Викладено характеристики візуальної культури в контексті феномена гіперреальності в широкому сенсі та здійснено огляд окремих мистецьких творів. В огляді мистецьких творів розглянуто теми, розроблені авторами,. Проаналізовано складність і майбутнє дигітального суспільства щодо повсюдного нагляду і захищеності наших даних, що є нагальним викликом для науковців, митців і культурологів.Зазначено зміну парадигми існування світу, який непомітно перетворився на алгоритмічне суспільтво. Виявлено, що дигітальні форми комунікації, які нещодавно вбачалися як надія для нових можливостей демократичної участі, перетворилися на механізм поставленого на потік перекодування людства. Виявлено відсутність розуміння і усвідомлення загроз, спричинених алгоритмічним суспільсвом, що спонукає шановних колег-художників залишатися грайливими пустунами у відведеному гетто мистецького світу, обходячи увагою ці темні закриті поля, не вдаватися до аналізу вищеозначених обставин та їхніх фатальних для світу наслідків. Виявлено палітру художніх практик, що взаємодіють із феноменом гіпереальності; описано, як митці сьогодні атакують мутації сучасного суспільства. ; The characteristics of visual culture in the context of the hyperreality phenomenon are researched in the broad sense; also, an overview of particular works of art is made. The topics developed by the artists are explored in the review of the works of art. The complexity and future of digital society regarding the universal surveillance and security of our data is analyzed, which is an urgent challenge for scientists, artists and cultural researchers. The paradigm shift of the world existence is emphasized, with society insensibly turning into an algorithmic one. It is found that digital forms of communication, which have recently been seen as a hope for new opportunities of democratic participation, became a mechanism for transcoding the humanity. The lack of understanding and awareness of the threats posed by the algorithmic society is revealed, which causes the dear peer artists to remain playful frolicsome fellows in the allotted ghetto of the art world, ignoring such dark closed fields and avoiding analysis of the abovementioned circumstances and their fatal consequences. A palette of art practices that interact with the hyperreality phenomenon has been identified; the means of attacking the mutations of modern society by the artists today are described.It is stated that intellectual experiments with forming various senses in order to build a dialogue with society are crucial for the art world, so the prospects for further research are promising, since the identified topics of the hyperreality phenomenon and simulacrum have not been developed yet in Ukrainian contemporary art.
Викладено характеристики візуальної культури в контексті феномена гіперреальності в широкому сенсі та здійснено огляд окремих мистецьких творів. В огляді мистецьких творів розглянуто теми, розроблені авторами,. Проаналізовано складність і майбутнє дигітального суспільства щодо повсюдного нагляду і захищеності наших даних, що є нагальним викликом для науковців, митців і культурологів.Зазначено зміну парадигми існування світу, який непомітно перетворився на алгоритмічне суспільтво. Виявлено, що дигітальні форми комунікації, які нещодавно вбачалися як надія для нових можливостей демократичної участі, перетворилися на механізм поставленого на потік перекодування людства. Виявлено відсутність розуміння і усвідомлення загроз, спричинених алгоритмічним суспільсвом, що спонукає шановних колег-художників залишатися грайливими пустунами у відведеному гетто мистецького світу, обходячи увагою ці темні закриті поля, не вдаватися до аналізу вищеозначених обставин та їхніх фатальних для світу наслідків. Виявлено палітру художніх практик, що взаємодіють із феноменом гіпереальності; описано, як митці сьогодні атакують мутації сучасного суспільства. ; The characteristics of visual culture in the context of the hyperreality phenomenon are researched in the broad sense; also, an overview of particular works of art is made. The topics developed by the artists are explored in the review of the works of art. The complexity and future of digital society regarding the universal surveillance and security of our data is analyzed, which is an urgent challenge for scientists, artists and cultural researchers. The paradigm shift of the world existence is emphasized, with society insensibly turning into an algorithmic one. It is found that digital forms of communication, which have recently been seen as a hope for new opportunities of democratic participation, became a mechanism for transcoding the humanity. The lack of understanding and awareness of the threats posed by the algorithmic society is revealed, which causes the dear peer artists to remain playful frolicsome fellows in the allotted ghetto of the art world, ignoring such dark closed fields and avoiding analysis of the abovementioned circumstances and their fatal consequences. A palette of art practices that interact with the hyperreality phenomenon has been identified; the means of attacking the mutations of modern society by the artists today are described.It is stated that intellectual experiments with forming various senses in order to build a dialogue with society are crucial for the art world, so the prospects for further research are promising, since the identified topics of the hyperreality phenomenon and simulacrum have not been developed yet in Ukrainian contemporary art.
