Search results

For the first time in the legal history discourse, an article reveals the historiographical and political content of the Ukrainian frontier political tradition. Since political anthropology studies primarily political traditions, the frontier (political, ethnic, cultural, legal dimensions of borderlands) is defined as the political anthropology research object. Simultaneously, the author draws attention to the fact that political anthropology has important theoretical and methodological significance for both political science and legal theory of the state (in particular, from the point of elite studies). Thus, from the standpoint of political science analysis, the frontier political tradition is characterized by legitimating informal ties between complementary socio-ethnic groups (Eastern Slavs-Old Turks- Byzantines). Also, it's characterized by the Slavs imperative psychological rejection of non-complementary socio-ethnic groups (Eastern Slavs against Germanic World f. e.). From the standpoint of historical and legal analysis, the frontier political tradition has its roots in the Roman/ Byzantine Empire, granting the status of "foederati" to the multiethnic tribes of the Northern Black Sea coast. ; У статті вперше у вітчизня­ному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст україн­ської політичної традиції фронтиру. Позаяк політична антропологія вивчає насамперед політичні тра­диції, то фронтирність (політична, етнічна, культурна, юридична) визначена як предмет політико-ан- тропологічного дослідження. При цьому автор звертає увагу на те, що політична антропологія має вагоме теоретико-методологічне значення і для політичної науки, і для юридичної теорії держави та права (зокрема, з точки зору еліто- логії). Отже, із позицій політоло­гічного аналізу політична традиція фронтиру характеризується легі­тимацією неформальних зв'язків між компліментарними соціоетніч- ними групами (східні слов'яни-тюр- ки-візантійці) та імперативним психологічним несприйняттям некомпліментарних соціоетнічних груп (східні слов'яни-тюрки contra германці). З позицій історико-прав- ничого аналізу політична традиція фронтиру сягає корінням надання Римською/Візантійською імперією статусу «федератів» різноетніч- ним племенам Північного Причор­номор'я. Автор розглядає феномен етнокультурної компліментар­ ності, що з давніх часів забезпечу­вав цивілізаційну близькість східних слов'ян та тюркських кочівницьких племен. Стверджується, що тюрк­ські засади «елю», як общини «віль­них людей», вплинули на консти­туювання українських політичних традицій, заклали підвалини прита­манного українській етнічній психо­логії антиінституціоналізму, пере­дували козаччині. Підкреслюється, що політичний розвиток Київської Русі уможливився виключно завдяки творчій кооперації Східної Римської імперії (Візантії) із тюркськими племенами федератів. Прослідко- вується історія взаємин між Рим­ською / Візантійською імперією та тюркськими федератами Півден­ної України. Розкриваються ґенеза та ідеологічні конотації «київ­сько-руського міфу», «козацького міфу», «річпосполитського нара- тиву», «російської імперської істо­ріографії». Історіографічні екскурси чергуються з авторськими оцінками геополітичного і правничого змісту політичних процесів на українських теренах за часів т. зв. «Київської Русі» та «Козаччини». Артикулю- ється положення про рефлективний характер формування української національної ідентичності протя­гом XVIII-XIX ст, що цілковито співпав із постнаполеонівським творенням російської ідентичності, розвиваючись на противагу поль­ським візіям «Східних Кресів». Засадничий висновояк статті - заклик до осмислення візантиніс- тичних і тюркських передумов фор­мування української державності як специфічно фронтирного політи- ко-юридичного феномена.

This article provides the review of the establishing of democratic base of the state building in Ukraine at the different historical stages. Also the characteristics of the both theory and practice of state building are provided. ; В статье рассмотрено становление демократических основ государственного строительства в Украине. Анализируются разные исторические этапы создания государства. Характеризуются как теории государства, так и практика государственного строительства.

