Suchergebnisse

The article highlights the specifics of the anecdotes that were published on the pages of the newspaper "Ukraina Moloda" ("Ukraine Young") during 2018-2019. The process of origin and development of anecdote in Ukrainian literature and journalism is based on the factual material, theoretical developments in the field of genre. The article briefly reveals the genesis of anecdote in Ukraine from ancient times to the present days.Attention is drawn to the fact that the ridiculous side of ordinary everyday circumstances in the anecdote genre is so sharpened that they stand on the line between the real and the impossible. For it, sometimes such situations are selected which, by their content and essence, are not widely publicized and can only be narrated in a particular society.The conducted analysis showed that during the last two years anecdotes were regularly published on the pages of "Ukraina Moloda" under the headlines "Jokes about Odessa citizens", "Jokes about mothers-in-law and daughters-in-law", "Jokes about deputies" and others. A total of nine hundred anecdotes have been released, which is an evidence of only one possible form of anecdote as a journalism genre in the print media system. At the same time, old anecdotes also often hit the headlines of a popular publication, resulting in a humorous-satirical intertext with new evaluations of reality, new meanings and associations - a kind of "comic goldword". Just from this source, authors of analytical articles, commentaries, or feuilletons take the best samples of anecdotes to clarify their thoughts. In this way, the addressees appeal to the reader's experience of the recipients, relying on an adequate perception of not only popular past anecdotes, but also of contemporary social processes and circumstances.Genre typology of anecdotes published in "Ukraina Moloda" newspaper is from political "Jokes about Putin", "Jokes about Yanukovych" and other specific individuals of the State Duma, to life jokes — "Jokes abut Food" and more.A study of the organizational and publishing history of "Ukraina Moloda" newspaper and the analysis of anecdotes published on its pages over the past two years suggest that this publication holds a significant place in Ukrainian journalism at the beginning of the 21st century. ; У статті висвітлюється специфіка анекдотів, що побачили світ на шпальтах газети «Україна молода» впродовж 2018–2019 років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку анекдота в українській літературі та журналістиці. У статті стисло розкривається ґенеза анекдота в Україні від давнини до наших днів.Акцентується увага на тому, що смішний бік звичайних буденних обставин у жанрі анекдота настільки загострено, що вони виступають на грані між реальним і неможливим. Для нього іноді добираються такі ситуації, які за своїм змістом і суттю не підлягають широкому розголошенню і можуть розповідатись лише в певному товаристві.Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «України молодої» впродовж двох останніх років анекдоти регулярно друкувались у рубриках «Приколи про одеситів», «Приколи про свекрух і невісток», «Приколи про депутатів» тощо. Усього побачило світ близько дев'ятисот анекдотів, що є свідченням лише однієї з можливих форм побутування анекдота як жанру журналістики в системі друкованих ЗМІ. Водночас старі анекдоти також досить часто потрапляють на шпальти популярного видання, внаслідок чого виникає гумористично-сатиричний інтертекст з новими оцінками дійсності, новими смислами та асоціаціями — своєрідний «комічний золотослів». Якраз із цього джерела автори аналітичних статей, коментарів чи фейлетонів і беруть здебільшого кращі зразки анекдотів для унаочнення своїх розмислів. У такий спосіб адресанти апелюють до читацького досвіду реципієнтів, розраховуючи на адекватне сприйняття ними не тільки популярних у минулому анекдотів, а й сучасних суспільних процесів та обставин.Жанрова типологія анекдотів, опублікованих у газеті «Україна молода», — від по­літичних «Приколів про Путіна», «Приколів про Януковича» та інших конкретних осіб, представників Держдуми Росії, до побутових анекдотів — «Приколів про їжу» тощо.Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Україна молода» та аналіз анекдотів, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що це видання посідає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.

В статье рассматриваются причины «увлечения» историков биографическим жанром в настоящее время. Автор анализирует феномен обращения к истории исторического факультета Одесского университета имени И. И. Мечникова. Он иллюстрирует свои мысли об особенностях работы биографа на примере критического разбора двух биографических этюдов. В последней части автор обращает внимание на актуальные уроки истории самих историков. ; У статті розглядаються причини «захоплення» істориків біографічним жанром у даний час. Автор аналізує феномен звернення до історії історичного факультету Одеського університету імені І. І. Мечникова. Автор стверджує, що історія — це більше ніж наука, бо в ній є і наукова частина (понятійний апарат, жорсткий відбір фактів і їх перевірка на достовірність в ході дослідження), і літературна основа (мова, стиль письменства), і міфологічний аспект, пов'язаний з уявою. Автор зазначає, що критичні статті з історіографії, які виходять в серйозних наукових виданнях, ще раз переконують, що історику практично неможливо встати над своїм часом, уникнути загального захоплення політичним трендом. Адже все, що сьогодні величається, неминуче буде засуджене. Все, чому вклоняється більшість, нею ж і буде втоптане в бруд. Знання взагалі і знання історії зокрема дає людині ілюзію, що вона володіє апаратом істини. Історик-біограф знаходиться в кращому становищі, оскільки в центрі його уваги знаходиться особлива людина. І чим більша людина, тим більше її зазор зі своїм часом, тим цікавіша вона історику своїм самостоянням, кажучи словом Пушкіна. Автор ілюструє свої думки про особливості роботи біографа на прикладі критичного розбору двох біографічних етюдів. Біографія на кшталт міфу про героя. Автобіографія — найбільш підступний і зрадницький жанр, бо він в більшій мірі розкриває особистість автора, ніж він сам того бажає. Автору здається, що він когось викриває і судить, а насправді викриває він самого себе. Розмір душі має значення, крім, звичайно, розуму. Насправді вкрай важливо, як людина думає про себе, що підкреслює в інших, на чому наполягає, що заперечує і про що замовчує. В останній частині автор звертає увагу на актуальні уроки історії самих істориків та вказує, що немає поганих джерел, якщо є вміння аналітично з ними працювати. ; The article deals with the reasons for the «capture» of historians by the biographical genre at the present time. The author analyzes the phenomenon of addressing the history of the historical faculty of the Odessa University named after I. I.Mechnikov. The author argues that history is more than science, because it has a scientific component (conceptual apparatus, rigorous selection of facts and their validation during the study), and the literary basis (language, style of writing), and the mythological aspect, related to imagination. The author notes that critical articles on historiography, published in serious scientific publications, once again convinced that it is almost impossible for a historian to stand up to his time, to avoid general enthusiasm for the political trend. After all, everything that hangs today will inevitably be condemned. Whatever the worship of the majority, it will be thrown into the dirt. Knowledge in general and knowledge of history in particular gives the man the illusion that he has the apparatus of truth. The biographer is in a better position, since the center of his attention is a special person. And the more a person, the more its gap with its time, the more it is interesting to the historian of his independence, in the words of Pushkin. The author illustrates his thoughts on the peculiarities of the work of the biographer by way of a critical analysis of two biographical sketches. A biography like the hero's myth. Autobiography is the most insidious and treacherous genre, because it more reveals the personality of the author than he himself desires. The author seems to him to be exposing and judging someone, but in fact he reveals himself. The size of the soul matters, except, of course, the mind. In fact, it is extremely important how a person thinks about himself, that he emphasizes in others, what he insists, denies and what is silent. In the last part the author draws attention to the actual lessons of the history of the historians himself and points out that there are no bad sources if there is the ability to work analytically with them.

