The revival of Anglo-American political philosophy began in the 1970s with the publication of A Theory of Justice by John Rawls and Wittgenstein and Justice by Hanna Pitkin. This revival was facilitated by the turbulent political processes occurring after the Second World War that required philosophical understanding, but the long-dominant utilitarian approach could not fully meet this task. Traditionally, the main issue in political philosophy has been the question of power, spe- cifically its political organization and legitimacy. Rawls demonstrated that the political organiza- tion of power is derived from how we understand ethical norms and what norms (rules) we follow in social interaction. Thus, the main question of political philosophy is not power but justice. He also demonstrated that political freedom is closely linked to equality. Rawls's theory had a deci- sive influence on the political philosophy of the twentieth century, the development of which was largely based on criticism or reception of his ideas. Today, we are witnessing the beginning of a break with tradition, which was expressed by Rawls and suggested that the political is based on the possibility of consensus and ethical agree- ment. The current developments in political philosophy are closely connected with the rethink- ing of Rawls's legacy, and we see this in the development of non-ideal political theories. ; Відродження англо-американської політичної філософії починається в 70-х роках ХХ століття з публікації праць «Теорія справедливості» Джона Ролза та «Вітґенштайн і справедливість» Ганни Піткін. Цьому відродженню сприяв той факт, що бурхливі політичні процеси, які відбувалися у світі після Другої світової війни, вимагали філософського осмислення, тоді як утилітарний підхід, що домінував упродовж тривалого часу в англо-американській політичній традиції, не міг повністю виконати це завдання. Традиційно головним питанням для політичної філософії було питання про владу, її політичну організацію та леґітимність. Ролз же продемонстрував, що політична організація влади є похідною від того, як ми розуміємо етичні норми і якими нормами (правилами) ми керуємося в соціальній взаємодії, тому головним питанням політичної філософії є не питан- ня про владу, а питання про справедливість. Крім того, він продемонстрував, що політична свобода є тісно пов'язаною з рівністю. Його теорія справила визначальний вплив на політич- ну філософію ХХ століття, розвиток якої багато в чому відбувався на підґрунті критики або рецепції його ідей. Сьогодні ми спостерігаємо початок розриву з традицією, виразником якої є Ролз і яка передбачає, що політичне базується на можливості консенсусу та етичної згоди. А проте нинішній розвиток політичної філософії також є тісно пов'язаним із переосмисленням спад- щини Ролза, що ми бачимо, зокрема, на прикладі розвитку так званих «не-ідеальних» політичних теорій.
Purpose. The paper studies the issue of training foreign language teachers in Ukraine of the 20th century. The origins of training linguistic professionals for school date back to the early 1900s. Throughout the century, the higher educational system faced a myriad of changes, including curricula (courses, academic hours, teaching practices, etc.) and teaching approaches, falling under the influence of political regimes. Reforming the national educational system nowadays, the main focus is on sharing European practices. Methodology. The general scientific, chronological, comparative, retrospective and interpretational methods were used in the article. Theoretical basis. The work presents the definitions of «professional training» and «training foreign language teachers» concepts, as well as offers the overview of pedagogical studies of Ukrainian researchers interested in training foreign language teachers at higher pedagogical establishments of Ukraine in the 20th century: Olha Misechko (2011), Volodymyr Okolovych (2014), Olena Shmyrko (2016), Olena Shenderuk (2017). Originality. Analyzing the changes of curricula for foreign language teachers, the authors note the increasing importance of innovative technologies based on strong methodological skills, deep language knowledge with an accent on communication. Conclusions. The authors argue that traditional basics are worth inheriting, including practical training (observation, assistant and teaching practices); proper organization of education process (professional staff of university chairs specializing in philological, methodological, pedagogical, psychological and innovation-technological disciplines); a balanced ratio between general educational, philological and methodological cycles in curricula, initial introduction to theoretical and further following of practical subjects; the growing role of professional life-long self-education and self-development.