His primary source, as a multimeaning word, term " violence" owes its roots in the audio – visual media from the definition of "culture war." Incorporating all the contradictory experience of mankind, its transformative lessons, it is no longer uniquely opposite category to the "culture of peace". Its philosophical and conceptual dimension is contradictory dialectiction, the transition from one quality to another, the dynamics of many aspects. Socio- psychological and socio- ethical aspects of these unilateral form cons screen "hero" with the aggressive nature, militaristic spirit, stereotyped image of the enemy Concept of "culture war" was created with UNESCO Declaration on the culture of peace, the Programme of Action in the field of culture of peace. Their aim – to promote a global movement of transition from a culture of war and violence to a culture of peace. Calls to non-violence in the third millennium able to generate values such as peacefulness, peace, tolerance, non- aggressive thinking and non-aggressive behavior. This new understanding of latitude amplitude of peacekeeping, not only between the public, but also socio-cultural group of countries with the highest regard first of all cultural and national characteristics.Staying within the human society, violence successfully took its place in the mass media content. Especially the "winner" of its location appears in audiovisual production. And not only the saturation of "pictures" on the screen, and the power of this form of human activity. Unfortunately, catharsis did not sacrifice public acquisition. It is a tribute to old versions mythologizing violence. However, against the fierce mythological character "naturalization of aggression and violence", modernity is characterized by specific manifestations of human cruelty. Erich Fromm called this situation "human passions", which are inherent to the social determinants of human being – violence.Multidirectional forms of violence caused by multitheoretical approaches to its understanding. There was some violence classification offered by Russian scientist G. Kozyrev: on violent forms of interaction, created loss, conflict subjects.Scientists identify as cultural violence "aspect of culture that can be used to legalize violence in its direct and structural forms".The genesis of the problems of violence clearly traced in the direction of contemporary audiovisual media content. The historical part of modern society, unfortunately, undoubtedly provided a constant value known as philosophical statements of Heraklit: " War – [polemos] – the father of all, the king of all: some it makes the gods, others – people, creates some slaves and some free ones", and according to Aristotle: "The violence is a coercion, and this is something that hinders and interferes in anything contrary to the wishes of necessity, so it is also harder". Political traditions, in particular, facilitate the transition to the monopolization of violence from government and law. The modern theory of violence makes an emphasis in the field of political philosophy. The world has embraced as a solid social arrangement. The philosopher Hobbes talks about the impossibility of peaceful coexistence of human existence by virtue of the nature of enmity to one another. This essence of human nature itself lies at the genetic, instinctive level. The idea that human existence is its natural law philosopher John Locke argued in "Two treatises of government".By "social contract" J. J. Rousseau theoretically grounded civil society, making an emphasis on the legal rights of the individual.Made by legal philosophers the foundation of violence laid today as the basis of the constitutional rights of many social groups. Only Kant was proclaimed the eternal law of peace and creation on the basis of its allied relations between people and nations. Here, "even the smallest state could expect their security and rights not from their own forces, but only from a great union of peoples".Dissonant sound of another philosopher actually equates the balance of world postulates on this topic: Hegel wrote: "The war keeps healthy morality of the people in relation to their indifferent certainty to their familiarity and rooting, just as the motion of the wind prevents the lake from the decay that threatens them with long-term comfort, as well as people – long, or, worse, eternal peace".J. Sorel in "Reflections on Violence" talks about proletarian violence: humanity and kindness is the promotion gimmicks that dominate market relations in society.Today, as reflected in the media and on video – modern society distinguishes its violence essence. But in fact the traditions are immutable: change only the type of offenders and their type of crime. Mass encountered in craftiness, they deserve in society more forgiving attitude. There is "a film adaptation of " artistic, journalistic, documentary works with a clear preponderance of violence in the images of intense creative images. Such "intellectuality" of the criminality was not yet known in the history of mass media, but now is widely seen in wars, terrorist attacks, social "squares". The sad conclusion of F. Furet, french historian: " If you add up the total list of famous authors who at different times were communists or sympathized with communism were the nazis or sympathized with fascism, then we get the current Gotha almanac of intellectual, scientific and literary elite".Everyday life is not worth to deduct to the dissatisfaction of culture. The new phenomenon is that modernity created between violence its hero. ; В статье анализируется понятие "насилие" в мас-медийном контексте, что однозначно указывает на его позиционирование как категории, противоположной "культуре мира". ; У статті аналізується поняття "насилля" у мас-медійному контексті, що однозначно вказує на його позиціонуванні як категорії, протилежній "культурі миру".
In this article the main author's scientific interest is focused on the specificity of the modern type of subjectivity, which is included in the field of mass-media culture, visual, but not verbal in it's nature. The visual environment today sets a common communicative space and an appropriate sense of identity. In this case, the interest causes not so much the identity, as practices that are used for a designation of the «I» by participants of social interactions, with emphasis on the significance of the visual component. Substantiates the idea of the desire of an individual to turn his «I» in a public show, to make his private life like a kind of goods and spectacle, to demonstrate his «happy self» to the world (screen new media in this sense is very comfortable area) – is a form of personal expression which is designed to draw attention to the personal «I» on the basis of catastrophically decreasing volume of real social relations. This is a consequence of the deficit of subjectivity is experienced by young people in such a strategy of self-presentation as «I-for-other» with the focus on idealization of aesthetic experience and the affective side of social existence ; У статті основний фокус наукового інтересу зосереджений на специфіці сучасного типу суб'єктності, включеної в поле масмедійной культури, візуальної, а не вербальної за своєю природою. Саме візуальне середовище задає сьогодні загальний комунікативний простір і відповідне почуття ідентичності. В даному випадку інтерес викликає не стільки сама ідентичність, скільки практики, які використовуються для позначення свого "Я" учасниками соціальних інтеракцій з акцентом на значущість візуального компоненту. Обґрунтовується ідея про те, що бажання індивіда перетворити своє "Я" на публічне шоу, зробити своє приватне життя своєрідним видом товару і видовища, продемонструвати світу "щасливе самозвеличання" (Facebook, Twitter, блогосфера в цьому сенсі дуже зручні майданчики) - є формою особистого висловлювання, яка покликана притягнути увагу до власного "Я" на фоні об'єму реальних соціальних зв'язків, що катастрофічно зменшується. Цей наслідок дефіциту суб'єктності, що переживається в першу чергу молодими людьми в такій стратегії самопрезентації як "Я-для-інших" з акцентом на ідеалізацію естетичного досвіду і афективного боку соціального існування.
