Search results

In the context of the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the implementation of joint measures of operational training of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine with NATO member countries, naval terminology needs to be standardized and further implemented in practice. The purpose of the article is to provide proposals for defining thematic groups of naval terms, taking into account NATO standards, in order to substantiate the structure of the glossary. The general scientific methods used are analysis and synthesis. These methods provided the formulation of mandatory formal attributes of the article, namely: the formulation of the problem, its relevance, purpose, theoretical provisions, conclusions and justification of further research. According to the results of the study, the following classification of thematic groups is determined: general provisions; organization and training of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; use of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; naval armaments and military equipment; navigation, naval geography, hydrography, maritime navigation, hydrometeorology. The list of naval terms (definitions) by area of activity, taking into account the terms of NATO member countries can be used in the development of the Military Standard. ; В условиях продолжающейся вооруженной агрессии Российской Федерации против Украины и проведения совместных мероприятий оперативной подготовки Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины со странами-членами НАТО военно-морская терминология требует определенного упорядочения и дальнейшего внедрения в практическую деятельность сил (войск). Целью статьи является разработка предложений по определению тематических групп военно-морских терминов с учетом стандартов НАТО для обоснования структуры терминологического словаря. Общенаучные методы, которые применялись ‑ анализ и синтез. Они обеспечили формулирование обязательных формальных атрибутов статьи – формулирование проблемы, актуальность и цель статьи, теоретические положения, выводы и обоснование направлений дальнейших исследований. По результатам исследования определена классификация тематических групп в составе: Общие положения; Организация и подготовка сил (войск) Военно-Морских Сил; Применение сил (войск) Военно-Морских Сил; Морское вооружение и военная техника; Кораблевождение, военно-морская география, гидрография, морская навигация, гидрометеорология. Перечень военно-морских терминов (определений) по направлениям деятельности с учетом терминов стран-членов НАТО может быть использован при разработке Военного стандарта. ; В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та проведення спільних заходів оперативної підготовки Військово-Морських Сил Збройних Сил України з країнами-членами НАТО військово-морська термінологія потребує певного унормування та подальшого її впровадження в практичну діяльність сил (військ). Метою статті є надання пропозицій з визначення тематичних груп військово-морських термінів з урахуванням стандартівНАТО для обґрунтування структури термінологічного словника. Загальнонаукові методи які застосовувались ‑ аналіз та синтез. Вони забезпечили формулювання обов'язкових формальних атрибутів статті – формулювання проблеми, актуальність і мета статті, теоретичні положення, висновки та обґрунтування напрямків подальших досліджень. За результатами дослідження визначена класифікація тематичних груп у складі: Загальні положення; Організація та підготовка сил (військ) Військово-Морських Сил; Застосування сил (військ) Військово-Морських Сил; Морське озброєння і військова техніка; Кораблеводіння, військово-морська географія, гідрографія, морська навігація, гідрометеорологія. Перелік військово-морських термінів (дефініцій) за напрямом діяльності з урахуванням термінів країн-членів НАТО може бути використаний при розробці Воєнного Стандарту.

In the context of the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the implementation of joint measures of operational training of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine with NATO member countries, naval terminology needs to be standardized and further implemented in practice. The purpose of the article is to provide proposals for defining thematic groups of naval terms, taking into account NATO standards, in order to substantiate the structure of the glossary. The general scientific methods used are analysis and synthesis. These methods provided the formulation of mandatory formal attributes of the article, namely: the formulation of the problem, its relevance, purpose, theoretical provisions, conclusions and justification of further research. According to the results of the study, the following classification of thematic groups is determined: general provisions; organization and training of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; use of forces (troops) of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; naval armaments and military equipment; navigation, naval geography, hydrography, maritime navigation, hydrometeorology. The list of naval terms (definitions) by area of activity, taking into account the terms of NATO member countries can be used in the development of the Military Standard. ; В условиях продолжающейся вооруженной агрессии Российской Федерации против Украины и проведения совместных мероприятий оперативной подготовки Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины со странами-членами НАТО военно-морская терминология требует определенного упорядочения и дальнейшего внедрения в практическую деятельность сил (войск). Целью статьи является разработка предложений по определению тематических групп военно-морских терминов с учетом стандартов НАТО для обоснования структуры терминологического словаря. Общенаучные методы, которые применялись ‑ анализ и синтез. Они обеспечили формулирование обязательных формальных атрибутов статьи – формулирование проблемы, актуальность и цель статьи, теоретические положения, выводы и обоснование направлений дальнейших исследований. По результатам исследования определена классификация тематических групп в составе: Общие положения; Организация и подготовка сил (войск) Военно-Морских Сил; Применение сил (войск) Военно-Морских Сил; Морское вооружение и военная техника; Кораблевождение, военно-морская география, гидрография, морская навигация, гидрометеорология. Перечень военно-морских терминов (определений) по направлениям деятельности с учетом терминов стран-членов НАТО может быть использован при разработке Военного стандарта. ; В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та проведення спільних заходів оперативної підготовки Військово-Морських Сил Збройних Сил України з країнами-членами НАТО військово-морська термінологія потребує певного унормування та подальшого її впровадження в практичну діяльність сил (військ). Метою статті є надання пропозицій з визначення тематичних груп військово-морських термінів з урахуванням стандартівНАТО для обґрунтування структури термінологічного словника. Загальнонаукові методи які застосовувались ‑ аналіз та синтез. Вони забезпечили формулювання обов'язкових формальних атрибутів статті – формулювання проблеми, актуальність і мета статті, теоретичні положення, висновки та обґрунтування напрямків подальших досліджень. За результатами дослідження визначена класифікація тематичних груп у складі: Загальні положення; Організація та підготовка сил (військ) Військово-Морських Сил; Застосування сил (військ) Військово-Морських Сил; Морське озброєння і військова техніка; Кораблеводіння, військово-морська географія, гідрографія, морська навігація, гідрометеорологія. Перелік військово-морських термінів (дефініцій) за напрямом діяльності з урахуванням термінів країн-членів НАТО може бути використаний при розробці Воєнного Стандарту.

