhskyi by light requirements is represented mostly by helophytes and hemiksiophytes, skiophytes are uncommon; by soil requirements, mesotrophes include the majority of species of woody plants. Somewhat less quantity of eutrophes has been detected in the above mentioned territories. Oligotrophs in both parks represent the lowest quantity. Masophytes prevail in the plantations of the parks. Hydrophytes and xerophytes are represented in significantly less quantity.
Energy crops are grown for energy purposes. Traditionally energy crops are corn and sugarcane which are grown for industrial scale ethanol, rapeseed for producing biodiesel, annual and perennial grasses, for example cane, miscanthus, cereal straw, as well as fast-growing tree crops for biomass production. The most interesting for the temperate climate zone of Europe are the fast-growing willow species. The interest in growing energy crops, which can be used as a renewable energy source, in European countries arose in the 1970s, which was related with rising prices for traditional energy sources. The growth of energy crops has been fueled by political decisions at the international level, in particular by documents such as the Renewable Energy Development Plan for Europe and the Kyoto Protocol. After some recession, landing areas for energy crops in the EU and North America have been stabilized. The fastest growing willow occupies the largest area in Europe. The average yield of willow wood in our experiments was about 50 tons per hectare at a moisture content of 45%, with a three-year biomass harvest cycle or 9.2 tons per year and dry matter from 9 to 15 tons per year per dry biomass, in depending on the conditions of cultivation, soil, clone. The weighted average cost of one ton of willow wood with a moisture content of 10% at an area of 100 hectares of plantation for its lifetime (22 years) will be $ 30.5. The cost of growing willow, transporting and shredding timber at a plantation area of 30 hectares is about $ 510 per hectare. About half of all biofuel production costs are depreciation deductions for the operation of special planting and harvesting equipment. The expansion of the plantation area 3–4 times compared to the base variant (30 hectares) allows to increase the profitability of energy production by 30–50%. The return on initial costs required to organize a willow plantation depends on the use of biomass. When replacing wood with traditional energy sources (natural gas), according to our calculations, the simple payback period is 3.8 years and the discounted time is 4.7 years, which corresponds to the time of harvesting the first biomass crop. With the direct sale of biomass on the market in the payback period increases to 6–11 years, which corresponds to the second or third harvesting period (with a three-year cycle). The unit cost of energy derived from willow wood is lower relatively to other energy crops, but 1.5 times and 1.8 times higher than that of natural marsh vegetation and straw, respectively. However, the additional interest in planting willow is due to their conservation value. The main indicators for calculating cost-effectiveness have been taken experimentally. The higher combustion heat of the above-ground part of the willow tree stand averaged 18500 kJ/kg. This is in line with the results obtained by other researchers for willow wood. The maximum specific heat of combustion of willow wood according to the results of experiments carried out in Sweden ranged from 18.3 to 19.7MJ/kg, depending on the harvesting time and the willow clones. Therefore, we can confidently say that to grow energy willow is expediently and cost-effectively. ; Енергетичні культури вирощуються для енергетичних потреб. Традиційно енергетичними культурами є кукурудза і цукровий очерет, які вирощуються для виробництва етанолу в промислових масштабах, ріпак для отримання біодизеля, однорічні та багаторічні трави: наприклад, очерет, міскантус, солома зернових культур, а також швидко зростаючі деревні культури для виробництва біомаси. Для помірного кліматичного поясу Європи найбільший цікавість представляють швидкорослі види верби. Цікавість до вирощування енергетичних культур, біомаса яких може бути використана як відновлювальне джерело енергії, в європейських країнах виник в 70-ті роки минулого століття, що було пов'язано з ростом цін на традиційні енергоносії. Зростання площ енергетичних культур стимулювався політичними рішеннями на міжнародному рівні, зокрема такими документами як План розвитку відновлюваної енергетики в Європі та Кіотський протокол. Після певного спаду, площі посадок енергетичних культур в країнах ЄС та Північної Америки стабілізувалися. Найбільш значні площі в Європі займає швидкозростаюча верба. Середня врожайність деревини верби в наших експериментах склала близько 50 тонн з гектара при вологості 45%, при трирічному циклі збору біомаси або 9,2 тонни в перерахунку на рік і на суху речовину від 9 до 15 тонн на рік в перерахунку на суху біомасу, в залежності від умов вирощування, ґрунту, клону. Середньозважена