Кравченко П. А. Демократизація сучасного українського державотворення: теоретико-практичні засади / П. А. Кравченко, А. І. Мельник // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2018. – Вип. 39. – С. 76-89. ; Стратегія демократичного розвитку полягає в утвердженні демократичних цінностей, збалансованої й ефективної взаємодії гілок влади, подолані конфлікточенності суспільства, вирішенні економічних проблем. Найголовніше завдання нинішнього моменту – це оптимізація процесу створення демократичної, народної влади, яка була б єдиною у відстоюванні докорінних українських інтересів у внутрішній і зовнішній політиці, поєднувала б національний і світовий досвід демократизації суспільного життя. Основне питання демократизації українського суспільства – це створення сприятливих умов реалізації прав і свобод людини з одночасним виконанням її обов'язків. ; The strategy of democratic development is in the establishment of democratic values, in balanced and effective interaction of branches of power, in overcoming the conflicts of the society, in solving economic problems. Nowadays the main task is to optimize the process of creating a democratic, popular power that would be the only one in defending radical Ukrainian interests in domestic and foreign policy, would combine national and world experience in the democratization of public life. The main issue of democratization of Ukrainian society is the creation of favorable conditions for the realization of human rights and freedoms at the same time with their responsibilities. Taking these facts into consideration the range of problems is to be solved in Ukraine. They are: 1. To maintain the balance and steadiness of the Constitution of Ukraine; 2. To carry out the work continuously on the improvement of the electoral law, until the establishment of a stable law, the rules of which would be in accordance with the laws of the countries of the European Union. 3. To overcome excessive bureaucratization of public administration and self-government bodies, to train and select skilled personnel, and raise their level of managerial and general culture. 4. To modernize the management structures, rather than create a new ones. 5. To increase the level of political and legal culture of the population which was developed under the condition of historical practice. The people of Ukraine resisted the authorities as strangers, and for centuries as well as foreign ones, did not respect the laws that this power established. Therefore, outside loyalty to the authorities a law-abiding citizen who learned not to to be active , but to circumvent the laws was hidden. It is necessary to return the people's trust the authorities and respect for the law, regardless of which social group belongs to the same citizen. 6. Creation of a system of educational propaganda work with the population in all educational institutions in order to raise the level of morality of society, the general political and legal culture. Bringing up the generation with the help of history should become a full-fledged kind of education for children and adults. Ukraine does not need a strategy of importing democracy. It is necessary to realize the internal potential of the country, its history, education and science, and then to engage world experience. Without a positive transformation of the national character, value orientations of the population of the country, any limited informational propaganda campaigns will produce a short-term effect.

У статті окреслюється концептуальна сполученість вітчизняних та загальноєвропейських філософсько-правових, державотворчих і правотворчих теорій, що ґрунтуються на засадах християнського універсуму. Аналізується християнський ідеал державотворчої концепції В.Липинського. ; The processes of creation of the state, law and rights are defined relational links between them, caused, in turn, a constant spiritual, which feeds the national existence. Ukrainian national idea, which defines these areas are still a number of specific reasons for the socio-historical character is a real terra incognita for the philosophy and jurisprudence. According to V. Lipinski, from folk tales in the soul of every Ukrainian there is the image of the Ukrainian state. Therefore, it is not a product imposed by ideology but is a form of ancestral memory. In support of this idea, reference Gogol and Shevchenko in the family tradition as a source of their own historical works and their own vision of the significant events of the Ukrainian state. Therefore, to solve the complex problems associated with today's domestic government processes, it is important to update the intellectual achievements of Ukrainian thinkers who in their work reflect the tendencies of Ukrainian vision of the state, statehood, laws, traditions, customs, law itself. V. Lipinski points to the "creative force" that has sources accumulated by generations of law-making of the Ukrainian people, the ordinary and state experience. It also highlights the ability of the Ukrainian people to extrapolate this experience to the modern real life, which indicates the continuity of the state-national tradition, which involves a free and independent, organized and reasonable national existence in their own land, where the total life is built according to the laws of Christian morality. Turning to God in the Ukrainian society has acquired the features of an integrated social strategy, as evidenced by recent events: the Revolution of dignity, a large-scale volunteer movement, military heroism. The Ukrainian national strategy for the treatment of man to God become a leading Christian conservative conception of a return to basics, to the sources of the past, thanks to which in many respects, and stood in the history of Ukraine.