У статті досліджується загальний образ героїв, які змогли вивести частину українського військово-морського флоту з Криму в 2014 році та, в результаті вимушеної міграції (передислокації), стали вагомим фактором впливу на політичні процеси в Україні. Розглядається діяльність заступників командирів військових кораблів та військових частин з морально-психологічного забезпечення (МПЗ), виконання обов'язків якими є прикладом для курсантів Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (ІВМС НУ "ОМА"), що навчаються на спеціальності 254 "Забезпечення військ (сил)", спеціалізації "Морально-психологічне забезпечення". Завдання зрозуміти морально-психологічний (духовний) потенціал України як загальні можливості у духовній сфері, реальну здатність до захисту держави, що визначається через ту його частину, яка реалізується у воєнній могутності держави, лягло в основу дослідження, яке було проведено на базі ІВМС НУ "ОМА".

In the study, the author analyzes the views of global thinkers (from antiquity to modern history) on the reciprocal influence of politics and war. The book by Carl von Clausewitz "On War" (1816–1831) was a fundamental work to illuminate this problem. In it, the author described war as an alternative continuation of politics; noted that war was always driven by political motives and served only as a political instrument, its nature determined by political goals. In this article, the researcher also sheds light on the views of thinkers on army development; attraction of various resources (mobilization, training, military alliances, etc.); choice of strategy; forms and methods of struggle.The author defines the term "military and political thought" as a system of views aimed at achieving a political goal by military means. He also relates this definition to the means of waging the war; however, in this interpretation the concept is narrowed and refers only to warfare, unlike the former definition which also considers the issues of army development.The article states that the process of social evolution led to the improvement of the administrative apparatus and gradual separation of political and military authorities. At first, political and military powers were functionally inseparable and concentrated in the hands of a leader or a ruler. In a course of time, the mechanism of governance became more complicated, but still contained the military component, which did not form a separate branch and remained a derivative of the political power. The impact of politics on war is testified by the fact that politicians themselves often determine the beginning and end of an armed conflict. The article also points out that the military and political thought is actively developing not only during wartime, as every armed conflict is usually prepared in advance.The researcher is convinced that studying the history of military and political thought makes it impossible to repeat the mistakes of the past, and allows projection into the future. ; У дослідженні проаналізовано погляди світових мислителів (від античності до новітньої історії) на взаємовплив політики та війни. Фундаментальною працею для висвітлення цієї проблеми стала книга Карла фон Кляузевіца «Про війну» (1816–1831), автор якої вважав, що війна – це продовження політики іншими засобами. Він зазначав, що війна завжди викликана політичними мотивами, що вона є лише інструментом політики, а її характер визначають саме політичні цілі. У статті також висвітлено погляди мислителів на такі питання, як розбудова армії, залучення різноманітних ресурсів (мобілізація, вишколи, військові союзи тощо), вибір стратегії, форм і методів боротьби. Автор дає таке визначення терміна «військово-політична думка» – це система поглядів, спрямованих на досягнення політичної мети за допомогою використання військових засобів. Також зазначає, що суміжним терміном до «військово-політичної думки» є термін «воєнно-політична думка», однак у своєму трактуванні останній є звуженим і стосується лише ведення бойових дій, натомість перший розглядає і питання розбудови армії.Вказано, що у процесі розвитку суспільства відбувалося вдосконалення апарату управління й поступово політична та військова влада почали розділятися. Спершу політична та військова влада були функціонально нероздільними та зосереджувалися у руках вождя чи правителя. Поступово механізм управління ускладнювався, проте його військова складова ще впродовж тривалого часу не виділялася в окрему галузь, залишаючись похідною політичної влади. Про вплив політики на війну свідчить і те, що самі ж політики доволі часто визначають початок та завершення збройного конфлікту. Зауважено, що військово-політична думка активно розвивається не лише у воєнний час, адже до збройного конфлікту зазвичай готуються заздалегідь.Дослідник переконаний, що вивчення історії військово-політичної думки дає змогу унеможливити повторення помилок, які були допущені у минулому, та здійснити проекцію у майбутнє.