The article discusses the development of green tourism in rural areas. This type of holiday is the most democratic pricing. Tourists are attracted convenient settlements, current private pensions, closeness to nature, the ratio of price / quality, hospitality and homely atmosphere with recreation. As a result of studies found that in Ukraine rural green tourism in the initial stages of its formation and development, and entrepreneurship in this area still belongs to risky activities. A role in the functioning and development of green tourism plays Union to promote rural green tourism in Ukraine. The article shows that the Union for Promotion of Rural Green Tourism in Ukraine approved the program of voluntary categorization in green tourism «Ukrainian hospitable mansion». The paper shows that the proposed sign «Ukrainian hospitable mansion» is assigned ahrooseli reports of potential consumers of services of appropriate quality housing and service levels and enables farmers to set fee. This sign is given by the Union to promote rural green tourism and can be used as a marketing tool. In the analyzed statistics on rural green tourism is noted that in the Volyn region, where the Shatsky Lakes, which is the main place of summer vacation, 2751 provided services to tourists, and nine ahroosel Cherkasy region visited only 289 tourists. In 2015, the undisputed leader in the provision of services of green tourism remains Ivano-Frankivsk region, which visited – 16.903 tourists. In Bukovina village has 75 private estates, are engaged in eco-tourism. Their number has increased compared to the year 2015 mynulym – 26 units. However, in Ukraine in 2015 compared to 2013 the number of businesses in this area decreased by 52 ahrooseli, including by entities that are located in the annexed Crimea. In some areas, particularly Zaporozhye, Odessa, Kharkiv and Kherson, ahrooseli ceased operations (including – 6 estates), that these areas, according to official statistics, disappeared from the map of green tourism in Ukraine. In sex shows that foreign leaders to implement green tourism services are France and Spain, where rural tourism has emerged in highly profitable and lucrative sector of the economy and reached the level of international economic specialization. In sex also revealed that the market of services of green tourism in Ukraine has a number of shortcomings to be addressed in the near future if Ukraine plans to further European integration. ; В статье рассмотрены вопросы развития сельского зеленого туризма на селе. Этот вид отдыха имеет демократическую ценовую политику. В результате исследований установлено, что в Украине сельский зеленый туризм находится на начальной стадии своего становления и развития, а предпринимательство в этой сфере все еще относится к рискованным видам деятельности. Определенную роль в функционировании и развитии сельского зеленого туризма играет Союз содействия развитию сельского зеленого туризма в Украине. В статье показано, что за рубежом лидерами по реализации услуг сельского зеленого туризма является Франция и Испания, где сельский туризм уже сформировался в высокорентабельную и прибыльную отрасль экономики и вышел на уровень международной экономической специализации. В статье также раскрывается, что рынок услуг зеленого туризма в Украине имеет ряд недостатков, которые предстоит решать в ближайшее время, если Украина планирует дальнейшую евроинтеграцию. ; У статті розглянуто питання розвитку сільського зеленого туризму на селі. Цей вид відпочинку має найдемократичнішу цінову політику. В результаті досліджень встановлено, що в Україні сільський зелений туризм перебуває на початковій стадії свого становлення і розвитку, а підприємництво у цій сфері все ще належить до ризикованих видів діяльності. Певну роль у функціонуванні та розвитку сільського зеленого туризму відіграє Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. В статі показано, що за кордоном лідерами щодо реалізації послуг сільського зеленого туризму є Франція та Іспанія, де сільський туризм вже сформувався у високорентабельну та прибуткову галузь економіки та вийшов на рівень міжнародної економічної спеціалізації. В статті також розкривається, що ринок послуг зеленого туризму в Україні має низку недоліків, які доведеться вирішувати вже найближчим часом, якщо Україна планує подальшу євроінтеграцію.

THE CREATION OF THE CONCEPT OF LEGAL EDUCATION IN THE EARLY SOVIET ERA: THE LESSONS OF HISTORYL. V. MIKHNEVICH, Candidate of Juridical Sciences, associate Professor,Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman The article is devoted to the analysis of Soviet educational reforms of the early 1920s Focused attention on the main objectives of these reforms that led to the break-up of the pre-revolutionary system of higher education. Attention is paid to the formulation of the Soviet system of legal education, which was presented to the law faculties of the institutes of national economy in Kiev, Odessa and Kharkov.It is established that the Soviet higher education reform was designed to solve several problems: to create a new system and organizational forms of educational institutions, change the system, adapt learning material to the requirements of the times, to develop new techniques, to upgrade the faculty and to carry out proletarianization of the student body. She continued during the 1920-ies and passed through several stages. In the first phase (early 1920s) were eliminated universities, education industry higher education institutions (colleges and institutes), created the legal framework in the field of education and the system of state education authorities. Reformed the internal management of universities, but the faculty saved the Cathedral and the internal structure of institutions. Also developed new curricula, programs, new forms and methods of work. Changed the order of the academic staff, which began Ukrainization and proletarianization, entered planning the layout, open rabfak.It is revealed that for the second phase (mid-1920s) is characterized by attempts to raise the quality of teaching. The institutes were translated into a 4-year apprenticeship. Cancelled pickup and increased requirements for candidates, but sharply reduced sets in the universities. In the system of Central management of education initiated the command. The structure of Metropolitan institutions has been eliminated, begin a fee. Course training system replaced the credit, the academic year was divided into trimesters. The formation of the teaching corps of the contest changed the appointment and conducted the registration of researchers, dividing them into internal and external professors and lecturers І And II group.In the third stage (late 1920s) were unified education, which has eliminated the differences of education systems in the USSR and the RSFSR and the state monopoly in educational activities. The essence of unification was the creation of a number of industry universities with the submission of their sectoral commissariats. Modified the management of the institutions, the Board abolished the position of Dean of the replaced Director, who solely was responsible for all the Affairs of the University. Teaching in the institutes was translated into full-time and semester system. Established periodization of the school year. Unification began the process of administrative subordination of education to the Union leadership.Special attention is given to reforming legal education. Was implemented the idea of merging the theory and practice of law and preparation on this basis of skilled labour. The new plans, which included specialization in judicial, administrative and economic-jurisconsults Department, offered students to study common law subjects and optional courses. Harmonized curriculum for law faculties of the institutes of national economy was adopted in 1924, and simplified training and eliminated the burden much subjectness. Plans withdrew from the history and dogma of Roman law, the history of Russian law, the history of Western Russian law.It is concluded that the Soviet reforms were quite radical, was based on the Soviet ideological doctrine that completely changed the pre-revolutionary educational system and was characterized by extreme form of rationalism education, the adoption of a team management style and a focus on quantitative indicators at the expense of quality learning. In article attempt to reveal the relationship between some of the government measures in the field of education with modernity, which can be useful in the process of preparation of legal personnel.