The article identifies elements of national experience that became the preconditions for such revival, as well as determined the originality of French political philosophy. Based on the publi- cations of V. Descombes, G. Labelle, D. Tanguay, M. Foessel, . Jourdain, the author distin- guishes between French political philosophy in the narrow sense, which is represented by C. Castoriadis, C. Lefort, P. Rosanvallon, M. Gauchet, P. Manent, Ph. Raynaud (paying special atten- tion to the Ukrainian translations of their works), and the articulation of political questions in terms of philosophical theory by well-known representatives of French theory. The reasons that hindered the development of political philosophy in France were the dominance of the positiv- ist paradigm in the social sciences and Marxism in the French intellectual milieu. The impulsion for the revival of political philosophy in France was the crisis of Marxism and preparations for the celebration of the 200th anniversary of the French Revolution of 1789. The distinguishing features of French political philosophy, according to the author, are the study of political problems in the context of intellectual, social, cultural history and ethnology, as well as through the prism of the works of classical French authors. The author also pays attention to the special role of R. Aron in the revival of French political philosophy. ; На думку автора статті, своєрідність національних традицій філософії у модерний час ви- значають: місце філософії в національній академічній системі, зокрема у властивій цій сис- темі номенклатурі наук і дисциплін; функціювання філософії у межах інтелектуального й культурного простору, окресленого використанням національної мови; рівень і спосіб при- сутності філософії у публічному просторі. Своєрідність національної традиції політичної філософії визначає також те, що інтерес до неї та підходи до неї зумовлені національним політичним досвідом та досвідом його осмислення. У статті вказано елементи національного досвіду, які стали передумовами відродження політичної філософії у Франції другої половини ХХ століття, а також визначили своєрідність французької політичної філософії. Спираючись на публікації В. Декомба, Ж. Лабеля, Д. Танґе, М. Фоселя та Е. Журдена, автор розрізняє артикуляцію політичних питань у термінах фі- лософської теорії з боку відомих представників French theory та французьку політичну філо- софію у вузькому розумінні. Представниками останньої він вважає К. Касторіадиса, К. Ле- фора, П. Розанвалона, М. Ґоше, П. Манана та Ф. Рено, звертаючи особливу увагу на україн- ські переклади їхніх праць. Причинами, що перешкоджали розвиткові політичної філософії у Франції було домінування позитивістської парадигми у соціальних науках та марксизму у французькому інтелектуальному середовищі. Поштовхами до відродження політичної філо- софії у Франції були криза марксизму та підготовка до святкування 200-річчя Французької революції 1789 року. До особливостей французької політичної філософії автор відносить до- слідження політичних проблем у контексті інтелектуальної, соціальної, культурної історії та етнології, а також крізь призму праць класичних французьких авторів. Автор також звертає увагу на особливу роль Р. Арона у відродженні французької політичної філософії.
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF DENDROLOGICAL PARKS IN UKRAINE IN THE 11TH- EARLY 20TH CENTURIES (HISTORICAL AND LEGAL ASPECTS) T.RodikAbstract. The article is devoted to the study of historical and legal fundamentals in the origin and development of dendrological parks on theterritory of Ukraine. The time period is from 11th to the early 20th century. The author suggested the periodization of the formation and development of legislation on dendrological parks. The characteristics and defining features of each of them are distinguished.The author investigated and concluded that theprocess of forming the legal framework of dendrological parks'activity as a category of natural reserve fund of Ukraine lasts from the eraof customary law and is continuous. Social, political and economic conditions in the different stages have different impact both to the construction of parks and the strengthening of the legal framework for their effective functioning: at a certain historical stage, there isboth active and slow development, and sometimes even full decline and destruction.Keywords: dendrological parks, historical and legal aspects, park construction, legal regulation.
The problems of colonialism and post-colonialism are very important for the modern world. Postcolonial studios are one of the key components of intellectual discourse. However, most of them have a serious flaw, namely the reduction of the topic to the collapse of colonial expansion and colonial exploitation to racial and geographical factors. These studios are about as colonizers view Europeans, and as oppressed peoples of the colonies view residents of other parts of the world. These researchers also do not pay attention to the fact that the Russian Empire had a colony at one time, not in America or Africa, but most of its colonies were in Asia. In addition, the Russian Empire had colonies in Europe: Finland, part of Poland, most of Ukraine, and so on. In turn, the German empire held in colonial condition the part of Poland that belonged to it. In Europe, therewere other colonies of other states. Therefore, at the end of the 19th and in the first third of the 20th century, the concept of "colony of the European type" appeared in socio-political thought. Ukrainian thinkers of this age (namely, Julian Bachinsky, Ivan Franko, Lesja Ukrainka Sergey Mazlakh and Vasyl Shahray, Mikhaylo Volobuev and others) by using certain methodologies investigated various aspects of the existence of such colonies, primarily of the case of Ukraine. Bachinsky puts the focus on purely economic factors that determine the colonial status of Ukraine, Franco – on national-political, Lesja Ukrainka – on existential, Mazlakh and Shahray – emphasized the aggregate of national, political and economic. At the same time, none of them took as the basis of the ethnolinguistic factor, like some Ukrainian researchers of colonialism do now. The article focuses on the ideas of Mikhaylo Volobuyev, which combine economic, political, socio-cultural and existential factors. Volobuyev, in addition, thoroughly criticized the substantial limitations of the racial-geographical approach to the problem of colonialism. Many of his ideas are relevant to modern challenges, others need rethinking in the context of the mutual struggle between different projects of globalization. Thus, in Ukraine at the end of the 19th century and in the first third of the 20th century there was a powerful intellectual direction of anti-colonial socio-political thought that did not reduce the problem of colonialism either to the racial factor, or to the geographical, or to the ethno-linguistic one. The author believes that such an integrated, multi-factor approach to the problems of colonialism and vision of overcoming the colonial heritage is the most urgent one. Therefore, it is expedient and necessary to appeal to the heritage of Ukrainian thinkers who turned to anti-colonial discourse.