In the study, the author analyzes the views of global thinkers (from antiquity to modern history) on the reciprocal influence of politics and war. The book by Carl von Clausewitz "On War" (1816–1831) was a fundamental work to illuminate this problem. In it, the author described war as an alternative continuation of politics; noted that war was always driven by political motives and served only as a political instrument, its nature determined by political goals. In this article, the researcher also sheds light on the views of thinkers on army development; attraction of various resources (mobilization, training, military alliances, etc.); choice of strategy; forms and methods of struggle.The author defines the term "military and political thought" as a system of views aimed at achieving a political goal by military means. He also relates this definition to the means of waging the war; however, in this interpretation the concept is narrowed and refers only to warfare, unlike the former definition which also considers the issues of army development.The article states that the process of social evolution led to the improvement of the administrative apparatus and gradual separation of political and military authorities. At first, political and military powers were functionally inseparable and concentrated in the hands of a leader or a ruler. In a course of time, the mechanism of governance became more complicated, but still contained the military component, which did not form a separate branch and remained a derivative of the political power. The impact of politics on war is testified by the fact that politicians themselves often determine the beginning and end of an armed conflict. The article also points out that the military and political thought is actively developing not only during wartime, as every armed conflict is usually prepared in advance.The researcher is convinced that studying the history of military and political thought makes it impossible to repeat the mistakes of the past, and allows projection into the future. ; У дослідженні проаналізовано погляди світових мислителів (від античності до новітньої історії) на взаємовплив політики та війни. Фундаментальною працею для висвітлення цієї проблеми стала книга Карла фон Кляузевіца «Про війну» (1816–1831), автор якої вважав, що війна – це продовження політики іншими засобами. Він зазначав, що війна завжди викликана політичними мотивами, що вона є лише інструментом політики, а її характер визначають саме політичні цілі. У статті також висвітлено погляди мислителів на такі питання, як розбудова армії, залучення різноманітних ресурсів (мобілізація, вишколи, військові союзи тощо), вибір стратегії, форм і методів боротьби. Автор дає таке визначення терміна «військово-політична думка» – це система поглядів, спрямованих на досягнення політичної мети за допомогою використання військових засобів. Також зазначає, що суміжним терміном до «військово-політичної думки» є термін «воєнно-політична думка», однак у своєму трактуванні останній є звуженим і стосується лише ведення бойових дій, натомість перший розглядає і питання розбудови армії.Вказано, що у процесі розвитку суспільства відбувалося вдосконалення апарату управління й поступово політична та військова влада почали розділятися. Спершу політична та військова влада були функціонально нероздільними та зосереджувалися у руках вождя чи правителя. Поступово механізм управління ускладнювався, проте його військова складова ще впродовж тривалого часу не виділялася в окрему галузь, залишаючись похідною політичної влади. Про вплив політики на війну свідчить і те, що самі ж політики доволі часто визначають початок та завершення збройного конфлікту. Зауважено, що військово-політична думка активно розвивається не лише у воєнний час, адже до збройного конфлікту зазвичай готуються заздалегідь.Дослідник переконаний, що вивчення історії військово-політичної думки дає змогу унеможливити повторення помилок, які були допущені у минулому, та здійснити проекцію у майбутнє.

У статті висвітлено роль і значення складових сил оборони України у захисті економічної діяльності на морі в умовах повномасштабної збройної агресії та гібридних дій російської федерації. Зазначається, що основними складовими, на які покладається захист економічної діяльності на морі, є Військово-Морські Сили Збройних Сил України та Морська охорона Державної прикордонної служби України. Саме вони виконують основні завдання щодо оборони України та захисту її національних інтересів на морі. Зокрема це стосується і захисту економічної діяльності України на морі. Зважаючи на те, що економіка Українизаз нала суттєвих втрат після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році та її повномасштабного вторгнення у 2022 році, відповідні складові сил оборони України мають скеровувати свій потенціал на набуття необхідних спроможностей щодо захисту економічної діяльності нашої держави на морі. Для досягнення цієї мети доцільно здійснювати стратегічне планування відповідних спроможностей як за рахунок національних ресурсів, так і залученням міжнародної допомоги (підтримки). Крім цього, навіть після припинення росією збройної агресії прогнозується високий рівень ймовірності продовження нею гібридної агресії проти України. Перш за все для досягнення низки взаємопов'язаних цілей: виснаження української економіки; гальмування внутрішньодержавних реформ; перешкоджання доступу до інноваційних західних технологій, зокрема й пов'язаних з військово-морською сферою; зниження рівня підтримки України з боку іноземних партнерів; спотворення позитивного та формування негативного іміджу України для його поширення серед сусідніх держав та іноземних партнерів; затягування нормативно-правового врегулювання (делімітації та демаркації) морських кордонів та утвердження передумов для подальших маніпуляцій з боку росії міжнародно правовим статусом Азовського моря і Керченської протоки. Отже, ефективний захист морських кордонів та морської акваторії є вкрай необхідним як для обороноздатності, так і для провадження економічної діяльності України на морі.

