Suchergebnisse

The article is focused on the historical sociology analysis of social identities studies, the results of which are presented in scientific publications in top Ukrainian periodicals. The direction of development of such researches in thematic, theoretical, and methodological aspects of their socio-cultural context is outlined. Possible new directions of research on the problem chosen by the author are determined. The author conducted a content analysis of the professional publications where the subject is identity and identification placed in the online archives of professional publications of Ukraine in sociology for the last decade. An analysis of the thematic diversity of the articles revealed that the vast majority of them are devoted to specific identities, primarily ethnic-national and local, identity is considered as a specific feature of the group; only a quarter of the publications have a general theoretical character and focused in the analysis of identity as such. It was found that the dominant research focuses have long been dominated by conceptualization and analysis of the formation of a selected social identity, but in recent years the authors pay more attention to the functional load of social identities, in particular their impact on Ukrainian society, especially its integration/disintegration, on conflicts and solidarity. The conclusion about a certain decrease in attention to the subject of social identities, and at the same time theoretical, methodological, thematic, and subject complication of their researches are formulated. It is emphasized that further comprehensive studies of identities (their connections, contexts, and social consequences) have a scientific perspective because it is possible to reach a deeper understanding of the processes taking place in modern Ukrainian society with their help.

The article analyzes the identities of young people (high school graduates) of a borderline area of Central and Eastern Europe (for example, a border area of Ukraine, Poland and Hungary) and provides us with the research of practices that contribute to this identity. Borderline area is a socio-cultural space that produces a certain identity and identificational practices (European, national, regional and local ones).An identity is the result of personal and group self-identification, which is based on different psychological, geographical and socio-cultural identities. It is always the product of a complex relationship between the objective and the subjective, the external and the internal. The empirical basis for the analysis includes the results of the international sociological survey, titled "Young People from Border Areas of Central and Eastern Europe" conducted between March and June 2015. The survey sample and borders of the object under study included 392 respondents from Drohobych, 468 respondents from Uzhhorod, 428 respondents from Kharkiv, 359 respondents from Nyiregyhaza, 570 respondents from Rzeszow and 336 respondents from Zielona Góra. The survey was conducted with the help of questionnaires.The results of the study show that the border area is the centre of certain identities (Ukraine-Poland – the prevailing regional and ethnic identity; Ukraine-Hungary – the prevailing strong ties with family and civic identity). It is found that most young people from Uzhhorod and Drohobych are convinced that the border status of their region influences their lives. The analysis of responses by Ukrainian youth shows that living near the border significantly affects their daily life, whereas the respondents from Hungary and Poland cannot say the same of themselves. It is closely related to the economic development of the country and its political situation. Besides, this influence is reinforced with such communication means as language skills, the presence of relatives and friends across the border, active cross-border migration, etc.The events taking place in Ukraine today prove that the issue of borders' impact on youth is extremely relevant and important since it can affect the outlook of a young person either positively or negatively. ; Стаття присвячена аналізу ідентичностей молоді (випускників шкіл) пограниччя Центрально-Східної Європи (на прикладі пограничного простору України, Республіки Польща й Угорщини), а також дослідженню практик, які зумовлюють ці ідентичності. Пограничний простір – це соціокультурний простір, що продукує певні ідентичності й ідентифікаційні практики (європейські, національні, регіональні та локальні). Ідентичність є результатом особистісної та групової самоідентифікації, підґрунтя якої становлять різноманітні психологічні, географічні й соціокультурні ідентитети. Ідентичність є завжди продуктом складних взаємовідносин об'єктивного й суб'єктивного, зовнішнього і внутрішнього.Результати дослідження свідчать, що пограничний простір є осередком певних ідентичностей (Україна – Польща – домінування регіональної та етнічної ідентичності, Україна – Угорщина – домінування сильного зв'язку із сім'єю та громадянської ідентичності). Результати засвідчили, що серед молоді Ужгорода й Дрогобича найбільше респондентів, які переконані, що прикордонний статус їхньої області має вплив на їхнє життя. Аналіз відповідей молоді пограниччя України свідчать, що прикордонний характер області на рівні повсякденного життя суттєво впливає на молодих людей, то думка молоді досліджуваних погранич Угорщини та Республіки Польща більшою мірою характеризує позицію, що прикордонний характер регіону не впливає на їхнє життя. Таке переконання залежить від економічного розвитку країни, політичної ситуації. У тому, що прикордонний статус області має вплив на повсякденне життя, в основному переконані молоді люди з боку українського пограниччя, тоді як молодь по той бік кордону із цим не погоджується. Цей вплив здійснюється через такі «комунікативні засоби», як знання мови, наявність родичів і друзів по той бік кордону, активна транскордонна міграція тощо.Події, які сьогодні відбуваються на території України, є підтвердженням того, що питання впливу пограниччя на молодь є надзвичайно актуальним і важливим, адже це може мати як позитивний, так і негативний вплив на формування світогляду молодої людини.

