The evolution of development of base principles of Christian democracy is considered as an ideological doctrine. Accents are focused on practical embodiment of key principles of Christian democracy in political and party space. The role of Christian democracy is analyzed in the modern Ukrainian political process. Ukraine is called to become the Christian center of attraction both for Russia and for Europe. The included of Ukraine to Europe foremost envisages bringing of Christian values, rather than just game on the European rules.Key words: Christian democracy, Christianity, religion, politics, values, Ukraine. ; Розглянуто еволюцію розвитку базових принципів християнської демократії як ідеологічної доктрини. Сфокусовано акценти на практичному втіленні ключових принципів християнської демократії в політико-партійному просторі. Проаналізовано роль християнської демократії у сучасному українському політичному процесі. Україна покликана стати християнським центром тяжіння і для Росії, і для Європи. Входження України в Європу насамперед передбачає внесення християнських цінностей, а не лише гру за європейськими правилами.Ключові слова: християнська демократія, християнство, релігія, політика, цінності, Україна.Рассмотрена эволюция развития базовых принципов христианской демократии как идеологической доктрины. Сфокусированы акценты на практическом воплощении ключевых принципов христианской демократии в политико-партийном пространстве. Проанализирована роль христианской демократии в современном украинском политическом процессе. Украина призвана стать христианским центром притяжения и для России, и для Европы. Вхождение Украины в Европу, прежде всего, предусматривает внесение христианских ценностей, а не только игру по европейским правилам.Ключевые слова: христианская демократия, христианство, религия, политика, ценности, Украина.The evolution of development of base principles of Christian democracy is considered as an ideological doctrine. Accents are focused on practical embodiment of key principles of Christian democracy in political and party space. The role of Christian democracy is analyzed in the modern Ukrainian political process. Ukraine is called to become the Christian center of attraction both for Russia and for Europe. The included of Ukraine to Europe foremost envisages bringing of Christian values, rather than just game on the European rules.Key words: Christian democracy, Christianity, religion, politics, values, Ukraine.
The article conceptualizes the concepts of «national security» and «state security» in the political and legal context. These concepts are quite similar in content. At the same time, the political and legal explication of these categories demonstrates differences in the understanding of their essence and areas of application. The category of national security is broader than the category of state security, which is an important marker of the democracy of a country's political system.It is argued that in the conceptual demarcation of the concepts of «national security» and «state security» the type of political regime in the state becomes important. The more developed a democratic society, the easier it is to identify conceptual differences between the two definitions. Given the dominance of an undemocratic political regime in the state (totalitarianism / authoritarianism), the conceptual features of these concepts «merge», which ultimately leads to their equation.In the liberal-democratic discourse, the key ideologues of which have become the basis of the modern discourse of the rule of law, a clear line is drawn between society and the state. Under the conditions of a developed democracy, the state can safely delegate even the issue of ensuring the security of citizens from the «center» to the «regions».State security is one of the important key components of national security. In a simplified form, it can be noted that the category of «national security» is correlated with all spheres of public life, while the category of state security – with the functioning of state institutions that ensure the implementation of its policies.The issue of state security is characterized by concern for the protection and defense of the state against internal and external threats. The concept of national security, in addition to the outlined issues of the discourse of state security, also covers a range of issues related to the successful existence and development of society, with the protection of its values. We are talking primarily about such values as quality of life, social solidarity, human rights, culture, customs, national identity and so on. The classical definition of state security can be applied to any state, regardless of the political regime inherent in a particular political system. The definition of national security is clearly correlated with democratic political systems, as it covers ensuring the security of civil society structures.Key words: national security, state security, political and legal discourse, political regime, democracy, conceptualization. ; У статті здійснено концептуалізацію понять «національна безпека» та державна безпека» у політико-правовому контексті. Категорія національної безпеки є ширшою, ніж категорія державної безпеки, що є важливим маркером демократичності політичної системи певної держави.Аргументовано, що у концептуальній демаркації понять «національна безпека» та «державна безпека» вагомого значення набуває тип політичного режиму в державі. Чим більш розвинуте демократичне суспільство, тим легше виявити концептуальні відмінності між обома дефініціями. За умов домінування недемократичного політичного режиму у державі (тоталітаризм/авторитаризм) концептуальні ознаки цих понять «зливаються», що врешті призводить до їх ототожнення.