The article substantiates the very notion of the term "periodization". Based on analyzed sources, there was formed the periodization of formation and development of military-naval education in Ukraine from the beginning of ХVІІІ century to 50–90-ies of ХХ century. The description of historical events that took place in the connection with the studied problem is given for each of these stages.The first stage – is pre-Peter epoch (from the beginning of navigation to 1701). In this time interval the acquirement of knowledge, skills and experience by sailors took place in the process of practical activity that corresponded to the trade level by content.The beginning of the second stage, generation of the net of educational institutions for training specialists for fleet, is considered by most scientists as 1701 – the year of signing the "Highest Order", that founded military-naval education (opening of the first military-naval school together with creation of the regular Russian fleet at the "Northern war").The third stage of the development of military-naval education (1798-1877) is connected with specialization of training of fleet officers at the expanse of differentiation of military-naval educational institutions.The beginning of the fourth stage (1877-1917) – formation of the system of multi-level military-naval and naval technical education is considered as the rise of additional professional education for re-training and increasing the staff qualification.The beginning of the fifth stage of the military-naval education development – reproduction of the system of military-naval education (1918 – early 1950-ies) is connected by historians with the opening of the Courses of fleet commanding staff – the first military-naval educational institution of the Soviet time in 1918.The sixth stage – is creation of the net of specialized educational institutions of the Navy (50-90-ies of ХХ century) is characterized by historians as the deepening of engineer education of fleet staff of all categories and specialties, conditioned by the rise of the atomic nuclear-missile fleet ; У статті обґрунтовується визначення самого терміну «періодизація. Подаються основні події, що відбувалися в Україні на кожному з означених етапів, починаючи від допетровської епохи і завершуючи утворенням мережі спеціалізованих освітніх закладів ВМФ у 50-90 роках ХХ століття. До кожного з цих етапів подається опис історичних подій, що відбулися у зв'язку з досліджуваною проблемою

The article substantiates the very notion of the term "periodization". Based on analyzed sources, there was formed the periodization of formation and development of military-naval education in Ukraine from the beginning of ХVІІІ century to 50–90-ies of ХХ century. The description of historical events that took place in the connection with the studied problem is given for each of these stages.The first stage – is pre-Peter epoch (from the beginning of navigation to 1701). In this time interval the acquirement of knowledge, skills and experience by sailors took place in the process of practical activity that corresponded to the trade level by content.The beginning of the second stage, generation of the net of educational institutions for training specialists for fleet, is considered by most scientists as 1701 – the year of signing the "Highest Order", that founded military-naval education (opening of the first military-naval school together with creation of the regular Russian fleet at the "Northern war").The third stage of the development of military-naval education (1798-1877) is connected with specialization of training of fleet officers at the expanse of differentiation of military-naval educational institutions.The beginning of the fourth stage (1877-1917) – formation of the system of multi-level military-naval and naval technical education is considered as the rise of additional professional education for re-training and increasing the staff qualification.The beginning of the fifth stage of the military-naval education development – reproduction of the system of military-naval education (1918 – early 1950-ies) is connected by historians with the opening of the Courses of fleet commanding staff – the first military-naval educational institution of the Soviet time in 1918.The sixth stage – is creation of the net of specialized educational institutions of the Navy (50-90-ies of ХХ century) is characterized by historians as the deepening of engineer education of fleet staff of all categories and specialties, conditioned by the rise of the atomic nuclear-missile fleet ; У статті обґрунтовується визначення самого терміну «періодизація. Подаються основні події, що відбувалися в Україні на кожному з означених етапів, починаючи від допетровської епохи і завершуючи утворенням мережі спеціалізованих освітніх закладів ВМФ у 50-90 роках ХХ століття. До кожного з цих етапів подається опис історичних подій, що відбулися у зв'язку з досліджуваною проблемою

The article analyses the main approaches to the formation and administration of national maritime policy. It is noted that this policy is based on the rights and obligations of the state arising from its commitments under international maritime treaties. The basic international act in this area is the UN Convention on the Law of the Sea of 1982. The practical implementation of maritime policy is made through the maritime administration. The latter is the mechanism that ensures the effectiveness of the government's influence on the maritime sphere. Typically, maritime policy covers areas such as merchant shipping and the protection of the marine environment. But in a broader sense, it includes aspects such as the functioning of port infrastructure, shipbuilding and the military aspects of maritime activities. For Ukraine, in the context of European integration, the EU's experience in shaping maritime policy framework standards is of great importance. This is especially true of ways and means of planning in this area. An important factor is that the EU's approach is based on the concept of an integrated maritime policy. Special mention should be made of such techniques and methods of maritime policy formation as integrated maritime zone management and maritime spatial planning. At this background, the doctrinal foundations