The article analyzes the identities of young people (high school graduates) of a borderline area of Central and Eastern Europe (for example, a border area of Ukraine, Poland and Hungary) and provides us with the research of practices that contribute to this identity. Borderline area is a socio-cultural space that produces a certain identity and identificational practices (European, national, regional and local ones).An identity is the result of personal and group self-identification, which is based on different psychological, geographical and socio-cultural identities. It is always the product of a complex relationship between the objective and the subjective, the external and the internal. The empirical basis for the analysis includes the results of the international sociological survey, titled "Young People from Border Areas of Central and Eastern Europe" conducted between March and June 2015. The survey sample and borders of the object under study included 392 respondents from Drohobych, 468 respondents from Uzhhorod, 428 respondents from Kharkiv, 359 respondents from Nyiregyhaza, 570 respondents from Rzeszow and 336 respondents from Zielona Góra. The survey was conducted with the help of questionnaires.The results of the study show that the border area is the centre of certain identities (Ukraine-Poland – the prevailing regional and ethnic identity; Ukraine-Hungary – the prevailing strong ties with family and civic identity). It is found that most young people from Uzhhorod and Drohobych are convinced that the border status of their region influences their lives. The analysis of responses by Ukrainian youth shows that living near the border significantly affects their daily life, whereas the respondents from Hungary and Poland cannot say the same of themselves. It is closely related to the economic development of the country and its political situation. Besides, this influence is reinforced with such communication means as language skills, the presence of relatives and friends across the border, active cross-border migration, etc.The events taking place in Ukraine today prove that the issue of borders' impact on youth is extremely relevant and important since it can affect the outlook of a young person either positively or negatively. ; Стаття присвячена аналізу ідентичностей молоді (випускників шкіл) пограниччя Центрально-Східної Європи (на прикладі пограничного простору України, Республіки Польща й Угорщини), а також дослідженню практик, які зумовлюють ці ідентичності. Пограничний простір – це соціокультурний простір, що продукує певні ідентичності й ідентифікаційні практики (європейські, національні, регіональні та локальні). Ідентичність є результатом особистісної та групової самоідентифікації, підґрунтя якої становлять різноманітні психологічні, географічні й соціокультурні ідентитети. Ідентичність є завжди продуктом складних взаємовідносин об'єктивного й суб'єктивного, зовнішнього і внутрішнього.Результати дослідження свідчать, що пограничний простір є осередком певних ідентичностей (Україна – Польща – домінування регіональної та етнічної ідентичності, Україна – Угорщина – домінування сильного зв'язку із сім'єю та громадянської ідентичності). Результати засвідчили, що серед молоді Ужгорода й Дрогобича найбільше респондентів, які переконані, що прикордонний статус їхньої області має вплив на їхнє життя. Аналіз відповідей молоді пограниччя України свідчать, що прикордонний характер області на рівні повсякденного життя суттєво впливає на молодих людей, то думка молоді досліджуваних погранич Угорщини та Республіки Польща більшою мірою характеризує позицію, що прикордонний характер регіону не впливає на їхнє життя. Таке переконання залежить від економічного розвитку країни, політичної ситуації. У тому, що прикордонний статус області має вплив на повсякденне життя, в основному переконані молоді люди з боку українського пограниччя, тоді як молодь по той бік кордону із цим не погоджується. Цей вплив здійснюється через такі «комунікативні засоби», як знання мови, наявність родичів і друзів по той бік кордону, активна транскордонна міграція тощо.Події, які сьогодні відбуваються на території України, є підтвердженням того, що питання впливу пограниччя на молодь є надзвичайно актуальним і важливим, адже це може мати як позитивний, так і негативний вплив на формування світогляду молодої людини.