The article describes the main media visualization tools and describes typical gender images that are portrayed in the media. The influence of media on the creation, change and dissemination of stereotypes is outlined. The process and consequences of the transformation of gender roles, depending on the socio-historical context and the features of their contemporary identification in the magazine media for men, are examined. Monitoring of periodicals illustrated, on the one hand, the existing system of imagery (illustrations, dies, lines, footnotes, cuts, color, free space, various decorative elements) and components of illumination of a certain media image – on the other. Emphasis is placed on the ratio of visual and textual content in this plane.It has been found that in the counters of modern men's magazines there is a considerable number of photographs depicting women, mostly thought leaders in their fields. As a rule, in most of the photos the woman is shown in a certain role: «Barbie-woman», «Cinderella», «glamor maiden», «bitch-woman», «superwoman», «cosmo-woman», «feminist», «caregiver», «a militaristic woman». Among the most common female media images portrayed in the mass media GQ, Esquire and Men's Health is named «cosmo-woman», «glamor maiden» and «Cinderella», which allowed to state: modern magazines for the general public, in particular for men, aimed at depicting women in the popular nowadays.As a result of a practical study of magazines, stereotypes that are no longer indicative of the current information world have been identified, as well as factors that influence the emergence or, on the contrary, the disappearance of gender roles in the media environment.Key words: visualization, gender, image, media, stereotype, mass culture. ; У статті наведено основні засоби візуалізації сучасних медіа та охарактеризовано типові гендерні образи, що з їх допомогою змальовуються в ЗМІ. Окреслено вплив медіа на створення, зміну та поширення стереотипів. Простежено процес і наслідки трансформації гендерних ...
The article explores irony in political discourse as a manifestation of the general attitudes ofpostmodern self-consciousness. It has been found that the phenomenon of irony in political discourse is a model of themodern world-view of political realities as semantically ambiguous, intertextual, culturally-conditioned components of thepostmodern multimedia picture of the world. The approach to irony as a synthesis of the ideological process and a linguistic phenomenon made it possible to describe the mechanism of the functioning of irony in the British political media discourse.Irony can be realized by means of all linguistic levels, provided they are used in contexts that have a semantic ambiguity. Thestylistic devices of creating ironic sense in the British political media discourse are mainly metaphors, paraphrases, paradoxes,bringing to the point of absurdity. A significant feature of modern political discourse is the irony of the allusion and quotationtypes. Different quotations, allusions, reminiscences, which are peculiar "texts in the text", expand the intertextual frameworkof a political article and function as mechanisms for the realization of irony. In the British political media discourse theintensity of ironic mock can be different: its degree varies from mild, friendly and benevolent to evil, caustic, sarcastic. Thedegree of ridicule depends on the emotional intensity of the criticism that the irony conveys. References Antonova, Tatyana. 2014. "Metaforicheskaya interpretatsiya uchastnikov sotsialnogo konflikta vmediadiskurse". Politicheskaya lingvistika 1 (47):131–135.Bahtin, Mihail. 1990. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura rednevekovya i Renessansa. Moskva:Hudozhestvennaya literatura.Veselova, Natalya. 2003. "Ironiya v politicheskom diskurse". PhD diss., Nizhniy Novgorod.Gornostaeva, Anna. 2013. Ironiya kak komponent angliyskogo stilya kommunikatsii. Moskva: Maska.Ermakova, Olga. 2014. "Yavlyaetsya li ironiya rechevyim zhanrom? (Esche raz o nekotoryih osobennostyahironii)". Zhanryi rechi 1–2 (9–10):74 – 80.Maltseva, Olha. 2018. "Modusy smikhu v sotsiokulturnii dynamitsi". PhD diss., Dnipro.Yanovska, Halyna. 2006. "Freimova reprezentatsiia ironii v presi (na materialakh ukrainskoi, rosiiskoi, polskoita anhlomovnoi presy)". PhD diss., Donetsk.Bell, Allan. 1991. The Language of News Media. Oxford: Blackwell.Craig, Stewart. 2013. "Strategies of Verbal Irony in Visual Satire: Reading The New Yorker's "Politics of Fear"Cover". Humor: International Journal of Humor Research 26(2):197–217.Develotte, Christine and Rechniewski, Elizabeth. 2001. "Discourse Analysis of Newspaper Headlines: AMethodological Framework for Research into National Representations". The Web Journal of French MediaStudies 4(1). [Electronic resource] Access mode: http://wjfms.ncl.ac.uk/enframes.htmLutzker, E. 1999. "Violence and the Sublime in Mass Media". New York Studies in Media and Philosophy 4.[Electronic resource] Access mode: http://www.egs.edu/mediaphi/pdfs/emily_violence_sublime.pdfBehr, Rafael. April 19, 2018. "In This Golden Age of Political Arrogance, David Cameron Is King." TheGuardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/apr/19/political-arrogance-david-cameron-brexitBehr, Rafael. December 10, 2018. "A No-deal Brexit Would Be the Deranged Action of a Rogue State". TheGuardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/dec/10/no-deal-brexit-theresa-mayBehr, Rafael. January 29, 2019. "Thinks She's Won. But the Reality of Brexit Will Soon Hit Her Again". TheGuardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2019/jan/29/may-brexit-brady-amendmentBehr, Rafael. December 14, 2018. "Westminster Has Known the Options Since 2016. Which Brexit Does ItWant?" The Guardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/dec/14/westminster-2016-brexit-british-politicsBehr, Rafael. December 31, 2018. "Don't Expect Brexit to Give Us a British Alexander Hamilton?" TheGuardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/dec/31/brexit-british-alexander-hamilton-revolutionariesJenkins, Simon. February 