Ключові слова: національна безпека, державна безпека, політико-правовий дискурс, політичний режим, демократія, концептуалізація. В статье осуществлена концептуализация понятий «национальная безопасность» и «государственная безопасность» в политико-правовом контексте. Категория национальной безопасности шире, чем категория государственной безопасности, что является важным маркером демократичности политической системы конкретного государства.Аргументировано, что в концептуальной демаркации понятий «национальная безопасность» и «государственная безопасность» большое значение приобретает тип политического режима в государстве. Чем более развито демократическое общество, тем легче выявить концептуальные различия между обеими дефинициями. В условиях доминирования недемократического политического режима в государстве (тоталитаризм/авторитаризм) концептуальные признаки этих понятий «сливаются», что в конечном итоге приводит к их отождествлению.Ключевые слова: национальная безопасность, государственная безопасность, политико-правовой дискурс, политический режим, демократия, концептуализация. The article conceptualizes the concepts of «national security» and «state security» in the political and legal context. These concepts are quite similar in content. At the same time, the political and legal explication of these categories demonstrates differences in the understanding of their essence and areas of application. The category of national security is broader than the category of state security, which is an important marker of the democracy of a country's political system.It is argued that in the conceptual demarcation of the concepts of «national security» and «state security» the type of political regime in the state becomes important. The more developed a democratic society, the easier it is to identify conceptual differences between the two definitions. Given the dominance of an undemocratic political regime in the state (totalitarianism / authoritarianism), the conceptual features of these concepts «merge», which ultimately leads to their equation.In the liberal-democratic discourse, the key ideologues of which have become the basis of the modern discourse of the rule of law, a clear line is drawn between society and the state. Under the conditions of a developed democracy, the state can safely delegate even the issue of ensuring the security of citizens from the «center» to the «regions».State security is one of the important key components of national security. In a simplified form, it can be noted that the category of «national security» is correlated with all spheres of public life, while the category of state security – with the functioning of state institutions that ensure the implementation of its policies.The issue of state security is characterized by concern for the protection and defense of the state against internal and external threats. The concept of national security, in addition to the outlined issues of the discourse of state security, also covers a range of issues related to the successful existence and development of society, with the protection of its values. We are talking primarily about such values as quality of life, social solidarity, human rights, culture, customs, national identity and so on. The classical definition of state security can be applied to any state, regardless of the political regime inherent in a particular political system. The definition of national security is clearly correlated with democratic political systems, as it covers ensuring the security of civil society structures.Key words: national security, state security, political and legal discourse, political regime, democracy, conceptualization.
In the formation of liberalism an important role was played by ideas that later became the basis of the democratic political and legal structure of the European Union and formalized the conceptual framework of the liberal doctrine. These ideas gave an irreversible impetus to the development of legal liberalism and contributed to the formation of a liberal-democratic political culture, producing the formation of specific political and mental characteristics of the society. The ideas of freedom, equality, the natural rights of the individual, the social contract, constitutionalism, the separation of branches of government, limited government, political representation, the rule of law, civil society, private property, tolerance, competition, etc., became very fruitful for the emergence of legal liberalism ; В формировании либерализма важную роль сыграли идеи, ставшие впоследствии основой демократического политико-правового устройства Европейского Союза и оформившие концептуальный каркас либеральной доктрины. Эти идеи дали необратимый толчок для становления правового либерализма и способствовали становлению либерально-демократической политической культуры, продуцируя формирование специфических политико-ментальных характеристик социума. Весьма плодотворными для возникновения правового либерализма стали идеи свободы, равенства, естественных прав индивида, общественного договора, конституционализма, разделения ветвей власти, ограниченного управления, политического представительства, верховенства права, гражданского общества, частной собственности, толе-рантности, конкуренции и т. п. ; У формуванні лібералізму вагому роль відіграли ідеї, які згодом стали основою демократичного політико-правового устрою Європейського Союзу, оформивши концептуальний каркас ліберальної доктрини. Ці ідеї дали незворотній поштовх для становлення правового лібералізму та сприяли становленню ліберально-демократичної політичної культури, продукуючи формування специфічних політико-ментальних характеристик соціуму. Вельми плідними для виникнення правового лібералізму стали ідеї свободи, рівності, природних прав індивіда, суспільного договору, конституціоналізму, розділення владних гілок, обмеженого врядування, політичного представництва, верховенства права, громадянського суспільства, приватної власності, толерантності, конкуренції тощо.