The article for the first time highlights the process of founding a vegetarian Society in Poltava (the second one on Ukrainian territory) at the beginning of the 20th century. The civilizational approaches of the Annals' school constitute the methodological ground of the study. These approaches take into account the influence of socio-cultural factors in a comprehensive way. Everyday life history is one of the scientific directions within which the research took place. The specifics of the topic required using methodologies developed in the European 'food studies' framework.The research relies on methods of system analysis, deduction and induction, chronological method, and others. A year before the actual registration of the Society, a group of activists opened a vegetarian canteen in Poltava, which had to promote vegetarianism. Immediately after opening, it became popular and profitable. At the very beginning, the canteen was serviced by the founders. However, due to a steady increase in the number of visitors, additional personnel was hired. There was an urgent need to create a society that would guide its activities and systematically implement the ideas of the canteen's founders. In the autumn of 1912, the Society was registered and immediately attracted the attention of the local community. The number of its members doubled during the year. The research discovered that since the beginning of the creation of the vegetarian canteen and the Society, City Duma (City Council) had been favourable to them and granted several privileges. Given the favourable social atmosphere and extreme successes, leaders of the Poltava Vegetarian Society were full of well-founded optimism and outlined a broad agenda of actions. However, lack of funds, the inertia of the vegetarian community and issues within the political environment became obstacles to the implementation of the plan. Virtually nothing was implemented. Only the canteen managed to demonstrate notable success. As soon as the Society was founded, the Canteen was ...
The article for the first time highlights the process of founding a vegetarian Society in Poltava (the second one on Ukrainian territory) at the beginning of the 20th century. The civilizational approaches of the Annals' school constitute the methodological ground of the study. These approaches take into account the influence of socio-cultural factors in a comprehensive way. Everyday life history is one of the scientific directions within which the research took place. The specifics of the topic required using methodologies developed in the European 'food studies' framework.The research relies on methods of system analysis, deduction and induction, chronological method, and others. A year before the actual registration of the Society, a group of activists opened a vegetarian canteen in Poltava, which had to promote vegetarianism. Immediately after opening, it became popular and profitable. At the very beginning, the canteen was serviced by the founders. However, due to a steady increase in the number of visitors, additional personnel was hired. There was an urgent need to create a society that would guide its activities and systematically implement the ideas of the canteen's founders. In the autumn of 1912, the Society was registered and immediately attracted the attention of the local community. The number of its members doubled during the year. The research discovered that since the beginning of the creation of the vegetarian canteen and the Society, City Duma (City Council) had been favourable to them and granted several privileges. Given the favourable social atmosphere and extreme successes, leaders of the Poltava Vegetarian Society were full of well-founded optimism and outlined a broad agenda of actions. However, lack of funds, the inertia of the vegetarian community and issues within the political environment became obstacles to the implementation of the plan. Virtually nothing was implemented. Only the canteen managed to demonstrate notable success. As soon as the Society was founded, the Canteen was transferred to it with no specific conditions or requirements. This transfer provided the Society with significant resources for its activities, so members started investing in canteen development. However, members of the Society firstly could not agree on the main principles of the canteen functioning. Several members voted for the non-commercial place, which had to perform a mainly ideological function. Others tried to make it commercial. Finally, members managed to find a compromise, which allowed to increase volumes and quality of service on one side and keep low prices on the other. However, as a result of such policy, the canteen became a popular elite place and failed to bring significant profits. Taking care primarily of the canteen affairs, the Society decided to conduct an assessment at the end of 1913. The idea was to survey Society members and canteen visitors. The official aim was research on the development of the vegetarian movement in Poltava. Unfortunately, the results of this poll have never been published. At the beginning of 1917, Poltava Vegetarian Society's Council decided to conduct such a poll again. The questionnaire published in the press hardly intended to find out the real state of affairs. All questions were frankly manipulative, pushing the respondents to give an answer required by the authors. The political crisis of 1917 interrupted activities of the majority of Russian Empire vegetarian societies in general and Poltava Vegetarian Society in particular. Keywords: Poltava, vegetarian society, canteen, lunch, questionnaire, O. Volkenshtein, M.Dudchenko. ; У статті вперше висвітлено передумови та процес заснування Полтавського вегетаріанського товариства, етапи його функціонування та розвиток протягом досліджуваного періоду. Визначено його кількісний склад та ідентифіковано основних діячів. З'ясовані основні напрямки діяльності та дана їх оцінка. Проаналізовано позитивні та негативні фактори, що безпосередньо впливали на його функціонування. Ключові слова: Полтава, вегетаріанське товариство, їдальня, обід, анкета, О.О.Волкенштейн, М.С. Дудченко.
Метою статті є висвітлення основних тенденцій організації шкільної освіти України на початку ХХ століття. На різних етапах наукового пошуку використано комплекс взаємодоповнювальних методів досліджень: системно-історичний, хронологічний і діахронний; емпіричні методи; структурно-системний аналіз; компаративний аналіз. У процесі дослідження виявлено, що реформоутворювальною домінантою розвитку освіти початку XX століття було посилення громадської ініціативи, вплив громадської думки на організацію і розроблення програм народної школи. Бюрократичний лад школи з її релігійно-монархічними тенденціями поступово змінював парадигмальні орієнтири та організаційні засади шкільної освіти. ; The aim of the article is to highlight the main tendencies of the organization of school education in Ukraine at the beginning of the 20th century. At the different stages of scientific research a complex of complementary research methods has been used: systemic-historical (the consideration of historical preconditions for updating the purpose, content and organizational forms of school education), chronological and diachronic (study of the organization of school education and its periodization); empirical methods (summarizing of documents, which reflect the organizational principles, theory and practice of school education in different historical periods); structural and system analysis (analysis and generalization of the practice of organization of school education); comparative analysis (comparison in the diachronic plane of the theory and practice of teaching students at different stages of the development of school education). Socio-economic realities of the Russian Empire at the beginning of the 20th century predetermine the finding the ways of reformation of the school system. In particular, a number of draft documents were developed based on socio-pedagogical thought. In general, the reform of the early 20th century, despite the great crowd pressure, did not change authoritarian school education in the Ukrainian lands. The processes of the reforming of Ukrainian schools after the February Revolution (1917) are marked by the updating of the content of general education. The organization of school education was changed, in particular its structure. In the 20-30's of the 20th century the foundations of reforming school education on the principles of polytechnics were laid. The analysis of archival documents shows that the tendency of this period was the Ukrainianization of school. In the course of the research it was found that the reforming dominant of the development of education at the beginning of the 20th century was the strengthening of public initiative, the influence of public opinion on the development of the program of the public school and its implementation. The bureaucratic system of the school with its religious-monarchical tendencies gradually changed the paradigmatic landmarks and organizational principles of school education. Reforming school education in the period under consideration is marked by an increasing public initiative and showing of social and democratic tendencies.