Мета статті – розглянути шляхи та перспективи формування політичної нації в українському соціумі на сучасному етапі державного будівництва.
Наукова новизна. На основі аналізу наявних у світовій і вітчизняній етнополітичній науці теорій творення нації запропоновано бачення основних принципів формування української політичної нації на сучасному етапі державотворення й актуалізовано наявні етнополітичні виклики на шляху реалізації цієї мети.
Висновки. На відміну від більшості європейських та американських країн, де період формування націй збігся у часі з періодом становлення їх державності, в Україні формування нації відбувалося в умовах вікової бездержавності.
Особливістю сучасного етапу становлення української політичної нації є досягнення гармонії та взаємозалежності громадянської й етнічної ідентичностей українського суспільства. Відповідно до сучасних реалій в основу формування політичної нації повинні бути покладені такі засади. По-перше, необхідно змістити акценти із боротьби «проти» і «за» на творення «в ім'я» – держави, нації, людини на основі злагоди, толерантності, захисту національних інтересів. По-друге, в основу творення нації повинна бути покладена ідея поліетнічної, соціальної, політичної злагоди на основі загальноприйнятої мети. По-третє, держава у сучасній системі цінностей не самоціль, а інструмент досягнення мети, засіб самоствердження нації. По-четверте, Україна повинна бути найвищою цінністю для всіх її громадян як їхня спільна Батьківщина в існуючих кордонах. По-п'яте, повинна забезпечуватися правова рівність громадян України, їхня духовна та культурна цілісність і самобутність. По-шосте, повинна культивуватись як національна самоповага, так і культурна та психологічна сприйнятливість до прогресивних надбань інших націй. По-сьоме, громадяни України повинні усвідомлювати свій майбутній розвиток як результат співпраці у громадянському демократичному суспільстві. По-восьме, національну ідею слід позбавити ідеологічної забарвленості. По-дев'яте, громадянські та соціальні цінності повинні бути піднесені до рівня загальнонаціональних. Слід також пам'ятати, що українському етносу так само доводиться долати наслідки тоталітаризму і бездержавного існування, фактично відроджувати свою самобутність. А це не можна сприймати як спроби асимілювати інші народи, що є складовими частинами поліетнічного суспільства України.

У статті здійснено дослідження філософсько-правового виміру європейських стандартів державотворення у контексті соціокультурного проектування української перспективи формування громадянського суспільства. З'ясовано, що, мабуть, однією із найсильніших сторін українського, і щонайменше східнослов'янського, громадянського суспільства є феномен жертовності та цінування суспільного начала і, зрештою, значущість традиції у буттєвому просторі. В статье проведено исследование философско-правового измерения европейских стандартов создания государства в контексте социокультурного проектирования украинской перспективы формирования гражданского общества. Выяснено, что, пожалуй, одной из самых сильных сторон украинского, и как минимум восточнославянского, гражданского общества является феномен жертвенности и правильной оценки общественного начала и, наконец, значимость традиции в бытийном пространстве. ; In this paper a study of philosophical and legal dimensions of European standards in the context of the creation of the state of the sociocultural design Ukrainian prospects for the formation of civil society. It was found that, perhaps, one of the strengths of the Ukrainian and Eastern Slavic least, civil society is a phenomenon of self-sacrifice and a correct assessment of the public beginning, and finally, the importance of tradition in the existential space. Formation in Ukraine integration vector in the unification mechanism for the implementation of European standards is the basis for state building awareness of the great importance of joining the European Union, and, accordingly, the requirements of the latter; understanding of the intrinsic value that has our state, national standards to improve individual and personality general public dimensions Ukrainian life. After all, despite the current difficult conditions of development, reform and actually martial Ukraine, it is still being turned its vector in the direction of European culture, with all its positives and negatives. There has that Ukrainian society has great potential, even more, though paradoxically, than some countries in Western Europe. Summing up, it can be noted that the promotion of European standards in state-Ukrainian sociocultural space is an important factor regarding acceptance and implementation of European values, where the formation and functioning of civil society is external and visible sign. In fact, European standards state, changing the internal configuration of the functioning of the state, makes it more a partner than a competitor or opponent in the formation of civil society. Nevertheless, implementing the European standards in the Ukrainian state-socio-cultural space, you need to consider the inadmissibility of the blind offset these standards from one medium to another, without specific historically formed existentialaxiological component of the Ukrainian people. In view of this, can there be no transfer of artificial and above all the creative perception and integration in Ukrainian politicaleconomic, socio-cultural and axiological dimensions of life, while preserving essential and valuable elements of this complex and long process.

