Search results

The article looks into the particularities of the ad-ministrative and legal regulation of giving the presumed consent in connection with transplantation of human anatomical material in Ukraine and certain countries of the European Union. Transplantation has been found to be a special treatment method involving transfer of hu-man anatomical material from the donor to the recipient and aimed at restoring human health. It is found out that the Law of Ukraine "On the Application of Transplanta-tion of Human Anatomical Material" uses the presumed «refusal» that provides for the donor's lifetime order or the consent of his family members after his death. The presumed "refusal" in respect of organ transplantation is used in the USA, United Kingdom, Netherlands, Germa-ny, Japan. It has been established that the presumed con-sent to organ transplantation means that a person did not declare during the lifetime that she was set against trans-plantation of her organs, so it is believed that after her death, her organs can be used as donor's ones and it is not required to obtain consent from the deceased's relatives. It is used in Spain, Finland, Portugal, Austria, Greece, France, Belgium.The operation of the Unified State Information Sys-tem for Transplantation of Organs and Tissues is made clear and the cases where it is prohibited or allowed to collect the deceased's anatomical material are given. The analysis findings show that in the scholarly works, there are both supporters of use of the presumed consent and supporters of use of the presumed refusal when dealing with the issue of cadaveric donation. The scientific con-cept of presumed refusal is supported, taking as its basis the respect for and bona fide attitude to the body of the deceased and the ensuring of observance of the constitu-tional rights and freedoms.The reasonableness of amending the Law of Ukraine "On the Application of Transplantation of Human Ana-tomical Material" in terms of giving the presumed con-sent/refusal is set forth forcefully, in particular, it is necessary: 1) to provide online access through the use of a scanned or photographed identity document; 2) to en-trench the opportunity of expressing in writing the posi-tion on the issues of donation of certain organs or tissues; 3) to provide, in connection with a disease, for the making of a written declaration by third parties in the presence of a number of witnesses for transplantation of organs, as such declaration will facilitate the ensuring of the lawful-ness of this procedure. ; У статті з'ясовано особливості адміністратив-но-правового регулювання надання презумпції згоди при трансплантації анатомічних матеріалів людини в Україні та окремих країнах Європейського Союзу. З'ясовано, що трансплантація – це спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці анатомічного мате-ріалу людини від донора реципієнту та спрямований на відновлення здоров'я людини. Розкрито, що в За-коні України «Про застосування трансплантації анато-мічних матеріалів людині» застосовується презумпція «незгоди», яка передбачає прижиттєве розпоряджен-ня донора чи згоду членів його сім'ї після його смерті. Презумпція «незгоди» стосовно трансплантації органів застосовується в США, Великобританії, Нідерландах, Німеччині, Японії. Встановлено, що презумпція згоди на трансплантації органів – це коли людина за життя не повідомляла, що вона проти трансплантації своїх органів, тому вважається, що після смерті її органи мо-жуть бути використані як донорські і при цьому не тре-ба отримувати згоду родичів померлого. Використову-ється в таких країнах: Іспанія, Фінляндія, Португалія, Австрія, Греція, Франція, Бельгія. Визначено сутність функціонування Єдиної дер-жавної інформаційної системи трансплантації органів та тканин, вказано випадки заборони та дозволу ви-лучення анатомічних матеріалів у померлої людини. Проаналізовано, що в наукових колах є прихильники як застосування презумпції згоди, так і презумпції незгоди щодо визначення питання посмертного донор-ства. Автор підтримує наукову концепцію презумпції незгоди, взявши за основу те, що при цьому поважають та гідно ставляться до тіла померлого і забезпечується дотримання конституційних прав і свобод. Аргументовано доцільність внесення змін до Зако-ну України «Про застосування трансплантації анато-мічних матеріалів людині» щодо надання презумпції згоди/незгоди: 1) забезпечити доступ в онлайн-режи-мі шляхом використання відсканованого чи сфотогра-фованого документа, що посвідчує особу; 2) закріпити можливість письмового вираження з питань донор-ства окремих органів або тканин; 3) врегулювати про-цедуру вираження волі особи щодо надання згоди/не-згоди через хворобу та надання можливості складення такої письмової заяви третіми особами у присутності кількох свідків, що сприятиме забезпеченню законно-сті цієї процедури. ; У статті з'ясовано особливості адміністратив-но-правового регулювання надання презумпції згоди при трансплантації анатомічних матеріалів людини в Україні та окремих країнах Європейського Союзу. З'ясовано, що трансплантація – це спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці анатомічного мате-ріалу людини від донора реципієнту та спрямований на відновлення здоров'я людини. Розкрито, що в За-коні України «Про застосування трансплантації анато-мічних матеріалів людині» застосовується презумпція «незгоди», яка передбачає прижиттєве розпоряджен-ня донора чи згоду членів його сім'ї після його смерті. Презумпція «незгоди» стосовно трансплантації органів застосовується в США, Великобританії, Нідерландах, Німеччині, Японії. Встановлено, що презумпція згоди на трансплантації органів – це коли людина за життя не повідомляла, що вона проти трансплантації своїх органів, тому вважається, що після смерті її органи мо-жуть бути використані як донорські і при цьому не тре-ба отримувати згоду родичів померлого. Використову-ється в таких країнах: Іспанія, Фінляндія, Португалія, Австрія, Греція, Франція, Бельгія. Визначено сутність функціонування Єдиної дер-жавної інформаційної системи трансплантації органів та тканин, вказано випадки заборони та дозволу ви-лучення анатомічних матеріалів у померлої людини. Проаналізовано, що в наукових колах є прихильники як застосування презумпції згоди, так і презумпції незгоди щодо визначення питання посмертного донор-ства. Автор підтримує наукову концепцію презумпції незгоди, взявши за основу те, що при цьому поважають та гідно ставляться до тіла померлого і забезпечується дотримання конституційних прав і свобод. Аргументовано доцільність внесення змін до Зако-ну України «Про застосування трансплантації анато-мічних матеріалів людині» щодо надання презумпції згоди/незгоди: 1) забезпечити доступ в онлайн-режи-мі шляхом використання відсканованого чи сфотогра-фованого документа, що посвідчує особу; 2) закріпити можливість письмового вираження з питань донор-ства окремих органів або тканин; 3) врегулювати про-цедуру вираження волі особи щодо надання згоди/не-згоди через хворобу та надання можливості складення такої письмової заяви третіми особами у присутності кількох свідків, що сприятиме забезпеченню законно-сті цієї процедури.

The aim of the study. The article presents materials for the study of the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The authors focus on the philosophical, conceptual and generalizing nature of scientific works of Pirogov. It is noted that in the intellectual heritage of the outstanding doctor-thinker during the fourth century of the Ukrainian period of life the unique own scientific-practical and organizational-administrative experience gained by M.I. Pirogov in the process of brilliant clinical activities both in peacetime and during the provision of medical care to the wounded in the military conflicts of the second half of the XIX century. Research methods: The system-historical method was used to study in chronological order the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The biographical method was used to study life events on the basis of eyewitness reports and testimonies. Scientific novelty.The authors pay special attention to the works of Pirogov, which were written in the 1870s as a result of his stay in the theaters of war of the Franco-Prussian and Russian-Turkish wars. Comprehensive professional competence, great authority, colossal practical experience of a military field surgeon allowed Pirogov to go far beyond the inspection functions assigned to him and become in fact the main consultant on the organization of medical support of troops. In works written by Pirogov in his estate in the Ukrainian Podillya, he not only summarizes his own views on the organization of medical care and military field surgery, but also expresses his views on field hygiene, military field therapy and epidemiology. In particular, it is noted that the philosophical views of MI are especially relevant today. Pirogov on the common features of wars and related wars, epidemics. Competence Pirogov on the organization of medical care and control of infectious diseases are confirmed by his works, written in 1869 and 1872 at the request of the Poltava Provincial Zemstvo. In particular, there are views on the organization of health care and the collection of statistics that will allow for the necessary preventive measures, as well as sharp criticism of local government agencies for the illusory ideas about the effectiveness of the fight against infectious diseases.In preparing the article, the authors used materials from the lifetime editions of works by Pirogov, deprived of censorship of that time, as well as publications about the outstanding thinker of authoritative authors (M. Burdenko, F. Walker, A. Georgievsky), which have been studied to this day insufficiently and quite fragmentarily. Conclusions. Analysis and publication of the main provisions of little-known and little-studied professional publications MI Pirogov, written by him during the years 1860-1870 testify to the extremely active educational, organizational, clinical and scientific activities of Pirogov in Ukraine. During the fourth century, the outstanding physician-thinker wrote and published his most powerful scientific works, which convincingly testify to the significant contribution and assistance of Pirogov progress of Ukrainian education in medicine and science ; But de l'étude. L'article présente des matériaux issus de l'étude du patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. Méthodes de recherche: La méthode de l'histoire systémique a été utilisée pour étudier en séquence chronologique le patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. La méthode biographique a été utilisée pour étudier les événements de la vie sur la base de rapports et de témoignages oculaires. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, il a été souligné que pendant la période de la vie ukrainienne, le médecin et scientifique M.I. Pirogov a écrit les œuvres les plus puissantes et les plus fondamentales, que la plupart des chercheurs de son patrimoine intellectuel qualifient de véritable exploit scientifique. Conclusions. Analyse et publication des principales dispositions de publications professionnelles peu connues et peu étudiées de M.I. Pirogov, écrit par lui pendant les années 1860-1870, témoigne des activités éducatives, organisationnelles, cliniques et scientifiques extrêmement actives de M.I. Pirogov en Ukraine. Pendant un quart de siècle, cet éminent médecin-penseur a écrit et publié ses travaux scientifiques les plus puissants, qui témoignent de manière convaincante de la contribution et de l'assistance importantes de M.I. Pirogov au développement de la médecine et de l'éducation en Ukraine ; Цель исследования. В статье приведены материалы исследования интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение пос-ледних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Методы исследования: Системно-исторический методом проводилось изучение в хронологической последовательности интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение последних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Биографическим методом проводилось исследование жизненных событий на основе сообщений и свидетельств очевидцев. Научная новизна. Впервые акцентировано, что в течение украинского периода жизни врачом и ученым М.И. Пироговым были написаны наиболее мощные и фундаментальные труды, что большинство исследователей его интеллектуального наследия называют настоящим научным подвигом. Выводы. Анализ и обнародования основных положений малоизвестных и малоисследованных профессиональных публикаций М.И. Пирогова, написанных им в течение 1860-1870 годов свидетельствуют о чрезвычайно активной образовательной, организаторской, клинической и научной деятельности М.И. Пирогова в Ук-раине. В течение четверти века выдающимся врачом-мыслителем были написаны и опубликованы наиболее мощные его научные произведения, которые убедительно свидетельствуют о значительном вкладе и содействии М.И. Пироговым развитию медицины и образования в Украине ; Мета дослідження. У статті наведені матеріали дослідження інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Методи дослідження: Системно-історичним методом проводилося вивчення в хронологічній послідовності інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Біографічним методом проводилося дослідження життєвих подій на основі повідомлень і свідчень очевидців. Наукова новизна. Вперше акцентовано, що протягом українського періоду життя лікарем і вченим М.І. Пироговим були написані найбільш потужні і фундаментальні праці, що більшість дослідників його інтелектуальної спадщини називають справжнім науковим подвигом. Висновки. Аналіз і оприлюднення основних положень маловідомих і малодосліджених професійних публікацій М.І. Пирогова, написаних ним протягом 1860-1870 років свідчать про надзвичайно активну освітню, організаторську, клінічну та наукову діяльність М.І. Пирогова в Україні. Протягом чверті століття видатним лікарем-мислителем були написані і опубліковані найбільш потужні його наукові твори, які переконливо свідчать про значний внесок і сприяння М.І. Пироговим розвитку медицини і освіти в Україні