The relevance of research. The Soviet government paid special attention to educating a new type of teacher for the future fertile society, who could obediently follow the instructions and become the "builder of socialism" in the country in the future, implement all the orders of the totalitarian authorities to build a new socialist Soviet nation. In this regard, the emphasis was on the formation of the student contingent, the growth of the quantitative composition of future teachers, the regulation of social, party, state, and gender composition. The purpose of the article: to show the process of staffing the student contingent of a pedagogical university (INO, ISO, pedagogical institute) in Chernihiv, to present the main characteristics of the students of this university, which functioned in the 20-30s of the 20 century. Research methods.The complex of general scientific (analysis, synthesis, method of comparison, dialectical method) and special scientific methods of historical learning (historic-genetic, historic-comparative, historic-typological, problem-chronological) have been applied in the conducted research. The content of the study and its results. In the pedagogical university of Chernigov, considerable attention was paid to the formation of the student contingent. The leading social and political principle in the selection of teachers in this university, as well as in other educational institutions of the republic, was the class approach, which pushed into the background national and universal values. During this period, the university widely used the system of business trips for training by party, Komsomol, trade union, military organizations, and committees of the poor peasants. Youth recruitment plans were either overfulfilled, or, conversely, there was a significant shortfall. In the university, following directives from the center, they resorted to anti-democratic and illegal "purge" campaigns, which caused the authorities changed to a certain extent the social composition of students. ...
The relevance of research. The Soviet government paid special attention to educating a new type of teacher for the future fertile society, who could obediently follow the instructions and become the "builder of socialism" in the country in the future, implement all the orders of the totalitarian authorities to build a new socialist Soviet nation. In this regard, the emphasis was on the formation of the student contingent, the growth of the quantitative composition of future teachers, the regulation of social, party, state, and gender composition. The purpose of the article: to show the process of staffing the student contingent of a pedagogical university (INO, ISO, pedagogical institute) in Chernihiv, to present the main characteristics of the students of this university, which functioned in the 20-30s of the 20 century. Research methods.The complex of general scientific (analysis, synthesis, method of comparison, dialectical method) and special scientific methods of historical learning (historic-genetic, historic-comparative, historic-typological, problem-chronological) have been applied in the conducted research. The content of the study and its results. In the pedagogical university of Chernigov, considerable attention was paid to the formation of the student contingent. The leading social and political principle in the selection of teachers in this university, as well as in other educational institutions of the republic, was the class approach, which pushed into the background national and universal values. During this period, the university widely used the system of business trips for training by party, Komsomol, trade union, military organizations, and committees of the poor peasants. Youth recruitment plans were either overfulfilled, or, conversely, there was a significant shortfall. In the university, following directives from the center, they resorted to anti-democratic and illegal "purge" campaigns, which caused the authorities changed to a certain extent the social composition of students. ...