The strategy of democratic development is in the establishment of democratic values, in balanced and effective interaction of branches of power, in overcoming the conflicts of the society, in solving economic problems. Nowadays the main task is to optimize the process of creating a democratic, popular power that would be the only one in defending radical Ukrainian interests in domestic and foreign policy, would combine national and world experience in the democratization of public life. The main issue of democratization of Ukrainian society is the creation of favorable conditions for the realization of human rights and freedoms at the same time with their responsibilities. Taking these facts into consideration the range of problems is to be solved in Ukraine. They are: 1. To maintain the balance and steadiness of the Constitu-tion of Ukraine; 2. To carry out the work continuously on the improvement of the electoral law, until the establishment of a stable law, the rules of which would be in accordance with the laws of the countries of the European Union. 3. To overcome excessive bureaucratization of public administration and self-government bodies, to train and select skilled personnel, and raise their level of managerial and general culture. 4. To modernize the management structures, rather than create a new ones. 5. To increase the level of political and legal culture of the population which was developed under the condition of historical practice. The people of Ukraine resisted the authorities as strangers, and for centuries as well as foreign ones, did not respect the laws that this power established. Therefore, outside loyalty to the authorities a law-abiding citizen who learned not to to be active , but to circumvent the laws was hidden. It is necessary to return the people's trust the authorities and respect for the law, regardless of which social group belongs to the same citizen. 6. Creation of a system of educational propaganda work with the population in all educational institutions in order to raise ...

Висвітлено роль Православної Церкви України у зміцненні процесів державності та єднання українського народу у контексті політич- них, економічних та культурних змін у житті України. Проаналізовано ре- альні проблеми та можливі шляхи духовного єднання українського народу, а також головні аспекти державотворення у вітчизняній богословській і полі- тологічній думці. Обґрунтовано, що діалог Української Християнської Цер- кви та суспільства постійно буде базисним елементом суспільного розвитку та платформою процесів демократизації в Україні.
З точки зору соціального вчення церкви, можна дійти висновку, що са- моорганізаційні духовні та соціальні процеси, які відбуваються на рівні цер- ковних парафій горизонтальних зв'язків, ефективно впливають на розвиток процесів державотворення та громадянського суспільства в Україні. Зважаю- чи на ситуацію загалом, виникає потреба переглянути позиції щодо напрямів подальшого розвитку діалогу церкви та держави у процесі державотворення, акцентуючи увагу на мотивації самоорганізаційних процесів в управлінні на рівні церковних громад, на потенційних можливостях співпраці інститу- тів церкви, держави та громадянського суспільства в духовній, культурній, освітній сферах, на досягненні паритету на рівні вертикально-горизонталь- них зв'язків з метою збалансування інтересів суб'єкта та об'єкта державного управління.
Визначено, що для налагодження тісних взаємовідносин держави і церкви у процесах державотворення в управлінні потрібна не локальна і не фрагмен- тарна, а постійна та стійка суспільна самоорганізація церковних парафій (со- ціальне служіння, освіта, виховання, проповідь, спілкування) у поєднанні з ефективним державним управлінням. Слід також зважити на ту обставину, що на рівні церковного життя Православної Церкви України та формуван- ня соціального вчення церкви потрібно сформувати загальне уявлення щодо подальшого розвитку взаємовідносин держави та церкви в управлінні.