собівартість однієї тонни деревини верби вологістю 10% при площі енергетичної плантації 100 га за термін її експлуатації (22 роки) складе 30,5 долара. Витрати на вирощування верби, транспортування і подрібнення деревини при площі плантації 30 гектарів складають близько 510 доларів в розрахунку на гектар. Близько половини всіх витрат на виробництво біопалива складають амортизаційні відрахування на експлуатацію спеціальної посадкової і збиральної техніки. Розширення площ плантації в 3–4 рази в порівнянні з базовим варіантом (30 гектар) дозволяє збільшити рентабельність виробництва енергії на 30–50%. Окупність початкових затрат необхідних для організації плантації верби залежить від напрямів використання біомаси. При заміні деревиною традиційних енергоносіїв (природний газ) за нашими розрахунками простий термін окупності становить 3,8 року і дисконтований – 4,7 року, що відповідає часу збирання першого врожаю біомаси. При безпосередньому продажі біомаси на ринку в термін окупності збільшується до 6–11 років, що відповідає другому або третьому терміну збирання (при трирічному циклі). Собівартість одиниці енергії отриманої з деревини верби, нижче по відношенню до інших енергетичних культур, але в 1,5 рази та в 1,8 рази вище, ніж відповідно з біомаси природного болотної рослинності і соломи. Тим не менш, додатковий інтерес до посадки верби обумовлюється їх природоохоронним значенням. В якості основних показників для розрахунку економічної ефективності приймалися результати, отримані експериментальним шляхом. Вища теплота згоряння надземної частини деревостану верби в середньому склала 18500 кДж/кг. Це відповідає результатам, отриманим для деревини верби іншими дослідниками. Максимальна питома теплота згоряння деревини верби за результатами експериментів проведених в Швеції склала від 18,3 до 19,7 МДж/кг, в залежності від строків збирання і клонів верби. Отже, можемо з впевненістю стверджувати, що енергетичну вербу, вирощувати доцільно і економічно вигідно.
Актуальність теми дослідження пов'язана з питанням всеосяжного наповнення Державного земельного кадастру, що буде включати відомості про всі землі на території України, у тому числі про землі лісогосподарського призначення. Відповідною метою дослідження постало дослідження відповідності можливостей аерофотознімання засобами БпЛА прикладним задачам збору та інтерпретації інформації про землі лісогосподарського призначення. Практична частина роботи виконана в межах відповідного дисертаційного дослідження на тестовому промисловому полігоні у м. Харків, що має часткове деревне покриття. За результатами дослідження можна зробити практичний висновок про можливість застосування БпЛА в задачах впорядкування земель лісогосподарського призначення з певними обмеженнями. Так, з'ясовано що отримання інформації може бути ускладнене в активний вегетаційний період дерев впродовж до опадання листя через наявність тісно зімкнутих деревних крон та на просіках між ділянками з насадженнями, що мають незначні відмінності в часі посадки. Описане дослідження має перспективи розвитку в напрямі вдосконалення методики збору просторово розподілених даних про землі лісогосподарського використання та запровадження єдиного стандарту збору та інтерпретації інформації. ; Introduction. The relevance of the research topic is connected with the issue of the comprehensive filling of the State Land Cadastre which will include information on all lands on the territory of Ukraine, including forest lands. The relevant purpose of the study was to study the ratio of aerial photography capabilities of UAVs to the applied tasks of collecting and interpreting information on forest lands.Methods. The practical part of the work was performed at a industrial test site in Kharkov, which has a partial wood covering.Results. According to the results of the study, it is possible to draw a practical conclusion about the possibility of using UAVs in the tasks of streamlining forest lands with certain limitations.In order to study the possibility of using the data of UAVs in the processes of streamlining the lands of the forest fund, the plot was partially aerial photographed. Considering that the Ukrainian legislation defines the lands of the forest fund as: ". lands covered with forest vegetation, and also not covered with forest vegetation, non-forest lands ." (Art. 55 of the Land Code of Ukraine), special attention was caused by groups of tree plantations and the ability to display geospatial information about objects near them. After completing the flight plan (Leica Aibot x6 copter-type UAV, flight altitude 50 m.) receiving the terrain horticulture plan, the process of obtaining a cloud of points began. After setting the necessary parameters, the procedure for determining the position and orientation of the camera for each frame occurs, an array of points corresponding to the removed surface is created. For the correction of the created rarefied cloud, the whole set of points is subjected to statistical verification, after which the erroneous points are removed. Based