The article analyzes the theoretical basis of Chinese playwrights of the twentieth century highlighted features of the genre in classical and colloquial drama based on theories dramas in Europe and highlights the innovation playwrights in the image enamored feelings and emotions of the characters. The exceptions were the works of modern and contemporary drama, which, according to plan, the artists had to bring their modern foreign samples. Also, the researchers ignored the problem remained a combination of Chinese drama of the twentieth century, visual and verbal, that is the key to understanding the text, presentation, creating characters, exposure to society, speech-syntax. The above work covering only part of the study of classical literature, experimental avant-garde drama. Taking into account the scientific concept works on the formation, development and current state of drama in China, we believe that singled out a significant, significant and undeniable influence on literature, and, hence, to the drama took place due to political and social events that were in China during past times; artists striving to update and go beyond the established boundaries of the genre of classical drama was caused by the passage of time, Western European trends. It is proved that the combination of visual and verbal is essential to understanding the specific topics of contemporary dramatic works. References Alieksieiev, В. 2012. Sovremennaia Literatura Kitaia. Blagovieshchiensk: Amurskii Gosudarstvennyi Universitet. http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition. Gaida, I. V. 1971. Kitaiskii Traditsyonnyi Teatr Sitsiui. Мoskva: Nauka. Titarenko, M. L., ed., et al. 2008. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 3. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Titarenko, M. L., ed., et al. 2009. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 4. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Titarenko, M. L., ed., et al. 2010. Dukhovnaia Kultura Kitaia, 6. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Zhelekhovtsev, А. N. 1968. Problemy Periodizatsyi Istorii Literatur Naradov Vostoka, 109–119. Мoskva: Nauka. Zhelekhovtsev, А. N. 2008. "SovremennaiaLiteratura". In Dukhovnaia Kultura Kitaia, edited by M.L.Titarenko, 167–175. Мoskva: Vostochnaia Literatura. Isaieva, N. 2013. "Eksperymentalna Sutnist Dramaturhii Gao Sintsziania". Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Тarasa Shevchenka, 1 (19): 57–60. Isaieva, N., and Akimova, A. 2012. Klasychni Teorii Dramy v Kytai ta Yevropi: Komparatyvnyi Aspekt. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Тarasa Shevchenka, 18: 59–62. Lao She. Biohrafiia. http://www.ukrcenter.com/Література/41497/-Лао-Ше/Біографія. Lemeshko, Yu. 2012. Sovremennaia Literatura Kitaia. Blagoveshchensk: Amurskii Gosudarstvennyi Universitet. http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition. Menshykov, L. М. 1961. "K Voprosu ob Avtore «Zapadnogo Fligelia»". Problemy Vostokoviedieniia, 1: 149–151. htpp://www/ orientalstudies.ru. Menshykov, L. М. 1959. Reforma Kitaiskoi Klassicheskoi Dramy. Мoskva: IBL. Roadionov, Oleksii. "Kytaiska Literatura Novoho i Novitnoho Chasu". Всесвіт : укр. журн. іноз. л-ри. – Режим доступу: vsesvit-journal.com/old/content/view/727/41/ Semeniuk, S., and Urusov, V. Kytaiska Literatura 20 Stolittia і Tvorchist Hao Sintsziania. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=1 Sieriebriakov, Ye. A., and Rodionov, A. A., and Rodionova, O. P. 2005. Spravochnik po Istorii Literatury Kitaia (12 vek dо nashei ery – nachalo 21 veka). Мoskva: Vostok–Zapad. Serova, S. A. 1990. Kitaiskii Teatr i Traditsyonnoie Kitaiskoie Obshchestvo (16–17 veka), 71–77. Мoskva: Nauka. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=1 Adzhymamudova, V., and Speshnev, N., ed. 1990. Sovriemiennaia Kitaiskaia Drama. Мoskva: Raduga. Sorokin, V. F., and Eidlin, L. Z. 1962. Kitaiskaia Literatura: Kratkii Ocherk. Мoskva: Izdatelstvo Vostochnoi Literatury. Sorokin, V. F. 2008. "Literatura Novogo Kitaia (1917–1949)". Dukhovnaia Kultura Kitaia, edited by M.L.Titarenko, et al., 3: 152–166. Мoskva: Vostochnaia Literatura. http://www.synologia.ru Sia Yan. 1961. Pod Kryshami Shankhaia. Мoskva: Iskusstvo. Fedorenko, N. T. 1981. Kitaiskoie Literaturnoie Naslediie i Sovremennost. Мoskva: Khudozhestvennaia Literatura. Fedorenko, N. T. 1974. Problemy Issledovaniia Kitaiskoi Literatury. Мoskva: Khudozhestvennaia Literatura. Han Cheng, Liu Houshen, Liao Ben, Du Holyn. 2004. Stsenicheskoie Isskusstvo Kitaiskogo Teatra Kuntsiui. Nankin. Khu Shy. "Predvaritelnyie Predlozheniia po Literaturnoi Reforme". San Wen. http://sanwen.ru/2012/02/02/predvaritelnye-predlozheniya-po-literaturnojj-reforme-khu-shi/ Tsze-Dun, Мao. 1953. "Vystupleniia nа Soveshchanii po Voprosam Literatury i Isskusstva v Yanani (маi 1942)". Izbrannyie Proizvedeniia,3. Мoskva: Izdatelstvo Inostrannoi Literatury. http://library.maoism.ru/literature_and_arts.htmю Tsian Siuantun. 2016. https://www.livelib.ru/tag/ Chen Duciu. "Rassuzhdeniia o Literaturnoi Revoliutsyi". San Wen. http://sanwen.ru/2012/03/23/chehn-dusyu-rassuzhdenie-o-literaturnojj-revolyucii/ Shchrbakov, Ya. 2012. "Vplyv Indo-Buddiiskoi Kultury nа Genezu Dramy Tsatsziui tа Motyviv u Fabuli Dramy". Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Tarasa Shevchenka, 18: 79–81. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_25. 