Мета дослідження. У статті наведені матеріали дослідження інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Методи дослідження: Системно-історичним методом проводилося вивчення в хронологічній послідовності інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Біографічним методом проводилося дослідження життєвих подій на основі повідомлень і свідчень очевидців. Наукова новизна. Вперше акцентовано, що протягом українського періоду життя лікарем і вченим М.І. Пироговим були написані найбільш потужні і фундаментальні праці, що більшість дослідників його інтелектуальної спадщини називають справжнім науковим подвигом. Висновки. Аналіз і оприлюднення основних положень маловідомих і малодосліджених професійних публікацій М.І. Пирогова, написаних ним протягом 1860-1870 років свідчать про надзвичайно активну освітню, організаторську, клінічну та наукову діяльність М.І. Пирогова в Україні. Протягом чверті століття видатним лікарем-мислителем були написані і опубліковані найбільш потужні його наукові твори, які переконливо свідчать про значний внесок і сприяння М.І. Пироговим розвитку медицини і освіти в Україні ; Цель исследования. В статье приведены материалы исследования интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение пос-ледних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Методы исследования: Системно-исторический методом проводилось изучение в хронологической последовательности интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение последних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Биографическим методом проводилось исследование жизненных событий на основе сообщений и свидетельств очевидцев. Научная новизна. Впервые акцентировано, что в течение украинского периода жизни врачом и ученым М.И. Пироговым были написаны наиболее мощные и фундаментальные труды, что большинство исследователей его интеллектуального наследия называют настоящим научным подвигом. Выводы. Анализ и обнародования основных положений малоизвестных и малоисследованных профессиональных публикаций М.И. Пирогова, написанных им в течение 1860-1870 годов свидетельствуют о чрезвычайно активной образовательной, организаторской, клинической и научной деятельности М.И. Пирогова в Ук-раине. В течение четверти века выдающимся врачом-мыслителем были написаны и опубликованы наиболее мощные его научные произведения, которые убедительно свидетельствуют о значительном вкладе и содействии М.И. Пироговым развитию медицины и образования в Украине ; The aim of the study. The article presents materials for the study of the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The authors focus on the philosophical, conceptual and generalizing nature of scientific works of Pirogov. It is noted that in the intellectual heritage of the outstanding doctor-thinker during the fourth century of the Ukrainian period of life the unique own scientific-practical and organizational-administrative experience gained by M.I. Pirogov in the process of brilliant clinical activities both in peacetime and during the provision of medical care to the wounded in the military conflicts of the second half of the XIX century. Research methods: The system-historical method was used to study in chronological order the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The biographical method was used to study life events on the basis of eyewitness reports and testimonies. Scientific novelty.The authors pay special attention to the works of Pirogov, which were written in the 1870s as a result of his stay in the theaters of war of the Franco-Prussian and Russian-Turkish wars. Comprehensive professional competence, great authority, colossal practical experience of a military field surgeon allowed Pirogov to go far beyond the inspection functions assigned to him and become in fact the main consultant on the organization of medical support of troops. In works written by Pirogov in his estate in the Ukrainian Podillya, he not only summarizes his own views on the organization of medical care and military field surgery, but also expresses his views on field hygiene, military field therapy and epidemiology. In particular, it is noted that the philosophical views of MI are especially relevant today. Pirogov on the common features of wars and related wars, epidemics. Competence Pirogov on the organization of medical care and control of infectious diseases are confirmed by his works, written in 1869 and 1872 at the request of the Poltava Provincial Zemstvo. In particular, there are views on the organization of health care and the collection of statistics that will allow for the necessary preventive measures, as well as sharp criticism of local government agencies for the illusory ideas about the effectiveness of the fight against infectious diseases.In preparing the article, the authors used materials from the lifetime editions of works by Pirogov, deprived of censorship of that time, as well as publications about the outstanding thinker of authoritative authors (M. Burdenko, F. Walker, A. Georgievsky), which have been studied to this day insufficiently and quite fragmentarily. Conclusions. Analysis and publication of the main provisions of little-known and little-studied professional publications MI Pirogov, written by him during the years 1860-1870 testify to the extremely active educational, organizational, clinical and scientific activities of Pirogov in Ukraine. During the fourth century, the outstanding physician-thinker wrote and published his most powerful scientific works, which convincingly testify to the significant contribution and assistance of Pirogov progress of Ukrainian education in medicine and science ; But de l'étude. L'article présente des matériaux issus de l'étude du patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. Méthodes de recherche: La méthode de l'histoire systémique a été utilisée pour étudier en séquence chronologique le patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. La méthode biographique a été utilisée pour étudier les événements de la vie sur la base de rapports et de témoignages oculaires. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, il a été souligné que pendant la période de la vie ukrainienne, le médecin et scientifique M.I. Pirogov a écrit les œuvres les plus puissantes et les plus fondamentales, que la plupart des chercheurs de son patrimoine intellectuel qualifient de véritable exploit scientifique. Conclusions. Analyse et publication des principales dispositions de publications professionnelles peu connues et peu étudiées de M.I. Pirogov, écrit par lui pendant les années 1860-1870, témoigne des activités éducatives, organisationnelles, cliniques et scientifiques extrêmement actives de M.I. Pirogov en Ukraine. Pendant un quart de siècle, cet éminent médecin-penseur a écrit et publié ses travaux scientifiques les plus puissants, qui témoignent de manière convaincante de la contribution et de l'assistance importantes de M.I. Pirogov au développement de la médecine et de l'éducation en Ukraine

Purpose. This paper aims to show how the views of Kant persist in the modern debate on social justice and to outline the practical and political potential contained in his understanding of a just state system and international justice. To that end, I will present what Kant meant by a just state system and just relationships between states. Then, I will reference his understanding of social justice against three fundamental models of social justice thus far established in the philosophical tradition: the legal, distributive, and contractual justice. Finally, I will explain how the Kantian understanding of social justice is reflected in select modern interpretations of a just state system and justice in international relationships, and how we can grasp the current practice and the expected development of sociopolitical life in the framework of social justice as understood by Kant. Originality. The article presents the theoretical-conceptual and practical-political relevance of the concept of social justice, developed by I. Kant. It was shown that Kant considered justice to be the basis of all correct social relations, both at the level of individual states and in the sphere of international relations. According to Kant, the only just state system is a republic. In his opinion, justice in the field of international relations requires that they be based on the principles of federal unification of individual states. The concept of social justice developed by Kant can be identified as a form of classically understood contractual justice. In addition, Kan's notion of justice was correlated with the works of modern authors: John Rawls, Robert Nozick and Otfried Höffe, showing identical and different elements in them. Conclusions. The reflections above suffice to assert that the Kantian understanding of social justice primarily involves the following observations: 1. under a relevant contract, interested parties institute a public authority, i.e. a republican state (at the level of citizen-to-citizen relations) or a federal institution endowed with judicial or executive powers (in the international arena); 2. the institution of public authority (a republican state, a federal court or government) remains fair (impartial) in dealings with the governed; 3. the public authority has the right to intervene only in the circumstances of threat to the external freedom, equality and independence of the governed individuals; 4. the public authority is responsible only for guaranteeing just relations between individuals and the enforcement of their contracts. Furthermore, Kantian understanding of justice falls within the scope of the classical notion of contractual justice and remains present in the modern debates on justice, as exemplified by the thought of Rawls, Nozick and Höffe. Finally, the Kantian understanding of social justice remains topical and worthy of consideration during the design and the development of current and future solutions for a just public order, both at the national and international level. ; Цель статьи – показать, как взгляды Канта присутствуют в современных дискуссиях о социальной справедливости, определить их практический и политический потенциал, содержащийся в его понимании справедливой государственной системы и международного правосудия. Реализация цели предполагает: а) прояснение позиции Канта относительно справедливой государственной системы и справедливых отношений между государствами; б) увязывание его понимания социальной справедливости с тремя основными моделями социальной справедливости, установленными в философской традиции: правовой, распределительной и договорной; в) объяснение способа и отображения кантовского понимания социальной справедливости в определенных современных интерпретациях справедливой государственной системы и в международных отношениях. Научная новизна. В статье представлена теоретико-концептуальная и практико-политическая актуальность понятия социальной справедливости, разработанного И. Кантом. Было показано, что: а) Кант считал справедливость основой всех правильных социальных отношений, как на уровне отдельных государств, так и в сфере международных связей; б) по мнению Канта, единственным справедливым государственным устройством является республика; в) согласно Канту, справедливость в области международных отношений требует, чтобы они основывались на принципах федеративного объединения отдельных государств; г) Кантом разработано понятие социальной справедливости, которое может быть идентифицировано как форма классически понимаемой договорной справедливости. Кроме того, кантовское понятие справедливости было соотнесено с трудами современных авторов: Джон Ролз (англ. John Rawls), Нозик (англ. Robert Nozick) и Отфрид Гьоффе (нем. Otfried Höffe), – были показаны в них тождественные и отличительные элементы. Выводы. Кантовое понимание социальной справедливости включает такие моменты: а) согласно соответствующему договору заинтересованные стороны вводят государственный орган, то есть республиканское государство или федеральное учреждение, наделенное судебными или исполнительными полномочиями; б) институт публичной власти остается справедливым в отношениях с управляемыми; в) государственная власть имеет право вмешиваться только в обстоятельствах угрозы свободе, равенству и независимости управляемых лиц; д) государственная власть отвечает только за обеспечение справедливых отношений между лицами и за выполнение их контрактов. Правомерность квалификации понимания Кантом справедливости как договорной иллюстрируется мыслями Ролза, Нозика и Гьоффе. ; Мета статті – показати, як погляди Канта присутні у сучасних дискусіях щодо соціальної справедливості; окреслити практичний та політичний потенціал, що містяться в його розумінні справедливої державної системи та міжнародного правосуддя. Реалізація мети передбачає: а) прояснення позиції Канта щодо справедливої державної системи та справедливих відносин між державами; б) пов'язування його розуміння соціальної справедливості з трьома основними моделями соціальної справедливості, встановленими у філософській традиції: правовою, розподільчою та договірною; в) пояснення способу відображення кантівського розуміння соціальної справедливості у сучасних інтерпретаціях справедливої державної системи та у міжнародних відносинах. Наукова новизна. У статті представлена теоретико-концептуальна й практико-політична актуальність поняття соціальної справедливості, розробленого І. Кантом. Було показано, що: а) Кант вважав справедливість основою всіх правильних соціальних відносин, як на рівні окремих держав, так і в сфері міжнародних зв'язків; б) на думку Канта, єдиним справедливим державним устроєм є республіка; в) за Кантом, справедливість в області міжнародних відносин вимагає, щоб вони ґрунтувалися на принципах федеративного об'єднання окремих держав; г) розроблене Кантом поняття соціальної справедливості може бути ідентифіковане як форма класично зрозумілої договірної справедливості. Крім того, кантівське поняття справедливості було співвіднесене з працями сучасних авторів: Джон Ролз (англ. John Rawls), Роберт Нозік (англ. Robert Nozick) й Отфрід Гьоффе (нім. Otfried Höffe), – було показано в них тотожні та відмінні елементи. Висновки. Кантове розуміння соціальної справедливості містить такі моменти: а) відповідно до певного договору зацікавлені сторони запроваджують державний орган, тобто республіканську державу або федеральну установу, наділену судовими або виконавчими повноваженнями; б) інститут публічної влади залишається справедливим у відносинах з керованими; в) державна влада має право втручатися лише в обставинах загрози свободі, рівності та незалежності керованих осіб; д) державна влада відповідає лише за гарантування справедливих відносин між особами та виконання їхніх контрактів. Правомірність кваліфікації Кантового розуміння справедливості як договірної ілюструється думками Ролза, Нозіка та Гьоффе.