The article considers status of ethnic groups as a multidimensional description of theirposition in society. Considerable attention is paid to the problem of political and legal statusof ethnic groups, particularly, to the consequences of the institutional construction ofdifferences between ethnic majority and ethnic minority. Representation of ethnic groupsbelonging to the different levels of social hierarchy is examined through manifestations oftheir status in the system of social stratification. Main causes of social inequality of ethnicgroups are analysed. It is shown that the position of ethnic group in the in the system ofinterethnic relations is a specific measurement of ethnic groups status. It is determined bythe degree of desired social distance in a situation of direct contacts with the representativesof different ethnic groups and characterizes subjective attitude dominating in massconsciousness towards each of them.Key words: social status, political and legal status, status of ethnic group in the systemof social inequality, status of a group within a system of interethnic relations. ; Cтатус етнічних груп розглянуто як багатоаспектну характеристику їхньогостановища в суспільстві. Значну увагу приділено проблемі політико-правового статусуетнічних груп, зокрема, наслідкам інституційно закріпленої диференціації на етнічнубільшість та етнічні меншини. Представленість етнічних груп на різних шабляхсоціальної ієрархії розглянуто як показник їхнього статусу у системі соціальноїстратифікації. Проаналізовано головні причини соціальної нерівності етнічних груп.Доведено, що специфічним для етнічних груп виміром статусу є їхнє положення всистемі міжетнічних відносин, що визначене розмірами бажаної соціальної дистанції вразі безпосередніх контактів й характеризує суб'єктивне відношення до кожної з груп,яке домінує в масовій свідомості.Ключові слова: соціальний статус, політико-правовий статус, статус етнічної групиу системі соціального розшарування, статус групи в системі міжетнічних відносин.

The insufficient degree of common identity at the state level, the distinct regional character of axiological and ideological differences in the Ukrainian society, direct interference with the internal affairs and imposition of common identifications on the part of other subjects of international relations considerably aggravates the threat of separatism, leads to the increase of joint identification of citizens with other societies and their political interests, which can lead to the territorial disintegration of the country. The annexation of Crimea by Russia became a significant destabilizing factor in the region, which sharpened ethnopolitical controversies on the peninsula. The most ethnically dissatisfied are Crimean Tatars and ethnic Ukrainians, who experience constant discrimination due to their ethnic origin, language, and religion from the state authorities of Crimea and Russian Federation. According to the population census, conducted by the Federal Service of State Statistics, subordinate to the Russian power, the peninsula has observed a considerable decrease of the Ukrainian and Crimean Tatar population: 15.8% of Ukrainians and 10.6% of Crimean Tatars. Russians constitute the majority: 68.3% comparing to 58.3% in 2001. Different sociological studies in Crimea claim annexation to cause the intensification of regional tendencies. Thus, according to the 2016 poll, 35% of the citizens identified themselves, first of all, as Crimeans and not as the citizens of Russia, which considerably exceeds average Russian figures. This dynamics does not obviously fit the ideas of the "Russian World"; thus, the peninsula observes the implementation of the "soft deportation" policy of Crimeans, substituted by Russians. The official data state that during four years 178 thousand people have migrated to Crimea, the prevailing majority of them being Russians. Although Ukraine does not have opportunities for implementing the legislation developed in the time period of 2014–2018 for the regulation of Crimean ethnopolitical disputes on the occupied peninsula, the development and implementation of the de-occupation and reintegration strategy of Crimea is crucial for the protection of Crimean ethnic communities' rights and restoration of the territorial integrity of Ukraine.