on the calculated and statistically adjusted camera positions, depth maps are calculated for each image. Next is the addition of the original sparse point cloud.Discussion. The effectiveness of the use of UAVs in solving simple cartographic and geodesic tasks has been proven once again, however, a number of limitations have been identified in the context of land management.Thus, when forming a detailed cloud of points of a territory with a large number of tree plantations, there is no direct visibility of ground objects through the density of closing of tree crowns, which makes it impossible to accurately determine the boundaries of land plots, glades, signs, small objects in the case of surveys having leaves on the trees. The described study has development prospects in the direction of improving the methodology for collecting spatially distributed data on forestry land and introducing a single standard for collecting and interpreting information
The research is devoted to the study of forestry land use in the zone of activity of the Busk forestry enterprise. A comprehensive geographical study of forests in the territory of Male Polissia as a whole and its individual parts is relevant both from an ecological and economic point of view. Its importance is growing in the context of the administrative reform and improvement of the land resources of the established communities and the consolidation of forestry enterprises announced in 2021. Today, Ukraine is not able to provide its own needs in timber and is one of the least forested countries in Europe. The territories of Male Polissia, including the newly formed Busk and Krasne and neighboring territorial communities, are promising for afforestation, in particular plantations. The authors of the article believe that it is possible to understand the modern structure of land resources only through the prism of history. For these reasons, the study used cartographic materials of different times, which made it possible to trace the development of several forests from the end of the 18th century to the present. The study was carried out on four time slices: the map by Friedrich von Mieg of the late 18th century, the topographic map of the Austro-Hungarian Empire at the end of the 19th century, the topographic map of the Military Geographical Institute of the 30s of the 20th century. and a modern satellite image of Google. The zone of activity of the Busk forestry enterprise fully covers the territory of the Busk and Krasne territorial communities and is partially located on the lands of the Dobrotvir, Novyi Yarychiv, Kamianka-Buzka, and Hlyniany communities. The forests of the studied region are part of nine forestries of Tadani, Hrabova, Verbliany, Polonychna, Kutkir, Ozhydiv, Sokolia, Neznaniv, Bolozhyniv. The largest areas are Tadani - 3917 hectares and Verbliany - 3603 hectares of forestry, and the smallest is Polonychna forestry, with an area of 1456 hectares. In the zone of activity of the study forestry ...
The system of greening of Kyiv has been formed for centuries and constantly transformed in different historical periods. The article considers the main stages of formation of the system of greenery and indicators of providing green areas to residents in different historical periods of formation of the city. The aim of the research was to analyze the evolutionary development of the greenery system and beatification in Kyiv. The authors analyze the archival and historical literature data on the development of various historical and urban stages of Kyiv, including archival documents of the Central State Historical Archive of Ukraine, the State Archives of Kyiv, and reports of the Garden commission of Kyiv. In addition, the article presents a range of plants, which were represented in plantations of general use in different periods of urban planning. The authors study the chronology of the development of greenery system in terms of legislative documents and legally responsible bodies. The first documentary mention of the allocation of state expenditures for beatification of the city dates back to July 15, 1754 and is represented by the Senate Decree on the obligation of the Kyiv magistrate to allocate funds from city revenues for the city of Kyiv. The research has revealed that in 1987 the range of plants in urban landscaping numbered 56 tree species, and in 1997 it approximated 185 species, which is almost 3 times more. We have also determined that for the period from 1970 to 2018 in 1991 the highest indicator of the level of provision of green areas of general purpose of the inhabitants in Kyiv was recorded and amounted to 25 m2 per 1 inhabitant. Five periods of the development of the system of greenery and beautification of Kyiv have been singled out. Thus, retrospective analysis of the greenery system and beatification of Kyiv will allow landscape industry specialists to form conceptual solutions for urban green spaces, taking into account many years of experience in historical and urban planning solutions to ...