Здійснено філософсько-правовий аналіз проблеми імплементації міжнародного державотворення у національну ідею в контексті філософії української реальності. Обґрунтовано, що сучасний рівень глобалізації як своєрідний виклик національній ідеї державотворення, і у принципі правотворення, окреслює важливі запитання, правильною відповіддю на які може бути винятково якісне вдосконалення рівня управління і досягнення ним значної ефективності, що, своєю чергою, підвищить конкурентоспроможність держави на міжнародному рівні. Осуществлен философско-правовой анализ проблемы имплементации международных стандартов создания государства в национальную идею в контексте философии украинской реальности. Обосновано, что современный уровень глобализации как своеобразный вызов национальной идеи государства, и в принципе правотворчества, определяет важные вопросы, правильным ответом на которые может быть исключительно качественное совершенствование уровня управления и достижения им большей эффективности, что, в свою очередь, повысит конкурентоспособность государства на международном уровне. ; Carried out legal and philosophical analysis of the problem of implementation of international standards in the creation of the state national idea in the context of the philosophy of Ukrainian reality. It is proved that the current level of globalization as a challenge to the state of the national idea and principle of lawmaking identifies important issues, the correct answer to which can be exclusively qualitative improvement of management level and achieve them more effective, which in turn will increase the competitiveness of the state in the international level. Forms and methods of implementation of international state-building in national lawmaking idea and directly depend on the country, among which they will operate. These forms and methods will be more successful in countries where internal structure favorable for the Implementation process than those where implementation will require considerable effort, or both can hit the opposition historically formed social and political consciousness or national authorities. In addition, there is a definite difference in the attitudes of small and large countries to implement foreign policy, especially on human rights. The intensity of the internal conflict between national interests and international norms concerning human rights are directly proportional to the power in the political, economic and military spheres. Accordingly, these countries will be less favorable to implement the international state-building and, more likely to try to sell their game in the international political landscape. In summary, it should be noted that the current level of globalization as a challenge to state-building and national idea in principle lawmaking outlines important questions, the correct answer to which may be qualitative improvement of management and reaching the significant efficiency which, in turn, will increase the competitiveness of the state at the international level. The effectiveness of such controls, respectively, and the competitiveness of the state, will largely depend on how the government can ensure economic development, social stability and strengthening cultural perspective. In addition to the effectiveness of international state-building, which has proved to be effective in political and economic and social dimensions, there is a phenomenon specific identity of the nation, which was formed as a result of a long process of cultural and historical origin, development and life of this nation. Actually, this phenomenon under no circumstances can miss your attention in the implementation of international standards in state-specific national idea. Especially important is this phenomenon for Ukraine in the present circumstances the struggle of their right to implement international state building.

У статті аналізується заключний етап козацького виступу 1638 р. як вагомий фактор українського державотворення в українознавчому вимірі. Після його детального вивчення ми прийшли до висновків, що на відміну від попереднього повстання 1637 р. під орудою Павла Бута (Павлюка), це завершилося не поразкою, а перемир'ям (попередньою мировою угодою), до того ж за його умовами всі повстанці були амністовані. Також характерно, що, вкотре ліквідувавши черговий козацький виступ, Варшава прагнула не до порозуміння з українським козацтвом і замість нобілітації (юридичне визнання за ним лицарсько-шляхетських привілеїв) намагалася перетворити його на поліційні частини під жорстким контролем місцевих урядовців.