11, 2019. "British 'Lethality'? Gavin Williamson's Brain Has Gone Absent WithoutLeave." The Guardian. Access mode: https://www.theguardian.com/commentisfree/2019/feb/11/gavin-williamson-defence-policy-ukLeir, Ron. April 18, 2018. "Getting at the truth can be dangerous to your health." The Observer. Access mode:http://www.theobserver.com/?s=Getting+at+the+truth+can+be+dangerous+to+your+healthMoore, Suzanne. September 25, 2016. "City Figures Hit Out at May over Lack of Clarity on Brexit Strategy."The Guardian. Access mode: https://www.theguardian.com/politics/2016/sep/25/city-figures-hit-out-theresa-may-over-lack-of-clarity-on-brexit-strategy#comments ; У статті досліджено процес іронізації в політичному дискурсі як прояв загальних установокпостмодерністської самосвідомості. З'ясовано, що феномен іронії в політичному дискурсі є моделлю сучасногосвітосприйняття політичних реалій як семантично неоднозначних, інтертекстуальних, культурно зумовленихкомпонентів постмодерністської мультимедійної картини світу. Погляд на іронію як синтез ідеологічного процесу ілінгвістичного явища дав змогу описати специфіку механізму функціонування іронії в британському політичномумедіа-дискурсі. Іронія може реалізовуватися лінгвістичними засобами всіх мовних рівнів за умови їх вживання вконтекстах, які несуть смислову двозначність. Серед стилістичних засобів створення іронічного смислу вангломовному політичному дискурсі переважно вживаються метафори, перифрази, парадокси, доведення доабсурду. Значущою рисою сучасного політичного дискурсу є іронія цитатного й алюзивного типів. Різного видуцитати, алюзії, ремінісценції, що є своєрідними «текстами в тексті», розширюють інтертекстуальну рамку політичноїстатті й функціонують як механізми реалізації іронії. У британському політичному медіа-дискурсі інтенсивністьіронічної насмішки може бути різною: її ступінь коливається від легкої, дружньої та доброзичливої до злої, уїдливої,саркастичної. Ступінь насмішки залежить від емоційної насиченості критики, яку передає іронія.
The article focuse is on the landscape understanding from the perspective of semiotics and critical social theory in Anglo-American cultural geography and the method of landscape visual/textual analysis. The history of approaches to landscape understanding and research in Anglo-American cultural geography from the beginning of the XX century to this day is analyzed, as well as the consideration of the landscape in the European Landscape Convention. It was found that the use of the concept of landscape in human geography primarily implies the emphasis on the visual aspect of the built environment. It was found that from the perspective of semiotics, landscapes, in addition to the material (physical) dimension, carry a semantic load, convey meaning, are a system of signs and can be read as text. The axioms for reading the landscape of American geographers P. Lewis and D. Mitchell, and ideas of structuralist semiotics are presented. These theoretical and methodological approaches are applied to study the architectural styles of administrative, residential and commercial buildings, monuments and advertisement in public space, place names and other ways of symbolic marking of space as well as landscapes representation in the media (movies, news, advertisements, paintings, literature). The article also examines the understanding of the landscape from the perspective of critical social theory, according to which they are involved in the construction, maintenance, legitimization and resіstence of social structures (systems of relations), such as national, political, economic, class or gender. The approaches to landscape research discussed in the article are central to the analysis of visual changes of built environment in urban and rural settings, including the process of "decommunization" in Ukraine, landscape involvement in capitalist relations and consumption practices, it commodification and commercialization. It was found that landscapes visual/textual analysis also allows to reveal the values and identities of people expressed in the architectural styles of single-family houses. The application of the considered approaches is important for the improvement of urban planning and architectural regulations in order to create a socially just environment, taking into account the historical, social and cultural context, and the needs of different residents. ; В статье рассмотрено понимание ландшафта с позиции семиотики и критической социальной теории в в англо-американской культурной географии и метод визуального / текстуального анализа ландшафта. Проанализирована история изменения подходов к пониманию и исследования ландшафтов в англо-американской культурной географии с начала ХХ в. до наших дней, а также понимание ландшафта в Европейской ландшафтной конвенции. Выявлено, что употребление понятия ландшафт в общественной географии прежде всего подразумевает подчеркивание визуального аспекта окружения человека. Было установлено, что с позиции семиотики ландшафты, кроме материального (физического) измерения, несут смысловую нагрузку, передают значение, являются системой знаков и могут читаться как текст. Представлены аксиомы чтения ландшафта американских географов П. Льюиса и Д. Митчелла и положения структуралистской семиотики. Данные теоретико-методологические подходы применяются для исследования архитектурных стилей административных, жилых усадебных и коммерческих зданий, памятников и рекламы в общественном пространстве, топонимов и других способов символического маркировки пространства, а также изображения ландшафтов в медиа (фильмах, новостях, рекламах, картинах, литературе). В статье также рассмотрено понимание ландшафта с позиции критической социальной теории, согласно которой они участвуют в конструировании, поддержке, легитимизации и противостоянии социальных структур (систем отношений), например национальных, политических, экономических, классовых или гендерных. Рассмотренные в статье подходы исследования ландшафта