Desde o final da década de 1950, a edição fonográfica de música erudita em Portugal teve um grande desenvolvimento, ocupando um lugar relevante na nossa história da música. Nesse sentido, geraram-se mercados específicos, à imagem do que aconteceu no contexto internacional, entre os quais se destaca a produção discográfica de música antiga. O trabalho de investigação musicológica apresentado nesta tese ocupa-se desse contexto, o qual carece, até ao momento, de um tratamento historiográfico aprofundado, que este trabalho procura concretizar. O estudo da produção discográfica de música antiga em Portugal obriga a uma investigação alargada em três perspectivas: a indústria fonográfica de música erudita e os modelos de produção específicos; o movimento da música antiga em Portugal; a conjugação destas duas áreas, que é o principal campo de fundo desta investigação. Este trabalho procurou, pela primeira vez, realizar uma historiografia desse contexto de produção artística e editorial através da compilação das fontes discográficas comerciais, com repertório pré-romântico, produzidas em Portugal (a mais antiga surge em 1957) e do seu estudo aprofundado sob diferentes domínios: modelos de produção, dinâmicas editoriais, principais intervenientes e circulação de repertórios em gravação. A principal ferramenta que serve de pano de fundo para este estudo consiste numa base de dados que reúne toda a informação recolhida ao longo da investigação em torno das fontes discográficas - até 2015, ano em que teve início o processo de inventariação. O desenvolvimento de uma dinâmica de produção discográfica de música antiga em Portugal a partir da segunda metade do século XX estruturou-se em diferentes fases de evolução entre os anos de 1957 e 2015, condicionadas por factores de ordem política e social, formação de intérpretes e o desenvolvimento do movimento da música antiga em Portugal, bem como através de diferentes modelos de produção e edição. Neste último domínio, o mercado discográfico nacional estruturou-se através de dinâmicas próprias, locais (com editoras e etiquetas nacionais de diferente natureza), ao mesmo tempo que não se alheou ao panorama internacional, sobretudo com a implementação de representantes ou departamentos das majors internacionais. O estudo discológico e historiográfico destas fontes, na perspectiva da sua produção, permite conhecer de forma aprofundada diferentes gerações e tipologias de intérpretes que tomaram parte nesse contexto e a sua produtividade. Não menos relevante é a acção dos produtores e técnicos de som envolvidos neste contexto, com uma preponderância e impacte muito relevante para o desenvolvimento desse mesmo mercado de produção artística. Por outro lado, estas fontes traduzem dinâmicas da circulação de repertórios em diferentes momentos, mediante diferentes tipologias de intérpretes e abordagens performativas, ao mesmo tempo que se torna evidente uma grande ligação entre a investigação musicológica e o campo específico da edição discográfica de música antiga. A riqueza de informação reunida e as conclusões que resultam da análise e estudo levado a cabo ao longo desta investigação, permitem alargar o conhecimento em torno do contexto da música erudita em Portugal na segunda metade do século XX e início do XXI, de figuras preponderantes cujos contributos são menos conhecidos, dinâmicas relevantes da produção e prática musical de música antiga nesse período, bem como um legado de enorme valor material e imaterial para a nossa história da música. ; Since the end of the 1950s, the phonographic edition of classical music in Portugal had a great development with a relevant place in music's history of recent times. It generated specialized markets, as it also happened in the international context, among which stands out the record production of early music. The musicological research presented in this thesis focus in this context, which lacks a solid and deep historiographic study, which this work seeks to materialize. The study of early music record production in Portugal requires a broad research in three perspectives: the classical music industry and its specific models of production; the early music movement in Portugal; the combination of these two areas, which is the main field of this research. This study aims to carry out a historiography of this context of artistic and editorial production through the compilation of commercial recordings with pre-romantic repertoire produced in Portugal (the oldest was released in 1957) and its study under different fields: production models, editorial dynamics, key figures and the circulation of repertoire in recordings. The main tool for this analysis is a database that gathers together all the information collected during the research of the discographic sources - until 2015, the year in which the inventory process of the record sources began. The development of early music record production in Portugal in the second half of the twentieth century can be structured in different periods of evolution between the years 1957 and 2015, conditioned by political and social circumstances, by the development of specialized performers and the early music movement in Portugal, as well as through different models of production and publishing. In this last area, the Portuguese record market developed through its own dynamics, locally (with national companies and labels of different nature), at the same time that it maintained links with the international market, especially with the implementation of representatives or departments of the international majors in Portugal. From the perspective of record production, the discographic and historiographic study of these sources allows us to know different generations and profiles of performers who took part in this context and their productivity. No less relevant is the action of the producers and sound engineers involved, with a preponderance and very relevant impact for the development of that same market of artistic production. On the other hand, these sources translate dynamics about the circulation of repertoire at different moments, through different types of interpreters and performative approaches, while at the same time it becomes evident that there is a great connection between the musicological research and the specific field of early music production and edition. The richness of information gathered and the conclusions that result from the analysis and study carried throughout this research allow to widen the knowledge about the context of classical music in Portugal since the second half of the 20th century, as well as about preponderant figures whose contributions are less well known, relevant dynamics of the production and practice of early music in this period and a legacy of enormous material and immaterial value to our history of music.

On behalf of Florida Gas Transmission Company, LLC (FGT), EDGE Engineering and Science, LLC (EDGE) has selected Horizon Environmental Services, Inc. (Horizon) to conduct a cultural resources survey and assessment for the proposed Galveston County Project. The project includes a proposed pipeline that will allow the delivery of natural gas to a new delivery point off the FGT mainline. The facilities to be installed include approximately 4.0 kilometers ([km] 2.5 miles) of 30.5-centimeter ([cm]12.0-inch) and 50.8-cm (20.0-inch) lateral piping as well as a measurement and regulation (M&R) station located at the southwest end of the new pipeline, referred to as the Attwater-Topaz M&R station. This portion of the proposed project is located approximately 2.9 km (1.8 miles) northwest of Texas City and crosses State Highway (SH) 146 in Galveston County, Texas. As part of the Galveston County Project, FGT will also be uprating a unit at their existing CS 4 compressor station in Matagorda County, Texas to maintain a sufficient delivery pressure to the proposed Attwater-Topaz M&R station. In accordance with Section 7(b) of the Natural Gas Act, the project requires Prior Notice authorization to the Federal Energy Regulatory Commission (FERC), which will serve as the lead federal agency for the undertaking. Because the undertaking is regulated by FERC, the undertaking falls under the regulations of Section 106 of the National Historic Preservation Act (NHPA) of 1966, as amended. The Antiquities Code of Texas (ACT) governs proposed undertakings by political subdivisions of the State of Texas and/or projects located on publicly owned lands. Approximately 11.3 hectares (27.8 acres) of the project area are owned by the Gulf Coast Water Authority (GCWA). Since the GCWA is a public entity, this portion of the project falls under the jurisdiction of the ACT. Survey of the GCWA property was carried out under Antiquities Permit No. 9449. Less than 0.1 hectare (0.2 acres) of additional temporary workspace (ATWS) falls within the State Highway (SH) 146 ROW, which is controlled by the Texas Department of Transportation (TxDOT). Since TxDOT is a State agency, survey of this area would also require an Antiquities Permit. However, this area has already been disturbed from road construction and underground utilities. Horizon therefore recommends no additional survey or shovel testing in this ATWS. Horizon sent a letter with this recommendation to the Texas Historical Commission (THC) on June 30, 2020. Originally, FGT did not define the actual limits of the proposed right-of-way (ROW) for the project. Rather, they elected to wait until after the environmental assessments on larger overall parcels were complete in order to select a route with the least amount of environmental impacts. As such, the cultural resources survey initially consisted of 100% survey of the entire 203.2 hectares (502.0 acres) that comprise the parcels traversed by the proposed pipeline. After FGT selected a proposed route, Horizon archeologists conducted additional fieldwork to ensure adequate survey coverage within the proposed ROW. From May 12 to 15, and June 17, 2020, Horizon archeologists Charles E. Bludau, Jr. and Luis Gonzales performed an intensive cultural resources survey of the project area to locate any cultural resources that would potentially be impacted by the proposed undertaking. Horizon's archeologists traversed the project area on foot and thoroughly inspected the modern ground surface for aboriginal and historic-age cultural resources. The project area consists of an extensive, largely featureless coastal flat. An existing FGT pipeline corridor passes from northeast to southwest through the northern portion of the project area. In addition to pedestrian walkover, the recently revised 2020 Texas State Minimum Archeological Survey Standards (TSMASS) require at least 50 shovel tests for the first 10.1 hectares (25.0 acres) of a project plus at least one shovel test for every 2.0 hectares (5.0 acres) over the original 10.1 hectares (25.0 acres). This equates to a minimum of 145 shovel tests within the original 203.2-hectare (502.0-acre) project area. Horizon excavated156 shovel tests within this area, thereby exceeding the TSMASS for a project area of this size. The TSMASS require a minimum of 16 shovel tests per mile for projects measuring 30.0 m (98.4 feet) or less in width; this equates to a minimum of 40 shovel tests within the proposed ROW. Horizon exceeded this minimum by excavating 46 shovel tests within the proposed ROW. Shovel testing typically revealed shallow deposits of hydric, dark gray clay extending from the modern ground surface to depths ranging from 5.0 to 60.0 cm (2.0 to 23.6 inches) below surface, though most shovel tests were terminated at depths of 30.0 to 50.0 cm (11.8 to 19.7 inches) below surface. Shovel testing was capable of penetrating Holocene-age soils with the potential to contain subsurface archeological resources. No archeological sites or historic-aged structures were recorded within the project area during the survey. A modern cattle corral, constructed with modern lumber, is present in the northeast corner of the project area, south of Skyline Drive. The corral does not appear on any historical topographic maps. It is first visible in a 1981 aerial image, which indicates the corral is not of historic age. Based on the results of the survey-level investigations documented in this report, no significant cultural resources would be affected by the proposed undertaking. In accordance with 36 CFR 800.4, Horizon has made a reasonable and good faith effort to identify historic properties within the project area. No cultural resources were identified within the project area that meet the criteria for inclusion in the National Register of Historic Places (NRHP) under 36 CFR 60.4. Horizon recommends a finding of "no historic properties affected," and no further archeological work is recommended in connection with the proposed undertaking. However, human burials, both prehistoric and historic, are protected under the Texas Health and Safety Code. In the event that any human remains or burial objects are inadvertently discovered at any point during construction, use, or ongoing maintenance in the project area, even in previously surveyed areas, all work should cease immediately in the vicinity of the inadvertent discovery, and the THC should be notified immediately.