В статті представлено концепцію нації, яка поєднує в собі поняття національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Використовуючи ідеї К.Гаєса та Е.Сміта, продемонстровано, що націоналізм як ідеологія присутній в будь-якій нації, оскільки остання являє собою систему соціальної дії, організованої відповідно до культурної системи, котра структурована навколо стрижневої доктрини націоналізму. Поняття "стрижнева доктрина націоналізму" було введене Е.Смітом на позначення низки тверджень, що наявні у всіх націоналістичних ідеологіях. В статті також представлено особливості формування / відродження національної ідентичності в пострадянському українському суспільстві крізь призму взаємин національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Зокрема, проаналізовано динаміку поширення націоналістичних ідентичностей в Донецьку в період з 1994 по 2010 рр, а відтак виявлено два види націоналістичної ідентичності: явну та латентну. Остання характеризується наявністю націоналістичних установок, які притаманні явному типу націоналістичної ідентичності, але в ній відсутня ідентифікація з такою соціальною групою як націоналісти. Відтак, в статті запропонована гіпотеза про існування радикального політичного націоналізму в Донецьку. ; Article offers the concept of a nation, which combines the notion of national identity and nationalism as an ideology. Using ideas of C. Hayes and A. Smith, it is shown that nationalism as an ideology is present in any nation, since the latter is a system of social action, organized around the cultural system, which is structured around a core doctrine of nationalism. The concept of "core doctrine of nationalism" was introduced by A. Smith to designate a number of statements that are present in all the nationalistic ideologies. Peculiarities of formation/revival of national identity in post-Soviet Ukrainian society through the prism of the relationship of national identity and nationalism as an ideology are offered. The dynamics of the spread of nationalist identities in Donetsk for the period from 1994 to 2010 have been analyzed. And author has determined two types of nationalist identity: explicit and latent. The latter is characterized by the presence of nationalist attitudes that are inherent to the explicit type of nationalist identity, but without identification with the social group of nationalists. Hypothesis about existence of radical political nationalism in Donetsk has been offered in article.

Purpose. The purpose of the article is to determine the causes inhibition of industrial and financial groups in Ukraine as a form of interaction between financial and industrial organizations and to develop recommendations for its development based on the analysis of foreign experience.Methodology of research. In research author used general scientific methods – comparison (to review the functioning IFG in Ukraine and other countries, the experience of different countries in the legislative provision and support IFG) analysis (to determine the conditions and legal functioning of IFG), synthesis (to generate recommendations on the use of international experience in the field of IFG).Findings. The need for developing the changes in current legislation on industrial and financial groups, which would have established state guarantees of tax incentives, simplify the cumbersome and complicated procedure of forming IFG others is substantiated.Originality. The possibilities for implementation in practice in Ukraine positive foreign experience in the field of IFG operation are revealed.Practical value. These results can be used in the work to improve legislation on IFG in Ukraine and on the interaction of state bodies national and regional levels and IFG. ; Целью статьи является определение причин торможения развития промышленно-финансовых групп в Украине как формы взаимодействия финансовых и промышленных организаций и разработка рекомендаций по ее развитию на основе анализа зарубежного опыта. В процессе исследования применены общенаучные методы: сравнение (для рассмотрения эффективности функционирования ПФГ в Украине и других странах, опыта разных стран в вопросах законодательного обеспечения и поддержки ПФГ), анализа (для выяснения условий и законодательного обеспечения функционирования ПФГ), синтеза (для выработки рекомендаций по использованию зарубежного опыта в сфере деятельности ПФГ). Обоснована необходимость разработки изменений в действующее законодательство о промышленно-финансовые группы, которые бы позволили установить государственные гарантии деятельности, налоговые льготы, упростить громоздкий и сложный порядок формирования ПФГ. Выявлены возможности для внедрения в практику в Украине положительного зарубежного опыта в области функционирования ПФГ. Полученные результаты исследования могут быть использованы в работе по совершенствованию законодательства о ПФГ в Украине и по вопросам взаимодействия государственных органов власти национального и регионального уровней и ПФГ. ; Метою статті є визначення причин гальмування розвитку промислово-фінансових груп в Україні як форми взаємодії фінансових і промислових організацій та розробка рекомендацій стосовно її розвитку на основі аналізу зарубіжного досвіду. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: порівняння (для розгляду ефективності функціонування ПФГ в Україні та інших країнах, досвіду різних країн у питаннях законодавчого забезпечення та підтримки ПФГ), аналізу (для з'ясування умов та законодавчого забезпечення функціонування ПФГ), синтезу (для вироблення рекомендацій щодо використання зарубіжного досвіду у сфері діяльності ПФГ). Обґрунтовано потребу розробки змін до чинного законодавства про промислово-фінансові групи, які б дозволили встановити державні гарантії діяльності, податкові пільги, спростити громіздкий і складний порядок формування ПФГ тощо. Виявлено можливості для запровадження у практику в Україні позитивного зарубіжного досвіду в галузі функціонування ПФГ. Отримані результати дослідження можуть бути використані в роботі з удосконалення законодавства про ПФГ в Україні та з питань взаємодії державних органів влади національного й регіонального рівнів і ПФГ.