являются центральными для анализа визуальных изменений среды обитания людей в городской и сельской местности, в частности процесса «декоммунизации» в Украине, привлечения ландшафта в капиталистические отношения и практики потребления, его комодификации и коммерциализации. Было выяснено, что визуальный/текстуальный анализ ландшафтов также позволяет выявить ценности и идентичности людей, выраженные в архитектурных стилях новых усадебных домов. Применение рассмотренных подходов является важным для совершенствования городского планирования и архитектурных регулировок с целью создания социально справедливой среды с учетом исторического, социального и культурного контекста, и потребностей разных жителей. ; У статті розглянуто розуміння ландшафту з позиції семіотики та критичної соціальної теорії у англо-американській культурній географії та метод візуального/текстуального аналізу ландшафту. Проаналізовано історію зміни підходів до розуміння і дослідження ландшафтів в англо-американській культурній географії з початку ХХ ст. до наших днів, а також розуміння ландшафту у Європейській ландшафтній конвенції. Виявлено, що вживання поняття ландшафт у суспільній географії перш за все має на увазі підкреслення візуального аспекту оточення людини. Було встановлено, що з позиції семіотики ландшафти, крім матеріального (фізичного) виміру, несуть смислове навантаження, передають значення, є системою знаків і можуть читатися як текст. Представлено аксіоми читання ландшафту американських географів П. Льюїса і Д. Мітчела та положення структуралістської семіотики. Дані теоретико-метологічні підходи застосовуються для дослідження архітектурних стилів адміністративних, житлових садибних та комерційних будинків, пам'ятників та реклами у громадському просторі, топонімів та інших способів символічного маркування простору, а також зображення ландшафтів у медіа (фільмах, новинах, рекламах, картинах, літературі). У статті також розглянуто розуміння ландшафту з позиції критичної соціальної теорії, згідно якої вони беруть участь у конструюванні, підтримці, легітимізації та протистоянні соціальних структур (систем відносин), наприклад національних, політичних, економічних, класових чи гендерних. Розглянуті у статті підходи дослідження ландшафту є центральними для аналізу візуальних змін середовища життя людей у міській та сільській місцевості, зокрема процесу «декомунізації» в Україні, залучення ландшафту у капіталістичні відносини та практики споживання, у їх комодифікацію та комерціалізацію. Було з'ясовано, що візуальний/текстуальний аналіз ландшафтів також дає змогу виявити цінності та ідентичності людей, виражені у архітектурних стилях нових садибних будинків. Застосування розглянутих підходів є важливим для вдосконалення містопланувальних та архітектурних регулювань з метою створення соціально справедливого середовища з враховуванням історичного, соціального та культурного контексту та потреб різних жителів.
У статті визначено загальне поняття «грамотності» з точки зору американської педагогічної науки. Висвітлено особливості комплексної мультимодальної грамотності на основі принципів візуальної, інформаційної, мультикультурної та медіа грамотностей. Проаналізовано сутність мультикультурної грамотності як синтезу культурної та міжкультурної грамотностей. Встановлено, що, формуючи єдиний комунікативний простір культури, цей синтез сприяє успішній соціокультурній активності особистості. Обґрунтовано вплив зазначених грамотностей на розвиток гуманітарної культури студентів у вищій школі США.В статье определено общее понятие «грамотности» с точки зрения американской педагогической науки. Освещены особенности комплексной мультимодальной грамотности на основе принципов визуальной, информационной, мультикультурной и медиа грамотности. Проанализировано сущность мультикультурной грамотности как синтеза культурной и межкультурной грамотностей. Установлено, что, формируя единое коммуникативное пространство культуры, этот синтез способствует успешной социокультурной активности личности. Обосновано влияние указанных грамотностей на развитие гуманитарной культуры студентов в высшей школе США.This paper presents the general notion of literacy in terms of American higher education. As the up-to-day world becomes increasingly interdependent and pluralist, the human community as a whole requires new understandings, attitudes and a new knowledge. Literacy as a broad, multidimensional set of competencies, attitudes and identities enabling effective engagement in the society is considered. The author dwells on the literacy as cultural software, a set of operating rules for how to solve problems, relate to others and survive in different social settings.The foundation for multimodal literacy through a theoretical and applied framework of the principles of visual, media, information and multicultural literacy are highlighted. The author emphasizes that successful activity in a world of multimodal information requires fluency in a broad range of literacies to consume and create texts in visual, audio, and written formats, to evaluate messages in a variety of mediums, and to gain sociocultural awareness and the ability to communicate and live in a diverse global society. The impact of multicultural literacy as a synthesis of cultural and intercultural literacies on the shaping of a liberal culture of students in the USA higher school is highlighted. Cultural literacy refers to the concept that citizens in a democracy should possess a common body of knowledge that allows them to communicate effectively, govern themselves, and share in their society's rewards. It includes cultural competence but adds to it the ability to critically reflect on, and if necessary bring about change in, one's own culture. Intercultural literacy or similar terms such as 'intercultural competence' or 'intercultural awareness', in its turn, presupposes a two-way, mutually enriching engagement between cultures. This type of literacy provides the understanding necessary for successful living and working in a cross-cultural or pluralist setting.