The article states that the Ukrainian-Polish mutual understanding discourse has dealt a devastating blow because of the adoption of the Polish Sejm resolution (11.07.2016) on the recognition of the 1943 Volyn Ukrainian-Polish tragedy as genocide of the Poles. That is, the Poles came under the influence of the technology of "enemy image" creation while reformatting their own collective identity. Accordingly, the reformatting of the Polish identity was directed into the past. In turn, the contemporary recoding of the Ukrainian collective identity in the first place is related to the present day and, secondly, is directed to the future, due to the hybrid Russian-Ukrainian war in the East of Ukraine. At the same time, the future is for the cooperation between the two countries (Poland and Ukraine), that will definitely overcome the current differences and form a non-conflict mutual collective identities.Keywords: identity, collective identity, national identity, the Polish-Ukrainian relations, hybrid warfare, Ukraine, Poland, the European identity. ; У статті зазначено, що дискурс українсько-польського порозуміння набув нищівного удару через ухвалення Сеймом Польщі резолюції (11.07.2016 р.) про визнання Волинської українсько-польської трагедії 1943 р. геноцидом щодо поляків. Тобто, поляки попали під вплив технології створення «образу ворога» при переформатуванні власної колективної ідентичності. Відповідно, переформатування польської ідентичності виявилося спрямованим у минуле. Натомість, сучасне перекодування української колективної ідентичності, по-перше, пов'язане із сучасністю та, по-друге, спрямоване в майбутнє, що обумовлюється гібридною російсько-українською війною на Сході України. Разом з тим, майбутнє – за співпрацею двох держав (України та Польщі), які обов'язково подолають сучасні суперечності та сформують неконфліктні між собою типи колективних ідентичностей. Ключові слова: ідентичність, колективна ідентичність, національна ідентичність, польсько-українські відносини, гібридна війна, Україна, Польща, європейська ідентичність.
The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right-wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context. ; Розглянуто традицію право/лівого розрізнення політичних сил у методологічному контексті. Здійснено аналіз базових принципів, які є визначальними у віднесенні певних політичних партій до правого чи лівого політичного спектру. Розмежування на «лівих» і «правих» в українському суспільстві доволі слабке. Значна частина респондентів в Україні не мають уявлення про відмінності між правими чи лівими партіями, що свідчить про низький рівень політичної інформованості. Партійні протистояння в Україні під час електоральних кампаній найчастіше перетворюються на протистояння ціннісних – але не ідеологічних – пріоритетів. Ключові слова: «праві», «ліві», політичні партії, політичні ідеології, цінності, українське суспільство, методологічний контекст. Рассмотрена традиция право/левого различения политических сил в методологическом контексте. Осуществлен анализ базовых принципов, являющихся определяющими в отнесении определенных политических партий к правому или левому политическому спектру. Разграничение на «левых» и «правых» в украинском обществе довольно слабое. Значительная часть респондентов в Украине не имеют представления о различиях между правыми или левыми партиями, что свидетельствует о низком уровне политической информированности. Партийные противостояния в Украине во время электоральных кампаний зачастую превращаются в противостояние ценностных – но не идеологических – приоритетов. Ключевые слова: «правые», «левые», политические партии, политические идеологии, ценности, украинское общество, методологический контекст. The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right- wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context.
The liberal explication of a phenomenon of freedom is dominant in a modern political discourse. At the same time, essential influence on conceptualization of category of freedom was carried out by its pre-liberal version which, in particular, has been presented in works of the Neo-roman theorists. This interpretation became a basis of understanding of freedom in classical liberalism for which the tradition of judgment of freedom in a negative context (freedom was mainly peculiar from). In modern liberalism there is a concept of positive freedom (freedom for). Accordingly, freedom phenomenon is analyzed in two interconnected contexts: negative (freedom from) and positive (freedom for).Key words: freedom, liberalism, positive freedom, negative freedom. ; Ліберальна експлікація феномену свободи є домінантною у сучасному політичному дискурсі. Разом з тим, суттєвий вплив на концептуалізацію поняття свободи здійснила доліберальна її версія, що була, зокрема, презентована у працях неоримських теоретиків. Саме ця інтерпретація стала основою розуміння свободи у класичному лібералізмі, для якого переважно була притаманною традиція осмислення свободи в негативному контексті (свобода від). У сучасному лібералізмі з'являється концепція позитивної свободи (свобода для). Відповідно, феномен свободи аналізують у двох взаємопов'язаних контекстах: негативному (свобода від) та позитивному (свобода для).Ключові слова: свобода, лібералізм, позитивна свобода, негативна свобода.