of Ukraine's maritime policy seem outdated. The Maritime Doctrine of Ukraine itself does not reflect modern standards for policy planning in this area. In addition, the experience of Ukraine shows the importance of the military-political factor of maritime policy. For Ukraine, this is due to the consequences of the illegal annexation of Crimea by the Russian Federation. This has led to the loss of effective control over significant maritime areas in the Black and Azov Seas. It is obvious that the Maritime Doctrine of Ukraine needs to be rethought and updated taking into account modern European standards of maritime space management. ; У статті розглядаються основні підходи до формування та адміністрування національної морської політики. Зазначається, що така політика грунтується на правах та обов'язках держави, які випливають із її зобов'язань в рамках міжнародних договорів з морських питань. Базовим міжнародним актом у цій сфері є Конвенція ООН з морського права 1982 року. Практична реалізація морської політики відбувається через морську адміністрацію. Остання є тим механізмом, який забезпечує ефективність впливу уряду на морську сферу. Здебільшого морська політика охоплює такі сфери як торговельне мореплавство та охорона морського природного середовища, але у більш широкому розумінні до неї включаються і функціонування портової інфраструктури, суднобудування та військові аспекти морської діяльності. Для України у контексті європейської інтеграції велике значення має досвід ЄС у сфері формування рамкових стандартів морської політики. Особливо це стосується шляхів і способів планування у цій сфері. Важливим фактором є те, що підхід ЄС заснований на концепції інтегрованої морської політики. Окремо необхідно зазначити такі прийоми та способи формування морської політики як інтегрований менеджмент морських зон і морське просторове планування. На цьому тлі доктринальні основи морської політики України виглядають застарілими, а сама Морська доктрина України не відображає сучасних стандартів до планування політики у цій сфері. Досвід України свідчить про важливість військово-політичного фактору морської політики. Для України це пов'язано із наслідками незаконної анексії Криму, яку здійснила Російська Федерація, що призвело до втрати ефективного контролю над значними морськими зонами у Чорному та Азовському морях. Очевидно, що Морська доктрина України потребує переосмислення та оновлення з урахуванням сучасних європейських стандартів управління морськими просторами.

In this article, based on a systematic analysis of practical activities, approaches to assessing the effectiveness of joint training of military units of the Armed Forces of Ukraine and maritime security of the State Border Service of Ukraine, constituent parts of the security and defense sector of the state are determined. The choice of the most influential indicators of joint training of the State Defense Forces is substantiated, which in turn will ensure the achievement of the necessary level of interaction between the military units of the Naval Forces and the Maritime Protection of the State Border Service of Ukraine, and take into account the acquisition by the staff of opportunities for planning joint execution of tasks and application fulfillment of common tasks by joint tactical groups, acquisition by units of military units of surface forces of the Navy of the State Border Guard Service of the State Opportunity to act jointly within the Joint Tactical Groups. The system of indicators as much as possible reveals the peculiarities of the process of management and training of the general training of the defense forces, which will influence the degree of achievement of the goal of joint training of the defense forces of the state, as well as indicate their structure and hierarchy. ; В данной статье, на основе системного анализа практической деятельности определены подходы к оценке эффективности совместной подготовки воинских частей надводных сил Вооруженных Сил Украины и морской охраны Государственной пограничной службы Украины, составных частей сектора безопасности и обороны государства. Обоснован выбор наиболее влиятельных показателей совместной подготовки сил обороны государства, что в свою очередь обеспечат достижение необходимого уровня взаимодействия воинских частей надводных сил Военно-Морских Сил и морской охраны Государственной пограничной службы Украины, и учитывают приобретение штабом возможностей по планированию совместного выполнения задач и применения в ходе выполнения общих задач объединенными тактическими группами, приобретение подразделениями воинских частей надводных сил Военно-Морских Сил и морской охрани Государственной пограничной службы возможностей совместно действовать в составе объединенных корабельных тактических групп. Определенная система показателей максимально раскрывает особенности процесса управления и обучения общей подготовкой сил обороны, которые будут влиять на степень достижения цели совместной подготовки сил обороны государства, а также указывает на их структуру и иерархичность. ; У даній статті на основі системного аналізу практичної діяльності визначено підходи до оцінювання ефективності об'єднаної підготовки військових частинами надводних сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України та морської охорони Державної прикордонної служби України, складових сектору безпеки і оборони держави. Обґрунтовано вибір основних показників об'єднаної підготовки сил оборони держави, які в свою чергу забезпечать досягнення необхідного рівня взаємодії військових частин надводних сил Військово-Морських Сил та морської охорони Державної прикордонної служби України, і враховують набуття штабом спроможностей щодо планування спільного виконання завдань та застосування в ході виконання спільних завдань об'єднаними тактичними групами, набуття підрозділами військових частин надводних сил Військово-Морських Сил та морської охорони Державної прикордонної служби України спроможностей спільно діяти в складі об'єднаних корабельних тактичних груп. Визначена система показників максимально розкриває особливості процесу управління та навченості об'єднаною підготовкою сил оборони, які впливатимуть на ступінь досягнення мети об'єднаної підготовки сил оборони держави, а також вказує на їх структуру та ієрархічність.