У статті визначено загальне поняття «грамотності» з точки зору американської педагогічної науки. Висвітлено особливості комплексної мультимодальної грамотності на основі принципів візуальної, інформаційної, мультикультурної та медіа грамотностей. Проаналізовано сутність мультикультурної грамотності як синтезу культурної та міжкультурної грамотностей. Встановлено, що, формуючи єдиний комунікативний простір культури, цей синтез сприяє успішній соціокультурній активності особистості. Обґрунтовано вплив зазначених грамотностей на розвиток гуманітарної культури студентів у вищій школі США.В статье определено общее понятие «грамотности» с точки зрения американской педагогической науки. Освещены особенности комплексной мультимодальной грамотности на основе принципов визуальной, информационной, мультикультурной и медиа грамотности. Проанализировано сущность мультикультурной грамотности как синтеза культурной и межкультурной грамотностей. Установлено, что, формируя единое коммуникативное пространство культуры, этот синтез способствует успешной социокультурной активности личности. Обосновано влияние указанных грамотностей на развитие гуманитарной культуры студентов в высшей школе США.This paper presents the general notion of literacy in terms of American higher education. As the up-to-day world becomes increasingly interdependent and pluralist, the human community as a whole requires new understandings, attitudes and a new knowledge. Literacy as a broad, multidimensional set of competencies, attitudes and identities enabling effective engagement in the society is considered. The author dwells on the literacy as cultural software, a set of operating rules for how to solve problems, relate to others and survive in different social settings.The foundation for multimodal literacy through a theoretical and applied framework of the principles of visual, media, information and multicultural literacy are highlighted. The author emphasizes that successful activity in a world of multimodal information requires fluency in a broad range of literacies to consume and create texts in visual, audio, and written formats, to evaluate messages in a variety of mediums, and to gain sociocultural awareness and the ability to communicate and live in a diverse global society. The impact of multicultural literacy as a synthesis of cultural and intercultural literacies on the shaping of a liberal culture of students in the USA higher school is highlighted. Cultural literacy refers to the concept that citizens in a democracy should possess a common body of knowledge that allows them to communicate effectively, govern themselves, and share in their society's rewards. It includes cultural competence but adds to it the ability to critically reflect on, and if necessary bring about change in, one's own culture. Intercultural literacy or similar terms such as 'intercultural competence' or 'intercultural awareness', in its turn, presupposes a two-way, mutually enriching engagement between cultures. This type of literacy provides the understanding necessary for successful living and working in a cross-cultural or pluralist setting.
It is made an analysis of what provisions of the legislation of Ukraine on copyright and related rights in the existing special laws regulating mass media. It was established that the terminological determination in information legislation is an important aspect for legal science in general as well as for copyright. In particular, the analysis of the definition of "information" is made. The author highlights the deficiencies and proposed her own definition. Such terms as "printed information", "audio-visual information" are also studied. It is determined that the definition of "printed information" available in no law and formulation of "audiovisual information" needs adjustment. Attention is also given to the network media. The author draws attention to the different interpretations of audiovisual works in the Laws of Ukraine "On Copyright and Related Rights" and "On Television and Radio". Through further analysis of the Law of Ukraine "On Television and Radio" was found the highlight of such norms of copyright as the right to a name, the right to inviolability of the work, co-authorship (interview), and a mandatory compliance with copyright use and distribution of broadcast programs. It is also analyzed the status of such person as a journalist and concluded that the laws regulating mass media set forth certain powers of the journalist, as the subject of copyright. A particular note on the rights of authors of letters printed media and the nature of the contractual relations is made ; Проведен анализ того, какие именно положения законодательства Украины об авторском праве и смежных правах имеются в специальных законах, регулирующих деятельность средств массовой информации. Установлено, что определенность терминов информационного законодательства является важным аспектом не только для юридической науки в целом, но и для авторского права. В частности, проанализировано определение понятия «информация». Автором рассмотрены имеющиеся недостатки и предложено собственное определение этого понятия. Кроме того, рассмотрены такие понятия как «печатная информация», «аудиовизуальная информация». Установлено, что определение печатной информации нет ни в одном законе, а формулировка аудиовизуальной информации требует корректировки. Внимание также уделено определению сетевого средства массовой информации. Автор обращает внимание на различное толкование аудиовизуального произведения в Законах Украины «Об авторском праве и смежных правах» и «О телевидении и радиовещании». Благодаря дальнейшему анализу Закона Украины «О телевидении и радиовещании» в нем выявлено освещение таких норм авторского права, как право на имя, право на неприкосновенность произведения, соавторство (интервью), а также обязательность соблюдения авторских прав при использовании и распространении программ вещания. Также проанализирован статус такого лица, как журналист и сделан вывод о том, что в законах, регулирующих деятельность средств массовой информации, закреплены отдельные правомочия журналиста, как субъекта авторского права. Отдельно обращено внимание, на права авторов писем печатных средств массовой информации и договорных характер правоотношений. ; Проведений аналіз того, які саме положення законодавства України про авторське право і суміжні права наявні у спеціальних законах, що регулюють діяльність засобів масової інформації. Встановлено, що визначеність термінів інформаційного законодавства є важливим аспектом не тільки для юридичної науки загалом, але і для авторського права. Зокрема, проаналізоване визначення поняття «інформація». Автором висвітлено наявні недоліки та запропоноване власне визначення цього поняття. Окрім того розглянуто такі поняття як «друкована інформація», «аудіовізуальна інформація». Встановлено, що визначення друкованої інформації немає в жодному законі, а формулювання аудіовізуальної інформації потребує коригування. Увагу також приділено визначенню мережного засобу масової інформації. Автор звертає увагу на різне тлумачення аудіовізуального твору в Законах України «Про авторське право і суміжні права» та «Про телебачення і радіомовлення». Завдяки подальшому аналізові Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у ньому виявлено висвітлення таких норм авторського права, як право на ім'я, право на недоторканність твору, співавторство (інтерв'ю); а також обов'язковість дотримання авторських прав при використанні і розповсюдженні програм мовлення. Також проаналізовано статус такої особи, як журналіст та зроблено висновок про те, що у законах, що регулюють діяльність засобів масової інформації, закріплені окремі правомочності журналіста, як суб'єкта авторського права. Окремо звернуто увагу, на прав авторів листів друкованих засобів масової інформації та договірних характер правовідносин