HE WAS A squat man. He wore thick glasses. Photographs captured him badly--none make it clear why he was so popular with women. Memoirists insist that his seemingly benign, even flabby looks could inspire intense fear. Some fifty years ago Lionel Trilling judged Isaac Babel as looking rather like either a 'Chinese merchant,' or a 'successful Hollywood writer,' or a 'typical' Jewish intellectual. 'It is,' wrote Trilling of Babel's face, the kind 'which many Jews used to aspire to have, or hoped their sons would have.' Babel's close friend Konstantin Paustovsky is still more vivid and more than mildly deprecating: 'Stooping, almost neckless ... with a duck's bill of a nose, a creased forehead and an oily glint in his little eyes, he was anything but fascinating.' Why so many who write about him write so much about his appearance is by no means the greatest mystery surrounding Babel and his brilliant but still much debated literary legacy. The secrets Trilling had in mind, in particular, were the uncertainties left in the wake of Babel's stunning, mosaic-like portrait in Red Cavalry of the Polish-Soviet War of 1919-1920. How he felt here about the Russian Revolution, the goodness of man, Jews, violence, bourgeois values, or values at all he leaves unclear. The book was built around its contradictory, confounding stances toward these and other critical and (in Soviet Russia already at the time it appeared in the mid-twenties) rather dangerous topics. Babel leaves the reader often stunned by his intermittent inhumanity, his incorrigible sentimentality, his deep attachment to Jews, his breezy indifference to Jews, and his love and horror in the face of revolutionary upheaval. In Red Cavalry, he has his protagonist--who seems, at least at times, very much an autobiographical stand-in--muse about how keenly he wishes for the ability to kill his fellow man. The sentence pierces the heart like the power Babel attributes elsewhere, in his story 'Guy de Maupassant,' to the uncanny, stunning resonance of skillful punctuation: 'No iron spike can pierce a human heart as icily as a period in the right place.' Picking out stray lines from Babel stories in an effort to encapsulate his essential message is, if you will, as useless as choosing stray passages from the Talmud to illuminate the fundamental teachings of the rabbis. The story is addressed to Vasily; he is mentioned four times in as many pages ('Do you remember Zhitomir, Vasily?' is how it begins). He is, it would seem, an unidentified Russian It is not far-fetched to see him also as the very same Russian whom Babel knew read, sometimes with bemusement or hostility or shock, the not infrequently bitter, always frank, sometimes transparently loving portraits of things Jewish in his fiction. Russian Jewish fiction had, since its first appearance in the mid-nineteenth century, been acutely aware, often overwhelmed by this gaze, and, as a result, so much of it was self-conscious and cramped in ways that, not infrequently, diminished it, in contrast to Yiddish or Hebrew literature. Babel refused to edit out of his fiction those intimate, uneasy things acknowledged by Jews to one another behind closed doors, in the clammy privacy of third-class railways cars, or on the pages of Yiddish prose. And he resisted the temptation, on the whole, to hide his ferocious love for his own people. Moreover, Ilya, he insisted, was no less Russian than a character of Chekhov's or Gogol's while he was, at the same time, emphatically Jewish. The future of Russian literature, he predicted in 1916, belonged to Odessa, not foggy, gray St. Petersburg, where 'the spicy aroma of acacias and a moon filled with an unwavering, irresistible light' shine; Russian literature's 'Messiah, so long awaited, will issue ... from the sun-drenched steppes washed by the sea.' Here was as bald, as transparent a claim for ascendancy as produced by any writer and, in the wake of the last, mostly truly terrible century that savaged his beloved Russia, Babel's voice remains more fresh, arguably more relevant than any other. One now reads Babel's youthful, brash declamation as far from frivolous, one reads it as almost chilling in its pertinence.

The article is devoted to the military books of the late 18th-early 19th century in the library of Count A. G. Stroganov. The works by famous scientists and military figures on tactics, strategy, artillery as well as army statutes are considered. ; Статья посвящена рассмотрению военной книги конца XVIII - начала ХІХ в. в книжном собрании графа А. Г. Строганова. Были рассмотрены издания произведений известных ученых и военных деятелей по тактике, стратегии и артиллерии, а также военные уставы. ; Стаття присвячена розгляду «військової книги» кінця XVIII – початку ХІХ ст. у книжковому зібранні графа О. Г. Строганова. Були розглянуті видання творів відомих вчених і військових діячів з тактики, стратегії й артилерії, а також військові статути.

Protection of the natural environment, rational use of natural resources, ensuring environmental safety of human life are an essential condition for sustainable economic and social development of Ukraine. The growth of human influence on the environment includes large-scale and multi-faceted processes that generally contribute to the development of the country's economy, but at the same time negatively affect the environment, in particular, this is reflected in its pollution, reduced soil fertility, and transformation of landscape complexes. In modern conditions of land use, it is important to create monitoring systems that will allow to state, analyze and predict phenomena in natural systems. The current ecological state of the environment of the Odessa region should be stabilized, and environmental protection measures should be aimed at improving the level of socio-economic development of the region. However, an important issue is the establishment of boundaries of objects of the nature reserve Fund. The presented work contains a practical orientation and based on legislative acts of the country. This study contains an analysis of legal acts, technical justification an explication of land within the landscape reserve "Tarutynskyj steppe" was carried out, which made it possible to determine the main provisions for optimizing the structure of land and forming highly productive, environmentally sustainable agricultural landscapes, and became the basis for the Regulation on the landscape reserve of local significance "Tarutyns'kyj steppe", allowed to give basic recommendations for effective and balanced development of the object. The regime of protection of the territory of the reserve should be taken into account when developing regional and other plans, in all types of design and planning documentation, as well as in construction projects of any objects that may affect the state of the Reserve. ; Охрана окружающей природной среды, рациональное использование природных ресурсов, обеспечения экологической безопасности жизнедеятельности человека – неотъемлемое условие устойчивого экономического и социального развития Украины. Рост влияния человека на окружающую среду включает масштабные и многоплановые процессы, которые в целом способствуют развитию хозяйства страны, но в то же время и негативно влияют на окружающую среду. В частности, это отражается в его загрязнении, снижении плодородия почв, трансформации ландшафтных комплексов. В современных условиях землепользования актуальным является создание мониторинговых систем, которые позволят констатировать, анализировать и прогнозировать явления в природных системах. Современное экологическое состояние окружающей среды Одесской области должно быть стабилизировано, а природоохранные мероприятия должны направляться на повышение уровня социально-экономического развития региона. Однако важным вопросом является установление границ объектов природно-заповедного фонда. Представленная работа содержит практическую направленность, выполнялась на основе законодательных актов страны. Приведенное исследование содержит анализ нормативно-правовых актов, на основе которых разрабатывался проект землеустройства по организации и установлению границ территорий, проведена экспликация земельных угодий в пределах ландшафтного заказника «Тарутинская степь», что позволило определить основные положения оптимизации структуры угодий и формирования высокопродуктивных, экологически устойчивых агроландшафтов. Это легло в основу Положения о ландшафтном заказнике местного значения «Тарутинская степь», позволило дать основные рекомендации для эффективного и сбалансированного развития объекта. Режим охраны территории заказника должен учитываться при разработке региональных и других планов, во всех видах проектно-планировочной документации, а также в проектах строительства любых объектов, которые могут повлиять на состояние Заказника. ; Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Зростання впливу людини на навколишнє природне середовище включає масштабні та багатопланові процеси, що в цілому сприяють розвитку господарства країни, але в той же час і негативно впливають на навколишнє середовище. Зокрема, це відображається в його забрудненні, зниженні родючості ґрунтів, трансформації ландшафтних комплексів. В сучасних умовах землекористування актуальним є створення моніторингових систем, які дадуть змогу констатувати, аналізувати та прогнозувати явища в природних системах. Сучасний екологічний стан навколишнього середовища Одеської області має бути стабілізований, а природоохоронні заходи повинні спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону. Важливим питанням є встановлення меж об'єктів природно-заповідного фонду. Представлена робота містить практичну направленість, виконувалась на основі законодавчих актів країни. Наведене дослідження містить аналіз нормативно-правових актів, на основі яких розроблявся проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій, проведена експлікація земельних угідь в межах ландшафтного заказника «Тарутинський степ», що дало змогу визначити положення про оптимізацію структури угідь та формування високопродуктивних, екологічно стійких агроландшафтів. Це стало основою для Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», дозволило дати основні рекомендації для ефективного та збалансованого розвитку об'єкту. Режим охорони території Заказника повинен враховуватися при розробці регіональних та інших планів, в усіх видах проектно-планувальної документації, а також у проектах будівництва будь-яких об'єктів, що можуть вплинути на стан Заказника.