RESUMEN: América Latina es una región altamente inequitativa donde confluyen desigualdad social, sobreexplotación de recursos naturales y pérdida de calidad ambiental de su superficie. Estas realidades, se inscriben en el marco de priorización de las políticas y programas de desarrollo sostenible, planteadas desde 1972 en Estocolmo y que hoy sigue vigente a través de la Agenda para 2030 que alinea a sus 193 países miembros a planificar el desarrollo territorial atendiendo a los cambios en sostenibilidad de las dimensiones social, económica y ambiental. Además de la promulgación de políticas institucionales para la gestión ambiental propias de los países democráticos latinoamericanos, toman fuerza, los instrumentos económicos que proponen incentivos positivos con el fin de que el productor del bien o servicio incorpore en su proceso los beneficios al ambiente e internalice los costos y beneficios que se derivan de su producción. Dentro de éstos, se inscribe el Pago por Servicios Ambientales -PSA- que tiene como ventaja una mayor eficiencia ambiental y económica, al internalizar externalidades; es decir, al incluir dentro de su proceso económico los costos de los impactos que genera su actividad a un tercero (individuos o sociedades no relacionadas con su actividad) y que a la vez promueve la dimensión social del desarrollo al compensar a los dueños de la tierra por la conservación de ecosistemas y a asegurar para las generaciones presentes y futuras, la disponibilidad de los servicios ambientales. Estas características hacen al PSA un aliado para que los gobiernos o actores sociales en general, logren avanzar en metas de conservación y, a la vez, contribuyan al propósito de disminuir las brechas de desigualdad social, mediante los objetivos de desarrollo sostenible. En este trabajo se planteó el análisis general de los factores sociales que potencializan los PSA en América Latina y los impactos obtenidos a la luz del desarrollo sostenible, como una meta global que asegurará la calidad de vida para la población humana actual y un escenario viable en el largo plazo con disponibilidad de recursos naturales, desarrollo económico y bienestar para las futuras generaciones. El análisis incluyó PSA en América Latina en países pioneros en materia de conservación ambiental, con resultados importantes no solo en el logro de metas ambientales, sino que han planteado factores sociales en el diseño del instrumento con la finalidad de apoyar objetivos trazables con el desarrollo sostenible como la reducción de la pobreza y la equidad social. Se hizo la selección de 18 casos PSA con los cuales se elaboró una matriz que lograra discriminar estos factores tanto en el diseño como en los impactos en función del desarrollo sostenible. Luego de lo cual se puede concluir que si bien hay aportes importantes del instrumento para la reivindicación del derecho al medio ambiente, la participación de las comunidades locales en el cuidado de los recursos naturales y su desarrollo local, se evidencia también, que los PSA deberán contemplar estrategias para incidir efectivamente en la reducción de la pobreza, mediante la generación de ingresos monetarios, la generación de empleo, o el mejoramiento de las condiciones de vida en el inmediato plazo para las familias participantes. De esta manera, se apuntaría a fortalecer la vinculación de los proveedores de servicios ambientales al PSA, contribuyendo así a mantener también las metas ambientales de conservación. ; ABSTRACT : Latin America is a highly inequitable region where social inequality, overexploitation of natural resources and loss of environmental quality of its surface converge. These realities are part of the prioritization framework of sustainable development policies and programs, proposed since 1972 in Stockholm and which is still in force today through the Agenda for 2030, which aligns its 193 member countries to plan territorial development based on changes in sustainability of the social, economic and environmental dimensions. In addition to the promulgation of institutional policies for environmental management typical of the Latin American democratic countries, economic instruments that propose positive incentives take on strength so that the producer of the good or service incorporates the benefits to the environment and internalizes the benefits. costs and benefits derived from its production. These include the Payment for Environmental Services -PSA- which has the advantage of greater environmental and economic efficiency, by internalizing externalities; that is to say, by including within its economic process the costs of the impacts generated by its activity to a third party (individuals or companies not related to its activity) and which at the same time promotes the social dimension of development by compensating the owners of the land for the conservation of ecosystems and to ensure for present and future generations, the availability of environmental services. These characteristics make the PSA an ally for governments or social actors in general, to achieve progress in conservation goals and, at the same time, contribute to the purpose of reducing gaps in social inequality, through the objectives of sustainable development. In this work, the general analysis of the social factors that potentiate PES in Latin America and the impacts obtained in light of sustainable development was proposed, as a global goal that will ensure the quality of life for the current human population and a viable scenario in the long term with availability of natural resources, economic development and well-being for future generations. The analysis included PES in Latin America in pioneering countries in the field of environmental conservation, with important results not only in achieving environmental goals, but have also raised social factors in the design of the instrument in order to support objectives traceable to sustainable development such as poverty reduction and social equity. A selection of 18 PSA cases was made, with which a matrix was developed to discriminate these factors both in design and in impacts based on sustainable development. After which it can be concluded that although there are important contributions from the instrument for the vindication of the right to the environment, the participation of local communities in the care of natural resources and their local development, it is also evident that PES must contemplate strategies to effectively influence poverty reduction, through the generation of monetary income, the generation of employment, or the improvement of living conditions in the immediate term for participating families. In this way, it would aim to strengthen the link of environmental service providers to the PES, thus contributing to also maintain environmental conservation goals.

La jachère agroforestière améliorée consiste à planter des arbres, après une série de cultures, dans le but de rapidement restaurer la fertilité des sols. Cette pratique est encouragée car elle permettrait, entre autres, de raccourcir le temps des jachères; d'améliorer la fertilité des sols; d'augmenter les rendements des cultures. De plus, cette dernière aurait un bon potentiel d'adoption par les agriculteurs car sa pratique est proche de la jachère traditionnelle. En République Démocratique du Congo, un projet datant de la fin des années 90 a permis à plus de 300 agriculteurs de pratiquer des jachères agroforestières à Acacia auriculiformis afin d'améliorer le rendement des cultures de manioc – principal aliment de cette région. La présente thèse s'était fixée comme but d'étudier le potentiel des jachères agroforestières en approfondissant certains aspects de cette pratique notamment ceux liés aux effets que pourraient avoir l'âge des arbres sur les sols. Plus spécifiquement, les objectifs étaient de: i) évaluer et comparer les effets des jachères agroforestières à A. auriculiformis dont les classes d'âge étaient 1 à 3 ans, 3 à 5 ans et 5 à 7 ans ainsi que des jachères traditionnelles de 5 ans sur la fertilité et les stocks de carbone des sols ; ii) évaluer et comparer les rendements de manioc et les contenus en nutriments de leurs feuilles et farines; et iii) identifier les facteurs socio-économiques liés à la continuité de la pratique de la jachère agroforestière à A. auriculiformis par les agriculteurs. Les résultats obtenus permettent de conclure que les jachères successives à A. auriculiformis âgées de 1 à 7 ans après la première récolte d'une plantation mature d'acacias de 7 ans améliorent les propriétés physico-chimiques ainsi que les stocks de carbone des sols comparativement aux jachères traditionnelles de 5 ans. Les effets de l'âge de jachères sur les propriétés physico-chimiques et les stocks de carbone n'étaient pas significatifs. Des essais de culture de manioc ont également été réalisés sur des sols de jachères agroforestières de 1 à 3 ans ; 3 à 5 ans et 5 à 7 ans ainsi que sur des sols de jachères traditionnelles âgées de 5 ans. À l'issue de 11 mois de culture, les rendements obtenus sur les jachères agroforestières longues (5 à 7 ans) ont été supérieurs à ceux de toutes les autres jachères de cette étude et ces derniers étaient également associés à des niveaux élevés de potassium contenu dans les feuilles ainsi que les farines de manioc. Cette étude a également permis, à travers la combinaison de méthodes qualitative et quantitative, de connaître les avantages et contraintes perçus par les agriculteurs. L'augmentation du rendement des cultures ainsi que la récolte d'A. auriculiformis pour la fabrication de charbon de bois ont été citées comme les avantages les plus importants par les agriculteurs. Les enquêtes ont également permis de mettre en évidence le fait que la disponibilité de la main d'œuvre en ce qui concerne le nombre des membres du ménage travaillant dans les champs était la variable qui expliquait le mieux la continuité de la pratique de la jachère agroforestière. En définitive, les jachères agroforestières à A. auriculiformis, notamment celles âgées entre 5 et 7 ans, ont permis d'améliorer la fertilité et les stocks de carbone des sols ainsi que les rendements de manioc. C'est également à cet âge que les arbres peuvent être récoltés pour la fabrication de charbon de bois, ce qui rejoindrait les attentes des agriculteurs. -- Mots clés : jachère agroforestière, Acacia auriculiformis, propriétés physico-chimiques du sol, carbone du sol, rendements de manioc, adoption, Plateau des Batéké. ; Agroforestry improved fallow consists of planting trees after a series of crops in order to quickly restore soil fertility. This practice is encouraged because it would allow, among other things shorten the time of traditional fallows; improve soil fertility; and increase crop yields. In addition, the latter would have a good adoption potential because its practice is close to traditional fallow. In the Democratic Republic of Congo, a project dating back to the late 1990s enabled more than 300 farmers to practice agroforestry fallow of Acacia auriculiformis to improve the yield of cassava crops - the main food of this region. The aim of this thesis was to study the potential of agroforestry fallows with emphasis on certain aspects in connection with this practice, particularly those related to the effects that age of trees may have on soils. More specifically, the objectives were to: i) evaluate and compare the effects of A. auriculiformis agroforestry improved fallows with different class ages 1 to 3 years, 3 to 5 years, 5 to 7 years, as well as traditional fallows of 5 years on the soil fertility and carbon stocks; ii) evaluate and compare cassava yields and nutrient contents of cassava leaves and flours; and iii) identify the socio-economic factors linked to the continuity by farmers of this A. auriculiformis agroforestry improved fallow. The results of this study indicate that successive A. auriculiformis agroforestry improved fallows aged 1 to 7 years after the first harvesting of a 7-year old mature A. auriculiformis plantation, improve the soil physicochemical properties and soil carbon stocks compared to traditional 5-year traditional fallows. The effects of age on soil physico-chemical properties and carbon stocks were not significant. Cassava cultivation trials were conducted on 1 to 3, 3 to 5, and 5 to 7-year-old agroforestry fallow soils as well as on 5-year-old traditional fallow soils. After 11 months of cultivation, yields obtained on long agroforestry fallows (5 to 7 years) were higher than those of all other fallows in this study and these were also associated with high levels of potassium in the cassava leaves and flour. This study also made it possible, through the combination of qualitative and quantitative methods, to know the advantages and constraints perceived by farmers. Increased crop yield and the harvest of Acacia auriculiformis for charcoal production were cited as the most important benefits for farmers. The surveys also highlighted the fact that the availability of labor in terms of the number of household members working in the fields was the best explanatory variable for the continuity of the agroforestry fallow practice. In the end, A. auriculiformis agroforestry fallows, especially the ones between 5 and 7 yearold, can improve soil fertility and soil carbon stocks as well as cassava yields. It is also at this age class that trees can be harvested for charcoal making, which would meet farmers' expectations. Key words: agroforestry fallow, Acacia auriculiformis, soil physico-chemical properties, soil carbon, cassava yields, adoption, Batéké Plateau.