The article concerns the problem of political localization of such specific subjects of politics as terrorist groups. This problem, which remains under-researched by Ukrainian political science, deserves special attention because of the need to understand as deep as possible the nature of the terrorist threat and effectively respond to it. In the article, the general problems of political localization of terrorist groups are analyzed and rather detailed scheme of possible location of such groups in the political system is outlined. ; Анализируется проблема политической локализации таких специфических субъектов политики, как террористические группировки. Эта проблема, практически неисследованная украинской политологией, требует особого внимания в связи с необходимостью как можно полнее понимать природу террористической угрозы и эффективно противодействовать ей. Рассматриваются общие вопросы, касающиеся политической локализации террористических формирований, а также намечена довольно детальная схема возможного расположения главных разновидностей этих формирований в политической системе. ; Аналізується проблема політичної локалізації таких специфічних суб'єктів політики, як терористичні угруповання. Ця проблема, яка є практично недослідженою українською політологією, потребує особливої уваги у зв'язку з необхідністю якомога повніше розуміти природу терористичної загрози та ефективно протидіяти їй. Розглянуто загальні питання, що стосуються шляхів політичної локалізації терористичних формувань, а також накреслено доволі детальну схему можливого розташування головних різновидів цих формувань у політичній системі.

Розглядаються військові аспекти сутності та розмежування понять "Непередбачені законом збройні формування","Непередбачені законом воєнізовані формування" як складових незаконних утворень військового типу. ; Рассматриваются военные аспекты сущности и разграничение понятий "Незаконные вооруженные формирования", "Незаконные военизированные формирования" как составляющих незаконных образований военного типа. ; Consider the military aspects of the nature and distinction of concepts "Illegal armed groups", "Illegal paramilitary groups" as a constituent of illegal military formations.

The article concerns the problem of political localization of such specific subjects of politics as terrorist groups. This problem, which remains under-researched by Ukrainian political science, deserves special attention because of the need to understand as deep as possible the nature of the terrorist threat and effectively respond to it. In the article, the general problems of political localization of terrorist groups are analyzed and rather detailed scheme of possible location of such groups in the political system is outlined. ; Анализируется проблема политической локализации таких специфических субъектов политики, как террористические группировки. Эта проблема, практически неисследованная украинской политологией, требует особого внимания в связи с необходимостью как можно полнее понимать природу террористической угрозы и эффективно противодействовать ей. Рассматриваются общие вопросы, касающиеся политической локализации террористических формирований, а также намечена довольно детальная схема возможного расположения главных разновидностей этих формирований в политической системе. ; Аналізується проблема політичної локалізації таких специфічних суб'єктів політики, як терористичні угруповання. Ця проблема, яка є практично недослідженою українською політологією, потребує особливої уваги у зв'язку з необхідністю якомога повніше розуміти природу терористичної загрози та ефективно протидіяти їй. Розглянуто загальні питання, що стосуються шляхів політичної локалізації терористичних формувань, а також накреслено доволі детальну схему можливого розташування головних різновидів цих формувань у політичній системі.

Стаття присвячена розгляду в сучасній історіографії проблем історії етнографічних груп українців - бойків, лемків, гуцулів. Проаналізовано доробок окремих дослідників та етапи розвитку наукових студій. Вказано, що не зважаючи на існуючу наукову літературу, що обгрунтовано визначає статус вказаних етнографічних груп як складову українців, продовжують існувати міфи про окремий русинський етнос. Отже політичне русинство - проект організації сепаратистського руху. ; The article considers the problems of the history of ethnographical groups of Ukrainians - Boykos, Lemkos and Hutsuls in a modern historiography. Analyzed the scientific contribution of some scholars and development stages of research. It was pointed out that despite the existing scientific literature that reasonably defines the status of these ethnographic groups as a component of Ukrainians, myths about separate rusyn ethnos exist. Thus political rusynism is a project of the organization of separatist movement.