The basic characteristics of the Ukrainian political mentality have been highlighted. The differences between the concepts of «archetype» and «stereotype» have been analysed: archetypes are deeper, they are associated with the collective unconscious, form the core of identity, they are quite difficult to change. «Heart» archetype has been considered in the political and mental field of Ukrainian culture in different complementary contexts: in philosophical discourse ( «philosophy of the heart» or cordocentrism of H.Skovoroda); in political discourse (geopolitical concept of Mackinder, H. et al.); in educational discourse ( "School of cordiality" of V.Sukhomlynsky); in religious discourse (heart symbol is one of the key elements of the Ukrainian Greek Catholic icons); in Ukrainian folklore; in celebration It is noted that the heart archetype is the key to political and mental space of Ukraine. The characteristic features of Ukrainian cordocentrism is man's rootedness with heart in the true existence, integrity of human reality, prevalence of the spiritual experience over theoretical logics, priority of imaginative thinking, dominance of sensuality. It is stated that some ideas of Heartland's theory are still the basis of many foreign policy strategies. According to different Heartland's concepts, the most Ukrainian territories belong to the «heart» of the earth, which explains excessive attention to it on the part of all important geopolitical players.Key words: heart archetype, political mentality, Ukraine, cordocentrism, Heartland, «school of cordiality» political culture. ; Виділено базові характеристики української політичної ментальності. Здійснено розгляд архетипу «серця» в політико-ментальному полі української культури у різних взаємодоповнюючих контекстах: у філософському дискурсі («філософія серця» або кордоцентризм Г. С. Сковороди); у політичному дискурсі (геополітична концепція Хартленду Х. Маккіндера та ін.); в освітньому дискурсі («школа сердечності» В. О. Сухомлинського); у релігійному дискурсі (символ серця є одним із ключових елементів греко-католицьких українських ікон); в українському фольклорі; у святкуваннях та ін. Зазначено, що архетип серця – ключовий для політико-ментального простору України. Ключові слова: архетип серця, політична ментальність, Україна, кордоцентризм, Хартленд, «школа сердечності», політична культура. Выделены базовые характеристики украинской политической ментальности. Осуществлено рассмотрение архетипа «сердца» в политико-ментальном поле украинской культуры в разных взаимодополняющих контекстах: в философском дискурсе («философия сердца» или кордоцентризм Г. С. Сковороды); в политическом дискурсе (геополитическая концепция Хартленда Х. Маккиндера и др.); в образовательном дискурсе («школа сердечности» В. А. Сухомлинского); в религиозном дискурсе (символ сердца является одним из ключевых элементов греко-католических украинских иконах); в украинском фольклоре; в празднованиях и др. Отмечено, что архетип сердца – ключевой для политико-ментального пространства Украины. Ключевые слова: архетип сердца, политическая ментальность, Украина, кордоцентризм, Хартленд, «школа сердечности», политическая культура. The basic characteristics of the Ukrainian political mentality have been highlighted. The differences between the concepts of «archetype» and «stereotype» have been analysed: archetypes are deeper, they are associated with the collective unconscious, form the core of identity, they are quite difficult to change. «Heart» archetype has been considered in the political and mental field of Ukrainian culture in different complementary contexts: in philosophical discourse ( «philosophy of the heart» or cordocentrism of H.Skovoroda); in political discourse (geopolitical concept of Mackinder, H. et al.); in educational discourse ( "School of cordiality" of V.Sukhomlynsky); in religious discourse (heart symbol is one of the key elements of the Ukrainian Greek Catholic icons); in Ukrainian folklore; in celebration It is noted that the heart archetype is the key to political and mental space of Ukraine. The characteristic features of Ukrainian cordocentrism is man's rootedness with heart in the true existence, integrity of human reality, prevalence of the spiritual experience over theoretical logics, priority of imaginative thinking, dominance of sensuality. It is stated that some ideas of Heartland's theory are still the basis of many foreign policy strategies. According to different Heartland's concepts, the most Ukrainian territories belong to the «heart» of the earth, which explains excessive attention to it on the part of all important geopolitical players. Key words: heart archetype, political mentality, Ukraine, cordocentrism, Heartland, «school of cordiality» political culture.