Обґрунтовано необхідність зміни підходів до побудови інно- ваційних шляхів підвищення ефективності публічної влади. Досліджено теоретичні засади формування і розвитку розумових здатностей людини і можливості їх застосування як соціально-психологічних чинників демокра- тизації влади і підвищення ефективності публічного управління територі- альних громад.
Доведено доцільність включення соціально-психологічних чинників роз- витку суспільства до складу чинників, які використовуються при побудові систем публічного управління. Сформовано уявлення про існування прямо- го зв'язку системного мислення й інтелекту людини з її архетипом, гіпоте- тично висловлюється думка щодо їх впливу на "несвідоме" особистості.
Розглянуто сутність понять "архетип", "мислення", "системне мислен- ня", "інтелект" й "інтелектуальні моделі" як інтелектуального підґрунтя опанування і розвитку кібернетичних системних архетипів управління як шляху інтелектуалізації і підвищення ефективності управління, починаю- чи з низових ланок суспільства. Доведено доцільність одночасного розгляду архетипічності людей, їх системного мислення й інтелектуальних моделей, що поглиблює їх взаємопов'язаність, взаємовплив і взаєморозвиток. За- пропоновано модель пов'язаності, взаємодії і впливу ключових людських чинників розвитку на розвиток систем управління. Модель призначена для отримання уявлення про можливість застосування архетипного підхо- ду і системного мислення при опануванні теоретичних і практичних знань майбутніми фахівцями науки державного управління. Вона ілюструє вплив акумульованих властивостей людини на створення і функціонування ново- го типу моделей управління процесами розвитку територіальних громад.
Показано, що запровадження архетипічного підходу, системного мислен- ня і систем архетипів управління потребує створення базового аналітично- го підґрунтя, яке має побудуватися на результатах дослідження кадрового складу й управлінських систем територіальних громад шляхом застосуван- ня аналітико-синтетичної моделі "Універсального епохального циклу". За- пропоновано доповнити концепцію побудови і розвитку систем управління територіальними громадами заходами із застосуванням архетипного підхо- ду як нову можливість виявлення і задіяння інтелектуального потенціалу жителів до процесів розвитку територій і країни в цілому.

У статті визначено новітню роль та значення вітчизняної культурної дипломатії як складової державної політики у сфері культури на сучасному етапі українського державотворення і надано практичні рекомендації щодо її удосконалення. Розглянуто культурну дипломатію як один із найважливіших сучасних інструментів «м'якої сили» держав на міжнародній арені. Розкрито моделі культурної дипломатії та описано сучасну вітчизняну модель. Визначено недоліки у діяльності українських культурно-інформаційних центрів за кордоном. Зазначено низку практичних задач які мають розв'язати суб'єкти вітчизняної культурної дипломатії. Проаналізовано діяльність Міністерства закордонних справ України як одного із головних суб'єктів здійснення вітчизняної культурної дипломатії та надано практичні рекомендації щодо її удосконалення. Здійснено аналіз контенту та інформаційного наповнення офіційних вебсайтів дипломатичних представництв і консульських установ України та надано практичні рекомендації щодо їх покращення. Визначено чинники, під впливом яких формується сприйняття держави європейською спільнотою. Визначено сильні та слабкі сторони української культурної дипломатії у контексті взаємодії з Європейським Союзом. Зазначено можливості культурної дипломатії України які полягають у розвитку мережі Українських інститутів за кордоном, інформуванні про економічний, інтелектуальний та культурний потенціал країни та формуванні лояльних іноземних експертних груп, залученні українських та закордонних меценатів та благодійників, проведенні культурно-мистецьких заходів європейського рівня в Україні. Визначено пріоритети якими має керуватися Україна під час культурної взаємодії із країнами-членами Європейського Союзу. Окреслено основні складові оновленої стратегії культурної дипломатії України в Європейському Союзі.