2017. Entsyklopediia Kitaia. Abitus: Asia Business Information for Russians. www.abirus.ru/content/564/623/625/645/655/1. ; Проаналізовано теоретичні засади китайських драматургів ХХ століття, розглянуто жанрові особливості класичної та розмовної драм на основі теорій драм у Європі, а також висвітлено новаторство драматургів у зображенні почуттів та емоцій закоханих героїв. Розглянуто наукові концепції вітчизняних і зарубіжних дослідників про становлення, розвиток і сучасний стан драми в Китаї. Прагнення митцями оновити та вийти за усталені межі жанру класичної драми було викликано плином часу, західно-європейськими тенденціями. Вважаємо, що вагомий та беззаперечний вплив на художню літературу, а відтак і на драматургію, здійснювався через соціально-політичний устрій тогочасного Китаю. Доведено, що поєднання візуального та вербального є ключовим у розумінні специфіки теми сучасних драматичних творів. Джерела та література 1. Алєксєєв В. Современная литература Китая : учеб. пособие [Электронный ресурс] / В. Алєксєєв. –Благовещенск : Амур. гос. ун-т, 2012. – 146 с. – Режим доступу :http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition.2. Гайда И. В. Китайский традиционный театр сицюй / И. В. Гайда. – М. : Наука, 1971. –126 с.3.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / гл. ред.М. Л. Титаренко. – М. : Восточ. л-ра, 2008. – 855 с.4.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 4 : Историческая мысль. Политическая и правовая культура/ гл. ред. М. Л. Титаренко. – М. : Восточ. л-ра, 2009. – 935 с. – (Сер. «Рос. акад. наук. Ин-т Дальнего Востока»).5.Духовная культура Китая : энцикл. : в 5 т. Т. 6 (дополнительный) : Искусство / гл. ред. М. Л. Титаренко.– М. : Восточ. л-ра, 2010. – 1031 с. – (Сер. «Рос. акад. наук. Ин-т Дальнего Востока»).6.Желоховцев А. Н. Проблемы периодизации истории литератур народов Востоке / А. Н. Желоховцев. –М. : Наука, 1968. – С.109–119.7.Желоховцев А. Н. Современная литература / А. Н. Желоховцев // Духовная культура Китая :энциклопедия : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / ред. М. Л. Титаренко и др. – М. : Восточ. л-ра,2008. – С. 167–175.8.Ісаєва Н. Експериментальна сутність драматургії Ґао Сінцзяня / Н. Ісаєва // Вісник Київ. нац. ун-ту ім.Т. Шевченка. – 2013. – Вип. 1 (19). – С. 57–60.9.Ісаєва Н. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект / Н. Ісаєва, А. Акімова // ВісникКиїв. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. «Східні мови та літератури». – 2012. – Вип. 18. – С. 59–62.10. Лао Ше. Біографія [Електронний ресурс] / Лао Ше. – Режим доступу :http://www.ukrcenter.com/Література/41497/-Лао-Ше/Біографія.11. Лемешко Ю. Современная литература Китая : учеб. пособие / [Электронный ресурс]. – Благовещенск :Амур. гос. ун-т. – 2012. – 146 с. – Режим доступа : http://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmurSU_Edition.12. Меньшиков Л. М. К вопросу об авторе «Западного флигеля» [Электронный ресурс] / Л. Н. Меньшиков// Проблемы востоковедения. – 1961. – № 1. – С. 149–151. – Режим доступа : htpp://www/ orientalstudies.ru13. Меньшиков Л. М. Реформа китайской классической драмы / Л. Н. Меньшиков ; отв. ред.О. Л. Фишман ; АН СССР. Ин-т востоковедения. – М. : ИВЛ, 1959. – 241 с.14. Рoдіонов О. А. Китайська література нового й новітнього часу [Електронний ресурс] / О. А. Рoдіонов //Всесвіт : укр. журн. іноз. л-ри. – Режим доступу : www.vsesvit-journal.com/old/content/view/727/41/15. Семенюк С. Китайська література ХХ століття і творчість Гао Сінцзяня [Електронний ресурс] /С. Семенюк, В. Урусов. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=116. Серебряков Е. А. Справочник по истории литературы Китая (ХІІ в. до н.е. – нач. ХХІ в). /Е. А. Серебряков, А. А. Рoдионов, О. П. Рoдионова. – М. : АСТ : Восток–Запад, 2005. – 333 с.17. Серова С. А. Китайский театр и традиционное китайское общество (XVI–XVII вв.) [Электронныйресурс] / С. А. Серова. – М. : Наука, 1990. – С. 71–77. – Режим доступа :http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31236/11-Semenyuk.pdf?sequence=118. Современная китайская драма : сборник / сост. и послесл. В. Аджимамудовой, Н. Спешнева ; пер. скит. – М. : Радуга, 1990. – 445 с.19. Сорокин В. Ф. Китайская литература : краткий очерк / В. Ф. Сорокин, Л. З. Эйдлин. – М. : Изд-вовосточ. лит, 1962. – 252 с.20. Сорокин В. Ф. Литература Нового Китая (1917–1949) [Электронный ресурс] / В. Ф. Сорокин //Духовная культура Китая : энциклопедия : в 5 т. Т. 3 : Литература. Язык и письменность / гл. ред.М. Л. Титаренко ; Ин-т Дальнего Востока. – М. : Восточ. л-ра, 2008. – С. 152–166. – Режим доступа :http://www.synologia.ru21. Ся Янь. Под крышами Шанхая / Ся Янь. – М. : Искусство, 1961. – 116 с.22. Федоренко Н. Т. Китайское литературное наследие и современность / Н. Т. Федоренко. – М. :Художеств. л-ра, 1981. – 398 с.23. Федоренко Н. Т. Проблемы исследования китайской литературы / Н. Т. Федоренко. – М. : Художеств.л-ра, 1974. – 463 с.24. Хан Чэн. Чжунго куньцюй ишу (Сценическое искусство китайского театра куньцюй) / Хан Чэн, ЛюХоушэн, Ляо Бэнь, Ду Голин. – Нанкин, 2004.25. Ху Ши. Предварительные предложения по литературной реформе [Электронный ресурс] / Ши Ху //San Wen : соврем. лит. Китая. – Режим доступа : http://sanwen.ru/2012/02/02/predvaritelnye-predlozheniya-politeraturnojj-reforme-khu-shi/26. Цзе-Дун М. Выступления на Совещании по вопросам литературы и искусства в Яньани (май 1942 г.)[Электронный ресурс] / Мао Цзе-Дун // Избранные произведения : в 4 т. Т. 3. – М. : Изд-во иностр. л-ры, 1953. –Режим доступа : http://library.maoism.ru/literature_and_arts.htmю27. Цянь Сюаньтун [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу : https://www.livelib.ru/tag/28. Чень Дусю. Рассуждение о литературной революции [Електронний ресурс] / Чень Дусю // San Wen :соврем. лит. Китая. – Режим доступу : http://sanwen.ru/2012/03/23/chehn-dusyu-rassuzhdenie-o-literaturnojjrevolyucii/29. Щербаков Я. Вплив індо-буддійської культури на ґенезу драми Цзацзюй та мотивів у фабулі драми[Електронний ресурс] / Я. Щербаков // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. «Східні мови талітература». – 2012. – Вип. 18. – С. 79–81. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_25.30. Энциклопедия Китая [Электронный ресурс] // Abitus : Asia Business Information for Russians. – Режимдоступа : www.abirus.ru/content/564/623/625/645/655/1.