The article is devoted to the study of the peculiarities of conflicts in mixed and same-sex student groups. The theoretical basis of the study was the position of the structural features of interpersonal interaction in the middle of the group, including the substructure of horizontal and vertical relationships in the instrumental and expressive spheres of group activity. The study of conflict in student groups was based on the analysis of the characteristics of interpersonal relationships between group members in certain areas. To study the peculiarities of conflict in groups of different sexes, a questionnaire was developed, which provided an opportunity to determine the overall assessment of conflict, conflict in the vertical and horizontal subsystems of group activity, as well as in its instrumental and expressive areas. 188 students from 10 academic groups of the higher educational institution took part in the survey. Of these, six were sexually homogeneous and four heterogeneous. According to the results of the survey, the gender composition of student educational groups is more related to the emotional component of group activity and the horizontal substructure of intragroup relationships. These trends were confirmed using the methods of mathematical statistics (Student's t-test). The results suggest that gender-mixed academic groups are more resistant to conflict triggers than homogeneous ones. However the composition of the group on the basis of gender can not be considered a factor that directly determines the conflict in the field of solving business problems, as well as interaction with teachers, officials of the dean's office and student government. ; Стаття присвячена вивченню особливостей конфліктів у змішаних та одностатевих студентських групах. Теоретичною основою дослідження стало положення про структурні особливості міжособистісної взаємодії у середині групи, що включають підструктуру горизонтальних та вертикальних взаємин в інструментальній та експресивних сферах групової активності. Дослідження конфлікту в студентських групах ґрунтувалось на аналізі особливостей міжособистісних відносин між учасниками групи у визначених сферах. Для вивчення особливостей конфлікту у групах з різним статевим складом було розроблено анкету, яка надавала можливість визначити загальну оцінку конфліктності, конфліктність у вертикальних та горизонтальних підсистемах групової активності, а також в її інструментальній та експресивних сферах. У опитуванні взяло участь 188 студентів з 10 академічних груп вищого навчального закладу. З них шість були гомогенні за статевим складом та чотири гетерогенні. За результатами опитування встановлено, що статевий склад навчальних студентських груп більшої мірою пов'язано із емоційною складовою групової активності та горизонтальною підструктурою внутрішньогрупових взаємин. Визначені тенденції було підтверджено за допомогою методів математичної статистики (t-критерію Стьюдента). Отримані результати свідчать про те, що змішані за ознакою статі академічні групи у порівнянні із гомогенними є більш стійким до впливу конфліктогенних тригерів. Однак композиція академічної групи за статевими ознаками не може розглядатися чинником, що безпосередньо визначає конфліктність у сфері вирішення групою ділових завдань та впливає на взаємодію з викладачами, офіційними представниками деканату та студентського самоврядування.