In the article it is demonstrated that the populism ideas gained popularity in the modern world thanks to the process of the mass-media tabloidization. This thing leads to a disturbing trend of outcasts (who are main consumers of populist ideas) domination in choice of future. It is noted that in context of the "mass revolt" theory by J. Ortega-y-Gasset masses consider perfect character of the modern life not as a result of organization but as a nature. That means that existing forms of social being that favour to comfort life of a mass person are considered eternal and constant. Accordingly the class of populist ideas consumers have specific politic and mental characteristics and demonstrate no interest to causes of the social life existing system. They are interested only in their own well-being without paying attention to preconditions of this well-being. In general the mass-media tabloidization is determined by populist ideas spreading. ; У статті аргументовано, що ідеї популізму набули популярності в сучасному світі завдяки процесу таблоїдизації мас-медіа. Це призводить до тривожного тренду домінування маргінесу (основного споживача ідей популізму) у виборі суспільного майбутнього. У контексті теорії «бунту мас» Х. Ортеги-і-Гасета зазначено, що досконалість сучасного життя маси вважають не за організацію, а за природу. Тобто, існуючі форми соціального буття, які сприяли комфортному проживанню людини маси, вважаються вічними та незмінними (кимось даними). Відповідно, класу споживачів популізму притаманні специфічні політико-ментальні характеристики: їх не цікавлять причини виникнення існуючого устрою суспільного життя. Їх цікавить лише їхній добробут і одночасно вони відмежовуються від причин цього добробуту. У цілому, таблоїдизація мас-медіа детермінувала поширення ідей популізму.
Since 2014 there has been a reform of power decentralization in Ukraine. The work experience and successful practices of already operating United Territorial Communities (UTCs) create the conditions for intensifying the reform processes with the broad involvement of residents, NGOs and local businesses.A side effect of the decentralization reform, which to some extent offset its success in the Sumy region, was the conflict between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council, which began in late 2018 and became significantly exacerbated in 2019. The conflict has to do with the re-registration of regional communal property enterprises outside the territory of the regional center. According to Sumy City Hall, the initiator of such re-registration was the Regional Council. The City Hall noted that because of this, the city budget was losing significant amounts of taxes, which would now be paid into local budgets of settlements of the region.In the confrontation between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council, the use of an arsenal of "dirty" political technologies was observed. In particular, patients with diabetes and diabetes mellitus became hostages of confrontation between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council. This confrontation partly caused the situation of insufficient supply of patients with insulin drugs in the city of Sumy in spring and summer 2019.In August 2019, the situation around the Sumy Regional Council enterprises, located in the city of Sumy, but re-registered in the districts of the region, intensified. Since, from the point of view of the representatives of the Sumy City Council, the city budget did not receive taxes from the enterprises that were legally transferred from the city to the districts of the region, the City Council is suing the Sumy Regional Council.In fact, such a situation does not contribute to socio-political stability in the region, since there is a risk of public outrage caused by public splitoff by the authorities: residents of a large city (regional center) oppose residents of villages and towns in the region. Fighting for budgetary funds between governmental institutions can provoke deep societal splitoff between residents of villages and cities in the region. As Russia's hybrid war against Ukraine is based on creating and deepening social splitoffs, this situation could potentially be used by Russia in destructive informational technologies against the Sumy region with which it borders.In addition, because of the confrontation between the two legitimate structures on the regional level, there is a risk of a catastrophic decline in the level of public confidence to government institutions in general. This will potentially shape the image of the state in the eyes of the population as weak and unable to protect its citizens in times of crisis.Due to the decrease in the amount of tax revenues to Sumy budget, there may be a situation when underfunded or suspended social programs and payments to the city residents will significantly undermine the authority of the central government. The worst part is that these confrontation situations offset the success of the decentralization reform.Keywords: decentralization, united territorial community (UTC), power, Sumy region, Sumy Regional Council, Sumy City Council, conflict, political institutions. ; З 2014 року в Україні здійснюється реформа децентралізації влади. Побічним ефектом від реформи децентралізації, який певним чином нівелював її успіхи на Сумщині, став конфлікт між Сумською обласною радою та Сумською міською радою, що розпочався у кінці 2018 р. і набув суттєвого загострення у 2019 р. Конфлікт пов'язаний з перереєстрацією підприємств обласної комунальної власності поза територією обласного центру.