Notable challenges in modern national education system are caused by positive and negative processes of Ukrainian state building. Among the positive the one should first consider market and democratic relations of civil society and political nation, revival of national culture, etc. Among negative there are crisis processes in the economy, rise of unemployment, fall of living standards, rise of crime and so on. All these factors pose a threat to the process of nationbuilding. Society and education are a single, interconnected system. Modernization of education is a socially determined controlled process. Its content and orientation are determined by the existing political mechanisms of interaction of different interests (class, corporate, professional, etc.), the nature of their manifestations in educational policy, in its main subjects, primarily the state. Education plays a key role in the state-building system, and therefore all the positive and negative trends immediately affect the system of education. Modern education sector is influenced by social and economic factors so educational policy should not be separated from the national economic and social state development. Education should be planned and implemented as part of these changes. Ukrainian education, which only came into its own national contours, requires substantial upgrading, especially in the context of its entry into the European space. As a controlled process such upgrade provides a clear educational policy, able to eliminate external and internal threats for the development of the national education system.Key words: human, politics, state building, education, globalization of education, educational risks. ; Помітні виклики в системі сучасної вітчизняної освіти спричинені позитивними і негативними процесами українського державотворення. До позитивних слід насамперед зарахувати утвердження ринкових та демократичних відносин, становлення громадянського суспільства і політичної нації, відродження національної культури тощо. До негативних належать кризові процеси в економіці, зростання безробіття, падіння життєвого рівня, зростання злочинності та ін. Сучасна сфера освіти перебуває під nвпливом соціальних та економічних чинників, тому освітня політика не повинна відокремлюватися від національного, економічного і соціального розвитку держави. Освіта має плануватися і впроваджуватися в рамках цих змін. Українська освіта, яка лише набула власних національних контурів, потребує суттєвої модернізації, особливо в контексті її входження у європейський простір. Як керований процес така модернізація передбачає наявність чіткої освітньої політики, здатної усунути зовнішні й внутрішні загрози щодо розвитку вітчизняної системи освіти.Ключові слова: людина, політика, державотворення, освіта, глобалізація освіти, освітні ризики. Заметные вызовы в системе современного отечественного образования вызванные положительными и отрицательными процессами украинского государства. К положительным следует прежде всего отнести утверждения рыночных и демократических отношений, становления гражданского общества и политической нации, возрождения национальной культуры и тому подобное. К негативным относятся кризисные процессы в экономике, рост безработицы, падение жизненного уровня, рост преступности и др. Современная сфера образования находится под влиянием социальных и экономических факторов, поэтому образовательная политика не должна отделяться от национального, экономического и социального развития государства. Образование должно планироваться и внедряться в рамках этих изменений. Украинское образование, которое только приобрело собственных национальных контуров, требует существенной модернизации, особенно в контексте ее вхождения в европейское пространство. Как управляемый процесс такая модернизация предполагает наличие четкой образовательной политики, способной устранить внешние и внутренние угрозы по развитию отечественной системы образования.Ключевые слова: человек, политика, государства, образование, глобализация образования, образовательные риски. Notable challenges in modern national education system are caused by positive and negative processes of Ukrainian state building. Among the positive the one should first consider market and democratic relations of civil society and political nation, revival of national culture, etc. Among negative there are crisis processes in the economy, rise of unemployment, fall of living standards, rise of crime and so on. All these factors pose a threat to the process of nationbuilding. Society and education are a single, interconnected system. Modernization of education is a socially determined controlled process. Its content and orientation are determined by the existing political mechanisms of interaction of different interests (class, corporate, professional, etc.), the nature of their manifestations in educational policy, in its main subjects, primarily the state. Education plays a key role in the state-building system, and therefore all the positive and negative trends immediately affect the system of education. Modern education sector is influenced by social and economic factors so educational policy should not be separated from the national economic and social state development. Education should be planned and implemented as part of these changes. Ukrainian education, which only came into its own national contours, requires substantial upgrading, especially in the context of its entry into the European space. As a controlled process such upgrade provides a clear educational policy, able to eliminate external and internal threats for the development of the national education system.Key words: human, politics, state building, education, globalization of education, educational risks.