The purpose of the study is to identify and characterize social narratives in modern Ukrainian political cartoons («NV» and «Tyzhden.ua» web sites) for 2015–2020).Research methodology. In the course of the research the following methods were used: method of monitoring and analysis of documentary sources («NV» and «Tyzhden.ua» web sites in 2015–2020); descriptive method, structural-typological one in the study of genre-typological features of caricature; method of generalization to determine the patterns of modern political caricature development; elements of the classification method to characterize the image creation in a satirical drawing.Results. The visual and pictorial complex of print media has repeatedly been the subject of scientific research, but caricature as a pictorial genre of modern journalism, including features of image creation, mythologizing of public opinion, mechanisms of meanings incorporation – they do not yet have a deep thorough comprehension. The development of these issues will allow determining the main narratives of modern political caricature, to clarify the visual and thematic transformations in caricatures on political topics. Analyzing the socio-political «NV» and «Tyzhden.ua» media resources, we found the following patterns: the active use of grotesque cartoons of famous politicians, the use of allusions – borrowing and rethinking of images-symbols (Biblical, mythological, folklore, cinema ones, etc.). Modern visualization of political satire demonstrates the combination of classical artistic and visual means with the latest ideas and approaches to the content implementation. The main method of political satire is still the use of grotesque cartoon – a modified portrait of a famous politician. Caricatures use such artistic means as metaphor, personification, stereotyping, allusion, grotesque, etc. Important semantic elements in the cartoon are the symbols and images-symbols, which help to present the stand-alone information blocks concisely and clearly.Novelty. The article on the ...
In order to facilitate access to works and their use for the visually impaired, on June 27, 2013, the Diplomatic Conference of the World Intellectual Property Organization in Marrakesh (Morocco) adopted the "The Marrakesh Treaty on the facilitation of access for the blind and visually impaired or with other disabilities to accept printed information to published works". The accession of countries to the Marrakesh Treaty allows for adequate access for people with visual impairments to published works on the same terms as for people with normal vision. The provisions of the Marrakesh Treaty establish general obligations on restrictions under the Berne Convention, which authorizes the reproduction of works in certain special cases, provided that such reproduction does not harm the normal use of the work and does not unduly affect the legitimate interests of the author. The article reveals the exceptional nature of the Marrakesh Treaty, which combines the law on rights of people with visual problems and intellectual property law, creates the first mandatory restrictions on copyright protection in order to expand access to books for a growing number of people.The implementation of the Marrakesh Treaty into national law will enable libraries to create and distribute copies of works in an accessible format for the visually impaired. In order to protect copyright in the production of works for the visually impaired, the Marrakesh Treaty provides for the establishment of a special "authorized body" in the country, which should be associated with at least one area of society: 1) education, 2) vocational training, 3) adaptive reading or 4) public access to information. Such an authorized body may be any library or other organization that provides services on a non-profit basis.The adoption of the Marrakesh Treaty at the Diplomatic Conference of the World Intellectual Property Organization in Marrakesh is an important step in implementing the basic provisions of the Universal Declaration of Human Rights, which stipulates that everyone, including the visually impaired, can participate fully and equally in political, economic and cultural life of society.
Швидкий розвиток соціальних медіа в останні роки зумовив появу нових форм політичної комунікації, зокрема візуальної комунікації, представленої жанрами «карикатура» та «меми». Ці жанри є предметом багатьох різних дисциплін: культурології, медіазнавства, медіалінгвістики, політології, політичної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, семіотики. У статті проаналізовано понад 600 політичних карикатур і мемів на президента В.Зеленського. Використано методи комп'ютерного контент-аналізу (MAXQDA 2018) та мультимодальний дискурс-аналіз. ; Быстрое развитие социальных медиа в последние годы обусловило появление новых форм политической коммуникации, в том числе визуальной коммуникации, представленной жанрами «карикатура» и «мемы». Эти жанры являются предметом многих различных дисциплин: культурологии, медиаведения, медиалингвистики, политологии, политической лингвистики, когнитивной лингвистики, семиотики. В статье проанализированы более 600 политических карикатур и мемов на президента В. Зеленского. Использованы методы компьютерного контент-анализа (MAXQDA 2018) и мультимодальный дискурс анализ. ; The rapid development of social media in recent years has led to the emergence of new forms of political communication, in particular visual communication, represented by the genres "cartoons" and "memes". These genres are the subject of many different disciplines: cultural studies, communication/media studies, media linguistics, political science, political linguistics, cognitive linguistics, semiotics. The paper deals with analysis of more than 600 political cartoons and memes of President Zelensky. Methodology includes computer based content analysis (MAXQDA 2018) and multimodal discourse analysis. The combination of quantitative and qualitative methods for the analysis of multimodal genres not only expands the methodological tools of researchers of humorous discourse, but also ensures the reliability of the results. The caricatures and memes included in the research corpus come from Ukrainian and foreign open sources: (https://www.facebook.com/ PerecRepublic/), (https://www.facebook.com/ProtsyshynOfficial), (https:// www.facebook.com/babaandkit), (https://www.facebook.com/gonimem), (h tt ps: // www.f ac ebo ok .co m/ per sh pri va tn ame ma rny a),(h tt ps :/ / www.radiosvoboda.org/z/752), інтернет-галереї https://janson- karikatur.de/, https://www.cagle.com/, https://www.gocomics.com/comics/ political. A code system consists of formal and semantic codes. Formal codes include "cartoon / meme type" with subcodes "with text", "without text", "individual", "group", "impersonal" and "hybrid". The semantic codes in include "humorous techniques" and "levels of communication", as caricatures and memes are a genre of humorous discourse and at the same time a multimodal text in which verbal and nonverbal components are combined and interact. Any multimodal text of humorous discourse functions in a specific social context, which has been analyzed on the basis of the code "chronotope", which included the following subcodes: "election campaign and elections", "inauguration", "100 days", "domestic policy", "foreign policy", "year in power". As results of quantitative analysis the individual cartoon/meme type dominates (335 documents), which is 54% of the total number of analyzed documents. Quantitative analysis of humorous techniques showed that the most frequent are satire (62,4 %), association (49,7%), parody (39,2 %) and contradiction (31,3 %). The analysis of political caricatures and memes, which cover certain aspects of Volodymyr Zelensky's activity as president, showed that his activity was and is the object of rather sharp criticism, which finds its expression in humorous genres.