Метою цього дослідження є вивчення соціолінгвістичних особливостей виникнення й функціювання складноскорочених ергонімів у добу революційних суспільно-політичних і економічних перетворень 1920–1930-х років. Об'єктом вивчення є ергоніми, які функціювали в українській мові 1920–1930-х років і мали не лише повні, а й складноскорочені форми. Предмет вивчення — соціолінгвістичний аспект виникнення або зміни таких назв. Матеріал для вивчення вибрано з довідника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека вибраних і проаналізованих ергонімів складає 775 одиниць. У процесі дослідження було використано методику соціолінгвістичних досліджень, методи семантичного, словотвірного, компонентного та лінгвокультурологічного аналізу, описовий та кількісний методи. Результатом аналізу складноскорочених ергонімів, представлених у довіднику «Вся Одеса на 1930 рік», є виявлення низки особливостей утворення та функціювання мови епохи революційної перебудови соціально-економічного життя суспільства.Висновки. В українській мові 1920–1930-х років відбулося різке збільшення ергонімів, компоненти яких фіксували докорінну зміну ідеологічних і політико-економічних пріоритетів. Кожний багатокомпонентний ергонім мав повну та скорочену форми. Провідною в процесі утворення складноскорочених ергонімів за різними моделями була тенденція до обов'язкового використання ключових компонентів. Компонентний склад ергонімів на позначення установ свідчить про домінування державної монополії на гуманітарну політику та промислове виробництво в країні і про ситуацію негативного ставлення суспільства до приватної власності на засоби виробництва. Зміна офіційної повної назви не завжди вимагала зміни складноскороченої назви підприємства. Це приводило до так званої «ієрогліфізації» таких назв, перетворення їх на традиційні. ; Целью данного исследования является изучение социолингвистических особенностей возникновения и функционирования сложносокращённых эргонимов в эпоху революционных общественно-политических и экономических преобразований 1920–1930-х годов. Объектом изучения являются эргонимы, которые функционировали в украинском языке того периода и имели полные и сложносокращённые формы. Предмет изучения — социолингвистический аспект возникновения или изменения таких названий. Материал для изучения выбран из справочника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека избранных и проанализированных эргонимов составляет 775 единиц. В процессе исследования были использованы методы лингвокультурологического, семантического, словообразовательного, компонентного анализа, описательный и количественный методы, методика социолингвистических исследований. Результатом анализа сложносокращённых эргонимов, представленных в указанном справочнике, является выявление ряда особенностей образования и функционирования языка эпохи революционной перестройки социально-экономической жизни общества.Выводы. В украинском языке 1920–1930-х годов произошло резкое увеличение эргонимов, компоненты которых фиксировали коренное изменение идеологических и политико-экономических приоритетов. Каждый многокомпонентный эргоним имел полную и сокращённую формы. Ведущей в процессе образования сложносокращённых форм по различным моделям была тенденция к обязательному использованию ключевых компонентов. Компонентный состав эргонимов, именующих учреждения, свидетельствует о доминировании государственной монополии на гуманитарную политику и промышленное производство в стране и о ситуации негативного отношения общества к частной собственности на средства производства. Изменение официальных полных названий не всегда требует изменения сложносокращенных названий предприятий. Это приводит к так называемой «иероглифизации» таких названий, превращению их в традиционные. ; The purpose of this study is to research the sociolinguistic features of the emergence and functioning of complex-abbreviated ergonyms in the era of revolutionary socio-political and economic transformations of the 1920–1930s. The object of study is ergonyms that functioned in the Ukrainian language of this period and had full and abbreviated forms. The subject of study is the sociolinguistic aspect of the emergence and evolution of such names. The material for study was selected from the reference book "All Odessa on 1930». The catalog of selected and analyzed ergonyms has 775 units. In the course of the study, methods of linguoculturological, semantic, word-formation, component analysis, descriptive and quantitative methods, sociolinguistic research methods were used. The result of the analysis of these ergonyms is the identification of the formation and functioning features of the language of revolutionary restructuring era on the socio-economic life.Conclusions. In the Ukrainian language of the 1920–1930s, there was a sharp increase of ergonyms, the components of which recorded a radical change in ideological and political-economic priorities. Each multicomponent ergonym has a full and abbreviated forms. The tendency to the mandatory use of elements from the key components of full forms in complex abbreviated forms was leading in the formation of different abbreviated models. The component composition of ergonyms, naming institutions and enterprises, indicates the dominance of the state monopoly on humanitarian policy and industrial production in the country and the situation of a negative attitude of society towards private ownership of the production means. Changing official full names does not always require changing abbreviated names of institutions and enterprises. This leads to the so-called "hieroglyphization» of such names and their transformation into traditional ones.

У статті розглянуто листи А. Шептицького до Папи Пія XII та А. Гітлера, в яких чітко окреслюється національно-патріотична й державницька позиція Галицького митрополита. Також акцентується на дипломатичних зусиллях А. Шептицького, для якого тимчасове обрання союзниками гітлерівців мало ситуативний характер. І коли політика Гітлера яскраво виявила свою справжню сутність, Галицький митрополит рішуче засудив нацизм. З метою вберегти українців від знущань німецької армії, 14 січня 1942 року А. Шептицький, М. Величківський, А. Лівицький, М. Омелянович-Павленко і А. Мельник написали до А. Гітлера звернення «Про подолання антиукраїнської політики окупаційних властей Німеччини щодо економічного і національно-культурного розвитку України». У посланні до Гітлера було засуджено усунення українських солдатів від активних воєнних дій, включення західноукраїнської території Галичини до Генерального Губернаторства і передача Одеси разом з прилеглими територіями під управлін­ня Румунії, що цілком суперечило ідеї об'єднання українських земель в одну країну й стало ще однією причиною розчарування в політиці Німеччини. Греко-католицькі єпископи висловили обурення тим, що в Центральній Україні патріотична преса піддавалася утискам, закривалися школи, право на приватну власність, за яке вперто і ціною вели­ких жертв боровся український народ, не було відновлено. А. Шептицький засуджував створення гітлерівцями колективних гос­подарств (подібно до більшовиків), їх прагнення зробити українського селянина ра­бом. Лист А. Шептицького та греко-католицьких єпископів до Гітлера був, мабуть, останньою спробою переконати фашистську владу в недоцільності зверхнього й жорстокого ставлення до українського народу. Злодіяння гітлерівців на окупованих українських землях Андрей Шептицький описав у листі до Папи Пія XII (лист від 29-31 серпня 1942 року), наголосивши на невиправданих сподіваннях українців Галичини, на їх розчаруванні політикою Гітлера. Після визволення з більшовицького ярма, громадяни почувалися вільними місяць-два, а далі німецький уряд встановив режим терору і корупції. А. Шептицький намагався пояснити Папі, що німецький режим є більш жорстоким, ніж більшовицький, майже диявольським, оскільки постійно відбуваються вбивства, крадіжки, грабунки, конфіскації, хабарництво. Оціночні міркування, висловлені А. Шептицьким у листі до Папи стосовно політики Гітлера, переконливо доводять, що Галицький митрополит ніколи не симпатизував нацистам, як про це часто писали радянські історики, а, навпаки, відстоював інтереси українців і прагнув вберегти їх від жорстокості німецької армії. ; In this article it was considered the letters of A. Sheptyckyy to A. Hitler and Pope Pius ХІІ in which was clearly outlined national and patriotic position of Galician Metropolitan. Also it was emphasized on diplomatic efforts of A. Sheptyckyi for whom this temporal choosing the Hitlerites as ally had situational character. And when Hitler's politics showed vividly its real nature, Galician Metropolitan strongly condemned Nazis. In order to keep the Ukrainians from hazing of German army, A. Sheptyckyy, M. Velychkivskyy, A. Livytskyy, M. Omelyanovych-Pavlenko and A. Melnyk wrote the address "About getting over the anti-Ukrainian politics of occupational authorities of Germany what concerning national and cultural development of Ukraine" to A. Hitler on January, 14 1942. In this address they condemned suspension of Ukrainian soldiers from active military actions including accession of western Ukrainian territory to General Governorate and handover of Odessa with surrounding territories under the authority of Romania. These actions contradicted the idea of unification of Ukrainian territories into one state and this was one more reason for disappointment of German politics. Greek-Catholic bishops spoke out on issue that in central Ukraine patriotic press was prohibited, Ukrainian schools were closed, the right to private ownership was not renewed. A. Sheptyckyy condemned the creation of collective farms by the Hitlerites (as Bolsheviks did), their desire to treat the Ukrainian peasants like slaves. The letter of A. Sheptyckyy and Greek-Catholic bishops to Hitler was the last attempt to convince Nazis authority that they should not behave arrogantly and violently against Ukrainian people. Atrocities of the Hitlerites on the occupied Ukrainian territory A. Sheptyckyy described in his letter to Pope Pius ХІІ (August, 29-30, 1942), he emphasized the disappointment of Hitler's politics and unjustified hope of the Ukrainians who lived in Galicia. After extrication from the Bolsheviks' yoke, citizens have felt themselves free for a month or two and then German government established a regime of terror and corruption. A. Sheptyckyy tried to explain to the Pope that German regime is more violent than Bolsheviks' one, whereas there are constant murders, theft, burglary, confiscation and bribery. The evaluative thoughts concerning Hitler's politics made by A. Sheptyckyy in letter to The Pope proved that Galician Metropolitan did never sympathize for Nazis as often wrote Soviet historians. But conversely, he protected the interest of the Ukrainians and wanted to save them from violence of German army.