A set of issues is considered providing insight into the history of formation, achievements and the present state of the forest-seed base in Ukraine's forestry. The development of forest seed production in Ukraine on genetic-breeding principles began in the 1960s. It was characterized by a dynamic nature during the 1970-1980 period. During this period, a permanent forest-seed base was basically formed for the most forest-forming species of Ukraine, in particular, Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Picea abies Mill., Abies alba Mill., Fagus sylvatica L. The structure of the forest-seed base displayed both plantation and population trends in forest species breeding. At the beginning of the 1990s, the forest-seed base included elite trees (3,780 pcs.), plus stands (3,079 ha), genetic reserves (25,936 ha), and based on them seed orchards (clonal, family, hybrid, test cultures, clone bank).From the second half of the 1990s and during the 2000s, the state of the forest-seed base deteriorated significantly. The treatment of its objects was insufficient and there was a loss of a number of the facilities. In the 2010-2015 period, the "Forest-seed Business Development Programme" was being implemented in Ukraine, which provided for an increase in the number and area of facilities of the forest-seed base. However, the Programme did not ensure the forest seed production transition to a qualitatively new level with the development of facilities of the forest-seed base on the basis of preliminary estimation of the genetic potential source of reproductive material. The current state of the forest-seed base needs radical improvement. The relevant activity should be aimed at the study of genetic-breeding potential of species, conservation, protection and extended reproduction of the gene pool of the most valuable populations and genotypes. It is necessary to ensure the priority population trend of breeding as a basis of preservation of adaptive potential of forests in the context of global climate change, significant anthropogenic loads and intensive forest management, as well as unfavorable biotic processes, the manifestation of which is observed in Ukraine. To accomplish the above-mentioned tasks, it is recommended to draw up an appropriate medium-term programme for the 2019-2028 period. Within the framework of this programme, the network of research objects expansion "in sity" and "ex sity" should be provided. It should be aimed at studying inter–population variability of forest species through the establishment of network system of provenance trial plantations; preservation of the most valuable genotypes and populations; evaluation of combining ability of plus trees with subsequent creation on this basis of foresr-seed orchards of the 2nd order; development of unified forest-seed zoning with the inclusion in its scope of territories outside Ukraine; carrying out certification of existing facilities of the forest-seed base, using the methods of genetic analysis. It is also necessary to improve the regulatory framework of the forest-seed base in order to use effectively genetic-breeding potential of species and adapt the existing acts to the norms of the European Union. ; Рассмотрен комплекс вопросов, отражающих историю становления, достижения и современное состояние семенной базы в лесном хозяйстве Украины. Развитие лесного семеноводства в Украине на генетико-селекционных принципах началось в 1960-х годах. и характеризовалось динамичным развитием в течение 1970-1980 гг. В этот период в основном была сформирована постоянная лесосеменная база для большинства лесообразующих пород Украины, в частности, Pinus sylvestris L ., Quercus robur L., Picea abies Mill., Abies alba Mill., Fagus sylvatica L. Структура лесосеменной базы отражала как плантационный, так и популяционный пути развития селекции лесных пород. По состоянию на начало 1990-х годов лесосеменная база включала плюсовые деревья (3780 шт.), плюсовые насаждения (3079 га), генетические резерваты (25936 га) и созданные на их основе лесосеменные плантации (клоновые, семейные, гибридные), испытательные культуры, архивно-маточные плантации. Со второй половины 1990-х и в течении 2000-х гг. состояние лесосеменной базы существенно ухудшилось; уход за ее объектами был недостаточным, а также имели место потери ряда объектов. В 2010-2015 гг. в Украине реализовывалась «Программа развития лесосеменного дела», что обеспечило увеличение количества объектов ЛНБ и их площади. В то же время Программой не обеспечен переход лесного семеноводства на качественно новый уровень с созданием объектов ЛНБ на основе предварительной оценки генетического потенциала выходного репродуктивного материала. Современное состояние лесосеменной базы требует коренного улучшения. Соответствующую деятельность необходимо направить на изучение генетико-селекционного потенциала видов, сохранение, охрану и расширенное воспроизводство генофонда наиболее ценных популяций и генотипов. При этом необходимо обеспечить приоритетность популяционного направления селекции как основу сохранения адаптивного потенциала лесов в условиях глобальных климатических изменений, интенсивной антропогенной нагрузки и лесопользования, а также неблагоприятных биотических процессов, проявление которых наблюдается на территории Украины. Для реализации вышеуказанных задач целесообразно разработать соответствующую программу, ориентированную на среднесрочную перспективу, периодом на 2019-2028 гг. В рамках указанной программы необходимо предусмотреть расширение сети исследовательских объектов "in sity" и "ex sity", имеющие целью изучение межпопуляционной изменчивости лесных пород на основе создания системной сети географических культур, сохранения наиболее ценных генотипов и популяций, оценку комбинационной способности плюсовых деревьев, с последующим созданием на этой основе лесосеменных плантаций второго порядка; разработку унифицированного лесосеменного районирования с включением в сферу его действия территорий за пределами Украины; проведение паспортизации имеющихся объектов лесосеменной базы, с использованием методов генетического анализа. Также необходимо усовершенствовать нормативно-правовую базу лесного семеноводства с целью эффективного использования генетико-селекционного потенциала видов и адаптации действующих актов к нормам Европейского Союза. ; Здійснено аналіз сучасного стану лісового селекційного насінництва в Україні. Встановлено, що база для ведення насінництва лісових порід, яка успішно формувалася впродовж 1960-х − початку 1990-х років, не набула подальшого розвитку та на сьогодні гостро потребує осучаснення. Відповідні заходи необхідно здійснити у формі виділення та створення нових об'єктів, інвентаризації та генетичної паспортизації наявних об'єктів, а також вдосконалення теоретичних засад лісового насінництва, зокрема, в частині розроблення та запровадження уніфікованого лісонасінного районування і забезпечення комплексного характеру лісового насінництва на основі ширшого використання популяційних методів селекції. Обґрунтовано необхідність розроблення Перспективної програми розвитку лісового насінництва, збереження та відтворення генетичних ресурсів лісових порід, а також осучаснення законодавчої та нормативної бази лісового насінництва, зокрема, чинних «Настанов з лісового насінництва», для запровадження норм та положень, які забезпечували б ефективне збереження та відтворення лісових генетичних ресурсів в умовах глобальних кліматичних змін, інтенсивного антропогенного навантаження та лісокористування, а також несприятливих біотичних процесів, прояв яких спостерігається на території України. У межах зазначеної програми потрібно передбачити розширення мережі дослідних об'єктів "in sity" та "ex sity", що мають за мету вивчення міжпопуляційної мінливості лісових порід на основі створення системної мережі географічних культур, збереження найцінніших генотипів та популяцій, оцінювання комбінаційної здатності плюсових дерев, з наступним створенням на цій основі лісонасінних плантацій другого порядку; адаптацію діючих актів у сфері лісового насінництва до норм Європейського Союзу.