Власне кажучи, така ситуація не сприяє суспільно-політичній стабільності в регіоні, оскільки існує ризик збурення громадськості. Зазначено, що через протистояння двох владних легітимних структур регіонального рівня існує ризик катастрофічного зниження рівня довіри населення до владних інститутів взагалі. Це потенційно формуватиме в очах населення образ держави як слабкої та нездатної у кризові моменти захистити своїх громадян. Через зменшення рівня надходжень податків до бюджету Сум можлива ситуація, коли будуть недофінансовані або взагалі зупинені соціальні програми та виплати мешканцям міста, що значно підірве авторитет центральної влади. Найгіршим є те, що означені ситуації протистоянь нівелюють успіхи реформи децентралізації.Ключові слова: децентралізація, об'єднана територіальна громада (ОТГ), влада, Сумщина, Сумська обласна рада, Сумська міська рада, конфлікт, політичні інститути. С 2014 года в Украине осуществляется реформа децентрализации власти. Побочным эффектом от реформы децентрализации, который определенным образом нивелировал ее успехи на Сумщине, стал конфликт между Сумским областным советом и Сумским городским советом, начавшийся в конце 2018 г. и получивший существенное обострение в 2019 г. Конфликт связан с перерегистрацией предприятий областной коммунальной собственности вне территории областного центра.Собственно говоря, такая ситуация не способствует общественно-политической стабильности в регионе, поскольку существует риск возмущения общественности. Отмечено, что из-за противостояния двух властных легитимных структур регионального уровня существует риск катастрофического снижения уровня доверия населения к властным институтам вообще. Это потенциально будет формировать в глазах населения образ государства как слабого и неспособного в кризисные моменты защитить своих граждан. Из-за уменьшения уровня поступлений налогов в бюджет Сум возможна ситуация, когда будут недофинансированы или вообще остановлены социальные программы и выплаты жителям города, что значительно подорвет авторитет центральной власти. Хуже всего то, что указанные ситуации противостояния нивелируют успехи реформы децентрализации.Ключевые слова: децентрализация, объединенная территориальная община (ОТО), власть, Сумщина, Сумской областной совет, Сумской городской совет, конфликт, политические институты. Since 2014 there has been a reform of power decentralization in Ukraine. The work experience and successful practices of already operating United Territorial Communities (UTCs) create the conditions for intensifying the reform processes with the broad involvement of residents, NGOs and local businesses.A side effect of the decentralization reform, which to some extent offset its success in the Sumy region, was the conflict between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council, which began in late 2018 and became significantly exacerbated in 2019. The conflict has to do with the re-registration of regional communal property enterprises outside the territory of the regional center. According to Sumy City Hall, the initiator of such re-registration was the Regional Council. The City Hall noted that because of this, the city budget was losing significant amounts of taxes, which would now be paid into local budgets of settlements of the region.In the confrontation between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council, the use of an arsenal of "dirty" political technologies was observed. In particular, patients with diabetes and diabetes mellitus became hostages of confrontation between the Sumy Regional Council and the Sumy City Council. This confrontation partly caused the situation of insufficient supply of patients with insulin drugs in the city of Sumy in spring and summer 2019.In August 2019, the situation around the Sumy Regional Council enterprises, located in the city of Sumy, but re-registered in the districts of the region, intensified. Since, from the point of view of the representatives of the Sumy City Council, the city budget did not receive taxes from the enterprises that were legally transferred from the city to the districts of the region, the City Council is suing the Sumy Regional Council.In fact, such a situation does not contribute to socio-political stability in the region, since there is a risk of public outrage caused by public splitoff by the authorities: residents of a large city (regional center) oppose residents of villages and towns in the region. Fighting for budgetary funds between governmental institutions can provoke deep societal splitoff between residents of villages and cities in the region. As Russia's hybrid war against Ukraine is based on creating and deepening social splitoffs, this situation could potentially be used by Russia in destructive informational technologies against the Sumy region with which it borders.In addition, because of the confrontation between the two legitimate structures on the regional level, there is a risk of a catastrophic decline in the level of public confidence to government institutions in general. This will potentially shape the image of the state in the eyes of the population as weak and unable to protect its citizens in times of crisis.Due to the decrease in the amount of tax revenues to Sumy budget, there may be a situation when underfunded or suspended social programs and payments to the city residents will significantly undermine the authority of the central government. The worst part is that these confrontation situations offset the success of the decentralization reform.Keywords: decentralization, united territorial community (UTC), power, Sumy region, Sumy Regional Council, Sumy City Council, conflict, political institutions.