Метою цього дослідження є вивчення соціолінгвістичних особливостей виникнення й функціювання складноскорочених ергонімів у добу революційних суспільно-політичних і економічних перетворень 1920–1930-х років. Об'єктом вивчення є ергоніми, які функціювали в українській мові 1920–1930-х років і мали не лише повні, а й складноскорочені форми. Предмет вивчення — соціолінгвістичний аспект виникнення або зміни таких назв. Матеріал для вивчення вибрано з довідника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека вибраних і проаналізованих ергонімів складає 775 одиниць. У процесі дослідження було використано методику соціолінгвістичних досліджень, методи семантичного, словотвірного, компонентного та лінгвокультурологічного аналізу, описовий та кількісний методи. Результатом аналізу складноскорочених ергонімів, представлених у довіднику «Вся Одеса на 1930 рік», є виявлення низки особливостей утворення та функціювання мови епохи революційної перебудови соціально-економічного життя суспільства.Висновки. В українській мові 1920–1930-х років відбулося різке збільшення ергонімів, компоненти яких фіксували докорінну зміну ідеологічних і політико-економічних пріоритетів. Кожний багатокомпонентний ергонім мав повну та скорочену форми. Провідною в процесі утворення складноскорочених ергонімів за різними моделями була тенденція до обов'язкового використання ключових компонентів. Компонентний склад ергонімів на позначення установ свідчить про домінування державної монополії на гуманітарну політику та промислове виробництво в країні і про ситуацію негативного ставлення суспільства до приватної власності на засоби виробництва. Зміна офіційної повної назви не завжди вимагала зміни складноскороченої назви підприємства. Це приводило до так званої «ієрогліфізації» таких назв, перетворення їх на традиційні. ; Целью данного исследования является изучение социолингвистических особенностей возникновения и функционирования сложносокращённых эргонимов в эпоху революционных общественно-политических и экономических преобразований 1920–1930-х годов. Объектом изучения являются эргонимы, которые функционировали в украинском языке того периода и имели полные и сложносокращённые формы. Предмет изучения — социолингвистический аспект возникновения или изменения таких названий. Материал для изучения выбран из справочника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека избранных и проанализированных эргонимов составляет 775 единиц. В процессе исследования были использованы методы лингвокультурологического, семантического, словообразовательного, компонентного анализа, описательный и количественный методы, методика социолингвистических исследований. Результатом анализа сложносокращённых эргонимов, представленных в указанном справочнике, является выявление ряда особенностей образования и функционирования языка эпохи революционной перестройки социально-экономической жизни общества.Выводы. В украинском языке 1920–1930-х годов произошло резкое увеличение эргонимов, компоненты которых фиксировали коренное изменение идеологических и политико-экономических приоритетов. Каждый многокомпонентный эргоним имел полную и сокращённую формы. Ведущей в процессе образования сложносокращённых форм по различным моделям была тенденция к обязательному использованию ключевых компонентов. Компонентный состав эргонимов, именующих учреждения, свидетельствует о доминировании государственной монополии на гуманитарную политику и промышленное производство в стране и о ситуации негативного отношения общества к частной собственности на средства производства. Изменение официальных полных названий не всегда требует изменения сложносокращенных названий предприятий. Это приводит к так называемой «иероглифизации» таких названий, превращению их в традиционные. ; The purpose of this study is to research the sociolinguistic features of the emergence and functioning of complex-abbreviated ergonyms in the era of revolutionary socio-political and economic transformations of the 1920–1930s. The object of study is ergonyms that functioned in the Ukrainian language of this period and had full and abbreviated forms. The subject of study is the sociolinguistic aspect of the emergence and evolution of such names. The material for study was selected from the reference book "All Odessa on 1930». The catalog of selected and analyzed ergonyms has 775 units. In the course of the study, methods of linguoculturological, semantic, word-formation, component analysis, descriptive and quantitative methods, sociolinguistic research methods were used. The result of the analysis of these ergonyms is the identification of the formation and functioning features of the language of revolutionary restructuring era on the socio-economic life.Conclusions. In the Ukrainian language of the 1920–1930s, there was a sharp increase of ergonyms, the components of which recorded a radical change in ideological and political-economic priorities. Each multicomponent ergonym has a full and abbreviated forms. The tendency to the mandatory use of elements from the key components of full forms in complex abbreviated forms was leading in the formation of different abbreviated models. The component composition of ergonyms, naming institutions and enterprises, indicates the dominance of the state monopoly on humanitarian policy and industrial production in the country and the situation of a negative attitude of society towards private ownership of the production means. Changing official full names does not always require changing abbreviated names of institutions and enterprises. This leads to the so-called "hieroglyphization» of such names and their transformation into traditional ones.