The article is devoted to the typological development of Poltava architecture of the late 19th - early 20th centuries. The study period includes intensive economic, cultural and social development of the city, which directly influenced the expansion of the typology of buildings. First of all, the city was built up by public buildings, which provided all spheres of public life -administrative, financial, commercial, educational, medical institutions and establishments. Their typological varieties depended on economic, political, social and cultural factors. Thus, the development of the economy contributed to the spread of financial and commercial institutions. The revival of cultural and social life led to the emergence of educational buildings, theaters, libraries. The development of education has influenced the creation of an extensive system of educational institutions. Local self-government demanded new administrative buildings. In parallel with public buildings, dwelling has developed intensively. Its typology reflected the class structure of society. A mansion became a common type of urban housing for the wealthy. In the development of Poltava, town mansions on a par with other types of buildings formed a compositional - spatial environment of the central part of the city.A characteristic, special type of housing for became an apartment house. The buildings of the late 19th and early 20th centuries still make up a significant part of the central part of the city. On the basis of archival, scientific, literary sources and field surveys, the objects of the studied period are identified, their functional purpose is analyzed and a register of types of buildings depending on the time of construction is compiled. This work can be used in the further study of the architecture of Poltava of the late XIX - early XX centuries, to become a basis for studying the stylistic and compositional features of the architecture of the city of the studied period. ; Присвячено типологічному розвитку архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть. На період дослідження припадає інтенсивна економічна, культурна та соціальна еволюція міста, що безпосередньо вплинуло на розширення типології будівель. У ході аналізу передумов та факторів розвитку архітектури міста цього періоду виявлена залежність між економічним і культурним піднесенням та появою будинків нового функціонального призначення. На основі архівних, наукових, літературних джерел та натурних обстежень виявлені об'єкти досліджуваного періоду, проаналізовано їх функціональне призначення. Авторкою складено реєстр типів будівель в залежності від часу будівництва. Дана робота може бути використана в подальших дослідження архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть, стати підґрунтям для вивчення стильових та композиційних особливостей архітектури міста цього періоду.
The article is devoted to the typological development of Poltava architecture of the late 19th - early 20th centuries. The study period includes intensive economic, cultural and social development of the city, which directly influenced the expansion of the typology of buildings. First of all, the city was built up by public buildings, which provided all spheres of public life -administrative, financial, commercial, educational, medical institutions and establishments. Their typological varieties depended on economic, political, social and cultural factors. Thus, the development of the economy contributed to the spread of financial and commercial institutions. The revival of cultural and social life led to the emergence of educational buildings, theaters, libraries. The development of education has influenced the creation of an extensive system of educational institutions. Local self-government demanded new administrative buildings. In parallel with public buildings, dwelling has developed intensively. Its typology reflected the class structure of society. A mansion became a common type of urban housing for the wealthy. In the development of Poltava, town mansions on a par with other types of buildings formed a compositional - spatial environment of the central part of the city.A characteristic, special type of housing for became an apartment house. The buildings of the late 19th and early 20th centuries still make up a significant part of the central part of the city. On the basis of archival, scientific, literary sources and field surveys, the objects of the studied period are identified, their functional purpose is analyzed and a register of types of buildings depending on the time of construction is compiled. This work can be used in the further study of the architecture of Poltava of the late XIX - early XX centuries, to become a basis for studying the stylistic and compositional features of the architecture of the city of the studied period. ; Присвячено типологічному розвитку архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть. На період дослідження припадає інтенсивна економічна, культурна та соціальна еволюція міста, що безпосередньо вплинуло на розширення типології будівель. У ході аналізу передумов та факторів розвитку архітектури міста цього періоду виявлена залежність між економічним і культурним піднесенням та появою будинків нового функціонального призначення. На основі архівних, наукових, літературних джерел та натурних обстежень виявлені об'єкти досліджуваного періоду, проаналізовано їх функціональне призначення. Авторкою складено реєстр типів будівель в залежності від часу будівництва. Дана робота може бути використана в подальших дослідження архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть, стати підґрунтям для вивчення стильових та композиційних особливостей архітектури міста цього періоду.