The necessity of thorough researches on bioenergy problems and also creation of energy plantations of different types with the purpose of effective using phytomass for energy generation and reducing dependence of our country upon imported energy recourses has been substantiated in the article. Today these problems are very burning both forUkraine and for other countries.Many years' experiments has been conducted in order to determine dynamic of yield of switchgrass phytomass and define energy intensity of plant raw material and economic efficiency of its production.The research has been conducted according to international scientific project of the government of theNetherlands"P4P" (2011-2013) and state scientific themes "Agroecological fundamentals of growing energy crops inUkraine" (2014-2016). General accepted methods of field experiment, special methods and scientific recommendations were used in the research.The material of the experiment was switchgrass variety Cave-in-rock cultivated on low-yield (LYS) and high-yield fertile soils (HYS).The experimental part of the work demonstrates yield and energy potential of phytomass of the third-the fifth vegetation years (the period of maximal productivity). Economic efficiency of phytomass production and using it as a raw material for biofuel has been calculated. The research results show that switchgrass with third year grown on low-yield soils produce yield of vegetative above-ground mass equal or more than 11.6 t/ha with energy intensity of 17.5 Mjoule/ha. Phytomass of switchgrass grown on fertile soils has potential more than 13.0 t/ha with energy intensity of 18.0 Mjoule/ha.Energy available potential of dry switchgrass phytomass is from 25.5 to 33.4 t/ha and economic efficiency of crops with third year is from 163.6% to 189.6%.Total energy potential of switchgrass phytomass per 1ha for 2014 year and 2015 year was 53.5 і 55.9 Gjoules at cultivated crop on low-yield soils and 69.5 і 70.9 Gjoules cultivated crop on high-yield soils.Obtained results correspond with conclusions of other domestic and foreign scientists. Scientists says that switchgrass is a crop capable to form strong stems as raw material for biofuel with energy intensity of 17.0-18.0 Mjoule/ha.Thus, taking into consideration that switchgrass is a new, perspective phytoenergy crop for biofuel production, researches on impact of growing conditions on formation of crop yield are necessary to deepen. ; В статті експериментальним шляхом визначено динаміку урожайності фітомаси проса прутоподібного (світчграсу) за багаторічного циклу вирощування на малопродуктивних та родючих ґрунтах. Подано енергетичний потенціал фітомаси культури третього п'ятого років вегетації (періоду максимальної продуктивності), розраховано економічну ефективність виробництва фітомаси та використання її як сировини для біопалива. Отримані результати засвідчують, що світчграс, розпочинаючи з третього року вегетації, на малопродуктивних землях формує урожайність вегетативної надземної маси на рівні, або більше 11,6 т/га, енергоємністю якої становить 17,5 Мдж/кг; на родючих ґрунтах – потужна фітомаса має потенціал більше 13,0 т/га за енергоємності рослинного матеріалу 18,0 Мдж/кг.Доступний потенціал сухої фітомаси світчграсу в якості біопалива знаходиться в межах від 25,5 до 33,4 т/га ум. п./га, а економічна ефективність посівів третього – п'ятого років життя – 163,6…189,6 %. Загальний енергетичний потенціал фітомаси світчграсу на 1 га за 2014 і 2015 роки становив 53,5 і 55,9 ГДж за вирощування культури на малопродуктивних землях та відповідно 69,5 і 70,5 ГДж – на родючих ґрунтах.