У статті розглянуто листи А. Шептицького до Папи Пія XII та А. Гітлера, в яких чітко окреслюється національно-патріотична й державницька позиція Галицького митрополита. Також акцентується на дипломатичних зусиллях А. Шептицького, для якого тимчасове обрання союзниками гітлерівців мало ситуативний характер. І коли політика Гітлера яскраво виявила свою справжню сутність, Галицький митрополит рішуче засудив нацизм. З метою вберегти українців від знущань німецької армії, 14 січня 1942 року А. Шептицький, М. Величківський, А. Лівицький, М. Омелянович-Павленко і А. Мельник написали до А. Гітлера звернення «Про подолання антиукраїнської політики окупаційних властей Німеччини щодо економічного і національно-культурного розвитку України». У посланні до Гітлера було засуджено усунення українських солдатів від активних воєнних дій, включення західноукраїнської території Галичини до Генерального Губернаторства і передача Одеси разом з прилеглими територіями під управлін­ня Румунії, що цілком суперечило ідеї об'єднання українських земель в одну країну й стало ще однією причиною розчарування в політиці Німеччини. Греко-католицькі єпископи висловили обурення тим, що в Центральній Україні патріотична преса піддавалася утискам, закривалися школи, право на приватну власність, за яке вперто і ціною вели­ких жертв боровся український народ, не було відновлено. А. Шептицький засуджував створення гітлерівцями колективних гос­подарств (подібно до більшовиків), їх прагнення зробити українського селянина ра­бом. Лист А. Шептицького та греко-католицьких єпископів до Гітлера був, мабуть, останньою спробою переконати фашистську владу в недоцільності зверхнього й жорстокого ставлення до українського народу. Злодіяння гітлерівців на окупованих українських землях Андрей Шептицький описав у листі до Папи Пія XII (лист від 29-31 серпня 1942 року), наголосивши на невиправданих сподіваннях українців Галичини, на їх розчаруванні політикою Гітлера. Після визволення з більшовицького ярма, громадяни почувалися вільними місяць-два, а далі німецький уряд встановив режим терору і корупції. А. Шептицький намагався пояснити Папі, що німецький режим є більш жорстоким, ніж більшовицький, майже диявольським, оскільки постійно відбуваються вбивства, крадіжки, грабунки, конфіскації, хабарництво. Оціночні міркування, висловлені А. Шептицьким у листі до Папи стосовно політики Гітлера, переконливо доводять, що Галицький митрополит ніколи не симпатизував нацистам, як про це часто писали радянські історики, а, навпаки, відстоював інтереси українців і прагнув вберегти їх від жорстокості німецької армії. ; In this article it was considered the letters of A. Sheptyckyy to A. Hitler and Pope Pius ХІІ in which was clearly outlined national and patriotic position of Galician Metropolitan. Also it was emphasized on diplomatic efforts of A. Sheptyckyi for whom this temporal choosing the Hitlerites as ally had situational character. And when Hitler's politics showed vividly its real nature, Galician Metropolitan strongly condemned Nazis. In order to keep the Ukrainians from hazing of German army, A. Sheptyckyy, M. Velychkivskyy, A. Livytskyy, M. Omelyanovych-Pavlenko and A. Melnyk wrote the address "About getting over the anti-Ukrainian politics of occupational authorities of Germany what concerning national and cultural development of Ukraine" to A. Hitler on January, 14 1942. In this address they condemned suspension of Ukrainian soldiers from active military actions including accession of western Ukrainian territory to General Governorate and handover of Odessa with surrounding territories under the authority of Romania. These actions contradicted the idea of unification of Ukrainian territories into one state and this was one more reason for disappointment of German politics. Greek-Catholic bishops spoke out on issue that in central Ukraine patriotic press was prohibited, Ukrainian schools were closed, the right to private ownership was not renewed. A. Sheptyckyy condemned the creation of collective farms by the Hitlerites (as Bolsheviks did), their desire to treat the Ukrainian peasants like slaves. The letter of A. Sheptyckyy and Greek-Catholic bishops to Hitler was the last attempt to convince Nazis authority that they should not behave arrogantly and violently against Ukrainian people. Atrocities of the Hitlerites on the occupied Ukrainian territory A. Sheptyckyy described in his letter to Pope Pius ХІІ (August, 29-30, 1942), he emphasized the disappointment of Hitler's politics and unjustified hope of the Ukrainians who lived in Galicia. After extrication from the Bolsheviks' yoke, citizens have felt themselves free for a month or two and then German government established a regime of terror and corruption. A. Sheptyckyy tried to explain to the Pope that German regime is more violent than Bolsheviks' one, whereas there are constant murders, theft, burglary, confiscation and bribery. The evaluative thoughts concerning Hitler's politics made by A. Sheptyckyy in letter to The Pope proved that Galician Metropolitan did never sympathize for Nazis as often wrote Soviet historians. But conversely, he protected the interest of the Ukrainians and wanted to save them from violence of German army.

Valtazar Bogišić (1834–1908) is primarily known as a codifier of civil law in Montenegro, i. e. as the author of the Codex of the Civil Proprietary Law for the Principality/Kingdom of Montenegro from 1888. He was preparing this codex according to the request of Prince Nikola of Montenegro and the order of the Russian government because he was a professor at the University of Odessa. Born in close neighbourhood of Montenegro (in Cavtat, near Dubrovnik) educated in Venice, Vienna, Gussen and Paris, Bogišić studied common law and legal history of Slavonic peoples. He commenced his studies while he was working in Austro-Hungary (1863–1869), particularly in Vienna and southern parts of Hungary (Banat). When Bogišić came in Montenegro 1873, he commenced preparing material for his codex, especially on the basis of the voluminous questionnaire (about 2000 questions), which he completed up to the end of that year. One of informers was Marko Miljanov Popović (1833–1901), the leader of the Kuchi tribe (partially with an Albanian etnolinguistic component), at the border of Montenegro and Albania. He was also well acquainted with the common law of neighbouring tribes of Grude, Hoti i Kastrati, who respected him very much. In this way Bogišić came to know considerably common law of these tribes, primarily in the sphere of civil law relationships. He carefully compared these norms of common law with the similar norms in Montenegro and Herzegovina. Bogišić incorporated the common law into the Codex of the Civil Proprietary Law for the Principality/Kingdom of Montenegro. That's way his researches in common law had a very practical character. At the same time gathering these traditional legal norms, Bogišić got acquainted more deeply with the structure of the traditional tribal society in Montenegro Herzegovina and the northern Albania. This took place in the time when this type of traditional organization of the society was very alive. Bogišić was interested in common law in Montenegro and northern Albania after his codex went into effect in 1888. As the minister of justice of Montenegro (1893–1899), Bogišić observed the tribal life in Montenegro from a sociologic point of view. He collected a very precious material, but did not finish a written study. He endeavoured to discover the codex of the common law of Albanians known as Leka Dukadyin's Law (Albanian: Kanuni i Lekё Dukagjinit). At that time Bogišić was acquainted with the texts on Leka Dukadyin's Law already published in Shkodra and Brussels, but he wished to have the whole text of this codex. In this purpose he gave instructions to the local officers in the parts of Montenegro bordering to Albania and therefore he traveled to Shkodra. He found out that there was no written codex under this name, in spite of the fact that it had been applied as an oral common law a long time. After a lot of Bogišić's instructions an officer from Podgorica named Jovan Lazović managed to write down some codex provisions obtained from the leader of the Grude tribe - Sokol Baci. It was the first larger record of the Leka Dukadyin's Law, published later in Serbia. In this way a basis for the further studies on common law was found. This material gave a more complete ethnographic picture of the tribal society. It took place before the researchers of tribes in Montenegro and Albania appeared. Bogišić's studies served as a basis for other researches on common law and traditional society in the Balkans during the second half of the 20th century, both for the researches from former Yugoslavia and those from Albania. Namely, Bogišić's studies and material he gathered (now mostly located in his archive in Cavtat) have been published more and more and have become more and more valuable nowadays. ; Valtazar Bogišić je bio glavni autor Opštega imovinskog zakonika za Knjaževinu Crnu Goru iz 1888. godine. Izradi Zakonika prethodila su Bogišićeva istraživanja običajnog prava u ondašnjoj Crnoj Gori, a delimično i u susednoj Hercegovini i u severnoj Albaniji, čime je on dublje upoznao strukturu plemenskog društva ovih balkanskih regija. Interesovanja za strukturu i institucije plemenskog društva Bogišić je pokazivao i kasnije kao ministar pravde Crne Gore 1893–1899. godine. U ovom radu govori se o fazama i metodama Bogišićevog prikupljanja građe o plemenskom društvu, a na osnovu toga daje se komparativni prikaz bitnih instituta običajnog prava u Crnoj Gori, Hercegovini i severnoj Albaniji u poslednjim decenijama 19. veka.