The question about socio-political conditions in Islamic states, which may affect the activities of terrorist organizations is considered. The countries of the Middle East are most often faced with terrorist activity. The population of these countries may be ethnically diverse or homogeneous, but the overwhelming majority professes Islam - a religion that has spiritual, legal and socio-political principles, offers an alternative approach to the foundations of the state system and the principles of its functioning. Islamism as a political trend has its supporters among both moderate and radical social groups in these countries. The ruling elites of some countries proclaims Islam the state religion with the appropriate preferences for it. However, Islamic states no less, and sometimes more than other countries in these regions, suffer from the activities of terrorist groups. A number of socio-political characteristics that take place in Islamic states is highlighted, and their possible connection with the emergence and further activities of terrorist groups in any direction (from collecting information and recruiting local people to preparing and conducting a terrorist attack) is considered. Attention is paid to the relationship between the stability of the political system in Islamic states and their controllability of the territory within their own borders with the presence and type of the activities of terrorist organizations. The mutual importance of the problems of security, education, living conditions and features of the political regime in the issue of the risk of the emergence and further existence of terrorist groups in the Islamic state is accented. The necessity of a complex of factors for the existence of a terrorist group is emphasized. It is noted that this complex is different for the constant or short-term activities of terrorists. The deterioration of the situation regarding the existence and activities of terrorists in the country is the greater, the more threatening factors appear, the less important will be the features of the political regime. The priority of individual factors in the presence of various situations is established type. ; Розглядається питання наявності соціально-політичних умов в ісламських державах, що можуть впливати на діяльність тут терористичних організацій.Найбільше з проявами терористичної діяльності стикаються країни Близького та Середнього Сходу. Населення цих країн може бути етнічно різноманітним або однорідним, проте переважна більшість сповідують іслам – релігію, що має духовні, юридичні і соціально-політичні настанови, пропонує альтернативний підхід до державного устрою і принципів його функціонування. Ісламізм як політична течія має своїх прибічників як серед поміркованих, так і радикальних кіл у суспільствах цих країн. Правлячіеліти окремих країн оголошують іслам державною релігією з відповідними преференціями для нього. Проте ісламські держави не менше, а іноді й більше ніж інші країни цих регіонів, потерпають від діяльності терористичних груп. Виділяється низка соціально-політичних характеристик та розглядається їхній можливий зв'язок з появою і подальшою діяльністю терористичних груп у будь-якому напрямі (від збору інформації і вербування місцевого населення до підготовки і проведення теракту). Увага приділяється співвідношенню стабільності політичної системи в ісламських державах і контрольованості ними території в межах власних кордонів з наявністю і характером діяльності терористичних організацій. Підкреслюється взаємна значущість проблем безпеки, освіти, умов життя й особливостей політичного режиму у питанні ризику появи і подальшого існування на території ісламської держави терористичних груп. Відзначається необхідність наявності комплексу факторів для існування терористичної групи. Зазначається, що цей комплекс є різним для постійної або короткострокової діяльності терористів. Погіршення ситуації щодо існування і діяльності терористів у країні тим більше, чим більше загрозливих факторів з'явиться, тим менше значення гратимуть особливості політичного режиму. Встановлюється пріоритетність окремих факторів за наявності різних ситуацій.

In the context of the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the implementation of joint measures of operational training of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine with NATO member countries, naval terminology needs to be standardized and further implemented in practice. The purpose of the article is to provide proposals for defining thematic groups of naval terms, taking into account NATO standards, in order to substantiate the structure of the glossary. The general scientific methods used are analysis and synthesis. These methods provided the formulation of mandatory formal attributes of the article, namely: the formulation of the problem, its relevance, purpose, theoretical provisions, conclusions and justification of further research. According to the results of the study, the following classification of thematic groups is determined: general provisions; organization and training of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; use of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; naval armaments and military equipment; navigation, naval geography, hydrography, maritime navigation, hydrometeorology. The list of naval terms (definitions) by area of activity, taking into account the terms of NATO member countries can be used in the development of the Military Standard. ; В условиях продолжающейся вооруженной агрессии Российской Федерации против Украины и проведения совместных мероприятий оперативной подготовки Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины со странами-членами НАТО военно-морская терминология требует определенного упорядочения и дальнейшего внедрения в практическую деятельность сил (войск). Целью статьи является разработка предложений по определению тематических групп военно-морских терминов с учетом стандартов НАТО для обоснования структуры терминологического словаря. Общенаучные методы, которые применялись ‑ анализ и синтез. Они обеспечили формулирование обязательных формальных атрибутов статьи – формулирование проблемы, актуальность и цель статьи, теоретические положения, выводы и обоснование направлений дальнейших исследований. По результатам исследования определена классификация тематических групп в составе: Общие положения; Организация и подготовка сил (войск) Военно-Морских Сил; Применение сил (войск) Военно-Морских Сил; Морское вооружение и военная техника; Кораблевождение, военно-морская география, гидрография, морская навигация, гидрометеорология. Перечень военно-морских терминов (определений) по направлениям деятельности с учетом терминов стран-членов НАТО может быть использован при разработке Военного стандарта. ; В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та проведення спільних заходів оперативної підготовки Військово-Морських Сил Збройних Сил України з країнами-членами НАТО військово-морська термінологія потребує певного унормування та подальшого її впровадження в практичну діяльність сил (військ). Метою статті є надання пропозицій з визначення тематичних груп військово-морських термінів з урахуванням стандартівНАТО для обґрунтування структури термінологічного словника. Загальнонаукові методи які застосовувались ‑ аналіз та синтез. Вони забезпечили формулювання обов'язкових формальних атрибутів статті – формулювання проблеми, актуальність і мета статті, теоретичні положення, висновки та обґрунтування напрямків подальших досліджень. За результатами дослідження визначена класифікація тематичних груп у складі: Загальні положення; Організація та підготовка сил (військ) Військово-Морських Сил; Застосування сил (військ) Військово-Морських Сил; Морське озброєння і військова техніка; Кораблеводіння, військово-морська географія, гідрографія, морська навігація, гідрометеорологія. Перелік військово-морських термінів (дефініцій) за напрямом діяльності з урахуванням термінів країн-членів НАТО може бути використаний при розробці Воєнного Стандарту.