102 p. ; La interpretación errónea que ha hecho la escuela moderna sobre el ideal clásico de la educación griega: "Enseñad a todos", por "Enseñad a todos de la misma forma", no solo ha llevado a dar como un hecho que todas las personas pueden aprender de la misma forma, de tal suerte que todo aquel que no encaje dentro de este parámetro, quede por fuera de él, y pase a formar parte del binomio normal y anormal, trayendo como consecuencia que se divida a la población en dos grupos: aquellos que pueden y los que no pueden acceder a una educación normal o, en palabras de autores como Jiménez & Aguado (2002), la construcción de endogrupos (los de adentro), y exogrupos (los de afuera). Esta condición de discriminación y exclusión, ha hecho que estos grupos se manifiesten en busca de reconocimiento, como es el caso de la población con Necesidad Educativa Especial (NEE). Dentro de este contexto de ideas, la presente investigación lleva como título: "Desarrollo de habilidades cognitivas a nivel psicopedagógico dirigido a estudiantes con necesidades educativas especiales. Institución Educativa Los Morales - municipio de Tierralta Córdoba. El trabajo tuvo como objetivo principal diseñar una propuesta psicopedagógica para el desarrollo de habilidades cognitivas, en los estudiantes con NEE, para dicho fin, se estableció un constructo teórico contemplando teorías e investigaciones realizadas por diferentes autores relacionados con la problemática que ocupa la razón de ser de este proyecto. La investigación se realizó con una muestra de 10 docentes de la básica primaria (de grado primero a quinto) de la sede principal de la Institución Educativa, los cuales fueron tomados de una población de 40 docentes pertenecientes a la Institución Educativa donde se desarrolla la investigación. Para ello se utilizó un enfoque de tipo cuantitativo, involucrando un proceso formal y sistemático, basado en un diseño metodológico, fundamentándose en un estudio de tipo interpretativo-descriptivo. Para la recolección de los datos se utilizó una encuesta estructurada alrededor de unas diez preguntas, que indagaban por aspectos relacionados con la capacitación de docentes, respecto a la población con NEE; así como las políticas y estrategias implementadas por la Institución Educativa, para afrontar los retos propuestos por la educación para la población especial. Así mismo, la encuesta sirvió para viabilizar el manejo del análisis estadístico, a partir de los resultados obtenidos. En lo que respecta al análisis de los datos, estos permitieron constatar claramente, que a nivel de la Institución Educativa Los Morales, aún queda mucho por hacer, en lo referente a lineamientos, políticas y programas encaminados al trabajo de inclusión escolar de estudiantes con NEE. De igual forma, la mayor parte de los profesores encuestados, fueron conscientes sobre la necesidad de una mayor capacitación en las nuevas pedagogías inclusivas, dentro del contexto educativo actual. Por todas estas razones, se llegó a la conclusión sobre la necesidad de fortalecer el trabajo de las Instituciones Educativas, sobre todo las de tipo rural, con las aulas de apoyo, a través de los programas fijados por el gobierno nacional, y encabezados por el Ministerio de Educación Nacional (MEN), a fin de generar ambientes más adecuados dentro del proceso enseñanza-aprendizaje de la población con necesidades educativas especiales NEE, en las diferentes regiones de Colombia. ; The misinterpretation that the modern school has made about the classical ideal of Greek education: "Teach everyone", for "Teach everyone in the same way", has not only led to a fact that all people can learn in the same way, in such a way that anyone who does not fit within this parameter, is outside it, and becomes part of the normal and abnormal binomial, bringing as a consequence that the population is divided into two groups: those who can and cannot access a normal education or, in the words of authors such as Jiménez & Aguado (2002), the construction of endogroups (those inside), and exogroups (those outside). This condition of discrimination and exclusion has made these groups manifest themselves in search of recognition, as is the case of the population with Special Educational Needs (NEE). Within this context of ideas, this research has the title: "Development of cognitive skills at the psycho-pedagogical level aimed at students with special educational needs. Educational Institution Los Morales - municipality of Tierralta Córdoba The main objective of the work was to design a psycho-pedagogical proposal for the development of cognitive skills, in students with SEN, for this purpose, a theoretical construct was established contemplating theories and research carried out by different authors related to the problem that the reason for being occupies. From this project. The research was carried out with a sample of 10 teachers from the primary school (from first to fifth grade) of the headquarters of the Educational Institution, which were taken from a population of 40 teachers belonging to the Educational Institution where the research is carried out . For this, a quantitative approach was used, involving a formal and systematic process, based on a methodological design, based on an interpretive-descriptive study. For the data collection, a structured survey of about ten questions was used, which inquired about aspects related to teacher training, regarding the population with SEN; as well as the policies and strategies implemented by the Educational Institution, to face the challenges proposed by education for the special population. Likewise, the survey served to enable the management of the statistical analysis, based on the results obtained. With regard to the analysis of the data, these allowed us to clearly state that, at the level of the Los Morales Educational Institution, there is still a lot to be done, regarding guidelines, policies and programs aimed at the work of school inclusion of students with SEN. Similarly, most of the teachers surveyed were aware of the need for greater training in new inclusive pedagogies, within the current educational context. For all these reasons, the conclusion was reached on the need to strengthen the work of educational Institutions, especially those of a rural type, with support classrooms, through programs set by the national government, and in headings by the Ministry of National Education (MEN), in order to generate more appropriate environments within the teaching-learning process of the population with special educational needs NEE, in the different regions of Colombia.

The personality from the perspective of Leadership. Regardless of the biological factor of the leader, leadership has consequences for the success of any group or organization as well as the well-being of a certain number of people, therefore, specialists have studied leaders from different approaches, there are mainly four theories that support the personality from the perspective of leadership. Considering personality as a set of traits and qualities that shape the way of being of one person and distinguish it from another. On the one hand, it has the oldest theory based on personality traits , where it is claimed that the leaders were born with qualities and innate characteristics, where the leader should have charisma by a "divine gift" , courage, attractive physical, fine words, rich, the most sociable, intelligent, tall, etc. However, today it is known that leaders are not born with the predisposition to be, since several traits are not innate but are acquired through learning. On the other hand, there is a theory based on behavioral styles developed in the 1950s, which refers to the leader being usually of three leadership styles: the Democrat whose main characteristic is to allow everyone to participate; the autocrat which is based on having control for decision-making , considering the little participation of the group members, which is undoubtedly impressive and finally the Laissez faire which grants complete freedom to its employees offering little support and guidance from him. Unlike the approach of the personality traits of a leader, this theory refers how does the leader at work, without a doubt the leader has to make it in order to get the goal; but the ideal would also be to worry about the welfare of the group. The other theory is based on a study by Robert Blake and Jane Mouton, which they called "administrative Grid" this being a graphical representation of supervision. It is interpreted by interest in both production and people." It is classified in: country club administration, authoritative or task administration and administration halfway. The first emphasizes interest in employees, but little interest in production, so the second maintains great interest in production and efficiency, but little interest in employees and the latter represents an interest in both for production and for employees. Finally, we have the contingency theory, developed in the 90s and the situational theory established in the year 2000. Which state that personality traits are too simplistic and limited, since they ignore situational variables that cannot remain without importance. Fiedler says that effective groups depend on the correct fit between the leader's style with the followers and the extent to which the situation gives control and power to the leader. Given this, it can be noted that the characteristics of the followers must be taken into account by the leader before he chooses his suitable leadership style. Ideal leadership is best defined not in terms of the traits of his own personality, but in terms of his relationship with the group. ; La personalidad desde la perspectiva del Liderazgo. Independientemente del factor biológico del líder, el liderazgo tiene consecuencias para el éxito de cualquier grupo u organización así como el bienestar de un determinado número de personas, por consiguiente, especialistas han estudiado a los líderes desde diferentes enfoques, existen principalmente cuatro teorías que sustentan la personalidad desde la perspectiva del liderazgo. Considerando a la personalidad como un conjunto de rasgos y cualidades que configuran la manera de ser de una persona y la distinguen de otra. Por un lado, se tiene la teoría más antigua basada en los rasgos de la personalidad, donde esta aseguraba que los líderes nacían con cualidades o características innatas, donde el líder debería tener carisma por medio de un "don divino", valentía, atractivo físico, de finas palabras, rico, el más sociable, inteligente, alto, etc. Sin embargo, hoy en día se sabe que los líderes no nacen con la predisposición para serlo, puesto que varios rasgos no son innatos sino son adquiridos por medio del aprendizaje. Por otra parte se tiene la teoría basada en los estilos del comportamiento, desarrollada en los años cincuenta, esta hace referencia a que el líder suele ser de tres estilos de liderazgo: el demócrata cuya característica principal es la de permitir participación de todos; el autócrata el cual se basa en tener el control para la toma de decisiones, considerando la poco participación de los miembros del grupo, que sin lugar a duda es imponente y por último el Laissez faire el cual concede completa libertad a sus colaboradores ofreciendo escaso apoyo y orientación por parte de él. A diferencia del enfoque de los rasgos de la personalidad de un líder está teoría refiere a cómo actúa el líder en el trabajo, sin lugar a duda el líder tiene que lograr que se realice el trabajo para que se llegue a la meta; pero lo ideal sería también que se preocupe por el bienestar de su grupo. La otra teoría está basada en un estudio realizado por Robert Blake y Jane Mouton a la que llamaron "Rejilla administrativa" siendo esta una representación gráfica de la supervisión. Se interpreta por el interés tanto en la producción como por la gente". Se clasifica en: administración club campestre, administración autoritaria o por tarea y administración mitad del camino. La primera hace hincapié en el interés por los empleados, pero poco interés por la producción, así pues la segunda mantiene gran interés por la producción y la eficacia, pero poco interés por los empleados y la última representa un interés tanto por la producción como por los empleados. Por último, se tienen la teoría de contingencia, desarrollada en los años 90 y la teoría situacional establecida en el año 2000. Las cuales manifiestan que los rasgos de la personalidad son demasiados simplistas y limitadas, ya que estas ignoran variables situacionales que no pueden quedar sin importancia. Fiedler dice que los grupos eficaces dependen del ajuste correcto entre el estilo del líder con los seguidores y en la medida en que la situación le da control y poder al líder. Ante esto se puede señalar que las características de los seguidores deben ser tomadas en cuenta por el líder antes que este elija su estilo de liderazgo conveniente. El liderazgo ideal se define mejor no en términos de los rasgos de su propia personalidad, sino en términos de su relación con el grupo.