Due to the large number of victims of armed conflict in the East of Ukraine today there was the need to bring telemedicine tech­nologies for staged treatment of the wounded with gunshot frac­tures of the long bones. Objective: to introduce telemedicine technologies in the stages of medical evacuation for effective communication and monitoring of their application to enter the system. Methods: for the operation of the telemedicine system at different levels (III–V) of medical evacuation are provided with technical equipment and documentary. From February 2015 to July 2016, a network of 8 telemedical centers, combin­ing traumatology department of the National Military Medical Clinical «Centre Central Military Clinical Hospital» (Kiev), the Military Medical Clinical Centre (MMCC) of professional pathology of the personnel of the Armed Forces of Ukraine (Ir­pen) MMCC West (Lviv), the North (Kharkov) and the South (Odessa) regions, the 66th military mobile hospital (Pokrovsk) Central regional hospital (Bakhmut) and emergency hospi­tal (Mariupol). Technical support: computers, WEB-cameras, TVs with the HDMI-output, WI-FI routers, high-speed Internet channels, multi-function devices (scanner and printer), X-ray scanner. To assess the effectiveness of the telemedicine system developed and implemented telemedicine consultations maps for the various stages of medical evacuation. Results: Data analy­sis point system in designed card will assess the effectiveness of telemedicine consultations and degree of change in future diagnosis and treatment of patients in the first trauma profile. Conclusions: in order to optimize patient care with gunshot fractures of the long bones it is necessary to use telemedicine technologies, which allow continuous monitoring and correc­tion of the treatment at the stages of evacuation. ; Из-за большого количества пострадавших в вооруженном конфликте на Востоке Украины сегодня возникла необходимость в привлечении телемедицинских технологий в этапном лечении раненых с огнестрельными переломами длинных костей. Цель: внедрить телемедицинские технологии на этапах медицинской эвакуации для проведения эффективной взаимосвязи и ввести систему контроля их применения. Методы: для функционирования телемедицинской системы разные уровни (III–V) медицинской эвакуации обеспечены техническим и документальным оснащением. С февраля 2015 по июль 2016 создана сеть из 8 телемедицинских центров, объединяющая травматологические отделения Национального военно-медицинского клинического центра «Главный воен­ный клинический госпиталь» (Киев), Военно-медицинского клинического центра (ВМКЦ) профессиональной патологии личного состава ВС Украины (Ирпень), ВМКЦ Западного (Львов), Северного (Харьков) и Южного (Одесса) регионов, 66-го военного мобильного госпиталя (Покровск), Центральной районной больницы (Бахмут) и больницы скорой медицинской помощи (Мариуполь). Для технического обеспечения применяли компьютеры, WEB-камеры, телевизоры с HDMI-выходами, WI-FIроутеры, высокоскоростные интернет-каналы, многофункциональные приборы (сканер и принтер), сканер для рентгенограмм. Для оценки эффективности телемедицинской системы разработаны и внедрены карты телемедицинских консультаций для различных этапов медицинской эвакуации. Результаты: балльная система анализа данных разработанных карт позволила оценивать эффективность телемедицинской консультации и степень изменения дальнейшей диагностики и лечения, в первую очередь пациентов травматологического профиля. Выводы: для оптимизации оказания медицинской помощи пациентам с огнестрельными переломами длинных костей необходимо применять телемедицинские технологии, которые позволяют проводить постоянный мониторинг и коррекцию лечения на этапах эвакуации. ; Через велику кількість постраждалих у збройному конфлікті на Сході України сьогодні виникла необхідність залучення телемедичних технологій в етапному лікуванні поранених із вогнепальними переломами довгих кісток.Мета: запровадити телемедичні технології на етапах медичної евакуації для ефективного взаємозв'язку та ввести систему контролю їх застосування. Методи: для функціонування телемедичної системи різні рівні (III–V) медичної евакуації забезпечені технічним та документальним оснащенням. Із лютого 2015 по липень 2016 створено мережу з 8 телемедичних центрів, що об'єднує травматологічні відділення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (Київ), Військово-медичного клінічного центру (ВМКЦ) професійної патології особового складу ВС України (Ірпінь), ВМКЦ Західного (Львів), Північного (Харків) та Південного (Одеса) регіонів, 66-го військового мобільного госпіталю (Покровськ), Центральної районної лікарні (Бахмут) та лікарні швидкої медичної допомоги (Маріуполь). Для технічного забезпечення застосовували комп'ютери, WEB-камери, телевізори з HDMI-виходами, WI-FI роутери, високошвидкісні інтернет-канали, багатофункціональні прилади (сканер і принтер), сканер для рентгенограм. Для оцінювання ефективності телемедичної системи розроблені та впроваджені карти телемедичних консультацій для різних етапів медичної евакуації.Результати: бальна система аналізу розроблених карт дала змогу оцінити ефективність телемедичної консультації та ступінь зміни подальшої діагностики і лікування, насамперед пацієнтів травматологічного профілю.Висновки: для оптимізації надання медичної допомоги пацієнтам з вогнепальними переломами довгих кісток необхідно застосовували телемедичні технології, які дають змогу проводити постійний моніторинг і корекцію лікування на етапах евакуації.