In this article, based on a systematic analysis of practical activities, approaches to assessing the effectiveness of joint training of military units of the Armed Forces of Ukraine and maritime security of the State Border Service of Ukraine, constituent parts of the security and defense sector of the state are determined. The choice of the most influential indicators of joint training of the State Defense Forces is substantiated, which in turn will ensure the achievement of the necessary level of interaction between the military units of the Naval Forces and the Maritime Protection of the State Border Service of Ukraine, and take into account the acquisition by the staff of opportunities for planning joint execution of tasks and application fulfillment of common tasks by joint tactical groups, acquisition by units of military units of surface forces of the Navy of the State Border Guard Service of the State Opportunity to act jointly within the Joint Tactical Groups. The system of indicators as much as possible reveals the peculiarities of the process of management and training of the general training of the defense forces, which will influence the degree of achievement of the goal of joint training of the defense forces of the state, as well as indicate their structure and hierarchy. ; В данной статье, на основе системного анализа практической деятельности определены подходы к оценке эффективности совместной подготовки воинских частей надводных сил Вооруженных Сил Украины и морской охраны Государственной пограничной службы Украины, составных частей сектора безопасности и обороны государства. Обоснован выбор наиболее влиятельных показателей совместной подготовки сил обороны государства, что в свою очередь обеспечат достижение необходимого уровня взаимодействия воинских частей надводных сил Военно-Морских Сил и морской охраны Государственной пограничной службы Украины, и учитывают приобретение штабом возможностей по планированию совместного выполнения задач и применения в ходе выполнения общих задач объединенными тактическими группами, приобретение подразделениями воинских частей надводных сил Военно-Морских Сил и морской охрани Государственной пограничной службы возможностей совместно действовать в составе объединенных корабельных тактических групп. Определенная система показателей максимально раскрывает особенности процесса управления и обучения общей подготовкой сил обороны, которые будут влиять на степень достижения цели совместной подготовки сил обороны государства, а также указывает на их структуру и иерархичность. ; У даній статті на основі системного аналізу практичної діяльності визначено підходи до оцінювання ефективності об'єднаної підготовки військових частинами надводних сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України та морської охорони Державної прикордонної служби України, складових сектору безпеки і оборони держави. Обґрунтовано вибір основних показників об'єднаної підготовки сил оборони держави, які в свою чергу забезпечать досягнення необхідного рівня взаємодії військових частин надводних сил Військово-Морських Сил та морської охорони Державної прикордонної служби України, і враховують набуття штабом спроможностей щодо планування спільного виконання завдань та застосування в ході виконання спільних завдань об'єднаними тактичними групами, набуття підрозділами військових частин надводних сил Військово-Морських Сил та морської охорони Державної прикордонної служби України спроможностей спільно діяти в складі об'єднаних корабельних тактичних груп. Визначена система показників максимально розкриває особливості процесу управління та навченості об'єднаною підготовкою сил оборони, які впливатимуть на ступінь досягнення мети об'єднаної підготовки сил оборони держави, а також вказує на їх структуру та ієрархічність.