The article is devoted to the typological development of Poltava architecture of the late 19th - early 20th centuries. The study period includes intensive economic, cultural and social development of the city, which directly influenced the expansion of the typology of buildings. First of all, the city was built up by public buildings, which provided all spheres of public life -administrative, financial, commercial, educational, medical institutions and establishments. Their typological varieties depended on economic, political, social and cultural factors. Thus, the development of the economy contributed to the spread of financial and commercial institutions. The revival of cultural and social life led to the emergence of educational buildings, theaters, libraries. The development of education has influenced the creation of an extensive system of educational institutions. Local self-government demanded new administrative buildings. In parallel with public buildings, dwelling has developed intensively. Its typology reflected the class structure of society. A mansion became a common type of urban housing for the wealthy. In the development of Poltava, town mansions on a par with other types of buildings formed a compositional - spatial environment of the central part of the city.A characteristic, special type of housing for became an apartment house. The buildings of the late 19th and early 20th centuries still make up a significant part of the central part of the city. On the basis of archival, scientific, literary sources and field surveys, the objects of the studied period are identified, their functional purpose is analyzed and a register of types of buildings depending on the time of construction is compiled. This work can be used in the further study of the architecture of Poltava of the late XIX - early XX centuries, to become a basis for studying the stylistic and compositional features of the architecture of the city of the studied period. ; Присвячено типологічному розвитку архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть. На період дослідження припадає інтенсивна економічна, культурна та соціальна еволюція міста, що безпосередньо вплинуло на розширення типології будівель. У ході аналізу передумов та факторів розвитку архітектури міста цього періоду виявлена залежність між економічним і культурним піднесенням та появою будинків нового функціонального призначення. На основі архівних, наукових, літературних джерел та натурних обстежень виявлені об'єкти досліджуваного періоду, проаналізовано їх функціональне призначення. Авторкою складено реєстр типів будівель в залежності від часу будівництва. Дана робота може бути використана в подальших дослідження архітектури Полтави кінця ХІХ – початку ХХ століть, стати підґрунтям для вивчення стильових та композиційних особливостей архітектури міста цього періоду.
This article analyzes the concepts of artistic avant-garde by Peter Burger, Boris Groys, and Peter Osborn in order to observe the connection between philosophical criticism of the avant-garde and the justification of its historical status. These three views coincide in the research subject, but they are distinct in approaches to its interpretation. Their benchmarking study allows us to connect the avant-garde theories developed in the researcher's work with their vision of the art history. Herewith the context of the appearance and existence of certain historical trends is considered in their connection with the present. Through explication and comparison of the theoretical approaches' it has been established that all three concepts recognize the key importance of the institution of art for the reflection and the avant-garde self-reflection. Inclusion in social and political processes is highlighted through the institution of art, which defines the artist's status and specificity the way of reading works through the question of art "autonomy". The paper presents a comparison of different views on overcoming the autonomy as an exit to the level of criticism of an art institution on the one hand, and its overcoming by going out in practical life on the other hand. The key to understanding the independence and criticality of the avant-garde to the art movements of the past is its temporal aspiration for the future. The temporal independence of the avant-garde is analyzed in relation to the temporal regimes of modernity and contemporary as an opportunity to overcome the historicist schemes of writing the avant-garde to the art history and its consideration in the conditions of temporal and historical independence.Article received 15.01.2019 ; У статті проаналізовано концепції мистецького авангарду Петера Бюрґера, Бориса Гройса та Пітера Осборна на предмет виявлення зв'язку між філософською критикою авангарду та обґрунтуванням його історичного статусу. Ці три погляди збігаються щодо предмета, але відмінні у підходах до його трактування. Аналіз та порівняння цих поглядів дають нам змогу простежити зв'язок теорій авангарду, розроблених у працях цих дослідників, з їхнім баченням історії мистецтва. При цьому враховуватиметься як контекст появи та існування окремих історичних напрямів, так і їхній зв'язок із сьогоденням. Шляхом експлікації та порівняння теоретичних підходів було встановлено, що всі три концепції визнають ключове значення концепції інституції мистецтва для рефлексії та саморефлексії авангарду. Особливе місце відведено питанню «автономності» мистецтва та його включеності у соціальні та політичні процеси через інституційність мистецтва, яка визначає статус художника та специфічність прочитання творів. Також приділено увагу змінам соціальної ролі авангарду, як подоланню «автономності» та функціонуванню в безпосередній близькості до суспільної «життєвої» сфери. Проаналізовано темпоральну самостійність авангарду щодо темпоральних режимів модерну (modern) та сучасності (contemporary), як можливість подолання історицистських схем вписування авангарду до історії мистецтва та його розгляду в умовах темпоральної та історичної самостійності.Матеріал надійшов 15.01.2019