Швидкий розвиток соціальних медіа в останні роки зумовив появу нових форм політичної комунікації, зокрема візуальної комунікації, представленої жанрами «карикатура» та «меми». Ці жанри є предметом багатьох різних дисциплін: культурології, медіазнавства, медіалінгвістики, політології, політичної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, семіотики. У статті проаналізовано понад 600 політичних карикатур і мемів на президента В.Зеленського. Використано методи комп'ютерного контент-аналізу (MAXQDA 2018) та мультимодальний дискурс-аналіз. ; Быстрое развитие социальных медиа в последние годы обусловило появление новых форм политической коммуникации, в том числе визуальной коммуникации, представленной жанрами «карикатура» и «мемы». Эти жанры являются предметом многих различных дисциплин: культурологии, медиаведения, медиалингвистики, политологии, политической лингвистики, когнитивной лингвистики, семиотики. В статье проанализированы более 600 политических карикатур и мемов на президента В. Зеленского. Использованы методы компьютерного контент-анализа (MAXQDA 2018) и мультимодальный дискурс анализ. ; The rapid development of social media in recent years has led to the emergence of new forms of political communication, in particular visual communication, represented by the genres "cartoons" and "memes". These genres are the subject of many different disciplines: cultural studies, communication/media studies, media linguistics, political science, political linguistics, cognitive linguistics, semiotics. The paper deals with analysis of more than 600 political cartoons and memes of President Zelensky. Methodology includes computer based content analysis (MAXQDA 2018) and multimodal discourse analysis. The combination of quantitative and qualitative methods for the analysis of multimodal genres not only expands the methodological tools of researchers of humorous discourse, but also ensures the reliability of the results. The caricatures and memes included in the research corpus come from Ukrainian and foreign open sources: (https://www.facebook.com/ PerecRepublic/), (https://www.facebook.com/ProtsyshynOfficial), (https:// www.facebook.com/babaandkit), (https://www.facebook.com/gonimem), (h tt ps: // www.f ac ebo ok .co m/ per sh pri va tn ame ma rny a),(h tt ps :/ / www.radiosvoboda.org/z/752), інтернет-галереї https://janson- karikatur.de/, https://www.cagle.com/, https://www.gocomics.com/comics/ political. A code system consists of formal and semantic codes. Formal codes include "cartoon / meme type" with subcodes "with text", "without text", "individual", "group", "impersonal" and "hybrid". The semantic codes in include "humorous techniques" and "levels of communication", as caricatures and memes are a genre of humorous discourse and at the same time a multimodal text in which verbal and nonverbal components are combined and interact. Any multimodal text of humorous discourse functions in a specific social context, which has been analyzed on the basis of the code "chronotope", which included the following subcodes: "election campaign and elections", "inauguration", "100 days", "domestic policy", "foreign policy", "year in power". As results of quantitative analysis the individual cartoon/meme type dominates (335 documents), which is 54% of the total number of analyzed documents. Quantitative analysis of humorous techniques showed that the most frequent are satire (62,4 %), association (49,7%), parody (39,2 %) and contradiction (31,3 %). The analysis of political caricatures and memes, which cover certain aspects of Volodymyr Zelensky's activity as president, showed that his activity was and is the object of rather sharp criticism, which finds its expression in humorous genres.
The article describes the features of electronic and media culture, which include openness for owners of information resources, digitality, interactive nature of interaction between the subject and objects, content pluralism, including ethical and value, the status of simulation of cultural objects, the prevalence of visual perception over the meaning, rapid updating and the aging of objects, entertainment and gaming character, the increased role of media, communications and communications, which themselves become objects of electronic culture and its moderators. The key importance of information culture in the system of competence of representatives of the political and governing elite in the information society and the priority of soft skills – soft or social skills, which are formed when people interact in the process of solving practical and theoretical problems, are shown. The basic characteristics and differences between hard and soft skills, which are in the universality of the latter, the relevance of the actions, the tendency to feedback and slow development, which requires great efforts at an unguaranteed result, are considered. The most significant competences of the representatives of the political and governing elite which demand the soft skills are defined: personal development, support of interpersonal relations, stress resistance, goal orientation and managerial skills. The study emphasized that in the conditions of information media realism, the most important social skills are also the selection, critical processing and use of information, the ability to create new things, learn, have flexibility, readiness to move to new resources and technologies, the ability to manage projects and teams using information systems, social networks and remote control forms. The directions of improvement of the education system aimed at the formation of the mentioned competencies are accented, namely, the change of training formats, development of project work, increase of the role of interaction between ...