The article deals with the basic scientific approaches that exist in criminal law and criminology to define the concept and signs of violent crime. The author identifies the main criminological signs of this type of crime. Such signs are: intentional nature of the act; increased social danger; the object of criminal violent encroachment is public relations, which provide for the physical well-being of individuals (life and health) protected by criminal law; methods of encroachment can be in the form of both physical and mental abuse; conflict is based on interpersonal relationships between the perpetrator and the victim. Military violent crimes are also distinguished by the fact that they simultaneously affect the life and health of the individual and the established order of military service. The subject of these crimes is also peculiar. In the article the author defines the notion of violent crime of military servicemen. It is emphasized that although these crimes are qualified under the general rules of the legislation of criminal responsibility, they do have their separate criminological characteristics, which should be taken into account when carrying out preventive activities. Methods: Dialectical, dogmatic, formal-legal, systemic-structural and separate sociological methods of scientific research were used in the preparation of the article. The dialectical method made it possible to formulate the author's notion of violent crime by military servicemen. Dogmatic and formal-legal methods have been used in the analysis of the content of criminal and other branches of law, which provide for the establishment of various types of legal responsibility for unlawful violent forms of behavior of military servicemen, as well as in the development of proposals for improving the current legislation in the field of prevention of violent offences of military servicemen. The systemic-structural method has been applied in the classification of criminal violence, violent crimes of military personnel, perpetrators of military violent crimes. Sociological methods have made it possible to obtain and process scientifically important sociological information about the state of crime made by military servicemen and perpetrators of military crimes. Results and conclusions. It is established that violent crimes of military servicemen have their own separate criminological characteristics and differ from other violent crimes by features of the offender's personality, motivation, determination and other criminological features. These features should be taken into account in the development and implementation of measures of general-social, special-criminological and individual preservation of this type of crimes. ; АНОТАЦІЯ: у статті розглядаються основні наукові підходи, які існують в кримінальному праві та кримінології щодо визначення поняття та ознак насильницького злочину. Автором визначаються основні кримінологічні ознаки цього виду злочинів. Такими ознаками є: умисний характер діяння; підвищена суспільна небезпека; об'єктом злочинного насильницького посягання є суспільні відносини, які забезпечують фізичні блага особи (життя та здоров'я), які охороняються законом про кримінальну відповідальність; способи посягання можуть бути як у формі фізичного, так і психічного насильства; в основі конфлікту лежать міжособистісні стосунки винного та потерпілого. Військові насильницькі злочини відрізняє і те, що вони одночасно посягають на життя і здоров'я особи та встановлений порядок проходження військової служби. Особливості має також і суб'єкт цих злочинів. Надається авторське визначення поняття насильницького злочину військовослужбовців. Наголошується на тому, що хоча ці злочини і кваліфікуються за загальними нормами законодавства про кримінальну відповідальність вони мають свою окрему кримінологічну характеристику, яка повинна бути урахована при здійсненні запобіжної діяльності. Методи: При підготовці статті використовувалися діалектичний, догматичний, формально-юридичний, системно-структурний та окремі соціологічні методи наукового дослідження. Діалектичний метод дозволив сформулювати авторське поняття насильницького злочину військовослужбовців. Догматичний та формально-юридичний методи застосовано під час аналізу змісту кримінально-правових норм і норм інших галузей права, якими передбачається встановлення різних видів юридичної відповідальності за протиправні насильницькі форми поведінки військовослужбовців, а також при розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері запобігання насильницьким злочинам військовослужбовців. Системно-структурний метод застосовано при проведенні класифікацій кримінального насильства, насильницьких злочинів військовослужбовців, осіб, що вчиняють військові насильницькі злочини. Соціологічні методи дозволили отримати та обробити науково важливу соціологічну інформацію про стан злочинності військовослужбовців та осіб, які вчиняють ці злочини. Результати і висновки. Встановлено, що насильницькі злочини військовослужбовців мають свою окрему кримінологічну характеристику і відрізняються від інших насильницьких злочинів особливостями особистості злочинця, мотивацією, детермінацією і іншими кримінологічними ознаками. Ці особливості повинні бути ураховані при розробці і застосуванні заходів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання такому виду злочинів. ; у статті розглядаються основні наукові підходи, які існують в кримінальному праві та кримінології щодо визначення поняття та ознак насильницького злочину. Автором визначаються основні кримінологічні ознаки цього виду злочинів. Такими ознаками є: умисний характер діяння; підвищена суспільна небезпека; об'єктом злочинного насильницького посягання є суспільні відносини, які забезпечують фізичні блага особи (життя та здоров'я), які охороняються законом про кримінальну відповідальність; способи посягання можуть бути як у формі фізичного, так і психічного насильства; в основі конфлікту лежать міжособистісні стосунки винного та потерпілого. Військові насильницькі злочини відрізняє і те, що вони одночасно посягають на життя і здоров'я особи та встановлений порядок проходження військової служби. Особливості має також і суб'єкт цих злочинів. Надається авторське визначення поняття насильницького злочину військовослужбовців. Наголошується на тому, що хоча ці злочини і кваліфікуються за загальними нормами законодавства про кримінальну відповідальність вони мають свою окрему кримінологічну характеристику, яка повинна бути урахована при здійсненні запобіжної діяльності. Методи: При підготовці статті використовувалися діалектичний, догматичний, формально-юридичний, системно-структурний та окремі соціологічні методи наукового дослідження. Діалектичний метод дозволив сформулювати авторське поняття насильницького злочину військовослужбовців. Догматичний та формально-юридичний методи застосовано під час аналізу змісту кримінально-правових норм і норм інших галузей права, якими передбачається встановлення різних видів юридичної відповідальності за протиправні насильницькі форми поведінки військовослужбовців, а також при розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері запобігання насильницьким злочинам військовослужбовців. Системно-структурний метод застосовано при проведенні класифікацій кримінального насильства, насильницьких злочинів військовослужбовців, осіб, що вчиняють військові насильницькі злочини. Соціологічні методи дозволили отримати та обробити науково важливу соціологічну інформацію про стан злочинності військовослужбовців та осіб, які вчиняють ці злочини. Результати і висновки. Встановлено, що насильницькі злочини військовослужбовців мають свою окрему кримінологічну характеристику і відрізняються від інших насильницьких злочинів особливостями особистості злочинця, мотивацією, детермінацією і іншими кримінологічними ознаками. Ці особливості повинні бути ураховані при розробці і застосуванні заходів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання такому виду злочинів.

The Brazilian electricity matrix is fundamentally derived from water sources, accounting for about 61% of all energy produced in the country (Brazil / ANEEL, 2017). The economic activities of exploitation of water resources for purposes of electric power generation, such as the Hydroelectric Power Plants, are enterprises that naturally have a considerable potential to generate environmental and socioeconomic impacts. These impacts are more observed when working with forest areas quite dense, such as the Amazon forest, northern region of Brazil. The degradation of environmental goods and/or services caused by hydroelectric projects goes far beyond the region that surrounds the generation plants. The externalities arise precisely because the measurement methodologies in the Brazilian planning and licensing process are not able to account for the total environmental costs involved in these types of projects. The key issue of the whole discussion regarding the relationship between economic development and preservation of the environment is the fact that historically traditional economic methods do not take environmental degradation into account in their valuation procedures. And it is precisely along this line of reasoning that the central problem of this research arises, namely: Brazilian governmental tools are being able to measure, under the aegis of the Environmental Economy, the real costs of socio-environmental and economic degradation during the process of implementing the Hydroelectric plants? The hypothesis raised here is that the methodology used by the Brazilian tools to mitigate the environmental impacts produced by the implementation of hydroelectric plants only considers the financial (cost-benefit) aspects of these projects. In order to verify this hypothesis, this study was carried out to evaluate, from the perspective of the Environmental Economy, the implantation of the Belo Monte Hydroelectric Complex, its social, economic and environmental impacts, coming from its construction, correlating them with the main methods of environmental valuation . It was verified that a large part of the impacts generated by the Belo Monte HPP were not considered by the entrepreneurs, confirming the hypothesis that the non-internalized environmental costs are much higher than those accounted for during the plant planning and implementation process. ; La matriz eléctrica brasileña es fundamentalmente proveniente de fuente hídrica, respondiendo por cerca del 61% de toda la energía producida en el país (Brasil / ANEEL, 2017). Las actividades económicas de explotación de los recursos hídricos para fines de generación de energía eléctrica, como las centrales hidroeléctricas, son emprendimientos que naturalmente poseen un considerable potencial de generar impactos ambientales y socioeconómicos. Estos impactos son más observados cuando se trabaja con áreas forestales bastantes densas, a ejemplo de la selva Amazónica, región norte de Brasil. La degradación de los bienes y/o servicios ambientales provocada por los emprendimientos hidroeléctricos va mucho más allá de la región que circunda las plantas de generación. Las externalidades surgen justamente por el hecho de que las metodologías de medición en el proceso de planificación y licenciamiento ambiental brasileño no son capaces de contabilizar la totalidad de los costos ambientales que involucran estos tipos de emprendimientos. La cuestión clave de toda discusión, en lo que se refiere a la relación entre desarrollo económico y preservación del medio ambiente, es el hecho de que históricamente los métodos económicos tradicionales no tienen en cuenta, en sus procedimientos de valoración, la degradación ambiental. Y es justamente siguiendo esa línea de raciocinio que surge el problema central de esta investigación, que es: Las herramientas gubernamentales brasileñas están siendo capaces de evaluar, bajo la égida de la Economía Ambiental, los costos reales de la degradación socioambiental y económica durante el proceso de implementación Usinas hidroeléctricas? La hipótesis aquí planteada es que la metodología empleada por las herramientas brasileñas de mitigación de los impactos ambientales producidas por la implantación de hidroeléctricas apenas considera los aspectos financieros (costo-beneficio) de esos emprendimientos. Para verificar esta hipótesis este estudio se ocupó en evaluar, bajo la óptica de la Economía Ambiental, la implantación del Complejo Hidroeléctrico de Belo Monte, sus impactos sociales, económicos y ambientales, provenientes de su construcción, correlacionando con los principales métodos de valoración ambiental. Se constató que gran parte de los impactos generados por la UHE-Belo Monte no fueron considerados por los emprendedores, confirmando la hipótesis de que los costos ambientales no internalizados son mucho mayores que aquellos contabilizados durante el proceso de planificación e implantación de la planta. ; A matriz elétrica brasileira é fundamentalmente proveniente de fonte hídrica, respondendo por cerca de 61% de toda a energia produzida no país (Brasil/ANEEL, 2017). As atividades econômicas de exploração dos recursos hídricos para fins de geração de energia elétrica, como as Usinas Hidrelétricas, são empreendimentos que naturalmente possuem um considerável potencial de gerar impactos ambientais e socioeconômicos. Esses impactos são mais observados quando se trabalha com áreas florestais bastantes densas, a exemplo da floresta Amazônica, região norte do Brasil. A degradação dos bens e/ou serviços ambientais provocada pelos empreendimentos hidrelétricos vai muito além da região que circunda as plantas de geração. As externalidades surgem justamente pelo fato de que as metodologias de aferição no processo de planejamento e licenciamento ambiental brasileiro não serem capazes de contabilizar a totalidade dos custos ambientais que envolvem esses tipos de empreendimentos. A questão chave de toda a discussão, no tocante a relação entre desenvolvimento econômico e preservação do meio ambiente, é o fato de historicamente os métodos econômicos tradicionais não levarem em conta, em seus procedimentos de valoração, a degradação ambiental. E é justamente seguindo essa linha de raciocínio que surge o problema central desta investigação, qual seja: As ferramentas governamentais brasileiras estão sendo capazes de aferir, sob a égide da Economia Ambiental, os custos reais da degradação socioambiental e econômico durante o processo de implementação das Usinas hidrelétricas? A hipótese aqui levantada é a de que a metodologia empregada pelas ferramentas brasileiras de mitigação dos impactos ambientais produzidas pela implantação de hidrelétricas apenas considera os aspectos financeiros (custo–benefício) desses empreendimentos. Para verificar essa hipótese este estudo se ocupou em avaliar, sob a ótica da Economia Ambiental, a implantação do Complexo Hidrelétrico de Belo Monte, seus impactos sociais, econômicas e ambientais, provenientes de sua construção, correlacionando-os com os principais métodos de valoração ambiental. Constatou-se que grande parte dos impactos gerados pela UHE-Belo Monte não foram considerados pelos empreendedores, confirmando a hipótese de que os custos ambientais não internalizados são bem maiores do que aqueles contabilizados durante o processo de planejamento e implantação da usina.