In the context of the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the implementation of joint measures of operational training of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine with NATO member countries, naval terminology needs to be standardized and further implemented in practice. The purpose of the article is to provide proposals for defining thematic groups of naval terms, taking into account NATO standards, in order to substantiate the structure of the glossary. The general scientific methods used are analysis and synthesis. These methods provided the formulation of mandatory formal attributes of the article, namely: the formulation of the problem, its relevance, purpose, theoretical provisions, conclusions and justification of further research. According to the results of the study, the following classification of thematic groups is determined: general provisions; organization and training of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; use of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; naval armaments and military equipment; navigation, naval geography, hydrography, maritime navigation, hydrometeorology. The list of naval terms (definitions) by area of activity, taking into account the terms of NATO member countries can be used in the development of the Military Standard. ; В условиях продолжающейся вооруженной агрессии Российской Федерации против Украины и проведения совместных мероприятий оперативной подготовки Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины со странами-членами НАТО военно-морская терминология требует определенного упорядочения и дальнейшего внедрения в практическую деятельность сил (войск). Целью статьи является разработка предложений по определению тематических групп военно-морских терминов с учетом стандартов НАТО для обоснования структуры терминологического словаря. Общенаучные методы, которые применялись ‑ анализ и синтез. Они обеспечили формулирование обязательных формальных атрибутов статьи – формулирование проблемы, актуальность и цель статьи, теоретические положения, выводы и обоснование направлений дальнейших исследований. По результатам исследования определена классификация тематических групп в составе: Общие положения; Организация и подготовка сил (войск) Военно-Морских Сил; Применение сил (войск) Военно-Морских Сил; Морское вооружение и военная техника; Кораблевождение, военно-морская география, гидрография, морская навигация, гидрометеорология. Перечень военно-морских терминов (определений) по направлениям деятельности с учетом терминов стран-членов НАТО может быть использован при разработке Военного стандарта. ; В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та проведення спільних заходів оперативної підготовки Військово-Морських Сил Збройних Сил України з країнами-членами НАТО військово-морська термінологія потребує певного унормування та подальшого її впровадження в практичну діяльність сил (військ). Метою статті є надання пропозицій з визначення тематичних груп військово-морських термінів з урахуванням стандартівНАТО для обґрунтування структури термінологічного словника. Загальнонаукові методи які застосовувались ‑ аналіз та синтез. Вони забезпечили формулювання обов'язкових формальних атрибутів статті – формулювання проблеми, актуальність і мета статті, теоретичні положення, висновки та обґрунтування напрямків подальших досліджень. За результатами дослідження визначена класифікація тематичних груп у складі: Загальні положення; Організація та підготовка сил (військ) Військово-Морських Сил; Застосування сил (військ) Військово-Морських Сил; Морське озброєння і військова техніка; Кораблеводіння, військово-морська географія, гідрографія, морська навігація, гідрометеорологія. Перелік військово-морських термінів (дефініцій) за напрямом діяльності з урахуванням термінів країн-членів НАТО може бути використаний при розробці Воєнного Стандарту.