Kate Mertes, The English noble household, 1250‐1600: good governance and politic rule (Oxford: Blackwell, 1988. PpRosalind Mitchison and Peter Roebuck, eds., Economy and society in Scotland and Ireland, 1500‐1939 (Edinburgh: John Donald, 1988. PpJeremy Boulton, Neighbourhood and society: a London suburb in the seventeenth century (Cambridge: Cambridge University Press, 1987. PpJames C. Riley, The eighteenth‐century campaign to avoid disease (London: Macmillan, 1987. PpJ. R. Smith, The speckled monster: smallpox in England, 1670‐1970, with particular reference to Essex (Chelmsford: Essex Record Office, 1987. PpMacquarie UniversityJulian Hoppit, Risk and failure in English business, 1700‐1800 (Cambridge: Cambridge University Press, 1987. PpEdward Royle, Modem Britain: a social history, 1750‐1985 (London: Edward Arnold, 1987. PpEdgar Jones, A history of GKN, vol. i: innovation and enterprise, 1759‐1918 (London: Macmillan, 1987. PpTerry Gourvish, Norfolk beers from English barley: a history of Steward & Patteson, 1793‐1963 (Norwich: Centre of East Anglian Studies, University of East Anglia, 1987. PpJ. W. R. Whitehand, The changing face of cities: a study of development cycles and urban form (Oxford: Blackwell, for the Institute of British Geographers, Special Publications Series no. 21, 1987. PpJohn Saville, 1848, the British state and the Chartist movement (Cambridge: Cambridge University Press, 1987. PpThames PolytechnicR. C. Michie, The London and New York Stock Exchanges, 1850‐1914 (London: Allen & Unwin, 1987. PpImperial College, LondonGerard M. Koot, English historical economics, 1870‐1926 (Cambridge: Cambridge University Press, 1988. PpJane Morgan, Conflict and order: the police and labour disputes in England and Wales, 1900‐1939 (Oxford: Clarendon Press, 1987. PpP. W. J. Bartrip, Workmen's compensation in twentieth‐century Britain: law, history and social policy (Aldershot: Gower, 1987. PpBarry Supple, The history of the British coal industry, vol. 4, 1913‐46: the political economy of decline. (Oxford: Clarendon Press, 1987. PpGerry R. Rubin, War, law, and labour: the Munitions Acts, state regulation, and the unions, 1915‐1921 (Oxford: Clarendon Press, 1987. PpWolfson College, OxfordSteven Tolliday, Business, banking and politics: the case of British steel, 1918‐1939 (Cambridge, Mass. and London: Harvard University Press, 1987. PpMarguerite Dupree, ed., Lancashire and Whitehall: the diary of Sir Raymond Streat, 1931‐57 (Manchester: Manchester University Press, 1987. 2 vols. PpPatricia Herlihy, Odessa: a history, 1794‐1914 (Cambridge: Mass.: Harvard University Press, Ukrainian Research Institute Monograph Series, 1986. PpJean Baechler, John A. Hall, and Michael Mann, eds., Europe and the rise of capitalism (Oxford: Blackwell, 1988. PpMichael Anderson, Population change in north‐western Europe, 1750‐1850 (London: Macmillan, 1988. PpFrank B. Tipton and Robert Aldrich, An economic and social history of Europe, 1890‐1939. An economic and social history of Europe from 1939 to the present (London: Macmillan, 1987. PpLondon School of Economics and Political ScienceCarole Shammas, Marylynn Salmon, and Michael Dahlin, Inheritance in America from colonial times to the present (New Brunswick, N.J. and London: Rutgers University Press, 1987. PpDeakin University, Geelong, VictoriaPeter Kilby, ed., Quantity and quiddity: essays in U.S. economic history (Wesleyan University Press. 1987. PpRobert F. Dalzell, Jr., Enterprising elite: the Boston Associates and the world they made (Cambridge, Mass. and London: Harvard University Press, 1987. PpCambridge UniversityRobert Higgs, Crisis and Leviathan: critical episodes in the growth of American government (New York and Oxford: Oxford University Press, 1987. PpRutgers UniversityJonathan Liebenau, Medical science and medical industry: the formation of the American pharmaceutical industry (London: Macmillan, in association with the Business History Unit, University of London, 1987. PpThe Queen's University of BelfastPeter Fearon, War, prosperity and depression: the U.S. economy, 1917‐1945 (Oxford: Philip Allan, 1987. PpMichael J. Hogan, The Marshall Plan: America, Britain, and the reconstruction of Western Europe, 1947‐1952 (Cambridge: Cambridge University Press, 1987. PpCynthia Taft Morris and Irma Adelman, Comparative patterns of economic development, 1850‐1914 (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1988. PpBielefeld UniversityShireen Moosvi, The economy of the Mughal Empire c. 1595: a statistical study (Delhi: Oxford University Press, 1987. PpDonald N. McCloskey, Econometric history (London: Macmillan, 1987. PpQueen s University, Kingston, OntarioMargaret Garritscn de Vries, The International Monetary Fund, 1972‐1978: cooperation on trial. Vols. 1, 11, and in (Washington D.C.: The International Monetary Fund, 1985. Vols. I and II, pp

Relevance of research. In the modern world there is a variety of information technologies influencing the individual, so changes are taking place in the educational process of training military professionals.Considerable attention is paid to the professional search for the important information, the ability to evaluate and analyze it.Important in the current educational process of future officers is the ability to move away from patterns and stereotypes, to generate new ideas, understand and make sense of them, to ask the questions and be able to clearly argue their own position, highlight problems and set priorities.It is the development of critical thinking of cadets in higher military educational institutions when they are mastering a military specialty which will allow future officers to navigate the information space and draw their own conclusions, be able to assess problems and find atypical ways to solve them.Aim of research is diagnostics of the state of formed the critical thinking of cadets during their studies at the higher military institution.Methods The experimental base of the subjects consisted 76 cadets of the Military Academy (Odessa) aged 19 to 20 years. The following methods were used: questionnaire of types of thinking and level of creativity of J. Bruner; diagnosis the level of development of reflexivity of A.V. Karpova; diagnosis the communicative and organizational tendencies (KOS)" of V. Synyavsky, B.A. Fedoryshyn; author's questionnaire Self-assessment of the ability to critical thinking, expert assessments, interviews, observations.Results Significant indicators of critical thinking are identified: the awareness of the problem; the ability to take into account the arguments and other points of view; the ability to highlight inconsistencies and question the information obtained; the ability to evaluate alternative ways out of the situation; the ability to be creative in solving complex problems; the ability to build a hypothesis; the ability to justify the chosen position; flexibility of thinking.There is a correlation between critical thinking skill and individual psychological properties of cadets, in particular: with symbolic thinking, creativity, reflexivity, with organizational and communicative tendencies, and with academic success.Conclusions The study showed that the state of formation of critical thinking in cadets is mainly at medium and low levels and is manifested situationally. The indicators of critical thinking chosen by us sufficiently reflect the level of formed the critical thinking of cadets during education. We investigated the psychological properties of the personality of the cadet, which contribute to the formation of critical thinking.It is proved that academic success is one of the criteria for the formation of critical thinking. ; Актуальність дослідження: В сучасному світі вирує розмаїття інформаційних технологій щодо впливу на особистість, що обумовлює зміни і в освітньому процесі підготовки військових фахівців. Значна увага приділяється вмінню професійного пошуку інформації, здатності її оцінити та проаналізувати. Важливим в процесі підготовки здобувачів вищої освіти є вміння відходити від шаблонів та стереотипів, генерувати нові ідеї та осмислювати їх, чітко аргументувати свою позицію, вирізняти проблеми та розставляти пріоритети. Саме розвиток критичного мислення курсантів вищих військових навчальних закладів на етапі оволодіння військовою спеціальністю дозволить майбутнім офіцерам орієнтуватись в інформаційному просторі та робити власні висновки, оцінювати проблемні задачі та знаходити нетипові шляхи їх вирішення.Мета дослідження: діагностувати стан сформованості критичного мислення у курсантів під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.Вибірка і методи дослідження: У дослідженні прийняли участь 76 курсантів Військової академії (м.Одеса) віком від 19 до 20 років. Застосовані наступні методики: «Опитувальник типів мислення та рівня креативності» Дж.Брунера; «Діагностика рівня розвитку рефлексивності» А.В.Карпова; «Дослідження комунікативних та організаторських схильностей (КОС)» В.Синявського, Б.А.Федоришина; авторська анкета «Самооцінка здатності до критичного мислення», експертні оцінки, бесіди, спостереження.Результати дослідження: Визначено значимі показники критичного мислення курсантів та особливості їх прояву під час навчальної діяльності, а саме: усвідомлення проблеми; здатність врахувати аргументи та інші точки зору; вміння виділяти суперечності та піддавати сумніву отриману інформацію; здатність оцінювати альтернативні шляхи виходу з ситуації; здатність творчо підходити до вирішення складних завдань; вміння вибудувати гіпотезу; вміння обґрунтувати обрану позицію; гнучкість мислення. Виявлено кореляційні зв'язки між показниками критичного мислення та індивідуально-психологічними властивостями курсантів, зокрема: із символічним і знаковим мисленням, креативністю, рефлексивністю, із організаторськими та комунікативними схильностями, а також з успішністю в навчанні.Висновки. За результатами нашого дослідження встановлено, що стан сформованості критичного мислення у курсантів переважно середній та низький, проявляється ситуативно, що свідчить про необхідність включення до освітнього процесу вищого військового навчального закладу спеціальних умов та засобів формування критичного мислення. Обрані нами показники в достатній мірі відображають стан сформованості критичного мислення курсантів під час навчання. Крім того, нами досліджено деякі індивідуально-психологічні властивості курсантів, які впливають на здатність до критичного мислення. Доведено, що успішність в навчанні є одним із критеріїв для оцінки сформованості критичного мислення.