This research seeks to investigate the development of public green open space in Bangkok from the historical period to the systematic planning of the Bangkok Metropolitan Administration from 1977 to 2012. The study aims to demonstrate the development of public green open space in Bangkok by defining the role of public green open space in Bangkok and clarifying factors that affect using public green open space in order to provide a recommendation that helps to improve the policy of making public green open space for Bangkok more efficient and sustainable. The research provides the study of public green open space development from the Thai historical period to the 1ˢᵗ – 8ᵗʰ Bangkok Metropolis Development Plans (BMDP). The process and policies of public green open space development were analysed including the approach towards sustainable development in Thailand and the four dimensions of sustainable development. To find out the factors that impact the usage of public green open space, the survey of public green open space in Bangkok is required as the case study to analyse the use of public green open space. From the results it was found that the function, meaning, and form of public green open space in Thailand changed through the historical period to 2012. The use of green open space in the historical period was limited to agricultural purposes, which provided a multifunction for occupation and recreation for the agrarian society. Well-designed gardens could only be found in palaces and they were typically used as a royal recreational place. Towards the latter part of the Rattanakosin era, one of the royal gardens, Saranrom, was opened for ordinary people every Sunday. This kind of modernization was a major drive to help avoid being colonized by Western countries in the reign of King Rama V. Decades later, the first real public park, Lumpini Park, was created in 1925 for use as a public recreational place. Since 1977, public green open space in Bangkok has been developed systematically under the supervision of BMA that aims in a long term to develop Bangkok "Striving for green Bangkok". This makes an increasing of public green open space one of the major policies of BMA. However, the city was expanded with unstructured planning, which caused the problem of lacking area for public green open space. The public stepped out to demand an urgent alleviation of the problem, which has made politics a significant factor to stimulate the development of public green open space in Bangkok since then. The important aspect which is the changing point in public green open space development in Bangkok is the adoption of the sustainable development concept and the standards of WHO for livable cities during the 6ᵗʰ - 7ᵗʰ BMDP (2002–2008). The policies in public green open space development were changed; firstly, public participation and public awareness were pushed forward in the development of public green open space to raise the public consciousness of environmental problems and encourage people's awareness of green areas' value, which helps the development of public green open space. Secondly, the green area coverage in a proportion suitable to the number of population becomes an index of sustainability and reflects the country's environmental-friendly potential and a good quality of life. BMA has employed various strategies to add more green areas while the acquisition of big pieces of land for constructing public parks is very difficult. Therefore, BMA has issued a policy of creating street parks and vertical gardens. The change in policy has had a direct impact and resulted in physical change in the green areas. To understand the use of public green open space, three case studies (Lumpini Park, Wachirabenchatat Park, and Phra Ram I Street Park) were chosen for a survey to clarify the factors that impact the usage of public green open space. The results of the study and the survey lead to finding recommendations for improving the policy of public green open space development regarding the four aspects of society, economy, environment, and culture. ; Diese Forschungsarbeit soll die Entwicklung der öffentlichen Grünflächen in Bangkok von der historischen Periode bis hin zum Beginn der systematischen Planung durch das "Bangkok Metropolitan Administration (BMA)" im Jahr 1977 – 2012 untersuchen. Die Studie soll die Entwicklung öffentlicher Grünflächen in Bangkok veranschaulichen und deren Bedeutung sowie Klärung der Einflussfaktoren auf die Nutzung des öffentlichen grünen Freiraums darstellen, um eine Empfehlung abzugeben, die zur Verbesserung der politischen Richtlinien und Planungsprozesse von öffentlichen Grünflächen für Bangkok dienen sollen um diese effizienter und nachhaltiger zu gestalten. Die Forschung zeigt die Entwicklung öffentlicher Grünflächen von der thailändischen historischen Periode bis hin zu den 1. bis 8. Stadtentwicklungsplänen von Bangkok (Bangkok Metropolis Development Plans – BMDP). Der Prozess und die Politik zur Entwicklung öffentlicher Grünflächen wurden, einschließlich des Ansatzes für eine nachhaltige Entwicklung in Thailand und der vier Dimensionen der nachhaltigen Entwicklung, analysiert. Um herauszufinden, welche Faktoren Einfluss auf die Nutzung öffentlicher Grünflächen haben, ist eine Untersuchung öffentlicher Grünflächen in Bangkok als Fallstudie erforderlich. Im Ergebnis kann festgehalten werden, dass sich Funktion, Bedeutung und Form der öffentlichen Grünflächen in Thailand im Verlauf der Geschichte bis 2012 verändert haben. Die Nutzung von Grünflächen in der historischen Zeit war auf landwirtschaftliche Zwecke beschränkt, die die Multifunktion für Beruf und Freizeit als Erholungsort für die Agrargesellschaft bildeten. Künstlich angelegte und geplante Gärten waren nur in Palästen zu finden und wurden üblicherweise als royaler Erholungsort genutzt. Gegen Ende der Rattanakosin Ära wurde einer der königlichen Gärten, der Saranrom, jeden Sonntag für die "normale" Bevölkerung geöffnet. Diese Art der Öffnung war ein wichtiges Vorgehen, um zu verhindern, dass während der Regierungszeit von König Rama V eine Kolonisierung durch westliche Länder erfolgen konnte. Jahrzehnte später, erstmals im Jahr 1925, wurde der erste "echte" öffentliche Park - Lumpini Park - als öffentlicher Erholungsort angelegt. Seit 1977 wurden öffentliche Grünflächen in Bangkok systematisch unter der Aufsicht des BMA (Bangkok Metropolitan Administration) mit der Zielsetzung entwickelt, Bangkok langfristig unter dem Motto "Striving for green Bangkok" zu entwickeln. Dies erfordert eine Zunahme an öffentlichen Grünflächen zu einer der wichtigsten Maßnahmen des BMA. Die Stadt wurde jedoch durch unstrukturierte Planungen erweitert, was zu einem Problem aufgrund fehlender Flächen für öffentliche Grünanlagen führte. Die Öffentlichkeit forderte eine dringende Entschärfung des Problems. Politisch erkannte man diesen bedeutenden Mechanismus und fördert seitdem die die Entwicklung öffentlicher Grünflächen in Bangkok. Der entscheidende Aspekt der zum Wandel der Entwicklung öffentlicher Grünflächen in Bangkok führte, ist die Annahme des Konzepts der nachhaltigen Entwicklung und der Standards der WHO für lebenswerte Städte während des 6. und 7. BMDP (2002 – 2008). Die Richtlinien zur Entwicklung öffentlicher Grünflächen wurden geändert. Zuerst wurden die Öffentlichkeitsbeteiligung und die Sensibilisierung der Öffentlichkeit bei für die Entwicklung von öffentlichen Grünflächen vorangetrieben, um das Bewusstsein der Öffentlichkeit für Umweltprobleme zu schärfen und die Menschen zu ermutigen, sich der Bedeutung von Grünflächen bewusst zu sein, was zur nachhaltigen Entwicklung von öffentlichen Grünflächen beiträgt. Zweitens soll die flächenmäßige Abdeckung der Grünfläche in einem angemessenen Verhältnis zur Bevölkerungszahl stehen. Der Index der Nachhaltigkeit spiegelt das umweltfreundliche Potenzial des Landes und eine gute Lebensqualität wider. Die BMA hat verschiedene Strategien entwickelt, um mehr Grünflächen zu schaffen, obwohl der Erwerb großer Flächen für den Bau öffentlicher Parkanlagen sehr schwierig ist. Daher hat die BMA politische Richtlinien zur Schaffung von Straßenparks und vertikalen Gärten erlassen. Die Änderung der politischen Richtlinien hatte direkte Auswirkungen und führte zu physischen Veränderungen in den Grünflächen. Um die Nutzung öffentlicher Grünflächen zu verstehen, erfolgten drei Fallstudien in Parkanlagen. Dabei wurden folgende Parkanlagen genauer untersucht: Lumpini Park, Wachirabenchatat Park und Phra Ram I Street Park. Diese wurden für eine Umfrage ausgewählt, um die Faktoren zu klären, welche sich auf die Nutzung öffentlicher Grünflächen auswirken. Das Ergebnis der Studie und der Umfrage soll es sein herauszufinden, welche Empfehlungen zur Verbesserung der Richtlinien der Entwicklung öffentlicher Grünflächen in den vier Bereichen Soziales, Wirtschaft, Umwelttechnik, und Kultur erforderlich sind.