Surface Forces of the Navy can and should act in conjunction with the coast guard of the State Border Guard Service of Ukraine (CS SBG) to address priority tasks at sea, which in turn requires certain joint combat training (CT) activities. The system of combat training of the Armed Forces of Ukraine (AFU) is facing an urgent scientific and practical task of improving the air defense system, which will ensure the acquisition of an appropriate level of readiness of the Surface Forces of the Navy to jointly accomplish missions with the CS SBG.The purpose of the article is to reveal the need for the introduction of joint training of the defense forces in the system of CT, which will be aimed at acquiring the capabilities of joint performance of tasks by the military units of the Surface Forces of the Navy and the CS SBG.An analysis of the capabilities of the Surface Forces of the Navy and CS SBG to accomplish their tasks shows that there are tasks that must be successfully accomplished by the joining of the forces and means of these forces.For the effective fulfillment of such tasks that it is necessary to combine ships (boats) of the Surface Forces of the Navy and CS SBG into groups of ships, which in form and methods of application will meet the tasks assigned to them, and will be ready to act both independently and in the groupings. In turn, the joint performance of tasks within such groups additionally requires a special CT component of the defense forces, and the level of combat capability of the Navy's military units should ensure the ability to perform the tasks in conjunction with the CS SBG.The effectiveness of the military units of the Surface Forces of the Navy should be determined by the level of management of the aircraft by the subjects of training and the level of training of the objects of training, taking into account the acquired properties as a result of the implementation of the joint Defense Force. A structural diagram of the evaluation of the effectiveness of the military unit of the Surface Forces of the Navy is presented, taking into account the introduction of joint training of the defense forces. ; Надводные силы ВМС могут и должны действовать совместно с морской охраной Государственной пограничной службой Украины (МО ГПС) для решения приоритетных задач на море. Это в свою очередь требует проведения определенных совместных мероприятий по боевой подготовке (БП). Перед системой боевой подготовки Вооруженных Сил Украины (ВС Украины) стоит актуальная научная и практическая задача ‑ совершенствование системы БП для обеспечения требуемого уровня готовности воинских частей надводных сил ВМС к совместному, с МО ДПС, выполнению задач.Целью статьи является обоснование необходимости внедрения подготовки сил обороны, которая будет направлена на приобретение возможностей совместного выполнения задач воинскими частями надводных сил ВМС и МО ГПС.Анализ возможностей воинских частей надводных сил ВМС и морской охраны ГПС по выполнению возложенных на них задач свидетельствует о том, что существуют задачи, успешное выполнение которых требует объединения сил и средств этих составляющих сил обороны. Именно для эффективного выполнения таких задач возникает необходимость объединения кораблей (катеров) надводных сил ВМС и морской охраны ГПС в корабельные группы, которые по форме и способам применения будут готовы действовать как самостоятельно, так и в составе группировок. В свою очередь совместное выполнение задач в составе таких групп дополнительно требует специальной БП составляющих сил обороны. При этом уровень боеспособности воинских частей ВМС должен обеспечивать возможность выполнения задач совместно с морской охраной ГПС.Эффективность БП военных частей надводных сил ВМС должна определяется качеством управления субъектами БП и уровнем обученности объектов БП, с учетом приобретенных свойств в результате внедрения совместной БП сил обороны. Приведена структурная схема оценки эффективности БП воинской части надводных сил ВМС с учетом внедрения совместной подготовки сил обороны. ; Надводні сили ВМС можуть і повинні діяти спільно з морською охороною Державної прикордонною службою України (МО ДПС) для вирішення пріоритетних завдань на морі, що в свою чергу вимагає проведення певних спільних заходів бойової підготовки (БП). Перед системою бойової підготовки Збройних Сил України (ЗС України) стоїть актуальне наукове та практичне завдання удосконалення системи БП, що забезпечуватиме набуття відповідного рівня готовності військової частини надводних сил ВМС до спільного виконання завдань з МО ДПС.Метою статті є розкриття необхідності впровадження в систему БП спільної підготовки сил оборони, яка буде спрямована на набуття спроможностей спільного виконання завдань військовими частинами надводних сил ВМС та МО ДПС.Аналіз спроможностей військових частин надводних сил ВМС та морської охорони ДПС щодо виконання покладених на них завдань свідчить про те, що існують завдання, успішне виконання яких потребує об'єднання сил і засобів цих складових сил оборони. Саме для ефективного виконання таких завдань виникає необхідність об'єднання кораблів (катерів) надводних сил ВМС та морської охорони ДПС в корабельні групи, які за формою та способами застосування відповідатимуть завданням, що на них покладатимуться, і будуть готові діяти як самостійно, так і у складі угруповань. В свою чергу спільне виконання завдань у складі таких груп додатково потребує спеціальної БП складових сил оборони, а рівень боєздатності військових частин ВМС повинен забезпечувати спроможність виконання завдань спільно з морською охороною ДПС.Ефективність БП військових частин надводних сил ВМС повинна визначатися рівнем управління БП суб'єктами підготовки та рівнем навченості об'єктів підготовки, з урахуванням набутих властивостей в результаті впровадження спільної БП сил оборони. Наведена структурна схема оцінювання ефективності БП військової частини надводних сил ВМС з урахуванням впровадження спільної підготовки сил оборони.