WOS: 000513213800003 ; This paper describes the measurements of flow harmonics v(2)-v(6) in 3 mu b(-1) of Xe Xe collisions at root S-NN = 5.44 TeV performed using the ATLAS detector at the Large Hadron Collider (LHC). Measurements of the centrality, multiplicity, and p(T) dependence of the v(n) obtained using two-particle correlations and the scalar product technique are presented. The measurements are also performed using a template-fit procedure, which was developed to remove nonflow correlations in small collision systems. This nonflow removal is shown to have a significant influence on the measured v(n) at high p(T), especially in peripheral events. Comparisons of the measured v(n) with measurements in Pb + Pb collisions and p + Pb collisions at root S-NN = 5.02 TeV are also presented. The v(n) values in Xe + Xe collisions are observed to be larger than those in Pb + Pb collisions for n = 2, 3, and 4 in the most central events. However, with decreasing centrality or increasing harmonic order n, the v(n) values in Xe + Xe collisions become smaller than those in Pb + Pb collisions. The v(n) in Xe + Xe and Pb + Pb collisions are also compared as a function of the mean number of participating nucleons, , and the measured charged-particle multiplicity in the detector. The v(3) values in Xe + Xe and Pb + Pb collisions are observed to be similar at the same or multiplicity, but the other harmonics are significantly different. The ratios of the measured v(n) in Xe + Xe and Pb + Pb collisions, as a function of centrality, are also compared to theoretical calculations. ; ANPCyT, ArgentinaANPCyT; YerPhI, Armenia; ARC, AustraliaAustralian Research Council; BMWFW, Austria; FWF, AustriaAustrian Science Fund (FWF); ANAS, AzerbaijanAzerbaijan National Academy of Sciences (ANAS); SSTC, Belarus; CNPq, BrazilNational Council for Scientific and Technological Development (CNPq); FAPESP, BrazilFundacao de Amparo a Pesquisa do Estado de Sao Paulo (FAPESP); NSERC, CanadaNatural Sciences and Engineering Research Council of Canada; NRC, Canada; CFI, CanadaCanada Foundation for Innovation; CERN; CONICYT, ChileComision Nacional de Investigacion Cientifica y Tecnologica (CONICYT); CAS, ChinaChinese Academy of Sciences; MOST, ChinaMinistry of Science and Technology, China; NSFC, ChinaNational Natural Science Foundation of China; COLCIENCIAS, ColombiaDepartamento Administrativo de Ciencia, Tecnologia e Innovacion Colciencias; MSMT CR, Czech RepublicMinistry of Education, Youth & Sports - Czech RepublicCzech Republic Government; MPO CR, Czech RepublicCzech Republic Government; VSC CR, Czech RepublicCzech Republic Government; DNRF, Denmark; DNSRC, DenmarkDanish Natural Science Research Council; IN2P3-CNRS, FranceCentre National de la Recherche Scientifique (CNRS); CEA-DRF/IRFU, France; SRNSFG, Georgia; BMBF, GermanyFederal Ministry of Education & Research (BMBF); HGF, Germany; MPG, GermanyMax Planck Society; GSRT, GreeceGreek Ministry of Development-GSRT; RGC, Hong Kong SAR, ChinaHong Kong Research Grants Council; ISF, IsraelIsrael Science Foundation; Benoziyo Center, Israel; INFN, ItalyIstituto Nazionale di Fisica Nucleare; MEXT, JapanMinistry of Education, Culture, Sports, Science and Technology, Japan (MEXT); JSPS, JapanMinistry of Education, Culture, Sports, Science and Technology, Japan (MEXT)Japan Society for the Promotion of Science; CNRST, Morocco; NWO, NetherlandsNetherlands Organization for Scientific Research (NWO)Netherlands Government; RCN, Norway; MNiSW, PolandMinistry of Science and Higher Education, Poland; NCN, Poland; FCT, PortugalPortuguese Foundation for Science and Technology; MNE/IFA, Romania; MES of Russia, Russian FederationRussian Federation; NRC KI, Russian Federation; JINR, Serbia; MESTD, Serbia; MSSR, Slovakia; ARRS, SloveniaSlovenian Research Agency - Slovenia; MIZS, Slovenia; DST/NRF, South Africa; MINECO, Spain; SRC, Sweden; Wallenberg Foundation, Sweden; SERI, Switzerland; SNSF, SwitzerlandSwiss National Science Foundation (SNSF); Canton of Bern, Switzerland; Canton of Geneva, Switzerland; MOST, TaiwanMinistry of Science and Technology, Taiwan; TAEK, TurkeyMinistry of Energy & Natural Resources - Turkey; STFC, United KingdomScience & Technology Facilities Council (STFC); DOE, United States of AmericaUnited States Department of Energy (DOE); NSF, United States of AmericaNational Science Foundation (NSF); BCKDF, Canada; CANARIE, Canada; CRC, Canada; Compute Canada, Canada; COST, European Union; ERC, European UnionEuropean Union (EU)European Research Council (ERC); ERDF, European UnionEuropean Union (EU); Horizon 2020, European Union; Marie SklodowskaCurie Actions, European UnionEuropean Union (EU); Investissements d' Avenir Labex and Idex, ANR, FranceFrench National Research Agency (ANR); DFG, GermanyGerman Research Foundation (DFG); AvH Foundation, GermanyAlexander von Humboldt Foundation; Herakleitos programme; Thales programme; Aristeia programme; EU-ESFEuropean Union (EU); Greek NSRF, Greece; BSFNSF, Israel; GIF, IsraelGerman-Israeli Foundation for Scientific Research and Development; CERCA Programme Generalitat de Catalunya, Spain; Royal Society, United KingdomRoyal Society of London; Leverhulme Trust, United KingdomLeverhulme Trust ; We thank CERN for the very successful operation of the LHC, as well as the support staff from our institutions without whom ATLAS could not be operated efficiently. We acknowledge the support of ANPCyT, Argentina; YerPhI, Armenia; ARC, Australia; BMWFW and FWF, Austria; ANAS, Azerbaijan; SSTC, Belarus; CNPq and FAPESP, Brazil; NSERC, NRC, and CFI, Canada; CERN; CONICYT, Chile; CAS, MOST, and NSFC, China; COLCIENCIAS, Colombia; MSMT CR, MPO CR, and VSC CR, Czech Republic; DNRF and DNSRC, Denmark; IN2P3-CNRS and CEA-DRF/IRFU, France; SRNSFG, Georgia; BMBF, HGF, and MPG, Germany; GSRT, Greece; RGC, Hong Kong SAR, China; ISF and Benoziyo Center, Israel; INFN, Italy; MEXT and JSPS, Japan; CNRST, Morocco; NWO, Netherlands; RCN, Norway; MNiSW and NCN, Poland; FCT, Portugal; MNE/IFA, Romania; MES of Russia and NRC KI, Russian Federation; JINR and MESTD, Serbia; MSSR, Slovakia; ARRS and MIZS, Slovenia; DST/NRF, South Africa; MINECO, Spain; SRC and Wallenberg Foundation, Sweden; SERI, SNSF, and Cantons of Bern and Geneva, Switzerland; MOST, Taiwan; TAEK, Turkey; STFC, United Kingdom; and DOE and NSF, United States of America. In addition, individual groups and members have received support from BCKDF, CANARIE, CRC, and Compute Canada, Canada; COST, ERC, ERDF, Horizon 2020, and Marie SklodowskaCurie Actions, European Union; Investissements d' Avenir Labex and Idex, ANR, France; DFG and AvH Foundation, Germany; Herakleitos, Thales, and Aristeia programmes cofinanced by EU-ESF and the Greek NSRF, Greece; BSFNSF and GIF, Israel; CERCA Programme Generalitat de Catalunya, Spain; and the Royal Society and Leverhulme Trust, United Kingdom. The crucial computing support from all WLCG partners is acknowledged gratefully, in particular from CERN, the ATLAS Tier-1 facilities at TRIUMF (Canada), NDGF (Denmark, Norway, Sweden), CC-IN2P3 (France), KIT/GridKA (Germany), INFN-CNAF (Italy), NLT1 (Netherlands), PIC (Spain), ASGC (Taiwan), RAL (UK), and BNL (USA), the Tier-2 facilities worldwide and large non-WLCG resource providers. Major contributors of computing resources are listed in Ref. [63].

Relevance of the research. A scientific and theoretical analysis of the legislation in the field of monitoring of land use and protection was carried out. The problem of information imperfection on the quantitative and qualitative state of land resources, which is the basis of land monitoring, was identified. The problem of land monitoring is the imperfection of the monitoring system itself, namely the collection of information on the land state, the spread of degradation processes by various entities of monitoring. The current Regulations on land monitoring were considered and it is proposed to provide for the expansion of the types of analytical work, to adapt the European standards in the selection, transportation and storage of soil samples, to impose mandatory quality control on all works. According to the current legislation of Ukraine, the main task of monitoring is to monitor the dynamics of the processes taking place in the field of land management. Monitoring data are used in making decisions on construction, establishing permitted types of land use, which help prevent land degradation. The updated monitoring data enable public administration bodies to make appropriate demands to land users to eliminate the violations in the field of land use and protection, as well as to bring to justice those responsible for these violations. To ensure the effective functioning of the unified monitoring system, it is necessary to solve a number of organizational, technical and other problems. The main disadvantages of this system are the obsolescence of technical, methodological and information equipment of the monitoring system centers used during observations; lack of a single observation network; inconsistency of separate information technologies used by different entities of monitoring; inconsistency of normative-technical and normative-legal provision with modern requirements. These problems can be solved by creating a new network of observations, but it requires a large amount of funding. The Concepts of the State Target Program for the development of land relations in Ukraine and the Concepts of the State Program for Environmental Monitoring were considered, which provide for the improvement of the land monitoring by maximizing the existing potential and gradual improvement of organizational, legal, methodological and technical support of the monitoring system, taking into account current information needs and the recommendations of the UN Economic Commission for Europe. A necessary requirement for the effective counteraction to violations of land legislation and non-compliance with the norms of rational land use is the improvement of the regulatory framework for land monitoring. It is necessary to clearly specify the following: the purpose and objectives of monitoring as well as the methods of its implementation; main stages and steps of the land monitoring procedure; powers of the implementation entities of this procedure; basic criteria and standards for evaluating the state of land resources and crisis detection. It is also necessary to develop and legislate the procedure for Ukraine's participation in international monitoring studies on land conditions, etc. Currently in Ukraine there is no single methodology for conducting observations, due to the lack of monitoring networks, as well as a modern information system on the state of natural resources, in particular - land. According to scientists, the monitoring requirements are currently met only by agrochemical inspection of agricultural land, however, it is not monitoring: certification does not give a complete picture of land condition; it is not carried out on permanent plots and by a very limited list of indicators and focuses only on the evaluation of individual characteristics, without identifying numerous other physical, chemical and biological indicators. Conclusions. According to the current legislation, the land monitoring system is improved by defining and developing standards and regulations in the field of land use and protection, including protection and reproduction of soil fertility. Improving the land monitoring procedure in Ukraine requires the development and implementation of a set of mechanisms for coordinating the interaction and coordination of all monitoring entities using a single system of methods and technologies in planning, organizing and conducting observations and joint activities, which will facilitate the rapid response of local executive bodies and governments to the occurrence or threat of emergencies and proper control over their development and elimination of consequences. The main areas of developing the land monitoring system include: improving organizational and legal support of monitoring; establishing a single integrated monitoring system; optimizing land monitoring methods, determining and developing standards and regulations in the field of land use and protection; ensuring the integration of information resources; strengthening the coordination of the activities of monitoring entities and data management within the state system of land monitoring in Ukraine; participating in international monitoring studies on land condition and harmonization of national standards with the international ones in order to integrate the national land monitoring system in the international systems. ; Проведено науково-теоретичний аналіз законодавства у сфері моніторингу використання та охорони земель. Визначено проблему недосконалості відомостей про кількісний та якісний стан земельних ресурсів. Розглянуто чинне Положення про моніторинг земель та запропоновано передбачити розширення видів аналітичних робіт і перейти на європейські стандарти якості. Згідно з чинним законодавством України,основною задачею моніторингу є спостереження за динамікою процесів, що відбуваються у сфері землеустрою. Оновлені дані моніторингу дозволяють органам державного управління висувати відповідні вимоги до землекористувачів щодо усунення правопорушень у галузі використання і охорони земель. Розглянуто Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні та Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища. Документами передбачено удосконалення процедури моніторингу земель шляхом максимального використання існуючого потенціалу та поетапного удосконалення забезпечення системи моніторингу. Удосконалення процедури моніторингу земель в Україні передбачає необхідність розроблення та запровадження комплексу механізмів узгодження взаємодії усіх суб'єктів проведення моніторингу із застосуванням єдиної системи методів і технологій під час планування, організації та проведення спостережень. Це сприятиме оперативному реагуванню місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на виникнення надзвичайних ситуацій та належному контролю за ліквідацією наслідків. До основних напрямків розвитку системи моніторингу земель пропонуємо віднести: вдосконалення організаційно-правового забезпечення моніторингу; створення єдиної системи моніторингу; оптимізацію методики проведення моніторингу земель, визначення та розробку стандартів і нормативів; посилення координації діяльності суб'єктів моніторингу та управління даними в рамках функціонування державної системи моніторингу земель в Україні; участь у міжнародних моніторингових дослідженнях щодо стану земель та входження національної системи моніторингу земель до складу міжнародних систем.