Surface Forces of the Navy can and should act in conjunction with the coast guard of the State Border Guard Service of Ukraine (CS SBG) to address priority tasks at sea, which in turn requires certain joint combat training (CT) activities. The system of combat training of the Armed Forces of Ukraine (AFU) is facing an urgent scientific and practical task of improving the air defense system, which will ensure the acquisition of an appropriate level of readiness of the Surface Forces of the Navy to jointly accomplish missions with the CS SBG.The purpose of the article is to reveal the need for the introduction of joint training of the defense forces in the system of CT, which will be aimed at acquiring the capabilities of joint performance of tasks by the military units of the Surface Forces of the Navy and the CS SBG.An analysis of the capabilities of the Surface Forces of the Navy and CS SBG to accomplish their tasks shows that there are tasks that must be successfully accomplished by the joining of the forces and means of these forces.For the effective fulfillment of such tasks that it is necessary to combine ships (boats) of the Surface Forces of the Navy and CS SBG into groups of ships, which in form and methods of application will meet the tasks assigned to them, and will be ready to act both independently and in the groupings. In turn, the joint performance of tasks within such groups additionally requires a special CT component of the defense forces, and the level of combat capability of the Navy's military units should ensure the ability to perform the tasks in conjunction with the CS SBG.The effectiveness of the military units of the Surface Forces of the Navy should be determined by the level of management of the aircraft by the subjects of training and the level of training of the objects of training, taking into account the acquired properties as a result of the implementation of the joint Defense Force. A structural diagram of the evaluation of the effectiveness of the military unit of the Surface Forces of the Navy is presented, taking into account the introduction of joint training of the defense forces. ; Надводные силы ВМС могут и должны действовать совместно с морской охраной Государственной пограничной службой Украины (МО ГПС) для решения приоритетных задач на море. Это в свою очередь требует проведения определенных совместных мероприятий по боевой подготовке (БП). Перед системой боевой подготовки Вооруженных Сил Украины (ВС Украины) стоит актуальная научная и практическая задача ‑ совершенствование системы БП для обеспечения требуемого уровня готовности воинских частей надводных сил ВМС к совместному, с МО ДПС, выполнению задач.Целью статьи является обоснование необходимости внедрения подготовки сил обороны, которая будет направлена на приобретение возможностей совместного выполнения задач воинскими частями надводных сил ВМС и МО ГПС.Анализ возможностей воинских частей надводных сил ВМС и морской охраны ГПС по выполнению возложенных на них задач свидетельствует о том, что существуют задачи, успешное выполнение которых требует объединения сил и средств этих составляющих сил обороны. Именно для эффективного выполнения таких задач возникает необходимость объединения кораблей (катеров) надводных сил ВМС и морской охраны ГПС в корабельные группы, которые по форме и способам применения будут готовы действовать как самостоятельно, так и в составе группировок. В свою очередь совместное выполнение задач в составе таких групп дополнительно требует специальной БП составляющих сил обороны. При этом уровень боеспособности воинских частей ВМС должен обеспечивать возможность выполнения задач совместно с морской охраной ГПС.Эффективность БП военных частей надводных сил ВМС должна определяется качеством управления субъектами БП и уровнем обученности объектов БП, с учетом приобретенных свойств в результате внедрения совместной БП сил обороны. Приведена структурная схема оценки эффективности БП воинской части надводных сил ВМС с учетом внедрения совместной подготовки сил обороны. ; Надводні сили ВМС можуть і повинні діяти спільно з морською охороною Державної прикордонною службою України (МО ДПС) для вирішення пріоритетних завдань на морі, що в свою чергу вимагає проведення певних спільних заходів бойової підготовки (БП). Перед системою бойової підготовки Збройних Сил України (ЗС України) стоїть актуальне наукове та практичне завдання удосконалення системи БП, що забезпечуватиме набуття відповідного рівня готовності військової частини надводних сил ВМС до спільного виконання завдань з МО ДПС.Метою статті є розкриття необхідності впровадження в систему БП спільної підготовки сил оборони, яка буде спрямована на набуття спроможностей спільного виконання завдань військовими частинами надводних сил ВМС та МО ДПС.Аналіз спроможностей військових частин надводних сил ВМС та морської охорони ДПС щодо виконання покладених на них завдань свідчить про те, що існують завдання, успішне виконання яких потребує об'єднання сил і засобів цих складових сил оборони. Саме для ефективного виконання таких завдань виникає необхідність об'єднання кораблів (катерів) надводних сил ВМС та морської охорони ДПС в корабельні групи, які за формою та способами застосування відповідатимуть завданням, що на них покладатимуться, і будуть готові діяти як самостійно, так і у складі угруповань. В свою чергу спільне виконання завдань у складі таких груп додатково потребує спеціальної БП складових сил оборони, а рівень боєздатності військових частин ВМС повинен забезпечувати спроможність виконання завдань спільно з морською охороною ДПС.Ефективність БП військових частин надводних сил ВМС повинна визначатися рівнем управління БП суб'єктами підготовки та рівнем навченості об'єктів підготовки, з урахуванням набутих властивостей в результаті впровадження спільної БП сил оборони. Наведена структурна схема оцінювання ефективності БП військової частини надводних сил ВМС з урахуванням впровадження спільної підготовки сил оборони.